Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет




Сторінка9/34
Дата конвертації02.12.2016
Розмір5.09 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   34
випускника школи

до продовження навчання

за напрямом підготовки Математика в педагогічних ВНЗ в сучасних умовах визначається:

відсутністю прогалину знаннях зі шкільного курсу математики


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
достатньою сформованістю умінь і навичок самостійно оперувати математичними поняттями, твердженнями, теоріями, працювати з математичною літературою належною підготовленістю до сприймання великого обсягу матеріалу (зокрема, математичного належною сформованістю умінь самоосвітньої діяльності достатньою внутрішньою мотивацією до навчання, виконання самостійної та індивідуальної роботи готовністю до використання стандартизованих методів контролю знань і вмінь із дисциплін. Безумовно, освіта, навчання – це суперечливі за своєю суттю процеси. З одного боку, ці процеси означають примус, підштовхування студента до оволодіння необхідними, чітко визначеними знаннями, уміннями й навичками, без яких неможливо досягти освіченості, фахової компетентності. З іншого – освіта і навчання ґрунтуються на активній діяльності самого студента, самоорганізації його поведінки. Без власних бажань, намірів навчання (як набуття знань, умінь і навичок) може відбуватися, а може й перетворитися лишена діяльність, спрямовану на складання іспиту або виконання необхідних завдань. Це потребує додаткового зовнішнього впливу збоку викладача з метою включення чи посилення внутрішньої мотивації студента до навчання. Слід зазначити, що в частини вчорашніх школярів (зокрема, теперішніх студентів фізико-математичних факультетів) спостерігається не те що недостатня сформованість умінь і навичок самостійно оперувати математичними поняттями, твердженнями, теоріями, працювати з математичною літературою, ай наявність певних прогалину знаннях зі шкільного курсу математики. (Узагалі, в країні констатується загальне зниження рівня математичної підготовки випускників шкіл протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років, що об’єктивно впливає на якість продовження освіти, пов’язаної з математикою) Чи можна на такому підґрунті повноцінно розгорнути у педагогічному ВНЗ систему навчання вищої математики, методики навчання математики Чи зможе майбутній учитель з недостатнім рівнем підготовки адекватно працювати в класах із поглибленим вивченням математики Це обумовлює необхідність індивідуалізації, особистісної орієнтації професійної вищої освіти (це є й однією зумов і ознак кредитно-модульної системи організації навчального процесу. У цьому контексті особлива роль має відводитися консультації як актуальній формі спілкування викладача і студента. Поряд із слабкою підготовленістю до сприймання значного обсягу матеріалу (зокрема, математичного) сьогодні у частини студентів констатується неналежна сформованість умінь самоосвітньої діяльності


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
71

здійснювати аналіз, систематизацію, класифікацію, узагальнення, структурувати і переструктуровувати інформацію, кодувати її в різних формах, бачити і ставити проблеми, здійснювати пошуки їх розв’язання, проводити навчальні дослідження, здійснювати самооцінку і самокорекцію навчальної діяльності недостатня внутрішня мотивація до навчання, виконання самостійної та індивідуальної роботи неготовність до використання стандартизованих методів контролю знань і вмінь із дисциплін, до збільшення кількості контрольних заходів тощо. Практика роботи підтверджує, що необхідною умовою підвищення якості підготовки вчителя математики є розв’язання проблеми організації навчання з позицій інтересів студентів студент має стати активним суб’єктом процесу навчання, особою, яка здатна навчатися не з примусу, а добровільно, за власним бажанням і вибором, самостійно ставити мету пізнавальної діяльності, визначати навчальні завдання і вирішувати їх. Серед виділених нами факторів, що визначають якість підготовки вчителя математики, зупинимось на наступному – ступінь готовності
викладачів педагогічних ВНЗ
до сучасних зміну системі освіти. Він зумовлюється переосмисленням змісту навчання
- наповнення,
- структури,
- ступеня узагальнення й конкретизації,
- проблемності,
- оновлюваності тощо здійсненням інтеграції традиційних компонентів організації навчального процесу з інноваційними технологіями
- зміщення акцентів у проведенні лекцій з інформаційно- екстенсивного вбік мотиваційно-оглядового викладу, структурно-систематизаційного аналізу програмного матеріалу,
- посилення ролі інтерактивних методів уході проведення практичних занять,
- переструктурування класичної аудиторної і самостійної роботи студентів у напрямку істотного збільшення питомої ваги останньої,
- використання сучасних засобів діагностики й коригування знань і вмінь студентів,
- запровадження нових формі методів контролю тощо спрямуванням діяльності на досягнення конкретних результатів


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
необхідністю розгортання дієвої системи консультативної роботи як невід’ємної компоненти сучасного навчального процесу розробкою комплексного навчально-методичного забезпечення кожної навчальної дисципліни. Безперечно, для адекватної діяльності в новітніх умовах реформування вищої школи потрібен час для адаптації не лише студентові, алей викладачеві, особливо – зі значним стажем роботи за традиційною системою організації навчання у ВНЗ. Це вимагає критичного переосмислення накопиченого особистого досвіду, високого професіоналізму для його належної трансформації та поєднання із сучасними педагогічними технологіями. Зокрема, на лекційних заняттях посилюється роль таких методів роботи як мотиваційно-оглядовий виклад теми в цілому, подання матеріалу нарізних рівнях узагальненості таз різним ступенем деталізації залежно від складності конкретної теми, встановлення аналогій, систематизаційно-структурний аналіз розглянутого матеріалу тощо. Звісно, використання форм, методів і засобів організації навчання, які стимулюють у студентів зацікавленість в опануванні новим і підвищують їх активність як суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності, така робота може здійснюватися лише за умови безпосереднього залучення студентів до відкриття математичних понять і фактів, що вивчаються, тобто, використання, по суті, інтерактивних методів навчання. Такий підхід одержує логічне продовження на практичних заняттях. Практика сьогодення потребує також нового бачення консультативної діяльності викладача (у режимі „суб’єкт-суб’єктних відносин, розгортання цілісної системи консультативної роботи як невід’ємної складової сучасного навчального процесу. Протеза умов теперішнього поєднання двох, по суті, принципово різних систем організації навчання у ВНЗ (традиційної і КМСОНП), консультативна робота значно нівелюється чи набуває формальності за існуючого співвідношення між аудиторною і позааудиторною самостійною роботою студентів, яке не відповідає вимогам сьогодення, та незначної кількості годин консультацій у навантаженні викладача і загальній його завантаженості аудиторною роботою. Сьогодні також виникає потреба у використанні сучасних засобів діагностики та коригуванні знань і вмінь студентів, запровадженні нових формі методів контролю та критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів тощо. Практика роботи нині вимагає розроблення сучасних навчальних посібників і комплексного дидактичного забезпечення на кожну навчальну дисципліну. Звісно, наданому етапі це потребує значних часових затрат збоку викладача як на етапі добору і компонування комплексу, такі на етапі його апробації та вдосконалення.


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
73
Ступінь готовності
зовнішніх умов організації навчального
процесу у ВНЗ
. Вирішення завдань підготовки сучасного вчителя передбачає забезпеченість аудиторним фондом, сучасними інтерактивними засобами навчання оптимізацію навчального навантаження викладача, зменшення наповнюваності студентських груп створення умов для повноцінної консультативної діяльності організацію самостійної роботи та індивідуальних занять оптимальну скоординованість (міжпредметну) в проведенні заходів контролю (поточного, модульного, підсумкового створення центрів обміну досвідом з упровадження сучасних технологій навчання, здійснення відповідного моніторингу проведення заходів профорієнтаційного характеру, удосконалення системи відбору абітурієнтів тощо. Зважаючи на нагальні потреби сьогодення, беручи до уваги особливості математики як науки і як навчального предмета та враховуючи власні дослідження й досвід викладання фундаментальних і професійно- орієнтованих математичних дисциплін, вважаємо, що система підготовки учителів математики на сучасному етапі насамперед має бути об’єктивно зорієнтована на таке навчання студента, яке б дало змогу йому, з одного боку, сформувати в собі фундаментальні основи системно структурованих мобільних знань за фахом, з іншого – набути здатності самостійного пошуку новітньої інформації, яка б могла бути адаптованою до професійної діяльності та логічно знаходила своє опертя і місце в системі знань, опанованій у ВНЗ. Загальноосвітня школа вже сьогодні потребує необмеженого вчителя-предметника, а різнобічно освіченої, кваліфікованої, творчої особистості. Для досягнення цього у ВНЗ мають стверджуватися практично життєздатні, перспективні системи підготовки вчителя математики. Рівень і багатогранність фахової підготовки вчителя математики, здатність до самостійної і творчої діяльності є певною проекцією тієї освітньої моделі (з притаманним їй спектром методів, формі засобів організації навчального процесу, через яку пройшов цей учитель у період свого студентства. Потреба ж у підготовці вчителя завтрашнього дня унеможливлює працювати у вищій школі нарівні вчорашніх догм. Проте, як свідчить історія, розвиток освіти має йти еволюційним шляхом, на основі збереження певної традиційності і виправданого консерватизму. Тому кожне нововведення повинно бути ретельно підготовлене, усвідомлене й освоєне всіма учасниками навчального процесу у вищій педагогічній школі.


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.

74
Унаочнення теоретичних основ геометрії засобами
комп’ютерної графіки

Алла Нестеренко

Сьогодні у всьому світі йде інтенсивний пошук нових форм навчання, а сучасну математичну освіту вжене можна уявити без використання інформаційних технологій. Відповідно до концепції 12- річної школи комп’ютерно орієнтовані засоби навчання мають застосовуватися на всіх ступенях школи [1]. Проблема ефективного використання комп’ютерних засобів у навчанні геометрії є однією з актуальних, недостатньо розроблених у методиці. Її вирішення сприяє удосконаленню процесу навчання геометрії, підвищення якості навчання, розвитку й виховання учнів. В.А. Далінгер зазначає, що у геометрії комп’ютер виступає в ролі ефективного засобу
для наочної ілюстрації понять, демонстрації креслень і малюнків.
Можливість комп’ютера подавати динаміку графічних зображень, як ніяка інша, змінює характер викладання геометрії [2]. Нині розроблено багато пакетів динамічної геометрії. Зокрема в Україні під керівництвом С.А. Ракова, Т.О.Олійника, МІ. Жалдака були розроблені такі програми, як GRAN
1, GRAN
2D, GRAN
3D, DG,
TRAGECAL. Дані програми дають можливість створювати зображення основних планіметричних або стереометричних фігур, їх комбінацій, здійснювати різноманітні їхні перетворення у діяльнісному середовищі, проводити комп’ютерні експерименти з математичними моделями. Використання даних пакетів до вивчення геометрії дає наочні уявлення про поняття, що вивчаються. Це в свою чергу, значно сприяє розвиткові образного мислення, оскільки усі рутинні обчислювальні операції та побудови виконує комп’ютер, залишаючи учневі час на дослідницьку діяльність. Проте зазначимо, що використання їх тільки з метою унаочнення є недоцільним, оскільки програми мають широкий спектр можливостей, розрахованих на індивідуальну роботу учня, і розроблялися, перш за все, як комп’ютерна підтримка навчально- пізнавальної діяльності дітей. Використання даних програмна уроці математики потребує наявність комп’ютера і сформованість навичок користування ним та програмою у кожного з учнів класу, що, в свою чергу, потребує значних економічних затрат та затрат навчального часу. На нашу думку, оптимальним використанням комп’ютера на уроці геометрії, є варіант, коли комп’ютер виступає інструментом унаочнення в руках учителя на етапі вивчення нового матеріалу. Така позиція дозволяє мінімально відступити від класичної схеми уроку та дотриматися золотої середини не перевантажити урок геометрії інформаційними технологіями


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
75
і одночасно постійно їх використовувати. За нашими спостереженнями такої позиції дотримується більшість учителів математики. Саме цим обумовлена постановка завдання розробити динамічні унаочнювальні комплекти, які б ураховували психолого-педагогічні і методичні закономірності формування геометричних знань та розвитку образного мислення. Пропоновані нами матеріали є системою динамічних унаочнювальних комплектів – сучасних засобів, спрямованих на оптимальне унаочнення основних етапів засвоєння теоретичного матеріалу з планіметрії і, відповідно, розвиток образного мислення й уяви учнів. Кожний комплект орієнтований на окремий урок розділу і складається з ряду динамічних фрагментів, які можуть бути використані автономно на окремих етапах даного уроку. Реалізація завдання виконувалася за допомогою Macromedia Flash.
Фрагменти, з яких складаються комплекти, мають анімаційний характер, переважна більшість рисунків у програмі створюється на очах у дітей за допомогою анімаційних креслярських інструментів поетапно. Цей процес є більш ілюстративним, ніж процес виконання рисунка на дошці. У розробці використовуються такі анімаційні креслярські інструменти, як олівець, лінійка, транспортир, косинець. Акцент робиться на динамічному поетапному утворенні потрібного рисунка, цей крок реалізований з метою підготовки учнів до етапу
творчого створення нових образів. Виділення тих чи інших елементів відбувається за допомогою змін кольору.
Розробка орієнтована на підручник М.І.Бурди, Н.А.Тарасенкової Геометрія, 7” [3], що відповідає програмі для річної школи. Разом із тим пропонований засіб може бути також використаний і в роботі за підручниками з геометрії для 7 класу інших авторів. Експериментально підтверджується, що організація навчання геометрії з пропонованою комп’ютерною підтримкою сприяє формуванню міцних знань, свідомому їх використанню в різноманітних (стандартних і нестандартних) ситуаціях та підвищенню інтересу до навчання. Отримані результати дозволили зробити висновок про перспективність дослідження виділеної нами проблеми стосовно інших розділів шкільного курсу математики.
Література
1. Концепція математичної освіти річної школи (проект) // Математика. – 2002. –
№ 4. – С. 3–5.
2. Далингер В.А. Компьютерные технологии в обучении геометрии // Информатика и образование. – 2002. – №8. – С. 71–78.
3. Бурда МІ, Тарасенкова НА. Геометрія 7: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К Зодіак-ЕКО, 2007. – 206 с.


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.

76
Формування прийомів узагальненої розумової
діяльності учнів 5–6 класів

Марія Пономарьова

Математика, поряд з іншими шкільними предметами, протягом усього періоду навчання дитини в школі, розв’язує задачі всебічного гармонійного розвитку і формування особистості. Одержані під час навчання математики знання, уміння та навички, розвинені розумові здібності повинні допомагати дитинів адаптації до різноманітних видів життєдіяльності. Тому одна з основних задач навчання математики на сучасному етапі – це розвиток розумових здібностей, формування логічного мислення. Уданий час зусилля дидактів, методистів, учителів спрямовані на створення такої методичної системи, в результаті застосування якої учні, що закінчили середню школу, оволоділи б не лише певною системою знань, алей узагальненими прийомами розумової діяльності, раціональними прийомами будь-якого виду роботи. Психологи вважають, що показником розумового розвитку школяра є його здатність до навчання, в якій виділяються такі етапи узагальненість розумової діяльності, спрямованість на абстрагування та узагальнення суттєвого в матеріалі усвідомленість мислення, що визначається співвідношенням його практичної і словесно-логічної сторін гнучкість мисленнєвої діяльності стійкість розумової діяльності самостійність мислення, сприймання допомоги. Одним із важливих засобів інтенсифікації навчання математики є ефективно організована колективна діяльність школярів у процесі розв’язування задачі вправ. Удало підібраний цикл задачі вправ дає прекрасну можливість найприроднішим чином формувати творчу активність учнів, розвивати їх логічне мислення. Проте шкільні задачі, пропоновані підручниками, як правило, обмежені однією темою, вимагають для свого розв’язання умінь або навичок з якогось одного питання програмного матеріалу. Функції таких задач ілюструвати поточний теоретичний матеріал, роз’яснювати його зміст. Тому на позакласних заняттях варто приділяти більше уваги нестандартним задачам, оскільки саме в творчому пошуці розв’язання виховується стійкий інтерес до вивчення математики. Що означає вчитися на задачі Для школяра розв’язати дану задачу – неголовна мета, головне – навчитися чому-небудь, пов’язаному з вивченням математики, пізнати й засвоїти нові математичні факти,


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
77
оволодіти новими математичними методами, накопичити певний досвід, навчитися мислити. Отже, головна наша мета – стимулювати розвиток математичного мислення. Учні 5–6 класів не мають досвіду розв’язування задач, досвіду творчого пошуку розв’язання. Тому важливо дати їм відчути весь етап розв’язання будь-якої задачі, зробити їх співучасниками невеликого відкриття, подарувати радість першовідкривача. Але при цьому необхідно не забувати про координацію методу пошуку розв’язання. При розв’язуванні нестандартних задач велика роль здогадки. Що саме відбувається в мозку особистості в момент осяяння не знає ніхто. Осяяння, інтуїтивне розуміння істини – процес досить загадковий і не піддається спробам розчленити його на складові частини. Як показують останні дослідження, особистості з дуже сильною схильністю до такого роду осяянь володіють середнім рівнем розвитку, і ніякої кореляції між високим рівнем розвитку і здібністю до відчуття істини, очевидно, не існує. Наприклад, Ейнштейн не відрізнявся особливо глибокими знаннями з математики і його оцінки в гімназії залишали бажати набагато кращого. Але зльоти фантазії, які привели його до створення теорії відносності, були настільки насиченими, що повністю революціонували фізику. Визначальним у цьому відношенні є той факт, що діти, які не відрізняються особливими успіхами на уроках математики в класі, іноді успішніше інших розв’язують нестандартні задачі. І навпаки, у дітей, які успішно засвоюють програмний матеріал, евристичне мислення виявляється значно слабшим. В учнів 5–6 класів дух оригінального мислення усвідомлюється поступово, осяяння починає спостерігатися все частіше, і скоро учень помічає, що уміння знаходити нестандартні розв’язки, виявляється корисним у багатьох життєвих ситуаціях. Навчання молодших школярів математиці неможливе без цікавих задач, ігрових ситуацій. Роль такого матеріалу визначається на основі вікових можливостей дітей і задач всебічного розвитку активізувати розумову діяльність учнів, зацікавити математичним матеріалом, захопити дітей, розширити і поглибити математичні знання та вміння, застосувавши їх в інших видах діяльності, в інших обставинах. Цікавість приваблює увагу дітей, активізує розум, викликає стійкий інтерес до майбутнього пошуку розв’язання. Будь-яка математична задача на кмітливість, для якого б віку вона не пропонувалася, несе в собі певне розумове навантаження, яке частіше всього замасковане захопливим сюжетом, зовнішніми даними, умовою задачі тощо. Розумова задача скласти фігуру, видозмінити, знайти шлях розв’язання, відгадати число – реалізується засобами гри. Розвиток кмітливості, винахідливості, ініціативності здійснюється в активній розумовій діяльності, яка базується на безпосередньому інтересі. Наприклад, у запитанні Як за допомогою


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
двох сірників скласти на столі квадрат – незвичайність його постановки змушує дитину замислитися в пошуці відповіді, втягнутися в гру уяви. Різноманітність цікавого матеріалу – ігор, задач, ломиголовок – дає можливість для його класифікації, хоча досить складно розподілити на групи цей різноманітний матеріал. Класифікувати його можна за різними ознаками за змістом і значенням, характером розумових операцій, а також ознакою загальності, направленості на розвиток тих чи інших умінь. Виходячи з логіки дій, які здійснюються особою, що розв’язує, цікавий матеріал можна класифікувати, виділивши в ньому умовно три основних групи розваги математичні задачі, ігри розвивальні (дидактичні) ігри і вправи. У збірниках цікавої математики широко представлені математичні
розваги: ломиголовки, числові несподіванки, лабіринти, ігри на просторову уяву тощо. Вони цікаві за змістом, захопливі за формою, відрізняються незвичайністю розв’язання, парадоксальністю результату. Наприклад, ломиголовки: арифметичні (відгадування чисел, геометричні на розрізання, вправи з дротом, буквені (анаграми, кросворди, шаради) тощо.
Математичними вважаються ігри, в яких змодельовані математичні побудови, відношення, закономірності. Для знаходження відповіді, розв’язку, як правило, необхідний попередній аналіз умов, правил, змісту гри. Уході розв’язання необхідне застосування математичних методів або умовиводів, що передбачають строгу логіку дій. До цікавого матеріалу відносяться і різноманітні дидактичні ігри. Вони дають можливість відпрацьовувати різні алгоритми, тренувати дітей в обчисленнях, концентрувати увагу на певному об’єкті. Кожна гра розв’язує конкретну задачу удосконалення математичних знань. Діти дуже активні у сприйманні задач-жартів, ломиголовок, логічних вправ. Вони настирливо шукають хід розв’язання, який приведе до результату. Коли цікава задача доступна учням, у них складається позитивне емоціональне відношення до неї, що й стимулює розумову діяльність, активність. Одночасно діти оволодівають умінням вести пошук розв’язання самостійно. Їх необхідно озброювати лише схемою і напрямом аналізу задачі, що в кінцевому результаті приведе до розв’язку. Особливо важливим слід вважати у дітей уміння здогадуватися про розв’язок на певному етапі аналізу задачі. Здогадка в цьому випадку свідчить про глибину розуміння задачі, пошукові дії, мобілізацію попереднього досвіду, перенесення засвоєного в повністю нові умови.


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
79


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал