Моніторингу



Скачати 109.21 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації07.06.2017
Розмір109.21 Kb.


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
128 дозволяє зробити обґрунтовані висновки про причини реального фінансового стану на поточний момент, система моніторингу фінансового стану своєчасно виявляє проблеми і ставить завдання у сфері управління фінансовим станом підприємства. Регулярний нагляд за характером зміни дає можливість визначити слабкі і сильні сторони в діяльності торговельного підприємства, що необхідно для розробки його стратегії на короткострокову та довгострокову перспективу, і збільшить якісний рівень управління торговельним підприємством.
Список використаних джерел
1. Боброва А. Информационные технологии. Создание системы финансового мониторинга // Проблемы теории и практики. – 2006. – № 3 – С.
2. Гаряга Л.О. Місце моніторингу у банківській діяльності // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 5(71). – С.
3. Журавльова І.В. Теоретичні засади стратегічного моніторингу формування інтелектуального капіталу підприємства // Проблеми науки. – 2007. – №7. – С.
4. Коваленко ВВ. Методичні підходи до діагностики і моніторингу фінансової стійкості банківської системи // Актуальні Проблеми Економіки. – 2006. – №11(65). – С.
5. Плікус І.Й. Система моніторингу для фінансового прогнозу діяльності підприємства // Фінанси України. – 2003. – №4. – С – 44.
6. Поленок СІ, Ратушин Ю.П. Методологические принципы развертывания системы экономического мониторинга в сети информационно-маркетинговых центров //
Финансовые риски. – 2005. – №4(41). – С.
7. Бланк І.О. Управління торговельним підприємством Підручник. – М Тандем,
1998. – С.
8. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д. Фінансовий менеджмент Підручник – К КНЕУ,
2005. – 536 с.
О.В.Дубовик,
Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ
МОДЕЛІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТУ
В ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВУ статті розглядаються наукові підходи до застосування Інтернету в діяльності торговельних підприємств – інформаційна підтримка реально
існуючого бізнесу, організація торговельним підприємством продажів через мережу Інтернет товарів і/або послуг та створення Інтернет-проекту, що реалізує бізнес тільки в мережі Інтернет.
In the article scientific approaches to the application of the Internet in activity of trade enterprises - informative support of real-life business, the organization by trade enterprise of goods and-or services sales through the Internet network and creation of the Internet project which realizes business only in a network of the
Internet are considered. Процеси впровадження нових інформаційних технологій впливають на всі сфери діяльності торговельного підприємства й економіки в цілому. Під впливом цих процесів знаходяться як


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
129 вертикальні економічні структури окремі торговельні підприємства, фінансово-промислові групи, корпорації й об'єднання, міжнародні об'єднання і цілі ринки, такі горизонтальні структури (ринок товарів і послуг, фінансовий ринок, ринок робочої сили. Формується новий економічний простір — новий ринок, або Інтернет-ринок, як система нових економічних відносин. В Україні процес інтеграції знаходиться в стадії зародження, але, незважаючи на труднощі і проблеми, усе більше число торговельних підприємств усвідомлюють нові можливості ведення бізнесу в Інтернет-середовищі. У сучасній зарубіжній літературі тематику управління підприємствами в мережі Інтернет розглядали та вносили вагомий вклад такі автори, як В.Алексуніна [1], Д.Еймор [14],
М.Ілайєс, М.Вітцель [5], Д.Козьє [6], К.Пейтел, М.МакКартні [10],
Д.Сігел [11], В.Холмогоров [13], М.Уорнер [12] та інші. У працях вітчизняних науковців – А.Береза, В.Гужва, І.Козак,
Ф.Левченко
[2],
М.Макарова
[8],
Н.Меджибовька
[9],
Л.Пономаренко [3] приділяється увага впливу на діяльність підприємству сучасних умовах. Водночас в Україні в галузі торгівлі зараз майже немає комплексного дослідження, яке було б присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад щодо застосування Інтернету саме в діяльності торговельних підприємств . Отже, метою статті є пошук теоретичних підходів та розробка пропозицій щодо застосування Інтернету в діяльності торговельних підприємств Яким би унікальним не був Інтернет-ринок, основні фактори, що визначають його економічний розвиток, мало відрізняються від факторів, що детермінують розвиток звичайної економіки, у якій все більшого значення набуває орієнтація на індивідуальні переваги споживача, високу якість і доступність запропонованих товарів. Орієнтація наці фактори дала змогу роздрібній торгівлі вийти в лідери серед інших галузей економіки по темпах розвитку. При цьому в самій роздрібній торгівлі зростаюча роль приділяється розвитку гігантських торговельних мереж, що концентрують свої зусилля на оптимізації управління й впровадженні передових методів задоволення попиту покупців. З точністю до специфіки діяльності дана ситуація


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
130 повторюється й в Інтернеті. Як свідчить аналіз зарубіжних літературних джерелу секторі
Інтернет-комерції існує декілька підходів доведення бізнесу та організації торгівлі. Так, компанія “McKinsey” в дослідженнях
“Retailing: What’s working online”, виділяє чотири основні бізнес- моделі в онлайн-торгівлі [4]:
1. Машина ефективності (efficiency machines) – це компанії, які продають товари з невисокою додатковою вартістю
(компакт-диски, комп’ютери, книги, та отримують доходи від обсягу продажу (наприклад, Amazon.com, Dell.com). Цей вид компаній інвестують значні кошти в просування бренда. Експериментують з сайтами, удосконалюють пошукову та довідкову системи тощо.
2. “Нішеві лідери (niche leaders) – які попередні компанії, такі підприємства не мають традиційних магазинів, а продають товари з високою додатковою вартістю (ювелірні вироби, одяг) по каталогах або через Інтернет (наприклад, Ross-Simonss,
L.L.Bean). Ці підприємства, не маючи значних коштів на просування, застосовують визначені методи (наприклад, розсилку, якісний мерчендайзинг та низку додаткових послуг.
3. Путівники (traffic drivers) – роздрібні торговельні підприємства з низькою додатковою вартістю та значним обсягом продажу. Це підприємства, які використовують Інтернет для збільшення покупців у традиційних магазинах і для надання споживачам більш зручного засобу покупок та розрахунків наприклад, Wal-Mart, Home Depot, Target). Такі торговельні підприємства залучають покупців за допомогою подарункових сертифікатів, рекламою в ЗМІ, онлайн-проспектами та нагадуваннями по електронній пошті.
4. “Тройні ігри (triple plays) – компанії, які використовують магазини, каталоги та Інтернет для максимізації суми покупок і продають товари з високою додатковою вартістю (речі, товари для дому. В Інтернеті ці підприємства пропонують 1) зручну процедуру вибору 2) повну інформацію про товар 3) різні варіанти цін. У магазинах, перед тим як придбати товар, покупці можуть прийти й протестувати його. Як зазначає компанія “EMarketer”, проведене компанією “WSL
Strategic Retail” опитування підтвердило, що більше 60%


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
131 американців сприймають Інтернет-магазин як доповнення до традиційних супермаркетів, а не як основний механізм придбання товарів [4]. В основі ефективного використання мережі Інтернету діяльності торговельного підприємства лежать стратегічні рішення компанії, серед яких є реклама в мережі Інтернет та створення сайту. Таке рішення має базуватися на результатах бізнес-планування й містити оцінку ефективності сайтів, а також чітко сформульовані концепцію бізнесу й мети створення сайту й критерії їхнього досягнення, характеристику цільової аудиторії, опис етапів реалізації проекту із вказівкою відповідальних виконавців. Визначення цілей створення сайту й критеріїв їхнього досягнення відіграють основне значення для визначення як структури сайту, такі необхідного програмного забезпечення. Вибір структури сайту в кожному конкретному Інтернет-проекті залежить відрізних критеріїв стратегії компанії, мети реалізації, моделі бізнесу, фінансових можливостей і т.д. На підставі аналізу літературних джерел та власних досліджень запропоновано виділити такі моделі застосування мережі Інтернету діяльності торговельних підприємств
1. Інформаційна підтримка реально існуючого бізнесу. Мета створення додаткового
інформаційно-рекламного каналу, удосконалювання комунікації з діючими й потенційними партнерами, формування позитивного іміджу компанії як підприємства, що використовує у своїй діяльності сучасні технології. Тип сайту інформаційний сайт, що містить інформацію про підприємство, його товари, послуги, ціни, сервісі т.п. Дохід від діяльності в мережі Інтернет інтерактивна складова бізнесу не приносить прямого доходу.
2. Організація торговельним підприємством продажів через мережу Інтернет товарів і/або послуг. Мета використання мережі Інтернет для реклами, збуту й продажів. Тип сайту створення корпоративного представництва як інтерактивного сайту, що містить інформацію про підприємство і її продукцію, що забезпечує можливість здійснення онлайн замовлень використання існуючих або розвиток нових видів доставки просування продукції, товарів, послуг за рахунок


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
132 реклами в мережі Інтернет. Дохід від діяльності в мережі Інтернет інтерактивна складова збільшує загальний обсяг збуту продукції, товарів і послуг.
3. Створення Інтернет-проекту, що реалізує бізнес тільки в мережі Інтернет. Мета реалізація в мережі Інтернет всіх бізнес- процесів, що забезпечують одержання прибутку від господарської діяльності. Тип сайту створення порталу, що забезпечує роботу із клієнтами, партнерами, постачальниками онлайн замовлення, каталог товарів і послуг, прайс-листи, інформаційна підтримка, підключення платіжним системам, створення й розвиток систем складування й доставки. Дохід від діяльності в мережі інтерактивна складова повністю покриває видатки торговельного підприємства й приносить прибуток. Окрім названих моделей можливій інші варіанти. Так, завданнями Інтернет-проектів можуть бути освоєння нових сегментів ринку, залучення уваги до діяльності компаній потенційних клієнтів, партнерів, інвесторів, пропозиція споживачам і партнерам нових послуг, якісна зміна ділових взаємовідносин з партнерами й клієнтами, зниження податків і зберігання товарів. Для виявлення особливостей управління Інтернет-рекламою в галузі торгівлі вважаємо за необхідне детальніше розглянути запропоновані моделі використання Інтернету в підприємствах. Перша модель – інформаційна підтримка існуючого бізнесу, це 1) налагодження більш тісної взаємодії між співробітниками й підрозділами компанії, утому числі територіально рознесеними, тобто побудова мережі Інтранет; 2) побудова більш широкої мережі
“Екстранет”, що включає партнерів торговельного підприємства, наприклад, її постачальників і замовників, для ефективнішого обміну комерційною, маркетинговою й сервісною інформацією
3) організація корпоративного порталу в Інтернеті, призначеного для найширшої Інтернет-аудиторії й інтегруючого в собі весь комплекс маркетингових комунікацій. Створення корпоративного порталу в Інтернеті в цьому випадку визначає організацію зовнішніх і внутрішніх інформаційних і бізнес- комунікацій компанії, що поєднують у собі концепції “Інтранет” і
“Екстранет”, але значно переважаючу їх по широті охоплення


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
133 цільових груп взаємодії й виконуваних функцій. Отже, на основі аналізу теоретичних джерел, автором визначено основні види сайту при інформаційній підтримці
існуючого бізнесу корпоративний сайт, сайт-візитна картка підприємства, сайт-каталог (сайт-вітрина).
Промо-сайти – сайти, спрямовані на рекламу певної продукції, бренда або події. Промо-сайти найчастіше запускають паралельно з рекламною кампанією та є джерелом її інформаційної підтримки. Ці сайти, крім текстового наповнення, містять велику кількість інтерактивних презентацій, демо- роликів та інших мультимедійних інструментів, які наочно демонструють товар та його переваги. Корпоративні сайти забезпечують віртуальна присутність торговельного підприємства і його пропозицію в Інтернеті. Сайти цього типу можна розділити на два види рекламні сервери й сервери, що інформують. Рекламний сервер може складатися з однієї або декількох сторінок і містити різну рекламну інформацію. Інформація про товари або послуги підприємства подається втому вигляді, у якому вона має значення для споживача. Такий тип сервера доцільно застосовувати для товарів, що не вимагають надання великої кількості інформації, при цьому основний вплив на споживачів більше справляється в емоційному, ніж в інформаційному плані. Сервери, які інформують, забезпечують детальними відомостями про торговельне підприємство й/або його товари. Такі сервери можуть мати досить різноманітну будову.
Сайти-візитна картка підприємства – сайти цього типу складаються з декількох сторінок, що містять інформацію, яка найбільш потрібна споживачам загальні відомості про торговельне підприємство, прайс-листи, контактні телефони, план проїзду. Цей тип сайтів найбільш застосовується для підприємств, що мають стабільний традиційний бізнесі використовується як додатковий сервіс для своїх постійних покупців, а також як засіб просування торговельної марки підприємства.
Сайти-каталоги (сайти-вітрини) – сайти цього типу містять каталоги товарів із вказівкою їхньої ціни й характеристик. Сучасні інформаційні технології дозволяють супроводити опис


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
134 товарів графічними зображеннями, фотографіями, демонстраційними роликами або презентаціями. Як правило, замовлення товарів на сайтах-каталогах може здійснюватися з використанням електронної пошти, відправленої за адресою менеджера з продажу. Використання сайтів цього типу доцільне втому випадку, якщо стратегія виходу в мережу Інтернет спрямована на формування або розвиток бренда підприємства або рекламу товарів і послуг. Наступні дві моделі використання Інтернету в діяльності торговельних підприємств доцільно розглядати у взаємозв’язку, оскільки основою моделей є Інтернет-магазин. Відповідно до рейтингу “Bigmir” у січні гов Україні налічувалося 3168 Інтернет -магазинів. Однак більше половини із цих магазинів – це всього лише Інтернет-вітрини, каталоги товарів, прайс-листи. При цьому частина з них обслуговує покупців тільки на території свого регіону, а інша – взагалі не працює, а просто реєструється на майбутнє. Реально працюють лише
20-30
% із зареєстрованих
Інтернет-магазинів. Причому більше половини від зазначених Інтернет-магазинів – ум. Києві [7]. На відміну від каталогів, сайти даного типу (Інтернет- магазини) включають формування замовлень клієнтів і інтегровані в корпоративну інформаційну систему підприємства. Продаж товарів через Інтернеті автоматизація бізнес-процесів – ключове завдання електронних магазинів. Однак використання цього типу проектів доцільно тільки у випадку, коли цільова аудиторія широко представлена в мережі Інтернеті передбачається значний обсяг продажів з використанням цього каналу збуту. Аналіз літературних джерел дозволив виявити велику кількість термінів і понять Інтернет-магазин. Що стосується термінів, то існує така класифікація Інтернет-магазину: 1) мережевний магазин, 2) електронний магазин, 3) інтерактивний веб-сайт. На нашу думку, доцільно застосовувати класичне визначення, а саме – Інтернет-магазин.
Інтернет-магазин – сайт, який приймає замовлення на матеріальні або електронні товари й послуги від відвідувачів у режимі онлайн [15].


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
135
Інтернет-магазин – веб-вузол, де здійснюються прямі продажі товарів споживачам (юридичній або фізичній особі, включаючи доставку. При цьому споживча інформація, замовлення товару й угода здійснюються на сайті Інтернет-магазину. З погляду технологій Інтернет-магазин – це веб-додаток, що працює з базою даних (електронним каталогом товарів) [16].
Інтернет-магазин – магазин, "вітрина" якого розташована в Інтернеті. Прочитавши опис продукту на сайті, подивившись його фото й вивчивши ціни, можна оформити замовлення. Зазвичай товар доставляється кур'єром або поштою. Оплата проводиться готівкою при одержанні, накладним платежем або перекладом грошей з рахунку. В Інтернет-магазинах можна купити майже всі ті самі товари, що й у звичайних – продукти харчування, напої, побутову хімію, книги, диски й т.д. [17]. На підставі проведених теоретичних досліджень, автором обґрунтована власна позиція щодо визначення Інтернет- магазину – це програмний комплекс, який дозволяє продавати товари чи послуги через мережу Інтернет та автоматизувати управління бізнес-процесами. Автором запропоновано виділяти мережу Інтернет-магазинів, які доповнюють сутність Інтернет-магазинів. Мережа Інтернет- магазинів – це сукупність Інтернет-магазинів, що працюють під загальною зовнішньої концепцією (публічна місія сайту Інтернет- магазину у сукупності з його позиціонуванням щодо мережі й інших Інтернет-магазинів – учасників мережі) та реалізують інтегровані бізнес-процеси. Таку межах загальної концепції визначається, наскільки самостійний кожен Інтернет-магазин, чи має він власний фірмовий стиль або стиль, що відповідає фірмовому стилю всієї мережі. Крім того, у межах загальної концепції буде відбитий рівень інтегрованості магазинів між собою наявність посилань один на одного, загальної бази даних клієнтів. Інтегрованість бізнес-процесів є невід'ємним атрибутом мережі
Інтернет-магазинів. Якщо загальна концепція позиціює кілька магазинів як мережу для клієнта, то єдність внутрішньої бізнес- логіки дозволяє характеризувати ці магазини як єдиний бізнес- суб'єкт. Автором визначено ключові характеристики мережі Інтернет-


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
136 магазинів
1. Загальна товарна спеціалізація – єдина широта та глибина асортименту всіх магазинів мережі Інтернет-магазинів. За загальною товарною спеціалізацією мережі Інтернет-магазинів можна розділити на
ü
вузькоспеціалізовані – бізнес-структури, орієнтовані на задоволення потреб вузького сегмента ринку. Пріоритетна спрямованість всієї мережі не виходить за межі товарної лінії рідко класу товарів обсяг сформованої вузькоспеціалізованої мережі об’єднують 5-15 магазинів
ü
середньоспеціалізовані – підприємства, чиї сукупні асортименти зазвичай обмежені сімейством товарів (наприклад, побутова техніка) або класом товарів (дорогі або дешеві розмір середньоспеціалізованої мережі становить 10-25 магазинів
ü
гіперпрофільні – мережі, профіль яких ніяк необмежений ні асортиментами, ні розмірами.
2. Вузькість спеціалізації кожного Інтернет-магазину – спеціалізація кожного магазину мережі буде залежати від концепції всієї мережі, від її загальної спеціалізації, від ключового параметра розподілу мережі на магазини.
3. Зовнішня структура – системна модель, що з'являється перед поглядом клієнта (відвідувача. Мережі відповідно до зовнішньої структури можуть бути з головним сайтом – у цьому випадку головний сайт може відігравати як домінуючу роль у мережі й бути носієм бренда, такі відігравати другорядну роль без головного сайту.
4. Ступінь інтегрованості
– рівень взаємозв'язку й взаємозалежності основних бізнес-процесів мережі Інтернет- магазинів. Доцільно виділяти сильно інтегровані, помірковано інтегрованій слабко інтегровані мережі. Основними бізнес-процесами мережі Інтернет-магазинів, крім безпосереднього ведення комерційної діяльності, виступають управління рекламною кампанією, розподіл оборотних коштів між Інтернет-магазинами в рамках мережі, ціноутворення, прийняття й обробка замовлень, виконання замовлень диференційовані закупівлі та єдина логістика, управління контентом. Управління рекламною кампанією в Інтернет- магазині є основним бізнес-процесом, тісно інтегрованим з усіма


ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ
137 іншими процесами. У традиційній економіці підприємства з метою зменшення витраті першочергово витрат взаємодії (останні можуть становити 50-60% загальних витрат) створюють вертикально-
інтегральні структури. Ці підприємства, захищаючись від конкурентів, змушують підвищувати витрати та взаємодію і створюють високі бар’єри для входження в ринок. Розвиток новітніх технологій і мережі Інтернет сприяють реструктуризації та оптимізації структури і функцій підприємств, звільнення від всього зайвого і, таким чином, значне зменшення витрат. Позитивним явищем можна вважати створення однакових конкурентних умов для всіх суб’єктів і поява нових невеликих та агресивних торговельних підприємств, які можуть на рівних конкурувати з крупними, добревідомими підприємствами.
Список використаних джерел
1. Алексухина В.А., Родигина ВВ. Электронная коммерция и маркетинг в
Интернете: Учебное пособие. – М Дашков и К, 2005.
2. Береза А.М., Козак І.А., Левченко ФА, Гужва В.М.,. Трохименко В.С. Електронна комерція Навчальний посібник. – Ірпінь КНЕУ, 2002.
3. Пономаренко Л.А., Філатов В.О. Електронна комерція Підручник. – К КНТЕУ,
2002.
4. Иванов П, Лубчук И. Виртуальные миры торговой галактики // Комп&ньоН. –
2005. – №34(446). – С.
5. Илайес М, Витцель М. Электронная коммерция. Практическое руководство. – М Диа СофтЮП, 2002.
6. Козье Д. Электронная коммерция / Перс англ.. – М Русская Редакция, 1999.
7. Криницька О. // Контракти. – 2008. – №5.
8. Макарова М.В. Електронна комерція Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К Академія, 2002.
9. Меджибовська Н.С. Електронна комерція Навчальний посібник. – К Центр навчальної літератури, 2004.
10. Пэйтел К, МакКартни М. Секреты успеха в электронном бизнесе. Серия:
Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001.
11. Сигел Д. Шаги в будущее. Стратегия в эпоху электронного бизнеса. – М Олімп-
Бизнес, 2001.
12. Уорнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в 21 веке.
– М Добрая книга, 2005.
13. Холмогоров В. Інтернет-маркетинг. Краткий курс. – е издание. – СПб.: Питер,
2002.
14. Эймор Д. Электронный бизнес: эволюция и/или революция. – М Вильямс, 2001.
15. http://ru.wikipedia.org/wiki/.
16. http://www.2yd.ru/uslugi/slovar/EJ.
17. http://www.sandy.ru/support/?d=263.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал