Мітус Н. О. Окремі методичні аспекти використання засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі



Скачати 72.34 Kb.

Дата конвертації10.03.2017
Розмір72.34 Kb.

УДК 372.853
Мітус Н.О.
ОКРЕМІ МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
У статті розглядаються окремі методичні аспекти використання засобів ігрової
діяльності при вивченні фізики в основній школі.
Ключові слова: гра, засоби ігрової діяльності, методичні засади, фізика, основна школа,
"ігрова оболонка".
Активне застосування різноманітних ігрових форм, засобів і методів навчання в освітньому процесі не завжди сприяє ефективному досягненню основних освітньо-виховних завдань, з огляду на порівняно поверхове оволодіння вчителями методикою їх застосування [5].
Маючи велике пізнавальне і виховне значення [1-4], [6-8], ігрові форми й методи навчання дають можливість досягати бажаного освітнього ефекту лише за умови врахування доцільності їх застосування на даному уроці та ретельно продуманої, методично обґрунтованої їх підготовки, організації та проведення зі встановленням найбільш оптимальних шляхів і засобів реалізації поставлених програмних завдань.
Ігрові та педагогічні цілі мають сприяти, з одного боку, оволодінню системою знань і вмінь, стосунків з іншими людьми і суспільством, а з другого – сприяти розвитку особистості учня, досягненню цілей навчання й виховання [4, 132].
Кожен урок з використанням засобів ігрової діяльності має будуватися на основі принципів науковості й систематичності, доступності та активності навчання, міцності засвоєння фізичних знань, професійних умінь і навичок, врахування індивідуальних особливостей учнів. Пізнавальна гра повинна займати своє певне місце в процесі вивчення програмного матеріалу з фізики. Учитель при організації тієї чи іншої гри на уроці, поряд з вибором форм, методів та засобів ігрової діяльності, повинен визначити методи і прийоми навчання у загальному контексті навчального процесу. При цьому, ігрова пізнавальна діяльність повинна бути добре підготовлена, організована і забезпечена необхідним обладнанням. Виходячи
із загальних цілей навчального процесу, вчитель намічає освітні, виховні та розвиваючі задачі у процесі гри, послідовність проведення частин і етапів ігрової діяльності [1, 15].
Тому, використання засобів ігрової діяльності та певних ігрових форм і методів навчання передбачає:
1) ретельний аналіз змісту навчальної програми та вибір окремих моментів уроків (або окремих тем), які необхідно і можливо "підсилити" за допомогою даного методу згідно з загальноосвітніми, розвиваючими
і виховними цілями;
2) організацію підготовки ігрової діяльності з врахуванням усіх можливих ролей і обов‘язків її учасників, підбором відповідних засобів ігрової діяльності;
3) реалізація запланованого підходу з подальшим його аналізом та висновками.
Застосування засобів ігрової діяльності в освітньому процесі повинно бути чітко сплановане заздалегідь на все півріччя (а то й рік).
Основною особливістю застосування засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі
є ретельний підбір певного ігрового підходу, найбільш оптимального до даного типу уроку.
При підготовці, проведенні та аналізі уроків з навчально-пізнавальними іграми має розв‘язуватися цілий комплекс загальноосвітніх і виховних завдань: розширення, поглиблення і закріплення знань з даного курсу або теми, показ різноманітного використання фізичних знань у життєдіяльності людини, виховання стійкого пізнавального інтересу до фізики тощо [1, 13].
Тому, використовуючи засоби ігрової діяльності при вивченні фізики, варто ретельно підбирати та аналізувати їх змістовне наповнення. Воно має бути максимально застосовним до повного і глибокого засвоєння учнями певного розділу чи теми, сприяти якнайповнішому вияву творчої ініціативи, підтримки
інтересу та інтелектуальної активності учнів в умовах позитивної емоційної взаємодії. При відборі матеріалу для організації ігрової діяльності слід керуватися тим, наскільки цей матеріал сприяє свідомому засвоєнню курсу фізики і розкриттю фізичної суті будови технічних об‘єктів, механізмів, машин або технологічного процесу. При цьому, не варто забувати про моральну і естетичну цінність матеріалу, що вивчається [1, 16].
Обов‘язковою умовою кожної гри є продумування не лише її ходу чи структури, але й підведення підсумків.
Як доводить практика, найбільш оптимальними виявилися такі напрямки застосування засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі: 1) їх фрагментарне використання на певному етапі уроку будь-якого типу; 2) як додатковий елемент уроку при реалізації загальних завдань командно-групового змагання в процесі оцінювання знань, умінь і навичок учнів; 3) для проведення фронтальних ігор.

Навчально-пізнавальні ігри на уроках фізики доцільно проводити як для організації кращого засвоєння нового матеріалу, так і для його закріплення, актуалізації, організації контрольно-оцінної діяльності [1, 12].
Найчастіше використання ігрового методу навчання здійснюється в процесі закріплення та узагальнення знань учнів з фізики [1], [2], [4], [7]. При цьому, вчителі-практики, як правило, використовують кросворди, ребуси, групові міні-ігри [7], що додатково свідчить на користь застосування цих засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі.
Зміст навчально-пізнавальних ігор і форм їх організації повинні бути завжди цікавими учням. Але неправильно базувати ігрову навчальну діяльність лише на принципі зацікавленості. Пізнавальні ігри з фізики повинні розвивати та вдосконалювати учнів як особистість, поглиблювати й розширювати їх базові знання і вміння. Лише така методика пізнавальних ігор виправдана і відповідатиме вимогам загальноосвітньої школи [1, 18] та сприятиме вирішенню її основних задач: забезпечення більш високого наукового рівня оволодіння навчальною дисципліною, міцне оволодіння основами фізики, підсилення практичної і професійної спрямованості викладання фізики; підвищення освітньої, виховної, розвиваючої функцій навчання під час пізнавальних ігор на уроках [1, 15].
Ознайомлення з тим чи іншим фізичним законом або явищем у процесі ігрової діяльності має спонукати учнів поглиблювати свої знання з фізики відповідно до власної сфери практичних інтересів. Як правило, за таких обставин, учні намагаються віднайти додаткову інформацію науково-популярного змісту.
Іноді, у процесі вивчення певних тем курсу фізики, задля глибшого розуміння сутності певних явищ, процесів чи законів, виникає необхідність залучення знань з інших загальноосвітніх дисциплін. У залежності від того, з якого предмету, в якому розрізі й коли вивчається взаємопов‘язаний матеріал, вчитель фізики визначає методику організації конкретної ігрової діяльності на певному уроці чи в позаурочний час.
Застосування засобів ігрової діяльності (ЗІД) при вивченні фізики в основній школі передбачає врахування ряду чинників: вікових та індивідуальних особливостей підлітків; психологічного мікроклімату кожного класу; рівня психологічної, наукової та методичної підготовки вчителя, його особливостей взаємодії з учнями в даному класі; матеріальної та загальної технічної бази навчального закладу; рівня навчальної підготовки учнів у ньому. Врахування цих та інших взаємопов‘язаних аспектів дозволить уникнути ряду методичних помилок у процесі підготовки, організації та проведення ігрової діяльності.
Отже, серед основних вимог до пізнавальних ігор на уроках фізики можна виділити наступні:
– застосування засобів ігрової діяльності при вивченні фізики має поглиблювати, розвивати і розширювати знання учнів з предмету та не відволікати їх уваги від основного змісту навчальної програми;
– зміст матеріалу навчально-пізнавальних ігор повинен бути доступним учням, відповідати навчальному плану, рівню розвитку підлітків, їх віку, враховувати індивідуальні особливості, психологічний настрій, характер занять і т.п..;
– організація позаурочних пізнавальних ігор повинна відповідати вимогам навчально-виховної роботи даного навчального закладу [1, 18].
Проведення гри в навчально-виховному процесі передбачає чотири етапи: 1) орієнтація (учитель характеризує тему, основні правила гри та її загальний хід); 2) підготовка до проведення (розподіл ролей, аргументація дії учасників за ігровими правилами, вивчення ігрових завдань, процедурні питання тощо); 3) проведення гри (розгортання ігрового сюжету; педагог стежить за грою, фіксує наслідки, роз‘яснює незрозуміле); 4) обговорення гри (вчитель керує дискусійним обговоренням гри, підбиттям підсумків, проводить аналіз ігрової ситуації, стежить за встановленням зв‘язку між змістом, темою гри та життям, самооцінкою гравців).
Невірно починати навчання з навчально-пізнавальних ігор підвищеної складності. Варто уникати виникнення інерції негативного ставлення учнів до дидактичної гри, що найчастіше формується при перших невдалих кроках. На перших заняттях можна використовувати пізнавальні ігри зацікавлюючого характеру, що дозволяють налагодити взаєморозуміння між викладачем і учнями. Ігрова форма навчання повинна природно вписуватися в навчальний процес, випливати із всієї попередньої практики співробітництва в процесі навчання.
У процесі розробки та проведення пізнавальних дидактичних ігор доцільно враховувати наступні аспекти: 1) дидактична гра має стати засобом розвитку теоретичного та практичного мислення, актуалізації та закріплення наявних знань і вмінь; 2) мають бути розроблені правила гри і приписи, підпорядковані нормам життєвих, професійних і соціальних відносин, що формують необхідні якості особистості; 3) має бути створено сприятливий психологічний клімат, у якому всі учасники відчувають себе розкуто, в атмосфері взаємодії; 4) слід передбачити проблемні ситуації, що залучатимуть партнерів до спільної діяльності в умовах діалогового спілкування при аналізі умов, вироблення спільних рішень, досягнення проміжної та кінцевої мети гри; 5) після дидактичної гри, зазвичай, проводиться групова дискусія, як засіб зворотного зв‘язку відносно поведінки в грі [4, 132].
Додатковими умовами, яких варто дотримуватися при організації навчально-пізнавальних ігор на уроках фізики, є: виділення певного кола знань і вмінь із загальноосвітньої підготовки з фізики, формування відповідної мотиваційної установки, створення проблемних ситуацій [1, 18] або формулювання певних проблемних питань, відповіді на які мають бути отримані до кінця ігрової діяльності учнів.

Ігри повинні бути динамічними, варто уникати довгих пауз, що значно знижують ефективність і пізнавальний потенціал всієї гри.
Повне керівництво ігровою пізнавальною діяльністю на уроках і в позаурочний час здійснює вчитель, оскільки саме він визначає мету і завдання уроку, специфіку й місце гри в ньому, контролює її хід, аналізує особливості та складнощі кожного туру або конкретного завдання гри, має знати потенційні можливості кожного учня, щоб методично грамотно та ефективно організовувати ігрову діяльність і в умовах складних навчальних ситуацій.
Для проведення якісної роботи з використанням ЗІД вчителеві треба володіти необхідними навичками і вміннями організації даного виду навчання та ретельно підготувати учнів до цього: всі учасники мають бути підготовлені до даного типу навчання, знати тему й коло питань, які виносяться на опрацювання; потрібно створити в класі позитивну психологічну атмосферу; кожен учасник повинен мати чіткі тези своєї пропозиції, точну постановку завдань; можна практикувати "розминку" з метою залучення до бесіди всіх учнів; дискусія має бути спрямована на з‘ясування проблеми, а не лише на змагання її учасників; уточнюючі питання і зауваження мають бути зрозумілими всім [4, 128].
Ефективність дискусії та продуктивність генерації ідей збільшується, якщо вчитель: протягом гри свою роль не зводить до директивних реплік; надає час для обмірковування відповідей; уникає питань, які нечітко сформульовані; не ігнорує жодного питання; уточнює висловлювання; спонукає учнів до поглиблення думки [4, 128-129].
Під час організації дидактичних ігор необхідно продумати: мету і завдання гри, її структуру і особливість ігрових дій, кількість гравців; добирання засобів гри (дидактичних посібників, матеріалів тощо), оптимальну кількість часу на ознайомлення з правилами і структурою гри, тривалість гри, спостереження за учасниками і процесом гри, передбачити можливі варіанти зміни ходу гри, ретельно продумати висновок [4,
13].
Визначення місця дидактичної гри в структурі уроку та поєднання елементів гри з навчанням, значною мірою, залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації.
У першу чергу, колективні ігри слід розподілити за дидактичним завданням уроку. Це – ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі [4, 13].
На основі теоретичного аналізу ігрової пізнавальної діяльності, як форми і методу навчального пізнання, можна зробити деякі висновки, що дозволять побудувати узагальнений підхід до застосування засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі.
В основному для всіх ігор, розроблених і таких що існують в окремих методиках, існує певний стандарт, алгоритм, на основі якого можна побудувати будь-яку гру для її організації на уроках. Являючи собою певну систему умов і вимог, цей алгоритм випливає із структури пізнавальної діяльності й складається з наступних компонентів: визначення мети і завдання пізнавальної гри; планування етапів проведення гри; закладання в зміст гри мотиваційної основи, яка викличе пізнавальний інтерес; підготовка грального обладнання; продумування способів управління і видів контролю ігрової діяльності; визначення навчального результату, до якого прийдуть учні в процесі пізнавальної гри; визначення перспективної навчально-пізнавальної мети, тобто мети на наступну гру [1, 21-22].
За допомогою даних вимог можна визначити можливість використання тієї чи іншої пізнавальної гри для навчальних цілей. Даний алгоритм полегшує працю і економить час вчителів, що використовують ігри в освітньо-виховному процесі з фізики [1, 22].
Результати наших досліджень показали, що застосування засобів ігрової діяльності при вивченні фізики в основній школі дає найбільш оптимальний стійкий позитивний ефект за умови фрагментарного, але систематичного, чітко спланованого та узгодженого їх використання. Найдоцільніше при цьому побудувати "ігрову оболонку" навчального процесу з фізики в основній школі (яка є найбільш ефективною при навчанні фізики в 7 і 8 класах). Під "ігровою оболонкою" ми розуміємо узгоджену, чітко сплановану й організовану систему роботи з підготовки, організації, виконання та оцінки ряду навчально-виховних завдань з застосуванням засобів ігрової діяльності впродовж певного навчального періоду (семестру, року) [7].
Пріоритетними напрямками роботи при вивченні фізики в основній школі з застосуванням засобів
ігрової діяльності нами було встановлено наступні: 1) систематичне, узгоджене і впорядковане проведення фрагментарних дидактичних ігор ("міні-ігор", різнотипних головоломок); 2) проведення фронтальних ігор;
3) залучення готових або саморобних іграшок (іграшкових моделей) до здійснення навчально-виховного процесу з фізики; 4) виконання різнопланових видів діяльності з виготовлення та застосування засобів
ігрової діяльності на заняттях фізичного гуртка; 5) використання "домашніх" фізичних ігор; 6) надання учням можливості виконувати творчо-пошукові ігрові завдання з застосуванням комп’ютерної та аудіовізуальної техніки; 7) проектування та реалізація "ігрових оболонок" навчального процесу з фізики.
Практика показує, що не існує універсальної гри, цікавої абсолютно для всіх учнів, груп, класів. Гра ефективна лише в поєднанні з іншими методами й засобами навчання [4, 7].
Узагальнюючи зазначене, можемо відмітити, що навчально-виховна робота з фізики в основній школі з застосуванням засобів ігрової діяльності спрямована на формування стійкого інтересу до предмету, післядовільної уваги, формування фізико-технічного, абстрактного та логічного мислення учнів, активізації
їх навчально-пізнавальної діяльності, знаходить своє відображення в підвищенні успішності та якості знань
учнів за умови врахування вище розглянутих засад проведення чітко спланованої, взаємоузгодженої, систематичної, своєчасно проконтрольованої системи роботи з застосування ігрових освітніх технологій.
Використані джерела
1.
Гайфуллин В.Г., Мингазов Р.Х. Игровой метод в обучении физике. Пособие для учителей. – Казань:
Магариф. – 1997. – 135 с.
2.
Дидактичні ігри на уроках алгебри і геометрії. 7-9 класи / Л. Тополя, В. Швець. – К.: Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу"). – Бібліогр. : с. 126.
3.
Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л. Галіцина. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. –
128 с. – (Б-ка "Шк. світу").
4.
Інтерактивні вправи та ігри. – Харків: Вид. група "Основа", 2009. – 144 с. – (Серія "Адміністратору школи").
5.
Митус Н.А., Савченко В.Ф. Особенности подготовки будущих учителей физики к проведению занятий с использованием игровых образовательных технологий при работе с учениками основной школы /
Стратегия развития образования: эффективность, инновации, качество/ Материалы XIV научно- методической конференции, посвященной 55-летию МГУТУ (в трех частях). Часть I//Тематическое приложение к журналу "Открытое образование". – М.: МГУТУ, 2008. – 494 с. – С. 224-232.
6.
Мітус Н.О. Ігрові технології в аспекті формування позитивної мотивації навчання фізики в основній школі/ Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 36.
Серія: педагогічні науки: Збірник у 2-х т. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – №36. – Т.1. – 188 с. – С. 45-49.
7.
Мітус Н.О. Узагальнення знань учнів на уроках фізики у процесі ігрової діяльності / Вісник
Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 23. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2004. – №23. – 296 с. – С. 77-85.
8.
Панфилова А.П. Игровое моделирование в деятельности педагога: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А.П. Панфилова; под общ. ред. В.А. Сластенина, И.А. Колесниковой. – М. : Издательский центр "Академия", 2006. – 368 с.
Mitus N.
SEPARATE METHODICAL ASPECTS OF THE USE OF FACILITIES OF PLAYING ACTIVITY
AT THE STUDY OF PHYSICS AT BASIC SCHOOL
In the article the separate methodical aspects of the use of facilities of playing activity at the
study of physics at basic school are considered.
Key words: game, facilities of playing activity, methodical bases, physics, basic school,
"playing shell".
Стаття рекомендована кафедрою педагогіки психології та методик навчання фізики й математики
Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Надійшла до редакції 30.05.2014.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал