Мистецька Європа першої половини ХХ століття. Література та театр. Образотворче мистецтво



Скачати 132.07 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір132.07 Kb.
ТипУрок
Тема уроку: Мистецька Європа першої половини ХХ століття. Література та театр. Образотворче мистецтво. Кінематограф.

Мета уроку: Дати характеристику епохи та основних напрямків культурного розвитку європейських країн; розглянути особливості основних художніх стилів в літературі та живопису; розвивати навички застосування одержаних знань для характеристики творів мистецтва, визначення характерних ознак стилю, групової роботи; стимулювати бажання поглиблювати знання з предмета; виховувати інтерес до творчої діяльності та прищеплювати художні смаки.

Тип уроку: опрацювання нового матеріалу з використанням комп’ютера.

Форма проведення: урок- дослідження.

Обладнання: підручники, відео матеріали.

Основні терміни: модернізм, абстракціонізм, дадаїзм,сюрреалізм, футуризм, кубізм, постімпресіонізм, фавізм.

Підготовчий етап

Клас заздалегідь поділений на групи, які одержали завдання дослідити досягнення в літературі, театрі, образотворчому мистецтві та кінематографці, скласти схеми, підібрати приклади, підготувати відео матеріали.

Презентація проходить у формі виступів та демонстрації відео матеріалів.

Очікуваний результат: схеми, таблиці, відео матеріали.



Епіграфи до уроку:

Мистецтво – думка ця розкута,

Що всі людські ламає пута,

Воно як ніжний воїн б’є!

Воно по всіх краях витає,

Народи в рабстві визволяє,

А вільним велич додає.

В. Гюго

Що за художник, який не здатний… відбивати поглядів своєї епохи і бути чужим тому середовищу, повітрям якого він дихає? Жорж Санд



Всі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на землі.

Б.Брехт


Усе творче в культурі носить на собі печать національного генія

М.Бердяєв




Хід уроку

І Актуалізація опорних знань.

Методом «мозкового штурму» обговорити питання: Чому саме в першій третині ХХ ст. з’явились нові течії у літературі та мистецтві? Прогнозовані відповіді:



  • В цей період відбулися важливі події соціально-політичного життя;

  • Великий вплив на літературу та мистецтво справили наукові відкриття;

  • Відбулась політизація всіх сторін суспільного життя, в тому числі літератури і мистецтва.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

В кінці уроку визначити, який з епіграфів найбільше розкриває тему уроку.



ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Групи презентують результати досліджень.

План

1.Література.

Повідомлення учнів:

А)Загальна характеристика розвитку літератури.

Б) творчість письменників – реалістів;

В) модернізм в літературі



Літературні напрямки і стилі

Представники

Країна

Проблематика творів

Класичний реалізм

А. Жід

Р. Роллан

Г.Манн

Т. Драйзер



Франція

Німеччина

США


Висвітлення суперечностей між окремою особистістю і суспільством, пошук людиною місця в житті

Лірична проза

Іван Бунін

Олександр Купрін

Шолом-Алейхем


Російські емігранти

Єврейський письменник



Загальнолюдські

моральні проблеми,тема чистого романтичного кохання



Література втраченого покоління

Еріх-Марія Ремарк

Анрі Барбюс

Р.Олдінгтон


Німеччина

Франція


Англія

Безглуздя війни, трагедія її учасників, загублена доля цілого покоління

Cоціальний роман

Джон Стейнбек

Девід Лоуренс

А.Кронін

В.Вульф


А. Моравіа


США

Велика Британія

Італія


Висвітлення гострих проблем соціального життя

Авангардизм:

«Зрілий модернізм»




Марсель Пруст

Франц Кафка

Джеймс Джойс

Е.Паунд

Г.Аполінер


Франція

Австрія


Ірландія

США


Франція

Зображення особистості героя,його внутрішнього

світу, переживань.

Ліризм,увага до почуттів, емоцій


Дадаїзм


А.Бретон,

Т. Тцара


Франція

Будь-який виріб оголошувався твором мистецтва,якщо автор узяв його зі звичайного середовища і дав йому назву.


Сюрреалізм

А.Бретон

П. Елюар


Ф.Г.Лорка

Л.Арагон


Франція

Іспанія


Джерелом мистецтва проголошувалась сфера підсвідомості. Логічні зв’язки замінені вільними асоціаціями.

Футуризм

Ф.Т.Марінетті

В.Маяковський

Б.Пастернак

М.Клюєв


С. Єсенін


Італія

Росія


Відтворення життя сучасної цивілізації, індустріального міста.

Соціалістичний реалізм

М.Горький


СРСР

Відтворення життя в Радянському Союзі таким, яким воно було в уявленні режиму

2.Театр. Тези учнівського повідомлення:

  • Виникнення багатьох прогресивних театральних напрямків; зведення різноманітних течій до двох великих шкіл – реалістичної і умовної.

  • Визнання реалізму системи К.Станіславського, заснування ним Московського Художнього Академічного Театру.

  • Діяльність режисерської школи В.Мейєрхольда, яка представляла умовний , або експресіоністський напрямок.

  • Творчість у СРСР видатних акторів М.Єрмолова, І.Москвіна, В.Качалова,М.Царьова, М. Черкасова та інших.

  • Панування на радянській сцені псевдореалістичних спектаклів, які прославляли «досягнення соціалістичної держави», керівну роль ВКП (б) та її вождів.

  • Діяльність німецького режисера М.Рейнхардта, який уславився мистецтвом постановки масових сцен і епізодів.

  • Початок нового етапу у розвитку німецького театру, пов’язаногоз діяльністю режисера Б.Брехта.

  • Велика популярність у Франції новаторського театру «Картель», діяльність якого була в опозиції до театрів класичних традицій»Камеді Франсез» та розважальних «театрів бульварів»; творчість талановитого французького режисера Ш.Дюплена.

  • Діяльність видатних англійських акторів Дж. Гілгуда, С. Торндайка,Е.Еванса.

  • Своєрідність стилів та жанрів італійського театру, який представляли Л.Піранделло, Е.де Філіппо та ін.

3.Образотворче мистецтво. Живопис.

Теми для повідомлень:



  • Характеристика основних напрямків в живопису

Справжня революція в живопису відбулась ще наприкінці ХІХ століття.

Виникає новий напрям – модернізм, тобто сучасний, відмінний від усього попереднього мистецтва.

Першою течією модернізму став імпресіонізм, потім – постімпресіонізм.

Бурхливе ХХ століття покликало до життя нові течії в мистецтві модерну.

Поль Сезан засновує постмодернізм. Пабло Пікассо представляє кубізм. Російський художник Василь Кандінський започаткував абстрактний живопис. Сальвадор Далі заснував сюрреалізм. Андре Матісс – автор фавізму.

Перша світова війна кардинально змінила погляди суспільства на мистецтво, внаслідок чого почали формуватися нові стилі і напрямки модернізму.



  • Абстракціонізм; найбільш крайня течія в модернізмі, яка сформувалась в першій половині ХХ столі,ття. Це – безпредметне, нефігуративне мистецтво, яке принципово відмовилось відреального зображення дійсності. Художники цього напрямку заперечують будь- яку образотворчість в мистецтві.

Дослідники абстракціонізму виводять його від Сезана через кубізм. В живопису Росії ХХ століття головними представниками абстракціонізму були: Василь Кандінський (працював у Німеччині); Михайло Ларіонов і Наталія Гончарова, які очолювали лучизм, перспективний, але мало досліджений напрямок абстракціонізму. Казимир Малевич, українець, творець знаменитого «Чорного квадрата», вважав себе засновником супрематизму .

В стилі абстракціонізму працював українець Архипенко П.А.(місце проживання – Париж).

Представником неопластицизму є голландець П. Мондріан.

Основні течії в абстракціонізмі:



Супрематизм - абстрактне комбінування геометричних фігур або об’ємних тіл.

Неопластицизм - творення універсального образу світу за допомогою прямокутників різного кольору, відділених один від одного жирною чорною лінією.

Ташизм (дриппінг) – прагнення виразити стихійність і несвідомість творчості в динаміці плям і об’ємів.

Лучизм - всі предмети сприймаються як сума променів і завдання художника – пошук тих ліній, які утворюються в результаті пересікання цих променів і використання їх в живопису.

Поп- арт - популярне, доступне для всіх мистецтво .

  • Кубізм-

Це художній метод, який прагне зобразити реальні об’ єкти за допомогою площин, що пересікаються і створюють образ прямолінійних фігур, які відтворюють живу натуру.

Найяскравішим прикладом кубізму є ранні роботи Пабло Пікассо. Після золотого століття іспанського живопису ХІV- ХVІІ ст. іспанський геній спалахував лише окремими зірками. Одна з них – Пабло Пікассо.

Художник працював у галузі станкового та монументального живопису, скульптури, графіки та художньої кераміки. В ранні періоди творчості з глибоким співчуттям відображав життя знедолених. Творчі шукання привели Пікассо до кубізму (з 1907 - 1908), неокласицизму (з 1917 - 1918), сюрреалізму (з 1925). В 30 – 40 роки Пікассо шукає засоби розкриття жахів фашизму, воєн.Твори Пікассо сповнені болю і протесту, мають велике суспільне значення (Герніка,1937), глибокий гуманістичний зміст (малюнок «Голуб миру, 1947»).


  • Сюрреалізм -

надреалізм, засіб повного звільнення від розуму і всього того, що його нагадує. Цей напрям набув особливої популярності завдяки видатному іспанському художнику Сальвадору Далі. Прихильники цього напрямку вважали, що реальна дійсність не може бути джерелом творчості. Основою істинного мистецтва вони проголошували підсвідоме – інстинкти, інтуїцію. Улюбленим прийомом сюрреалістів стало відображення сновидінь і галюцинацій, в яких наочно розкривається підсвідомість.У творах сюрреалістів світ втрачає визначеність, сталість, упорядкованість, перетворюючись на безладдя жахаючих образів.

  • Фавізм -

напрямок у мистецтві ХХ століття, який одержав назву в одній з рецензій на виставку Осіннього салону; це живопис «без правил», без урахування світла і тіні, обсягу і перспективи.

Цей мистецький напрямок представляє творчість Анре Матісса.

Прагнення вдихнути у мистецтво молодість, сонячну радість

завжди характеризувала Анрі Матісса. Він малював пейзажі півдня, інтер’єри з вікнами, що виходять у квітучі сади, пластику й грацію людського тіла, передавав чіткі ритми танцю, веселе звучання музики. Художника цікавили не конкретні деталі, азагальне сприйняття життя, його форм і барв. Про це свідчать такі картини Анрі Матісса, як «Великий червоний інтер’єр», «Блакитна ваза», «Іспанський натюрморт», «Азія», «Танець», «Музика» та інші. Серед зображальних засобів Анрі Матісса переважає колір. Декоративне трактування кольорів створює загальний емоційний тонус його полотен.



  • Постімпресіонізм –

течія у французькому живописі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Зростає зацікавленість філософськими і символічними початками мистецтва, закономірною організацією художньої форми – побудовою простору, об’єму, декоративної стилізації. Провідні представники - Поль Сезан, Вінсент ван Гог, Поль Гоген.

  • Мексиканський напрямок в живопису

У XX ст. Мексика стала одним із значних центрів світової художньої культури. Панівне місце в її мистецтві займають монументальний живопис і графіка.

Сучасне мексиканське мистецтво сформувалося в період революції 1910—1917 рр., коли народ розпочав боротьбу проти диктатури президента Діаса. Революція породила в художників бажання розповісти про одвічне прагнення народу до соціального й національного визволення. У 1918 р. «Конгрес художників» закликав залучити мистецтво на службу народові. Період з 1910-го по 1924 р. в Мексиці відомий як період культурної революції. У 1922 р. з ініціативи Рівери і Сікейроса було створено «Синдикат революційних живописців». Члени цієї організації прагнули наблизити мистецтво до трудящих. Саме монументальний живопис давав змогу це здійснити. Хосе Клементо Ороско (1883—1949) — найстарший представник трійки великих митців Мексики. На стінах будинків він створив динамічні драматичні композиції. Це — насамперед розписи в Національній підготовчій університетській школі в Мехіко (1922—1923). Цікаві також фрески в Гвадалахарському університеті (1936). На куполі залу зображені символічні постаті Робітника, Вченого, Вчителя, Бунтаря. У фресках в урядовому будинку в Гвадалахарі художник виділяє постать героя Ідальго, який підняв бідняків на боротьбу за національну незалежність. Образ Ідальго — це Прометей Мексики. Заслужене місце у світовому мистецтві посів Дієго Рівера (1886—1957), Щоб бути художником, вважав він, треба бути в центрі соціальної боротьби. У настінних фресках в аудиторії амфітеатру Болівара, розписах сільськогосподарської школи в Чапінго він прагне створити композиції, близькі й зрозумілі народові, політично активні. У 1923 р. Рівера розпочав колосальну за задумом роботу — розписи стін будинку Міністерства освіти в Мехіко. Художника захопила тема революційної боротьби трудящих за соціальне й національне визволення.

У 1933 р. Рокфеллер замовляє художнику для свого Рокфеллер-центру в Нью-Йорку фреску на тему «Прогрес на службі людства». У центрі композиції Рівера помістив зображення В.І. Леніна. Звичайно, такий твір не влаштовував замовника-капіталіста.Мозаїчні розписи театру інсургентів, завершені в 1953 р. — вершина творчості Рівери. Автор звернувся в них до фольклорних образів, народних драм, ритуальних танців.В епічних циклах Рівера розповідав про свій народ, про його славне минуле, історичних героїв Ідальго, Хуареса, Сапату, боротьбу з пригноблювачами, а також про життя своїх сучасників. Його глибоко національна творчість належить до найкращих надбань світової культури.Великим соціальним змістом позначене мистецтво Давида-Альфаро Сікейроса (18961974), одного з основоположників нового монументального живопису Мексики.Здебільшого символічні образи Сікейроса втілюють боротьбу за свободу. Такими є фрески «Смерть загарбнику» у бібліотеці Мексиканської школи в Чилі, «Реакція і реакціонери» — у Міністерстві фінансів Санто-Домінго. До найкращих його робіт належать розписи в Палаці мистецтва у Мехіко. У них виявилася здатність художника до створення узагальнених, політично актуальних образів. Саме так сприймаються образи людських рук, що рвуть ланцюги, вбитих і закованих жертв війни та фашизму.Цікаві розписи Сікейроса на теми взаємин людини і сучасної техніки, перемоги медицини над хворобами. Продуманістю характерів, актуальністю, політичною спрямованістю, колористичною майстерністю позначені розписи Сучасного театру в Мехіко: «Розправа із залізничниками», «Повстанці Сапати і Вільї», «Похорон робітника», «Мексиканська революція проти диктатури».Соціальною активністю позначений також станковий живопис Сікейроса. У картині «Такі ми сьогодні» (1947) зображена людина, в якої сильні руки, міцна будова тіла, але замість голови — важкий камінь. Це символ приреченості. Картина «Політика доброго сусіда» (1951) у сатиричній формі засуджує експансію американських імперіалістів. Одним із засновників сучасної мексиканської графіки є Хосе Посада (1851—1913). Він створив понад 15 тисяч гравюр. Не одне покоління мексиканських художників училося на малюнках Посади. Його ілюстрації відтворювали картину того часу.

Великий вплив на розвиток графіки мала діяльність «Синдикату революційних живописців». З його лав вийшли чудові майстри, які в 1937 р. організували «майстерню народної графіки». У 1953 р. ця організація одержала Міжнародну премію миру. Учасники майстерні художники Л. Мендес, П. О'Хіггінс, Л. Аренал завжди дбали про розвиток реалістичного мистецтва. У 1947 р. вони виконали цикл «Образи мексиканської революції». 85 гравюр, що ввійшли до циклу, відтворюють етапи героїчної боротьби народу за краще життя.

Схвальний відгук творчість мексиканських художників знайшла у країнах Латинської Америки. Потяг до реалізму властивий найкращим митцям Бразилії, які об'єдналися в 1950 р. навколо «Клубу друзів гравюри». В Аргентині засновником реалістичного мистецтва стає Антоніо Берні.

4.Кіномистецтво. Тези учнівського повідомлення:



  • Швидкі темпи розвитку кіномистецтва.

  • Виникнення розгалуженої мережі кінотеатрів.

  • Фільми американського режисераД.Гріффіта.

  • Плідна праця режисера і продюсера Т.Інса – творця «творця ковбойського жанру».

  • Початок масового виробництва кінофільмів у Голлівуді (1908).

  • Випуск новин зі звуковим супроводом ( компанія «Фокс», 1927).

  • Випуск першого мультфільму У. Діснеєм (1928).

  • Формування різних національних шкіл у кінематографі.

ІV. Підсумок уроку.

Обговорення методом «Мікрофон» питання:



Який з епіграфів найбільш відповідає темі уроку? Чому?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал