Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет




Сторінка7/34
Дата конвертації02.12.2016
Розмір5.09 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34

Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
51
простішим шляхом. Нарешті, значимість різних понять у шкільному курсі математики неоднакова, отож, і їх формуванню повинна бути приділена різна увага. Таким чином, ступінь реалізації методичних вимог до побудови системи вправ, націленої на формування деякого поняття, залежить від місця і ролі цього поняття в курсі, від способу його введення, від конкретних вимог до знань учнів відносно засвоєння цього поняття. Нами були розроблені і успішно апробовані системи вправ, націлені на засвоєння поняття логарифма, а також на засвоєння деяких понять, пов’язаних із вивченням тригонометричних функцій числового аргументу. В останні роки спостерігається суттєве зниження в переважної більшості учнів рівня умінь і навичок, які стосуються виконання тотожних перетворень алгебраїчних виразів. Однією з основних причин такого стану вбачається широке використання мікрокалькуляторів. Наприклад, у шкільній математиці поширені вправи на знаходження значень числових виразів із попереднім їх спрощенням. Донедавнього часу такі вправи переконували учнів втому, що без виконання потрібних перетворень досягнення мети ускладнене. Але з впровадженням мікрокалькуляторів це дидактичне навантаження втрачене багатьма обчислювальними вправами, оскільки з’ясувалося, що час, необхідний для безпосередніх обчислень на мікрокалькуляторі, не перевищує часу, потрібного для виконання перетворень. У деяких обчислювальних вправах перетворення вимагають досить високого рівня майстерності, яку раніше учні сприймали як необхідну, але зараз для такого сприйняття часто немає підстав. Таким чином, шлях спрощуючих перетворень, що раніше був для багатьох вправ раціональним, при наявності мікрокалькулятора може стати нераціональним. Намагаючись розвинути обчислювальну культуру учнів, деякі вчителі використовують тиск. Вони пропонують завдання в наступному вигляді Знайти значення виразу, не використовуючи мікрокалькулятор. Ця тенденція прослідковується і при проведенні олімпіад різних рівнів, а також при проведенні зовнішнього незалежного тестування. Очевидно, такий підхід недоречний. Не можна забороняти учням звертатися до мікрокалькулятора, якщо його застосування раціональне. Розповсюдження мікрокалькуляторів – цілком природний процесі він мало залежить від школи. Тому важливо навчити школярів застосовувати мікрокалькулятор лише тоді, коли це доцільно. В підручниках повинна витримуватися певна лінія складання обчислювальних вправі задача також тих, щодо них зводяться. Її суть така якщо ми хочемо, щоб учень вмів виконувати тотожні перетворення, то повинні запропонувати йому завдання, в яких використання мікрокалькулятора не є раціональним. Крім цього, вправи, що передбачають використання вже отриманих навичок тотожних перетворень, повинні, по можливості, бути наявні у всіх подальших темах курсу, природно вписуючись в матеріал, що вивчається.


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
Також важливо підкреслити, що неправильне використання формул скороченого множення в багатьох випадках зумовлене невмінням учнів читати формули. Поширеними помилками є плутання словесних виразів квадрат різниці і різниця квадратів, синус суми двох кутів і сума синусів двох кутів тощо. Дослідження показують, що уникнути таких помилок в значній мірі допомагають спеціально підібрані вправи на порівняння відповідних формул та розкриття їх змісту. Аналіз більшості діючих шкільних підручників свідчить проте, що система вправ, розміщена в них, не передбачає систематичного аналізу основних функціональних властивостей. Це призводить до того, що учні формально, поверхнево засвоюють ці властивості, не мають достатніх умінь і навичок їх використання. Іншим суттєвим недоліком шкільних підручників є тещ в них нехтується можливість реалізації глибоких зв’язків між теоретичним матеріалом, прийомами розв’язування задач курсів алгебри та геометрії. Практика показує, що для поліпшення такого стану виключне значення має використання задач з параметрами. Особливо ефективним є застосування графічних методів досліджень, поєднання їх з формальними прийомами розв’язування. Графічна ілюстрація допомагає уникнути численних переборів, що виникають у процесі розв’язування, забезпечує поєднання аналітичного і геометричного мислення. Результати проведених досліджень свідчать проте, що широке використання рівнянь з параметрами у сьомому класі є особливо ефективним засобом попередження помилок, пов’язаних із розширенням та звуженням області допустимих значень в процесі виконання перетворень як лінійних рівнянь, такі рівнянь, які вивчаються в подальшому. Значне стимулювання творчого мислення при цьому дає пошук відповіді на питання при яких значеннях параметрів рівняння немає змісту як зміниться відповідь при певному характері зміни параметрів якими повинні бути значення параметрів для того, щоб одержати наперед задану відповідь. Виключне значення має застосування рівнянь з параметрами під час проведення узагальнюючої систематизації знань. При цьому важливо розглянути задачі з параметрами, які узагальнюють основні способи розв’язування рівнянь певного класу. Нами була розроблена система таких вправ з метою систематизації знань і вмінь, пов’язаних із розв’язанням показникових та логарифмічних рівнянь. У процесі її використання вдалося залучити учнів до активної навчальної діяльності, націленої на створення відповідних алгоритмів. Аналіз результатів цієї діяльності засвідчив, що переважна більшість учнів на досить високому рівні засвоїла основні способи розв’язування вищезгаданих рівнянь.


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
53
До питання про модульно-рейтингову систему
оцінювання

Олена Коваленко
Процеси, що відбуваються у світі, спрямовують систему освіти, з одного боку, на задоволення потреб людини, аз іншого – на врахування законів ринкової економіки. Україна чітко визначила орієнтир входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Сьогодні система вищої освіти перебуває у стані структурного реформування в напрямі її адаптування до загальноєвропейської. У навчальний процес упроваджено модульно-рейтингову систему оцінювання (МРСО), яка існує поряд із традиційною і є складовою
КМСОНП. Уведення МРСО сприяє відродженню принципу змагальності за результатами навчання запровадженню майже 100
% опитування студентів під час кожного навчального заняття (використання різних форм контролю, застосування інтерактивних методів, новітніх технологій навчання тощо стимулюванню систематичної та активної самостійної роботи студентів протягом усього періоду навчання підвищенню об’єктивності оцінювання знань тощо. У системі рейтингів використовується
- семестрова рейтингова оцінка з дисципліни (в бальній шкалі
- загальна семестрова рейтингова оцінка
- загальна річна рейтингова оцінка
- рейтинг студента за результатами навчання (семестровий, річний. Студент, який набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу заданою навчальною дисципліною використати час, що відведено графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення своїх особистих потреб тощо. Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов’язаний складати екзамен (залік. Загальна семестрова рейтингова оцінка та рейтинг студента за результатами навчання визначається в кінці кожного семестру куратором напряму підготовки. Відповідно до Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка” куратор напряму допомагає студентам визначитися у формуванні індивідуального


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
навчального плану інформує студентів щодо специфіки КМСОНП; роз’яснює систему оцінювання в умовах КМСОНП. За результатами навчання студентів визначається загальна семестрова рейтингова оцінка (ЗСРО), яка враховує успішність навчання протягом семестру, і обчислюється як середньозважена оцінка з усіх дисциплін, передбачених навчальним планом уданому семестрі, за формулою






n
i
i
n
і
i
i
k
Д
О
k
ЗСРО
1 1
)
(
, де
)
(
і
Д
О
– загальна семестрова рейтингова оцінка дисципліни
і
Д ,
n – кількість дисциплін, що вивчаються за семестр,
i
k – кількість кредитів із дисципліни
і
Д . Проілюструємо на конкретному прикладі застосування цієї формули для визначення рейтингових оцінок студентів фізико-математичного факультету, що навчаються за напрямом підготовки 6.040201 Математика.
Залежно від ЗСРО визначається рейтинг студента – його порядкова позиція в загальному списку студентів певного курсу і напряму підготовки. Рейтингове оцінювання створює умови для здорової конкуренції між студентами в навчанні, що повинно стимулювати систематичну наполегливу роботу студентів, сприяти підвищенню рівня знань і якості освіти завдяки активному ставленню студентів до навчання. Зараз це відбувається нарівні моральних стимулів, оскільки сучасне стипендіальне законодавство працює в межах бальної системи і рейтингові досягнення студента цією системою нівелюються.


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
55
Фреймова модель шкільного курсу планіметрії
Микола Красницький, Олександр Новіков
Одним із прийомів забезпечення свідомого опанування знань учнями є структурування змісту підручника. У результаті структурування навчального матеріалу одержують перелік основних понять, тверджень про властивості об’єктів та коротке відображення їх суті. При цьому увесь матеріал розбивають на частини, виділяючи головне й представляючи програмову інформацію у вигляді плану, схеми, моделі, таблиці тощо. На відміну від щойно вказаних більш узагальненим способом представлення знань є побудова фреймів (таблиць, які містять основну впорядковану за встановленим зразком інформацію про об’єкт, його властивості чи відношення між об’єктами). Своєрідними прототипами фреймів були синоптичні таблиці, розробленій використовувані в навчальному процесі академіком М.В.Остроградським, про які згадується ним у Роздумах про навчання [1], але які, нажаль, не збереглися. Запропонована М. Мінскі [2] фреймова модель представлення знань нині широко використовується в програмуванні та розробках штучного інтелекту, а в [3], наприклад, розглянуто основні аспекти побудови фреймової моделі квантової фізики. У фреймовому представленні курсу планіметрії за підручником
О.В. Погорєлова [4], які стереометрії [5, 6], ми розрізняємо 1) фрейми означень 2) фрейми аксіом 3) фрейми теорем (властивостей об’єктів);
4) фрейми доведень теорем (властивостей об’єктів); 5) фрейми опорних задач 6) фрейми алгоритмів. Таблиця 1 – приклад фрейма означення поняття.

Таблиця 1. Фрейм означення поняття зовнішнього кута трикутника
Поняття Зовнішній кут трикутника Означення Зовнішнім кутом трикутника приданій вершині називається кут, суміжний з кутом трикутника при цій вершині. Найближчий рід Кут Характерні властивості Доповнює кут трикутника при розглядуваній вершині до розгорнутого кута. Зображення
Зовнішній кут


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
Структура основних видів фреймів розглянута в [5]. Методична ж схема використання фреймової моделі на уроках геометрії в основній школі така 1) перше ознайомлення учнів із теоретичним матеріалом – побудова фреймів понять, теорем та їх доведень фронтально з учителем уході розповіді або уході самостійної роботи учнів з підручником
2) акцентування уваги учнів на видових відмінностях понять, вузлових моментах доведення теореми, які зафіксовані у фреймі, та виділення логічних кроків у фреймах доведень теорем, що пропущені в підручнику
3) домашня робота учнів з фреймами понять, теорем та їх доведень, спрямована на усвідомлене запам’ятовування теоретичного матеріалу
4) вибірковий проміжний контроль (відтворення фреймів розглядуваної теми на кожному уроці. Відповідно до індивідуальних особливостей учням пропонується або повністю відтворити фреймову таблицю або ж частково, лише окремі пропущені в таблиці блоки 5) використання фреймів, у яких представлено теоретичний матеріал, в якості довідкового матеріалу під час розв’язування задач залежно від навченості учня та розвитку його здібностей 6) врахування результатів проміжного контролю в проведенні підсумкової тематичної атестації. Проведені нами дослідження засвідчують, що використання фреймової моделі представлення знань на уроках планіметрії сприяє
1) усвідомленому систематичному засвоєнню знань 2) розвитку просторової уяви й логічного мислення учнів (супровід формулювань і структурування означень понять та тверджень зображеннями відповідних об’єктів забезпечує формування в учнів адекватних розумових асоціацій
3) формуванню математичної культури школярів.
Література
1. Остроградский М.В. Полное собрание трудов. В х т. – Т. – МАН СССР, 1961.
2. Мински М. Фреймы для представления знаний / Сборник статей. – М Наука,
1974. − С. 96.
3. Вакуленко Ю.А., Кононов І.О. Фреймова модель курсу квантової фізики – реалізація педагогічних ідей М.В.Остроградського / Життєвість науково-педагогічних поглядів академіка М.В.Остроградського: Методична розробка для студентів та вчителів. – Полтава ПДПІ імені В.Г.Короленка, 1991. – С –24.
4. Погорєлов О.В. Геометрія Планіметрія Підруч. для 7–9 кл. серед. шк. – К Освіта,
2001. – 223 с.
5. Красницький М.П. Особливості вивчення теоретичного матеріалу на уроках стереометрії в класах фізико-математичного профілю // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики (6 жовтня 2004 р, Київ. – К НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – С. 86–87.
6. Красницький М.П., Євстаф’єв Р.Ю. Інформаційні технології у формуванні стереометричних знань учнів // Тезисы докладов международной научно- методической конференции “Эвристическое обучение математике” (15–17 ноября
2005 г. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 412–413.


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
57
Чи варто було відмовлятися від підручників Кисельова?
Віктор Лагно
У кінці минулого року виповнилося 155 років з дня народження видатного педагога-математика Андрія Петровича Кисельова, якого називали законодавцем шкільної математики протягом багатьох десятиліть. Підручники математики А.П. Кисельова більше 60 років діяли в середніх школах Радянського Союзу (до середини х років. Покоління, які навчалися по його підручниках, отримали різнобічну й глибоку освіту. Народився Андрій Петрович Кисельов 30 листопада (застарим стилем) 1852 року в старинному російському місті Мценську Орловської губернії. Він навчався один рік в малому народному училищі, а потім три роки в повітовому училищі. Оскільки сім’я була бідною, Андрію доводилося вести важку боротьбу за існування ще у повітовому училищі йому довелося розпочати вчительську кар’єру. Після закінчення повітового училища Андрій Кисельов їде в Орел, щоб вступити в гімназію. В Орлі йому надав притулок далекий родич – заможний купець, завдяки якому Кисельов вступив до гімназії. За обіді куток він протягом шести років навчав шістьох дітей свого родича. Завдяки завзяттю й цілеспрямованості, маючи добрі здібності, Кисельов став першим учнем гімназії, яку закінчив уроці із золотою медаллю. На гроші, які він заробив репетиторством та вторгував за золоту медаль,
Кисельов вирушив у Петербург і в 1871 році вступив до університету на фізико-математичний факультет. У той час в Петербурзькому університеті викладали видатні вчені – професори Чебишев, Коркін, Сомов, Сохоцький,
Золотарьов, Менделєєв. Уроці А.П. Кисельов достроково закінчує університетський курс зі ступенем кандидата за студії з вищої алгебри Відокремлення коренів. Після закінчення університету Кисельов був призначений викладачем математики, механіки та креслення у Воронежське реальне училище, в якому пропрацював до липня 1891 року. Опісля 15 років праці у цьому училищі він був переведений у Харківське реальне училище викладачем математики і фізики. Уроці Кисельов знову повернувся у Воронеж викладачем математики і фізики кадетського корпусу, в якому пропрацював ще 9 років до 1901 року, після чого вийшов у відставку, щоб віддати усі сили роботі над підручниками. Учитель, на той час, не був обділений ні нагородами – Анна другого і третього ступенів, срібна медальна пам'ять про царювання Олександра ІІІ на Анненській стрічці, – ні чинами – статський радник. Під час виходу на пенсію Кисельову був піднесений адрес з підписами ста


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
восьми осіб – товаришів по роботі, по громадській діяльності, а також батьків його учнів, із вдячністю за видатні педагогічні заслуги. Перший підручник А.П. Кисельова – Систематичний курс арифметики для середніх навчальних закладів вийшов у світу році. Уроці з’являється його Елементарна алгебра, а уроці виходить із друку Елементарна геометрія. Перелік написаних ним підручників на цьому не вичерпується. Окрім варіантів цих же підручників для жіночих гімназій та міських училищ, він видав також уроці Елементарну фізику для середніх навчальних закладів та книги, які відносяться, як ми сказали б сьогодні, до елементів математичного аналізу. У першу чергу можна назвати Початки диференціального та інтегрального числення, які вперше вийшли уроці. Не всі книги Кисельова були однаково популярними. Елементарна фізика, хоча й неодноразово перевидавалася, все ж явно поступалася підручнику Краєвича. Але Арифметика, Алгебра і Геометрія розходилися десятками тисяч екземплярів. Кисельов цього досяг перш за все тому, що виразніше за інших уявляв, для яких умов він пише, і краще за інших зумів надати учителю основу для уроків. Коли вийшло у світ перше видання підручника з геометрії (1892), то водній із перших рецензій, які були уміщені в „Журнале Министерства народного просвещения” (1893, № 8), відзначалося (мовою оригіналу,
„ … что, хотя учебник составлен согласно с воззрениями на изложение этого предмета, высказанными авторами новейших французских и немецких руководств, он является самостоятельным авторским курсом Одно из важнейших достоинств этого учебника состоит в соблюдении меры: автор нигде не переходит в излишество (нив подробностях, нив сокращениях), а стремится лишь по возможности сделать учебник доступным и полезным”.
Кисельов живу ті роки, коли стара методика викладання математики себе зжила, а нова лише зароджувалася у боротьбі різних поглядів. Багато вважали, що Кисельов не бажає співробітничати із прогресивними педагогами-математиками. У перші роки Радянської влади до Кисельова відносилися як до педагога, що не підтримує нові реформаторські погляди. А між іншим у цей час Кисельов із захватом викладав математику в кількох школах червоних командирів у 1918 – 1921 рр. – на вищих командирських курсах у Воронежі у 1922 – 1924 рр. – у Військово- педагогічній школі в Ленінграді 1925 р. – був головним керівником
Смольнинських військових курсів у 1925 – 1926 рр. – у школі військових сполучень. На жаль, у ті роки керівники народної освіти вважали, що підручники Кисельова застаріли і заважають просуванню нової революційної педагогіки. У перші післяреволюційні роки підручники


Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету
59
Кисельова не перевидавалися і лише з 1922 року вони почали видаватися знову. З появою рабфаків попит на них різко зріс. Уроці Кисельов засвою педагогічну й наукову діяльність був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Останні роки свого життя А.П. Кисельов живу Ленінграді і помер в листопаді 1940 року у віці ми років. Він похований на Волковському кладовищі, а його скромна могила, на якій написано „А.П. Киселев, автор учебников по математике”, знаходиться поряд з могилою ДІ. Менделєєва. Вже з перших років існування Радянської держави розпочалися творчі пошуки змісту і методів навчання математиці. Під час проведення цієї роботи істотно використовувалися досягнення вітчизняної методики, ідеї побудови шкільного курсу математики, які висловлювалися передовими діячами в області народної освіти. Уроках єдиних програм для трудової школи не існувало. Учителі користувалися проектом програм Наркомату освіти. Уроках Наркоматом освіти видавалися приблизні необов’язкові програми, в яких до певної міри відображалася передова педагогічна думка про змісті шляхи модернізації математичної освіти. Але вони були занадто перевантаженими, оскільки поряд з новим містили й увесь зміст дореволюційної школи. Разом з тим робота зі становлення математичної освіти у новій загальноосвітній школі звертала на себе увагу багатьох математиків і методистів. Це знайшло відображення і в ряді публікацій з проблем методики математики. Уведена в 1935 році в усіх союзних республіках нова програма з математики, чітка структура школи (початкова школа, неповна середня школа, середня школа) стабілізували й уніфікували зміст математичної освіти набагато років. Перехідна програму 1935 року супроводжувався введенням стабільних підручників й задачників до них. З алгебри були прийняті підручник А.П. Кисельова та задачник М.О. Шапошникова. Уроці підручник з геометрії, після розгляду на засіданні відділення математики АН СРСР, було замінено на підручник А.П. Кисельова. З арифметики у 5 класі теж було введено підручник А.П. Кисельова. На початку педагогічної діяльності А.П. Кисельова викладання математики проводилося за підручниками арифметики Малініна і
Буреніна, алгебри й геометрії – А.Ю. Давидова. Ці підручники мали ряд недоліків неясність викладу, неточність означень, недостатнє відокремлення важливого від другорядного. Кисельов поставив перед собою мету створити підручник, в якому ці недоліки були б усунені. Після виходу у відставку А.П Кисельов уроці випускає підручник Початкове вчення про похідну. У другому виданні підручник отримав назву Початки диференціального та інтегрального числення. Традиційний виклад Кисельов поєднав з простотою і якістю основ вищої


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 15 травня 2008 р.
математики. Уроці було випущено брошуру Кисельова Графічне зображення деяких функцій, що розглядаються в елементарній алгебрі. Уроці Кисельов випустив цікаву роботу Ірраціональні числа, що розглядаються як нескінченні неперіодичні десяткові дроби. Уроці було видано книгу Елементи алгебри й аналізу, в якій викладено геометричні інтерпретації функцій, що виявилося початком реформи шкільної алгебри. Уроці вийшло у світ нове видання Елементарної геометрії. В підручник були внесені серйозні зміни уведені основи проекційного креслення. Уроці на 77-му році життя Кисельов випустив нову книгу Задачі й вправи до елементів алгебри. З 1933 року підручники А.П. Кисельова, доопрацьовані ОМ. Барсуковим, М.О. Глаголєвим, О.Я. Хінчиним (відповідно з алгебри, геометрії й арифметики, пішли в школи міліонними тиражами. Вони були перекладені різними мовами не лише народів СРСР, ай англійською для дітей іноземних робітників. Лише в 1976 році закінчили школи останні класи, які офіційно навчалися по стереометрії А.П. Кисельова. Стиль кисельовських книг проявив великий вплив на нові підручники. У певному сенсі Кисельов є творцем мови математичних підручників. У х роках ХХ століття відбулася реформа шкільної освіти. Як відомо, ця реформа базувалася на прекрасних ідеях високий теоретичний рівень навчання й підвищений рівень викладання математики. Відзначимо, що цього пропонувалося досягти шляхом уведення в шкільний курс математики елементів математичного аналізу. Але відразу після реформи почали лунати заклики знову повернутися до Кисельова. Першим, хто ще уроці закликав повернутися до досвіду й підручників російської школи, був академік Л.С. Понтрягін. Професійно провівши аналіз нових підручників, він переконливо, на прикладах пояснив [1], що це потрібно зробити тому, що всі нові підручники орієнтовані на Науку, а точніше, на наукоподібність і цілком ігнорують Учня, психологію його сприймання, яку вміли враховувати старі підручники. Саме високий теоретичний рівень сучасних підручників – основна причина катастрофічного падіння якості навчання і знань учнів. Ця причина діє і по сьогоднішній день, не дозволяючи хоч якось виправити стан справ. Розмовляючи з учителями, автор неодноразово чув, що сьогодні засвоюють математику близько 20 % учнів (геометрію – менше 10 %). А в х роках минулого століття (відразу після війни) повноцінно засвоювали всі розділи математики 80 % школярів, які навчалися за підручниками
Кисельова [2]. Чи не є це аргументом за його повернення учням. У х роках цей заклик було проігноровано Міністерством освіти СРСР під тим приводом, що потрібно удосконалювати нові підручники. Алей на сьогоднішній день рівноцінних підручників ми такі не отримали. Хороший підручник не пишеться за один-два роки за замовленням



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал