Міністерство освіти і науки України Національний авіаційний університет



Pdf просмотр
Сторінка4/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.19 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
тематична
підбірка, дайджест, прес-реліз, досьє і т. ін. Такі документи часто називають синтезованими.
Тематичні підбірки як вид аналітичних документів - це
синтезована сукупність первинних документів, частин тексту,
рефератів, анотацій, рисунків, схем, діаграм тощо, підібраних з певного
питання (проблеми), їх роблять за двох умов: при сталому
споживацькому інтересі до певної проблеми і тоді, коли немає
узагальнених публікацій з неї, інформація розосереджена в широкому
колі джерел.
Структура тематичної підбірки має, як правило, такий вигляд: титульна сторінка, на якій, окрім теми, вказують хронологічні межі відбору документів або рік початку виявлення інформації, якщо тематична підбірка поповнюється новими матеріалами; зміст; коротка передмова (від укладача); певним чином згруповані копії текстів документів, інколи ілюстрований матеріал; бібліографічний список усіх виявлених і включених до підбірки копій джерел; список переглянутих джерел.
Близьким за характером аналізу і подання інформації є дайджест.

Дайджест - це документ, що становить добірку витягів із
конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати
про нього загальне уявлення, чи добірку найцікавіших матеріалів,
передрукованих
з
інших
видань.
Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними. Дайджестом також називають короткий виклад чого-небудь.
Дайджест - це вторинний документ, результат аналітико-синтетичної обробки первинних документів, який містить новий текст “під завдання”: під рішення, яке приймає керівник; під навчальне завдання, запропоноване студентам; під потреби педагога, бізнесмена, які мають використати новий матеріал і т. д. Дайджест має проблемно-тематичне спрямування.
Структура дайджесту має такий вигляд: титульна сторінка; зміст; передмова (від укладача); основний текст, звично розділений на параграфи; список використаних джерел; додатки; ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, які розкривають основний текст); словник або глосарій основних термінів (у разі необхідністі).
Дайджести створюють у друкованій або електронній формі на замовлення споживачів.
Прикладом аналітичного вторинного документа є досьє.
Досьє - це формалізований, тобто складений за певним планом
вторинний документ, який містить розгорнуту характеристику
об'єкта (окремої особи, організації, товару або послуги і т. д.).
Досьє створюють шляхом аналітико-синтетичної переробки значної кількості первинних документів і постійно актуалізують, оскільки фактичні дані швидко змінюються.
Аналогічними за змістом досьє про організацію (установу) є прес-
релізи.
Прес-реліз - листівка, спеціальний бюлетень або брошура, головним
чином, з офіційним повідомленням для органів масової інформації.
До прес-релізів висувають такі інформаційні вимоги:
1)зацікавленість споживачем (інформативність);
2)змістовність (інформаційна місткість);
3)яскравість у рекламному оточенні (контрасність);
4)виразність основних елементів (первинна фіксація уваги);
5)запам'ятовуваність (вторинна фіксація уваги - зворотна
інформація);
6)вчасність - необхідність для певних споживачів у потрібний час.

Аналітичні документи містять нову узагальнену інформацію,
отриману в результаті всебічного, глибокого і критичного аналізу
первинних документів, аргументовану оцінку стану і тенденцій
розвитку проблеми, що розглядається. Їх створюють у процесі
поглибленого аналізу і синтезу первинних документів з метою вилучення,
оцінки, узагальнення і використання інформації, що в них міститься.
Однією з характерних рис аналітичного документа є наявність в ньому "аналітичної частини", яку становлять як концепції, погляди,
ідеї, висновки, запозичені з первинного документа, так і власні думки,
ідеї, судження автора вторинного документа.
Деякі аналітичні документи дають можливість уявити інформаційну
модель проблеми. Це, перш за все інформаційно-аналітична довідка,
інформаційний звіт про діяльність, аналітичний огляд тощо. Для створення таких документів застосовують як загальнонаукові методи, так і інформаційно-прогностичні методики (моделювання, контент- аналіз, аналогій і т. ін.).
2.7.
Параметри інформації. Важливими чинниками в інформаційно- аналітичній діяльності, які суттєво вливають на якість інформаційного продукту є параметри інформації.
Параметри інформаціїхарактеристики, з допомогою яких
оцінюються інформаційні ресурси.
При доборі необхідної інформації обов’язково слід враховувати такі
характеристики (параметри) інформації:
1. Якісні показники:
- актуальність (інтегрований показник, який визначає своєчасність і цінність інформації у сукупності);
- адекватність (однозначна відповідність інформації відображеному об’єктові);
- цілковита певність (відсутність в інформації прихованих помилок);
- об’єктивність (очищення інформації від неминучих перекручень у процесі її передачі, а також від наслідків її суб’єктивного розуміння);
- однозначність (відсутність інших тлумачень наявної інформації);
- новизна (уперше отримана інформація);
- корисність (відповідність інформації певній меті);
- доступність (можливість отримання інформації);
- своєчасність (отримання інформації у межах того часу, коли вона придатна для прийняття рішення);

- релевантність (відповідність між змістом інформації і запитом користувача);
- точність (відношення релевантної інформації до загальної сукупності релевантної і нерелевантної інформації);
- пертинентність (відповідність змісту інформації потребам користувача);
- ергономічність (зручність форми та обсягу інформації);
- фасціація (привабливість інформації);
- живучість (здатність інформації зберігати свої характеристики у часі);
- захищеність (неможливість несанкціонованого використання (або зміни) інформації);
- можливість перевірки (досяжність джерела для підтвердження
істинності інформації).
2. Кількісні показники:
- повнота (співвідношення між наявною інформацією та
інформацією, яка досяжна);
- достатність (можливість досягти мети при наявній інформації);
- обсяг (загальна кількість інформації).
3. Ціннісні показники:
- цінність (значимість, важливість, поотрібність інформації для прийняття рішення);
- вартість (ціна, уречевлена у продукті суспільна праця).
Найпоширеніша помилка інформаційних аналітиків - коли
проводиш дослідження, часто знаходиш дуже цікаву інформацію, яка
проте є несуттєвою, побічною. А її так хочеться повідомити. Подібних спокус слід уникати і не заходити далеко вбік від основної теми.
Основним результатом інформаційно-аналітичної діяльності найчастіше є аналітичний документ у формі доповіді, огляду, довідки,
прогнозу, де подаються висновки та рекомендації. Вони абсолютно необхідні, для того щоб робота мала завершений вигляд і могла бути максимально корисною. Висновки є наслідком досягнення поставленої цілі. Щоб зробити висновки, потрібно відповісти на питання “Що
означає дане явище?”.
В багатьох документах читаються і запам’ятовуються лише
висновки, тобто результати аналізу. Необхідно виявляти якомога більшу турботу про те, щоб у висновках викладались коротко і чітко найважливіші моменти, але водночас стислість не повинна породжувати
неправильне сприйняття. Написання висновків потребує найвищої
майстерності аналітика.
2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу
інформаційних явищ.
Модель - це сукупність логічних, математичних чи інших об’єктів,
зв’язків і співвідношень, що відображають з необхідною або
максимально досяжною мірою подібності деякий фрагмент
реальності, що підлягає вивченню, а також опис всіх властивостей
об’єкта, що моделюється[4, с.144].
Інформаційна модельсукупність інформації, що характеризує
істотні властивості і стани об'єкта, процесу, явища, а також
взаємозв'язок із зовнішнім світом.
Інформаційні моделі називають також уявними (тому що вони не мають матеріального втілення), іноді — логічними.
Всі знання людства про реальний світ — це безліч інформаційних моделей.
Галузі використання моделей:

навчальні моделі — наочні посібники, тренажери, навчальні
програми;

дослідні моделі — створюються для дослідження характеристик
реального об'єкта (наприклад, модель теплоходу перевіряється на
плавучість, а модель літака — на аеродинамічні характеристики);

науково-технічні моделі — для дослідження процесів та явищ
(наприклад, ядерний реактор або синхрофазотрон);

ігрові моделі — для вивчення можливої поведінки об'єкта в
запрограмованих
або
непередбачених
ситуаціях
(наприклад:
військові,економічні, спортивні ігри тощо);

імітаційні моделі — виконується імітація дійсної ситуації, що
багато повторюється для вивчення реальних обставин (наприклад:
випробування лікарських препаратів на мишах або інших тваринах,
політ собаки в космос).
За фактором часу розрізняють:

динамічні

статичні
За формою подання інформації:

словесні;

жести і сигнали;

символьні — формули, що відображають зв'язок різних параметрів
об'єкта;


графічні (геометричні);

структурні — схеми, графіки, таблиці;

образні;

логічні — моделі, в яких представлені різні варіанти вибору дій на
основі різних заключень та аналізу умов;

спеціальні — ноти, хімічні формули тощо;
За інструментами реалізації:

комп'ютерні

некомп'ютерні
Образні моделі. Образні моделі (малюнки, фотографії та ін) представляють собою зорові образи об'єктів, зафіксовані на будь-якому носії інформації (папері, фото- і кіноплівці та ін). Образні інформаційні моделі широко використовуються в освіті, де потрібна класифікація об'єктів за їхніми зовнішніми ознаками (навчальні плакати з ботаніки, біології та фізики).
Знакові інформаційні моделі. Знакові інформаційні моделі будуються з використанням різних мов (знакових систем). Знакова
інформаційна модель може бути представлена у формі тексту
(наприклад, програми на мові програмування) або формули (наприклад, другого закону Ньютона).
Табличні моделі. Широко поширені інформаційні моделі у формі таблиць. У таблиці хімічних елементів Д. І. Менделєєва хімічні елементи розташовуються в клітинках таблиці за зростанням атомних ваг, а в стовпцях — за кількістю валентних електронів.
Інформаційні моделі діляться на описові та формальні.
Описові інформаційні моделі — це моделі, створені природною мовою (тобто будь-якою мовою спілкування між людьми: англійською, українською, китайською, мальтійською тощо) в усній або письмовій формі.
Формальні інформаційні моделі — це моделі, створені формальною мовою (тобто науковою, професійною або спеціалізованою, наприклад мовою програмування). Приклади формальних моделей: всі види формул, таблиці, графи, карти, схеми і т. д.
Ідеалізація об'єкта. Ідеалізація об'єкта є неодмінним етапом створення інформаційної моделі. Сутність ідеалізації полягає у визначенні, які саме риси та властивості об'єкта є суттєвими для розв'язання поставленої задачі, впливають на результат рішення і мають бути відтвореними в моделі, а які риси та властивості є несуттєвими і при побудові моделі можуть не враховуватися.


Питання для самоконтролю
1. В чому актуальність інформаційно-аналітичної діяльності?
2. Охарактеризуйте суть інформаційно-аналітичної роботи.
3. Назвіть основні принципи ІАД.
4. Поясніть основне правило інформаційно-аналітичного процесу.
5. Які цілі ІАД?
6. Назвіть основні об’єкти та суб’єкти інформаційно-аналітичної діяльності.
7. Дайте визначення поняття «інформація».
8. Назвіть основні властивості інформації.
9. Які особливості інформації як товару?
10. В чому плюси і мінуси професії аналітика?
11. Охарактеризуйте ділові якості аналітика.
12. Назвіть особисті якості аналітика.
13. Дайте коротку характеристику методам аналітики.
14. Охарактеризуйте основні різновиди ІАД.
15. Назвіть параметри інформації.
16. Окресліть базові моделі, що використовуються в ІАД.


Список використаної літератури
1. Закони України: «Про інформацію», «Про доступ до публічної
інформації»: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 липн.2011р.: (офіц.. текст). – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 32 с.
2. Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення
і ресурс / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. А. Дубровіна./ В.М. Горовий. – К., 2010. – 360 с.
3. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб./ С.П. Кулицький – К.: МАУП. 2002. –
224с.
4. Конотопов П.Ю
.
Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы / П.Ю.Конотопов,
Ю.В.Курносов. - М.: РУСАКИ, 2004г. - 512 с.
5. Муковський І.Т. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах: Навч. посіб./ І. Т. Муковський, А.Г. Міщенко,
М.М. Шевченко – К.: Кондор, 2012. – 224с.
6. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие.
/ Ю.П. Сурмин — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

Тема 3
. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
ПРИНЦИПИ ПРОГНОЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОДІЙ І ПРОЦЕСІВ
ПЛАН
3.1. Методи організації ІАД.
3.2.
Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій
і процесів.
3.3. Методи збору аналітичної інформації.
3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в
аналітичних висновках.
3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів.
3.6.
Етапи прогнозування.
3.7.
Моделі та типи прогнозів.
3.1. Методи організації ІАД. Методи організації інформаційно- аналітичної діяльності насправді багатьма дослідниками ототожнюються з іншими науковими методами, проте вони мають і свою специфіку – використовуються, як правило, під час вирішення тієї чи іншої проблемної ситуації, часто складних і неструктурованих завдань.
Метод експертних оцінок - узагальнена думка групи експертів приймається як розв'язання проблеми. Виділяють індивідуальні та колективні методи експертної оцінки.
Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок незалежних експертів-фахівців відповідного профілю.
- Інтерв'ю - бесіда аналітика з експертом, у ході якої аналітик, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку прогнозованого об'єкта.
- Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану й шляхів розвитку об'єкта прогнозу.
Колективні експертні оцінки ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об'єкта аналізу.
На даний момент великого поширення набули експертні методи, засновані на роботі спеціальних комісій - обговорення групою експертів за «круглим столом» проблеми для узгодження думок та генерування
єдиної думки. Груповий підхід підвищує ймовірність вибору найбільш правильного рішення.
Вимоги до учасників колективної експертизи:
- високий рівень загальної ерудиції;
- глибокі спеціальні знання в галузі, що досліджується;

- наявність психологічної настанови на майбутнє;
- наявність виробничого та (чи) дослідницького досвіду в галузі, що
досліджується.
За статистичної обробки результатів експертних оцінок у вигляді кількісних даних, що містяться в анкетах, визначаються статистичні оцінки прогнозованих характеристик, статистичні оцінки погодженості думок експертів. На підставі розрахункових значень за відповідними таблицями визначається рівень значимості здобутих даних. У разі обробки результатів експертних оцінок за відносною важливістю напрямів середнє значення та коефіцієнт варіації обчислюються для кожної альтернативи.
Метод мозкового штурмуце сукупність прийомів отримання
нових ідей завдяки творчій співпраці організованої групи фахівців.
Передумовою успішної діяльності групи є концентрування уваги її працівників виключно на проблемі, що розглядається, а також незалежність думок і можливість вільного висування ідей кожним.
Зрозуміло, що повністю виключається будь-який тиск на кожного учасника творчого колективу. Навпаки, схвалюються спроби розвитку
ідей своїх колег, спроби побудувати одну ідею за допомогою іншої, комбінування ідей у різних сполученнях. Кращі результати досягаються тоді, коли група працює в складі п’яти — десяти осіб протягом обмеженого часу (одна-дві години).
Це найбільш відомий і поширений метод пошуку ідей через творчу співпрацю групи фахівців. Керує «мозковим штурмом» фахівець із досвідом проведення подібних заходів.
Різновиди методу:
- пряма «мозкова атака» - метод колективного генерування ідей
щодо розв'язання творчої задачі, мета якої - добір ідей.
Правила для учасників:
1. Учасники сідають за стіл обличчям один до одного;
2. Забороняються суперечки, критика, оцінки того, що говориться;
3. Час виступу для учасника становить 1-2 хв;
4. Висловлюються будь-які ідеї, навіть абсурдні;
5. Кількість ідей важливіша за їх якість.
- зустрічна «мозкова атака» - припускає не генерацію нових ідей, а
критику вже наявних.
Правила для учасників:
1. Критика викладається лаконічно, позитивно;

2. Ідеї, що вимагають тривалого часу для обговорення, розглядаються пізніше; виступати кожному можна багато разів, але краще по колу;
3. Тривалість виступу - 15-20 хв;
4. Бажано проводити «атаку» в першій половині дня, у спокійній атмосфері.
- метод «подвійної мозкової атаки» - передбачає як генерацію
нових ідей так і критику вже наявних.
Правила для учасників:
1. Кількість учасників: 30-40 осіб.
2. Тривалість роботи 2,5 -3 год, включаючи 45-хвилинну перерву.
3. Всім учасникам розсилаються письмові запрошення зі вказівкою мети «мозкової атаки» та роз'ясненням їхньої ролі у вирішенні задачі.
4. У перерві, котра є складовою роботи, ідеї уточнюються й обговорюються, відбувається генерування нових ідей.
5. Виступ усіх без винятку учасників строго регламентується.
6. Ідеї оцінюються експертами та рекомендуються до впровадження.
Метод
колективної
генерації
ідей
(за американською термінологією метод "мозкової атаки") спрямований на одержання
великої кількості ідей, у тому числі і від осіб, що, володіючи досить
високим ступенем ерудиції, звичайно утримуються від висловлень.
При проведенні експертного опитування за допомогою методу колективної генерації ідей проблема повинна бути сформульована в основних термінах з виділенням центрального питання. Крім того, передбачається відсутність будь-якого виду критики, що перешкоджає формулюванню ідей, вільна інтерпретація ідей у рамках даного питання, прагнення до одержання максимальної кількості ідей, з огляду на принцип підвищення імовірності корисних пропозицій зі збільшенням загальної їхньої кількості і, нарешті, заохочення різних комбінацій ідей і шляхів їхнього удосконалення.
Процес висування ідей протікає у визначеному змісті лавиноподібно: висловлювана одним із членів групи ідея породжує творчу реакцію в
інших. Дослідження ефективності методу колективної генерації ідей показали, що групове мислення робить на 70% більше коштовних нових
ідей, чим сума індивідуальних мислень. Найбільш продуктивними визнані групи в 10 - 15 чоловік, хоча є приклади використання і більш численних груп - до 200 чоловік.
Тому що результати цього методу представляють систему ідей, жодна пропозиція не персоніфікується. Результати обговорення
вважаються плодом колективної праці всієї групи. Це цілком закономірно. Адже будь-яка ідея, висловлена в даний момент одним з учасників опитування, могла вже раніше "належати" його колезі, що очікує слова. Крім того, конкретна пропозиція може бути прямо підказана ідеєю, поданою кимось декількома хвилинами раніш.
До числа найважливіших недоліків методу колективної генерації
ідей відноситься значний рівень інформаційного шуму, створюваного тривіальними ідеями, спонтанний і стихійний характер генерації ідей.
Метод дискусії. Передбачає підготовку рішень із залученням широкого кола учасників (не більше 20 осіб). Дискусія проводиться як відкрите колективне обговорення проблеми, основним завданням якого є всебічний аналіз усіх факторів, позитивних і негативних наслідків, з'ясування позицій учасників, узгодження та інтеграція. У ході дискусії дозволяється критика.
Метод ключових запитань. Метод доцільно застосовувати для збору додаткової інформації в умовах проблемної ситуації. Запитання, що ставляться, служать стимулом у формуванні стратегії й тактики вирішення задачі, розвивають інтуїцію, формують алгоритми мислення, наводять людину на ідею вирішення, спонукають до правильних відповідей.
Метод аналогії. Заснований на багаторазовому використанні зафіксованого в банку даних організації досвіду розв'язання тих чи
інших ситуацій, що мали місце на фірмі, та прийнятих за ними рішень.
Прогнозування методом аналогії ґрунтується на подібності між об'єктами, що аналізуються. Застосування методу аналогії потребує всебічного аналізу місцевих умов (економічних, природно-кліматичних, демографічних) для того, щоб запобігти механічного запозичення. Його застосовують також у разі, якщо немає ніякої інформації про проблему, що досліджується.
Метод Дельфі. Експертам (5-20 осіб) пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації. Для подання пропозицій встановлюється часовий ліміт - приблизно 14 днів. Після того, як усі відповіді надійшли, пропозиції, що містяться в них, підсумовуються, ті, що повторюються - відсіваються. Метод найбільш складний і тривалий за часом. Основна перевага методу - незалежність думки експертів, що перебувають у просторовому віддаленні один від одного. Під час опитування зберігається анонімність відповідей експертів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал