Моделі побудови організаційних структур управління у торговельному підприємництві



Скачати 127.48 Kb.
Дата конвертації27.06.2017
Розмір127.48 Kb.
1.1.2. Моделі побудови організаційних структур управління у торговельному підприємництві*

Побудову організаційної структури управління торговельним підприємством умовно можна розділити на два етапи. Перший охоплює процес створення організаційної структури управління під час заснування підприємства. Тривалість цього етапу завершується тоді, коли торговельне підприємство починає функціонувати і реалізовувати встановлені цілі. Після завершення першого розпочинається другий етап побудови організаційної структури управління. Він триває доти, доки працює підприємство. На цьому етапі відбувається реорганізація організаційної структури управління торговельним підприємством. Наводимо форми реорганізації організаційної структури управління торговельним підприємством:



  • адаптування до зміни умов внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства;

  • санація підприємства унаслідок загрози його банкрутства;

  • злиття або поглинання підприємства.

Розглянемо дві взаємно пов’язані моделі побудови організаційної структури управління торговельним підприємством – модель створення і модель реорганізації. Їх спільною ознакою є те, що ці моделі націлені на підтримання чи відновлення здатності організаційної структури виконувати покладену на неї мету – забезпечення субординації між посадовими особами і структурними підрозділами. Моделі створення і реорганізації організаційної структури відрізняються часовими періодами їх застосування та умовами реалізації. Так, створення організаційної структури управління відбувається виключно з ініціативи власників і керівників підприємств, а реорганізація може бути вимушеною дією, ідея якої виникла у бізнес-партнерів або доведена до виконання органами державного управління чи вищими організаціями. У багатьох наукових працях, присвячених менеджменту [19; 22; 25; 40; 75; 81; 91; 93; 147; 167], удосконалення організаційних структур управління шляхом їх реорганізації цілком слушно розглядається як компонента процесу формування цих структур. Проте слід визнати, що у даному разі термін «формування» надто узагальнений, розмитий, оскільки реорганізація – це удосконалення наявної організаційної структури управління торговельним підприємством. Для уникнення термінологічної плутанини в подальшому тексті монографії поняття «формування організаційної структури управління торговельним підприємством» розглядатимемо виключно в контексті створення організаційної структури управління на етапі заснування підприємства. Своєю чергою, удосконалення організаційної структури управління підприємством шляхом її реорганізації аналізуватимемо як явище, що супроводжує використання (експлуатацію) організаційної структури управління торговельним підприємством.

Для розкриття сутності моделей побудови організаційних структур управління торговельним підприємством застосуємо інструментарій математичної логіки та теорії множин. Кожен структурний підрозділ організаційної структури управління підприємством є множиною певних елементів, що мають спільні цілі і функціональні зв’язки. Під час заснування підприємства процес формування такої структури відбувається шляхом приєднання нових структурних підрозділів до вже працюючих. Згідно з аксіомою приєднання це можна подати так:




(1.1)

де − множина елементів x, що утворюють структурний підрозділ ;

n – кількість елементів х;

− множина елементів у, що утворюють структурний підрозділ ;

m – кількість елементів y;



− множина елементів і, які належать структурним підрозділам А і В, що утворюють фрагмент організаційної структури С;

z – кількість елементів i;



− множина елементів j, що утворюють структурний підрозділ , який є компонентою С;

r – кількість елементів j.

Вищенаведений запис є логічним відображенням процесу набуття місця нового структурного підрозділу підприємства у створюваній організаційній структурі управління торговельним підприємством. На рис. 1.18 побудовано діаграму Венна для випадку формування організаційної структури управління торговельним підприємством на основі аксіоми приєднання. Вона вказує на те, що для будь-яких множин і існує множина , яка включає підмножину , що містить елементи множин і .

У даному випадку виникнення в організаційній структурі управління торговельного підприємства підмножин у результаті приєднання нових підрозділів до існуючих доцільно розглядати як наслідок їх функціональної взаємодії і утворення міжструктурних робочих груп, цілі функціонування яких виходять за межі цілей одного із структурних підрозділів підприємства (рис. 1.19).









………


………


52




Рис. 1.18. Формування організаційної структури управління торговельним підприємством на основі аксіоми приєднання

Відділ зовнішньоекономічної діяльності

Директор

Заступник директора з постачання

Головний товарознавець

Заступник директора зі збуту

Транспортний відділ

Складський

відділ

Відділ маркетингу і реклами



Торговельні зали

Відділ


мерчандайзерів

Товарознавець товарів продовольчої групи

Товарознавець товарів промислової групи

Рис. 1.19. Фрагмент організаційної структури управління, яка зазнала змін унаслідок започаткування нового виду діяльності (зовнішньоекономічної)

Пунктирною лінією позначено новостворюваний структурний підрозділ підприємства, який функціонально пов’язаний з усіма іншими його підрозділами.

Наявність підмножин у межах множин спостерігаємо, коли підмножини складаються з елементів, що є елементами множин. У випадку, що представлений на рис. 1.19, логіка співвідношення така:


(1.2)

Явище виникнення підмножин під час створення організаційної структури управління торговельним підприємством шляхом формування нових структурних підрозділів і їх приєднання до вже створених є однією з ключових ознак, яка характеризує організаційну структуру управління як декомпозиційне утворення.

Загалом організаційна структура управління торговельним підприємством є булеаном, тобто сукупністю, яка включає в себе всі підмножини, тобто


(1.3)

де − булеан.

Булеан як сукупність всіх множин у межах організаційної структури управління торговельним підприємством є континуальною множиною. Іншими словами, континуум є потужністю булеана. Ця потужність вимірюється кількістю структурних підрозділів, які репрезентують окремі множини, пов’язані між собою лінійними і функціональними зв’язками. Елемент-перетворювач є прикладом континуальної множини, яка функціонує у формі публічного акціонерного товариства з такими ієрархічними рівнями управління: голова і члени правління публічного акціонерного товариства, директор підприємства, заступник директора з питань виробництва, начальник цеху складання готової продукції, начальник конвеєрної дільниці у цеху складання готової продукції (рис. 1.20).

Голова і члени правління торговельного підприємства

Директор торговельного підприємства

Заступник директора зі збуту

Начальник торговельних залів

Менеджер сектора продовольчих товарів

Ієрархічні рівні управління торговельним підприємством

Еквівалентні множини

Рівні

множини


Рис. 1.20. Континуальна множина на прикладі фрагмента організаційної структури управління торговельним підприємством

Кожен із виділених на рис. 1.20 ієрархічних рівнів управління є відповідними множинами, які включають в себе множини нижчих рівнів управління. Так, Крім того, Економіко-управлінський зміст цих виразів полягає у тому, що еквівалентні множини маємо там, де є лінійне підпорядкування. Саме лінійні зв’язки між структурними підрозділами утворюють так звані проміжні множини, які демонструють різницю потенціалів з урахуванням кожного рівня декомпозиції. Щодо рівних множин, то, як видно з рис. 1.20, вони включають ті структурні підрозділи організаційної структури управління, які пов’язані між собою лише опосередковано.

Очевидно, що процес розвитку організаційної структури управління може бути нескінченним. Це пов’язано із перетворенням пріоритетів торговельного підприємства, змінами його можливостей, подіями, які відбуваються у зовнішньому середовищі. З огляду на це, для забезпечення спроможності виконання організаційною структурою поставлених перед нею цілей її необхідно постійно удосконалювати. У теорії і практиці сучасного менеджменту процес удосконалення такої структури, значною мірою ототожнюють із її реорганізацією (реструктуризацією). Використовуючи сформовану у теорії множин аксіому нескінченності для розкриття економіко-управлінської сутності формування і використання організаційних структур управління торговельними підприємствами, не викликає сумніву те, що не організаційна структура, а обставини, у яких перебуває підприємство, є первинними для її реорганізації. Аксіома нескінченності є інструментарієм логічного доведення того, що навіть за наявності у множині пустої підмножини остання може бути об’єднана із синглетоном (множина, яка складається лише з одного елемента):


(1.4)

де − множина в організаційній структурі управління торговельним підприємством, яка включає певну пусту множину елементів;



− будь-який елемент ;

− множина, яка репрезентована єдиним елементом множини ;

- синглетон.

Таким чином, будь-яка ідея щодо започаткування нового виду діяльності або розв’язання актуальних для торговельного підприємства проблем чи використання нових можливостей може спричинити реорганізацію організаційної структури управління за наявності хоча б однієї особи, яка спроможна втілити її на практиці.

Найпоширенішою формою реорганізації є адаптування до змін, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищах підприємства. Типовими адаптаційними, організаційними рішеннями, які ухвалюють і реалізовують керівники торговельних підприємств унаслідок ідентифікованих змін, є:


  • створення нового підрозділу організації;

  • приєднання нового елемента до підрозділу організації;

  • ліквідація підрозділу в організації;

  • об’єднання двох і більше підрозділів.

Як правило, кожне з цих рішень супроводжується перерозподілом функцій між підрозділами підприємства й окремими посадовими особами, перегрупуванням цілей, коригуванням ухвалених або виробленням нових правил і процедур.

Створення нового структурного підрозділу торговельного підприємства як спосіб адаптування його організаційної структури до змін, які відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищах, адекватно відображає аксіома включення. Вона вказує на те, що наявна організаційна структура управління не містить елементів новостворюваного підрозділу. З огляду на це, необхідність включення цих елементів до чинної організаційної структури управління є причиною утворення нової множини, і саме вона є відповіддю на виклики середовища. Використовуючи раніше введені позначення, аксіому включення для демонстрації створення нового підрозділу організації можна записати так:




(1.5)

де − множина елементів і, які утворюють новий структурний підрозділ організаційної структури управління торговельним підприємством.

Вираз (1.5) стосується випадку, коли новостворюваний структурний підрозділ є множиною, що складається більш як з одного елемента, проте адаптація організаційної структури управління до змін часто проявляється рішеннями, які передбачають створення в організаційній структурі управління окремих посад, які посідають певне місце в ієрархії управління, проте не належать до жодного підрозділу організації. Це можливо тоді, коли запроваджується посада, наприклад, заступника директора з креативно-інноваційної діяльності, який не має у підпорядкуванні конкретного структурного підрозділу, проте володіє повноваженнями курирувати креативні пошуки у всіх структурних підрозділах торговельного підприємства і давати розпорядження щодо виконання певних операцій, пов’язаних із перевіркою й аналізом висунутих працівниками підприємства чи найманими особами креативних ідей (рис. 1.21).

Як приклад слушно навести також випадок, за якого в планах торговельного підприємства значився відділ маркетингу, проте тимчасово ця ідея перебувала на початковій фазі реалізації і весь відділ представляла лише одна особа – маркетолог. За таких обставин реорганізація структури управління (див. 1.21) до змін внутрішнього і зовнішнього середовищ супроводжувалась логічними відношеннями, які відображає аксіома нескінченності.

відповідає випадку адаптації організаційної структури управління до змін шляхом ліквідації підрозділу в організації або окремої посади, яка є одним з ієрархічних рівнів управління, слід визнати схему виділення. Вона демонструє ідентифікацію тих ознак організаційної структури управління торговельним підприємством, які, з одного боку, характеризують булеан загалом, проте, з другого боку, повною мірою відображають сутність лише того структурного підрозділу, який ліквідовується.

Заступник директора з креативно-інноваційної діяльності

Директор

Заступник директора з постачання

Головний товарознавець

Заступник директора зі збуту

Транспортний відділ

Складський

відділ

Відділ маркетингу і реклами



Торговельні зали

Відділ


мерчандайзерів

Товарознавець товарів продовольчої групи

Товарознавець товарів промислової групи

Рис. 1.21. Фрагмент організаційної структури управління, що базується на аксіомі включення

Примітки: пунктирною лінією позначено новостворювану посаду керівника інституційного рівня управління підприємства, який функціонально пов’язаний з усіма його іншими підрозділами, хоча і не має у прямому підпорядкуванні жодного підрозділу.

Одним із аксіоматичних положень теорії множин, яке найбільшою мірою Аксіому виділення продемонструємо за допомогою такого виразу:


(1.6)


де − ознаки , які відрізняють її від інших множин булеану.

Одним із характерних випадків адаптування організаційної структури управління торговельним підприємством до мінливості умов внутрішнього і зовнішнього середовищ є ухвалення організаційних рішень щодо об’єднання двох і більше підрозділів організації. За аксіоматичними положеннями теорії множин Цермело-Френкеля схема об’єднання має такий вигляд:


(1.7)
де − об’єднання множин, яке виникає унаслідок переформування двох структурних підрозділів підприємства в один.

Проведені дослідження показали, що випадок об’єднання кількох структурних підрозділів, а також описані вище випадки створення міжструктурних служб, тимчасово або періодично діючих комісій і робочих груп часто супроводжуються явищем перетину множин (рис. 1.22).

З теорії і практики сучасного менеджменту відомо, що адаптація як форма реорганізації організаційної структури управління використовується в основному тоді, коли підприємство характеризується фінансовою стійкістю, певним рівнем конкурентоспроможності, а його керівники здатні своєчасно змінювати тактику досягнення встановлених цілей. Проте численними є випадки, коли підприємство з об’єктивних і суб’єктивних причин опиняється на межі банкрутства і перебуває у стані санації. Ознайомлення з даними підприємств, які мають досвід санації, дозволяє стверджувати, що на кожному з них вживали заходів для організаційних змін, характерних для реорганізації структури управління шляхом адаптації до умов внутрішнього і зовнішнього середовищ. Те саме стосується і випадку реорганізації унаслідок злиття або поглинання. Щоправда, доцільно відзначити, що розглянуті види реорганізації організаційної структури управління підприємством відрізняються причинно-


*

* Георгіаді Неллі Георгіївна – д-р екон. наук, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка».

Георгіаді Алла Георгіївна – професор Університету святого Томаса (США).



Вільгуцька Роксолана Богданівна – аспірант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка».


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал