Міністерство соціальної політики україни



Скачати 269.39 Kb.

Дата конвертації01.01.2017
Розмір269.39 Kb.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


Кафедра психології

“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Ректор____________________ Могильний О.М.
“____” ____________________2015 р.





РОБОЧА
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ППП.3.20. «МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В РІЗНИХ
ГАЛУЗЯХ ПСИХОЛОГІЇ»

ПЕРЕПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ
ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0301 «СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ»
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.03010201 «ПСИХОЛОГІЯ»


Київ 2015

2
Робоча програма навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» для слухачей спеціальності 7.03010201 «Психологія» вересень 2015 р. – 27 с.
Розробник програми кандидат психологічних наук, доцент Мілютіна К.Л.
Робоча програма навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» укладена у відповідності до Галузевого стандарту вищої освіти Освітньо-професійної програми та Освітньо-кваліфікаційної характеристики зі спеціальності
7.03010201 «Психологія», затвердженої наказом МОН України від
15.06.2004 р. № 492.

Рецензенти:
Матвієнко Л.І. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології
Трофімов А.Ю. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології
Протокол № ____ від _______________ р.
Завідувач кафедри психології
Пріб Г.А.
(підпис)

Схвалено Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Протокол № ____ від _______________ р.
«Погоджено»


Завідувач навчально-методичного Завідувач навчального відділу відділу

_________ М. Руженський _______________В. Куляша



©Мілютіна К.Л., 2015
©Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості
України (ІПК ДСЗУ), 2015

3
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників
Галузь знань,
спеціальність, освітньо-
кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної
дисципліни
денна форма
навчання
заочна форма
навчання
Кількість кредитів - 2
Галузь знань 0301
«Соціально - політичні науки»

Нормативна
Модулів - 2
Спеціальність 7.03010201
«Психологія»

Рік підготовки
Змістовних модулів - 2
-
2-й
Індивідуальне науково- дослідне завдання: контрольна робота
Семестр
Загальна кількість годин -
60
-
4-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання аудиторних – 10 самостійної роботи студента – 50
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст перепідготовки
-
6 год.
Практичні, семінарські
-
4 год.
Лабораторні
-
-
Самостійна робота
-
50 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: залік

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та
індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – для заочної форми навчання – 16%

4
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисциплін засвоїти основні принципи та методи експертної роботи психологів, набути практичних умінь і навичок при використанні спеціальних методів і прийомів для вирішення різних експертних питань відповідно до чинного законодавства України.
Основні завдання вивчення дисципліни є розвиток специфічних експертно-психологічних здібностей, що відрізняють професіонала в області психології від обивателя, що має психологічні знання, а також судового експерта-психолога від психолога взагалі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають таких компетентності:
Загальні вміння (компетентності):
Інструментальні компетентності:

Здатність аналітично мислити, бути проникливим та об’єктивним, прагнути до наукових пошуків оптимальних рішень і творчої взаємодії
із соціальними партнерами

Здатність ефективно впливати на індивіда

Здатність знаходити своє місце в системі сучасних ринкових відносин, визначення такої сфери професійної діяльності, в якій найповніше можна використати професійний та творчий потенціал на користь як суспільним, так і власним інтересам

Здатність до застосування нових технологій та інновацій в усіх сферах професійної діяльності

Здатність до забезпечення ефективності психодіагностики, корекції та реабілітації безробітних

Навички до саморозвитку.

Розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності на основі самоосвіти
Міжособистісні компетентності:

Здатність здійснювати комунікаційну діяльність

Здатність до критики та самокритики

Позитивне ставлення до несхожості та інших культур

Здатність працювати у міжнародному середовищі
Системні компетентності

Здатність працювати самостійно і автономно

Здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну громадянську позицію

Здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості

Здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості

Здатність до формування культури мислення, її сприйняття

5

Здатність до навчання

Здатність формувати нові ідеї (креативність)

Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності

Уміння реалізовувати проект

Здатність нести соціальну відповідальність за діяльність організації

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)


Знання історії, сучасного стану судово-психологічної експертизи;

Знання видів експертиз, спрямованих на дослідження психіки;

Знання значущих експертних підходів;

Знати зміст основних понять, комплексних за своїм змістом;

Знання закономірностей прояву суб’єктності людини і чинників, що впливають на її зниження;

Знання основних експертних технологій, що встановлюють психічні закономірності, які мають юридичне значення;

Вміння самостійно проаналізувати і оцінити висновок судово- психологічної експертизи як доказ у справі;

Вміння відібрати конкретні методики для певного виду експертиз і певних підекспертних;

Здатність розвинути професійну суб’єктність.

6
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1.
Процесуальні та теоретичні засади судово-психологічної експертизи (СПЕ)
Тема 1. Історичні етапи формування уявлень
про судово-психологічну експертизу
Три історичні етапи формування уявлень про судово-психологічну експертизу. Перший етап - розвиток судово-психологічної експертизи в руслі судової медицини, де основним об’єктом є потерпілий від злочину.
Проблема безпомічних станів, оцінка психічних розладів потерпілих. Другий етап - розмежування з судовою медициною. Експертиза звинувачуваного і пов’язане з нею широке коло питань, які потрібно вирішувати в рамках судово-психологічної експертизи. Проблема свідчень очевидців і віктології.
Третій етап - злочинець, жертва. Ситуація як єдина система. Віктимізація і віктимність потерпілих. Комплексна судово-психіатрична і судово- психологічна експертиза.
Література [1; 2; 3; 5; 7; 8; 13; 14; 23].
Тема 2. Судово-психологічна експертиза як особлива діяльність
Психолог як носій спеціальних пізнань. Форми використання спеціальних психологічних пізнань. Принципові умови використання психології як спеціальних пізнань для отримання нових фактів. Поняття експертизи. Сфери застосування експертного знання. Підстава призначення експертизи. Порядок призначення СПЕ. Відбір експертів і визначення їх компетентності. Права і обов'язки експерта. Види експертиз по характеру проведення: стаціонарна, амбулаторна; комплексна; комісійна; додаткова, повторна і тому подібне. Судово-психологічна експертиза (СПЕ). Поняття про об'єкт і предмет СПЕ. Види СПЕ по предмету дослідження. Однорідна і комплексна експертизи. Поняття судово-психіатричної і комплексної судово психолого-психіатричної експертиз (КСППЕ). Компетентність і межі компетентності психолога в проведенні КСППЕ. Експертне дослідження.
Дев’ять класів судових експертиз. Експертиза в юрисдикційному процесі.
Нормативне і методичне регулювання судово-психологічної експертизи.
Література [1; 3; 4; 7; 9; 10; 13–16].
Тема 3. Теоретичні основи судово-психологічної експертизи
Зв’язок судово-психологічної експертизи з психологічними науками. Загальна психологія і прикладні психологічні науки. Пограничні проблеми медичної, юридичної психології, психіатрії. Роль експериментальної психології у становленні судово-психологічної експертизи.
Принципи детермінізму і системного підходу. Рівні дослідження людини.
Система суспільних відносин особистості. Структура особистості /потреби і мотиви, здібності і суб’єктивні відношення/. Окремі системи різних психічних процесів /пізнавальних, емоційних і вольових/.

7
Фізіологічна база психічних процесів. Нейрофізіологічний рівень. Загальні методи психологічного дослідження: психологічна діагностика, прогнозування, проектування, методи впливу. Спеціальні методи - біографічний, спостереження, бесіди, інструментальні особистісні методи, методики вивчення особливостей окремих сфер діяльності /інтелектуальної, емоційної, вольової/, структури особистості в цілому /тести ММРІ, ТАТ, Розенцвейга/.
Література [1; 5; 7; 9; 11–13; 16; 18; 20; 21].
Тема 4. Класифікація типів судово-психологічних експертиз
Трансформування загального предмета СПЕ в окремі предмети і конкретизація відповідної експертної задачі. Експертиза емоційних станів
/експертиза афекта/; встановлення здатності неповнолітніх /сторін в громадянському процесі/ повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Визначення здатності сторін, свідків /як дорослих, так і неповнолітніх/ вірно сприймати обставини, які мають значення для справи і давати про них точні свідчення. Дослідження особистісних особливостей сторін в справі. Експертне дослідження, що пов’язане з виконанням людиною професійних функцій в галузі управління сучасною технікою
/переважно у відношенні до регресивного позову. Визначення змісту і
ієрархії основних мотиваційних ліній особистості.
Література [1;2; 4; 5; 7; 9; 11–13; 16; 18; 20; 21].
Змістовий модуль 2.
Судово-психологічна експертиза в окремих видах юрисдикційного процесу
Тема 5. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі. Обставини, які служать підставою для призначення психологічної експертизи: відставання рівня психічного розвитку від вікової норми, перенесені або наявні психічні захворювання, психічні стани, перенесені або наявні соматичні захворювання, особливо інфекційні, хронічні, невиліковні, які свідчать про психічну неврівноваженість, емоційність або агресивність, причуди.
Сприймання, уява, увага, запам’ятовування або відтворення, мислення, соціальна поведінка потерпілого, які провокують на здійснення злочину, наявність окремих ознак, які допускають можливість сильного душевного хвилювання правопорушника, непорозуміння або неналежна оцінка соціальної та моральної сутності і значимості своїх дій, сумнівів у правдивості, виходячи із особистості свідка і потерпілого та характеру ситуації, даних свідчень, невідповідність встановлених мотивів злочину, характеру вдіяного, сумнівів відносно авторства письмового тексту, у мотивах самогубства, інсценування самогубства.
Література [1; 3; 5; 7–11; 13; 15; 17–19; 21].

8
Тема 6. Судово-психологічна експертиза в цивільному процесі
Групи цивільних справ при судовому розгляді, в яких використовують психологічну експертизу. Встановлення психологічних факторів, зроблених домовленостей /розуміти їх зміст, наслідки, здатності учасника домовленості приймати рішення, наявність у дієздатного суб’єкта патологічних відхилень психіки, які перешкоджають розумінню скоєного і т. д./.
Встановлення психологічної сумісності чоловіка і дружини, можливості зняття конфліктів і збереження сім’ї у справах про розлучення. Встановлення професійної придатності з урахуванням психологічних особливостей особистості, психологічних компонентів загальної
і спеціальної працездатності по справах про трудові скарги. Визначення психологічних особливостей правопорушень, які передбачені цивільним, сімейним, трудовим законодавством. Встановлення індивідуально-психологічних особливостей свідків, що здатні вірно сприймати події, факти і мають значення для справи, дають адекватні свідчення, виявлення порушення волі при здійсненні домовленості. Встановлення психологічного змісту елементів здатності до усвідомлення особою суті дій і до вольового керування ними, встановлення змісту та ієрархії основних мотиваційних ліній особистості, а також психологічний аналіз ситуації і поведінки працівника, що здійснює управління сучасною технікою.
Література [1; 3–5; 7; 9; 11; 13; 16].
Тема 7. Психологічна експертиза в адміністративному процесі
Група адміністративних правопорушень, при судовому розгляді яких використовується психологічна експертиза. Встановлення фізіологічного афекту або іншого особливого емоційного стану суб’єкта в момент вчинення адміністративного делікта, визначення психологічної можливості свідка і потерпілого вірно сприймати обставини скоеного правопорушення і відтворювати їх за вимогою посадової особи або компетентного органу.
Визначення інтелектуального розвитку підлітка відповідно до досягнутого віку. Встановлення педагогічної запущеності, психологічного інфантилізму, визначення структури і змісту взаємовідносин між родичами і ровесниками з одного боку, і підлітками-правопорушниками - з іншого боку; виявлення особливих якостей, які виявляються в скоенні правопорушення.
Література [1; 3–5; 7; 9–11; 13; 16].
Тема 8. Поняття суб'єкта і особи в кримінальному і цивільному праві
Порівняння понять «особа» і «суб'єкт» з поняттями «злочинець»,
«співучасник», «свідок», «потерпілий». Поняття суб‘єктності.. Кримінально правові вимоги до обвинуваченого, потерпілого, свідка. Характеристика суб'єкта злочину і суб'єкта кримінальної відповідальності в кримінально-правовій літературі. Порівняння понять «Суб'єкт кримінальної відповідальності» і «суб'єкт злочину». Поняття злочину. Поняття про осудність і вік кримінальної

9 відповідальності. Поняття суб'єкта у відношенні до потерпілого і свідка. Виділення характеристик суб'єкта з норм і формул ЦК України, поняття дієздатності.
Поняття суб‘єктності. Юридичне і психологічне поняття моральної шкоди.
Поняття психічних і моральних страждань. Відмінність оцінки і відношення.
Підхід до встановлення страждань, їх глибини і стійкості. Проблема об'єктивності у встановленні суб'єктивного відношення
Література [1; 2; 4–13; 16; 21; 23;24].
Тема 9. СПЕ обвинуваченого і потерпілого
Злочин і злочинець: психологічні підстави кримінальної відповідальності.
Вимоги кримінального і карно-процесуального законодавства до суб'єкта.
Юридичні підстави злочинного діяння як суспільно небезпечного і винного.
Психологічні підстави осудності і провини. Поняття кримінально-релевантної суб‘єктності обвинуваченого, пов'язаною із загальними і особливими нормами КК.
Специфіка нападу і захисту як протидії нападу. Кримінально-релевантні здібності потерпілого і їх діагностика. Юридична і психологічна характеристики безпорадного стану.
Особливість психодіагностики потерпілих малолітніх і неповнолітніх від сексуальних дій.
Література [1; 2; 4–13; 16; 21; 23;25].

Тема 10. Висновок СПЕ
Експерт як суб'єкт професійної діяльності. Юридичний запит і професійні можливості експерта. Структура висновку, роль кожної частини
(ввідна, дослідницька і висновки). Функції розділів СПЕ обвинуваченого: відношення до обстеження і скоєного; особливості соціально-психологічного розвитку і життєдіяльності; інтелектуальні особливості; особові особливості; особливості самосвідомості; аналіз психічного стану і саморегуляції в досліджуваній ситуації (перш за все в інкримінованій ситуації, а при необхідності - і в даний час). Висновок експерта як доказ. Характер зв'язків, використовуваних при доказі. Об'єктивність, повнота, достовірність СПЕ.
Роль аналізу матеріалів справи при експертному доведенні. Роль психодіагностики підекспертного при експертному доведенні. Роль кожної частини висновку (ввідна, дослідницька і висновки) при експертному доведенні. Підстави для дачі висновку про неможливість дати висновок.
Література [1; 2; 4–13; 16; 21; 23].

10
4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва змістовних модулів і
тем
Кількість годин
заочна форма навчання
Усього
в тому числі
Лекції
Практич
ні
СРС
Індивід.
робота
60
6
4
50

Модуль 1
Змістовий модуль 1
Процесуальні та теоретичні засади судово-психологічної експертизи (СПЕ)
Історичні етапи формування уявлень про судово- психологічну експертизу
6 1
5
Судово-психологічна експертиза як особлива діяльність
6 1
5
Теоретичні основи судово- психологічної експертизи
6 1
5

Класифікація типів судово- психологічних експертиз
6 1
5

Разом
за змістовним модулем - 1
24
3
1
20

Змістовий модуль 2
Судово-психологічна експертиза в окремих видах процесу
Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
6 1
5
Судово-психологічна експертиза в цивільному процесі.
6 1
5
Психологічна експертиза в адміністративному процесі
6 1
5
Поняття суб'єкта і особи в кримінальному праві
6 1
5
СПЕ обвинуваченого і потерпілого
6 1
5

Висновок СПЕ
6 1
5

Разом
за змістовним модулем - 2
36
3
3
30

Усього годин за модулем 1:
24
3
1
20

Модуль 2
ІНДЗ
Усього годин:
60
6
4
50


11
5. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1.Процесуальні та теоретичні засади судово-
психологічної експертизи (СПЕ)
Заняття 1.Судово-психологічна експертиза як особлива діяльність
Питання для обговорення:
1.
Об'єкт і предмет СПЕ.
2.
Сфери застосування експертного знання.
3.
Підстава призначення експертизи.
4.
Порядок призначення СПЕ.
Завдання для виконання на практичному занятті:
1.
Відмінність об'єкту і предмету СПЕ від об'єкту і предмету загальної психології.
2.
Розгляд ухвал слідчих органів про призначення СПЕ.
Література: [1; 3; 5; 7; 8; 13; 14; 23].

Змістовий модуль 2.
Судово-психологічна експертиза в окремих видах юрисдикційного процесу

Заняття 2. СПЕ в цивільному процесі
Питання для обговорення:
1.
Норми ЦПК і експертиза.
2.
Обов'язкові види експертиз.
Завдання для виконання на практичному занятті:
1.
Права і обов'язки експерта.
Література: [1; 3; 5; 8; 9; 11; 13; 14; 17; 21; 23].
Заняття 3. Поняття суб'єкта і особи в кримінальному і цивільному праві
Питання для обговорення:
1.
Поняття про осудність і вік кримінальної відповідальності.
2.
Поняття суб'єкта у відношенні до потерпілого і свідка.
3.
Юридичне і психологічне поняття моральної шкоди.
4.
Поняття психічних і моральних страждань.
5.
Проблема об'єктивності у встановленні суб'єктивного відношення.
Завдання для виконання на практичному занятті:
1.
Порівняння понять «особа» і «суб'єкт» з поняттями «злочинець»,
«співучасник», «свідок», «потерпілий».
2.
Виділення характеристик суб'єкта з норм і формул ЦК України, поняття дієздатності.
Література: [1; 2; 4–13; 16; 21; 23;24].

12
Заняття 4. Висновок СПЕ
Питання для обговорення:
1.
Юридичний запит і професійні можливості експерта.
2.
Структура експертного висновку, роль кожної частини (ввідна, дослідницька і висновки).
3.
Характер зв'язків, використовуваних при доказі.
4.
Об'єктивність, повнота, достовірність СПЕ.
Питання для самостійного опрацювання:
1.
Висновок експерта як доказ.
2.
Роль аналізу матеріалів справи при експертному доведенні.
Питання для самостійного вивчення:
1.
Чим опис психодіагностичного обстеження відрізняється від висновку
СПЕ.
Завдання для самостійної роботи:
1.
Порівняйте висновки СПЕ, виконаних різними експертами. Дайте їм аналіз і оцінку.
Література [1; 2; 4–13; 16; 21; 23].

13
6. САМОСТІЙНА РОБОТА


з/п
Назва теми та зміст самостійної роботи
Кількість
годин
1.
Технологія проведення СПЕ
Завдання: Вивчити послідовність дій при проведенні експертизи
10 2.
Психодіагностика в СПЕ та експертна діагностика суб‘єктності
Завдання: Підібрати та засвоїти відповідні психодіагностичні методики
10 3.
Експертний аналіз досліджуваної ситуації і взаємин у досліджуваній ситуації
Завдання: Вивчити ознаки порушень емоційного стану та взаємин у кримінальній ситуації
10 4.
Технологія написання висновків СПЕ
Завдання: Вивчити складові висновків
20
Разом:
50

14
7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
(контрольна робота для заочної форми навчання)

7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання завдань за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з тематики, визначеної навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться контрольна робота.
7.2. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ, передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої покладено алфавітний принцип.
Початкова літера
прізвища студента
Номера
питань
А
П
1, 16
Б
Р
2, 17
В
С
3, 18
Г
Т
4, 19
Д
У
5, 20
Є
Ф
6, 21
Ж
Х
7, 22
З
Ц
8, 23
Й
Ч
9, 24
І
Ш
10, 25
К
Щ
11, 26
Л
Ю
12, 27
М
Я
13, 28
Н
14, 29
О
15, 30

Навчальним планом вивчення дисципліни передбачено контроль засвоєння знань у вигляді виконання контрольної роботи реферативного типу i складання заліку.
Контрольна робота є одним з видів самостійної роботи студентів заочної форми навчання або що займаються по індивідуальному графіку. Тематика контрольних робіт відповідає робочій програмі курсу. Структура контрольної роботи передбачає відповіді на два теоретичні питання, що відображають одну тему лекційного і одну тему семінарського заняття (за узгодженням з викладачем). Контрольна робота має на меті виявити ступінь засвоєння студентами основних категорій і понять у СПЕ. Для виконання роботи студенти повинні пропрацювати і законспектувати рекомендовану літературу так, щоб конспект був логічно збудованим і достатньо повною відповіддю на поставлені питання. Студенти можуть користуватися додатковою літературою за власним вибором, яка відображає тему контрольної роботи.
7.3. Контрольна робота з дисципліни «Основи антропогенезу» складається з
двох теоретичних питань, що потребують поглибленої відповіді.

15 7.4. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи.
Висновки необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи наукове джерело.
7.5. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим.
Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на них. Тому контрольні роботи, написані без врахування цих вимог, викладачем перевірятися не будуть.
7.6. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення
(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити посилання на літературне джерело.
ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

7.7. Контрольна робота виконується державною (українською) мовою.
7.8. Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок
комп’ютерного тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним чином (див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,
2008. – 26с.).
7.9. Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів
до початку сесії для студентів заочної форми навчання, передбаченої навчальним планом.
ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
7.10. Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою та в балах за кредитно-трансфертною системою:
Оцінка
ECTS
Оцінка
у національній шкалі
Бали

за ECTS
A ( відмінно)
5 (відмінно)
47 – 50

B (дуже добре)
4 (добре)
44 – 46

C (добре)
40 – 43

D (задовільно)
3 (задовільно)
35 – 39

E (достатньо)
30 – 34

FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
2 (незадовільно)
18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням
1-17


16 7.11. У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен усунути виявлені недоліки і повторно захистити її в установлений викладачем строк.
7.12. Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його
робота не зарахована за результатами її виконання, не допускається до семестрового контролю з дисципліни.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1.
Оцінка саморегуляції поведінки як експертний підхід.
2.
Матеріали, які направляються для проведення СПЕ.
3.
Постановка та теоретичне обґрунтування питання про аномальний афект.
4.
Види емоційних станів.
5.
Основні складові СПЕ емоційних станів.
6.
Оцінювання феноменології емоційних станів.
7.
Особи та установи, які можуть залучатись як експерти для проведення судово-психологічної експертизи (СПЕ).
8.
Проведення СПЕ за матеріалами справ.
9.
Права і обов’язки психологів - експертів.
10.
Оцінювання ситуації, особистості, індивідуальних рис характеру і тимчасових негативних факторів впливу на людину.
11.
Емоційні реакції, що суттєво не впливають на кримінальну поведінку.
12.
Афект в практиці експерта-психолога.
13.
СПЕ особливостей особистості при групових правопорушеннях.
14.
Відставання в психічному розвитку — медичний та психологічний зміст.
15.
СПЕ з визначення безпорадного стану повнолітніх, потерпілих від статевих злочинних дій.
16.
Експертна оцінка здатності давати свідчення.
17.
Посмертна СПЕ психічного стану осіб при самогубстві.
18.
Повторна судово-психологічна експертиза.
19.
Психологічні засади індивідуалізації відповідальності при призначенні покарання.
20.
Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.
21.
Функції, ролі та принципи взаємодій експертів-психіатрів та експертів- психологів.
22.
Оформлення результатів комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.
23.
Загальні питання осудності в кримінальному судочинстві.
24.
Загальні питання неосудності в кримінальному судочинстві.
25.
Загальні питання недієздатності у цивільному процесі.
26.
Доказове значення експертного висновку в процесуальному і пізнавальному аспектах.
27.
Співвідношення даних показників у підекспертного з соціальними, цивільно-правовими або кримінально-правовими нормами, а також вимогами досліджуваної ситуації.

17 28.
Оцінка саморегуляції поведінки як експертний підхід.
29.
Послідовність експертного аналізу та встановлення причинно-наслідкової залежності.
30.
Експертне дослідження, що пов’язане з виконанням людиною професійних функцій в галузі управління сучасною технікою.

18
8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на лекціях чітко та зрозуміло структурується матеріал; зосереджується увага студентів на проблемних питаннях; наводяться конкретні приклади практичного застосування отриманих знань; звертаються до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем; заохочуються студенти до критичного сприймання нового матеріалу замість пасивного конспектування; використовуються наочні матеріали, схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, слайди тощо;

на практичних заняттях запроваджуються різні навчальні технології: обговорення проблем, дискусії; вирішення ситуаційних вправ; розв’язання проблемних питань; мозковий штурм; кейс-методи; презентації; аналіз конкретної ситуації; робота в малих групах; рольові та ділові ігри; банки візуального супроводження; письмовий контроль знань; індивідуальне та групове опитування; перехресна перевірка завдань з наступною аргументацією виставленої оцінки тощо.
Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної активності, справедлива диференціація оцінок.

19
9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з двох етапів:
- поточного контролю роботи студентів;
- підсумкового контролю (залік).
Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни на практичних заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним планом.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал
(презентація).
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
­
систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання домашніх завдань та розв’язання задач;
­
виконання завдань для самостійного опрацювання;
­
виконання модульного завдання.
Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає застосування таких видів:
­
тестові завдання;
­
розрахункові завдання;
­
обговорення проблеми, дискусія;
­
аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового або графічного матеріалу);
­
ділові ігри (кейс-методи);
­
презентації результатів роботи;
­
інші.
Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі заліку є виконання усних та письмових завдань.
На залік виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання.
Результати заліку студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Заліковий білет містить 2 завдання.

20
10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне тестування, самостійна та контрольна робота
Підсумковий
тест
Сума
50
50
100
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Шкала оцінювання: національна та ECTS
90-100 балів – відмінно (А);
82-89 балів – добре (В);
75-81 балів – добре (С);
68-74 балів – задовільно (D);
60-67 балів – задовільно (Е);
35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: навчально-методичний комплекс вивчення дисципліни, робоча програма навчальної дисципліни, програма навчальної дисципліни, ілюстративні матеріали.

21
12.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО
КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.
Поняття експертизи, об'єкт і предмет СПЕ.
2.
Характеристика психічних феноменів, що представляють інтерес для юристів.
3.
Використання психологічних пізнань в судово-слідчій практиці по кримінальних справах.
4.
Використання психологічних пізнань в судово-слідчій практиці по цивільних справах.
5.
Предмет психології і предмети СПЕ.
6.
Предмети експертиз: СПЕ, КСППЕ, судово-психіатричної.
7.
Поняття меж компетентності.
8.
Принципові умови використання психології як спеціальних пізнань для отримання нових фактів.
9.
Форми використання спеціальних психологічних пізнань.
10.
Поняття правової регламентованої експертної діяльності.
11.
Порядок призначення СПЕ.
12.
Права і обов'язки експерта.
13.
Категорії СПЕ як психолого-юридические.
14.
Етапи проведення СПЕ.
15.
Підстава для дачі висновку про неможливість дати висновок.
16.
Експертний аналіз характеру досліджуваної ситуації.
17.
Характеристика критичних ситуацій.
18.
Характеристика об'єктивної і суб'єктивної экстремальности ситуації.
19.
Аналіз взаємин в досліджуваній ситуації.
20.
Кримінальний конфлікт.
21.
Насильницька і ненасильницька дія.
22.
Специфіка вивчення психологічних особливостей підекспертного.
23.
Способи досягнення достовірності і об'єктивності психодіагностичного обстеження в експертизі.
24.
Значущість поняття суб'єкта для права.
25.
Психологічна характеристика суб'єкта злочину.
26.
Осудність і вік як важливі юридичні характеристики суб'єкта кримінальної відповідальності.
27.
Неосудність: юридичний, медичний, психологічний аспект змісту поняття.
28.
Поняття суб'єктних здібностей як кримінально-релевантних.
29.
Міра прояву суб'єктних здібностей підекспертного.
30.
Поняття суб'єктних здібностей як цивільно-релевантних.
31.
Модель і еталон здатності правильно розуміти дійсність.
32.
Характеристика здатності розуміти повною мірою сексуальний характер здійснюваних дій.
33.
Характеристика здатності усвідомлювати себе і значення своїх дій.
34.
Характеристика здатності повною мірою регулювати свої дії.
35.
Міра прояву суб'єктних здібностей.

22 36.
Юридично значущі емоційні стани.
37.
Афект і сильне душевне хвилювання.
38.
Чинники, об'єктивність, що підвищують, і надійність експертного дослідження.
39.
Особливості СПЕ свідчень свідків дітей, неповнолітніх і дорослих людей.
40.
СПЕ неповнолітніх потерпілих від згвалтування.
41.
СПЕ афекту у обвинуваченого.
42.
СПЕ психічного стану особи, що закінчила життя самогубством.
43.
СПЕ індивідуально-психологічних особливостей підекспертного і їх впливу на його поведінку (на виникнення і протікання кримінальної ситуації).
44.
Основні поняття та методологічні принципи експертного аналізу.
45.
Психологічні аспекти кримінальної відповідальності.
46.
Психологічні засади індивідуалізації відповідальності при призначенні покарання.
47.
Оцінка саморегуляції поведінки як експертний підхід.
48.
Основні експертні поняття.
49.
Особи та установи, які можуть проводити СПЕ.
50.
Матеріали, які направляються для проведення СПЕ.
51.
Постановка та теоретичне обґрунтування питання про ано-мальний афект.
52.
Конкретизація предмета, завдань і методології експертного аналізу.
53.
Медичний та психологічний зміст поняття “відставання в пси-хічному розвитку”.
54.
Поняття “психологічний вік”.
55.
Критерії експертної оцінки неповнолітніх правопорушників.
56.
Критерії можливості неповнолітніх повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.
57.
Предмет експертних досліджень з визначення безпорадного стану неповнолітніх, потерпілих від статевих злочинних дій.
58.
Предмет експертизи здатності давати свідчення, підстави призначення та завдання.
59.
Зміст основних експертних понять СПЕ здатності давати свідчення.
60.
Здатність і можливість правильно сприймати юридично значущі події.
61.
Здатність і можливість правильно давати свідчення на різних етапах кримінального процесу.
62.
Експертна оцінка здатності давати свідчення неповнолітніми та особами з психічними аномаліями.
63.
Посмертна СПЕ психічного стану особи при самогубстві.
64.
Послідовність експертного аналізу та встановлення причинно-наслідкової залежності.
65.
Достовірність експертного висновку.
66.
Повторна СПЕ.
67.
Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.
68.
Предмет, об’єкт і основні завдання комплексної судової психолого- психіатричної експертизи.

23 69.
Функції, ролі та принципи взаємодій експертів-психіатрів та експертів- психологів.
70.
Оформлення результатів комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.
71.
Загальні питання осудності в кримінальному судочинстві.
72.
Загальні питання неосудності в кримінальному судочинстві.
73.
Загальні питання обмеженої осудності в кримінальному судочинстві.
74.
Загальні питання дієздатності у цивільному процесі.
75.
Загальні питання недієздатності у цивільному процесі.
76.
Доказове значення експертного висновку в процесуальному і пізнавальному аспектах.
77.
Неможливість усвідомлюваної та довільної регуляції юридично значущої поведінки у осіб з психопатичними аномаліями особистості.
78.
Психологічна оцінка інтелектуального критерію осудності.
79.
Психологічна оцінка вольового критерію осудності.
80.
Психологічна оцінка інтелектуального критерію обмеженої осудності.
81.
Психологічна оцінка вольового критерію обмеженої осудності.
82.
Межі компетенції психолога-експерта при визначенні обмеженої осудності.
83.
Оцінювання агресивності та жорстокості.
84.
Оцінювання рівнів тривожності.
85.
Кримінологічна значущість особистісної ригідності.
86.
Основні функції та правове значення емоцій.
87.
Юридичне поняття сильного душевного хвилювання.
88.
Основні складові СПЕ емоційних станів.
89.
Оцінювання ситуації, особистості, індивідуальних рис характеру і тимчасових негативних чинників впливу на людину.
90.
Оцінювання феноменології емоційних станів. Емоційні реакції (стани), які не досягають афекту.

24
13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

1.
Горьковая И.А. Основы судебно-психологической экспертизы: Учебное пособие. – М., СПб.: СПбЮИ, 2003.-396с.
2.
Дмитриева Т.Б. Медицинская и судебная психология. Курс лекций.
Издательство: Генезис, 2009.- 606 c.
3.
Землянська О.В.Особистість як об'єкт судово-психологічної експертизи /За заг. ред. д-ра юрід. наук, проф. Бандурки О.М.: Монографія. - Харків: Вид- во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004.- 367с.
4.
ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ
ЕКСПЕРТИЗ ТА ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 08.10.1998 N53/5 У РЕДАКЦІЇ ВІД 29.12.2006
5.
Орбан-Лембрик Л. Є. Юридична психологія: навч. посібник / Л. Є. Орбан-
Лембрик, В. В. Кошинець. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. – 447с.
6.
Пасніченко В.В. Судово-психологічна експертиза. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (психологів, соціальних педагогів, юристів), а також практичних працівників правоохоронних органів, 2008. – 136 с. ( Видавництво: Книги XXI ).
7.
Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в гражданском, арбитражном, административном и уголовном процессе/ Е.Р. Россинская. -М.: НОРМА,
2005. -656 с.
8.
Шепітько В.Ю.
Психологія судової діяльності: Навчальний посібник. —
Х:
Право
, 2006. — 160 c.
Додаткова
9.
Алексеева Л.В. Практикум по судебно-психологической экспертизе.-
Тюмень: Изд-во Тюменского государственного ун-та, 1999. – 240 с.
10.
Бурков И.В. Заключение эксперта как вид доказательств/ И.В. Бурков,
А.В. Мурзиков. -Владимир, 2001. -152 с.
11.
Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад . HAH
України Ю. С. Шемшученка. - К.: ТО В «Видавництво “Юридична думка”», 2007. - 992 с.
12.
Варій М. Й. Психологія: Навчальний посібник /Для студ. вищ. навч. закладів. К.: «Центр учбової літератури». - 2007. - 288 с
13.
Гордієнко В. Психологія особистості в біографіях, подіях, портретах
[Текст]: навч. посіб. / В. Гордієнко, Л. Копець. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – 304с.
14.
Експертизи у судовій практиці : учебник / Т. М. Арсенюк, Ю. М. Беляк, В.
І. Бояров та ін.; за заг. ред. В. Г. Гончаренка ; Київ. наук.-дослід. ін-т судових експертиз. Акад. адвокатури України. - К. : Юрінком Інтер, 2005.
- 387 с.
15.
Зайцев О. В. Щодо застосування до осіб, визнаних судом обмежено осудними, примусових заходів медичного характеру // Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку: Тези доповідей та

25 наукових повідомлень учасників наукової конференції молодих учених та здобувачів / За заг. ред. М. І. Панова. — Харків: Національна юридична академія України, 2005. — С. 155–157.
16.
Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості: навч. посібник /
Т.С. Кириленко. – К.: Либідь, 2007. – 254 с.
17.
Кримінологічна віктимологія: Навчальний посібник / Моісе-єв Є. М.,
Джужа О. М., Василевич В. В. та ін.; За заг. ред. проф. О. М. Джужі.- К.:
Атіка, 2006.- 352 с.
18.
Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред.
В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ: Ін Юре, 2003. — 1196 с.
19.
Кримінально-процесуальний
кодекс
України.
Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — 2-е вид., перероб. та доп. — Київ: Форум, 2004. — Ч. 2. — 426 с.
20.
Кудрявцев
И.А.Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза (КСППЭ) на современном этапе развития: достижения, проблемы, перспективы // Российский психиатрический журнал. — 2002.
— № 3. — С. 9–18.
21.
Клименко Н. I. Судова експертологія: Курс лекцій: Навч. посіб. для схуд. юрид. спец. вищ. навч. закл. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. —
528 с.
22.
Сафуанов Ф. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе.
Издательство: Смысл, Гардарика, 1998. - 192с.
23.
Теория и практика судебной экспертизы: Сборник/ Е.И. Галяшина, С.А.
Смотров, С.Б. Шашкин, Э.П. Молоков; Институт независимых исследований; Координационный Центр судебной экспертизы. -СПб.:
Питер, 2003. -698 с. -(Закон и практика). -Библиогр.: с. 698 24.
Халмурадов, Б. Д. Судова психіатрія: основні терміни та поняття : навч. посіб.-довід. для студ. вищ. навч. закл. / Б. Д. Халмурадов, О. Г. Швачко ; ред. Л. І. Єросова ; Акад. безпеки та основ здоров'я. - К. : Центр навч. л-ри,
2006. - 78 с.
25.
Ячина А., Цимбал М. Призначення судово-психологічної експертизи при розслідуванні справ: Кримінальне судочинство України: [Судово- психологічна експертиза. Судово-психіатрична експертиза] // Право
України. - 2001. - № 1. - С.50 -52.

26
ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни
3 2. Мета та завдання навчальної дисципліни
4 3. Програма навчальної дисципліни
6 4. Структура навчальної дисципліни
10 5. Теми практичних занять
11 6. Самостійна робота
13 7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
14 8. Методи навчання
18 9. Методи контролю
10. Розподіл балів, які отримують студенти
11. Методичне забезпечення
19 20 20 12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань
21 13. Рекомендована література
24
Зміст
26


27
Навчально-методичне видання

Мілютіна Катерина Леонідівна

Робоча програма навчальної дисципліни
«Методика проведення психологічної експертизи в
різних галузях психології»
Відповідальний за випуск М.М. Руженський
Комп’ютерний набір К.Л. Мілютіна
Підписано до друку 2013 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.
Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1.
Тираж 35 прим. Зам. № _____
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції. Серія ДК №1805 від 25.05.2004.
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)
03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.
Тел./факс (044) 536-14-85

Document Outline

  • “Затверджую”
  • Ректор____________________ Могильний О.М.
  • ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
    • 2. Дмитриева Т.Б. Медицинская и судебная психология. Курс лекций. Издательство: Генезис, 2009.- 606 c.
  • 8. Шепітько В.Ю. Психологія судової діяльності: Навчальний посібник. — Х: Право, 2006. — 160 c.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал