Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний центр пто у донецькій області



Сторінка2/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Творча педагогічна майстерня (ТПМ)
Творча педагогічна майстерня – добровільне об’єднання педагогів з високою творчою активністю, з властивим баченням проблем освітнього процесу та шляхів їх розв’язання, з високими результатами власної педагогічної діяльності.
До основних завдань творчої педагогічної майстерні належать:
- моделювання, апробація, впровадження, модернізація інноваційних технологій, перспективного педагогічного та виробничого досвіду;
- вдосконалення змісту, форм, методів організації навчально-виробничого процесу;
- напрацювання певних методик викладання навчальних предметів;
- апробація нових навчальних програм, підручників, посібників;
- розвиток творчості та професійної компетентності учнів, орієнтація їх на життєвий успіх.

Ефективними формами діяльності творчої педагогічної майстерні є: круглі столи, семінари-практикуми, тренінги, методичні студії, презентації, педагогічні виставки, педагогічні вітальні тощо.


Творча майстерня організовує роботу за розробленим планом роботи на начальний рік відповідно до обраної проблеми. Це: участь у розробці авторських програм, положень, проектів, авторських сценаріїв та уроків; проведенні консультацій, майстер-класів, семінарів і конференцій з проблем інновацій; організація наукової роботи педагогів та учнів ліцею; співпраця з науковими працівниками різних галузей наук; випуск методичного інформаційного бюлетеня; організація роботи з розробки методичних матеріалів, посібників, підручників; упровадження інноваційних технологій в практику роботи викладачів ліцею; розробка інтеграційних проектів; створення творчих динамічних груп (ТДГ) та організація роботи в них; проведення науково-методичних семінарів для педагогічних працівників; підготовка до ліцейної науково-практичної конференції; конкурс на кращий урок, проведений з використанням мультимедійних засобів тощо.
Координатором роботи творчої майстерні можуть бути наукові консультанти. Свої творчі надбання, результати своєї діяльності члени творчої майстерні презентують на засіданнях методичних формувань. Результати роботи творчої майстерні заслуховуються на засіданні педагогічної ради.
Майстер-клас
Майстер-клас – форма передачі досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи. Сприяє вивченню і впровадженню до практики інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду.
Очолюють майстер-класи досвідчені, творчі педагоги, майстри педагогічної праці, досвід роботи яких вивчено та узагальнено.
Мета діяльності майстер-класу – удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання.
Основне завдання майстер-класу – сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виробничого процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами.
При виборі цієї форми роботи необхідно визначити: тему, мету, завдання, очікувані результати майстер-класу; керівника майстер-класу; учнів майстер-класу; регламент роботи майстер-класу; орієнтований зміст роботи; форму підведення підсумків роботи.
До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись із досвідом роботи педагога-керівника, запозичити кращі ідеї, надбання колеги щодо навчальної діяльності.
Робота майстер-класу організовується згідно з планом роботи на рік, затвердженим методичною радою, при наявності одного і більше учасників. Засідання проводяться один раз на місяць.
Технологія проведення засідання може включати такі етапи:
1. Повідомлення теми і мети.
2. Представлення власної педагогічної системи з даної теми.
3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання керівника.
4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки, уроки-імпровізації, позаурочні заходи тощо), які розкривають технологію педагогічної системи з теми майстер-класу.
5. Проведення самоаналізу уроку чи позаурочного заходу.
6. Запитання слухачів керівнику з опрацьованої теми заняття.
7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позаурочного заходу із застосуванням продемонстрованої педагогічної технології, форм і методів роботи.
8. Захист напрацьованих моделей.
9. Заключне слово керівника.
Успіх роботи майстер-класу, в першу чергу, залежить від бажання керівника представити свій досвід роботи, від якості проведення методичного заходу.
Підвищити ефективність проведення засідань майстер-класу допоможе врахування його керівником таких аспектів:
- актуальність, відповідність теми заняття проблемі майстер-класу;
- оригінальність, доступність висвітлення педагогічної ідеї;
- вибір форм проведення уроку чи позаурочного заходу;
- презентація результатів педагогічного досвіду, враховуючи думку колег та учнів;
- якість самоаналізу уроку чи позаурочного заходу.
Актуальними темами роботи майстер-класів можуть бути:
− Навчальні методи та прийоми сучасного уроку.
− Особистісно орієнтований підхід до проведення уроку;
− Раціональне використання робочого часу учнів на уроці.
− Розвиток особистості учня в системі компетентісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання.
− Створення на уроці психолого-педагогічної атмосфери.
− Врахування індивідуальних особливостей учнів. Особливості організації роботи зі здібними учнями.
− Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках та позаурочний час.
− Застосування методів продуктивного навчання на уроках.
− Екологічне виховання на уроках та в позаурочний час.
− Розвиток мотиваційної сфери учнів.
− Прикладна спрямованість змісту навчальних програм.
− Формування в учнів навичок використовувати набуті знання та вміння в реальних життєвих ситуаціях тощо.
Творча лабораторія
Форма роботи, що об’єднує педагогів-практиків, які займаються освітньою діяльністю з певних напрямів, називається творчою лабораторією.

Проблеми, що розглядаються в рамках роботи лабораторії, охоплюють питання навчання, виховання та розвитку учня й педагога.


Важливим елементом функціонування творчої лабораторії є співпраця з науковцями, оскільки результати експериментальної роботи мають бути проаналізовані та популяризовані серед широких кіл освітянської громадськості.
Творча лабораторія може охоплювати педагогів різного фаху й категорій, представників органів управління освітою, НМЦ ПТО, адже вона розробляє інноваційні методи та форми навчально-виробничого процесу.
Робота лабораторії може будуватися на заочному принципі, тобто деякі проблеми, що вимагають групової взаємодії під керівництвом тренера (керівника), можуть вирішуватися під час круглих столів, семінарів, тренінгів, зустрічей тощо. Інші ж можуть відпрацьовуватися дистанційно у вигляді домашнього завдання чи самостійної роботи слухачів творчої лабораторії, що проводиться в перервах між заняттями.
План роботи творчої лабораторії передбачає наявність проблеми, що вивчається або вдосконалюється, керівника, провідних спеціалістів (3-5 педагогів з вищою кваліфікаційною категорією та педагогічним званням), а також слухачів.
У плані роботи зазначаються також мета й завдання функціонування лабораторії та 3-4 засідання на рік із темами, термінами, формою проведення та відповідальними.
Передбачається наявність домашнього завдання та проблем для самостійного опрацювання з посиланням на відповідну літературу. Термін дії лабораторії обмежується наявністю запитів та зацікавленістю педагогів у вирішенні проблеми. Це може бути в середньому 3-5 років. Необхідною умовою є публікації результатів діяльності в педагогічній пресі, узагальнення матеріалів у вигляді видавничої діяльності.

Творча група
Нові технології ставлять перед педагогами принципово нове завдання: оцінювати не тільки результат, а й сам процес навчання, враховуючи особистісні фактори учнівських колективів. За таких умов важливу роль відіграють мотиваційні фактори навчання. Для підвищення ефективності науково-методичної роботи педагогів, посилення прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, долучатися до пошуків найефективніших шляхів реалізації завдань педагогічної діяльності виправданою формою роботи є створення творчих груп. Творча група – це організований невеликий колектив педагогічних працівників, які поглиблено вивчають запропоновану проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, забезпечуючи його творче застосування.
Діяльність творчих груп носить випереджаючий, пошуковий, дослідницький характер. Членами творчих груп є як досвідчені. так і молоді педагогічні працівники, як одного профілю, так і різних. Головне, щоб їх об’єднувала науково-методична проблема, яку вони досліджують.
Тривалість роботи творчої групи залежить від складності розв’язання науково-методичної проблеми, над якою вона працює.
Виділяють два види творчих груп:
- творчі групи, що працюють над впровадженням результатів наукових досліджень з певної науково-методичної проблеми;
- творчі групи, що працюють над впровадженням відомого перспективного педагогічного досвіду.
Основні напрями, діяльності творчих груп:
1. Науково-дослідна робота:
- поглиблене вивчення актуальної науково-педагогічної проблеми;
- створення теоретичного банка даних із проблеми, яка вивчається;
- трансформування науково-педагогічної проблеми, яка вивчається, через розробку нових моделей організації освітнього процесу, проектів, рекомендацій з даної проблеми;
-·проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків про інноваційні напрямки діяльності розвитку навчально-виробничого процесу.
2. Конструювання окремих форм організації навчально-виробничого процесу:
- методичних розробок уроків;
- розробка сценаріїв позаурочних заходів, предметних тижнів;
- розробка програми з окремих напрямків роботи педагога-предметника та класного керівника;
- розробка дидактичного матеріалу тощо.
3. Розробка програм з окремих напрямків реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу
- програма підготовки педагога до інноваційної діяльності;
- програма вивчення, моделювання, впровадження інноваційних технологій;
- програма вивчення, узагальнення, поширення ППД.
4. Вивчення, моделювання, узагальнення, впровадження ППД членів творчої групи.
- вирощування перспективного педагогічного досвіду;
- створення банка даних щодо впровадження інноваційних технологій, ППД, напрацювань творчої групи в практику роботи навчального закладу.
Предметом поглибленого вивчення можуть бути такі проблеми:
1. Формування інформаційної культури.
2. Організація і зміст інноваційної діяльності з метою активізації процесу особистісного самовизначення педагога й учня.
3. Intel. Навчання для майбутнього.
4. Методи і прийоми розвитку інтелектуально-пізнавальних творчих здібностей учнів.
5. Удосконалення уроку як засіб розвитку творчої особистості педагога та учнів.
6. Конструювання уроків з використанням комп’ютерних технологій.
7. Розвиток творчої ініціативи педагогів та учнів на основі інноваційних підходів до організації навчально-виробничого процесу.
З метою ефективного та результативного впровадження інноваційних технологій слід спрямувати діяльність творчих груп на поглиблене вивчення найбільш значущих наукових ідей, покладених в основу педагогічних інновацій.
Творчі групи здійснюють свою діяльність відповідно до розробленого плану роботи, орієнтовна структура якого може бути такою:
- вступ (актуальність теми, мета, завдання творчої групи, алгоритм роботи із визначеними термінами);
- склад творчої групи (прізвище, ім’я, по батькові, посада, педстаж, індивідуальна проблема, громадське доручення, термін його виконання);
- тематика засідань − планується відповідно до технології діяльності творчої групи, яка може визначатися такими етапами:
І етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, яка досліджується (теоретичний аспект та досвід освоєння наявного досвіду), консультації з науковцями, досягнення високої компетентності в суті даної проблеми, створення банку даних щодо методичного забезпечення теми.
ІІ етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо практичного застосування інноваційних форм і методів роботи, які вивчалися, досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених ученими, стосовно специфіки організації навчально-виробничого процесу, визначення мети творчих пошуків, змісту і напрямів роботи.
ІІІ етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, їх корекція в процесі практичного застосування, створення власного досвіду із даної проблеми та його опис як на паперових, так і електронних носіях.
ІV етап. Поширення набутого й апробованого педагогічного досвіду, його популяризація (виступи з лекціями, повідомленнями на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях, пропаганда в пресі, демонстрація створеного досвіду на практиці тощо).
При плануванні тематики засідань радимо передбачити роботу між засіданнями.
На початковому етапі роботи творчої групи важливо визначити конкретні завдання кожному членові творчої групи, що забезпечить цілеспрямоване поглиблене дослідження вибраної науково-методичної проблеми та ефективне впровадження педагогічних ідей в практичну діяльність.
На підсумковому засіданні кожен із членів звітує про результати своєї праці над вищезазначеними проблемами.
Поширеними формами звіту творчих груп є: моделювання, панорами творчих знахідок, захист ідей, презентації, методичні фестивалі, педагогічні ринги, аукціони методичних ідей, творчі діалоги, мозкові атаки, творчі дискусії, захист проектів тощо.
Доцільно вести паспорт творчої групи, до якого радимо включити:
- Назву проблеми, над якою працює творча група.
- Прізвище, ім’я, по батькові, посада, кваліфікаційна категорія, звання керівника творчої групи.
- Якісний склад членів творчої групи.
- Період роботи творчої групи.
- План роботи творчої групи.
- Облік результативності роботи творчої групи щодо впровадження інновацій.


з/п


Назва інновацій

Основні ідеї

Очікувані результати

Форма узагальнення

Форми впровадження


















· Впровадження перспективного педагогічного досвіду.




з/п


Об’єкт ППД

Проблема досвіду

Хто впроваджує

Форма узагальнення

Форми впровадження


















Підсумком роботи творчих груп є методичні рекомендації, посібники, пам’ятки, методичні розробки уроків, підготовлені на основі вивчення досягнень науки, ППД, пробного впровадження їх у практику.


Фокус-групи
Їх діяльність сконцентрована на реалізації конкретної, чітко окресленої проблеми. Кількість членів фокусної групи та термін її роботи визначається залежно від проблеми та мети дослідження (група може працювати 30-40 хвилин і більше).
Основні переваги фокусної групи: розуміння педагогом важливості педагогічної праці, необхідності її удосконалення; вирішення нагальних проблем за короткий проміжок часу, творчо, ефективно; отримання зворотної інформації; мотивація учасників до саморозвитку, самореалізації, інноваційної діяльності; створення колективу однодумців.
Дана форма роботи особливо ефективна при плануванні системи методичної роботи.
Метою дослідження може бути:
- з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році;
- відслідкування актуальних для певної частини колективу проблем, утруднень педагогічної діяльності;
- конкретизація напрямків допомоги, якої потребують дані члени педколективу;

- проектування педагогічної творчості педагога.


За допомогою фокусних груп можна дослідити такі теми:
- «Результативність курсової підготовки»;
- «Участь певної частини колективу у дослідженні науково-методичної проблеми»;
- «Як підвищити якість та ефективність самоосвітньої діяльності?»;
- «Чи готові педагоги до інноваційної діяльності?»;
- «Як налагодити дисципліну на уроці»;
- «Сучасні вимоги до уроку»;
- «Чи потрібен моніторинг у ПТНЗ?»
- «Уміння керувати колективом учнів»;
- «Методика організації пошукової діяльності учнів»;
- «Як налагодити взаємозв’язок з батьками»;
- «Як підвищити якість проведення конкурсів, предметних олімпіад?» і т.д.
Теми, які виносяться на обговорення засідань фокусних груп, надзвичайно різноманітні, головне, щоб вони були тісно пов’язані з завданнями навчального закладу, науково-методичною проблемою, яку педколектив досліджує та впроваджує в практичну діяльність.
Методичний бенефіс
Групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду: доповідь-розповідь про зміст досвіду, вивчення творчої лабораторії (робочого кабінету), ознайомлення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями уроків, відвідування відкритих уроків тощо.
Наукова конференція
Організація конференцій має на меті:
- науково обґрунтувати наявну ефективну творчу педагогічну практику;
- виявити й обґрунтувати новаторські ідеї, гіпотези, концептуальні положення, які вимагають апробації на практиці;
- популяризувати й поширювати науково обґрунтовані та апробовані результати творчої діяльності педагогів.
Наукова конференція проходить у три етапи.
Підготовчий етап. Педагогічні працівники проводять рефлексію досвіду роботи, узагальнюють результати своєї діяльності. Найбільш інтенсивно в цей період відбувається самоосвіта.
Репрезентативний етап. Дає змогу педагогам «захищати» й отримувати експертну оцінку своєї педагогічної діяльності. Важливо також і те, що в процесі презентації відбувається накопичування інформації про інші варіанти розв’язання проблеми в науці та в інноваційній практиці.
Аналітико-програмуючий етап. Глибокий аналіз змісту двох попередніх циклів і визначення основних напрямів роботи над проблемною темою. Аналітична робота також може виявити несподівані ракурси тієї ж проблеми або порушити нові проблеми, розробку яких треба організовувати.

Семінари
Цей вид роботи потребує глибокої всебічної підготовки організаторів та учасників, має яскраво виражений навчальний характер.
Семінар як вид діяльності має реалізовувати такі завдання:
- сприяти розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (завдання, питання, акценти, проблеми), добирати на основі глибокого вивчення значного за обсягом, варіативного за підходами матеріалу, особистісні оптимальні способи розв’язання проблеми, доводити їх адекватність;
- забезпечити умови для розвитку культури спілкування, полеміки, дискусії, емоційно-ціннісних відносин, що є дуже важливою справою для педагога;
- обґрунтувати необхідність системного вивчення науково-педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації.
Семінар як вид діяльності не може проводитися часто. Він дасть найвищий результат, якщо розглядатиме конкретну нову проблему.
Психолого-педагогічний семінар  це постійно-діюча колективно-групова форма, яка об’єднує всіх педагогів з метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виробничого процесу, вивчення й упровадження до практичної діяльності досягнень психолого-педагогічної науки й прогресивного педагогічного досвіду.
Дискусія
Слово «дискусія» – латинського походження, означає «дослідження», «колективне обговорення якого-небудь спірного питання з метою правильного його тлумачення».
Підготовка до дискусії розпочинається з визначення теми, яку зумовлено важливістю науково-педагогічної проблеми, практикою роботи педпрацівників. Теми можуть бути такими: «Педагогічна майстерність педагога», «Імідж сучасного педагога», «Особистісно орієнтоване навчання», «Фізичний розвиток учнів – потреба у здоровому способі життя», «Комп'ютерні технології в навчально-виробничому процесі».
Після визначення теми і формулювання мети дискусії складають план її підготовки та проведення. Передбачається надання списку літератури.
Виділяються такі етапи підготовки дискусії:
1. Вибір теми.
2. Постановка мети (навчальна та виховна).
3. Матеріально-технічне забезпечення.
4. Підбір літератури (психолого-педагогічної, методичної).
5. Розроблення питань (основних, додаткових, коригуючих).
6. Підготовка учасників дискусії (ознайомлення з основними питаннями дискусії, списком літератури, правилами її проведення).
Дискусія є доцільною та ефективною тоді, коли вона виникає на основі знань учасників із теми, яка розглядається. Дуже важливо включити учасників дискусії в процес обміну думками. Із цією метою слід вибрати для обговорення будь-який цікавий факт (випадок, подію, ситуацію), що стимулює учасників подискутувати та посперечатися.
До дискусії готуються всі її учасники: читають рекомендовану літературу, виділяють проблеми, які їх хвилюють, ознайомлюються з питаннями, колективно їх обговорюють.
Творча дискусія можлива з будь-якої теми, якщо буде:
- постановка проблемного актуального питання;
- ведення дискусії;
- постановка нових питань, які вимагають глибокого їх тлумачення;
- педагогічний такт ведучого;
- підведення підсумків.
Наприклад, дискусія з теми «Активні форми навчання. У чому їх суть?».
Мета: надати викладачам допомогу в оволодінні активними методами навчання.
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Чи може процес навчання бути пасивним?
2. «Пасивність» та «активність». Їхня суть.
3. Особливість активних форм навчання.
4. Чим відрізняється інтерактивна методика від класичної?
Методичний міст
Методичний міст – одна з активних форм методичної роботи, яка проводиться з метою розвитку практичних навичок.
Темою, як правило, обирають проблеми навчання та виховання. Наприклад, «Організація роботи зі здібними учнями», «Організація самостійної роботи на уроках», «Національно-патріотичне виховання учнів під час вивчення базових дисциплін».
Під час проведення методичного моста слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. До участі в цій формі методичної роботи залучають викладачів різних предметів, щоб розглянути певну проблему з різних точок зору.
Методичний міст – різновид дискусії. Він відрізняється складом учасників і може бути проведений між викладачами різних методичних комісій або різних навчальних закладів.
Дебати
Дебати – це обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дискутування.
Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рішень. Гра в дебати вчить критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії.
У дебатах беруть участь дві команди. Одна з них (позитивна) стверджує певну позицію, інша (негативна) заперечує її.
Основна мета дебатів – переконати нейтральну сторону (суддів) у тому, що ваші аргументи кращі, ніж аргументи опонентів.
Базові елементи дебатів
Твердження – тема дебатів у вигляді пропозицій. Твердження визначають за допомогою дефініцій (із латин. – «стисле визначення якогось поняття»).
Дефініції визначають правильність тверджень та встановлюють межі дебатів. Формулюючи твердження, слід користуватися деякими вказівками:
- бути суперечливим, викликати зацікавленість;
- бути збалансованим;
- бути чітким;
- піддаватися дослідженню.
Гравці сторони ствердження намагаються переконати суддю, що твердження є ймовірно правильними в більшості чи в усіх випадках.
Гравці сторони заперечення прагнуть довести, що твердження є неправильними або що з певних причин вони неправильно інтерпретовані опонентом.
Наведення аргументів у дебатах – це спосіб переконати суддів у тому, що ваша точка зору найкраща.
Гравцям необхідно подати суддям разом з аргументами докази на підтримку свого обґрунтування, які отримують шляхом дослідження, використовуючи твердження експертів, компетентних у цьому питанні.
Більшість навчальних дебатів надає кожному гравцеві можливість відповідати на запитання опонентів (перехресні запитання). Заперечення можна використати для уточнення позиції опонента або для виявлення помилок у його аргументації.
Судді обговорюють дебати та оголошують результати, тобто своє рішення.
Зворотний зв'язок

Беручи участь у дебатах, можна набути таких навичок і вмінь:


- критично мислити;
- досліджувати тему і добирати матеріал;
- групувати матеріал;
- слухати і робити висновки;
- правильно вести дискусію.
Методичний діалог
Методичний діалог – це складова частина будь-якої форми методичного навчання, що має теоретичне домашнє завдання, яке доповнюють присутні педагоги. У методичному діалозі можуть брати участь керівники семінару і слухачі.
Рушійною силою діалогу з певної проблеми є активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, розстановка відповідних акцентів у матеріалі, у судженнях слухачів, почуття єдності двох або більше груп. Підводиться підсумок із проблеми, приймається рішення про спільні дії.
Тема методичного діалогу може бути різною. Наприклад, тема діалогу «Сучасний урок». Для нього пропонуються такі питання:
1. Які, на вашу думку, кінцеві результати педагогічної діяльності?
2. У чому, на ваш погляд, полягає мотивація навчальної діяльності учнів? Які шляхи вирішення цього завдання ви вважаєте найрезультативнішими?
3. Педагогіка співробітництва на уроці. Якими шляхами вона сьогодні здійснюється?
4. Які інноваційні технології ви впроваджуєте у навчальну діяльність?

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал