Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології кафедра кримінально-правових дисциплін навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни



Сторінка7/8
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.88 Mb.
ТипВитяг
1   2   3   4   5   6   7   8

13. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Форми контролю з дисципліни «Актуальні проблеми криміналістики»:



    1. Поточний контроль: семінарські та практичні заняття (9 семестр).

    2. Модульний контроль (9 семестр).

    3. Підсумковий контроль: залік (9 семестр).

Призначення різних форм контролю:

  • Визначення рівня засвоєння матеріалу по конкретній темі навчальної дисципліни на основі індивідуальної бесіди викладача з кожним студентом окремо, наприклад, при заслуховуванні реферативних повідомлень (поточний контроль);

  • Визначення ступеня засвоєння матеріалу групою студентів по кожному модулю курсу, що розглянутий протягом фіксованого періоду часу, рівного, наприклад, третини семестру (модульний контроль);

  • Визначення якості засвоєння матеріалу дисципліни в цілому (підсумковий контроль);

Задачами контролю є:

  • Організація зворотного зв'язку між викладачем і студентом у процесі навчання і підведення підсумків цих зустрічей;

  • Виявлення дієвості використовуваних у навчальному процесі прийомів і методів навчання;

  • Забезпечення ритмічної й ефективної самостійної роботи студентів.

Поточний контроль навчальної роботи здійснюється в ході аудиторних семінарських і практичних занять.

Модульний контроль проводиться після кожного змістового модуля (36 годин). До цього часу вже начитаний визначений лекційний матеріал, виконані по ряду тем індивідуальні завдання, розглянуті типові задачі і т.д. Отже, можна говорити про те, що студентам видана визначена інформація для формування системи поглядів і пізнання. Звідси мета рубіжного (модульного) контролю отримати відповідь на питання про існування у свідомості студентів такої системи в дійсності.

Очевидно, що в кожній темі або розділу курсу можна виділити «ключові» моменти, методи і поняття, знання яких говорить про те, що розуміння досягнуте. Звідси випливає, що ефективність рубіжного (модульного) контролю залежить від того, наскільки удалий вибір ключових понять, побудов, наслідків і т.д., а також від якості складених питань, відповіді на які і повинні служити критерієм досягнутих знань.



Підсумковий контроль проводиться наприкінці 9 семестру у формі заліку. На підсумковий контроль допускаються тільки ті студенти, які успішно виконали робочий навчальний план поточного семестру: не мають невідпрацьованих пропусків та незадовільних оцінок, атестовані за кожний модуль.

Контроль залишкових знань проводиться за вказівкою ректора академії, директора ННІПП НАВС. Його мета – виявити збережений рівень знань студентів, що вивчили дану дисципліну.

Для цього виду контролю використовуються тестові завдання. Тривалість контролю по перевірці залишкових знань установлює комісія.


Розподіл балів, які отримують студенти

В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування заліку з дисципліни «Актуальні проблеми криміналістики» є 60 і більше балів, набраних студентом при вивченні навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою.

Якщо студент не отримав залік або іспит за рейтингом, то результати виставляються за наслідками виконання ним залікової контрольної роботи (тестів) або підсумкової співбесіди за матеріалами усіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмету.


За шкалою ЕСТS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

Визначення*

A

86 - 100

відмінно

відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції

B

80 - 85

добре

дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками

C

71 - 79

добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок

D

66 - 70

задовільно

задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

60 - 65

достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

30 - 59

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки

F

0 - 29

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу


ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Змістовний модуль 1.

1. За своєю природою наука криміналістика є:

1) технічною; 2) природничо-технічною; 3) юридичною; 4) синтетичної природи; 5) природничо-технічною і юридичною (має двоїсту природу); 6) немає єдності думок.



2. Криміналістика вивчає закономірності:

1) механізму злочину; 2) поведінки підозрюваного;

3) поведінки потерпілого; 4) поведінки свідка; 5) поведінки прокурора.

3. Система криміналістики складається із взаємозалежних один з одним розділів(частин):

1) загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства;

2) судової балістики, криміналістичної техніки, тактики призначення і проведення експертизи, взаємодії органів досудового слідства з іншими службами органів внутрішніх справ і судово-експертних установ;

3) криміналістичного документознавства, тактики призначення і проведення експертизи, теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, ідентифікації людини за ознаками зовнішності;

4) теорії криміналістичної ідентифікації і діагностики, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів;

5) загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування злочинів.

4. До власне криміналістичних методів відносяться:

1) антропологічні, антропометричні, соціологічні, психологічні;

2) методи криміналістичної ідентифікації, дактилоскопії, одорології, планування слідчих дій, організації розслідування;

3) вимірювання, обчислення, геометрична побудова;

4) спостереження, опис, порівняння, експеримент, моделювання;

5) аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія;



5. Сфери застосування криміналістики:

1) оперативно-розшукова діяльність; 2) судочинство по цивільних справах;

3) досудове розслідування; 4) рішення питань не судового характеру;

5) судовий розгляд; 6) усі відповіді вірні.



6. Не є предметом науки криміналістики група закономірностей:

1) механізму злочину;

2) систематизації і класифікації явищ об'єктивної дійсності;

3) виникнення інформації про злочин і його учасників;

4) закономірності роботи з доказами (збирання, дослідження, оцінка,

використання).

7. Розділ криміналістики, що складається з галузей, називається:

1) теорією криміналістичної ідентифікації і діагностики;

2) криміналістичною трасологією; 3) загальною теорією криміналістики;

4) криміналістичною тактикою; 5) криміналістичною технікою;

6) криміналістичною методикою розслідування злочинів.

8. До власне криміналістичних методів не відносяться:

1) методи криміналістичної ідентифікації; 2) методи дактилоскопії;

3) методи одорології; 4) методи планування слідчих дій і організації розслідування;

5) жодна з наведених відповідей не є вірною.



9. Криміналістика не пов'язана з науками:

1) біологією; 2) судовою хімією; 3) судовою бухгалтерією; 4) спеціальною технікою;

5) наукова організація праці; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.

10. Сутність криміналістичної ідентифікації полягає у:


  1. дослідженні відображень об'єкта; зіставленні об'єкта і його відображення;

  2. проведенні попереднього й експертного дослідження об'єкта, виявленого на місці події;

  3. встановленні особливостей об'єктів; 5) усі відповіді правильні.

11. При взаємодії матеріального об'єкта з іншими його властивості можуть відображатись в ознаках цих об'єктів?

1)Так; 2) Ні.



12. Процесуальною формою криміналістичної ідентифікації цілого вроздріб є:

1) пред'явлення для упізнання; 2) криміналістична експертиза;

3) перевірка показань на місці; 4) обшук; 5) слідчий експеримент.

13. Традиційно система криміналістики складається із взаємозалежних розділів:

1.загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства;



  1. криміналістичного документознавства, теорії криміналістичної ідентифікації, ідентифікації людини за ознаками зовнішності, криміналістичної трасології;

3) теорії криміналістичної ідентифікації, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів;

4) загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів.



14. Сучасна злочинність характеризується:

1) Якісними та кількісними характеристиками

2) Якісними показниками

3) Кількісними показниками

4) статистичними даними про стан розкриття злочинів

5) Статистичними даними про рівень профілактики злочинів.



15. Як співвідносяться статистичні дані про боротьбу зі злочинністю з оцінкою громадян?

1) Корелюють між собою;

2) Свідчать про зростання якості роботи правоохоронних органів;

3) Показують незадоволення роботою правоохоронних органів.



16. Суттєвим показником сучасної злочинності є:

1) Кількісні перетворення

2) Якісні зміни у характері та структурі злочинності;

3) Зростання рівня організованої злочинності;

4) Збільшення корумпованих злочинів.

17. Тип професійного злочинця вперше виокремлено на з‘їзді Міжнародного союзу криміналістів у 1897 році в:

1) Гаазі; 2) Женеві; 3) Амстердамі; 4) Лондоні; 5) Парижі; 6) Гейдельберзі



18. До одного з аспектів професійної діяльності відносять:

1) Високу майстерність злочинця;

2) Орієнтацію на вчинення злочинів певного виду;

3) Залучення до злочинної діяльності інших осіб;

4) високий рівень виконання злочинних операцій.

19.Показовою рисою професійної злочинності є:

1) збереження її професійного ядра;

2) залучення нових членів;

3) омолодження;

4) зберігання постійного складу злочинців.

20. Організована злочинність являє собою:

1) Новий, раніше не відомий вид злочинності;

2) Це є здобуток останнього століття;

3) Є давньою, як цивілізація.



21. Для виділення організованої злочинності із загальної науковці використовують ряд ознак:

1) обов‘язкові та факультативні;

2) основні та додаткові;

3) кримінально-правові та криміналістичні;

4) кримінально-правові та кримінологічні.

22. Метою організованих злочинних формувань завжди є:

1) Задоволення особистих питань;

2) Досягнення особистих інтересів;

3) Отримання максимальних доходів;

4) Помста за раніше нанесену образу.

23. Практиці відомо два шляхи інформаційного забезпечення розслідування злочинів:

1) Дослідження слідів відображень і отримання інформації;

2) Дослідження документів та отримання інформації;

3) Виявлення та дослідження матеріальної обстановки і відшукання людей, яким відомі обставини злочину;

4) Призначення судових експертиз.

24. Джерелами інформації про обставини кримінального правопорушення є:

1) Відображення в матеріальній обстановці та в пам‘яті людей;

2) Знаряддя і засоби вчинення злочину;

3) Вогнепальна та холодна зброя;

4) Мікрочастки на одязі і тілі потерпілого.

25. В теорії криміналістики інформацію пропонують поділяти на:

1) Матеріальну та ідеальну;

2) Вербальну та нонвербальну;

3) Особисту, речову та операційну;

4) Документальну та комп‘ютерну;

5) Реальну, вербальну, віртуальну.



26. Вперше на інформаційний характер кримінально-процесуальних джерел, за допомогою яких забезпечується формування доказів, звернув увагу:

1) Р. С. Бєлкін; 2) Т. В. Аверьянова; 3) М. В. Салтевський; 4) В. Д. Арсеньєв



27. До засобів інформаційного забезпечення розслідування відносять:

1) Предмети і документи;

2) Слідчі дії, оперативно-розшукові заходи;

3) Процесуальні дії, заходи забезпечення кримінального провадження;

4) Процесуальні дії, слідчі (розшукові) дії.

28. В теорії криміналістики цілі криміналістичної реєстрації поділяють на:

1) Загальні і окремі; 2) Глобальні та регіональні;

3) Процесуальні та оперативно-розшукові; 4) зовнішні та внутрішні.

29. До нетрадиційних засобів інформаційного забезпечення розслідування відносять:

1) Оперативно-розшукові заходи та методи;

2) Негласні слідчі (розшукові) дії;

3) Яснобачення, гіпноз, використання поліграфа тощо.



30. Формою ведення криміналістичного обліку не є:

1) картотеки; 2) списки(журнали); 3) фотоальбоми; 4) відеотеки;

5) жодна з наведених відповідей не є вірною.

31. До завдань криміналістичної реєстрації не відноситься:

1) розкриття неочевидних злочинів;

2) швидкий пошук інформації про підозрюваного;

3) ідентифікація злочинців за залишеними на місці події слідами(за способом вчинення злочинів);

4) розшук осіб, що зникли безвісти;

5) установлення мотиву вчинення злочину;

6) виявлення факту вчинення декількох злочинів однією особою;

7) жодна з наведених відповідей не є вірною.



32. Способом криміналістичного обліку не є:

1) дактилоскопічний; 2) за способом вчинення злочину;

3) алфавітний (за прізвищами); 4) за ознаками зовнішності;

33. Метою криміналістичної реєстрації є:


  1. створення умов ідентифікації об'єктів за допомогою облікових даних;

  1. збирання, накопичення й обробка даних про злочини і об'єкти, що можуть бути використані для розслідування злочинів; представлення органу дізнання, слідчому, прокурору, суду довідкової інформації;

  2. сприяння розшуку об'єктів, дані про які містяться в криміналістичних обліках;

5) усі відповіді вірні
Змістовний модуль 2.

1. Криміналістична методика - це:

1) система наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій розкриття і розслідування злочинів окремих видів і груп;

2) сукупність наукових положень і основаних на них технічних рекомендацій по застосуванню засобів, прийомів і методик, призначених для збирання і дослідження доказів і здійснення інших заходів розкриття і розслідування злочинів;

3) система наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій по організації і плануванню досудового слідства, визначення лінії поведінки осіб, що здійснюють досудове слідство, а також прийомів

проведення слідчих дій.

2. До окремих особливих методик розслідування не відноситься:

1) розслідування злочинів за "гарячими" слідами;

2) розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми;

3) розслідування злочинів проти інтелектуальної власності;

4) розслідування злочинів, вчинених на залізничному транспорті;

5) жодна з наведених відповідей не є вірною.



3. Вкажіть, що з указаного не є першочерговим зі слідчих (розшукових) дій при виявленні трупа з ознаками насильницької смерті:

1) допити свідків; 2) призначення судово-медичної експертизи;

3) освідування; 4) огляд місця події.

4. До МВВС звернувся гр. Горянок із заявою про те, що його дочку, студентку університету, було зґвалтовано в кімнаті гуртожитку студентом Анісімовим. Яке рішення слід прийняти у зв'язку з цією заявою?

1) оглянути місце події;

2) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3) відібрати пояснення у дочки Горянка.



5. Об’єктами безпосереднього посягання злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж є:

1) бази і банки даних, окремі файли конкретних комп’ютерних систем і мереж, комп’ютерні технології і програмні засоби;

2) бази і банки даних, окремі файли конкретних комп’ютерних систем і мереж, комп’ютерні технології і програмні засоби, включаючи ті, що забезпечують захист комп’ютерної інформації від неправомірного доступу;

3) комп’ютерна техніка, засоби зберігання комп’ютерної інформації;

4) порядок роботи комп’ютерних систем.

6. Взаємодія органів досудового слідства з оперативно-розшуковими й іншими підрозділами органів внутрішніх справ у розкритті і розслідуванні злочинів - це діяльність слідчого і співробітників інших служб ОВД, що повинна бути погоджена:

1) за метою; 2) за місцем; 3) за часом; 4) за засобами; 5) усі відповіді вірні.



7. Форми взаємодії, відпрацьовані практикою і регламентовані підзаконними актами, називаються:

1) процесуальними; 2) практичними; 3) організаційними;

4) слідчо-пошуковими; 5) сприяючими.

8. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалтування не виявлено. Вбита одягнута в червону сукню, шкіряну куртку, чорні туфлі, у вухах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації висувається на перший план?

1) затримання злочинця; 2) встановлення особи вбитої;

3) виявлення всіх співучасників убивства; 4) встановлення мотивів убивства.

9. У протоколі огляду місця події у справі про зґвалтування вказувалося: «Місце події знаходиться на північному узбіччі дороги між радгоспом «Благодатне» та селищем «Дачне» на відстані 1,5 км від обох орієнтирів. В 3-х метрах від дороги є чіткі сліди боротьби. На місці події знайдено наступні речові докази: 1) жіноча прикраса з білим орнаментом, на якій зображена ваза з трояндою; 2) недопалок сигарети». Яку основну помилку допущено?

1) не вказана придатність слідів боротьби для ідентифікації;

2) не описані сліди боротьби;

3) невірно визначена прив’язка місця події до місцевості;

4) не визначено значення виявлених речових доказів.

10. Колесов, який мешкає в кімнаті комунальної квартири, заявив у РВВС про вчинення в нього крадіжки радіоприймача і хутряної шапки. Під час огляду місця події, пошкоджень дверей, засувів, вікон не виявлено. Кімната завжди замикалась господарем, який ніколи нікому ключів не залишав. Вкажіть типову версію про злочинця, характерну для даної ситуації:

1) крадіжка вчинена «гастролером»; 2) крадіжка вчинена підлітком;

3) крадіжка вчинена незнайомою потерпілому людиною; 4) крадіжка вчинена сусідом.

11. Визначте способи вчинення злочинів у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж:

1) незаконний доступ та перехоплення; 2) розкрадання часу;

3) порушення роботи автоматизованих систем; 4) усі відповіді вірні.

12. У РВВС надійшла заява Чикіна про квартирну крадіжку, яку він виявив, повернувшись додому з відрядження. Він також повідомив, що сусід Стариков за день до його приїзду бачив на площадці сходів незнайомого чоловіка. Яку слідчу дію повинен провести слідчий після огляду місця події?

1) пред'явлення Старикову для впізнання фотографій осіб, що перебувають на обліку;

2) допит Чикіна; 3) допит Старикова; 4) визнання Чикіна цивільним позивачем.

13. Внаслідок хуліганських дій у кафе селища Південне під час весілля невідомий чоловік розбив електроорган, підсилювач, завдав тілесних ушкоджень керівнику музичної групи і зник. Укажіть напрям взаємодії слідчого й дільничного:

1) визначення матеріального збитку; 2) визначення тяжкості тілесних ушкоджень;

3) встановлення очевидців; 4) підготовка і призначення експертиз.

14. В парку невідомі особи вимазали жовтою і синьою фарбами пам'ятник солдатам Великої Вітчизняної війни. Виявив це гр. Стьопін, який зранку прогулювався в парку, і повідомив працівникам міліції патрульної групи. Оглядаючи місце події, було вилучено шкребки фарби. За ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, відомості внесено до Єдиного реєстру. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1) призначення експертизи; 2) допит працівників міліції;

3) допит Стьопіна; 4) допит службовців парку.

15. У ході розслідування наїзду на пішохода було встановлено, що водій з місця події зник. Потерпілого було доставлено в лікарню в непритомному стані. На його вбранні були виявлені сліди протектора автомобіля. Свідок пояснив, що з місця події поїхала вантажна машина. Подальші пошуки довели, що свідок помилився. Що необхідно зробити слідчому в даній ситуації для розшуку автомобіля і водія?

1) здійснити перевірку показання свідка на місці події;

2) призначити медично-криміналістичну експертизу одягу потерпілого;

3) допитати як свідка працівника ДАІ;

4) призначити судову автотехнічну експертизу.

16. У справі про ДТП слідчий за участю спеціаліста-автотехніка і працівника ДАІ провів огляд місця події. Автомобіль був оглянутий в АТП. Укажіть, які документи необхідно оформити за результатами огляду:

1) скласти протокол огляду місця ДТП;

2) скласти протокол огляду місця ДТП та протокол огляду автомобіля;

3) скласти протокол огляду місця ДТП, протокол огляду транспортного засобу і перевірки його технічного стану, довідку про встановлених на місці пригоди очевидців, потерпілих, водіїв, а також схему до протоколу огляду місця ДТП.



17. Які сліди в криміналістиці вважаються гарячими?

1) з моменту залишення яких минуло не більше 3 годин;

2) які не набули температури оточуючого середовища;

3) звичайні матеріальні та ідеальні відображення події злочину.



18. До особливостей розкриття злочинів за гарячими слідами відносять:

1) негайне виявлення і фіксацію слідів на місці події;

2) швидке і об‘єктивне декодування інформації в слідах;

3) формування інформаційної моделі механізму події;

4) концентрація сил і засобів;

5) усі відповіді вірні;

6) жодна з наведених відповідей не є вірною.

19. До обставин, що характеризують «гарячі сліди» відносять:

1) час, що минув з моменту утворення слідів до їх виявлення;

2)температуру оточуючого повітря де залишені сліди;

3) можливості використання службово-розшукового собаки.



20. Злочин вважається розкритим за гарячими слідами:

1) особа встановлена протягом доби після вчинення злочину;

2) особа встановлена протягом трьох діб після надходження інформації про злочин;

3) особа встановлена протягом 10 діб після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань

4) злочин розкрито у період провадження невідкладних слідчих дій на досудовому розслідуванні.

21. Розкриття злочинів за гарячими слідами починається:

1) після отримання слідчим відомостей про кримінальне правопорушення;

2) після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3) після отримання слідчим вказівки прокурора;

4) після отримання слідчим вказівки керівника органу досудового розслідування.

22. На початковому етапі розкриття злочинів за гарячими слідами проводяться здебільшого:

1) процесуальні дії; 2) дії непроцесуального характеру; 3) слідчі (розшукові) дії.



23. Розшук за гарячими слідами може бути розпочатий від:

1) речей, віднесених з місця події або залишених на ньому;

2) слідів-засобів учинення злочину;

3) слідів-відображень (рук, ніг, зубів тощо);

4) ідеальних відображень;

5) усі відповіді вірні.



24. Тактична операція розшуку особи за ознаками зовнішності не включає:

1) допит свідків-очевидців, потерпілих;

2) матеріалізацію матеріальних відображень;

3) погодження дій з прокурором;

4) перевірку інформації по криміналістичним облікам та базам даних;

5) проведення портретно-криміналістичної експертизи.



25. Структура розшуку за слідами пальців рук не включає:

1) Огляд сліду за участю фахівця;

2) перевірку за картотекою слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів;

3) перевірку за дактилоскопічною картотекою осіб, узятих міліцією на облік;

4) складання композиційного портрету особи, що вчинила злочин;

5) провадження дактилоскопічної експертизи за наявності підозрюваного.



26. До способів злочинного впливу на комп‘ютерну інформацію не відносять:

1) втручання в роботу ЕОМ;

2) поширення вірусів і програм для незаконного проникнення в ЕОМ та їхні системи;

3) викрадення ЕОМ з місця їх постійного чи тимчасового перебування;

4) протиправний вплив, спрямований на правила експлуатації ЕОМ.

27. Сліди комп‘ютерного злочину являють собою зміни комп‘ютерної інформації і поділяються на:

1) якісні – зміни змісту або атрибутів комп‘ютерної інформації;

2) кількісні - зміни кількості одиниць або розміру одиниць комп‘ютерної інформації;

3) кількісно-якісні зміни у комп‘ютерній мережі.



28. На специфіку механізму утворення слідів комп‘ютерного злочину не впливають особливості:

1) середовища, в якому проходить процес відображення (кіберпростору);

2) слідоутворюючого об‘єкта – комп‘ютерної технології;

3) суб‘єкта неправомірного втручання в діяльність комп‘ютерної мережі;

4) слідосприймаючого об‘єкта – комп‘ютерної інформації (програм та даних).

29. До типових ситуацій наступного етапу розслідування використання комп‘ютерних систем та комп‘ютерних мереж не відносять:

1) підозрюваний визнає свою вину і дає розгорнуті показання;

2) підозрюваний частково визнає свою вину, але заперечує свою участь в основних епізодах вчиненого злочину, не називає співучасників;

3 підозрюваний відмовляється давати показання;

4) підозрюваний (при вчиненні злочину групою осіб) заперечує свою причетність до злочину, дає суперечливі показання.

30. Характерними експертизами при розслідуванні комп‘ютерних злочинів є:

1) дактилоскопічні; 2) трасологічні; 3) почеркознавчі; 4) комп‘ютерно-технічні.




Змістовний модуль 3.

1. Вкажіть, які мотиви вчинення вбивств є за статистикою найбільш поширеними:

1) привласнення чужого майна;

2)несприятливі сімейно-побутові відношення;

3) приховання зґвалтування;

4) із хуліганських спонукань.

2. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалтування не виявлено. Вбита одягнута в червону сукню, шкіряну куртку, чорні туфлі, у вухах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації висувається на перший план?

1) затримання злочинця;

2) встановлення особи вбитої;

3) виявлення всіх співучасників убивства;

4) встановлення мотивів убивства.

3. Вкажіть, який вид судових експертиз переважає при розслідуванні зґвалтувань:

1) судово-медична; 2) судово-біологічна; 3) трасологічна; 4) дактилоскопічна.



4. У річці місцевими жителями знайдено мішок із частинами тіла людини. У зв'язку з тим, що голова трупа була спотворена, встановити особу вбитого було важко. Вкажіть найімовірнішу типову для даної ситуації версію щодо особи злочинця:

1) вбивство вчинено психічно хворою людиною;

2) вбивство вчинено близькою потерпілому людиною;

3) вбивство вчинено «сексуальним маніяком»;

4) вбивство вчинено незнайомою потерпілому людиною.

5. У міському парку культури знайдено труп невідомої молодої жінки, загорнутий в простирадло. Під час огляду встановлено, що на тім’ячку є ушкодження, нанесені важким тупим предметом. Ознак зґвалтування не виявлено. Всі цінні речі залишилися у потерпілої. Вкажіть найімовірнішу типову версію щодо даної події:

1) нещасний випадок; 2) вбивство вчинено із хуліганських мотивів;

3) вбивство на сексуальному ґрунті; 4) вбивство вчинено кимсь із працівників парку.

6. Вкажіть, що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики вбивств:

1) слідова картина вчинення даного злочину; 3) спосіб вчинення злочину;

2) відсутність очевидців під час вчинення злочину; 4) мотив вчинення злочину.

7. Залежно від місця, часу та обставин виявлення трупа виділяють наступні категорії вбивств:

1) вчинені в умовах очевидності або неочевидності;

2) вчинені в умовах очевидності, напівочевидності, неочевидності;

3) вчинені в умовах неочевидності, в умовах змови з іншими співучасниками вбивства.



8. З криміналістичної точки зору способи вчинення вбивства поділяють на:

1) пов‘язані та не пов‘язані із заподіянням тілесних ушкоджень;

2) пов‘язані з використанням отруйних або сильнодіючих речовин;

3) пов‘язані з використанням вогнепальної або холодної зброї.



9. До способів вбивств, пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:

1)побиття ногами і руками; 2) заподіяння тілесних ушкоджень тупими предметами;

3)заподіяння колото-різаних ран; 4) заподіяння вогнепальних ушкоджень;

5) задушення-асфіксія (руками, петлею тощо).



10. До способів вбивств не пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:

1) задушення-асфіксію; 2) утоплення; 3) отруєння; 4) скидання з висоти.



11. Метою приховування факту смерті особи не є:

1) приховати факт насильницької смерті жертви;

2) приховати факт вбивства саме в даному місці (в житлі);

3) утруднити встановлення особи потерпілого;

4) приховати знаряддя вбивства.

12. До основних завдань початкового етапу розслідування вбивств не відносять:

1) встановлення особи загиблої особи і безпосередньої причини смерті;

2) встановлення місця, часу і способу вчинення вбивства;

3) встановлення місця роботи загиблого;

4) виявлення, фіксація та вилучення слідів вбивства, у тому числі тих, які дозволяють ідентифікувати особу злочинця.

13. Переслідування злочинця, загороджувальні і розшукові дії, подвірні обходи, застосування службово-розшукового собаки відносять до:

1) процесуальних дій слідчого і співробітників оперативних підрозділів;

2) слідчих (розшукових) дій; 3) оперативно-розшукових заходів.

14. До питань судово-медичної експертизи живих осіб не відносять питання встановлення:

1) які тілесні ушкодження є у даної особи, їх кількість, характер, локалізація;

2) яка давність заподіяння тілесних ушкоджень;

3) чи міг потерпілий уникнути заподіяння тілесних ушкоджень;

4) який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

15. До обставин, що підлягають доказуванню у провадженнях про тілесні ушкодження відносять:

1) чи був факт заподіяння тілесних ушкоджень;

2) час та місце вчинення злочину;

3) характер тілесних ушкоджень;

4) спосіб заподіяння тілесних ушкоджень;

5) усі відповіді вірні; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.



16. Вперше термін «біле рабство» як синонім торгівлі людьми з‘явився у:

1) 1864 р.; 2) 1904 р.; 3) 1917 р.; 4) 1939 р.; 1961 р.



17. Початок торгівлі людьми в Україні припадає на:

1) кінець 50-х років минулого століття; 2) початок 70-х років минулого століття;

3) початок 90-х років минулого століття.

18. Слідовою картиною торгівлі людьми є:

1) сукупність абстрагованої інформації про типові матеріальні та ідеальні сліди;

2) словесне описання свідками обставин вербування особи;

3) графічне зображення постраждалими місця перебування особи.


ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ:

1. Сфери застосування криміналістики:

1) оперативно-розшукова діяльність; 2) судочинство по цивільних справах;

3) досудове розслідування; 4) рішення питань не судового характеру;

5) судовий розгляд; 6) усі відповіді вірні.



2. Не є предметом науки криміналістики група закономірностей:

1) механізму злочину;

2) систематизації і класифікації явищ об'єктивної дійсності;

3) виникнення інформації про злочин і його учасників;

4) закономірності роботи з доказами (збирання, дослідження, оцінка,

використання).



3. Розділ криміналістики, що складається з галузей, називається:

1) теорією криміналістичної ідентифікації і діагностики;

2) криміналістичною трасологією; 3) загальною теорією криміналістики;

4) криміналістичною тактикою; 5) криміналістичною технікою;

6) криміналістичною методикою розслідування злочинів.

4. До власне криміналістичних методів не відносяться:

1) методи криміналістичної ідентифікації; 2) методи дактилоскопії;

3) методи одорології; 4) методи планування слідчих дій і організації розслідування;

5) жодна з наведених відповідей не є вірною.



5. Криміналістика не пов'язана з науками:

1) біологією; 2) судовою хімією; 3) судовою бухгалтерією; 4) спеціальною технікою;

5) наукова організація праці; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.

6. Сутність криміналістичної ідентифікації полягає у:


  1. дослідженні відображень об'єкта; зіставленні об'єкта і його відображення;

  2. проведенні попереднього й експертного дослідження об'єкта, виявленого на місці події;

  3. встановленні особливостей об'єктів; 5) усі відповіді правильні.

7. При взаємодії матеріального об'єкта з іншими його властивості можуть відображатись в ознаках цих об'єктів?

1)Так; 2) Ні.



8. Процесуальною формою криміналістичної ідентифікації цілого вроздріб є:

1) пред'явлення для упізнання; 2) криміналістична експертиза;

3) перевірка показань на місці; 4) обшук; 5) слідчий експеримент.

9. Традиційно система криміналістики складається із взаємозалежних розділів:

1. загальної теорії криміналістики, трасології, криміналістичної тактики, криміналістичного зброєзнавства;

2. криміналістичного документознавства, теорії криміналістичної ідентифікації, ідентифікації людини за ознаками зовнішності, криміналістичної трасології;

3) теорії криміналістичної ідентифікації, криміналістичної трасології, криміналістичного обліку, криміналістичної методики розслідування злочинів;

4) загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки, криміналістичної тактики, криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів.

10. Сучасна злочинність характеризується:

1) Якісними та кількісними характеристиками

2) Якісними показниками

3) Кількісними показниками

4) статистичними даними про стан розкриття злочинів

5) Статистичними даними про рівень профілактики злочинів.



11. Як співвідносяться статистичні дані про боротьбу зі злочинністю з оцінкою громадян?

1) Корелюють між собою;

2) Свідчать про зростання якості роботи правоохоронних органів;

3) Показують незадоволення роботою правоохоронних органів.



12. Суттєвим показником сучасної злочинності є:

1) Кількісні перетворення

2) Якісні зміни у характері та структурі злочинності;

3) Зростання рівня організованої злочинності;

4) Збільшення корумпованих злочинів.

13. Тип професійного злочинця вперше виокремлено на з‘їзді Міжнародного союзу криміналістів у 1897 році в:

1) Гаазі; 2) Женеві; 3) Амстердамі; 4) Лондоні; 5) Парижі; 6) Гейдельберзі



14. До одного з аспектів професійної діяльності відносять:

1) Високу майстерність злочинця;

2) Орієнтацію на вчинення злочинів певного виду;

3) Залучення до злочинної діяльності інших осіб;

4) високий рівень виконання злочинних операцій.

15.Показовою рисою професійної злочинності є:

1) збереження її професійного ядра;

2) залучення нових членів;

3) омолодження;

4) зберігання постійного складу злочинців.

16. Організована злочинність являє собою:

1) Новий, раніше не відомий вид злочинності;

2) Це є здобуток останнього століття;

3) Є давньою, як цивілізація.



17. Для виділення організованої злочинності із загальної науковці використовують ряд ознак:

1) обов‘язкові та факультативні;

2) основні та додаткові;

3) кримінально-правові та криміналістичні;

4) кримінально-правові та кримінологічні.

18. Метою організованих злочинних формувань завжди є:

1) Задоволення особистих питань;

2) Досягнення особистих інтересів;

3) Отримання максимальних доходів;

4) Помста за раніше нанесену образу.

19. Практиці відомо два шляхи інформаційного забезпечення розслідування злочинів:

1) Дослідження слідів відображень і отримання інформації;

2) Дослідження документів та отримання інформації;

3) Виявлення та дослідження матеріальної обстановки і відшукання людей, яким відомі обставини злочину;

4) Призначення судових експертиз.

20. Джерелами інформації про обставини кримінального правопорушення є:

1) Відображення в матеріальній обстановці та в пам‘яті людей;

2) Знаряддя і засоби вчинення злочину;

3) Вогнепальна та холодна зброя;

4) Мікрочастки на одязі і тілі потерпілого.

21. В теорії криміналістики інформацію пропонують поділяти на:

1) Матеріальну та ідеальну;

2) Вербальну та нонвербальну;

3) Особисту, речову та операційну;

4) Документальну та комп‘ютерну;

5) Реальну, вербальну, віртуальну.



22. До МВВС звернувся гр. Горянок із заявою про те, що його дочку, студентку університету, було зґвалтовано в кімнаті гуртожитку студентом Анісімовим. Яке рішення слід прийняти у зв'язку з цією заявою?

1) оглянути місце події;

2) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3) відібрати пояснення у дочки Горянка.



23. Об’єктами безпосереднього посягання злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж є:

1) бази і банки даних, окремі файли конкретних комп’ютерних систем і мереж, комп’ютерні технології і програмні засоби;

2) бази і банки даних, окремі файли конкретних комп’ютерних систем і мереж, комп’ютерні технології і програмні засоби, включаючи ті, що забезпечують захист комп’ютерної інформації від неправомірного доступу;

3) комп’ютерна техніка, засоби зберігання комп’ютерної інформації;

4) порядок роботи комп’ютерних систем.

24. Взаємодія органів досудового слідства з оперативно-розшуковими й іншими підрозділами органів внутрішніх справ у розкритті і розслідуванні злочинів - це діяльність слідчого і співробітників інших служб ОВД, що повинна бути погоджена:

1) за метою; 2) за місцем; 3) за часом; 4) за засобами; 5) усі відповіді вірні.



25. Форми взаємодії, відпрацьовані практикою і регламентовані підзаконними актами, називаються:

1) процесуальними; 2) практичними; 3) організаційними;

4) слідчо-пошуковими; 5) сприяючими.

26. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалтування не виявлено. Вбита одягнута в червону сукню, шкіряну куртку, чорні туфлі, у вухах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації висувається на перший план?

1) затримання злочинця; 2) встановлення особи вбитої;

3) виявлення всіх співучасників убивства; 4) встановлення мотивів убивства.

27. У протоколі огляду місця події у справі про зґвалтування вказувалося: «Місце події знаходиться на північному узбіччі дороги між радгоспом «Благодатне» та селищем «Дачне» на відстані 1,5 км від обох орієнтирів. В 3-х метрах від дороги є чіткі сліди боротьби. На місці події знайдено наступні речові докази: 1) жіноча прикраса з білим орнаментом, на якій зображена ваза з трояндою; 2) недопалок сигарети». Яку основну помилку допущено?

1) не вказана придатність слідів боротьби для ідентифікації;

2) не описані сліди боротьби;

3) невірно визначена прив’язка місця події до місцевості;

4) не визначено значення виявлених речових доказів.

28. Колесов, який мешкає в кімнаті комунальної квартири, заявив у РВВС про вчинення в нього крадіжки радіоприймача і хутряної шапки. Під час огляду місця події, пошкоджень дверей, засувів, вікон не виявлено. Кімната завжди замикалась господарем, який ніколи нікому ключів не залишав. Вкажіть типову версію про злочинця, характерну для даної ситуації:

1) крадіжка вчинена «гастролером»; 2) крадіжка вчинена підлітком;

3) крадіжка вчинена незнайомою потерпілому людиною; 4) крадіжка вчинена сусідом.

29. Визначте способи вчинення злочинів у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж:

1) незаконний доступ та перехоплення; 2) розкрадання часу;

3) порушення роботи автоматизованих систем; 4) усі відповіді вірні.

30. У РВВС надійшла заява Чикіна про квартирну крадіжку, яку він виявив, повернувшись додому з відрядження. Він також повідомив, що сусід Стариков за день до його приїзду бачив на площадці сходів незнайомого чоловіка. Яку слідчу дію повинен провести слідчий після огляду місця події?

1) пред'явлення Старикову для впізнання фотографій осіб, що перебувають на обліку;

2) допит Чикіна; 3) допит Старикова; 4) визнання Чикіна цивільним позивачем.

31. Внаслідок хуліганських дій у кафе селища Південне під час весілля невідомий чоловік розбив електроорган, підсилювач, завдав тілесних ушкоджень керівнику музичної групи і зник. Укажіть напрям взаємодії слідчого й дільничного:

1) визначення матеріального збитку; 2) визначення тяжкості тілесних ушкоджень;

3) встановлення очевидців; 4) підготовка і призначення експертиз.

32. В парку невідомі особи вимазали жовтою і синьою фарбами пам'ятник солдатам Великої Вітчизняної війни. Виявив це гр. Стьопін, який зранку прогулювався в парку, і повідомив працівникам міліції патрульної групи. Оглядаючи місце події, було вилучено шкребки фарби. За ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, відомості внесено до Єдиного реєстру. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1) призначення експертизи; 2) допит працівників міліції;

3) допит Стьопіна; 4) допит службовців парку.

33. У ході розслідування наїзду на пішохода було встановлено, що водій з місця події зник. Потерпілого було доставлено в лікарню в непритомному стані. На його вбранні були виявлені сліди протектора автомобіля. Свідок пояснив, що з місця події поїхала вантажна машина. Подальші пошуки довели, що свідок помилився. Що необхідно зробити слідчому в даній ситуації для розшуку автомобіля і водія?

1) здійснити перевірку показання свідка на місці події;

2) призначити медично-криміналістичну експертизу одягу потерпілого;

3) допитати як свідка працівника ДАІ;

4) призначити судову автотехнічну експертизу.

34. У справі про ДТП слідчий за участю спеціаліста-автотехніка і працівника ДАІ провів огляд місця події. Автомобіль був оглянутий в АТП. Укажіть, які документи необхідно оформити за результатами огляду:

1) скласти протокол огляду місця ДТП;

2) скласти протокол огляду місця ДТП та протокол огляду автомобіля;

3) скласти протокол огляду місця ДТП, протокол огляду транспортного засобу і перевірки його технічного стану, довідку про встановлених на місці пригоди очевидців, потерпілих, водіїв, а також схему до протоколу огляду місця ДТП.



35. Які сліди в криміналістиці вважаються гарячими?

1) з моменту залишення яких минуло не більше 3 годин;

2) які не набули температури оточуючого середовища;

3) звичайні матеріальні та ідеальні відображення події злочину.



36. До особливостей розкриття злочинів за гарячими слідами відносять:

1) негайне виявлення і фіксацію слідів на місці події;

2) швидке і об‘єктивне декодування інформації в слідах;

3) формування інформаційної моделі механізму події;

4) концентрація сил і засобів;

5) усі відповіді вірні;

6) жодна з наведених відповідей не є вірною.

37. До обставин, що характеризують «гарячі сліди» відносять:

1) час, що минув з моменту утворення слідів до їх виявлення;

2)температуру оточуючого повітря де залишені сліди;

3) можливості використання службово-розшукового собаки.



38. Злочин вважається розкритим за гарячими слідами:

1) особа встановлена протягом доби після вчинення злочину;

2) особа встановлена протягом трьох діб після надходження інформації про злочин;

3) особа встановлена протягом 10 діб після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань

4) злочин розкрито у період провадження невідкладних слідчих дій на досудовому розслідуванні.

39. Розкриття злочинів за гарячими слідами починається:

1) після отримання слідчим відомостей про кримінальне правопорушення;

2) після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3) після отримання слідчим вказівки прокурора;

4) після отримання слідчим вказівки керівника органу досудового розслідування.

40. На початковому етапі розкриття злочинів за гарячими слідами проводяться здебільшого:

1) процесуальні дії; 2) дії непроцесуального характеру; 3) слідчі (розшукові) дії.



41. Розшук за гарячими слідами може бути розпочатий від:

1) речей, віднесених з місця події або залишених на ньому;

2) слідів-засобів учинення злочину;

3) слідів-відображень (рук, ніг, зубів тощо);

4) ідеальних відображень;

5) усі відповіді вірні.



42. Вкажіть, які мотиви вчинення вбивств є за статистикою найбільш поширеними:

1) привласнення чужого майна;

2)несприятливі сімейно-побутові відношення;

3) приховання зґвалтування;

4) із хуліганських спонукань.

43. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалтування не виявлено. Вбита одягнута в червону сукню, шкіряну куртку, чорні туфлі, у вухах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації висувається на перший план?

1) затримання злочинця;

2) встановлення особи вбитої;

3) виявлення всіх співучасників убивства;

4) встановлення мотивів убивства.

44. Вкажіть, який вид судових експертиз переважає при розслідуванні зґвалтувань:

1) судово-медична; 2) судово-біологічна; 3) трасологічна; 4) дактилоскопічна.



45. У річці місцевими жителями знайдено мішок із частинами тіла людини. У зв'язку з тим, що голова трупа була спотворена, встановити особу вбитого було важко. Вкажіть найімовірнішу типову для даної ситуації версію щодо особи злочинця:

1) вбивство вчинено психічно хворою людиною;

2) вбивство вчинено близькою потерпілому людиною;

3) вбивство вчинено «сексуальним маніяком»;

4) вбивство вчинено незнайомою потерпілому людиною.

46. У міському парку культури знайдено труп невідомої молодої жінки, загорнутий в простирадло. Під час огляду встановлено, що на тім’ячку є ушкодження, нанесені важким тупим предметом. Ознак зґвалтування не виявлено. Всі цінні речі залишилися у потерпілої. Вкажіть найімовірнішу типову версію щодо даної події:

1) нещасний випадок; 2) вбивство вчинено із хуліганських мотивів;

3) вбивство на сексуальному ґрунті; 4) вбивство вчинено кимсь із працівників парку.

47. Вкажіть, що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики вбивств:

1) слідова картина вчинення даного злочину; 3) спосіб вчинення злочину;

2) відсутність очевидців під час вчинення злочину; 4) мотив вчинення злочину.

48. Залежно від місця, часу та обставин виявлення трупа виділяють наступні категорії вбивств:

1) вчинені в умовах очевидності або неочевидності;

2) вчинені в умовах очевидності, напівочевидності, неочевидності;

3) вчинені в умовах неочевидності, в умовах змови з іншими співучасниками вбивства.



49. З криміналістичної точки зору способи вчинення вбивства поділяють на:

1) пов‘язані та не пов‘язані із заподіянням тілесних ушкоджень;

2) пов‘язані з використанням отруйних або сильнодіючих речовин;

3) пов‘язані з використанням вогнепальної або холодної зброї.



50. До способів вбивств, пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:

1)побиття ногами і руками; 2) заподіяння тілесних ушкоджень тупими предметами;

3)заподіяння колото-різаних ран; 4) заподіяння вогнепальних ушкоджень;

5) задушення-асфіксія (руками, петлею тощо).



51. До способів вбивств не пов‘язаних із заподіянням тілесних ушкоджень і виділенням крові не відносять:

1) задушення-асфіксію; 2) утоплення; 3) отруєння; 4) скидання з висоти.



52. Метою приховування факту смерті особи не є:

1) приховати факт насильницької смерті жертви;

2) приховати факт вбивства саме в даному місці (в житлі);

3) утруднити встановлення особи потерпілого;

4) приховати знаряддя вбивства.

53. До основних завдань початкового етапу розслідування вбивств не відносять:

1) встановлення особи загиблої особи і безпосередньої причини смерті;

2) встановлення місця, часу і способу вчинення вбивства;

3) встановлення місця роботи загиблого;

4) виявлення, фіксація та вилучення слідів вбивства, у тому числі тих, які дозволяють ідентифікувати особу злочинця.

54. Переслідування злочинця, загороджувальні і розшукові дії, подвірні обходи, застосування службово-розшукового собаки відносять до:

1) процесуальних дій слідчого і співробітників оперативних підрозділів;

2) слідчих (розшукових) дій; 3) оперативно-розшукових заходів.



55. До питань судово-медичної експертизи живих осіб не відносять питання встановлення:

1) які тілесні ушкодження є у даної особи, їх кількість, характер, локалізація;

2) яка давність заподіяння тілесних ушкоджень;

3) чи міг потерпілий уникнути заподіяння тілесних ушкоджень;

4) який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

56. До обставин, що підлягають доказуванню у провадженнях про тілесні ушкодження відносять:

1) чи був факт заподіяння тілесних ушкоджень;

2) час та місце вчинення злочину;

3) характер тілесних ушкоджень;

4) спосіб заподіяння тілесних ушкоджень;

5) усі відповіді вірні; 6) жодна з наведених відповідей не є вірною.



57. Вперше термін «біле рабство» як синонім торгівлі людьми з‘явився у:

1) 1864 р.; 2) 1904 р.; 3) 1917 р.; 4) 1939 р.; 1961 р.



58. Початок торгівлі людьми в Україні припадає на:

1) кінець 50-х років минулого століття; 2) початок 70-х років минулого століття;

3) початок 90-х років минулого століття.

59. Слідовою картиною торгівлі людьми є:

1) сукупність абстрагованої інформації про типові матеріальні та ідеальні сліди;

2) словесне описання свідками обставин вербування особи;

3) графічне зображення постраждалими місця перебування особи.





  1. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Навчально-методичне:

До навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни «Актуальні проблеми криміналістики» відносяться:

а) Підручники, навчальні посібники;

б) Навчальна програма;

в) Робоча програма;

г) Навчально – методичний комплекс;

д) Електронні схеми;

е) Матеріали для мультимедійного супроводу.


Навчально-методичне забезпечення підготовлене науково-педагогічними працівниками кафедри кримінально-правових дисциплін:

1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Актуальні проблеми криміналістики», 9 семестр для студенів 5 курсу ННІПП НАВС (ОКР «магістр», напрям підготовки «Правознавство», 2014, 33 с. (електронний варіант).

2. Навчально-методичний комплекс «Актуальні проблеми криміналістики», 2014 р., 184 с. (електронний варіант).

3. Криміналістика : підручник / [В. Д. Берназ, В. В. Бірюков, А. Ф. Волобуєв]; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва ; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2011.

4. Криміналістика. Академічний курс : підручник / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011.

5. Маркусь В. О. Криміналістика: Курс лекцій. Навч. посібник / Маркусь В. О. – К. : Кондор, 2007. - 558 с.

6. Шеремет А. П. Криміналістика: Навч. посібник / Шеремет А. П. - Київ: Центр навч. літератури, 2005. - 471 с.
Матеріально-технічне забезпечення:

а) комп’ютер (ноутбук);



б) мультимедійний проектор.


  1. Методичні, наочні, мультимедійні матеріали для лекцій і семінарів



  1. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

  2. Поняття і сутність методики розслідування злочинів.

  3. Криміналістична класифікація злочинів.

  4. Сутність окремих методик розслідування злочинів.

  5. Напрями розбудови окремих криміналістичних методик розслідування.

  6. Криміналістична характеристика злочинів.

  7. Сутність криміналістичного вчення про розкриття злочинів.

  8. Розкриття злочинів по «гарячих слідах» - форма організації розслідування.

  9. Взаємодія слідчих з оперативними підрозділами у розкритті злочинів.

  10. Поняття протидії проведенню розслідування.

  11. Характеристика внутрішньої протидії розслідуванню.

  12. Характеристика зовнішньої протидії розслідуванню.

  13. Поняття оцінки ефективності протидії злочинній діяльності.

  14. Поняття інформаційного забезпечення розслідування.

  15. Засоби інформаційного забезпечення розслідування.

  16. Інформаційно-аналітична робота органів досудового розслідування.

  17. Співвідношення інформаційного забезпечення розслідування і доказування.

  18. Поняття джерел інформації на досудовому провадженні.

  19. Класифікація способів одержання інформації на досудовому провадженні.

  20. Одержання інформації від людей.

  21. Одержання інформації від речей.

  22. Одержання інформації від складних системних джерел.

  23. Негласні слідчі (розшукові) дії засоби інформаційного забезпечення розслідування.

  24. Проблеми використання науково-технічних засобів у досудовому провадженні.

  25. Проблеми використання нетрадиційних знань при проведенні розслідування.

  26. Проблеми використання поліграфа у кримінальному провадженні.

  27. Поняття розслідування по гарячих слідах.

  28. Основні принципи проведення розслідування по гарячих слідах.

  29. Допит потерпілого при розслідуванні по гарячих слідах.

  30. Допит підозрюваного при розслідуванні по гарячих слідах.

  31. Проблеми проведення впізнання при розслідуванні по гарячих слідах.

  32. Розробка версій при розслідуванні по гарячих слідах.

  33. Криміналістичне поняття злочинів проти інтелектуальної власності.

  34. Слідова картина злочинів проти інтелектуальної власності.

  35. Характеристика злочинів, пов‘язаних з порушенням прав інтелектуальної власності.

  36. Криміналістичне поняття комп'ютерних злочинів.

  37. Використання спеціальних знань при розслідуванні комп‘ютерних злочинів.

  38. Використання спеціальних знань під час дослідження контрафактної аудіовізуальної продукції.

  39. Виявлення і фіксація доказів при проведенні слідчого огляду при розслідуванні злочинів проти інтелектуальної власності.

  40. Криміналістична класифікація умисних вбивств.

  41. Криміналістична характеристика умисних вбивств.

  42. Характеристика способів умисних вбивств та відображення їх у слідах.

  43. Початковий етап розслідування вбивств, вчинених на сексуальному ґрунті.

  44. Початковий етап розслідування серійних вбивств.

  45. Використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств.

  46. Криміналістичне поняття злочину торгівля людьми.

  47. Характеристика основних способів споєння злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

  48. Ознаки торгівлі людьми транснаціональними організаціями.

  49. Проблеми виявлення торгівлі неповнолітніми.

  50. Основні етапи розслідування торгівлі неповнолітніми.

  51. Виявлення і фіксація доказів при проведенні обшуку в ході розслідування торгівлі людьми.



Контрольні питання за кожною темою навчальної дисципліни відповідно до робочої програми
Тема 1.1.Криміналістичні проблеми вивчення та протидії злочинної діяльності.

1.Характеристика сучасної злочинності.

2.Загальна характеристика вивчення злочинної діяльності.

3.Протидія як елемент злочинної діяльності.

4.Співвідношення слідчої та злочинної діяльності.

5.Місце та роль криміналістики у системі завдань боротьби зі злочинністю.



Тема 1.2. Актуальні проблеми інформаційного забезпечення розслідування злочинів.

1. Співвідношення інформаційного забезпечення та доказування.

2. Слідчі (розшукові) дії – засоби інформаційного забезпечення розслідування.

3.Сучасні класифікації слідчих (розшукових) дій.

4.Особливості відображення і тактика одержання інформації із складних системних джерел.

5. Проблеми використання науково-технічних засобів у боротьбі зі злочинністю.

6. Поняття та характеристика негласних слідчих (розшукових) дій.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал