Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ



Pdf просмотр
Сторінка3/9
Дата конвертації16.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9



2.2. Формування когнітивної сфери
Процес пізнання – складова частина будь-якої діяльності, що актуалізується при вивченні властивостей об'єктів, закономірностей їх розвитку, зв'язків та відносин між предметами і явищами зовнішнього світу, засвоєнні алгоритму дій, плануванні тощо.
Професійну діяльність працівників ОВС відрізняє яскраво виражений пізнавальний характер, що вимагає не тільки різноманітного рішення розумових завдань різного плану і труднощів, а й організації практичного їх здійснення. При цьому розумова діяльність, що має на меті побудову різних версій, складання планів здійснення оперативно-службових заходів, поєднується з практичною організацією роботи, що реалізує уявні схеми і рішення. Розвинені пізнавальні якості забезпечують ефективність розумової діяльності співробітників.
Загальновідомо, що у діяльності працівників ОВС одним з провідних є процес отримання інформації, її запам'ятовування і осмислення. Виконання оперативно-службових завдань пов'язане з вирішенням різноманітних
інтелектуальних завдань по розкриттю та попередженню злочинів, що зобов'язує співробітників вести постійні спостереження за поведінкою людей, їх зовнішністю, мімікою, жестами, обстановкою і т.д. Тому професійно значущими якостями є уміння організувати процес цілеспрямованого сприйняття людей, предметів, подій і явищ. В основі їх пізнання лежать відчуття і сприйняття. Юрист повинен прагнути проникнути в суть спостережуваного явища, підмітити всі істотні, пов'язані з матеріалами

31 справи, ознаки. Таким чином, відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять, увага
є тією основою, на якій будуються всі практичні дії співробітників.
У професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ можна виділити: пізнавальну діяльність, конструктивну, організаторську та комунікативну.
Зрозуміло, в реальній діяльності співробітників кожен з цих структурних компонентів не зустрічається в чистому вигляді: всі вони функціонують в органічній єдності. Разом з тим, будь-яка вищезгадана діяльність супроводжується когнітивними процесами
Наприклад, щоб вирішувати завдання боротьби зі злочинністю, пізнавальна діяльність співробітника повинна забезпечити встановлення фактів, обставин, причинних залежностей, які відносяться як до подій сьогодення, минулого, так і майбутнього часу. Зокрема, у процесі збору, аналізу, узагальнення інформації щодо виявлення осіб, які представляють оперативний інтерес, і передбаченні їх незаконних дій у майбутньому,
ґрунтується вся робота по запобіганню та розкриттю злочинів. Враховуючи складність, багатоплановість, різноманітність завдань, що вирішуються співробітником, недостатність, а часто суперечливість їх умов, мінливість вихідних даних і т.п., можна з повною підставою віднести пізнавальну діяльність співробітника до розряду творчих, а основною формою забезпечення пізнання в ній назвати практичне творче мислення.
Під конструктивною діяльністю розуміється розумова діяльність, спрямована на планування дій по розкриттю, розслідуванню, попередження злочинів, розшуку злочинців і т.д. Якщо при реалізації пізнавальної діяльності працівник прагне, дати відповідь на питання: що ще невідомо, що потрібно додатково виявити, знайти для вирішення конкретного завдання, то в конструктивній діяльності здійснюється планування самих етапів пізнавальної діяльності, тобто в ній визначається в якій послідовності необхідно шукати невідоме. Іншими словами, пошукова та конструктивна діяльність співробітника є дві сторони єдиного процесу мислення, що характеризують різні його етапи.

32
Організаторська діяльність має на меті забезпечення оптимальних умов для здійснення всіх інших видів професійної діяльності працівника. Її змістом є управління процесами розкриття, розслідування, попередження злочинів, що проявляється в оперативному керівництві, обліку і контролі, підтримці взаємодії між учасниками цих процесів. Вона складається як з передачі та обміну інформацією, так і організації дій інших осіб, які повинні за родом своїх обов'язків виконувати вказівки співробітника.
Як зазначалося вище, професійна діяльність працівників органів внутрішніх справ вирізняється широкою комунікативністю. Комунікативна діяльність полягає в отриманні необхідної інформації за допомогою спілкування, тобто безпосереднього контакту з навколишніми з метою вирішення практичних оперативно-службових завдань. Для ефективного впливу в процесі спілкування, важливими є поєднання інтелекту та ерудиції.
Таким чином, формування професійно значущих пізнавальних якостей потребує інтенсифікованого процесу підготовки, що визначає необхідність застосування інноваційних технологій активного навчання.
Спеціальні вправи та тренування з розвитку пізнавальних якостей забезпечують оволодіння співробітниками основними прийомами і знаннями певних правил підвищення ефективності запам'ятовування, збереження і відтворення професійно значимої інформації, розвитку логічного мислення та творчої уяви. Проведені дослідження вітчизняних науковців (Мороз Л.І.,
Яковенка С.І., Барка В.І., Казміренко Л.І., Андросюка В.Г., Александрова
Д.О., Левенець О.А.) показують, що цілеспрямований розвиток перерахованих якостей за допомогою практичних занять та спеціальних тренувань дозволяє поліпшити показники їх розвитку в 2-3 рази.
Якісний рівень проведення психологічної підготовки, на нашу думку, потребує, по-перше, чіткого визначення сукупності значущих в професійному відношенні пізнавальних якостей, а по-друге, їх цілеспрямованого формування. До числа найбільш важливих психологічних якостей, які повинні формуватися в процесі підготовки, відносяться:

33 а) професійна увага та спостереження (навички розподілу уваги на об'єктах професійної діяльності та її переключення); б) професійна пам‘ять
(розвиток навичок швидкого запам‘ятовування, якісного збереження та ефективного розпізнання
інформації, що має службовий інтерес); в) професійне мислення (навички оцінки службової ситуації та ін.); г) професійна уява (конструктивна та реконструктивна діяльність по висуненню версій).
Вказані професійно значущі пізнавальні якості є опорними для формування та підтримки психологічної готовності до професійної діяльності, пов‘язаної із розв‘язанням проблемних пізнавальних завдань.
При проведенні тренінгових занять по формуванню професійно- значущих пізнавальних якостей доцільно використовувати як психотехнічні
ігри та вправи загально-психологічного призначення, так і спеціальні вузько професійно спрямовані. Дані методи покликані сприянню вдосконалення процесів запам‘ятовування, розвитку вміння щодо концентрації й розподілу уваги, аналізу та узагальненню отриманої інформації для подальшого її використання в професійній діяльності, розвитку інтуїції.
Співробітник, зазвичай, не спостерігає безпосередньо подію злочину. У результаті розслідування він відновлює її у свідомості щодо окремих рис, показами свідків, речовими доказами, результатами слідчих і оперативних дій. У результаті – формується уявна інформаційна модель події, яка потім перетворюється на концептуальну (версія).
Усе це зумовлює необхідність розвитку у співробітників комплексу професійно значущих пізнавальних якостей особистості, що забезпечують результативність пізнання. У цьому велике значення набувають спеціальні тренінги пізнавальних якостей співробітників органів внутрішніх справ.
1.
Тренінг пам'яті. При здійсненні професійної діяльності співробітникам органів внутрішніх справ доводиться постійно оперувати різної інформацією: даними, повідомленнями, зведеннями, орієнтуваннями

34 тощо, тому пам'ять співробітника зазнає значних навантажень. Тож розвиток професійної пам'яті - важливий напрям психологічної підготовки співробітників.
2. Тренінг уваги і спостережливості. Спостереження відіграє у виконанні професійної діяльності співробітників органів внутрішніх справ.
Воно дозволяє виявляти злочинну діяльність осіб, які мають для органів внутрішніх справ оперативний інтерес, їхнього нерозривного зв'язку, особисті якості, місця збереження і збуту викраденого, виявляти факти, які стосуються розслідуваним подій тощо. Вміла організація процесу спостереження, звісно разом із іншими засобами організації фахової діяльності, багато в чому сприяє своєчасному попередженню, швидкому розкриттю, повному розслідуванню злочинів, розшуку зниклих злочинців.
Цілеспрямованість й організованість під час спостереження дозволяють сприймати спостережуваний об'єкт цілісно, та дають змогу розпізнавати у ньому одиничне й загальне, розрізняти деталі предмети й встановлювати деякі види його зв'язків із іншими об'єктами. Інакше кажучи, спостереження
– непроста сума окремих елементів, ізольованих один від одного, а поєднання почуттєвого і раціонального пізнання.
Професійне спостереження – це цілеспрямоване і спеціально організоване сприйняття співробітником органів внутрішніх справ значимих для вирішення оперативно-службових завдань явищ і процесів. До останніх ставляться передусім прояви особистості (правопорушників, осіб, які перебувають на профілактичному обліку, засуджених, потерпілих, свідків та
інших), її стани, дії, вивчення яких має значення для розкриття і розслідування злочинів, діяльність самого працівники та ін.
Психологічна природа професійного спостереження дуже багатогранна. Спостереження – найбільш розвинена форма навмисного сприйняття. Спостереження завжди спирається активне роботу органів почуттів. Для співробітника органів внутрішніх справ це, насамперед, зір і слух. Особливо значної ролі спостереження грає увагу, що виступає його

35 регулятором. Через увагу, як спрямованість і зосередженість свідомості на певних предметах, реалізуються цілі й плани спостереження. Спостереження завжди пов'язане із переробкою інформації та вимагає активної роботи мислення.
Спостереження у діяльності співробітників органів внутрішніх справ характеризується емоційною та інтелектуальною насиченістю. Його умови визначаються психологічними особливостями діяльності співробітників. У зв'язку з цим, спостереження, як засіб діяльності співробітників органів внутрішніх справ, має задовольняти наступним психологічним вимогам.
Успіх спостереження у кінцевому підсумку визначає інтелект, який організовує цей процес за певним планом, встановлює потрібну черговість етапів спостереження та використовує його результати.
Спостереження, як психічний процес й певна форма професійної діяльності співробітника органів внутрішніх справ, виробляє в нього таку важливу рису особистості, як професійна спостережливість.
Професійна спостережливість – комплексна властивість особистості, що полягає у можливості помічати професійно-значущі, характерні, але малопомітні особливості оперативної обстановки, людей, предметів, явищ та його змін. Основа професійної спостережливості співробітника – стійкий
інтерес до людей, їх внутрішнього світу, психології, бачення їх під кутом зору професійних завдань, своєрідна психологічна зверненість до них.
Увага і спостережливість у процесі вправ розвиваються досить успішно. Вища ступінь розвитку спостережливості – коли вона стає рисою особистості співробітника, властивістю його характеру, що виявляється в усіх видах діяльності.
3. Розвиток інтелектуальних якостей
У рішенні професійних завдань співробітником органів внутрішніх справ велике значення має активізація його професійного мислення.
Значення ролі професійного мислення визначається низкою факторів. По- перше, інтелектуальні якості, розвинене мислення невід'ємно пов'язані з

36 вирішенням практично будь-якого оперативно-службового завдання. Без них неможливо виявити старанно замаскований злочин, виграти інтелектуальний бій з хитрим, розважливим злочинцем, дати раду протиріччям людської натури та встановити істину.
Також слід зазначити, що динамічні зміни у суспільстві помітно загострюють проблему інтелектуальних ресурсів. Важливі завдання, які стоять перед нашим суспільством, формують потребу у нових підходах під час вирішення завдань у сфері правопорядку. Саме від професіоналізму мислення великою мірою залежить ефективність діяльності співробітника органів внутрішніх справ у сучасних умовах.
Під мисленням в психології зазвичай розуміють розумову діяльність, з допомогою якої людина розкриває сутність явищ, їхнього нерозривного зв'язку й стосунку. Мислення співробітника – це здатність приймати ефективні рішення при виконанні складних оперативно-службових завдань, знаходити нові підходи до вирішення практичних проблем.
Таким чином, формування професійно значущих пізнавальних якостей фахівців правоохоронної сфери потребує застосування інноваційних, в тому числі тренінгових, технологій.
(Див. Додаток Б)

2.3. Формування комунікативної сфери.
Комунікативні вміння є поняттям, яке викликає значний інтерес людей різних професій (науковців, діячів культури, працівників освіти та ін.).
Особливо важливими постають питання культури спілкування та ефективної професійної комунікації у сфері правоохоронної діяльності і в роботі працівників ОВС зокрема. Під комунікативною компетентністю особистості нами розуміється, по-перше, сукупність теоретичних знань, практичних умінь і навичок, що забезпечують ефективний перебіг комунікативного процесу, орієнтованість у різних ситуаціях спілкування; по-друге, система внутрішніх ресурсів особистості, необхідних для побудови продуктивної

37 комунікативної взаємодії, що заснована на правових і моральних законах.
Виконання професійних функцій працівників органів внутрішніх справ немислиме без комунікативної діяльності. Спілкування виконує роль регулятора взаємин між співробітниками і громадянами. Дуже важливо, щоб кожен працівник міліції був ввічливий і тактовний при поводженні з громадянами, чуйно ставився до їхніх прохань і заяв, справедливо оцінював
їх поведінку. Крім цього, необхідно враховувати, що комунікативна діяльність правоохоронців має низку психологічних особливостей, які, з одного боку, роблять її досить специфічною, з іншого – можуть її ускладнювати. Адже однією з найважливіших психологічних особливостей спілкування в органах внутрішніх справ є його професійна спрямованість, пов‘язана з необхідністю встановлення осіб, які вчинили злочини, свідків, потерпілих тощо, тобто існує певна заданість параметрів спілкування. З боку співробітників міліції – це встановлення істини, а з боку злочинців – приховування обставин злочину, прагнення уникнути відповідальності, дати помилкову інформацію.
Істотні труднощі у спілкуванні виникають через те, що працівник ОВС змушений вступати в спілкування, незважаючи на своє ставлення до співрозмовника, або свій емоційний стан чи бажання спілкуватися.
На основі аналізу та узагальнення ми з'ясували структурно- функціональний зміст комунікативних умінь та визначили роль уміння у діяльності, а також особистісні якості, необхідні для даного виду умінь.

Таблиця 1
Структурно-функціональний зміст комунікативних умінь
Підструктура
комунікативних
умінь
Роль уміння у діяльності
Особистісні якості,
необхідні для даного
виду вмінь
Уміння встановлення, збереження,
Забезпечення ефективної взаємодії з різними верствами населення.
Спостережливість, сенситивність, уважність, терплячість,

38 відновлення або припинення психологічного контакту
Застосування рольового поводження залежно від особливостей професійних завдань кмітливість, щирість, доброзичливість, толерантність, хитрість
Уміння отримувати достовірну
інформацію у процесі спілкування
Створення інформаційної основи діяльності. Збір
інформації шляхом постановки доцільних запитань та планування комунікації
Спостережливість, уважність, толерантність, наполегливість, критичність, хитрість
Передача інформації громадянам, колегам, керівництву
Проведення оперативно- розшукових, слідчих дій; роз‘яснення й доведення до відома населення правових норм. Взаємодія працівників
Спостережливість, сенситивність, комунікабельність, цілеспрямованість, впевненість, щирість, кмітливість
Управління поведінкою оточуючих
Попередження, припинення та розкриття злочинів, проведення оперативно- розшукових, слідчих дій
Впевненість, щирість, досвідченість, доброта ввічливість, хитрість кмітливість тощо
Відтак, комунікативні вміння – це досвід, який є цілком закономірним результатом того, що було засвоєно особистістю протягом попереднього життя, професійного навчання, практичної діяльності та закріплено у свідомості людини, її звичках, манерах поведінки, вмінні встановлювати безпосередньо контакти з іншими людьми і, в той же час, може бути активно використаним при вирішенні професійних завдань.
Існують наступні критерії та показники для діагностики рівня сформованості комунікативних умінь майбутніх працівників міліції, зокрема: когнітивно-інформаційний, емоційно-виразний, гностичний та оцінний.
Показниками когнітивно-інформаційного компонента виступають змістовність мовлення, багатство професійного словника, аргументованість і доказовість, уміння висловлюватися логічно, зв‘язано і цілісно; емоційно- виразного компонента мовленнєві засоби виразності, немовні засоби виразності, формули мовленнєвого етикету; гностичного компонента моделювання стилю спілкування, контактність, аналіз якості спілкування; оцінного компонента адекватність мовлення ситуації, регулювання

39 мовлення, самоконтроль і самооцінка.
Л.І. Мороз, яка виділила чотири групи комунікативних умінь „першого порядку‖ (як найбільш типові для працівників міліції), зазначає, що в цій групі можуть бути виокремлені похідні від них завдання „другого порядку‖, вирішення яких у свою чергу потребує від працівника певних умінь та особистісних якостей. Загалом, даний вид умінь є досить складним, багатоаспектним. Так, А. Гольдштейн, В. Хомик у структурі комунікативних умінь виділили близько 40 похідних умінь, які застосовуються у процесі комунікативної взаємодії. Наприклад, серед них автори виділяють елементарні соціальні вміння
(вміння відрекомендуватися та відрекомендувати інших, слухати, розпочати розмову, підтримувати розмову, ставити запитання, дякувати, робити компліменти) та вищі соціальні вміння
(вміння прилучитися до гурту, вміння пояснювати, дотримуватись вказівок, просити пробачення, переконувати інших).
Говорячи про формування професійних комунікативних умінь, неможливо обійти увагою поняття „професійне спілкування‖, яке можна визначити як спілкування, що регламентується певними цілями, завданнями, засобами та способами діяльності.
На нашу думку, специфічним компонентом комунікативних умінь працівників ОВС є їх рольова компетентністьсукупність способів, форм і методів перевтілення, що відповідають вимогам формальних і неформальних соціальних норм, поглядів і установок тієї соціально-професійної групи, в якій даний працівник виконує свої професійні обов‘язки.
Проблему рольового поводження працівників ОВС досліджували
В.І. Барко, Л.І. Мороз, С.І. Яковенко , Д.О.Александров, О.М. Столяренко,
Ю.В. Чуфаровський та ін. Найбільш глибоко питання рольової компетентності розроблено П.П. Горностаєм, який виділив такі її складові:
1) рольову варіативність – розмаїття репертуару психологічних ролей особистості; 2) рольову гнучкість – уміння легко переходити від однієї ролі до іншої; 3) рольову глибину – володіння глибинною структурою ролей

40 особистості. Рольова поведінка потребує знання змісту ролі, її складності.
Зміст ролі повинен відповідати не тільки груповій належності, яку працівник
імітує, та особливостям індивідуального стилю поведінки, але іноді й зовнішності працівника. Рольова поведінка передбачає вміння відтворювати жести, міміку, мову, манеру поведінки і психологічні особливості іншої людини. В юридичній психології відмічається необхідність спеціальної підготовки до такого стилю поводження.
Таким чином, проблема формування комунікативних умінь працівників ОВС є предметом уваги, наукового вивчення і практичного вирішення з боку фахівців у галузі правоохоронної діяльності, вчених, психологів, педагогів. Актуальність зазначеної проблеми полягає у тому, що без її вирішення неможливо здійснювати покладені на працівників міліції завдання, зокрема ефективно протидіяти злочинності.
Розвиток комунікативної компетентності відбувається за рахунок поєднання ретельно підібраних різноманітних методів навчання, причому перевага віддається активним методам, хоча і лекційні заняття включаються в програму. Наш досвід показує, що у процесі комунікативних тренінгів в учасників відбуваються такі зміни: усвідомлення механізмів та особливостей ділового спілкування; формування базових комунікативних умінь; формування спеціальних умінь, необхідних для успішної ділової взаємодії; формування індивідуального стилю спілкування, створення ділового іміджу.
Існує розмаїття тренінгів, які сприяють розвитку комунікативної компетентності. Найбільш поширені – тренінги комунікації. Найчастіше до їх тренінгової програми входять: ознайомлення зі стадіями та видами спілкування, встановлення контакту, орієнтація на розуміння проблеми, техніки активного слухання, невербальне спілкування (передача інформації, передача емоцій, використання жестів), пошук спільного рішення, використання аргументів, прийняття рішення, вихід з контакту. Тренінг комунікації має на меті: підвищення упевненості в собі, самооцінки, розвиток відчуття внутрішньої і зовнішньої свободи; особовий зріст, самопізнання,

41 подолання суб'єктивних обмежень в спілкуванні, ментальне і поведінкове розкріпачення; розвиток внутрішньої та зовнішньої спостережливості, психологічної ―чуттєвості‖, комунікативної інтуїції, здібності до аналізу ситуацій спілкування.
При проведенні тренінгу комунікативної компетентності з курсантами позитивну роль відіграє
їх висока вмотивованість, активність, сприйнятливість до інтерактивних форм навчання, а негативну – брак життєвого й професійного досвіду, наявність усталених соціально- психологічних ролей, що сформувалися у курсантських групах й переносяться в ситуацію тренінгу, досить жорстка, не завжди коректна форма зворотного зв‘язку з боку окремих курсантів. При роботі з працівниками
ОВС виявилися протилежні тенденції – брак креативності, спонтанності, скутість, але їх життєвий досвід повною мірою компенсував ці недоліки.
Одним з різновидів тренінгу комунікативної компетентності виступає тренінг ділового спілкування, як вид соціально-психологічного тренінгу, спрямований на розвиток знань, умінь і навичок, корекцію і формування установок, необхідних для успішного спілкування в умовах професійної діяльності. За своєю суттю тренінг ділового спілкування є конкретизація соціально-психологічного тренінгу спілкування стосовно до професійної діяльності учасників.
Наступний, популярний на сьогоднішній день, є тренінг презентації.
Основний зміст тренінгу презентації це: композиція презентації, техніка і енергетика промови, контакт з аудиторією, робота з аудиторією, переконливість і методи навіювання, робота із запереченнями, відеотренінг.
Метою тренінгу презентації є: навчити учасників тренінгу проводити презентації, виступати перед аудиторією; навчити методикам психологічної підготовки до роботи перед аудиторією.
Тренінг поведінки в конфліктних ситуаціях має на меті удосконалення навичок конструктивної поведінки в конфліктних ситуаціях та їх вирішення, а також розвиток необхідних особистісних якостей. Питання, які

42 розглядаються на даному тренінгу: ознайомлення учасників з основними психологічними аспектами конфлікту; розвиток умінь аналізувати конфліктні ситуації; оволодіння принципами вирішення конфліктних ситуацій.
Ефективним методом роботи з формування установок толерантної свідомості вироблення навичок конструктивної взаємодії в конфліктних ситуаціях і формування ненасильницьких моделей поведінки є соціально-психологічний тренінг. Він також широко використовується і в роботі з навчання прав людини, формуванню толерантності як властивості особистості і правової культури, у вивченні основ конфліктології та медіації, в соціальному менеджменті та розвитку лідерських якостей, в роботі з соціально незахищеними та маргінальними верствами населення. Завдання такого тренінгу довести до свідомості учасників, що толерантність – це повага, сприйняття та розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людської особистості. Формуванню толерантності сприяють вправи на розвиток відкритості, спілкування та свободи думки, совісті й переконань. Для працівників правоохоронних органів це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Важливим видом комунікативного тренінгу для працівників ОВС є тренінг переговорної діяльності. Тренінг переговорної діяльності (ТПД) є одним з видів соціально-психологічного тренінгу, який спрямований на формування і розвиток у представників правоохоронних організацій умінь і навичок вести переговори з терористами, які захопили і утримують одного або декількох осіб як заручників (в «ситуації заручника»). В основу ТПД закладені методи рольової гри і групової дискусії, а також техніки соціально- перцептивної спрямованості.
Метод рольової гри використовується для моделювання та програвання процесу переговорів в «ситуації заручника» учасниками тренінгу щодо позицій парламентер-злочинець. Моделювання процесу переговорів здійснюється на основі документальних, відео- та аудіо-

43 матеріалів про реальну ситуацію захоплення заручників і переговорів із злочинцями. Сам процес згодом підрозділяється на ряд етапів, що представляють собою психологічно завершену одиницю – етап переговорів або переговорна ввідна. До складу кожної переговорної ввідної входять і елементи техніки розвитку соціально-перцептивних навичок і умінь, необхідних для побудови психологічного контакту із злочинцем (групою злочинців) і здійснення необхідного психологічного впливу в умовах близьких до екстремальних. Тренінг охоплює таке коло питань як типи переговорів, підготовка до переговорів, досягнення компромісу, поступки, підведення підсумків та обговорення подальших дій, вирішення конфліктів, налагоджування тривалих стосунків та завершення переговорів. Для співробітника міліції важливо не тільки правильно і вміло спілкуватися з людьми, а й уміти здійснювати психологічний вплив на них: схиляти їх до своєї точки зору, переконувати, стимулювати позитивні прояви в їхній поведінці. Завжди необхідно пам‘ятати, що співробітник вступає в спілкування не тому, що його просто цікавить ця людина, а для того, щоб змінити її позицію, її ставлення. І саме психологічний вплив у процесі спілкування з нею дозволяє досягти цієї мети.
Серед працівників ОВС та курсантів значним попитом користуються тренінги з візуальної діагностики та невербальних засобів комунікації.
При розробці комунікативних тренінгів або вправ на розвиток комунікативних умінь слід враховувати, що спілкування має свою специфічну психологічну структуру. У будь-якому спілкуванні завжди містяться такі елементи:
• комунікативна сторона спілкування, яка проявляється у процесі обміну інформацією між індивідами;
• афективна сторона спілкування – прояв свого емоційного ставлення до переданої та одержуваної інформації, проникнення в почуття співрозмовника;

44
• перцептивна сторона спілкування, реалізована в процесі сприйняття одне одного партнерами по спілкуванню і встановленню на цій основі взаєморозуміння.
Хоча мова і є універсальним засобом спілкування, вона набуває значення тільки за умови включення в систему діяльності, а включення це обов'язково доповнюється вживанням інших – немовних засобів спілкування.
До першої групи цих засобів відносяться жести й міміка. Міміка – динамічний вираз обличчя в момент спілкування. Жест – соціально відпрацьований рух, що передає психічний стан. За ним ми можемо зрозуміти про ставлення людини до якої-небудь події, особи, предмету та ін.
Інша група немовних засобів спілкування – це система вокалізації, тобто якість голосу, його діапазон, тональність і т.п. Всі ці доповнення збільшують значимість інформації і є своєрідними "доповненнями" до промови.
Таким чином, комунікативний тренінг – це засіб розвитку комунікативної компетентності працівників ОВС, заснований на активних методах групової роботи, спеціально організованого спілкування, в ході якого вирішуються питання розвитку особистості, формування комунікативних навичок, надання психологічної допомоги та підтримки.
Учасник тренінгу може активно експериментувати з різними стилями спілкування, засвоювати і відпрацьовувати зовсім нові, невластиві йому раніше комунікативні вміння та навички, відчуваючи при цьому психологічний комфорт і захищеність.
Все це і пояснює необхідність комунікативної підготовки співробітників органів внутрішніх справ. Важливо, щоб співробітник в процесі комунікативної підготовки отримав уявлення про найбільш важливі психологічних закономірностях спілкування (Див. Додаток В).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал