Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Інститут педагогіки і психології




Сторінка9/9
Дата конвертації04.01.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Основні напрямки психологічної науки – теоретичний, прикладний та практичний.
Основні види професійної діяльності практичного психологаце профілактична, просвітницька, психодіагностична, психокорекційна, розвивальна. психоконсультаційна, психореабілітаційна та психотерапевтична діяльності.
Особистісно зорієнтована освіта – це освіта, спрямована на створення сприятливих психолого-педагогічних умов для становлення цілісної особистості учня на основі набуття ним суб’єктного досвіду.
Особистість з об‘єктивної точки зору (за В.М.Бехтерєвим) – самодіяльна особа зі своїм психологічним складом та індивідуальним ставленням до навколишнього світу.
Особистість (за Дж. Келлі) – активний конструктор свого особистого світу.
Патопсихологія – галузь психології, яка вивчає розлади та відхилення у розвитку психічної діяльності людини, а також закономірності порушень формування її особистості у співвіднесенні з віковою нормою.
Патопсихологічний експериментце основний метод дослідження, штучне створення умов для виявлення особливостей патології психічної діяльності людини. Ним доводиться сам факт існування явища, яке було виявлене звичайним спостереженням. Задача експерименту – глибоко вивчити порушене психічне явище, визначити його складові частини, загальні властивості, характерні ознаки, причини, що його викликають, та наслідки, які ним зумовлені.
Педагогічна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні закономірності навчання і виховання особистості та особливості педагогічної діяльності вчителя.
Персонологія – це напрям психологічної науки, основним предметом вивчення якої є особистість як особлива первинна реальність.
Пізнання це вища форма відображення дійсності, яка полягає у сукупності процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу.
Планування експерименту – це забезпечення умов його проведення у відповідності з бездоганним експериментом.

77
Політична психологія – це наука що визначає психологічні аспекти політичного життя.
Тобто це наука про закономірності, механізми, умови та факти прояву політики як соціально – психологічного феномену.
Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблеми влади, формування, розвиток і задоволення інтересів та потреб політичних суб’єктів, сукупність поглядів, оцінок установок, які, відображаючи політично-владні відносини, набувають відносної самостійності.
Поріг відчуття – кількісна характеристика подразника (його інтенсивність, сила), що викликає або змінює відчуття.
Правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Предмет історії психології – уявлення про психіку на різних етапах поступового розвитку науки.
Правосвідомість – сфера суспільної або індивідуальної свідомості, яка включає правові знання, ставлення до права і правозастосовної діяльності.
Прийомна сім'я – сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Програма психологічної практики базується на наступних принципах: взаємозв’язку теоретичного навчання
і практики, послідовності, наступності, динамічності, поліфункціональності, перспективності, вільного вибору, співпраці.
Просвітницький тренінг форма активного навчання, що реалізується з допомогою різноманітних методів, прийомів та способів, спрямованих на створення умов для активності учасників у саморозвитку.
Професійна орієнтація – це планомірна, науково обґрунтована система заходів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному, свідомому, професійному самовизначенні та трудовому становленні з врахуванням своїх можливостей, індивідуальних особистостей і кон’єктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності.
Професійна психодіагностикаобласть психодіагностики, направлена на вивчення, оцінку і врахування індивідуально-психологічних якостей особистості, що впливають на вибір професії і пов’язані з ефективністю професійної діяльності.
Професіограма – це документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуальнопсихологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.
Психіка – це вища форма відображення суб’єктом особистісного світу, яка здійснюється за допомогою мозку.
Психічний інфантилізм – незрілість людини, що виражається в затримці становлення особистості, за якої поведінка людини не відповідає віковим вимогам до нього. Переважно відставання виявляється в розвитку емоційно-вольової сфери та збереження дитячих якостей особистості.
Психічні процеси – первинні регулятори поведінки людини, мають динамічні характеристики: тривалість, стійкість, на їх підґрунті формуються певні стани, знання, уміння й навички людини.
Психічні стани – характеризують стан психіки в цілому; мають свою динаміку: тривалість, стійкість, інтенсивність; впливають на хід і результат психічних процесів і можуть сприяти чи гальмувати діяльність.

78
Психоаналіз – метод психотерапії і психологічне вчення, яке центральним поняттям розглядає несвідомі психічні процеси.
Психогенетика – це наука яка вивчає відносну роль факторів спадковості і середовища у формуванні індивідуально-психічних відмінностей людини, в тому числі і розумових здібностей.
Психологічна діагностика – це галузь психологічної науки, яка займається вивченням та вимірюванням індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.
Психологічна експертиза – це наукове дослідження суспільно важливих проблем, яке здійснюється на замовлення інституцій, що уповноважені приймати рішення та використовувати при його опрацюванні висновки експертів.
Психологічна корекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу.
Психологічна підготовка – це широке коло дій тренерів, спортсменів та менеджерів, які спрямовані на формування і розвиток психічних процесів та якостей особистості спортсменів і є необхідними для успішної тренувальної діяльності та виступів на змаганнях.
Психологічна практика студентів – це цілісна система, що складається з певних структурних компонентів (окремих видів практики).
Психологічна просвіта – один з основних видів діяльності психолога, змістом якого є надання психологічної інформації різним верствам населення.
Психологічна профілактика – вид діяльності психолога, спрямований на своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі.
Психологічна служба системи освіти – складова частина державної системи охорони психічного здоров’я молодих громадян України, яка діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Психологічне консультування – це професійне ставлення кваліфікованого консультанта до клієнта, яке переважно відбувається у форматі «особистість – особистість», хоча інколи в ньому беруть участь більше 2-х осіб. Консультування передбачає надання допомоги людині у розв’язанні проблем і прийнятті рішень відносно професійної кар’єри, шлюбу, сім’ї, удосконалення особистості і міжособистісних стосунків.
Психологічний діагноз – це результат діяльності психолога, якому міститься інформація про актуальний стан, причини цього стану та прогноз розвитку психічної якості, яка вимірюється.
Психологічний захист – це спеціальна система стабілізації особистості, спрямована на відгородження свідомості від неприємних, травмуючих переживань, пов’язаних з внутрішніми і зовнішніми конфліктами, станами тривоги і дискомфорту.
Психологіяце наука про механізми, закони, закономірності психічної діяльності людини
і тварини.
Психологія спорту – це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності психічної діяльності індивідів і груп в умовах спортивної діяльності (тренування, змагання, відновлення).
Психологія управління – галузь психології, яка продукує психологічні знання про управлінську діяльність.
Психотерапія – це система психологічного впливу словом, мімікою, мовчанням, за допомогою технік, що змінюють психічні процеси та соматичні стани; вплив групи, соціально організованого середовища на психіку, а через неї на весь організм людини, або групу людей, з метою лікування або профілактики захворювань та станів дезадаптації, розвиток здоров’я, чи досягнення інших поставлених завдань.

79
Релаксація – це стан бадьорості, який харатеризується пониженям психофізіологічної активністі всього організму або якоїсь його системи і виникає у людини після знаття напруження, зумовленого сильними переживаннями або фізичним перевантаженням. Він викликається різними методами управління своїм психічним тонусом: а) нервово-м’язова релаксація, б) аутогенне тренування, в) медитація; г) контроль за режимом дихання тощо.
Розвитокце процес незворотних, спрямованих та закономірних змін, які зумовлюють виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень психіки та поведінки людини.
Самосвідомість – здатність безпосередньо самовідображати себе, сприймати себе з боку, рефлексувати щодо своїх можливостей, є найважливішим чинником становлення особистості, її розвитку, самовдосконалення.
Синергетика – це міждисциплінарна наука, яка вивчає системи, що складаються із складним чином самоорганізованих підсистем.
Сім'я – це мала соціальна група людей, що заснована на шлюбі та(чи) кровній спорідненості і функціонує на основі спільного побуту, матеріальної і моральної взає- модопомоги.
Складові практичної підготовки студентів до професійної діяльності психолога: ознайомлювальна практика, профілактична практика, діагностико-корекційна практика, реабілітаційна практика, консультаційна практика, переддипломна практика.
Соціалізація – процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві.
Соціальна група – відносно стійка сукупність людей, пов’язаних між собою спільними цінностями, цілями, системою взаємин, взаємовпливів і включених до типових форм діяльності.
Соціальна депривація – позбавлення можливості задовольняти життєво важливі соціальні потреби, призводить до відхилень в емоційному й інтелектуальному розвитку, спричиняє подальше порушення соціальних контактів.
Соціальна перцепція – це багатофункціональний психологічний процес сприйняття іншої людини, її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретація та прогнозування на цій основі її вчинків.
Соціальна психологія – це наука про взаємозв’язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільноти; про соціально-психологічні явища, які виникають в процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда і групу.
Соціальна установка – детермінована минулим досвідом психологічна готовність індивіда до певної поведінки стосовно конкретних об'єктів, до вироблення його суб'єктивних орієнтацій як члена групи (суспільства) щодо соціальних цінностей, об'єктів тощо.
Соціально-психологічний тренінг – метод активного навчання і групового психологічного впливу з метою розвитку компетентності у сфері спілкування.
Спілкування - процес взаємозв’язку і взаємодії спільнот, суб’єктів, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями та навичками, а також результатами діяльності.
Спілкування – складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який породжується потребою спільної діяльності і включає обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприймання і розуміння людьми один одного.
Старіння – закономірний процес фізіологічних та психологічних змін, які відбуваються з віком.
Старість – це одна з послідовних стадій розвитку людини, яка відрізняється від інших
інтенсивністю руйнівних процесів, що неминуче приводять до припинення існування життя.

80
Стиль керівництва – система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей.
Стиль сімейного виховання – це сукупність батьківських установок, методів виховання та способів взаємодії з дитиною.
Стрес – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу.
Стресори – це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини і спричиняє виникнення стресу.
Стресостійкість – це складна інтегральна властивість особистості, взаємопов'язана з системою елементів, представлених комплексом інтелектуальних, когнітивних, емоційних, особистісних якостей, що забезпечують можливість індивіду переносити значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи при цьому ефективність функціонування.
Структура педагогічної праці – це система властивостей особистості педагога, яка розкривається в трьох таких компонентах як: суб’єкт спілкування (педагогічне спілкування), суб’єкт діяльності (педагогічна діяльність), суб’єкт особистісного становлення (особистість педагога).
Судово-психологічна експертиза одна з головних форм практичного застосування спеціального психологічного пізнання в кримінальному процесі.
Суїцидальна поведінка – це поведінка, вмотивована усвідомленим бажанням вбити себе з метою позбутися психічного болю.
Теза – судження, істинність якого потребує доведення.
Термінологія – 1) система термінів певної галузі науки, виробництва, мистецтва, політики тощо; 2) розділ лексикології, який вивчає терміни.
Тест – це стандартизоване, часто обмежене в часі випробування індивідуально- психологічних якостей людини.
Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів передавання соціального та(або) професійного досвіду у процесі навчання.
Типоплогічний підхід у дослідженні особистості – зведення нескінченного числа
індивідуальних варіацій до невеликої кількості типічних портретів – типів.
Уміння – здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок.
Учіння – це діяльність учня (студента), спрямована на свідоме засвоєння знань, умінь та навичок.
Форми організації навчання – це просторово-часові та структурно-організаційні особливості здійснення процесу навчання, в яких розкривається характер організації навчальної взаємодії учнів і педагога.
Чутливість – здатність аналізатора реагувати на дію адекватного подразника, відчувати його.
Юридична психологія – науково-практична дисципліна, яка вивчає психологічні закономірності системи «людина-право» і розробляє рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності цієї системи.

Якість вищої освіти сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.

81



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал