Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка




Сторінка8/9
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ч.1.
11. Творчо обдарована дитина в школі. Ч.2.
17. Талант і геніальність.
Форма контролю: залік

15.
Інноваційні технології у соціально-педагогічній діяльності
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр
Анотація. Мета: вивчення теоретико-методичних основ та формування здатності практичного використання освітніх технологій у навчально-виховному процесі.
Завдання: ознайомити студентів з новими підходами щодо визначення поняття
«інноваційні технології», їх класифікаціями та структурами; показати та довести переваги навчально-виховного процесу школи із застосуванням інноваційних освітніх технологій порівняно із традиційною організацією діяльності навчальних закладів;ознайомити студентів із навчальними, виховними, соціально-виховними технологіями, технологіями організації успішної діяльності та управління загальноосвітнім навчальним закладом; показати взаємозв’язок між ними; сприяти засвоєнню та апробації сучасних освітніх технологій на основі принципів гуманістичної педагогічної взаємодії.
Форма контролю: залік

16.
Психологія самосвідомості
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 3 рік, 6 семестр
Анотація. Мета: Оволодіння студентами знань про теоретичні основи вивчення проблем самосвідомості, передумови розвитку та гармонізації Я-концепції.
Завдання: Ознайомити студентів з теоретичними основами психології самосвідомості; надати інформацію щодо особливостей розвитку самосвідомості в онтогенезі, впливу на
людину механізмів психологічного захисту, передумов особистісного розвитку; формувати вміння та навички застосування діагностичних методів вивчення самосвідомості.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Самосвідомість як категорія науки про особистість.
2. Розвиток Я-концепції з точки зору феноменологічної теорії К. Роджерса.
3. Вплив колективного несвідомого на розвиток самосвідомості у теорії К.-Г. Юнга.
4. Проблема самосвідомості у Его-психології.
5. Культурологічні концепції розвитку самосвідомості.
6. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.
7. Самосвідомість та захисні механізми особистості. Ч1.
8. Самосвідомість та захисні механізми особистості. Ч2.
9. Проблема вимірювання Я – концепції. Ч1.
10. Проблема вимірювання Я – концепції. Ч2.
Форма контролю: залік

17. Організація психологічної просвіти
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 3 рік, 6 семестр
Анотація. Мета: оволодіння студентами сучасних знань про моделі організації психологічної просвіти, особливості їх впровадження в межах роботи психологічної служби.
Завдання: oзнайомити студентів з особливостями проведення психологічної просвіти; формувати у студентів вміння та навички проведення психологічної просвітницької роботи з різними клієнтськими групами.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Психологічна просвіта як основний вид діяльності психолога.
2. Професійна підготовка психолога до здійснення психологічної просвіти.
3. Ораторство як передумова лекційної діяльності.
4. Підготовка та виготовлення психологічної просвітницької публікації.
5. Особливості організації та проведення просвітницького тренінгу.
Форма контролю: залік

18.
Психологія релігії
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 3 рік, 6 семестр
Анотація. Мета: дати уявлення про сучасний стан і розвиток психології релігії, сформувати уявлення про психологічні аспекти і закономірності релігійних явищ.
Завдання: ознайомити студентів із основною проблематикою, предметом і методами психології релігії, віхами становлення психології релігії як самостійної наукової дисципліни, сформувати уявлення про основні елементи релігійної системи та їх аналіз з точки зору психологічної науки; розкрити соціально-психологічні аспекти сучасного релігійного сектантства, розвивати вміння протистояти негативному впливу деструктивних культів та володіти відповідними методами надання психологічної допомоги особистості, яка перебуває у культовій залежності.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Психологія релігії як наукова дисципліна.
2. Психологія релігії в контексті різних психологічних течій. Ч.1.
3. Психологія релігії в контексті різних психологічних течій. Ч.2.

4. Психологія релігії в контексті різних психологічних течій. Ч.3.
5. Психологічні аспекти осягнення феномену віри. Ч.1.
6. Психологічні аспекти осягнення феномену віри. Ч.2.
7. Релігійні категорії та феномени крізь призму психологічної науки. Ч.1.
8. Релігійні категорії та феномени крізь призму психологічної науки. Ч.2.
9. Релігійні категорії та феномени крізь призму психологічної науки. Ч.3.
10. Психологічні особливості релігійної особистості.
11. Культова психологічна залежність особистості та можливості її подолання. Ч.1.
12. Культова психологічна залежність особистості та можливості її подолання. Ч.2.
Форма контролю: залік

19.
Психологія конфлікту
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр
Анотація. Мета: створення науково-теоретичної бази для засвоєння студентами обсягу знань про конфлікт як психологічний феномен; розвиток умінь та навичок попередження, аналізу та вирішення конфліктних ситуацій; оволодіння діагностичним інструментарієм з метою виявлення особливостей виникнення і перебігу конфліктів.
Завдання: ознайомлення студентів з основними сучасними теоретичними та практичними підходами до проблеми конфліктів; формування у студентів умінь і навичок використання діагностичних методик та технік врегулювання й вирішення конфліктів; підготувати майбутніх практичних психологів до роботи з попередження проявів та проблем впливу конфліктів на становлення особистості.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Конфлікти в історії суспільної думки і системі людських взаємин.
2. Психологічна традиція вивчення конфліктів.
3. Психологічна феноменологія конфліктів.
4. Типологія конфліктів.
5. Внутрішньо особистісний конфлікт. Ч 1.
6. Внутрішньо особистісний конфлікт. Ч 2.
7. Методи дослідження конфліктів.
8. Психотехнології управління конфліктами.
9. Посередництво як сучасна психотехнологія вирішення конфліктів.
10. Педагогічні конфлікти.
Форма контролю: залік

20.
Психологія спорту
Статус: дисципліна а вибором ВНЗ
Рік, семестр: 4 рік, 7семестр
Анотація. Мета: ознайомлення та озброєння студентів сучасними знаннями про предмет, завдання та методи спортивної психології; особливості психічних процесів та врахування їх закономірностей в умовах спортивної діяльності; про основні напрямки психологічної підготовки в спорті; види психологічної підготовки спортсменів та команд; засоби психологічної підготовки; психологію спортивного змагання; передстартові та після стартові психічні стани; особливості особистості спортсмена; групову взаємодію в спортивній команді, проблеми лідерства в спорті; психологічну сумісність в спортивній команді; психоспортограму видів спорту.

Завдання: формування у фахівців теоретичних знань та практичних умінь застосування діагностичних методик виявлення психічної надійності та відбору у спорті; вмінь регулювати передстартові та після стартові психічні стани; виявляти лідерів та психологічний клімат в команді; застосовувати загальну та спеціальну психологічну підготовку у роботі зі спортсменами; відновлювати психічну працездатність.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Предмет та система спортивної психології.
2. Психологія особистості спортсмена.
3. Психологія особистості тренера та особистості вчителя фізичної культури.
4. Особистість спортсмена і психологічні особливості спортивного колективу.
5. Поняття про спортивну діяльність та її структуру.
6. Психологічні основи фізичної підготовки.
7. Психологічні основи технічної підготовки.
8. Психологічні основи тактичної підготовки.
9. Зміст психологічного забезпечення спортивної діяльності.
10. Поняття про психологічну підготовку в спорті.
Форма контролю: залік

21.
Екстрена психологічна допомога
Статус: дисципліна за вибором ВНЗ
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр
Анотація. Мета: Ознайомити студентів із теоретичними засадами екстреної психологічної допомоги та сформувати практичні навички надання психологічної допомоги особам, які перебувають у стані кризи.
Завдання: розглянути актуальні проблеми екстреної психологічної допомоги та телефонного консультування; ознайомити із феноменами кризових станів (психологією горя та втрати, хвороби та вмирання, суїцидальної поведінки), формами екстреної психологічної допомоги у кризових станах; історією виникнення телефонного консультування, його психотехнічними аспектами, основними принципами роботи та етикою телефонної допомоги; вчити вибудовувати психологічну консультацію із особою, враховуючи тип її кризового стану; проводити телефонний діалог з абонентом, використовуючи техніку активного слухання та емпатії та вести телефонне консультування із різними типами абонентів.
Зміст дисципліни розкривається в темах:
1. Поняття про екстрену психологічну допомогу людині в кризових станах.
2. Проблеми невиліковної хвороби та вмирання у практиці надання екстреної психологічної допомоги. Ч.1.
3. Проблеми невиліковної хвороби та вмирання у практиці надання екстреної психологічної допомоги. Ч.2.
4. Особливості надання психологічної допомоги людині у стані горя втрати. Ч.1.
5. Особливості надання психологічної допомоги людині у стані горя втрати. Ч.2.
6. Суїцидальна поведінка як форма кризового реагування. Ч.1.
7. Суїцидальна поведінка як форма кризового реагування. Ч.2.
8. Специфіка телефонної психологічної допомоги.
9. Особливості консультування різних типів абонентів. Ч.1.
10. Особливості консультування різних типів абонентів. Ч.2.
Форма контролю: залік

Практики

1. Ознайомлювальна практика.
2. Профілактична практика.
3. Діагностико-корекційна практика.
4. Реабілітаційна практика.
5. Консультаційна практика.

Кваліфікаційний іспит «Психологія».

10. ФАХОВЕ СПРЯМУВАННЯ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦІВ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ
Бакалавр психології готується до здійснення консультативної та організаційно- управлінської діяльності в загальноосвітніх закладах, психологічних службах освітніх установ і організаціях, центрах практичної психології і соціальної роботи, до науково-виробничої роботи в галузі освіти, управління та інших галузей виробництва психологічного профілю.
Компетенція.
Бакалавр психології підготовлений до профілактичної, просвітницької, діагностичної, консультативної, корекційно-реабілітаційної роботи з метою психологічного забезпечення життєдіяльності суб’єктів освітньої діяльності (їх розвитку та освіти, збереження та підтримки психічного здоров’я) і роботи з кадрами освітніх установ та організацій.
Бакалавр психології підготовлений до наступних видів діяльності:
1. Психодіагностична - проведення психологічних досліджень суб’єктів навчально- виховного процесу, їх груп та колективів, умов навчання та розвитку із наданням висновків та практичних рекомендацій.
2. Консультативна робота-надання психологічної допомоги та підтримки вчителям, батькам та учням з метою збереження фізичного та психічного здоров’я особистості.
3. Корекційно-реабілітаційна робота – цілеспрямоване виправлення та подолання відхилень в психічному та особистісному розвитку і поведінці суб’єктів освітньої діяльності.
4. Психологічна профілактика – своєчасне попередження відхилень в психофізичному розвитку та формуванні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання педагогічним конфліктам та ін.
5. Психологічна просвіта учнів, вчителів та батьків з питань збереження та підтримки психічного здоров’я, підвищення психологічної культури в закладах освіти.
Загальні вимоги
Бакалавр психології повинен мати професійні знання, навички, вміти застосовувати їх у своїй професійній діяльності.
Бакалавр психології повинен:

володіти своїм фахом, постійно поповнювати свої знання і вдосконалювати професійну майстерність, розширювати світогляд, застосовувати здобуті знання, вміння та навички в практичній діяльності;

мати високий рівень науково-психологічної підготовки , морально- етичної культури, чітко сформовані орієнтири на основі розуміння природничо-наукової картини світу;

мати уявлення про шляхи реалізації своїх життєвих та професійних планів в умовах реальної дійсності;

мати сформоване природничо-філософське, економічне, політичне, психологічне мислення;


засвоїти закономірності та особливості культурного розвитку людства й окремої особистості.
Бакалавр психології має відзначатися:

гуманістичною спрямованістю;

здібностями до творчої професійної діяльності;

професійною компетентністю, широкою ерудицією і комунікативністю;

психологічною спостережливістю;

високим рівнем розвитку рефлексивного мислення та емпатії;

правовими знаннями, дотриманням етичних і моральних норм поведінки в міжособистісних стосунках;

соціальною активністю, почуттям обов’язку, відповідальності за доручену справу.
знати:

методи психофізіологічних досліджень
(електроенцефалографія, магнітоенцефалографія, вимірювання локального мозкового кровотоку, томографічні методи дослідження мозку, магніто-резонансна томографія, термоенцефалоскопія, реєстрація вегетативних реакцій);

предмет та специфіку проведення психологічної експертизи в різних галузях психології;

технологію та методики діагностики явищ які вивчаються;

державні вимоги (стандарти) у галузі психології, інші нормативно-правові акти, на відповідність яким проводиться експертиза;

основні психодіагностичні методи та методики, які використовуються під час проведення психологічних експертиз;

зміст та предмет вивчення психології спорту;

наукові методи, які застосовуються в психології спорту;

психологічні та соціально-психологічні закономірності особистості спортсмена та спортивної діяльності;

зміст та предмет вивчення юридичної психології;

наукові методи, які застосовують у юридичній психології;

психологічні та соціально-психологічні закономірності правотворчої, правозахисної, кримінальної, судової та виправно-трудової (пенітенціарної) психології;

психологію неповнолітніх правопорушників;

закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення й експлуатації систем «людина - машина - середовище» (СЛМС);

феномени кризових станів (психологію горя втрати, хвороби та вмирання, суїцидальної поведінки);

форми екстреної психологічної допомоги у кризових станах;

історію виникнення телефонного консультування, його психотехнічні аспекти, основні принципи роботи та етику телефонної допомоги;

стадії формування людської статі в онтогенезі, основні теорії становлення статевої
ідентичності;

об'єкт і предмет психології релігії як галузі психологічного знання; методи, які використовуються в дослідженнях із психології релігії;

хронологічні межі основних етапів розвитку психологічної науки та їх основних представників;


основні завдання, принципи, підходи, прийоми, методи і техніки психологічного консультування;

особливості та умови проведення консультаційної бесіди;

психологічні механізми взаємодії консультанта та клієнта.
вміти:

схематично зображати нейроанатомію основних психічних функцій;

визначати формально-динамічні властивості індивідуальності;

здійснювати психодіагностичну та психокорекційну роботу з різними категоріями громадян;

здійснювати психологічну характеристику навчально-виховного процесу у закладах середньої та вищої школи;

здійснювати профорієнтаційну роботу серед різних верств населеня;

здійснювати пропагандистську та просвітницьку роботи серед населення з актуальних психологічних проблем;

проводити психодіагностичне обстеження клієнтів;

проводити психологічної експертизи у прикладних сферах діяльності;

надати психологічну допомогу дорослим, батькам та дитині з вадами психологічного розвитку;

здійснювати психолого-педагогічну профілактику та корекцію девіантної поведінки дітей та дорослих;

здійснювати профорієнтацію в закладах освіти та профвідбір в державних та приватних установах;

здійснювати аналіз психологічного клімату та міжособистісних стосунків в організації;

обґрунтуваувати функціональну структуру управління з урахуванням психологічних чинників;

здійснювати експертну оцінка стану людини та впровадження рекомендацій з оптимізації трудової діяльності;

розробляти програму соціально-психологічних заходів, пропагандистських, рекламних та PR-акцій по формуванню іміджу політичних партій, їх лідерів, а, також, виробничих, громадських та інших організацій;

досліджувати динаміку суспільно-політичних поглядів, аналізувати соціальні відносини, настрої, установки різноманітних груп людей;

приймати участь в організації психологічного захисту громадян у кризових ситуаціях;

розробляти та реалізовувати програми реабілітаційних заходів;

визначати обсяг та характер необхідної допомоги, як складової соціальної роботи з населенням;

будувати психологічну консультацію із особою, враховуючи тип її кризового стану;

проводити телефонний діалог з абонентом, використовуючи техніку активного слухання та емпатії;

проводити телефонне консультування із різними типами абонентів;

застосовувати знання про психологічні відмінності різних статей у практиці надання консультативної психологічної допомоги та проведення просвітницької і профілактичної роботи психолога;


використовувати наукові методи дослідження, які застосовуються у психології релігії;

аналізувати значення кожного етапу становлення психології для сучасного стану розвитку науки;

здійснювати порівняльний аналіз основних психологічних шкіл та напрямів, виокремлюючи їх основні досягнення та слабкі сторони;

планувати: визначати мету і завдання взаємодії консультанта і клієнта;

володіти стратегіями вирішення проблем;

робити аналіз проблем, які розглядає експертиза, з метою покращення ефективності діяльності та успішного здійснення професійних завдань;

приймати практичні рішення щодо оптимального застосування набутих знань при виконанні своїх професійних обов’язків (трудової, судово-психологічної, медико-педагогічної, конфліктологічної та інших експертиз);
- використовувати теоретичні знання та практичні уміння з психології спорту в професійній діяльності щодо психологічного забезпечення спортивної діяльності та психорегуляції в спорті;

використовувати теоретичні знання та практичні уміння з юридичної психології в професійній діяльності;

вирішувати різні завдання з удосконалення діяльності оператора на підставі вивчення закономірностей трудової діяльності, ролі психічних процесів та їх індивідуальних особливостей в реалізації трудових завдань;

адаптувати людину до різноманітних компонентів діяльності (її засобів, змісту, умов й організації) і навпаки;

застосовувати знання про закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки в практиці проектування, створення і експлуатації систем «людина-машина- середовище».



11. ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ІЗ ДИСЦИПЛІН, ЯКІ ЧИТАЮТЬСЯ НА КАФЕДРІ

Абстрагування (лат. abstrahere – відвертати) – процес мислення, в результаті якого людина, відходячи від несуттєвого, утворює поняття «від конкретного до абстрактного», при цьому абстрактне наповнюється конкретним змістом.
Адаптація психологічного методу

уточнення методичних прийомів, за допомогою яких здійснюється певний метод щодо нових умов.
Адаптація (від лат. adaptatio – пристосування) процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.
Амбівалентність

одночасний прояв протилежних емоцій і почуттів (наприклад: радості
і горя, сміху і плачу, любові і ненависті).
Аффект – короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник. У стані А. знижується здатність людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними.
Біхевіоризм – напрям психології, предметом якого є вивчення поведінки об’єктивним шляхом. Вважається, що з появою цієї течії психологія стала на шлях об’єктивного вивчення психіки.
Висновок експерта – це письмовий документ, складений в результаті дослідження експертом, якому було доручено провести експертизу і дати відповідь на поставлені йому запитання
Відчай – психічний стан розпачу, безперспективності, зневіри людини у своїх можливостях, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього.
Відчуття – найпростіший психічний процес відображення окремих властивостей, якостей предметів та явищ об’єктивного світу, а також внутрішніх станів організму при їх безпосередньому впливі на відповідні рецептори органів чуття.
Гнів – психічний стан людини, фізіологічним механізмом якого є домінування процесів збудження в корі головного мозку, викликаних певними негативними подразниками. У психічному плані Г. виявляється під час негативних емоційних станів, супроводжується послабленням вольового і розумового контролю над свідомістю і поведінкою.
Групова динаміка – сукупність внутрігрупових соціально-психологічних процесів та явищ, які характеризують весь цикл життєдіяльності малої групи і його етапи.
Групова згуртованість – це показник міцності, єдності та стійкості міжособистісних взаємодій і взаємин у групі, який характеризується взаємною емоційною привабливістю членів групи і задоволеністю групою.
Групування – це процес систематизації результатів експерименту, об’єднання їх у відносно однорідні групи за деякою ознакою.
Депресія – це зменшення психічної активності, що викликана перевтомою чи негативними психогенними впливами. Ознаками депресивного стану є відчай, пасивність поведінки, підвищений рівень тривожності, різке зниження самооцінки, блокування життєвих перспектив.
Ейджизм – соціальна установка, яка полягає в невиправдано високій оцінці молодості й дискримінації старості; негативні соціальні установки стосовно старих людей і старості.
Ейфорія – психологічний стан піднесеного настрою, що не виправданий реальністю, об’єктивними причинами. Е. називають також стан некритичного вдоволення (безпричинна радість, безтурботність, надмірна веселість).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал