Моделювання навчально-виховного процесу щодо організації фізичного виховання серед учнівської молоді в сучасних умовах



Скачати 134.05 Kb.
Дата конвертації11.04.2017
Розмір134.05 Kb.
Павленко В.О., Павленко Е.Е.

Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України


Моделювання навчально-виховного процесу щодо організації фізичного виховання серед учнівської молоді в сучасних умовах.


Організація фізичного виховання серед учнівської молоді на сучасному етапі край потребує нових підходів викладання предмету фізичної культури. Моделювання навчального-виховного процесу - це один з етапів управління процесом формування особистості учня та створення стійкого розуміння ціннісного відношення до власного здоров’я та поширення ідей здорового способу життя серед однолітків учнівського колективу.

Це спільна діяльність педагогічного колективу навчального закладу, дітей і дорослих у визначенні цілей, змісту, та способів організації виховного процесу і життєдіяльності колективу, організаторів і учасників навчально-виховного процесу.

Педагогічне моделювання тісно пов’язане з реаліями життя, та саме: зв’язок з життям; різносторонність виховної роботи; доцільність вибраних форм організації; конкретні завдання, а головне зацікавленість всіх учасників процесу надасть позитивний, очікуваний результат.

З точки зору педагогіки, стимуляція успіху – це таке спрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти високих результатів у діяльності як окремої особистості, так колективу в цілому.

Для самореалізації особистості першочергову роль мають стимулювання та заохочення. Особливо вони важливі в дитячому та юнацькому віці як психолого-педагогічний засіб стимулювання пізнавальної, навчальної, корисної діяльності учнів, незамінний фактор інтенсифікації учіння. Вчасне й адекватне заохочення активізує особистість, зміцнює її віру у власні сили, дає їй нові імпульси для діяльності.

Стимулюючи та заохочуючи всіх учасників навчально-виховного процесу, педагоги повинні прагнути залучити учнів до активної діяльності на уроці та в позакласній роботі на основі повного використання потенціалу успіху, ресурсів довіри.

Основні функції вчителя в стимулюванні дій учнів для досягнення навчальної мети: створення умов для включення учнів у пізнавальну активність; забезпечення емоційної підтримки дітей під час роботи; створення ситуацій успіху для кожної дитини; забезпечення загального позитивного емоційного фону.

При стимулюванні навчальної діяльності учнів основними педагогічними завданнями вчителя є: формування мотиву досягнення, налаштовувати на успішне виконання завдань та вправ; забезпечення умов для успішної діяльності, зацікавлення пізнавальним процесом; формування свідомого ставлення учнів до результатів навчальної діяльності; перетворення результату на мотив для нової пізнавальної діяльності [4].

З метою розвитку інтересів учнів, їхніх здібностей та нахилів, реалізації інтелектуальних можливостей кожного та включення всіх учнів у суспільно-громадську діяльність та заохочення до позаурочної діяльності, формами заохочення можуть бути і занесення найкращих спортсменів школи до стенду пошани школи, записи подяки до особової справи, вручення листів – подяк батькам, надання рекомендацій кращим випускникам школи - спортсменам для вступу у ВНЗ. А також нагородження грамотами та дипломами адміністрації школи, переможців конкурсів, спортивних змагань, нагородження цінними подарунками учнів, які зайняли призові місця у шкільних та обласних змаганнях, змаганнях Всеукраїнського рівня. Створення в школі «Галереї пошани школи» де висвітлювати найкращих спортсменів, лідерів, фізоргів школи, активістів року, спортсменів року. Організація та проведення огляду конкурсу школи спортивної майстерності учнів «Кращий спортсмен року», тощо. Надання рекомендацій кращим спортсменам школи, активістам, переможцям змагань для відпочинку в таборах „Артек” (Буковель), „Молода гвардія”, літніх таборах, оздоровчих центрах, вибір в органи загальношкільного самоврядування, вручення посвідчень «Кращий лідер класу», «Кращий фізорг, суддя», «Найкращий активіст фізичного виховання в школі», «За успіхи в навчальній діяльності», тощо.

За результатами діяльності школярів кожен заклад може обирати і такі стимули, як: «Кращий випускник», «Кращий спортивний клас року», «Кращий спортсмен року» (за день, тиждень, місяць, тощо).

З метою забезпечення викладання фізичного виховання у навчальних закладах освіти серед учнівської молоді на належному рівні можуть бути застосовані різноманітні форми залучення учнів до спеціально організованої рухової активності, пропонуються різні форми та помірковане їх поєднання.

1. Секційна. Створення широкої мережі як спеціалізованих спортивних, так і загальнооздоровчих секцій, гуртків, клубів, які працюють за фіксованим розкладом у вільний від основних навчальних занять час (наприклад, у другу зміну для учнів, які мають навчальні заняття в першій половині дня).

Секції загальної фізичної підготовки створюється в кожній школі. Її основне завдання: поліпшити загальну фізичну підготовленість і фізичний розвиток школярів, головним чином шляхом використання вправ з навчальної програми з фізичної культури.

Секції можуть бути створені як на базі школи, так і на базі спортивного товариства (у порядку шефства). Однак у будь-якому випадку вони повинні працювати за навчальним планом і розкладом, затвердженим директором школи. Планується робота секції загальної фізичної підготовки на основі принципів і по типу планування навчальної роботи на уроках фізичної культури. Облік пройденого і відвідуваності занять ведеться в журналі секції.

Для вирішення цього питання (без претензії на вичерпність) пропонуються: заняття в групах загальної фізичної підготовки; спортивні змагання, фізкультурні свята (залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами вдома і в колективі фізкультури, які підвищують фізичну підготовленість учнів та згуртовують дитячий колектив); заняття у спортивних секціях (створюються для учнів, які бажають займатися певним видом спорту і основними завданнями секцій є - залучення школярів до систематичних занять спортом; сприяння їх спортивного вдосконалення в обраному виді спорту; підготовка їх до участі у позашкільних змаганнях); заняття в гуртках (для учнів початкових класів, з метою залучення їх до систематичних занять фізичною культурою, структура і зміст яких наближені до уроків фізичної культури).

Ефективність позакласної роботи забезпечується при дотриманні наступних умов: тісний зв'язок з навчально-виховною роботою (наступність змісту, організаційно-методичні прийоми тощо); доступність занять і різноманітність форм, що забезпечують включення у фізкультурно-спортивну діяльність широкого контингенту учнів; спадкоємність принципів і методів всієї системи позакласної освітньо-виховної роботи за широкої участі учнівського активу; залучення батьків і шефів до матеріально-технічному забезпеченню умов для занять, до керівництва секціями, командами; чітке керівництво з боку адміністрації та вчителів діяльністю шкільного колективу фізичної культури [1].

Важливу роль у розв’язанні проблеми зміцнення фізичного здоров’я дітей відіграють дитячо-юнацькі спортивні школи.

ДЮСШ – це позашкільний навчальний заклад спортивного профілю, який має забезпечувати розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнаний в Україні, створювати необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд області та держави.

2. Оздоровча орієнтована. Розроблення низки комплексних програм з фізичного виховання, які прямо орієнтовані на особливості фізичного розвитку, відхилення за станом здоров’я, наявними вадами здоров’я. Альтернативними варіантами відвідування таких програм можуть бути суто рекреаційні заняття з залученням медичного працівника. Ефективно використовувати після лікувальний період, який відведено для приведення функціонального та фізичного стану відновлення організму.

Поняття рекреація слід трактувати як активний відпочинок або відпочинок за рахунок зміни видів діяльності, наприклад, зміна розумової діяльності фізичною або навпаки.

В сучасній школі рекреаційними формами фізичного виховання є урок фізичної культури, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, рухливі перерви, ігри на свіжому повітрі, прогулянки, екскурсії, фізкультурно-спортивні свята, заняття в спортивних секціях та шкільних спортивних клубах, туристські походи, виїзди у оздоровчі табори тощо. Всі ці форми фізичного виховання спрямовані на активний відпочинок дітей, зміну їх розумової діяльності на фізичну активність, вони відіграють значну роль у збереженні здоров’я школярів і підвищенні їх емоційного стану, роблячи шкільне навчання різноманітним та цікавим.

Щоб фізична культура давала позитивний вплив на здоров'я людини, необхідно дотримуватись певних правил: засоби і методи фізичного виховання повинні застосовуватись тільки такі, які мають наукове обґрунтування їх оздоровчої цінності; фізичні навантаження повинні плануватися відповідно з можливостями учнів; в процесі використання всіх форм фізичної культури необхідно забезпечити регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю.

Принцип оздоровчої спрямованості зобов'язує спеціалістів фізичної культури і спорту так організовувати фізичне виховання, щоб воно виконувало і профілактичну і розвиваючу функцію. Це означає, що з допомогою фізичного виховання необхідно: удосконалювати функціональні можливості організму, підвищуючи його працездатність до негативних впливів; компенсувати недостатню рухову активність, яка виникає в умовах сучасного життя.

На сьогоднішній день розроблені і практично випробувані авторські комплекси і програми фізичних вправ оздоровчої спрямованості для масового використання. Основні їх переваги - доступність, простота реалізації і ефективність. Насамперед це: помірковані бігові навантаження (система Купера); режим 1000 рухів (система Амосова); 10000 кроків кожний день (система Міхао Інаі); біг заради життя (система Лід'ярда); абетка оздоровчого бігу (система Мільнера).

До вищезазначених можна приєднати і оздоровчу аеробіку, її різновиди: степ, слайд, джаз, аква або гідроаеробіку, танцювальну аеробіку (фанк - аеробіку, сіть-джем, хіп-хоп), велоаеробіку, аеробіку з навантаженням (невеликою штангою), акваджогінг, шейпінг, фітнес, стретчинг, тощо [7].

Вибір методики занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю є співвідношення з реальними обставинами, можливостями, вимогами, деколи є справою індивідуального стилю і інтересу.

Тільки оптимальне фізичне навантаження в поєднанні з раціональним харчуванням і способом життя є найбільш ефективним попередженням багатьох захворювань і збільшення тривалості життя.

Для дітей з особливими освітніми потребами необхідно: розроблення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими освітніми потребами; відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами, розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (Указ Президента України № 344/2013 від 25 червня 2013 року «Про Національну стратегію розвитку освітив Україні на період до 2021 року).

3. Традиційна. Фізичне виховання в якості обов’язкової дисципліни уроку фізичної культури з розкладом занять не менш 3 години на тиждень з виставленням заліків. А також надання можливості учням відвідувати заняття з групою, чи займатись індивідуально в спортивних секціях та оздоровчих гуртках, клубах, програмах тощо на їх вибір.

Навчальні заклади можуть застосовувати різного роду стимули. для активної участі учнів. Зокрема:

1.Рейтинг. Рейтинговий підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів дозволить активізувати кожного не лише під час виконання контрольних навчальних нормативів, а й у процесі інших видів та форм діяльності, пов’язаних з виконанням вправ, індивідуальним самовдосконаленням /форми та види активності учнів; кількість очок; коефіцієнт складності; максимальна кількість очок; штрафні очки, тощо/. За успішну реалізацію кожної форми та виду активності учневі можна нараховувати певну кількість очок.

Поняття "рейтинг" це: показник оцінки діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації чи групи, що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням та ін. і визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних (серед школярів) [2].

2.Стимул, як дійова форма формування позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою: підвищення їхньої рухової активності, заради сприяння самостійної роботи учнів на уроках фізичного виховання; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участі школярів у змаганнях всіх рівнів; творчої роботи дітей у школі сприяння здоров’ю.

Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися, базуючись не тільки на основі особистих досягнень школярів протягом навчального року за програмою, а і надаватися учням можливість отримати високу оцінку не зважаючи на їхній стан здоров’я, фігуру чи фізичну готовність. Задля цього можна розробити систему нарахування «Бонусних балів».

Наприклад: при оцінюванні навчальних досягнень можна використовувати систему нарахування «бонусних» балів, які впливатимуть на тематичну оцінку та включатимуть в себе: особисті досягнення школярів протягом навчального року; активну роботу учнів на уроках фізичної культури; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів, тощо.

Бонусна система оцінювання надає можливість: корегувати дії учнів за допомогою балів; визначати пріоритетні напрямки діяльності кожного; заохочувати до занять фізичною культурою сучасну молодь; заохочувати бажання самовдосконалюватись всіх присутніх на уроках фізичного виховання; використовувати індивідуальний та диференційований підхід у навчанні; оголошувати дисциплінарне стягнення з учнів за порушення дисципліни та правил безпеки життєдіяльності у вигляді скасування частки заохочуваних балів [6].

Отже, інтерес до занять фізичною культурою належить до мотиваційної сфери особистості [3].

3.Змагання.

Змагання ґрунтуються на природній основі схильності дітей та учнів до здорового суперництва і самоутвердження в колективі, це конкуренція, боротьба за існування, воно є своєрідною пружиною розвитку. Змагання сильне гласністю,об’єктивним порівнянням підсумків, крім того воно організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати, змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових надихає на нові успіхи.

Заохочувати учнів шкіл та професійно-технічних навчальних закладів за участь та перемогу в конкурсах і спортивних змаганнях всіх рівнів можна завдяки нагородженню: Похвальним листом, цінними подарунками або грошовою премією, занесення прізвища учня на Дошку Пошани закладу, подання учня до нагороди державними орденами і медалями, тощо.

Заохочення повинно застосовуватися директором закладу за поданням ради школи, гімназії, ПТНЗ, педагогічної ради, класного керівника, а також у відповідності до положень про проведення в закладі конкурсів, змагань і має оголошуються наказом по закладу. А також заохочення застосовуються в умовах поширеної гласності і доводяться до відома учнів та працівників навчального закладу. За поданням ради школи, гімназії, ПТНЗ директор може приймати рішення про публікацію за рахунок гімназії в засобах масової інформації повідомлення про заохочення учня. Про заохочення учня директор в кожному окремому випадку повідомляє його батька (осіб, які їх заміняють), направляючи їм лист подяки.

Такі види заохочення допоможуть втягнути дітей в навчальну роботу, активізувати їх до участи у змаганнях та заходах [5], [8].

Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є проведення в школах різноманітних змагань, національних ігор, таких, як «Козацькі розваги», «Козацький гарт», «Старти надій», різноманітних шкільних олімпіад, тощо.

Проведення спортивно – масових заходів та змагань, у будь-яку пору року не потребує ні спортивних залів, ні спеціально обладнаних майданчиків. і це досить ефективний та діючий засіб активізації пізнавальної активності до занять фізичною культурою. Завдяки участі учнів у різноманітних змаганнях можна нараховувати додаткові бали під час оцінювання.

4. Сертифікати, посвідчення. (фізорг, суддя, активіст фізичного виховання).

Ключові поняття у рейтинговій системі оцінювання активної діяльності учнів на уроках фізичної культури це "рейтинг", "лідер", "досконалий".

Поняття терміну «лідер», бути лідером - займати (зайняти) ведуче місце серед інших, подібних. Поняття "досконалий" трактується, як наповнений позитивних якостей; довершений.

В цьому контексті фізорг, суддя, активіст фізичного виховання, як раз можуть бути лідерами, активістами фізичного виховання і відповідно до цього мати сертифікати та посвідчення , які в свою чергу можуть впливати на оцінку з предмету в цілому.



Отже, колектив фізичної культури відіграє важливу роль у виховному процесі школи. Його робота ефективна при врахуванні наступних принципів: систематичність, послідовність, спланованість. А основне завдання, залучення школярів у систематичні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом; поглиблення умінь і навичок учнів, отриманих на уроках; сприяння формуванню у школярів військово-прикладних знань і вмінь, реалізується за спільної виховної та пропагандистської роботи школи та сім’ї.

Література



  1. Бех І.Д. Виховання особистості. – К.: Либідь, 2003. – Т.2. – с. 215-225.

  2. Білова В.М. Бонусна система оцінювання навчальних досягнень учнів. освітніх навчальних закладів; вчит. фіз. вих. ЗСШ№19м.Дніпродзержинск.

  3. Горшкова Н.Б. Мотивація школярів до занять фізичною культурою і спортом // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2005. - №6-7. – с. 130-133.

  4. Драч А. Психолого – педагогічні аспекти втілення модульно – рейтингової системи. //Проблеми освіти. Науково – методичний збірник, випуск 22. с.57-61.

  5. Козак Э.М. Формування мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичного виховання // Фізичне виховання в школі. – 2002. – № 4. – с. 51-52.

  6. Красікова Н.Б. «Бонусна» система оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури. // : Красікова Н.Б. м. Донецьк 2014.

  7. Лимаренко Н.П. «Особливості проведення уроків фізичної культури з учнями підготовчої та спеціальної медичних груп» журнал Заступник директора школи №2 лютий 2015 р//.

  8. Носко М. О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культурою та спортом : дис. д-ра пед. наук : 13.00.09 / М. О. Носко – К., 2003. – 430 с.

  9. Постанова КМУ від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 28 (28-2014-п) від 22.01.2014.

  10. Примірне положення про раду загальноосвітнього навчального закладу./ Наказ МОН України від 27 березня 2001 р. № 159/.

  11. Сінчаєвський С.М. Фізичне виховання школярів (теоретична підготовка) //Фізичне виховання в школі, 2002. — №2. — с.25-28.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал