Міністерство соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни



Pdf просмотр
Сторінка1/2
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.56 Mb.
  1   2


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ



Кафедра психології



“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор ________________ Могильний О.М.

“____” _______________ 2015 р.





РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ППП 3.02

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

ПЕРЕПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ
ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0301 «СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ»
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.03010201 «ПСИХОЛОГІЯ»



Київ 2015

2
Робоча програма навчальної дисципліни «Загальна психологія» для слухачів спеціальності 7.03010201 «Психологія»
Розробник програми кандидат психологічних наук, доцент Колесникова В.Ф.
Робоча програма навчальної дисципліни «Загальна психологія» укладена у відповідності до Галузевого стандарту вищої освіти Освітньо-професійної програми та Освітньо-кваліфікаційної характеристики зі спеціальності
7.03010201 «Психологія», затвердженої наказом МОН України від
15.06.2004 р. № 492.
Рецензенти:

Приходько Ю.О., доктор психологічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова , Інститут педагогіки та психології

Шелест І.І., кандидат біологічних наук, доцент кафедри психології
ІПК ДСЗУ.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології
Завідувач кафедри психології
Пріб Г.А.
(підпис)
Схвалено Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

«Погоджено»

Завідувач навчально-методичного Завідувач навчального відділу відділу

_________ М. Руженський _______________В. Куляша
©Колесникова В.Ф., 2015
©Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості
України (ІПК ДСЗУ), 2015

3
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань,
спеціальність, освітньо-
кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної
дисципліни

денна форма
навчання
заочна форма
навчання
Кількість кредитів - 6
Галузь знань 0301
«Соціально-політичні науки»

Нормативна
Модулів - 3
Спеціальність 7.03010201
«Психологія»

Рік підготовки
Змістовних модулів - 5
1-й
Індивідуальне науково- дослідне завдання
(контрольна робота)
Семестр
Загальна кількість годин-
216
1-й, 2-й
Лекції
Тижневих годин для заочної форми навчання: аудиторних - самостійної роботи студента –
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст перепідготовки
20 год.
Практичні

4 год.
Семінарські

10 год.
Самостійна робота

182 год.
Індивідуальні завдання:
(контрольна робота)
Вид контролю: залік, іспит
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та
індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – для заочної форми навчання – 18,7%






4
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:
Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів адекватного уявлення про предмет, методи та завдання психології, про її основні категорії, про місце серед інших гуманітарних наук; знайомство з основними закономірностями формування, функціонування та розвитку психіки сучасної людини, як продукту еволюції вищої форми матерії у ході суспільно-історичного процесу.
Основні завдання вивчення дисципліни полягають в теоретичній та практичній підготовці студентів фаху з питань:

формування наукового підходу до вивчення особливостей психічного життя людини й законів розвитку й функціонування психіки;

ознайомлення з базовими категоріями й поняттями психологічної науки, основними методологічними
і дослідницькими проблемами психології та шляхами їх рішення, з різноманітною проблематикою загальної психології особистості та пізнання;

ознайомлення з основними теоретичними підходами до розуміння структури й закономірностей розвитку особистості;

представлення аналізу індивідуальних особливостей людини
(здібностей, спрямованості, темпераменту, характеру), внутрішньої (емоційної й вольової) регуляції його діяльності та засобів відображення інформації, уявлень про формування та розвиток механізмів поведінки та діяльності;

ознайомлення з актуальними проблеми практичної психології особистості й основними напрямками діагностування та корекції певних недоліків у розвитку окремої особистості;

розвитку вмінь використовувати теоретичні та практичні знання з психології на практиці;

формування у студентів навички побудови самостійних теоретичних й експериментальних психологічних досліджень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають такі компетентності:
Загальні вміння (компетентності):


Інструментальні компетентності:

Здатність до формування світогляду, розвитку людського буття, суспільства і природи, духовної культури:
- розуміння сутності та принципів розвитку суспільства, природи і мислення;
- знання і уміння оперувати філософськими категоріями та поняттями;
- уміння критично оцінювати і прогнозувати соціальні, економічні, політичні, екологічні, культурні та інші події та явища;

5
- здатність творчо мислити, вміння доводити та відстоювати власну думку;
- здатність до аналізу концептуальних засад та визначення сутності та ролі психології, основних її категорій;
- знання і уміння оперувати категоріями та поняттями психології;

Здатність до саморегуляції та здорового способу життя:
- розуміння необхідності та вміння вести здоровий спосіб життя, фізичне самовдосконалення;
- уміння дотримуватися режиму роботи і відпочинку, підтримувати працездатність і здоровий спосіб життя;

Здатність працювати з інформацією у тому числі в глобальних комп’ютерних мережах:
- уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;
- уміння будувати комунікаційну мережу для обміну інформацією та зворотного зв’язку, вести кореспонденцію;
- знання інформаційних потреб суспільства, інформаційно-пошукових ресурсів і стратегій у системі засобів масової комунікації;
- знання організаційно-функціональних, програмно-технологічних, лінгвістичних засобів системно-мережевої взаємодії та пошуку в документально-інформаційних системах;
- уміння з формування та розвитку інформаційно-когнітивних технологій стандартизації та систем управління якістю у сферах соціальної інформації.

Міжособистісні компетентності:

Здатність здійснювати комунікаційну діяльність:
-

уміння усного і письмового спілкування державною мовою;
-

уміння використовувати невербальні засоби комунікації;
-

здатність дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки та моралі в міжособистісних відносинах;
-

уміння донести до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності;
-

навики та уміння формування міжособових стосунків у колективі при отстоюванні власної позиції під час дискусії;
-

етичні зобов’язання при опануванні до виступів доповідачів;
-

уміння використовувати іноземні мови у професійній діяльності.

Позитивне ставлення до несхожості та інших культур:
- розуміння і дотримування етичних цінностей, у т.ч. у професійній діяльності;
- розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти толерантне ставлення;
- уміння протистояти проявам расової, національної, вікової дискримінації, гендерної нерівності.

Здатність до критики та самокритики:
- уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб,

6 спираючись на отриманні знання;
- здатність до критики та самокритики під час дискусії.

Взаємодія (робота в команді):
- уміння працювати у команді.
Системні компетентності:


Здатність працювати самостійно і автономно:
- уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до принципів управління.

Здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості:
- знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери;
- уміння встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру;
- уміння добирати
і використовувати методи соціально- психологічного впливу у професійній та інших сферах діяльності.

Здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості:
- знання й уміння забезпечувати якісне виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлення норм, нормативів, технічних умов тощо;
- здатність вносити рекомендації по введенню нових чи змін
існуючих вимог до якості.

Здатність до формування культури мислення, її сприйняття:
- уміння формулювати і висловлювати думки та своє ставлення до подій, ситуацій виробничого характеру;
- уміння слухати та сприймати думки інших.

Здатність до навчання:
- розуміння й усвідомлення меж своїх знань, уміння набувати і засвоювати нові знання;
- здатність застосовувати знання на практиці;
- уміння вибирати альтернативні методи навчання;
- критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі;
- здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці доповіді з презентацією, підготовці альтернативних підходів до висвітлення теми дискусії з психології;
- турбота про якість доповіді та презентації;
- бажання досягти успіху при обговоренні тем доповідей з презентацією.

Здатність формувати нові ідеї (креативність):
- уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати її мету, завдання, необхідні ресурси;

7
- уміння використовувати загальнонаукові та креативні методи пізнання у професійній діяльності;
- здатність провадження дослідницької та/або
інноваційної діяльності.

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)

- знання міста психології в системі філософського знання;
- знання особливостей становлення та розвитку психології як науки;
- знання основних психологічних термінів;
- знання стану психології як науки на сучасному етапі її розвитку;
- вміння орієнтуватися в етапах розвитку психологічної науки;
- вміння орієнтуватися у методологічних принципах психологічного дослідження та етапах його проведення;
- знання методів, якими користується психолог у сучасних наукових дослідженнях психіки людини;
- вміння орієнтуватися у проблемі виникнення та розвитку психіки тварин;
- розуміння природи та сутності психіки людини;
- вміння розрізняти свідомі та несвідомі форми прояву психіки людини та знання їх основних особливостей;
- знання предмету і завдань загальної психології;
- знання методологічних принципів і методів дослідження психіки;
- знання сутності і специфіки психічного відображення дійсності;
- знання рівнів розвитку і форми прояву психіки;
- знання змісту, психологічних механізмів і умов становлення і розвитку свідомості та самосвідомості людини;
- знання характеристики неусвідомлюваних психічних явищ;
- знання сутності, структури та психологічних властивостей особистості як системної якості індивіда;
- знання змісту, основних характеристик та умов розвитку когнітивної, регулятивної афективної сфер особистості;
- знання індивідуально-типологічних особливостей особистості
(темперамент, характер, здібності) та можливостей впливу на їх розвиток;
- знання змісту, структури і видів діяльності та поведінки як психологічних феноменів тощо;
- вміння організовувати дослідження психічних явищ відповідно до методологічних принципів психології;
- вміння застосовувати адекватні методи дослідження психіки;
- вміння проводити науково обґрунтований аналіз психологічних фактів;
- вміння пояснювати психологічний зміст та механізми становлення і розвитку різних форм прояву психіки (психічних процесів, станів і властивостей особистості, свідомих і неусвідомлюваних психічних

8 явищ
);
- вміння визначити інформаційні потреби, співставляючи наукові факти;
- вміння вибирати джерела та канали інформації, систематизувати та обробляти інформацію;
- вміння формувати мету, конкретні завдання та програми дослідження психічних явищ;
- вміння формулювати та перевіряти гіпотези досліджень, аналізувати сутність психічних процесів в залежності від факторів, що на них впливають;
- вміння вивчати особливості людини, закономірності психічної діяльності, типи, характер, психічні стани, чинники, що впливають на якість функціонування психіки людини у різних видах життєдіяльності;
- вміння здійснювати вимір індивідуально-психологічних показників особистості, її пізнавальної та емоційно-вольової сфери, виявляти схильності і здібності людини та резервів її розвитку;
- вміння розробляти та надавати рекомендації щодо розвитку основних психічних властивостей та функцій людини.


9
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Тема 1. Психологія як наука. Предмет, завдання, напрямки і
категорії загальної психології.
Психологія як наука про закономірності виникнення і функціонування психіки. Місце психології в системі наук про людину. Джерела психології: наукова психологія, життєва психологія, народна психологія, релігійна психологія, парапсихологія як психологічна дисципліна .Міждисциплінарні зв’язки загальної психології з іншими галузями психології, філософією та педагогікою.
Значення і завдання сучасної психології. Теоретичне та практичне значення психології. Основні завдання психології.
Основні напрями психологічної науки: психоаналіз, гуманістична психологія, біхевіоризм, когнітивна психологія, трансперсональна психологія та ін.
Основні категорії загальної психології – психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Структура психічних явищ.
Тема 2. Принципи і методи загальної психології. Основні методи
психологічного дослідження.
Методологічні принципи психології: принцип детермінізму, єдності свідомості і діяльності, розвитку, об’єктивності, системного підходу та їх втілення в методах психології.
Методи психології. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, узагальнення, гіпотетичний метод, системний метод, абстрагування, формалізація.
Основні методи психологічного дослідження: спостереження і експеримент. Допоміжні методи психологічного дослідження: опитування
(анкетування і інтерв’ю), тестування, вивчення продуктів діяльності, метод експертних оцінок, математичні методи у психологічних дослідженнях.
Проблема надійності і валідності результатів психологічного дослідження.
Тема 3. Виникнення і розвиток психіки

Форми відображення дійсності: фізична, біологічна, психічна. Психіка як функція високоорганізованої матерії. Взаємозв’язок психіки з нервовою системою. Функціональна асиметрія великих півкуль головного мозку.
Рефлекс як основна форма взаємодії організму із середовищем. Умовні і безумовні рефлекси.

10
Розвиток психіки у філогенезі: елементарна чутливість, предметно - перцептивний рівень, інтелект. Взаємозв’язок рівня розвитку психіки і форм поведінки тварин. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки: зміст і умови виникнення. Відмінності між психікою тварин і свідомістю людини.
Структура свідомості. Свідоме і несвідоме. Неусвідомлювані психічні явища: передсвідоме, підсвідоме, надсвідоме.
Форми прояву психіки: психічні процесі, психічні стани, психічні властивості особистості.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ОСОБИСТІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ
ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Тема 4. Проблема особистості в психології.


Поняття «особистість», «індивід», «індивідуальність», «суб’єкт» як характеристики людини. Психологічна специфіка особистості: усталеність, цілісність, активність. Структура особистості. Рушійні сили розвитку особистості: різні психологічні підходи.
Тема 5. Самосвідомість особистості


Самосвідомість особистості: зміст і структура. “Я-концепція” особистості. “Я-образ” як сукупність уявлень особистості про себе.
Самооцінка і рівень домагань як центральні характеристики самосвідомості особистості. Механізми та шляхи розвитку самосвідомості.
Тема 6. Мотиваційна сфера особистості


Мотиваційна сфера особистості. Психологічна характеристика мотиваційної сфери особистості. Співвідношення понять «стимул», «мотив»,
«мотивація», «мотивування».
Потреби і мотиви. Потреба як психологічне явище. Властивості потреб,
їх класифікації.
Психологічні характеристики поняття «мотив»: сутність, функції, властивості, класифікація. Мотивація. Мотиваційні утворення: визначення, види, специфіка, функціонування. Рівень домагань та мотивація досягнення як мотиваційні утворення. Активність особистості. Спрямованість особистості: зміст, види, форми прояву.
Умови розвитку мотивації особистості.

11
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ І СТАНИ ОСОБИСТОСТІ

Тема 7. Увага.
.
Загальна характеристика когнітивної сфери особистості. Увага і її характеристики. Структура уваги: стійкість, концентрація, обсяг, переключення, розподіл, коливання.
Психофізіологічні механізми функціонування уваги. Види уваги: за наявністю вольової регуляції
(мимовільна, довільна, після довільна), за спрямованістю на об’єкти
(зовнішня, внутрішня). Можливості управління увагою.



Тема 8. Чуттєві форми пізнання дійсності: відчуття і сприйняття.
Відчуття. Загальні психофізіологічні механізми сприймання та переробки сенсорної інформації. Загальні властивості відчуттів (якість,
інтенсивність, тривалість. Властивості відчуттів, що виявляються за конкретних умов перебігу процесу (адаптація, сенсибілізація, синестезія).
Класифікація відчуттів: залежно від місця знаходження подразників:
(екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні), залежно від участі аналізатора (зорові, слухові, нюхові, смакові, органічні, больові, температурні, рухові, статичні). Загальні особливості та основні закономірності відчуттів. Сенсорна організація особистості. Значення сенсорної культури для успішної трудової діяльності.
Сприймання.
Загальна характеристика сприймання.
Основні особливості сприймання.
Психофізіологічні основи сприймання.
Перцептивні дії та їх роль у активізації пізнавальної діяльності.
Апперцепція. Спостереження як цілеспрямоване сприйняття, умови його ефективності. Умови розвитку чуттєвих форм пізнання дійсності.
Тема 9. Пізнавальні процеси з функцією аналізу та абстрагування
навколишнього.
Пам'ять. Загальна характеристика пам’яті. Суспільно-історична природа пам’яті. Теорії пам’яті. Психофізіологічні основи пам’яті.
Уявлення пам’яті.
Пам’ять і її види. Процеси пам’яті (запам’ятовування, збереження, відтворення). Типи пам’яті: за способом запам’ятовування (довільна, мимовільна), за тривалістю ( короткочасна, довготривала, оперативна), за змістом запам’ятовування (образна, словесно-логічна, рухова, емоційна).
Індивідуальні розбіжності пам’яті (швидкість запам’ятовування, точність запам’ятовування, міцність запам’ятовування, готовність до відтворення).
Різновиди відтворення (впізнання, згадування, пригадування). Умови підвищення продуктивності пам’яті.
Логічні форми пізнання дійсності: мислення і уява.
Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Вивчення мислення

12 у психології та логіці. Властивості мислення. Операції мислення. Форми мислення (судження, міркування, умовисновок, поняття). Індивідуальні особливості мислення (самостійність, критичність, гнучкість, глибина, послідовність, швидкість, ригідність). Різновиди мислення: за формою
(наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне), за характером розв’язуваних завдань (теоретичне, практичне), за мірою розгорну тості
(дискурсивне, інтуїтивне), за мірою новизни та оригінальності
(репродуктивне
(відтворювальне), продуктивне
(творче)).
Засоби активізації мислення. Мислення та мовлення, їх єдність. Мислення як діяльність.
Уява. Соціальна природа уяви. Активна роль уяви у проблемних ситуаціях, що характеризуються дефіцитом часу. Зміст і види уяви
(репродуктивна (мимовільна, довільна), творча і мрія (довільна)). Прийоми створення нових образів уяви (аглютинація, схематизація, гіперболізація, наголошування, типізація). Уява і творчість. Умови розвитку уяви.
Тема 10. Емоційно-вольова сфера особистості.
Емоції та почуття. Емоції: поняття та сутність. Розуміння емоцій та почуттів. Класифікація емоцій та почуттів. Характеристика різних видів емоційного реагування. Теорії емоцій. Роль і функції емоцій у керування поведінкою та діяльністю. Характеристика емоційних станів, які виникають у процесі діяльності.
Види почуттів: за характером їх впливу на діяльність (стенічні, астенічні), за характером їх переживань (чуттєвий тон, настрої, афекти, пристрасті, стреси), за їх суспільною сутністю (моральні, інтелектуальні, естетичні, праксичні). Емоційна культура особистості: зміст і умови розвитку.
Воля. Психологічна характеристика вольової сфери. Теорії волі.
Фізіологічні механізми волі. Функції волі. Вольові дії. Види вольових дій
(мимовільні, довільні). Структура вольового акту (прості вольові дії, складні вольові дії). Структура складної вольової дії (потяг, бажання, воління, боротьба мотивів, прийняття рішення, дія виконавця). Вольові якості особистості цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, витримка, самовладання, наполегливість, рішучість) і їх розвиток. Локус контролю.
Психічні стани особистості: зміст і види. Настрій, афект, стрес. Умови саморегуляції психічних станів.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ

13
Тема 11. Темперамент.


Темперамент як динамічний бік поведінки: зміст і основні теорії.
Фізіологічна основа темпераменту. Властивості вищої нервової діяльності.
Типи темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік). Головні властивості темпераменту (сенситивність, пластичність, резистентність, реактивність, ригідність, екстравертованість та інтровертованість). Вплив темпераменту на успішність навчання і діяльності. Індивідуальний стиль діяльності.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал