Міністерство палива та енергетики україни н а к а з



Сторінка4/13
Дата конвертації11.01.2017
Розмір2.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

до відома експлуатаційного персоналу у вигляді режимних карт,
графіків, таблиць або викладають в експлуатаційних (виробничих)
інструкціях.

Гідравлічні режими водяних теплових мереж розробляються


теплопостачальною організацією щороку до початку опалювального та
літнього періодів (сезонів).

5.6.4. Пароконденсатні баланси складають також на вимогу


Держенергонагляду.

Форму балансу наведено в додатку 3. Цю форму може бути


змінено на вимогу Держенергонагляду або за його погодженням.

5.6.5. Відповідальний за загальний стан теплового


господарства суб'єкта господарювання має забезпечити щомісячний
аналіз фактичного теплового і пароконденсатного балансів суб'єкта
господарювання та окремих підрозділів і вживати необхідних заходів
для економічного використання теплової енергії та збільшення
кількості повернення конденсату.

5.7. Організація технічного обслуговування та ремонтів


теплових установок і мереж

5.7.1. На кожному суб'єкті господарювання розробляється і


впроваджується система технічного обслуговування та ремонтів, яка
має запобіжний характер.

5.7.2. Організацію технічного обслуговування, ремонтів і


контролю за їх проведенням повинен здійснювати
адміністративно-технічний персонал, за яким закріплено
устатковання, що підлягає ремонтові.

5.7.3. Технічне обслуговування включає обов'язкові контрольні


огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення,
змащування устатковання, нескладну заміну деталей, що вийшли з
ладу, усунення різних дрібних дефектів і перевірку дотримання
вимог експлуатаційних інструкцій.

Порядок організації та проведення контрольного огляду


визначається керівником суб'єкта господарювання.

Результати оглядів зазначаються в оперативному журналі.

5.7.4. На всі види ремонтів складаються річні та місячні
графіки ППР, затверджені керівником або технічним керівником
суб'єкта господарювання. Графіки ремонту тепловикористовувальних
установок, теплових мереж та іншого устатковання теплового
господарства має бути взаємоузгоджено як щодо структурних
підрозділів (дільницями), так і з графіками ремонтів відповідного
устатковання суб'єктів господарювання, що постачають теплову
енергію. У графіку вказується розподіл функцій між ремонтними
бригадами та відповідальними керівниками дільниць.

5.7.5. Під час поточного ремонту відновлюється працездатність


установок та устатковання, замінюються або відновлюються окремі
їхні частини для забезпечення нормальної експлуатації теплових
установок і мереж до наступного ремонту з номінальною потужністю,
продуктивністю і економічністю.

5.7.6. Капітальний ремонт передбачає відновлення повного або


близького до повного ресурсу вузлів установок і устатковання
шляхом відновлення та заміни будь-яких зношених вузлів і деталей,
включаючи базові, а також, у разі необхідності, модернізацію
устатковання з урахуванням досвіду експлуатації та впровадження
нової техніки.

5.7.7. Водночас із поточним і капітальним ремонтами


тепловикористовувальних установок слід також відремонтувати
допоміжне устатковання, яке до них належить.

За наявності резерву допоміжного устатковання допускається


проведення його ремонту в період між капітальними ремонтами
основного устаткування.

5.7.8. До виводу в капітальний ремонт кожної


тепловикористовувальної установки та іншого теплового устатковання
має бути виконано такі підготовчі заходи:

- складено відомості про дефекти, обсяги робіт, які


уточнюються після розкриття та огляду установки;

- складено графік виконання ремонтних робіт;

- заготовлено згідно з відомостями дефектів та обсягів
робіт необхідні матеріали і запасні частини;

- укомплектовано і приведено до ладу інструменти, пристрої,


такелажне знаряддя та підйомно-транспортні механізми;

- підготовлено робочі місця до ремонту, сплановано ремонтний


майданчик із позначенням місця розташування частин і деталей
устатковання. При цьому не допускається пробивання отворів і
прорізів у несучих і огороджувальних конструкціях, встановлення,
підвищення і кріплення до будівельних конструкцій технологічного
устатковання, транспортних засобів, трубопроводів та інших
пристроїв без узгодження з проектною організацією;

- укомплектовано ремонтні бригади, які мають забезпечити


якісне виконання всього обсягу робіт у визначені терміни;

- передбачені вимоги з пожежної та техногенної безпеки та


охорони праці.

5.7.9. Документацію на капітальний ремонт


тепловикористовувальних установок і основного теплового
устатковання має бути складено в установленому порядку та
затверджено технічним керівником або керівником суб'єкта
господарювання.

Конструктивні зміни устаткування тепловикористовувальних


установок і принципові зміни теплових схем під час ремонтів можуть
допускатися тільки відповідно до затвердженого проекту.

5.7.10. Прийняття тепловикористовувальної установки або


окремого теплотехнічного устатковання з капітального ремонту
здійснюється робочою комісією, призначеною наказом по
суб'єкту господарювання. Прийняття з поточного ремонту
покладається на осіб, відповідальних за ремонт, справний стан і
експлуатацію цієї теплової установки.

5.7.11. Прийняття тепловикористовувальних установок і


теплотехнічного устатковання після ремонту передбачає перевірку
виконання всіх робіт, зазначених у відомості дефектів та прийманні
випробування.

5.7.12. Роботи, виконані під час капітального ремонту


тепловикористовувальних установок і теплового устатковання,
приймаються за актом, до якого додається вся технічна документація
(ескізи, фотографії, акти проміжних приймань окремих вузлів,
протоколи проміжних випробувань, виконавчий графік ремонту та
інше).

5.7.13. Акти прийняття установок та устатковання із ремонту


з усіма документами повинні зберігатися при паспортах.

Усі зміни, виявлені та здійснені під час ремонту, мають


зазначатися в паспортах, схемах та кресленнях.

Введення в роботу устатковання тепловикористовувальних


установок та теплових мереж здійснюється згідно з вимогами пунктів
5.8.17, 5.8.18.

5.7.14. Консервація теплових енергоустановок з метою


запобігання корозії металу проводиться як під час режимних зупинів
(вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін,
капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих
зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців.

5.7.15. На кожному суб'єкті господарювання на основі чинних


НД розробляється та затверджується технічне рішення та технічна
схема з проведення консервації конкретного устатковання теплових
енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів
зупину та тривалості простоювання.

5.7.16. Відповідно до прийнятих рішень складається та


затверджується інструкція з консервації устатковання з вказівками
щодо підготовчих операцій, технологією консервації та
розконсервації, а також заходи безпеки у процесі консервації.

5.8. Приймання в експлуатацію устатковання та споруд

5.8.1. Закінчені будівництвом реконструйовані теплові
установки та теплові мережі, а також залежно від складності
об'єкта - їхні черги і пускові комплекси приймаються в
експлуатацію згідно із Законом України "Про регулювання
містобудівної діяльності" ( 3038-17 ), Порядком прийняття
( 461-2011-п ), СОУ-Н ЕЕ 20.401:2006 "Приймання в експлуатацію
окремих пускових комплексів і закінчених будівництвом підприємств
енергогенеруючих компаній. Правила" та НД, зазначеними у проектній
документації.

{ Підпункт 5.8.1 пункту 5.8 розділу 5 в редакції Наказу


Міністерства палива та енергетики N 2 (
z0088-10 ) від 12.01.2010;
Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
(
z0407-15 ) від 27.03.2015 }

5.8.2. Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом


теплових установок та мереж здійснюється на підставі свідоцтва про
відповідність збудованих теплових установок та мереж проектній
документації, вимогам національних стандартів, державних
будівельних норм і правил.

Експлуатація теплових установок та мереж, що не відповідають


проектній документації, державним будівельним нормам, національним
стандартам і правилам, забороняється.

{ Підпункт 5.8.2 пункту 5.8 розділу 5 в редакції Наказу


Міністерства палива та енергетики N 2 (
z0088-10 ) від
12.01.2010 }

5.8.3. Усі теплові установки та мережі, що приймаються в


експлуатацію, повинні відповідати вимогам цих Правил, інших чинних
НД та забезпечуватися проектною документацією, узгодженою в
установленому порядку, та приймально-здавальною документацією.

5.8.4. Теплові установки та теплові мережі, виконані без


проекту або поза проектом і з порушенням чинних НД, до
експлуатації не допускаються.

5.8.5. Для забезпечення належного експлуатаційного і


санітарно-технічного стану території, будівель і споруд, де
розміщуються теплові пункти та тепловикористовувальні установки
або прокладено теплові мережі, має бути виконано та утримуватися в
справному стані:

- проектні огорожі;

- системи відведення поверхневих і ґрунтових вод;

- мережі водопроводу, каналізації, дренажу, теплопостачання


та їхні споруди;

- споруди для очищення забруднених стічних вод та промислової


зливної каналізації;

- системи очищення вентиляційних викидів;

- глушники шуму вихлопних трубопроводів;

- системи захисту від блискавок і заземлення;

- засоби освітлення та протипожежної сигналізації.

Допустимі рівні шуму на робочих місцях і захист від шуму


повинні відповідати ДСН 3.3.6.037 ( va037282-99 ).

Обмеження несприятливого впливу вібрації на персонал,


забезпечення вібробезпеки та вібраційні характеристики
устатковання повинні задовольняти вимогам ДСН 3.3.6.039
( va039282-99 ).

Освітленість території, будівель, споруд та приміщень повинна


відповідати вимогам СНиП II-4.

Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати ДСН


3.3.6.042 ( va042282-99 ).

Робочі місця чергового персоналу ДТ, хімлабораторій, вузлів


керування системами опалення та гарячого водопостачання, вузлів
обліку теплової енергії, теплових пунктів, тепловикористовувальних
установок має бути організовано відповідно до вимог стандартів,
технічних вимог і (або) методичних вказівок з безпеки праці, вимог
ДСН 3.3.6.096, вимог ергономіки до конкретних робочих місць (ГОСТ
12.2.032, 12.2.033 "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие
эргономические требования", "Рабочее место при выполнении работ
стоя. Общие эргономические требования").

5.8.6. Підземні комунікації водопроводу, каналізації,


теплопроводів, газопроводів, повітропроводів, кабелів тощо має
бути позначено на поверхні землі покажчиками.

5.8.7. За наявності блукаючих струмів, захист підземних


металевих комунікацій і споруд слід забезпечувати електрохімічним
способом. Металеві конструкції будівель і споруд повинні бути
захищені від корозії.

5.8.8. Усі водовідвідні мережі та пристрої до початку повені


має бути оглянуто і підготовлено до пропуску талих вод. Місця
проходу кабелів, теплопроводів та інших комунікацій через
фундамент та стіни будівель слід ущільнювати, а механізми, що
призначені для відкачування води, привести у стан готовності до
роботи.

5.8.9. Покрівлі будівель і споруд, підходи до теплових


пунктів, споруд і будівель, де розміщуються тепловикористовувальні
установки та люки теплових камер і теплових мереж, слід очищувати
від сміття, будівельних матеріалів, а в зимовий період - ще й від
снігу, льоду. Перебування людей на покрівлі без потреби не
допускається.

5.8.10. Будівельні конструкції, фундаменти устатковання та


будівельних споруд має бути захищено від потрапляння мастил,
кислот, лугів, пари та води.

5.8.11. Фарбування приміщень і тепловикористовувальних


установок повинно задовольняти вимоги промислової естетики та
санітарії (ГОСТ 14202 "Трубопроводы промышленных предприятий.
Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные
щитки"), інструкції щодо розпізнавального забарвлення
трубопроводів.

5.8.12. Системи опалення, вентиляції та аераційні установки,


режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри
повітряного середовища відповідно до ДСН 3.3.6.042
( va042282-99 ).

5.8.13. До початку приймальних випробувань теплових установок


і мереж слід укомплектувати, підготовити і атестувати персонал,
призначити осіб, відповідальних за їх справний стан і безпечну
експлуатацію.

Усі будівлі, споруди та приміщення, де розташовано теплові


установки, а також теплові мережі слід закріпити за відповідними
підрозділами, відповідальними за їхній справний стан.

{ Підпункт 5.8.14 пункту 5.8 розділу 5 виключено на підставі
Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
(
z0407-15 ) від 27.03.2015 }

5.8.14. Дозвіл на початок роботи установок і трубопроводів,


які не підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду, видає
Уповноважена посадова особа, що відповідає за справний стан і
безпечну та економічну експлуатацію устаткування теплових
установок і мереж згідно з чинними НД з оформленням на це
відповідних актів та записом у паспорті.

{ Підпункт 5.8.14 пункту 5.8 розділу 5 із змінами, внесеними


згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 (
z0407-15 ) від 27.03.2015 }

5.8.15. Підключення тепловикористовувальних установок і


систем теплопостачання до теплових мереж організації, що постачає
енергію, здійснюється з її дозволу і відповідно до НД щодо
користування тепловою енергією.

5.8.16. Допуск до експлуатації тепловикористовувальних


установок і трубопроводів здійснюється особою, відповідальною за
їхній справний стан і експлуатацію, за наявності дозволів,
передбачених пунктами 5.8.14, 5.8.15, 5.8.16, та готовності
об'єкта до пуску, що оформляється записом в оперативному
(змінному) журналі. За відсутності зазначених дозволів
експлуатація теплових установок і теплових мереж не допускається.

5.8.17. У разі, якщо ремонт (консервація) устатковання


тепловикористовувальних установок і теплових мереж здійснюється
без припинення теплопостачання на об'єкт чи суб'єкт господарювання
в цілому, то допуск до експлуатації здійснюється без отримання
дозволів, зазначених у пунктах 5.8.14, 5.8.15.

5.9. Технічне діагностування теплових установок і мереж

5.9.1. На суб'єкті господарювання, в організації-власника
устатковання має бути організовано постійний та періодичний
контроль (діагностування) технічного стану устатковання теплових
установок і мереж, будівель і споруд. Періодичність контролю
установлює технічний керівник суб'єкта господарювання (особа,
відповідальна за теплове господарство організації-власника
устатковання).

Результати контролю мають фіксуватися в спеціальному журналі.

5.9.2. Постійний (поточний) контроль технічного стану
теплових установок і мереж має проводитись оперативним і
оперативно-ремонтним персоналом суб'єкта господарювання,
організації-власника устатковання.

Обсяг контролю встановлюється відповідно до вимог інструкцій


заводів-виробників, інструкцій з експлуатації устатковання, а
також щорічними планами, які затверджує технічний керівник
суб'єкта господарювання (особа, відповідальна за теплове
господарство організації-власника устатковання).

5.9.3. Технічне діагностування теплових установок і мереж має


охоплювати комплекс заходів для визначення їх технічного стану.

Завданням технічного діагностування є:

- визначення фактичного технічного стану устатковання
(справне, несправне, працездатне, непрацездатне);

- визначення місць можливої відмови або несправності;

- прогнозування технічного стану устатковання.

До обсягу здійснення технічного діагностування на підставі


чинних НД має бути включено:

- зовнішній та внутрішній огляди;

- перевірка технічної документації;

- питання організації експлуатації;

- оперативне обслуговування та відповідність здійснених
випробувань і вимірювань чинним НД тощо.

Для проведення технічного діагностування суб'єкт


господарювання, організація-власник устатковання може
використовувати наявні у нього системи і засоби технічного
діагностування.

Одночасно з технічним діагностуванням слід здійснювати


перевірку виконання приписів наглядових органів і заходів,
розроблених за результатами розслідування порушень роботи теплових
установок і мереж, а також заходів, розроблених за попереднім
технічним діагностуванням.

Експлуатація теплових установок і мереж з виявленими


аварійно-небезпечними дефектами забороняється.

5.9.4. Після закінчення терміну експлуатації теплових


установок та мереж, встановленого нормативно-технічною
документацією, за наявності пошкоджень, що впливають на режими
теплопостачання, та на вимогу державного інспектора теплові
установки та мережі підлягають технічному діагностуванню з метою
встановлення можливості та умов подальшої експлуатації.

{ Підпункт 5.9.4 пункту 5.9 розділу 5 в редакції Наказу


Міністерства палива та енергетики N 2 (
z0088-10 ) від
12.01.2010 }

5.9.5. Експертне технічне діагностування проводиться за


програмою, погодженою з Держенергонаглядом, експертно-технічною
комісією, яка створюється наказом по суб'єкту господарювання,
організації-власника устатковання і очолюється технічним
керівником (його заступником) або особою, відповідальною за
теплове господарство організації-власника устатковання. До складу
комісії включають керівників і спеціалістів структурних
підрозділів, осіб, відповідальних за теплове господарство
структурних підрозділів, представників Держенергонагляду,
спеціалістів спеціалізованої організації, які мають досвід роботи
в зазначеній сфері.

Результати роботи комісії оформлюються актом та/або


зазначаються в технічних паспортах устатковання з обов'язковим
визначенням терміну наступного діагностування.

{ Підпункт 5.9.5 пункту 5.9 розділу 5 із змінами, внесеними згідно


з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 (
z0088-10 ) від
12.01.2010 }

6. Розподіл і перетворення теплової енергії

6.1. Джерела теплопостачання

6.1.1. Положення цього розділу поширюються на джерела


теплопостачання, окрім ДТ, на які поширюється дія нормативного
документа ГКД 34.20.507 "Технічна експлуатація електричних станцій
і мереж. Правила".

6.1.2. Експлуатація котельних установок має забезпечувати:

- надійність і безпечність роботи всього основного та
допоміжного устатковання;

- номінальну продуктивність котлів, розрахункові параметри і


якість пари й води;

- допустимі величини викидів шкідливих речовин в атмосферу.

6.1.3. Експлуатація кожного типу котла здійснюється за
інструкцією з експлуатації, розробленою з урахуванням вимог
заводу-виробника, цих Правил, НПАОП 0.00-1.08, НПАОП 0.00-1.26,
затвердженою технічним керівником суб'єкта господарювання.

6.1.4. Котли, що вперше вводяться в експлуатацію, підлягають


очищенню та лугуванню.

Безпосередньо після передпускового очищення та лугування слід


вжити заходи для захисту очищених поверхонь котла від стоянкової
корозії.

6.1.5. Перед пуском котла після ремонту або тривалого


перебування у резерві (понад 3 доби) має бути перевірено
справність і готовність до включення допоміжного устатковання,
ЗВТ, авторегуляторів, захистів.

У разі несправності захистів, які діють на зупин котла, пуск


його забороняється.

6.1.6. Витрата мережної води перед розпалюванням пальників


водогрійного котла має бути встановлено і підтримуватися в
подальшій роботі не нижчою від мінімально допустимої, визначеної
заводом-виробником для кожного типу котла.

6.1.7. Обмурівка (огородження) паливні і газоходів котла має


перебувати в справному стані, температура поверхні обмурівки має
бути не більшою ніж 43 град. С за температури навколишнього
середовища не більшою ніж 25 град. С.

6.1.8. Перед пуском барабанний котел заповнюється деаерованою


водою, якість якої має відповідати вказівкам інструкції з
експлуатації залежно від схеми обробки живильної води.

6.1.9. Заповнення неостиглого барабанного котла для


проведення пуску дозволяється за температури металу верхівки
спорожненого барабана не вище ніж 160 град. С і різниці температур
між верхньою і нижньою твірними до 60 град. С.

Якщо температура у будь-якій точці барабана перевищує 140


град. С, то заповнення його водою для гідравлічного випробування
забороняється.

6.1.10. Якщо до пуску котла на ньому проводились роботи,


пов'язані з розбиранням фланцевих з'єднань і лючків, то болтові
з'єднання на них слід підтягнути за надлишкового тиску 0,3-0,5 МПа
(3-5 кгс/кв.см). Підтягування болтових з'єднань за більшого тиску
забороняється.

6.1.11. Під час пусків і зупинів барабанних котлів


організовується контроль за температурним режимом барабана.
Швидкість прогрівання, яка контролюється за температурою верхньої
твірної барабана, і швидкість остигання, яка контролюється за
температурою нижньої твірної барабана, та різниця температур між
верхньою і нижньої твірними барабана не повинні перевищувати
допустимих значень:

швидкість прогрівання під час пуску котла 30 град. С/10 хв;

швидкість остигання під час зупину котла 20 град. С/10 хв;

різниця температур під час пуску котла 60 град. С;

різниця температур під час зупину котла 80 град. С.

6.1.12. Нагляд чергового персоналу за зупиненим котлом слід


організувати до повного зниження в ньому тиску і зняття напруги з
електродвигунів; контроль за температурою газів і повітря в районі
повітропідігрівника і за поверхнями нагріву у водогрійному котлі
може бути припинено не раніше ніж через 24 години після зупину.

6.1.13. У разі розриву мазутопроводу або газопроводу в межах


котельні або великих витікань мазуту (газу) має бути вжито всіх
заходів для припинення витікання палива через пошкоджені ділянки
чи нещільності аж до відключення мазутних насосів чи закриття
запірної арматури на газо-регулювальному пункті, а також для
запобігання пожежі або вибуху.

6.1.14. Котел має бути негайно зупинено персоналом у разі


відмови у роботі захистів або їх відсутності у таких випадках:

а) недопустимого підвищення або зниження рівня води в



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал