Міністерство освіти і науки України



Сторінка1/3
Дата конвертації20.02.2017
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації

Івано-Франківське обласне відділення Малої академії наук України

Івано-Франківська Мала академія наук учнівської молоді

Івано-Франківської міської ради

Івано-Франківської області




Відділення: мовознавство

Секція: англійська мова



КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА В НАФТОГАЗОВІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ



Роботу виконала:

Корнута Юлія Володимирівна,

учениця 10 класу

Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1

з поглибленим вивченням

англійської мови


Науковий керівник:

Бойчук Ірина Євстахіївна,

керівник секції англійської мови

Івано-Франківської МАНУМ,

вчитель англійської мови

Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1

з поглибленим вивченням

англійської мови



Івано-Франківськ – 2016



ТЕЗИ

наукової роботи «Концептуальна метафора в нафтогазовій терміносистемі англійської та української мов» Корнути Юлії Володимирівни

Івано-Франківське обласне відділення МАН України; Мала академія наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради; Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням

англійської мови, 10-А клас; м. Івано-Франківськ;

науковий керівник: Бойчук Ірина Євстахіївна, вчитель англійської мови Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1

У зв’язку із реалізацією програми енергонезалежності України значно зростуть обсяги перекладу технічних текстів нафтогазової тематики. Переклад нафтогазової термінології має свої особливості та складності. Неточності і помилки при використанні і перекладі термінів можуть стати причиною непорозумінь між фахівцями, а некоректний переклад термінів може негативно вплинути на технологічний процес, реалізацію різних проектів і розвиток нафтогазових компаній. Однією із особливостей нафтогазової термінології є велика кількість метафор. Метафоризація часто викликає складнощі при розумінні та перекладі, тому потребує особливої уваги.



Мета дослідження полягає у виявленні особливостей утворення метафоричних термінів нафтогазової галузі.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:



  • простежити історію становлення нафтогазової термінології англійської та української мов;

  • уточнити поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”;

  • виявити метафоричні терміни в нафтогазовій термінології англійської та української мов.

За результатами дослідження визначено домени джерела для створення метафоричних термінів у нафтогазовій терміносистемі англійської та української мов. Результати свідчать, що в англійській мові існує 17 доменів, які сприяють утворенню нових термінів, в українській - 10.

ЗМІСТ


ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТАФОРИ У НАФТОГАЗОВІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ 6

    1. Становлення нафтогазової термінології української та англійської мов 6

    2. Термін, термінологія, терміносистема: розмежування понять 10

    3. Концептуальна метафора як засіб термінотворення 12

Висновки до розділу 1 15

РОЗДІЛ 2 МЕТАФОРА ЯК СПОСІБ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ 16

2.1. Метафоричні терміни нафтогазової терміносистеми англійської мови 16

2.2 Метафоричні терміни нафтогазової терміносистеми української мови 24

Висновки до розділу 2 27

ВИСНОВКИ 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ДОДАТКИ 34
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У 2015 році президент України Петро Порошенко підписав указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» [21], який визначає напрямки та пріоритети розвитку України на період до 2020 року. Серед пріоритетів Стратегії є реалізація програми енергонезалежності України. Головне завдання програми – забезпечення енергетичної безпеки нашої держави із впровадженням інноваційних технологій. Основними цілями державної політики в цій сфері визнано, в тому числі, нарощування видобутку енергоносіїв, зокрема нафти та природного газу, та залучення іноземних інвестицій в енергетичний сектор України. У зв’язку із цим значно зростуть обсяги перекладу технічних текстів нафтогазової тематики. Переклад нафтогазової термінології має свої особливості та складності. Технічні тексти насичені термінологією, яка несе в собі ключову інформацію. Неточності і помилки при використанні та перекладі термінів можуть стати причиною непорозумінь між фахівцями, а некоректний переклад термінів може негативно вплинути на технологічний процес, реалізацію різних проектів і розвиток нафтогазових компаній. Однією із особливостей нафтогазової термінології є велика кількість метафор. Саме метафоризація часто викликає складнощі при розумінні та перекладі, тому потребує особливої уваги. У зв’язку з цим, актуальність нашого дослідження полягає у необхідності вивчення специфіки застосування метафори в нафтогазових текстах.

Варто підкреслити, що вивчення галузевої термінологічної лексики є актуальним і перспективним напрямком сучасної лінгвістики. При загальному високому рівні зацікавлення до наукової метафори та технічної термінології як в українській [9], так і в англійській мові [8, 13, 16], варто відзначити недостатнє вивчення метафоричності термінології саме нафтогазової промисловості.



Мета дослідження полягає у виявленні особливостей утворення метафоричних термінів нафтогазової галузі.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:



  • простежити історію становлення нафтогазової термінології англійської та української мов;

  • уточнити поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”;

  • виявити метафоричні терміни в нафтогазовій термінології англійської мови;

  • виокремити метафоричні терміни в нафтогазовій термінології української мови.

Об’єктом дослідження є нафтогазові терміносистеми української та англійської мов.

Предметом дослідження є концептуальна метафора як інструмент творення нафтогазової термінології англійської та української мов.

Матеріалом дослідження послужили 80 англійських та 35 українських метафоричних термінів, виокремлених методом суцільної вибірки.

Джерельною базою є англійські та українські тлумачні словники-довідники нафтогазової промисловості.

Досягнення поставленої мети та розв’язання конкретних завдань ґрунтується на застосуванні комплексної методики, яку складають: метод аналізу словникових дефініцій – для виявлення значень мовних одиниць, які вживалися в термінологічному значенні в технічному тексті; метод компонентного аналізу – для розкриття та відтворення семантичної структури досліджуваних термінів; метод кількісних підрахунків – для підтвердження висновків щодо поширення метафоричних термінів в нафтогазовій термінології англійської та української мов. Крім того, теорія концептуальної метафори слугувала підґрунтям для встановлення способів утворення термінів нафтогазової терміносистеми, для виокремлення доменів, котрі слугували джерелом виникнення метафоричних термінів.



Теоретичне значення роботи полягає в систематизації знань про метафору як інструмент утворення термінів нафтогазової терміносистеми англійської та української мов.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при перекладі нафтогазової технічної документації; у спецкурсах із термінознавства; у подальших наукових дослідженнях.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТАФОРИ У НАФТОГАЗОВІЙ ТЕМІНОСИСТЕМІ


    1. Становлення нафтогазової термінології англійської та української мов

Жодне суспільство не може існувати без мови: всі народи і кожна окрема людина живуть у мовній сфері. Рівень розвитку наукової мови впливає на інтелектуальний поступ суспільства, свідчить про стан мовного самовиявлення народу. Формування наукової мови в Україні відбувалося за несприятливих умов, тому галузеві терміносистеми не розвивалися природно. Умови бездержавності України унеможливлювали становлення науково-технічної, природничої, гуманітарної та мистецької терміносистем. Зацікавлення науковою мовою в Україні зростало в часи національного відродження. Коли послаблювалися заборони та переслідування, українська наукова мова мала можливість розкривати свій потенціал [5, с. 72].

Варто відмітити, що кількість термінів в українській мові, як і в інших розвинених мовах світу, багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів і досягає зараз кількох мільйонів лексичних одиниць. Ця величина невпинно зростає. Практичним напрямом у термінознавстві є створення галузевих термінологічних словників, що відображають сучасний стан галузевих термінологій.

Умовно можна виділити кілька етапів формування аналізованої термінології, що збігаються з основними періодами розвитку всієї української науково-технічної термінології: 1) з XIII ст. – до кінця XIX ст.; 2) кінець XIX ст. – 20-ті роки XX ст.; 3) 30 – 80-ті роки XX ст.; 4) 90-ті роки XX ст. – початок XXI ст. [9, с. 9].

В Україні про наявність нафти в її надрах було відомо давно, нафтопрояви були виявлені в копаних колодязях та грязьових вулканах на керченському півострові ще в III ст. до н.е. Найдавніші письмово зафіксовані відомості про карпатську нафту відносять до першої половини XVI ст. [6, с. 24]. Вперше слово нафта з’явилося у літописах XIV ст., воно запозичене із грецької мови, в яку ввійшло з ганської та арабської: nafth від nafatha – кипіти. Цю ж ознаку клекотіння, бурління, що супроводжувало вихід нафти на поверхню земної кори, ймовірно, було покладено в основу праслов’янської назви кип’ячка.

Термін газ є штучним утворенням бельгійського хіміка Яна Баптиста ван Гельмонта (1577-1644) на основі латинського chaos або німецького gechen – кипіти. Можна припустити, що до того часу, як цей термін потрапив у праслов’янську мову, на території сучасної України газ, як і нафту, називали кип’ячкою.

Одними з перших літературних творів, які фіксують народні назви реалій нафтогазової галузі, є повість І. Франка “Борислав сміється” та цикл оповідань “Борислав. Картини з життя підгірного народу”. Спеціальні назви періоду зародження термінології нафтогазової промисловості (кибель, шнур, корба, перевесло, котел, бочка, нафта, кип’ячка, ропа, парафіна, віск, церезина, бензина, газоліна, нафтарня, нафтова яма, закіп, копальня) характеризуються образністю, великою кількістю фонетичних та орфографічних варіантів, впливом діалектного середовища.

Після зародження нафтогазової науки (кінець XIX ст.) питання термінології стало особливо актуальним. У цей час проблемами термінології зацікавлюються наукові товариства у Львові та Києві. Видаються збірники цих товариств, у яких друкуються термінологічні матеріали. На початку XX ст. значну частину термінів, що обслуговують нафтогазову галузь, можна було знайти в “Словнику геологічної термінології” П. Тутковського (1923 р.) та “Словнику гірничої термінології” П. Василенка, І. Шелудька (1931 р.). Ці видання мали велике значення для розвитку української термінології нафтогазової промисловості. Крім того, у 20-ті pp. пожвавилася діяльність україномовних технічних часописів, які друкували матеріали про видобування нафти. Це також сприяло тому, що у досліджуваний період функціонувала досить розвинена терміносистема нафтогазової справи.

Ліквідація у 1933 р. Інституту української наукової мови – осередку української науково-технічної термінології – відбилася й на стані термінології нафтогазової промисловості. Було загальмовано подальший розвиток української науково-технічної мови, заборонені й вилучені з користування галузеві словники, підготовлені й видані зазначеним науковим закладом, вилучено або замінено за зразком російської мови значну кількість питомих українських термінів (копальня – шахта, копань – котлован, палясвая, цебер – баддя, лупак – сланець, зложищепоклад, уламок – осколок, пастказападня (газова), верчення – свердління та ін.).

У Радянській Україні з 1933 р. практично перестали виходити технічні періодичні видання українською мовою. Термінологія нафтогазової промисловості, як і термінології інших галузей промисловості, стала переважно російською. У 1959 р. вийшли “Російсько-український геологічний словник” (19 тис. термінів, укладачі: С. Головащук, І. Соколовський) та “Російсько-український гірничий словник” (20 тис. термінів, укладачі: О. Ковшуля, М. Гармаш, М. Зільман), які, незважаючи на певну недосконалість, сприяли розвиткові української термінології нафтогазової промисловості. Хоча в Україні у 70-80-ті роки розвивалася нафтогазова наука та промисловість, спеціальна і навчальна література українською мовою майже не виходила. Становище змінилося після 1991 p., коли Україна стала незалежною державою. Почала видаватися наукова і фахова література українською мовою, з’явилося чимало термінологічних галузевих словників. Побачили світ такі словники з термінології нафтогазової промисловості: “Російсько-український нафтогазопромисловий словник” (укладач В. Бойко, 1992 р.) [24]; “Англо-українсько-російський словник із нафтогазопромислової справи” (укладач Ю. Бугай, 2000 р.) [23]; “Російсько-український термінологічний словник із нафтопромислової справи” (укладачі: О. Акульшин, О. Акульшин, В. Кучеровський, 1998 р.) [28]; “Англо-український нафтогазовий словник” (укладачі: Р. Яремійчук, Л. Середницький, З. Осінчук, 1998 р.) [22]; “Енциклопедичний словник морських нафтогазових технологій: українсько-російсько-англійський” (укладачі: І. Франчук, Р. Яремійчук, В. Возний, В. Любімцев, 2003 р.) [27] та інші.

Українська терміносистема нафтогазової промисловості протягом усього періоду розвитку і становлення творилася на основі загальнонаціональної мови, саме тому основна маса термінів на позначення виробничих дій та операцій у складі аналізованої термінології власномовного походження. Проте жодна природно сформована мова не здатна забезпечити термінотворення власними ресурсами без залучення лексичних та словотвірних засобів інших мов. Аналізована термінологія неоднакова з погляду походження, що пов’язано як із мовними причинами, так і з позамовними, серед яких: високий рівень розвитку науки і техніки в країнах Європи та Америки; загальний вплив певної нації, мова якої є носієм панівної на той час культури; мовна “мода” тощо [9, с. 20].

Отже, українська термінологія нафтогазової промисловості є сукупністю спеціальних назв, що історично сформовані на національному ґрунті із залученням запозичень з інших мов.



Окремо розглянемо становлення нафтогазової термінології англійської мови. Нафта знаходила практичне використання у житті людини ще з давнини, про що свідчать перші письмові документи. Вважається, що Ной затирав нафтою стики дощок на бортах ковчега. Нафта входила у склад так званого “грецького вогню”, який мав переважно військове призначення. Деякі народи використовували нафту чи природні нафтопродукти у медицині, як будівельний матеріал чи для захисту рослин від шкідників. Хоча в цілому світі нафта була відома давно, способів її використання протягом багатьох століть було відносно небагато. Окремі слова та позначення предметів, речовин, процесів пов’язаних з обробкою нафти, виникли разом із початком використання людьми цієї речовини. Це цілком закономірно, оскільки будь-яка діяльність потребує мовних засобів для забезпечення порозуміння між людьми, які виконують певні роботи. Можна вважати, що це був підготовчий етап до формування нафтогазової терміносистеми. Наприклад, англійський термін petroleum, що означає “нафта”, походить від латинських слів petra (камінь) та oleum (олія). Це поняття об’єднує різноманітні рідкі, газоподібні і тверді вуглеводні, тобто сполуки водню і вуглецю з домішками інших речовин. Зараз неможливо визначити конкретну дату зародження нафтогазової промисловості. Умовно можна сказати, що на початку XXI ст. їй виповнилося 150 років. Вважається, що нафтодобування сформувало самостійну галузь у 1859 році, коли полковник Едвін JI. Дрейк заклав у штаті Пенсильванія, США, першу комерційну свердловину. Таким чином, початок перетворення нафтогазової термінології у терміносистему припадає на середину XIX ст., а кожен наступний етап її розвитку характеризується своїми джерелами поповнення термінології, при цьому відображаючи розвиток самої промисловості. У часи становлення нафтогазової промисловості у США використання зарубіжного досвіду у цій галузі було зовсім незначним. У зв’язку з цим, численних іноземних запозичень у термінологію просто не могло бути, тому основу формують власне англомовні терміни, такі як drill, hole, bit, blowout, preventer та ін. Піонерами цієї промисловості були колишні гірники, ковалі, фермери, моряки, шукачі пригод, тобто переважно представники нижніх класів суспільства з невисоким рівнем культури, які не знали іноземних мов. Тим не менше, ці люди були винахідливими у переосмисленні загальновживаних слів рідної мови для позначення ними нових процесів, інструментів, професій, обладнання та ін. [13, с. 33-34].
1.2. Термін, термінологія, терміносистема: розмежування понять

Термінологія – це один з аспектів мови, який протягом останніх десятиліть розвивається з особливою інтенсивністю. Так званий термінологічний вибух, який спостерігається майже в усіх мовах, тягне за собою запровадження великої кількості нових термінологічних одиниць.

Вивчення проблем термінології надзвичайно актуальне з кількох причин. По-перше, термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме термінологія як частина природної людської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, обробки інформації.

По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають наукової сфери і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основу для порозуміння між фахівцями різних країн.

У зв’язку з тим, що об’єктом представленої роботи є нафтогазові терміносистеми англійської та української мов, спершу слід визначити основні поняття, пов’язані з цією темою, а саме: “термін” та “термінологія" .



Термін (від латин. terminus – межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові – термінологію і терміносистему [18, с. 341].

Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо [18, с. 342].

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей, називають терміносистемами або термінологічними системами [18, с. 342].

Основними ознаками терміна є: 1) системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення; 2) точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями; 3) прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів – однозначні; це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) не вдається; 4) наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення [12, с. 31].

Термінологія виконує такі основні функції: позначає наукові поняття і задовольняє потреби спілкування фахівців за умови, що вона є загальноприйнятою, внормованою, відповідає вимогам до термінів.

Формування та виникнення термінів є довгим і складним процесом. До способів термінотворення вчені відносять, зокрема, словотвірний, синтаксичний, семантичний [12, 17, 18].

Терміни виникають у професійному мовному середовищі, перш за все, для номінації нових понять. Тому семантичний спосіб вторинної номінації є досить поширеним у термінотворенні. Вторинна номінація визначається як “використання вже наявних у мові номінативних засобів у новій для них функції – найменування” [11, с. 38]. Унаслідок творення термінів способом вторинної номінації відбувається не просто збагачення лексем новим семантичним відтінком, а й навантаження цілком новим лексичним значенням, якого до цього часу ця лексема не мала. У такому випадку слово, яке стало основою для виникнення нового терміна, продовжує функціонувати у своєму попередньому значенні [7, с. 311].

Завдяки використанню способу вторинної номінації термінологія поповнюється кількісно (функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами) та якісно (у зв’язку з детермінологізацією терміни одержують нове значення). Це призводить до появи у мові омонімів та багатозначних слів [4, с. 62]. Досить поширеним є спосіб метафоричного перенесення найменування одного явища на інше.



    1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал