Міністерство палива та енергетики україни н а к а з



Сторінка10/13
Дата конвертації11.01.2017
Розмір2.32 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

7.1.19. Робота тепловикористовувальної установки


забороняється у разі, якщо:

- минув термін чергового опосвідчування;



{ Абзац третій підпункту 7.1.19 пункту 7.1 розділу 7
виключено на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 (
z0407-15 ) від 27.03.2015 }

{ Абзац четвертий підпункту 7.1.19 пункту 7.1 розділу 7


виключено на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 (
z0407-15 ) від 27.03.2015 }

- обслуговувальний персонал у встановленому порядку не


пройшов навчання і атестацію;

- не призначена відповідальна особа;

- тиск піднімається вище від допустимого, незважаючи на
дотримання всіх вимог інструкції з експлуатації;

- несправні запобіжні клапани;

- несправні чи хоча б частково відсутні деталі закріплення
кришок і люків;

- несправні запобіжні пристрої для блокування;

- несправні ЗВТ і засоби автоматики, передбачені проектом;

- виявлено дефекти та неполадки, які можуть спричинити


пожежу, аварію або загрожувати життю обслуговувального персоналу,
населення;

- виявлено недопустимий витік теплоносія.

7.1.20. Обслуговування, ремонт (крім перемотування
електродвигунів) і профілактичні випробування електроприводів
запірної та регулювальної арматури, на які впливають автоматичні
регулятори, виконує персонал, котрий обслуговує прилади теплового
контролю.

7.2. Тепловимірювальні прилади, автоматика, метрологічне


забезпечення

7.2.1. Нижченаведені вимоги поширюються на тепловимірювальні


прилади і автоматичні регулятори теплових процесів та прилади
обліку теплової енергії, що забезпечують правильність та
економічність ведення технологічного режиму, безпечну роботу
устатковання, контроль та облік витрат теплової енергії і
теплоносія.

7.2.2. Усі пристрої, що стосуються тепловимірювальних


приладів, а також засобів теплової автоматики і керування запірною
та регулювальною арматурою, мають бути справними і під час роботи
устатковання перебувати в робочому стані або стані резерву, якщо
це передбачено проектом.

7.2.3. За технічний стан та безпечну експлуатацію засобів


контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку
теплової енергії суб'єкта господарювання, установи, організації
відповідає керівник (власник).

7.2.4. Експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт засобів


контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку
теплової енергії виконують структурні підрозділи суб'єкта
господарювання, організації, установи, діяльність яких
здійснюється на підставі чинних НД.

У разі відсутності таких підрозділів ці функції можуть


виконувати спеціалізовані організації, які мають право на
виконання даних видів робіт.

7.2.5. Калібрування засобів контролю та вимірювань здійснюють


державні органи, на які покладено відповідні функції, структурні
підрозділи теплопостачальних організацій, суб'єктів
господарювання, установ та організації, що мають відповідний
дозвіл цих державних органів, чи суб'єкта господарювання та
організації, які вповноважені здійснювати повірку засобів
вимірювальної техніки, відповідно до статті 22 Закону України "Про
метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

Повірку приладів комерційного обліку теплової енергії, які


використовуються для розрахунків за спожиту теплову енергію та
витрати мережної води, виконує державний орган, на який покладено
відповідні функції, або суб'єктами господарювання та
організаціями, уповноваженими здійснювати повірку засобів
вимірювальної техніки.

7.2.6. Періодичність повірки та калібрування засобів


контролю, вимірювань, приладів обліку теплової енергії та об'єму
(маси) теплоносія встановлюється чинними національними стандартами
та нормативними документами з метрології.

Здійснення заходів з метрології не повинно суперечити Закону


України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).
{ Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

7.2.7. Проектно-технічна документація на встановлення засобів


контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку
теплової енергії, виконавча документація, а також паспорти на них
зберігаються в особи, відповідальної за теплове господарство
суб'єкта господарювання, організації, установи.

7.2.8. На всі встановлені засоби контролю та вимірювань,


автоматичні пристрої, прилади обліку теплової енергії та об'єму
(маси) теплоносія має бути заведено паспорти, у яких зазначаються
дані про всі проведені повірки та ремонти.

7.2.9. Установлене обладнання засобів контролю та вимірювань,


автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії та об'єму
(маси) теплоносія має відповідати погодженій в установленому
порядку проектно-технічній документації.

У разі потреби заміни обладнання засобів контролю та


вимірювань, автоматичних пристроїв дозволяється встановлювати
прилади іншого типу з аналогічними технічними характеристиками.

У разі потреби заміни обладнання приладів обліку теплової


енергії та витрати теплоносія на прилади інших типів необхідно в
установленому порядку внести відповідні зміни до
проектно-технічної документації.

7.2.10. Прилади, призначені для контролю за роботою


агрегатів, а також прилади обліку теплової енергії та об'єму
(маси) теплоносія, технічно-монтажні вироби (клемні, розподільчі
та з'єднувальні коробки тощо) повинні закриватися і пломбуватися.

7.2.11. Теплові щити, перехідні коробки та збірні кабельні


ящики повинні бути пронумеровані. Усі затискачі та дроти, що
підходять до них, а також з'єднувальні лінії засобів вимірювання
та контролю, автоматичних регуляторів та приладів обліку теплової
енергії і об'єму (маси) теплоносія повинні маркуватися згідно з
монтажною схемою. Усі первинні перетворювачі і вторинні прилади
позначаються написами щодо їх призначення.

7.2.12. Монтаж засобів вимірювання та контролю, автоматичних


пристроїв, приладів обліку теплової енергії і об'єму (маси)
теплоносія має відповідати вимогам чинних НД.

7.2.13. Автоматичні регулятори та пристрої дистанційного


керування, що встановлюються на ДТ, оснащуються засобами
автоматичного включення резервного електроживлення із світловою та
звуковою сигналізацією.

Масляні, компресорні та насосні установки, призначені для


живлення систем дистанційного керування, повинні оснащуватись
автоматичним уключенням резерву із світловою та звуковою
сигналізацією.

7.2.14. Вимірювання фізичних величин технологічних параметрів


теплових установок і мереж здійснюється засобами вимірювальної
техніки, метрологічні характеристики яких вибрані на підставі
проектних норм точності вимірювань технологічних параметрів, з
урахуванням вимог чинних державних і галузевих НД з питань
вимірювань. Витратоміри змінного перепаду тиску мають
забезпечувати вимірювання витрат теплоносія з точністю, не гіршою,
ніж зазначено в розрахунку звужувального пристрою витратоміра.

Розрахунок звужувального пристрою витратоміра змінного


перепаду тиску, результати вимірювання якого використовуються для
комерційного обліку теплової енергії та об'єму (маси) теплоносія,
необхідно погоджувати з територіальним органом Центрального органу
виконавчої влади у сфері метрології (метрологічний центр ЦОВМ).

7.2.15. З'єднувальні лінії до дифманометрів виконуються з


герметичних трубок та прокладаються з нахилом в один бік не менше
ніж 1:10 і знаходяться в однакових температурних умовах. Внутрішні
діаметри з'єднувальних трубок від звужувальних пристроїв до
вирівнювальних (конденсаційних) посудин повинні бути не менше ніж
12 мм, а від посудин до дифманометрів - не менше ніж 8 мм.
З'єднувальні лінії слід продувати один раз на тиждень.

7.2.16. Манометри підбираються таким чином, щоб максимальний


вимірюваний робочий тиск становив 2/3 їх шкали за постійного
навантаження і половину шкали - за змінного навантаження.

Вимірювання мінімального тиску рекомендується проводити в


межах не менше ніж 1/3 шкали.

7.2.17. Манометр установлюється та освітлюється (згідно зі


СніП II-4, розряд V, підрозряд "г" зорової праці) таким чином, щоб
за його показниками зручно було спостерігати обслуговувальному
персоналу. Його слід захистити від променевої теплоти чи
замерзання і встановлювати через триходовий кран або пристрій, що
дозволяє проводити перевірку його показів за допомогою
контрольного.

До з'єднувальної лінії, що йде до манометра, забороняється


підключення пристроїв для відбирання середовища.

Діаметр корпусів манометрів, які встановлюються на висоті до


2 м від рівня майданчика спостереження, має бути не меншим ніж 100
мм, на висоті від 2 до 3 м - не меншим ніж 160 мм і на висоті від
3 до 5 м - не меншим ніж 250 мм. У разі розміщення манометра на
висоті понад 5 м установлюється дублювальний манометр на зниженій
відмітці.

7.2.18. На шкалі манометра для позначення максимального


допустимого тиску наноситься червона риска або манометр повинен
мати додаткову червону стрілку, рух якої не пов'язано з
пересуванням основної робочої стрілки. Нанесення червоної риски на
склі приладу забороняється.

7.2.19. Забороняється використовувати манометри, у яких:

- відсутні пломба чи тавро повірника;

- прострочено термін повірки;

- розбите скло;

- відсутня на шкалі червона позначка максимально допустимого


тиску або додаткова (контрольна) червона стрілка;

- робоча стрілка під час зняття тиску з манометра не


повертається до нульової відмітки шкали на величину, що перевищує
половину мінімально допустимої похибки вимірювання для даного
манометра, або є інші пошкодження, які можуть вплинути на
правильність його показів.

7.2.20. Для гідравлічних випробувань застосовуються


манометри, які пройшли держповірку, з мінімально допустимою
похибкою вимірювання не більше ніж 1,5 %, з діаметром корпусу не
менше ніж 160 мм, номінальним діапазоном вимірювання (шкалою) 4/3
від значення максимального тиску випробування і ціною поділки
шкали не більше ніж 10 кПа (0,1 кгс/кв.см).

7.2.21. Гільзи для термометрів слід врізати:

- на трубопроводах діаметром менше ніж 70 мм - у спеціальні
розширювачі;

- на трубопроводах діаметром від 70 до 200 мм - з нахилом


проти руху середовища або перпендикулярно до осі трубопроводу;

- на трубопроводах діаметром понад 200 мм - перпендикулярно


осі трубопроводу.

Гільза встановлюється таким чином, щоб забезпечувалось


заглиблення термометра до осі трубопроводу.

Гільзи повинні бути чистими і постійно залитими оливою.


Рівень оливи в гільзах повинен забезпечувати повне занурення
вимірювальної частини термометра. На всіх установлених скляних
термометрах мають бути захисні чохли.

7.2.22. У разі визначення витрати пари із застосуванням


стандартних звужувальних пристроїв тиск і температура пари
визначаються реєструвальним манометром, що встановлюється перед
вимірювальною діафрагмою витратоміра та термометром, який може
встановлюватись як перед, так і за вимірювальною діафрагмою
витратоміра; перевагу слід надавати останньому місцю розміщення.

7.2.23. Вимірювальні діафрагми витратомірів установлюються на


прямолінійних ділянках трубопроводів згідно з розрахунками,
погодженими відповідним підрозділом державної метрологічної
служби.

Вибір звужувального пристрою, його розрахунок та вимірювання


витрати води і пари здійснюється відповідно до: ГОСТ 8.563.1, ГОСТ
8.563.2, ГОСТ 8.563.3.

7.2.24. На кожній вимірювальній діафрагмі (на зовнішній


поверхні камер або на зовнішній ділянці труби з увареною
діафрагмою) зазначаються діаметри діафрагми та теплопроводу,
стрілкою вказано напрямок руху теплоносія та знаки "+" і "-" для
приєднання вимірювального приладу.

7.2.25. Похибки вимірювань приладів обліку теплової енергії,


витрати теплоносія та теплотехнічного контролю мають відповідати
встановленому для кожного приладу значенню та не перевищувати
загально допустиму згідно з паспортом похибку на комплект.

7.2.26. Для комерційного обліку відпуску і використання


теплової енергії застосовуються прилади, унесені до Державного
реєстру ЗВТ України та/або мають свідоцтва про Державну
метрологічну атестацію.

7.2.27. Кожна магістраль теплової водяної мережі від ДТ


обладнується такими розрахунковими приладами обліку теплової
енергії:

- теплолічильниками, витратоміри (лічильники) яких


встановлені на подавальному і зворотному трубопроводах, а
термометри - у подавальному трубопроводі і трубопроводі холодного
водопостачання та в зворотному трубопроводі і трубопроводі
холодного водопостачання відповідно;

або


- теплолічильником, витратоміри (лічильники) якого
встановлені на подавальному і зворотному трубопроводах, а
термометри - у подавальному і зворотному трубопроводах, а також у
трубопроводі холодного водопостачання.

Вибір і монтаж устаткування вузла обліку теплової енергії на


ДТ виконується на основі проекту, розробленого відповідно до вимог
чинних НД та узгодженого з теплопостачальною організацією,
Держенергонаглядом та метрологічним центром ЦОВМ.

7.2.28. Кількість теплової енергії, відпущеної ДТ за звітний


період, визначається як сума теплової енергії, що визначена за
показами теплолічильників по кожній магістралі.

За наявності в схемі вивідних колекторів ДТ загальних ділянок


у подавальному і зворотному трубопроводах, якими транспортується
весь потік теплоносія, що відходить від ДТ перед надходженням його
в магістралі і повертається від них, теплолічильники допускається
встановлювати на цих ділянках.

Прилади обліку, установлені на зворотних трубопроводах


магістралей, слід розміщувати до місця приєднання підживлення (по
ходу води у зворотному трубопроводі).

На підживлювальному трубопроводі встановлюється


реєструвальний витратомір або лічильник для вимірювання і
реєстрації кількості підживлювальної води. На трубопроводі
холодного водопостачання також установлюється реєструвальний
витратомір або лічильник води.

7.2.29. Облік теплової енергії, відпущеної з перегрітою


парою, здійснюється приладним способом. Облік теплової енергії,
відпущеної з насиченою парою, у разі відсутності засобів
вимірювання її витрати, які б враховували наявність у ній рідкої
фази, здійснюється розрахунковим способом.

Кожна магістраль теплової мережі перегрітої пари від ДТ має


бути обладнана такими розрахунковими приладами обліку теплової
енергії:

- теплолічильником, витратомір (лічильник) і манометр якого


встановлено на паропроводі, а термометри - у паропроводі та
трубопроводі холодного водопостачання, а також теплолічильником,
витратомір (лічильник) якого встановлено на конденсатопроводі, а
термометри - у конденсатопроводі і трубопроводі холодного
водопостачання;

або


- теплолічильником, витратоміри (лічильники) якого
встановлені на паропроводі і конденсатопроводі, манометр - на
паропроводі, а термометри - у паропроводі, конденсатопроводі і
трубопроводі холодного водопостачання.

Кількість теплової енергії, відпущеної ДТ за звітний період,


визначається як сума теплової енергії, що визначена за показами
теплолічильників по кожній магістралі.

За наявності в схемі ДТ загальних ділянок паро- і


конденсатопроводу, якими транспортується весь потік пари перед
надходженням її в магістраль і весь потік конденсату, що надходить
з окремих конденсатопроводів, допускається установлювати
теплолічильники на цих ділянках. Це стосується тих випадків, коли
дроселювання тиску пари на окремих магістралях, що відходять від
загального колектора, не здійснюється або здійснюється за
допомогою РУ.

7.2.30. Допуск до експлуатації вузла обліку ДТ здійснюється


за участю представників теплопостачальної організації, ДТ та ЦОВМ,
про що складається відповідний акт. { Абзац перший підпункту
7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

Акт складається у трьох примірниках, один з яких одержує


представник ДТ, другий - представник теплопостачальної
організації, третій - представник метрологічного центру ЦОВМ.
{ Абзац другий підпункту 7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 в редакції
Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

Для допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії


представник ДТ подає:

- принципові схеми підключення виводів ДТ;

- проект вузла обліку, погоджений теплопостачальною
організацією, метрологічний центр ЦОВМ; { Абзац п'ятий підпункту
7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

- паспорти ЗВТ, що входять до складу вузла обліку;

- документи про повірку ЗВТ вузла обліку;

- свідоцтво про державну метрологічну атестацію вузла обліку


теплової енергії (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які
вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду
тиску);

- акт про відповідність монтажу до вимог чинних НД (ця вимога


стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія
методом змінного перепаду тиску);

- змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку


теплової енергії і теплоносія, уключаючи ЗВТ, що реєструють
параметри теплоносія.

При допуску до експлуатації вузла обліку слід перевірити:

- відповідність заводських номерів ЗВТ, указаних у їх
паспортах, номерам ЗВТ на вузлі обліку;

- відповідність діапазонів вимірювань ЗВТ, установлених у


вузлах обліку, діапазонам вимірюваних параметрів;

- якість монтажу ЗВТ і ліній зв'язку, а також відповідність


монтажу вимогам паспорта і проектної документації;

- наявність відповідних пломб.

Якщо під час огляду вузла обліку виявлено порушення вимог цих
Правил, вузол обліку до експлуатації не приймається і в акті
наводиться повний перелік виявлених порушень з посиланням на
конкретні норми Правил.

У разі позитивного рішення щодо допуску вузла обліку ДТ до


експлуатації представник теплопостачальної організації пломбує ЗВТ
вузла обліку теплової енергії і теплоносія. { Абзац сімнадцятий
підпункту 7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183
( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

Вузол обліку ДТ визнається придатним для здійснення обліку


постачання теплової енергії і теплоносія з моменту підписання
відповідного акта комісією з представників теплопостачальної
організації, ДТ та метрологічним центром ЦОВМ. { Абзац
вісімнадцятий підпункту 7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 ( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

Заявка від ДТ до метрологічного центру ЦОВМ та


теплопостачальної організації щодо оформлення допуску вузла обліку
ДТ до експлуатації подається не пізніше ніж за 5 робочих днів до
запланованої дати допуску. Допуск має бути здійснено не пізніше
ніж через 15 робочих днів з моменту подання заявки. { Абзац
дев'ятнадцятий підпункту 7.2.30 пункту 7.2 розділу 7 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 ( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

Перед кожним опалювальним періодом здійснюється перевірка


готовності роботи вузлів обліку теплової енергії, про що
представниками ДТ та енергопостачальної організації складається
відповідний акт. { Абзац двадцятий підпункту 7.2.30 пункту 7.2
розділу 7 в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної
промисловості N 183 ( z0407-15 ) від 27.03.2015 }

7.2.31. Допуск до експлуатації вузла обліку теплової енергії


у споживача здійснюється представником енергопостачальної
організації в присутності представників споживача та
метрологічного центру ЦОВМ, про що складається відповідний акт.

Акт складається у трьох примірниках, один з яких одержує


представник споживача, другий - представник енергопостачальної
організації, а третій - представник метрологічного центру ЦОВМ.
Акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії у
споживача затверджується керівником енергопостачальної
організації.

Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації


представник споживача повинен подати:

- принципову схему теплового пункту;

- проект на вузол обліку, погоджений з енергопостачальною
організацією та метрологічним центром ЦОВМ;

- паспорти на ЗВТ вузла обліку;

- документи про повірку ЗВТ вузла обліку з чинним тавром
державного повірника;

- свідоцтво про державну метрологічну атестацію вузла обліку


теплової енергії (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які
вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду
тиску);

- акт про відповідність монтажу вимогам чинних нормативних


документів (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють
масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);

- змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку


теплової енергії і теплоносія, уключаючи ЗВТ, що реєструють
параметри теплоносія.

При допуску вузла обліку до експлуатації має бути перевірено:

- відповідність заводських номерів на ЗВТ обліку вказаним у
їх паспортах;

- відповідність діапазонів вимірювань установлених ЗВТ обліку


діапазонам вимірюваних параметрів;

- якість монтажу ЗВТ і ліній зв'язку, а також відповідність


монтажу до вимог паспортів і проектної документації;

- наявність пломб.

У разі виявлення порушень вимог цих Правил вузол обліку до
експлуатації не приймається і в акті наводиться повний перелік
виявлених недоліків із зазначенням пунктів Правил, положення яких
порушено.

При допуску до експлуатації вузла обліку у споживача після


одержання акта представник енергопостачальної організації пломбує
ЗВТ вузла обліку теплової енергії і теплоносія.

Вузол обліку споживача визнається допущеним до ведення обліку


отриманої теплової енергії і теплоносія після підписання акта
представниками енергопостачальної організації, споживача і
метрологічного центру ЦОВМ та його затвердження в установленому


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал