Моніторингу



Скачати 109.21 Kb.

Дата конвертації07.06.2017
Розмір109.21 Kb.


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
128 дозволяє зробити обґрунтовані висновки про причини реального фінансового стану на поточний момент, система моніторингу фінансового стану своєчасно виявляє проблеми і ставить завдання у сфері управління фінансовим станом підприємства. Регулярний нагляд за характером зміни дає можливість визначити слабкі і сильні сторони в діяльності торговельного підприємства, що необхідно для розробки його стратегії на короткострокову та довгострокову перспективу, і збільшить якісний рівень управління торговельним підприємством.
Список використаних джерел
1. Боброва А. Информационные технологии. Создание системы финансового мониторинга // Проблемы теории и практики. – 2006. – № 3 – С.
2. Гаряга Л.О. Місце моніторингу у банківській діяльності // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 5(71). – С.
3. Журавльова І.В. Теоретичні засади стратегічного моніторингу формування інтелектуального капіталу підприємства // Проблеми науки. – 2007. – №7. – С.
4. Коваленко ВВ. Методичні підходи до діагностики і моніторингу фінансової стійкості банківської системи // Актуальні Проблеми Економіки. – 2006. – №11(65). – С.
5. Плікус І.Й. Система моніторингу для фінансового прогнозу діяльності підприємства // Фінанси України. – 2003. – №4. – С – 44.
6. Поленок СІ, Ратушин Ю.П. Методологические принципы развертывания системы экономического мониторинга в сети информационно-маркетинговых центров //
Финансовые риски. – 2005. – №4(41). – С.
7. Бланк І.О. Управління торговельним підприємством Підручник. – М Тандем,
1998. – С.
8. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д. Фінансовий менеджмент Підручник – К КНЕУ,
2005. – 536 с.
О.В.Дубовик,
Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ
МОДЕЛІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТУ
В ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВУ статті розглядаються наукові підходи до застосування Інтернету в діяльності торговельних підприємств – інформаційна підтримка реально
існуючого бізнесу, організація торговельним підприємством продажів через мережу Інтернет товарів і/або послуг та створення Інтернет-проекту, що реалізує бізнес тільки в мережі Інтернет.
In the article scientific approaches to the application of the Internet in activity of trade enterprises - informative support of real-life business, the organization by trade enterprise of goods and-or services sales through the Internet network and creation of the Internet project which realizes business only in a network of the
Internet are considered. Процеси впровадження нових інформаційних технологій впливають на всі сфери діяльності торговельного підприємства й економіки в цілому. Під впливом цих процесів знаходяться як


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
129 вертикальні економічні структури окремі торговельні підприємства, фінансово-промислові групи, корпорації й об'єднання, міжнародні об'єднання і цілі ринки, такі горизонтальні структури (ринок товарів і послуг, фінансовий ринок, ринок робочої сили. Формується новий економічний простір — новий ринок, або Інтернет-ринок, як система нових економічних відносин. В Україні процес інтеграції знаходиться в стадії зародження, але, незважаючи на труднощі і проблеми, усе більше число торговельних підприємств усвідомлюють нові можливості ведення бізнесу в Інтернет-середовищі. У сучасній зарубіжній літературі тематику управління підприємствами в мережі Інтернет розглядали та вносили вагомий вклад такі автори, як В.Алексуніна [1], Д.Еймор [14],
М.Ілайєс, М.Вітцель [5], Д.Козьє [6], К.Пейтел, М.МакКартні [10],
Д.Сігел [11], В.Холмогоров [13], М.Уорнер [12] та інші. У працях вітчизняних науковців – А.Береза, В.Гужва, І.Козак,
Ф.Левченко
[2],
М.Макарова
[8],
Н.Меджибовька
[9],
Л.Пономаренко [3] приділяється увага впливу на діяльність підприємству сучасних умовах. Водночас в Україні в галузі торгівлі зараз майже немає комплексного дослідження, яке було б присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад щодо застосування Інтернету саме в діяльності торговельних підприємств . Отже, метою статті є пошук теоретичних підходів та розробка пропозицій щодо застосування Інтернету в діяльності торговельних підприємств Яким би унікальним не був Інтернет-ринок, основні фактори, що визначають його економічний розвиток, мало відрізняються від факторів, що детермінують розвиток звичайної економіки, у якій все більшого значення набуває орієнтація на індивідуальні переваги споживача, високу якість і доступність запропонованих товарів. Орієнтація наці фактори дала змогу роздрібній торгівлі вийти в лідери серед інших галузей економіки по темпах розвитку. При цьому в самій роздрібній торгівлі зростаюча роль приділяється розвитку гігантських торговельних мереж, що концентрують свої зусилля на оптимізації управління й впровадженні передових методів задоволення попиту покупців. З точністю до специфіки діяльності дана ситуація


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
130 повторюється й в Інтернеті. Як свідчить аналіз зарубіжних літературних джерелу секторі
Інтернет-комерції існує декілька підходів доведення бізнесу та організації торгівлі. Так, компанія “McKinsey” в дослідженнях
“Retailing: What’s working online”, виділяє чотири основні бізнес- моделі в онлайн-торгівлі [4]:
1. Машина ефективності (efficiency machines) – це компанії, які продають товари з невисокою додатковою вартістю
(компакт-диски, комп’ютери, книги, та отримують доходи від обсягу продажу (наприклад, Amazon.com, Dell.com). Цей вид компаній інвестують значні кошти в просування бренда. Експериментують з сайтами, удосконалюють пошукову та довідкову системи тощо.
2. “Нішеві лідери (niche leaders) – які попередні компанії, такі підприємства не мають традиційних магазинів, а продають товари з високою додатковою вартістю (ювелірні вироби, одяг) по каталогах або через Інтернет (наприклад, Ross-Simonss,
L.L.Bean). Ці підприємства, не маючи значних коштів на просування, застосовують визначені методи (наприклад, розсилку, якісний мерчендайзинг та низку додаткових послуг.
3. Путівники (traffic drivers) – роздрібні торговельні підприємства з низькою додатковою вартістю та значним обсягом продажу. Це підприємства, які використовують Інтернет для збільшення покупців у традиційних магазинах і для надання споживачам більш зручного засобу покупок та розрахунків наприклад, Wal-Mart, Home Depot, Target). Такі торговельні підприємства залучають покупців за допомогою подарункових сертифікатів, рекламою в ЗМІ, онлайн-проспектами та нагадуваннями по електронній пошті.
4. “Тройні ігри (triple plays) – компанії, які використовують магазини, каталоги та Інтернет для максимізації суми покупок і продають товари з високою додатковою вартістю (речі, товари для дому. В Інтернеті ці підприємства пропонують 1) зручну процедуру вибору 2) повну інформацію про товар 3) різні варіанти цін. У магазинах, перед тим як придбати товар, покупці можуть прийти й протестувати його. Як зазначає компанія “EMarketer”, проведене компанією “WSL
Strategic Retail” опитування підтвердило, що більше 60%


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
131 американців сприймають Інтернет-магазин як доповнення до традиційних супермаркетів, а не як основний механізм придбання товарів [4]. В основі ефективного використання мережі Інтернету діяльності торговельного підприємства лежать стратегічні рішення компанії, серед яких є реклама в мережі Інтернет та створення сайту. Таке рішення має базуватися на результатах бізнес-планування й містити оцінку ефективності сайтів, а також чітко сформульовані концепцію бізнесу й мети створення сайту й критерії їхнього досягнення, характеристику цільової аудиторії, опис етапів реалізації проекту із вказівкою відповідальних виконавців. Визначення цілей створення сайту й критеріїв їхнього досягнення відіграють основне значення для визначення як структури сайту, такі необхідного програмного забезпечення. Вибір структури сайту в кожному конкретному Інтернет-проекті залежить відрізних критеріїв стратегії компанії, мети реалізації, моделі бізнесу, фінансових можливостей і т.д. На підставі аналізу літературних джерел та власних досліджень запропоновано виділити такі моделі застосування мережі Інтернету діяльності торговельних підприємств
1. Інформаційна підтримка реально існуючого бізнесу. Мета створення додаткового
інформаційно-рекламного каналу, удосконалювання комунікації з діючими й потенційними партнерами, формування позитивного іміджу компанії як підприємства, що використовує у своїй діяльності сучасні технології. Тип сайту інформаційний сайт, що містить інформацію про підприємство, його товари, послуги, ціни, сервісі т.п. Дохід від діяльності в мережі Інтернет інтерактивна складова бізнесу не приносить прямого доходу.
2. Організація торговельним підприємством продажів через мережу Інтернет товарів і/або послуг. Мета використання мережі Інтернет для реклами, збуту й продажів. Тип сайту створення корпоративного представництва як інтерактивного сайту, що містить інформацію про підприємство і її продукцію, що забезпечує можливість здійснення онлайн замовлень використання існуючих або розвиток нових видів доставки просування продукції, товарів, послуг за рахунок


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
132 реклами в мережі Інтернет. Дохід від діяльності в мережі Інтернет інтерактивна складова збільшує загальний обсяг збуту продукції, товарів і послуг.
3. Створення Інтернет-проекту, що реалізує бізнес тільки в мережі Інтернет. Мета реалізація в мережі Інтернет всіх бізнес- процесів, що забезпечують одержання прибутку від господарської діяльності. Тип сайту створення порталу, що забезпечує роботу із клієнтами, партнерами, постачальниками онлайн замовлення, каталог товарів і послуг, прайс-листи, інформаційна підтримка, підключення платіжним системам, створення й розвиток систем складування й доставки. Дохід від діяльності в мережі інтерактивна складова повністю покриває видатки торговельного підприємства й приносить прибуток. Окрім названих моделей можливій інші варіанти. Так, завданнями Інтернет-проектів можуть бути освоєння нових сегментів ринку, залучення уваги до діяльності компаній потенційних клієнтів, партнерів, інвесторів, пропозиція споживачам і партнерам нових послуг, якісна зміна ділових взаємовідносин з партнерами й клієнтами, зниження податків і зберігання товарів. Для виявлення особливостей управління Інтернет-рекламою в галузі торгівлі вважаємо за необхідне детальніше розглянути запропоновані моделі використання Інтернету в підприємствах. Перша модель – інформаційна підтримка існуючого бізнесу, це 1) налагодження більш тісної взаємодії між співробітниками й підрозділами компанії, утому числі територіально рознесеними, тобто побудова мережі Інтранет; 2) побудова більш широкої мережі
“Екстранет”, що включає партнерів торговельного підприємства, наприклад, її постачальників і замовників, для ефективнішого обміну комерційною, маркетинговою й сервісною інформацією
3) організація корпоративного порталу в Інтернеті, призначеного для найширшої Інтернет-аудиторії й інтегруючого в собі весь комплекс маркетингових комунікацій. Створення корпоративного порталу в Інтернеті в цьому випадку визначає організацію зовнішніх і внутрішніх інформаційних і бізнес- комунікацій компанії, що поєднують у собі концепції “Інтранет” і
“Екстранет”, але значно переважаючу їх по широті охоплення


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
133 цільових груп взаємодії й виконуваних функцій. Отже, на основі аналізу теоретичних джерел, автором визначено основні види сайту при інформаційній підтримці
існуючого бізнесу корпоративний сайт, сайт-візитна картка підприємства, сайт-каталог (сайт-вітрина).
Промо-сайти – сайти, спрямовані на рекламу певної продукції, бренда або події. Промо-сайти найчастіше запускають паралельно з рекламною кампанією та є джерелом її інформаційної підтримки. Ці сайти, крім текстового наповнення, містять велику кількість інтерактивних презентацій, демо- роликів та інших мультимедійних інструментів, які наочно демонструють товар та його переваги. Корпоративні сайти забезпечують віртуальна присутність торговельного підприємства і його пропозицію в Інтернеті. Сайти цього типу можна розділити на два види рекламні сервери й сервери, що інформують. Рекламний сервер може складатися з однієї або декількох сторінок і містити різну рекламну інформацію. Інформація про товари або послуги підприємства подається втому вигляді, у якому вона має значення для споживача. Такий тип сервера доцільно застосовувати для товарів, що не вимагають надання великої кількості інформації, при цьому основний вплив на споживачів більше справляється в емоційному, ніж в інформаційному плані. Сервери, які інформують, забезпечують детальними відомостями про торговельне підприємство й/або його товари. Такі сервери можуть мати досить різноманітну будову.
Сайти-візитна картка підприємства – сайти цього типу складаються з декількох сторінок, що містять інформацію, яка найбільш потрібна споживачам загальні відомості про торговельне підприємство, прайс-листи, контактні телефони, план проїзду. Цей тип сайтів найбільш застосовується для підприємств, що мають стабільний традиційний бізнесі використовується як додатковий сервіс для своїх постійних покупців, а також як засіб просування торговельної марки підприємства.
Сайти-каталоги (сайти-вітрини) – сайти цього типу містять каталоги товарів із вказівкою їхньої ціни й характеристик. Сучасні інформаційні технології дозволяють супроводити опис


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
134 товарів графічними зображеннями, фотографіями, демонстраційними роликами або презентаціями. Як правило, замовлення товарів на сайтах-каталогах може здійснюватися з використанням електронної пошти, відправленої за адресою менеджера з продажу. Використання сайтів цього типу доцільне втому випадку, якщо стратегія виходу в мережу Інтернет спрямована на формування або розвиток бренда підприємства або рекламу товарів і послуг. Наступні дві моделі використання Інтернету в діяльності торговельних підприємств доцільно розглядати у взаємозв’язку, оскільки основою моделей є Інтернет-магазин. Відповідно до рейтингу “Bigmir” у січні гов Україні налічувалося 3168 Інтернет -магазинів. Однак більше половини із цих магазинів – це всього лише Інтернет-вітрини, каталоги товарів, прайс-листи. При цьому частина з них обслуговує покупців тільки на території свого регіону, а інша – взагалі не працює, а просто реєструється на майбутнє. Реально працюють лише
20-30
% із зареєстрованих
Інтернет-магазинів. Причому більше половини від зазначених Інтернет-магазинів – ум. Києві [7]. На відміну від каталогів, сайти даного типу (Інтернет- магазини) включають формування замовлень клієнтів і інтегровані в корпоративну інформаційну систему підприємства. Продаж товарів через Інтернеті автоматизація бізнес-процесів – ключове завдання електронних магазинів. Однак використання цього типу проектів доцільно тільки у випадку, коли цільова аудиторія широко представлена в мережі Інтернеті передбачається значний обсяг продажів з використанням цього каналу збуту. Аналіз літературних джерел дозволив виявити велику кількість термінів і понять Інтернет-магазин. Що стосується термінів, то існує така класифікація Інтернет-магазину: 1) мережевний магазин, 2) електронний магазин, 3) інтерактивний веб-сайт. На нашу думку, доцільно застосовувати класичне визначення, а саме – Інтернет-магазин.
Інтернет-магазин – сайт, який приймає замовлення на матеріальні або електронні товари й послуги від відвідувачів у режимі онлайн [15].


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
135
Інтернет-магазин – веб-вузол, де здійснюються прямі продажі товарів споживачам (юридичній або фізичній особі, включаючи доставку. При цьому споживча інформація, замовлення товару й угода здійснюються на сайті Інтернет-магазину. З погляду технологій Інтернет-магазин – це веб-додаток, що працює з базою даних (електронним каталогом товарів) [16].
Інтернет-магазин – магазин, "вітрина" якого розташована в Інтернеті. Прочитавши опис продукту на сайті, подивившись його фото й вивчивши ціни, можна оформити замовлення. Зазвичай товар доставляється кур'єром або поштою. Оплата проводиться готівкою при одержанні, накладним платежем або перекладом грошей з рахунку. В Інтернет-магазинах можна купити майже всі ті самі товари, що й у звичайних – продукти харчування, напої, побутову хімію, книги, диски й т.д. [17]. На підставі проведених теоретичних досліджень, автором обґрунтована власна позиція щодо визначення Інтернет- магазину – це програмний комплекс, який дозволяє продавати товари чи послуги через мережу Інтернет та автоматизувати управління бізнес-процесами. Автором запропоновано виділяти мережу Інтернет-магазинів, які доповнюють сутність Інтернет-магазинів. Мережа Інтернет- магазинів – це сукупність Інтернет-магазинів, що працюють під загальною зовнішньої концепцією (публічна місія сайту Інтернет- магазину у сукупності з його позиціонуванням щодо мережі й інших Інтернет-магазинів – учасників мережі) та реалізують інтегровані бізнес-процеси. Таку межах загальної концепції визначається, наскільки самостійний кожен Інтернет-магазин, чи має він власний фірмовий стиль або стиль, що відповідає фірмовому стилю всієї мережі. Крім того, у межах загальної концепції буде відбитий рівень інтегрованості магазинів між собою наявність посилань один на одного, загальної бази даних клієнтів. Інтегрованість бізнес-процесів є невід'ємним атрибутом мережі
Інтернет-магазинів. Якщо загальна концепція позиціює кілька магазинів як мережу для клієнта, то єдність внутрішньої бізнес- логіки дозволяє характеризувати ці магазини як єдиний бізнес- суб'єкт. Автором визначено ключові характеристики мережі Інтернет-


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
136 магазинів
1. Загальна товарна спеціалізація – єдина широта та глибина асортименту всіх магазинів мережі Інтернет-магазинів. За загальною товарною спеціалізацією мережі Інтернет-магазинів можна розділити на
ü
вузькоспеціалізовані – бізнес-структури, орієнтовані на задоволення потреб вузького сегмента ринку. Пріоритетна спрямованість всієї мережі не виходить за межі товарної лінії рідко класу товарів обсяг сформованої вузькоспеціалізованої мережі об’єднують 5-15 магазинів
ü
середньоспеціалізовані – підприємства, чиї сукупні асортименти зазвичай обмежені сімейством товарів (наприклад, побутова техніка) або класом товарів (дорогі або дешеві розмір середньоспеціалізованої мережі становить 10-25 магазинів
ü
гіперпрофільні – мережі, профіль яких ніяк необмежений ні асортиментами, ні розмірами.
2. Вузькість спеціалізації кожного Інтернет-магазину – спеціалізація кожного магазину мережі буде залежати від концепції всієї мережі, від її загальної спеціалізації, від ключового параметра розподілу мережі на магазини.
3. Зовнішня структура – системна модель, що з'являється перед поглядом клієнта (відвідувача. Мережі відповідно до зовнішньої структури можуть бути з головним сайтом – у цьому випадку головний сайт може відігравати як домінуючу роль у мережі й бути носієм бренда, такі відігравати другорядну роль без головного сайту.
4. Ступінь інтегрованості
– рівень взаємозв'язку й взаємозалежності основних бізнес-процесів мережі Інтернет- магазинів. Доцільно виділяти сильно інтегровані, помірковано інтегрованій слабко інтегровані мережі. Основними бізнес-процесами мережі Інтернет-магазинів, крім безпосереднього ведення комерційної діяльності, виступають управління рекламною кампанією, розподіл оборотних коштів між Інтернет-магазинами в рамках мережі, ціноутворення, прийняття й обробка замовлень, виконання замовлень диференційовані закупівлі та єдина логістика, управління контентом. Управління рекламною кампанією в Інтернет- магазині є основним бізнес-процесом, тісно інтегрованим з усіма


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
137 іншими процесами. У традиційній економіці підприємства з метою зменшення витраті першочергово витрат взаємодії (останні можуть становити 50-60% загальних витрат) створюють вертикально-
інтегральні структури. Ці підприємства, захищаючись від конкурентів, змушують підвищувати витрати та взаємодію і створюють високі бар’єри для входження в ринок. Розвиток новітніх технологій і мережі Інтернет сприяють реструктуризації та оптимізації структури і функцій підприємств, звільнення від всього зайвого і, таким чином, значне зменшення витрат. Позитивним явищем можна вважати створення однакових конкурентних умов для всіх суб’єктів і поява нових невеликих та агресивних торговельних підприємств, які можуть на рівних конкурувати з крупними, добревідомими підприємствами.
Список використаних джерел
1. Алексухина В.А., Родигина ВВ. Электронная коммерция и маркетинг в
Интернете: Учебное пособие. – М Дашков и К, 2005.
2. Береза А.М., Козак І.А., Левченко ФА, Гужва В.М.,. Трохименко В.С. Електронна комерція Навчальний посібник. – Ірпінь КНЕУ, 2002.
3. Пономаренко Л.А., Філатов В.О. Електронна комерція Підручник. – К КНТЕУ,
2002.
4. Иванов П, Лубчук И. Виртуальные миры торговой галактики // Комп&ньоН. –
2005. – №34(446). – С.
5. Илайес М, Витцель М. Электронная коммерция. Практическое руководство. – М Диа СофтЮП, 2002.
6. Козье Д. Электронная коммерция / Перс англ.. – М Русская Редакция, 1999.
7. Криницька О. // Контракти. – 2008. – №5.
8. Макарова М.В. Електронна комерція Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К Академія, 2002.
9. Меджибовська Н.С. Електронна комерція Навчальний посібник. – К Центр навчальної літератури, 2004.
10. Пэйтел К, МакКартни М. Секреты успеха в электронном бизнесе. Серия:
Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001.
11. Сигел Д. Шаги в будущее. Стратегия в эпоху электронного бизнеса. – М Олімп-
Бизнес, 2001.
12. Уорнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в 21 веке.
– М Добрая книга, 2005.
13. Холмогоров В. Інтернет-маркетинг. Краткий курс. – е издание. – СПб.: Питер,
2002.
14. Эймор Д. Электронный бизнес: эволюция и/или революция. – М Вильямс, 2001.
15. http://ru.wikipedia.org/wiki/.
16. http://www.2yd.ru/uslugi/slovar/EJ.
17. http://www.sandy.ru/support/?d=263.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал