Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний центр пто у донецькій області



Сторінка5/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Традиційна педагогічна рада на основі створення проблемних груп
ЕТАП РОЗРОБКИ − здійснюється методичною радою. Основна проблема поділяється на кілька підтем, що пропонується розробити групам учасників педагогічної ради, скомплектованим за ознакою їхньої причетності, компетентності, досвіду в даній області. Публікується загальний план ради, питання для обговорення, бібліографія.
ЕТАП ПІДГОТОВКИ − одночасно проводять проблемні групи разом з адміністрацією, методичні комісії, методичний кабінет. Розробляються плани роботи педагогічної ради.
Кожна група одержує завдання: вивчити стан проблеми на своїй ділянці. До роботи групи підключаються (допомагають) члени адміністрації, керівники методичних комісій.
Проблемні групи разом з адміністрацією займаються розробкою питань до педагогічної ради; проводять анкетування педагогів та учнів; продумують серію допоміжних заходів (теоретичні семінари, предметні тижні, методичні дні); відвідують уроки та позакласні заходи; допомагають педагогам у систематизації матеріалу з обраної проблеми; вивчають документацію навчального закладу; розробляють пам'ятки; готують оголошення про майбутню педагогічну раду; розробляють проект рішення та рекомендації.
Гласність і стимулювання підготовки педагогів до педагогічної ради забезпечуються тим, що в учительській за місяць або більше вивішується плакат-оголошення про майбутню педраду. На ньому − дата, тема, час, місце, цілі та задачі педради, порядок денний, запитання до педагогів, а також список літератури з обговорюваної проблеми.
ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ. Тривалість педагогічної ради за часом 2-2,5 години. Голова педагогічної ради нагадує про вимоги до виступаючих: уміти слухати та не переривати оратора; думка кожного повинна бути почута, урахована та прийнята; думки та пропозиції треба сформулювати чітко та коротко; чужа думка повинна поважатися, але при цьому треба висловлювати і свою; доводити свою точку зору, спираючись на аналіз ситуації, факти, дані й висновки не тільки педагогіки, а й психології, фізіології, дефектології та інших наук; вносити конкретні пропозиції, точно їх адресувати. Критикувати по-діловому, принципово. Не допускати емоційних сплесків, пам'ятати, що емоції різко знижують результативність обміну думками.
Важливе значення має процедура ухвалення рішення. Проект рішення готується заздалегідь і ставиться на голосування. Перед голосуванням обов'язково має бути оголошене обговорення проекту рішення. Після голосування (відкритого) йде облік пропозицій про виправлення, уточнення прийнятого за основу рішення і, нарешті, проводиться голосування остаточного варіанта рішення в цілому.
Відмітимо, що відношення до рішення педагогічної ради виявляється уже у процесі його прийняття.
На зміну традиційним приходять нові форми проведення педрад. Саме ці форми перетворюють педраду в орган, який об'єднує педагогів, батьків, учнів спільною турботою про сьогодення і майбутнє життя, дозволяє відстоювати свою позицію, створює умови для підвищення педагогічної майстерності, змушує шукати ефективні форми роботи з учнями, надихає на творчу співпрацю на підставі особистісно орієнтованого навчання і виховання підростаючого покоління, дає можливість почувати себе Педагогом — і знову сумніватися, шукати, апробувати, творити...
Нетрадиційні форми проведення педрад досягають своєї мети, якщо в колективі панує доброзичлива обстановка, педагог з радістю йде на роботу, адміністрація розуміє проблеми працівника, завжди допомагає їх розв'язанню, бачить у кожному педагогові та учневі творчу особистість, створює оптимальні умови для плідної роботи.
Саме нетрадиційна педрада знаходить виходи, здавалося б, із безвихідних ситуацій, докопується до самої суті, до справжніх причин, приймає іноді несподівані, часом ризиковані рішення, які ведуть до позитивного результату.
Нові форми педрад, без перебільшення, перетворюють їх на «мозковий центр», штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів.
Приведемо декілька форм нетрадиційних форм педради:
Педрада-диспут
Закони диспуту:
- диспут — вільний обмін думками;
- на диспуті всі активні, в суперечці всі рівні;

- кожен виступає та критикує будь-яку пропозицію, з якою не згоден;


- говори, що думаєш, і думай, що говориш;
- головне в диспуті — факти, логіка, вміння доводити; міміка, жести, вигуки як аргументи не прийнятні;
- май мужність вислухати правду й не ображайся;
- гостре, влучне слово заохочується;

- перешіптування на місці, недоречні жарти заборонені;


- тут немає спостерігачів, кожен — активний учасник розмови.
Варіантом педагогічної ради-диспуту є рішення педагогічних ситуацій. Адміністрація вибирає банк складних педагогічних ситуацій з даної проблеми, що пропонуються колективу. Форма проведення може бути різноманітною: адресною, за допомогою жеребкування, із поділом на групи (табору, команди) та ін.
Педрада-дискусія
Дискусія − це колективне обговорення якого-небудь складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення. До дискусії готуються всі її учасники.
Під час підготовки до цієї форми роботи, можуть бути створені мікротворчі групи, які висувають свою програму, позицію.
Слід зазначити, що "дискусія" з англійської - це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. На відміну від диспуту, наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення проблеми або рекомендації.
Педагогічна рада-захист інновацій
Кожній групі учасників педради (методичній комісії) дано завдання: попередньо підготуватися (ознайомитися з досвідом) і лаконічно (за 10-15 хвилин) викласти ідеї та особливості педагогічної інновації.
Група обирає виконавців таких ролей:
• автор-новатор — носій передових ідей, спікер групи;
• оптимісти — захисники ідеї, її пропагандисти;
• песимісти-консерватори і скептики — противники ідеї;
• реалісти-аналітики, що здатні зважити всі «за» і «проти», зробити необхідні висновки.
Залежно від кількості людей та обговорюваних інновацій можна виділити творчі групи за рольовими напрямками, а також групи типу «учень-педагог-батьки», «педагог-керівник» тощо. Зрештою, педрада робить висновок про доцільність чи недоцільність інновації.
Педагогічна рада-ділова гра
Зміст ділової гри ґрунтується на імітації виробничих ситуацій, розв'язанні різних завдань. Для педагогічної ради-ділової гри необхідно виконання певних умов:
1.Наявність проблеми й мети, які має вирішити педагогічний колектив.
Наприклад, такі теми педрад-ігор:
гуманізація й демократизація взаємин у колективі;
модель учнівського самоврядування; модель випускника;
захист ідей перспективного педагогічного досвіду;
опанування інноваційних технологій; розробка програм розвитку тощо.
2.Імітація реальних ситуацій за ролями (учень, батьки, директор, представники органів влади тощо). Організаторами виступають координатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі беруть участь учасники з методологічними позиціями (методолог, критик, методист, проблематизатор, програміст) та психологічними (лідер, незалежний, несприйнятий, нехтуваний).

3.Реальна наявність інтересів та думок учасників. У великому колективі це забезпечують різні посадові статуси, суб'єктивна позиція, відповідальність різного ступеня тощо. Звичайно, під час проведення такої педради слід дотримуватися правил гри, стимулюючи учасників експертною оцінкою особистого й колективного внеску, оцінюванням результатів ігрової діяльності.


Увесь процес організації педради-гри можна поділити приблизно на п'ять етапів:
• перший етап — розробка гри, складання сценарію;
• другий етап — організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри мету й зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні завдання, призначити або вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів; ролі можна розподілити за бажанням;
• третій етап — розігрування ситуацій та пошук рішення всередині кожної групи. Робота в групі може відбуватися у вигляді «мозкового штурму», дискусії, тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного групою;
• четвертий етап — підведення підсумків: експерти аналізують та узагальнюють результати, учасники ухвалюють колективне рішення. Під час оцінювання гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на актуальність, реальність, економічність, оптимальність та оригінальність рішень;
• п'ятий етап досить складний: потрібно перенести досвід мислення і діяльності з гри в реальне життя навчального закладу.
Самоаналіз педагогічної ради
1. Тема педради. Чи співпадає з річним планом?
2. Чи була інформація про виконання рішення попередньої педради?
3. Яка організаційно-методична робота проводилась по підготовці до педради? Форми проведення педради.
4. Підготовка доповіді та її зміст.
5. Вироблення проекту рішення (визначення завдання доповідачам; конструктивність виступів працівників; чи були пропозиції з місць?
6. Висновки (чи були створені необхідні умови для розвитку ініціативи і творчості педагогів, демократичних засад в управлінні; регламент; культура проведення.
Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виробничого процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.
Наказ як управлінське рішення
Управління сучасним освітнім закладом, як відомо, – складний динамічний процес, який передбачає постановку мети й завдань, вивчення й аналіз рівня навчально-виховної роботи, пошуку шляхів удосконалення системи роботи закладу освіти, ефективне використання засобів навчання й виховання, координацію зусиль усього педагогічного колективу й управлінського персоналу.
Управління − це послідовна зміна станів, неперервний рух від мети до результатів. Мету слід визначати для будь-якого виду діяльності адміністрації: аналізу занять, бесід з педагогами та батьками, індивідуальної роботи з учнями тощо. Поставивши мету, керівник має забезпечити її реалізацію через одержання необхідної інформації про стан об’єкта управління. Тому збір, аналіз і передача інформації іншим суб’єктам керівної підсистеми − важливі ланки управлінського циклу.
Одним із основних важелів управлінської діяльності керівника є управлінське рішення. Підготовка і оформлення управлінських рішень є одним із важливих аспектів організаторської діяльності директора навчального закладу.
Види рішень управлінського характеру: наказ, вказівка, розпорядження, постанова.
Форми рішень можуть бути усні або письмові (плани роботи, накази, рішення педагогічної ради, загальних зборів, методичної ради тощо).

Етапи прийняття управлінських рішень:
l. 1-й етап – виявлення проблеми, встановлення ступеня її важливості на підставі інформації, чітке й зрозуміле формулювання проблеми, її оцінювання.
l. 2-й етап – збір, вивчення інформації з цієї проблеми, аналіз фактів, виявлення суперечностей, труднощів.
l. 3-й етап – прийняття рішення:
а) визначення можливих варіантів рішення, їх обгрунтування;
б) визначення виду рішення (наказ, рекомендації, план тощо);
в) визначення осіб, відповідальних за виконання рішення;
г) забезпечення умов для виконання рішення.
l. 4-й етап – вибір варіанта рішення. Доцільно використати при цьому досвід колег, їхні міркування; забезпечити демократичний характер прийняття рішення.
l. 5-й етап – організація роботи з виконання рішення. Контроль за його виконанням.
Одним із найпоширеніших різновидів управлінського рішення керівника є наказ – розпорядчий документ, який видається директором ПТНЗ на основі діючих законів, постанов, указів, нормативних документів.
Наказ − це категорична форма управлінського рішення, яка вимагає обов'язкового і своєчасного виконання завдань, визначених у ньому.
Проект наказу створюється, як правило, членами адміністрації, згідно з розподілом функціональних обов’язків, підписується директором, узгоджується з іншими посадовими особами навчального закладу, у компетенції яких знаходиться повне або часткове вирішення питання, про яке йдеться в наказі.
Розглянемо основні вимоги до підготовки наказів з основної діяльності.
Накази з основної діяльності поділяються на установчі, констатаційно- установчі та аналітико-узагальнювальні.
Установчі – ті, що стосуються різних аспектів життя закладу. Це можуть бути завдання колективу закладу чи групі педагогічних працівників щодо підготовки й проведення предметних тижнів, свят, канікул, екскурсій тощо, це і накази на виконання законодавчих та нормативних актів про освіту, рішень колегій, наказів управління освіти, розпоряджень владних структур тощо.
(Кількість установчих наказів визначити неможливо, їх видають залежно від ситуації, яка зумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами).
Констатаційно-установчі – ті, що стосуються питань навчально-виробничої роботи. Підставою для їх видання можуть бути:
- результати перевірки стану відповідності викладання окремих предметів вимогам навчальних програм, організації роботи класних керівників, вихователів тощо;
- позитивні й негативні аспекти оцінювання навчальних досягнень учнів;
- результати державних кваліфікаційної та підсумкової атестацій;
- результати проведення контрольних робіт, анкетування, тестування, діагностування учнів;
- результати обговорення окремих особливо важливих питань життя закладу на засіданні педагогічної ради;
- питання ведення документації;
l виконання Законів України, Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепції національного виховання, Статуту та ін.
Аналітико-узагальнювальні − ті, в яких узагальнюються: підсумки вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, груп педагогів, методичних комісій та ін.; результати дослідницької та експериментальної роботи тощо.
Вимоги до написання наказу: науково-педагогічна обґрунтованість; законність (відповідність наказу постановам уряду з питань освіти, трудового законодавства, наказам органів управління, нормам, положенням, інструкціям); обґрунтованість (на основі констатації та аналізу конкретних фактів); своєчасність (необхідність на даний момент); логічна послідовність, чіткість, завершеність; конкретність (чітка вказівка змісту роботи, виконавців, термінів виконання); висока культура викладу.
Вимоги до тексту:
Текст наказу ділиться на дві частини: описову (констатуючу) та резолютивну (розпорядчу).
Описова (констатуюча) частина наказу містить такі елементи: вступ; доведення; висновок.
У вступі необхідно зробити коротке введення в суть питання, що розглядається. Тут слід зазначити причину, що призвела до видання наказу, викласти теорію питання, коротко описати, коли і де питання вивчалося або перевірялося.
(Причини можуть бути такими: серйозні недоліки в роботі; позитивні результати роботи; виконання наказів і розпоряджень законодавчих органів тощо)
У доведенні:
- викладається суть питання, перелічуються головні факти, події, створюються докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, таблицями, діаграмами, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали, висвітлюються надбання та позитивні факти роботи педагогів, методичних комісій тощо;
- якщо необхідно підкреслити роль конкретної особи, результативність її роботи, слід використати активну форму: «Викладачі математики Попова І.Б., Кудлай П.І. забезпечують диференційований підхід на уроках...»;
- якщо факт, про який йдеться в наказі, має більше значення, ніж роль конкретної особи, то використовується пасивна форма: «У ліцеї здійснюється належний контроль за відвідуванням учнями занять...»;
- при виявленні недоліків слід зазначити: «Виявлено порушення у виконанні навчальних програм...», «Не надається належної уваги...» і т.п.
У висновку коротко формулюється мета видання наказу. Це може бути: виправлення недоліків, виявлених в ході перевірки і перелічених в констатуючій частині; заохочення працівників; поширення кращого педагогічного досвіду; виконання директивних вказівок вищих органів тощо
(Для висновку використовують дієприслівникові звороти, якими починають фразу: “Враховуючи...”, “Зваживши...”, “Керуючись...”, “Беручи до уваги...”, “Виходячи...”, “Врахувавши...”, “З метою виконання…”)
В організаційних наказах перші два елементи – вступ і доведення – не пишуться, лише висновок. У такому випадку в констатуючій частині наказу вказується: назва виду документа, його автор; дата і номер документа; повна назва документа (заголовок).
В аналітичних наказах найчастіше використовуються всі три елементи констатуючої частини - вступ, доведення, висновок. Цими наказами керівник закладу доводить до працівників управлінські рішення на підставі вивчених та перевірених питань стосовно внутрішнього життя закладу.
Резолютивна (розпорядча) частина наказу починається словом «Наказую», яке друкується великими літерами, тобто виділяється і таким чином відокремлює констатуючу частину наказу від розпорядчої. Слово «Наказую» друкується з окремого рядка від краю лівого поля, в лапки не береться, а в кінці ставиться двокрапка. Після слова "Наказую" з абзацу друкується текст розпорядчої частини, перераховуються всі дії, обов'язкові для виконання підлеглими, підрозділами і посадовими особами, до яких звернений наказ. Якщо в наказі відсутня констатуюча частина, то розпорядча частина викладається без слова «Наказую». У таких випадках тексти складаються з параграфів.
Вимоги до тексту: наказ необхідно писати короткими, чіткими реченнями; виклад тексту має бути послідовним, без повторень і протиріч; кожна нова думка викладається з абзацу; текст наказу повинен бути точним, без будь-яких тлумачень; формулювання мають бути конкретними, не суперечити за змістом раніше виданим наказам, іншим пунктам даного наказу; розпорядження висловлювати дієсловом у неозначеній формі (здійснити, забезпечити, розробити, виконати, покласти відповідальність...). Слід уникати неконкретних виразів типу «підняти», «підвищити», «удосконалити», «вжити заходів» та ін., бо виконання таких наказів важко перевірити.
Якщо розпорядча частина містить різні за характером дії і кілька виконавців, вона ділиться на розділи, пункти, підпункти. Нумерація пунктів і підпунктів проводиться арабськими цифрами. У кожному пункті (підпункті) викладається тільки одне завдання з наведенням прізвища конкретного виконавця (структурний підрозділ або конкретна посадова особа) і терміну виконання. Прізвища осіб у межах одного пункту слід розташовувати в алфавітному порядку і писати у давальному відмінку. При вказівці термінів виконання слід писати число, місяць, рік. В останньому пункті розпорядчої частини необхідно зазначити структурні підрозділи або осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.
Тематика і кількість наказів у кожному ПТНЗ повинні обумовлюватися насамперед практичними потребами подальшого вдосконалення окремих аспектів навчально-виробничого процесу, підвищення відповідальності працівників за виконання службових обов'язків.
Жодним нормативним документом кількість наказів не регламентовано.

Пропонуємо орієнтовну циклограму наказів на рік.


Звертаємо вашу увагу на те, що:
- директор ПТНЗ може видавати накази, яких немає у наданій циклограмі;
- можливе інтегрування окремих пунктів для видання наказів;
- не обов'язково щороку видавати накази з усіх питань, які перераховані в циклограмі;
- деякі накази, що стосуються організації виробничої практики, поетапної атестації, державних кваліфікаційної та підсумкової атестацій, видаються відповідно до графіків навчального процесу в конкретних групах (в циклограмі вони зазначені вибірково).
СЕРПЕНЬ
- Про розподіл обов'язків між адміністрацією ПТНЗ
- Про режим роботи навчального закладу
- Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку
- Про результати працевлаштування випускників
- Про поділ груп на підгрупи для вивчення окремих предметів
- Про розподіл педагогічного навантаження на навчальний рік
- Про організацію роботи гуртків та клубів за інтересами, призначення їх керівників
- Про призначення класних керівників, закріплення майстрів виробничого навчання за групами
- Про затвердження керівників методичних комісій, творчих груп
- Про призначення відповідальних і встановлення доплат за завідування навчальними кабінетами та майстернями
- Про додаткові заходи щодо поліпшення стану збереження тепло-, енергоресурсів у навчальному закладі
- Про обов’язкові медичні огляди працівників навчального закладу
- Про запобігання правопорушенням, злочинності й бездоглядності
- Про заборону тютюнопаління та формування здорового способу життя
- Про організацію роботи з пожежної безпеки у ____ н.р. та призначення відповідальних
- Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у ____ н.р.
- Про організацію роботи з безпеки дорожнього руху у __ н.р.
- Про організацію роботи бібліотеки
- Про проведення Дня знань

ВЕРЕСЕНЬ
- Про проведення діагностичних контрольних робіт


- Про підсумки проведення повторної державної підсумкової атестації
- Про зарахування учнів до навчального закладу
- Про організацію методичної роботи у ____ н.р.
- Про внесення змін до графіка проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками
- Про стажування майстрів виробничого навчання
- Про створення комісії для проведення атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році
- Про проведення І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, тижнів з окремих предметів або професій
- Про організацію роботи зі здібними учнями
- Про вивчення стану викладання навчальних предметів у ___н.р.
- Про вивчення системи роботи, досвіду педагогічних працівників
- Про організацію роботи з наставництва, закріплення молодих спеціалістів за досвідченими педагогами
- Про огляд-конкурс навчальних кабінетів
- Про здійснення психолого-педагогічного аналізу контингенту учнів з метою виявлення учнів, схильних до правопорушень, вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин
- Про склад Ради з профілактики правопорушень у навчальному закладі
- Про вивчення умов проживання важковиховуваних учнів, дітей-сиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей
- Про підготовку навчального закладу до осінньо-зимового періоду
ЖОВТЕНЬ
- Про роботу щодо запобігання правопорушенням та злочинності
- Про атестацію педагогічних працівників у ____н.р.
- Про стан ведення журналів теоретичного і виробничого навчання (учнівських зошитів...)
- Про роботу гуртків, організацію позаурочної роботи з фізкультури і спорту
- Про стан допризовної підготовки в ПТНЗ та заходи щодо її вдосконалення
- Про роботу педагогічного колективу над проблемною темою
ЛИСТОПАД
- Про стан викладання ___, рівень навчальних досягнень учнів
- Про підсумки проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
- Про участь учнів у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
- Про організацію самоосвітньої роботи педагогічних кадрів
- Про стан відвідування занять учнями ПТНЗ
- Про поліпшення роботи з вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду
- Про ефективність використання технічних засобів навчання і наочності
ГРУДЕНЬ
- Про проведення місячника методичної роботи
- Про стан виховної роботи в ПТНЗ
- Про проведення адміністративних контрольних робіт

- Про результати адміністративних контрольних робіт


- Про результати перевірки робочих місць викладачів, майстрів виробничого навчання, учнів
- Про створення комісій для проведення державної кваліфікаційної атестації з професій
- Про порядок завершення І семестру ___ н.р.
- Про організацію та проведення новорічних свят
- Про заходи щодо забезпечення безпеки учнів та працівників навчального закладу під час проведення новорічних свят та зимових канікул
- Про організацію роботи навчального закладу під час зимових канікул
- Про підготовку і проведення вечора-зустрічі з випускниками навчального закладу
СІЧЕНЬ
- Про проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками
- Про підсумки навчально-виробничого процесу за І семестр
- Про результати перевірки виконання навчальних планів і програм у І семестрі
- Про результати перевірки ведення документації
- Про результати вивчення досвіду викладача____ (майстра виробничого навчання)
- Про стан викладання ____, рівень навчальних досягнень учнів
- Про роботу педагогічного колективу з формування загальнонавчальних вмінь і навичок учнів
ЛЮТИЙ
- Про завершення навчального року, проведення державної підсумкової атестації в групах III курсу
- Про склад комісій з державної підсумкової атестації
- Про результати виробничого навчання в гр.___ з професій _____
- Про стан ведення журналів обліку теоретичного і виробничого навчання
- Про дотримання вимог з охорони праці, ведення документації з безпеки життєдіяльності
- Про використання педагогічними працівниками досягнень науки й позитивної практики
- Про організацію і проведення училищних змагань "Знай і виконуй правила дорожнього руху"

БЕРЕЗЕНЬ
- Про стан викладання ____, рівень навчальних досягнень учнів


- Про роботу методичних комісій в ПТНЗ
- Про стан профорієнтаційної роботи в ПТНЗ та заходи щодо її удосконалення
- Про хід виконання рішень педагогічної ради
- Про результати державної підсумкової атестації із загальноосвітніх предметів в групах III курсу
- Про підсумки атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році
КВІТЕНЬ
- Про підготовку та проведення державної підсумкової атестації із загальноосвітніх предметів в групах II курсу
- Про склад комісій з державної підсумкової атестації
- Про результати проведення училищних олімпіад, конкурсів фахової майстерності, тижнів з предметів і професій
- Про стан відвідування занять учнями ПТНЗ
- Про стан викладання фізичної культури та ефективність спортивно-масової роботи у навчальному закладі
ТРАВЕНЬ
- Про порядок закінчення нового навчального року та підготовки до проведення державної кваліфікаційної атестації
Про виконання навчальних планів і програм, лабораторних і практичних робіт з __
- Про результати вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предметів і професій
- Про підсумки перевірки стану викладання ____
- Про підготовку робочих навчальних планів на ___н.р.
- Про організацію літнього відпочинку учнів
ЧЕРВЕНЬ
- Про результати виховної роботи з учнями
- Про результати науково-методичної роботи з педагогічними працівниками
- Про визначення навчальних досягнень учнів за підсумками державної підсумкової атестації із загальноосвітніх предметів в групах II курсу та державної кваліфікаційної атестації з професій
- Про виконання плану роботи ПТНЗ на навчальний рік
- Про підсумки роботи бібліотеки
- Про стан виконання нормативних та директивних документів з охорони праці

Планування методичної роботи


Планування методичної роботи здійснюється у VІІ та VІІІ розділах плану роботи навчального закладу на поточний навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів навчального закладу.
План має містити основні завдання та напрями методичної роботи, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану освіти в області та стану навчально-виробничого процесу в навчальному закладі.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал