Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний центр пто у донецькій області



Сторінка3/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Заняття-панорама
Для «заняття-панорами» можна пропонувати теми типу: «Активні методи навчання», «Гуманізація і демократизація навчально-виробничого процесу в ПТНЗ», «Використання активних форм навчання у навчально-виробничому процесі», «Педагогіка співробітництва», «Використання новітніх педагогічних технологій під час вивчення...», «Активізація пізнавальних інтересів учнів» тощо.
Проводяться такі заняття під девізами: «Хто шукає, той завжди знайде!», «Умієш сам – навчи іншого!» та ін.
Мета заняття: надати можливість творчо працюючим педагогам продемонструвати винайдені ними методичні прийоми; ознайомити слухачів із різноманітністю розв'язань поставленої проблеми; навчити слухачів алгоритму аналізові методичних знахідок.
Варіант 1
«Заняття-панораму» проводять творчі педагоги, які використовують ефективні методи, методичні прийоми та досягли високих результатів. На заняття запрошують усіх бажаючих колег та тих, кого рекомендує методичний кабінет. Після закінчення присутні проводять обговорення «заняття-панорами», обмінюються думками.
Варіант 2
Усі відкриті заняття проводяться в одній аудиторії. Одночасно дають заняття, об'єднані однією темою або проблемою, 2-3 викладача. Заняття проходять так: подаються фрагменти і пояснення до них. Після закінчення всіх занять виносять рішення про позитивні сторони, оригінальні знахідки. «Заняття-панораму» проводять в одній аудиторії, а підсумки цієї серії занять – в іншій, влаштовуючи колективне заключне обговорення.

Методична сесія

Методична сесія педагогів навчального закладу – ефективна форма роботи, яка координує діяльність усієї методичної служби і направлена на розвиток навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності.


Методична сесія проводиться один раз на рік у визначений термін за такими питаннями:
· проведення творчих звітів педагогів, які атестуються;
· сприяння розвитку фахової майстерності;
· прогнозування педагогічного досвіду;
· стимулювання творчої діяльності педагогів.
Методична сесія проводиться у два етапи:
Перший етап методичної сесії – «Свято педагогічної творчості».
Під час його проведення відбувається презентація досвіду кращих педагогів, які атестуються, а також засідання творчих і проблемних груп, проводяться «круглі столи», майстер-класи за проблемою (назвою) методичної сесії.
Другий етап методичної сесії передбачає творчі звіти, презентації портфоліо (кейсів), що проводяться перед колегами, методичним активом, де педагоги демонструють свої творчі доробки, пропагують власний досвід, проводять уроки-панорами, презентують навчальні методичні рекомендації тощо.
Під час методичної сесії відбувається стимулювання педагогічних кадрів до творчої діяльності (вручаються дипломи, почесні грамоти, грамоти за участь), виносяться пропозиції щодо атестації, приймаються рішення про публікацію кращого досвіду.
Така організація методичної роботи спонукає пробудженню в педагогів інтересу до інноваційної діяльності, потреби в саморозвитку та у самовдосконаленні, виробленню в колективі атмосфери творчого пошуку найбільш ефективних шляхів навчання і виховання учнів, формуванню сприятливого мікроклімату в навчальному закладі.
Методичний аукціон
Для ознайомлення педагогів із цікавими та яскравими результативними ідеями проводиться методичний аукціон, за допомогою якого можна цікавіше побудувати проведення семінару-практикуму чи заняття з контролю знань.
Мікрогрупа чи окремий учасник висувають ідею і пропонують «удосконалити» її або замінити іншою. Аукціон проводять доти, поки не будуть внесені ідеї-поправки. Найкращою визнають таку, за яку проголосує більшість. Ідеї висувають для втілення їх у життя, але розпочинають із висунення найфантастичніших думок. Під час проведення аукціону може розігруватися методична література тощо.
Методичний ринг
Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань, дає можливість виявити загальну ерудицію та обізнаність педагогів із проблемою.
Методичний ринг можна проводити, коли існує два питання. Заздалегідь готуються два опоненти. Кожен опонент має групу підтримки лідера у разі необхідності. Група аналізу оцінює рівень захисту відповідного погляду на проблему, рівень підготовки опонента. Щоб зняти напруження, слід заздалегідь продумати, чим заповнити паузу (педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо). Наприклад, методичний ринг з теми «Впровадження інтерактивних форм та прийомів у навчальний процес».
Методичний ринг – це змагання різних методичних ідей щодо реалізації однієї й тієї ж проблеми. Ось, наприклад, методичний ринг з теми «Активізація пізнавальної діяльності учнів». Для реалізації цієї теми використовуються активні форми навчання, ігрові завдання, підвищується роль самостійності, самоосвіти, фактичного знання проблеми, ерудиції.
У роботі методичного рингу беруть участь члени колективу ПТНЗ чи методичної комісії, з яких формується 3-4 групи. У кожній із них є фасилітатор, який організовує роботу групи відповідно до встановлених правил. На засідання запрошують відомого викладача-методиста, який має яскраво виражений індивідуальний методичний почерк. Гості і творчо працюючі педагоги виступають із питаннями, на які відповідає викладач-методист. Розглядається серія теоретичних і практичних завдань, розробляються методичні рекомендації щодо впровадження новаторських методик або знахідок запрошених на засідання методичного рингу майстрів педагогічної справи, які повідомляють колегам вихідну інформацію про методику пошуку новаторської ідеї, сутність і шляхи впровадження в педагогічну практику, відповідають на запитання учасників засідання та оцінюють роботу груп.
Фасилітатор здійснює загальне керівництво засіданням, проводить інструктаж учасників засідання щодо правил проведення методичного рингу та робить висновки про підсумки раундів і засідання загалом.
Методична панорама
Колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи педагогів, який має спільне тематичне спрямування.
Методична олімпіада-конкурс
Індивідуально-групова форма організації практичної розробки педагогами певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.
Рольова гра
Групова форма занять, яка передбачає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.
Обмін досвідом роботи
Має на меті популяризацію і поширення ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності педагогів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними підходами. Обмін досвідом роботи передбачає діагностування якості професійно-педагогічної діяльності, аналіз та оцінювання її відповідності завданням і прогресивним тенденціям, а також рівню її продуктивності; виявлення в системі роботи педагога творчих елементів і проблем, які йому необхідно розв’язати. Процес обміну досвідом – багатоаспектна робота, яка потребує від виконавців та учасників високого рівня професіоналізму й етичної культури, виявляє ступінь володіння всіма складовими структури педагогічної діяльності – пізнавальної, організаційної, комунікативної, розвивальної, творчої.
Групова консультація
Групова консультація – це форма методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених у розв'язанні одних і тих же проблем.
Завдання групової консультації – надавати постійну допомогу педагогам у самоосвіті, вирішенні чергових проблем, аналізі особистого досвіду у світлі нових завдань, розширенні перспективи використання нових завдань на практиці, озброєнні конкретними прийомами самоаналізу та самооцінки.
Планові групові консультації проводять тоді, коли група педагогів тривалий час працює над вирішенням складної проблеми.
Організація та проведення групових консультацій
1. Визначення теми консультації на основі вивчення стану навчально-виробничої роботи, показників рівня навчальних досягнень учнів, наявності невирішених проблем, недоліків у роботі педагогів.
2. Опрацювання науково-популярної, психолого-педагогічної та методичної літератури з цієї проблеми, добір фактичного матеріалу, що ілюструє, доповнює теорію.
3. Визначення консультантів (це можуть бути керівники навчальних закладів, методисти, юристи, лікарі, психологи, логопеди, практики та ін.).
4. Визначення складу учасників (з урахуванням результатів бесід, анкетувань, діагностувань, особистої зацікавленості педагогів проблемою).
5. Складання сценарію проведення консультації (забезпечення чіткості, стислості та проблемності викладу матеріалу, моделювання найбільш значущих ситуацій, активізація слухачів залученням до бесіди чи до живого переконливого діалогу).
6. Підготовка оголошення про дату і місце проведення консультації зі стислим переліком питань, запропонованих для розгляду.
7. Вироблення чітких, конкретних рекомендацій, тез.
Методичний тиждень
Цікавою і ефективною формою обміну досвіду, практичного навчання педагогів є тижні педагогічної майстерності.
План тижня включає представлення творчих лабораторій педагогів, проведення відкритих уроків, позаурочних заходів, конференцій, творчих звітів, творчих зустрічей, методичних фестивалів, ярмарок педагогічних ідей, демонстрування методичного дидактичного матеріалу тощо.
Інформувати педагогічний колектив про досягнення педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.
Вони бувають тематичні (присвячені якійсь одній проблемі) та оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для педагогів навчального закладу), наприклад: „Увага, цікавий досвід”; „Чого навчатися у своїх колег?”; „Є ідея”; „Запрошуємо до розмови”; „Радимо застосувати в своїй практичній діяльності”; „Творчість на уроці”.
План проведення методичного тижня
Тема „Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів”
Понеділок
1. Методична консультація „Вибір форм і методів активізації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах уроку”.
2. Методична тека: „Організація пізнавальної діяльності учнів”.
Вівторок
1. Конкурс методичних розробок уроків „Мій кращий урок”.
2. У творчій лабораторії майстрів виробничого навчання_________.
3. Виставка в бібліотеці „Інноваційні технології як засіб вдосконалення навчально-виробничого процесу”.
Середа
1. У творчій лабораторії викладачів ____________.
2. „Методична скринька” (виставка-огляд напрацювань досвідчених педагогів).
Четвер
1. Презентація результатів роботи творчої групи „Розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час”.
2. Консультація „З питань використання на уроках програмних педагогічних засобів”.
П’ятниця
1. Консультація „Диференційований підхід до викладання навчальних предметів”.
2. Огляд методичних бюлетенів.
Понеділок
Підсумки методичного тижня у навчальному закладі.
Тиждень наставництва
Мета: створити атмосферу співробітництва, співтворчості та співпраці двох груп педагогів: «майстровитих» та молодих.
Орієнтовний план тижня наставництва
Понеділок. Брифінг «Досвід. Проблеми. Знахідки» (зустріч молодих педагогів із наставниками та керівниками ПТНЗ).
Вівторок. Творча лабораторія наставника (день відкритих дверей для молодих спеціалістів: відвідування уроків своїх наставників).
Середа. «Дискусійна середа» з теми «Педагогічна творчість: проблеми розвитку і досвід».
Четвер. Вечір відпочинку «Українські вечорниці».
П'ятниця. «Гарячий телефон» (день консультацій наставників).
Методичні оперативки
Методичні оперативки є традиційною формою підвищення наукового, фахового рівня педагогічної діяльності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників
Ефективність даної методичної форми полягає в тому, що вона займає мало часу, може проводитись до уроків, після уроків, під час великої перерви; дозволяє обговорити питання, які неможливо передбачити заздалегідь. Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. основним змістом їх роботи є:
- оперативне ознайомлення педколективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки, НМЦ ПТО;
- ознайомлення з інноваційними технологіями, навчання та виховання, ППД;
- інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;
- розгляд поточних навчально-виробничих завдань планування роботи методичних формувань, підготовка та організація проведення методичних заходів, ведення документації, підготовка до державної підсумкової атестації, моніторингу, організація роботи гуртків (предметних, за інтересами) секцій, проведення олімпіад, конкурсів тощо;
- заслуховування інформації про стан навчально-виробничої роботи в ПТНЗ, групі, результати внутрішнього контролю, моніторингу, про участь у методичних заходах, виконання доручень тощо.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
1. Участь у діагностичному анкетуванні з визначення фахової та методичної майстерності.
2. Самоосвіта.
3. Стажування.
4. Наставництво.
5. Праця над єдиною методичною темою НМЦ ПТО, навчального закладу, педагога. Написання реферату з єдиної методичної теми навчального закладу, особистої психолого-педагогічної проблеми.
6. Курсова перепідготовка. Індивідуальний звіт про курсову перепідготовку.
7. Підготовка і проведення відкритих уроків, виховних заходів. Самооцінка особистої педагогічної діяльності.
8. Взаємовідвідування уроків, виховних заходів. Написання відгуку на відкритий урок, виховний захід, про свого колегу.
9. Участь у рейді «Робоче місце педагога, учня», конкурсі «Кращий навчальний кабінет». Виготовлення саморобного унаочнення, дидактичного матеріалу.
10. Участь в інструктивно-методичних нарадах, у роботі школи педагогічної майстерності, творчих груп, методичних комісій, обласних методичних секцій, ярмарку методичних знахідок та педагогічних здобутків, прес-конференції, диспуті, дискусії, науково-практичній конференції, психолого-педагогічних практикумах, тренінгах, консиліумах, педагогічних турні­рах, круглому столі, семінарі, аукціоні, брифінгу, практикуму з комп'ютерної грамотності, загальних виховних заходах тощо.
11. Виступ у періодичній пресі, перед колегами з лекціями, підготовка доповідей, презентацій на засідання педради, методичної комісії, обласної секції.
12. Участь в експериментальній методичній роботі. Здійснення персональних соціологічних досліджень.
13. Участь у конкурсі «Викладач року», тематичних конкурсах, методичних та педагогічних виставках.
14. Складання індивідуального плану особистої атестації. Індивідуальний опис особистого досвіду роботи. Підготовка і виконання особистого творчого звіту. Творчий звіт на нараді в присутності директора, на засіданні педради.
15. Оцінювання педагогічної діяльності колег, які атестуються. Робота над критичними зауваженнями за підсумками атестації.
16. Перегляд спеціальних педагогічних телепередач, читання спеціальної, художньої, педагогічної літератури, ознайомлення з бібліотекою, картотекою методичного кабінету, складання картотеки перспективного педагогічного досвіду, ведення записів особистих педагогічних знахідок. Створення особистої методичної бібліотеки.
17. Випуск тематичного методичного бюлетеня, персональних інформаційно-методичних бюлетенів, участь у випуску стіннівки.
18. Участь у громадському огляді знань учнів. Наставництво над учнями. Робота зі здібними учнями та учнями низь­кого інтелектуального рівня. Керівництво гуртком.
19. Участь у днях відкритих дверей навчального закладу.
20. Виконання персональних завдань адміністрації.
Самоосвіта
Важливою формою підвищення науково-методичного та фахового рівня педагога є самоосвіта.
Педагогічна самоосвіта – це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена самостійна робота педагога, спрямована на підвищення своєї професійної кваліфікації протягом всієї його практичної педагогічної діяльності.
Самоосвіта включає удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки.
Самоосвіта здійснюється за такими основними напрямками: удосконалення науково-теоретичної підготовки з фаху; підвищення методичної майстерності; психолого-педагогічна підготовка; поглиблення знань з теорії і практики виховання учнів; загальнокультурний розвиток.
Умови успішної самоосвітньої роботи педагогічного працівника: раціональне використання робочого часу педагога; виділення вільного дня для самоосвітньої діяльності; створення здорового психолого-педагогічного клімату в колективі; упорядкування громадських доручень; стимулювання праці; забезпечення необхідною науково-методичною літературою, педагогічно-психологічною, педагогічною, фаховою періодичною пресою; проведення методичних заходів з питань організації самоосвіти, основне завдання яких − навчити педагога не лише самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці, ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності; ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти.
Методика підготовки та проведення педагогічної ради

Сьогодні у професійно-технічних навчальних закладах області утверджується парадигма особистісно орієнтованої освіти. Реалізація нових підходів до навчально-виробничого процесу в ПТНЗ та визначення в ньому місця особистості починається із внесення відповідних змін до управлінської діяльності, яка має забезпечити безперервне професійне та особистісне зростання педагогічних працівників та учнів, стабільність і комфорт у закладі, адаптацію до умов, що постійно змінюються, визначення місця навчального закладу в цих умовах, стратегії й тактики його розвитку.


В умовах демократизації, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі керівництва навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу − педагогічної ради.
Педагогічна рада – це рада педагогів, які дійсно радяться, а не "засідають", така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки.
Педагогічна рада повинна функціонувати не тільки як орган розгляду, а і як орган рішення життєво важливих для навчального закладу питань. Він повинен стати інструментом колективного управління, допомогти розвити творче мислення педагога.
Головні мета і завдання педагогічних рад – об’єднати зусилля колективу навчального закладу на підвищення рівня навчально-виробничої роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки і перспективного досвіду; визначення „дерева цілей” діяльності педагогічного колективу, дальньої, середньої та близької перспектив, програми розвитку.
У функціях педагогічної ради можуть бути виділені такі групи: управлінські; методичні; виховні; соціально-педагогічні.
Пріоритетність кожної з них залежить від цільових установок педагогічного колективу та його керівників.
Управлінські (адміністративні) функції педагогічної ради включають такі різновиди:
- законодавчі виражаються в колективних рішеннях, які приймаються відкритим голосуванням і є обов’язковими до виконання кожним працівником;
- узагальнено-діагностичні: проведення дослідно-експериментальної роботи, соціальних, психологічних та медичних обстежень;
- планово-прогностичні: обговорення перспектив розвитку, планування діяльності колективу;
-·експертно-контролюючі: заслуховування звітів, заключення про діяльність педагогічних працівників, про виконання педагогами та учнями Уставу ПТНЗ, єдиних вимог до учнів;
- коректуючі: внесення змін і поправок в плани роботи у зв’язку зі змінами державної політики, соціального замовлення.
У методичних функціях педагогічної ради можна відзначити направлення:
• інформаційне: повідомлення про стан навчально-виробничого процесу та шляхи його удосконалення; про досягнення педагогічної науки, пропаганда перспективного досвіду;
• узагальнююче: аналіз стану навчально-виробничого процесу, рівня викладання, рівень навчальних досягнень та вихованості учнів, узагальнення й аналіз педагогічного досвіду;
• розвиваюче: розвиток педагогічної майстерності, оволодіння формами, методами та прийомами навчання, які дають найбільший ефект, використання досвіду педагогів-новаторів, інших навчальних закладів, застосування прогресивних навчальних технологій;
• навчаюче: перш за все підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом різних форм передачі знань, умінь, навичок педагогічної майстерності;
• активізуюче: активізація зусиль педагогічного колективу, всіх ланок методичної служби: науково-методичної ради, методичних комісій, методичного кабінету і роботи кожного педагога над своєю методичною темою.
Виховні функції педагогічної ради направлені на формування індивідуальності кожного працівника, свідомої дисципліни педагогічного колективу, допомога в збагаченні та розкритті індивідуальності кожного педагога.
Виховання колективу проходить в процесі підготовки засідань педагогічних рад, до чого залучаються всі педагогічні працівники, обговорення питань та прийняття рішень, а також у виконанні прийнятих рішень. Колективна робота виховує свідому внутрішню дисципліну, організованість, відповідальність, здібність до планомірної діяльності.

Соціально-педагогічні функції полягають в:
- комунікації, зв’язку педагогічного колективу з батьками, учнями, з педагогічними колективами інших ПТНЗ;
- координації та інтеграції зусиль суб’єктів виховання: ПТНЗ, сім’ї, громадських організацій; погодженні, встановленні цілеспрямованих зв’язків, послідовності дій;
- захисту учнів та педагогічних колективів, виконання правових норм по відношенню до учасників педагогічного процесу (здорових умов роботи і навчання, харчування, соцзабезпечення, прийому та звільнення).
До складу педагогічної ради навчального закладу входять директор, заступники директора, старший майстер, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, практичний психолог, соціальний педагог, керівники гуртків, медичний працівник, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради можуть входити роботодавці – замовники кадрів, голова батьківського комітету. Склад педагогічної ради затверджується наказом директора навчального закладу.
На засідання педагогічної ради можуть запрошуватися представники громадських організацій, педагогічні працівники інших навчальних закладів, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу.

Головою педагогічної ради навчального закладу є його директор. Педагогічна рада обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік.


Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. Упродовж року відбувається 4-5 засідань педагогічної ради.
Технологічна система планування, підготовки і проведення педагогічних рад включає такі етапи:
Перший етап – теоретичний, який передбачає:
- визначення тем педагогічних рад на 3 роки у відповідності із науково-методичною проблемою, концепцією розвитку ПТНЗ, метою й завданнями, прогнозованими результатами;

- планування тематики педагогічних рад на навчальний рік на основі аналізу діяльності навчального закладу за попередній рік. Завчасне (до 1 вересня) ознайомлення педагогічного колективу з тематикою засідань педрад та затвердження її на першому засіданні педагогічної ради.


Другий етап – організаційний, який передбачає:
- складання плану проведення педагогічної ради, вибір форми проведення, уточнення мети й завдань;
- добір методів дослідження (спостереження, бесіди, анкетування дорослих, тестування, вивчення наукової літератури, нормативно-законодавчих документів, моделювання, експеримент, узагальнення перспективного педагогічного досвіду тощо);
- створення робочої групи по проведенню педагогічної ради, розподіл обов’язків, делегування повноважень.
Третій етап – моніторинговий, який передбачає:
- організацію збирання інформації за підсумками дослідження та здійснення аналізу отриманої інформації.
Четвертий етап – практичний – проведення засідання педагогічної ради й прийняття рішення.
П’ятий етап – аналітично-регулюючий.
- аналіз ефективності роботи педагогічної ради на нараді при директорові;
- робота щодо виконання попередньо ухвалених рішень;
- контроль за виконанням рішення педагогічної ради.
Унаочнимо за допомогою циклограми зміст підготовки й проведення педагогічної ради.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал