Міністерство освіти і науки України Національний авіаційний університет




Сторінка25/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.19 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття «іміджу».
2. Назвіть основні види іміджу.
3. Окресліть інформаційну складову іміджу держави.
4. Виділіть найважливіші індекси іміджу держави.
5. Опишіть відомі технології формування іміджу держав.
6. Коротко охарактеризуйте діяльність прес-служб.
7. Які перспективи формування позитивного іміджу України?
8. Дайте визначення поняття «інформаційна культура».
9. Перерахуйте основні функції інформаційної культури.
10. Назвіть основні риси інформаційної культури.
11. Окресліть компоненти інформаційної культури.
12. Які особливості інформаційної культури в управлінській діяльності?

Список використаної літератури

1. Ольшанский Д.В. Психология масс. – Спб, Питер, 2002. – 368 с.
2. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин. Навч. посібник. – К.: Кондор,
2008. – 356с.
3. Палеха Ю.І. Іміджологія. Навч. посібник. – К.: Вид-во
Європейського університету, 2005. – 324 с.

4. Палеха Ю.І. Ключі до успіху або Організаційна та управлінська культура. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2000. – 211 с.
5. Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. – К.: Адеф-
Украина, 1998. – 214 с.
6. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник. – К.:
«Академ-видав», 2004. – 280 с.
7. Шепель В.М. Имиджеология: секреты личного обаяния. – 2-е изд.
– М.: Культура и спорт, 1997. - 382 с.

Тема 9.
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
ПЛАН
9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна.
9.2. Проблеми розвитку ІАД в Україні.
9. 3. Можливості подолання негативних явищ.
9. 4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і
світі.
9. 1. Сучасні інформаційні технології і Україна. Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує
процес
інформатизації.
Інформатизація суспільства - це глобальний соціальний процес,
особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в
сфері суспільного виробництва є збір, накопичення, продукування,
обробка, зберігання, передача та використання інформації, здійснювані
на основі сучасних засобів мікропроцесорної та обчислювальної техніки,
а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну.
Інформатизація суспільства забезпечує:
- активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковій, виробничій та інших видах діяльності його членів;
- інтеграцію інформаційних технологій в наукових та виробничих сферах діяльності, що ініціює розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
- високий рівень інформаційного обслуговування, доступ будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, суттєвість використовуваних даних.
Застосування відкритих інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в даний момент суспільству в певній його сфері, дозволяє удосконалити механізми управління суспільним ладом, сприяє гуманізації і демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, а й створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу
індивіда.
Сучасні інформаційні технологіїcукупність методів,
виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з

метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відтворення і
використання інформації в інтересах її користувачів.
Види сучасних інформаційних технологій:
- інформаційна технологія опрацювання даних;
- інформаційна технологія керування;
- інформаційна технологія підтримки прийняття рішень;
- інформаційна технологія експертних систем.
Подаємо зразки використання сучасних інформаційних технологій у практиці ІАД за Муковським І.Т. [5, с.112-114]:
Система моніторингу на базі програмного продукту WЕВ-
ОВSЕRVЕR.
Система моніторингу на базі WEB-OBSERVER

являє собою
автоматизовану систему збирання й структуризації інформації із
відкритих Інтернет-джерел і корпоративних сховищ.

Основними функціями системи є:

оперативне збирання інформації з підключених джерел;

розподіл отриманої інформації по рубрикам;

сповіщення про місце знаходження інформації (по е-mаіl або
SМS);

експорт вибраних публікацій в Місгоsоft Wоrd для надання звітності;

якісно-кількісний аналіз інформації;

ведення інформаційного архіву;

надання можливості ефективного пошуку і обробки інформації в накопиченому архіві публікацій;

робота з
єдиним
інформаційним простором всіма співробітниками незалежно від територіального розташування;
• автоматичне створення стрічок профільних новин на веб-сайті.
Галузі застосування системи:

здійснення ефективного моніторингу інформації з обраних тем та об'єктів;

моніторинг репутації;

моніторинг інформації, пов'язаної з профільним ринком;

моніторинг конкурентів;

моніторинг проблемних галузей;

контроль витікання конфіденційної інформації;

відслідкування першоджерел агресивної, неправдивої або некоректної інформації.

Програмний комплекс INТЕLЕСТUМ.BIS. Основне призначення продукту — це забезпечення експертів-маркетологів і аналітиків
інструментарієм обробки інформації для виконання бізнес-досліджень з метою забезпечення інформацією керівництва для прийняття управлінських рішень.
Цей засіб аналізу інформації із баз даних різноманітного змісту (ЗМІ, новини з WЕВ-ресурсів, бази даних за темами - зовнішньоекономічна діяльність, вантажоперевезення, статистика і т.д.).
Можливості
експерта-аналітика
із
використанням
INТЕLЕСТUМ.ВІS: а) моніторинг згадування підприємства в ЗМІ, що дозволяє:

визначити вплив внутрішніх та зовнішніх подій на реакцію ринку;

зібрати експертні заключення про вплив різних факторів на процес підприємства;

відслідкувати дії конкурентів з початку компрометуючої акції. б)моніторинг згадувань про конкурентів в ЗМІ, що дозволяє:

відслідкувати початок і сезонність РR-компанії;

спрогнозувати РR-бюджети конкурентів;

визначити РR-канали;

відслідковувати кадрові зміни, інновації в управлінні й технологіях;

змінити підходи в позиціюванні;

відслідковувати зміни думок покупців в) у поєдннні з інформацією із баз інших джерел про конкурентів дозволяє:

визначити обсяги поставок продукції і закупок конкурентів;

визначити афіліацію
(англ.аffїlіаtе
- приєднуватися, установлювати зв'язки) структур;

визначити центри впливу і лобіювання;

визначити канали витікання інформації;

виявити канали комунікації;

виявити слабкі точки в стратегії, кадрах.
Інформаційно-аналітична система «АСТРА». ІАС «Астра» призначена для роботи підрозділів аналітичних служб компаній і державних структур, діяльність яких пов'язана із стратегічним плануванням, маркетингом, обробкою і аналізом великих обсягів текстової інформації. У сучасному ІАС «Астра» застосовується в якості аналітичної системи підтримки прийняття рішень і моніторингу

інформації.
Комплекс ІАС «Астра» вирішує такі завдання:
• безперервного
інформаційного моніторингу зовнішнього середовища підприємства;

тематичної фільтрації інформації.
Функції ІАС «Астра»:

отримання інформації з великої кількості різноманітних джерел;

автоматична систематизація даних за допомогою рубрикатора, підготовленого експерта;

тематична фільтрація пошуку текстових повідомлень;

повнотекстова індексація рубрикованих матеріалів, розміщення
інформації в базі даних, що забезпечує швидкий та зручний пошук;

автоматичне створення дайджестів з можливістю автонотованих матеріалів;

статистичний аналіз за часом і за тематикою інформації, яка перебуває в базі даних.
Ефективність впровадження системи забезпечується такими
факторами:
1.
Кардинальні зміни якості обробки інформації:

охоплює всі доступні джерела інформації і веде обробку в цілодобовому режимі;

автоматичний рубрикатор і підготовлений експерт легко адаптують ІАС «Астра» до вирішення завдань в будь-якій організації;

потужна система пошуку виключає можливість витрати часу на вивчення архівів;

статистична обробка звітів дозволяє вирішувати аналітичні завдання будь-якого рівня складності.
2.
Зниження витрат на персонал:
• продуктивність системи така, що дозволяє невеликому відділу з персоналом 2-3 особи виконувати роботу аналітичного підрозділу кі- лькістю 15-20 осіб, які працюють у три зміни.
Корпоративна експертна система «Аналітик-2». Система
«Аналітик-2» призначена для вирішення широкого кола завдань, пов'язаних із аналітичною обробою неструктуризованої інформації, зокрема, інформації із мережі Інтернет. Інструменти, які представлені в системі, дозволяють вирішувати весь спектр аналітичних завдань від збору і аналітичної обробки до групової роботи експертів в корпоративній базі знань і підготовки звітності: а)
Моніторинг ресурсів мережі Інтернет.

Основна мета моніторингу - безпереве збирання інформації з усіх тем, які мають відношення до бізнесу конкретної фірми:

дії конкурентів;

поява нових продуктів на ринку;

ринкові пропонування і ціни;

державна політика в галузі. б)
Контекстний пошук дозволяє:

уточнювати контекст запитів довільною кількістю контекстних термінів (чим більше, тим краще);

виявляти зв'язки між персонами, організаціями та іншими об'єктами;

здійснювати пошук в ситуації, коли шукач недостатньо ознайомлений з предметною галуззю (наприклад, при складанні карти ринку в ході аналізу інвестиційних проектів). в)
Аналітична обробка інформації:

користувач працює з корпоративною базою, знижуючи тим самим загальний Інтернет-трафік в організації;

при пошуку інформації користувач може встановити режим
«роботи з фактами»;

система автоматично виявляє в тексті документи персони, організації, графічні об'єкти, що дозволяє автоматично будувати семантичну карту заданої предметної галузі;

за необхідності система в автоматичному режимі із заданою періодичністю готує звіт з будь-яких заданих тем і розсилає його на по- штову скриньку користувача. г) Спектр завдань, які вирішуються за допомогою системи
«Аналітик-2»:
- конкурентна розвідка і аналіз ринку, моніторинг цін і ринкових пропонувань;
- дослідження нових ринкових галузей при підготовці бізнес - проектів;
- організація доступу до корпоративних архівів інформації; організація групової роботи спеціалістів в організації; безперебійне забезпечення необхідною
інформацією кожного співробітника організації.
Щодо України. Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посідає 75 місце (дані 2011 року). Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація
Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому
рейтингу Україна займала 76 позицію. Єдина конкурентна перевага, яку має наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри,
тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна
є одним зі світових центрів офшорного програмування.
У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення
інформаційних технологій.
Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільши ростом ІТ —сектору економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія,
Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія,
Великобританія і Норвегія.
США, лідер рейтингу минулого року, опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.
Всього розглядалося більше 122 країн, які оцінювалися за впливом
інформаційних і комунікаційних технологій на їхній розвиток і конкурентноздатність.
9.2. Проблеми розвитку ІАД в Україні. Проблеми побудови
інформаційного суспільства в Україні все активніше стають на порядок денний. За цією темою було проведено міжнародний конгрес, учасники якого прийняли підсумковий документ, де, зокрема, було зазначено, що обізнаність суспільства щодо можливостей нових інформаційно- телекомунікаційних технологій ще недостатня, а увага політичних та урядових діячів до проблем побудови інформаційного суспільства не досягла потрібного рівня, проте Україна має потенціал та реальні
можливості щодо розбудови інформаційного суспільства.
Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля державних органів, операторів, учених, ділових кіл і громадських організацій, заінтересованих в удосконаленні і підвищенні ефективності її використання.
Вироблення чіткої державної позиції з питання відтоку спеціалістів у сфері інформаційних технологій за межі країни дозволить вирішувати як питання захисту інтересів громадян, які виїжджають за кордон, так і сприяти розвитку цієї стратегічної сфери.

Початок фінансування Національної програми інформатизації дозволив перейти до стадії реального виконання її завдань. Бюджетні кошти використовувалися виключно на підтримку загальнонаціональних пріоритетів - інформатизація соціальної сфери, науки, освіти, культури, а також створення загальнодержавної системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
інформаційно-аналітичного забезпечення правоосвітньої діяльності, законотворення, нормотворення та правозастосування.
А ось показники, за якими Україна відстає найбільше:

Негативний для ІТ ефект від системи оподаткування - 127-е місце
з 134 країн;

Захист прав власності – 123 місце;

Незалежність судової системи – 119 місце;

Ефективність правової системи – 116 місце;

Захист прав інтелектуальної власності – 114 місце;

Важливість інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в
урядовому баченні майбутнього країни – 114 місце;

Ефективність органів правозастосування (МВС, прокуратура) –
113 місце;

Наявність ІКТ серед пріоритетів уряду – 110 місце;

Загальне податкове навантаження – 107 місце;

Інтенсивність конкуренції на внутрішньому ринку – 105 місце;

Вартість телефонних ліній для бізнес-абонентів – 104 місце;

Застосування широкосмугового Інтернету в домогосподарствах –
100 місце.
Це больові точки, які стримують розвиток ІТ в Україні.
До найбільш нагальних проблем, що стосуються питань галузевої
інформатизації, належать:
1. Неврегульованість нормативної бази щодо порядку, форм та
змісту інформаційного обміну між управлінськими установами,
результатом чого є як дублювання інформації, так і її відсутність.
2.
Неврегульованість
нормативно-технічного
забезпечення
(стандарти, технічні умови тощо) процесів інформатизації є чинником,
що певною мірою утруднює взаємодію та координацію програм
інформатизації. Тут є досить багато неврегульованих моментів -
починаючи з відсутності сталої термінології та стандартів і
закінчуючи відсутністю критеріїв класифікації засобів інформатизації.

3. Використання застарілої або нестандартної обчислювальної
техніки для забезпечення виконання функцій
4. Проблема придатності існуючих галузевих інформаційних систем
для інтеграції на національному рівні ще не знайшла відповідного
відображення в інформатизацінних програмах.
У межах формування національної інфраструктури інформатизації основна увага приділяється виконанню інтегруючих завдань:
- розробленню концепції та програми створення національної телекомунікаційної інфраструктури, а також створенню першої черги телекомунікаційної інфраструктури;
- розробленню концепції та програми створення інформаційних ресурсів органів державної влади, а також створенню автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру і державного банку цифрової картографічної інформації території України з використанням геоінформаційиих технологій.
Передбачається розвиток інформаційних технологій, насамперед у тих ділянках, де вітчизняні розробки відповідають світовому рівню. Це стосується, зокрема, нейромережних технологій, створення засобів
інтелектуалізації широкого призначення.
Головною характеристикою стану інформатизації в Україні є посилення її ролі та значимості для суспільства.
Державна політика інформатизації спрямовувалася на раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної
інформаційної інфраструктури в інтересах розв'язання комплексу поточних та перспективних завдань розвитку України, забезпечення системного, комплексного і узгодженого розвитку інформатизації.
9. 3. Можливості подолання негативних явищ. Питання використання глобальної інформаційної мережі Internet є одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері інформатизації.
Неформально український сегмент мережі Internet почав свій розвиток ще наприкінці 1990 p., а офіційно домен UA був зареєстрований у грудні 1992 р. Результати обстеження українського сегменту свідчать, що кожні півроку кількість хостів у ньому збільшується в середньому в 1,47 раза.
На сьогодні чинним законодавством України не передбачені ліцензування або реєстрація суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з передачею даних у мережах загального користування або надання послуг з доступу до ресурсів мережі Internet. Не передбачена
також статистична звітність про надання послуг доступу до мережі
Internet. Тому всі наведені дані, які стосуються розвитку національного сегмента мережі Інтернет, мають подекуди лише експертний характер.
Побудова інформаційного суспільства в Україні є одним з найактуальніших завдань сьогодення. На нинішньому етапі розвитку українського суспільства існують, зокрема, такі проблеми, що
стримують його інтеграцію з інформаційним суспільством ЄС:
• недостатнє усвідомлення можливостей, які надають сучасні
інформаційні й телекомунікаційні технології в суспільній та економічній діяльності, у приватному житті;
• невідповідність нормативно-правової бази сфери інформатизації та зв'язку сучасним вимогам, зокрема її неузгодженість з відповідними міжнародними нормами;
• недостатній розвиток національної
інформаційно- телекомунікаційної інфраструктури;
• недостатньо активна участь українських учених та фахівців у науково-технічних програмах ЄС.
На подолання цих перешкод спрямовано ряд завдань Програми
інтеграції України до ЄС (розділ "Інформаційне суспільство"):
• здійснення підготовчих заходів з гармонізації існуючих та розроблення нових законодавчих актів про інформатизацію і зв'язок в
Україні відповідно до вимог ЄС;
• створення передумов для надання доступу та обміну інформацією з питань захисту довкілля, охорони здоров'я, культури та освіти з використанням новітніх інформаційних технологій;
• створення системи управління національними інформаційними ресурсами, Національного Хосту для забезпечення участі України в проектах ЄС щодо побудови інформаційного суспільства;
• проведення семінарів і конференцій та взаємне інформування з питань політики і підходів щодо розвитку інформаційного суспільства.
Україна має потенціал та реальні можливості щодо розбудови
інформаційної інфраструктури, для чого рекомендовано органам державної влади, науковій спільноті, освітянам, підприємницьким структурам:
- вважати пріоритетним завданням підготовку української спільноти до сприйняття нею значення інформаційного суспільства для майбутнього нашої країни, для чого потрібно підтримувати будь-які державні та громадські, центральні та місцеві ініціативи, спрямовані на його виконання;

- забезпечити фінансування Національної програми інформатизації у повному обсязі, генеральному державному замовнику Програми скоординувати виконання її завдань;
- розробити державну програму розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням вимог забезпечення її
інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки;
- враховуючи важливість та актуальність розглянутих питань, проаналізувати можливість ефективного використання такої форми спілкування фахівців і широких кіл громадськості для активного обговорення нагальних проблем розбудови інформаційного суспільства в Україні.
Проведений аналіз стану інформатизації у виробничих та управлінських структурах засвідчив, що в більшості структур ще не на достатньому рівні сформована цілісна система інформаційних потоків як у межах галузі (сфери діяльності), так і між різними галузями. Це можна вважати ознакою того, що ще не встановлено зв'язок між функціями, які покладені на відповідні структури, та потрібними для цього
інформаційними ресурсами, технологіями й технічними засобами, а також відповідними повноваженнями.
Відповідним чином різний характер мають і програми
інформатизації галузей, що існують у різних формах. Однією з головних причин такої ситуації
є фактична
відсутність
системної,
багаторівневої, нормативно підкріпленої, базованої на певній ідеології
та стратегії галузевої державної політики. Тому, незважаючи на низку незаперечних здобутків та амбітних планів (наприклад, розгортання національної 4G-мережі), потрібно констатувати наступне.
1. Спостерігається низка сталих негативних тенденцій у динаміці
показників розвитку:
- збереження значного дисбалансу між віковими, регіональними аудиторіями вітчизняного сегмента мережі інтернет: Київ та міста- мільйонники досі залишаються основним джерелом вітчизняної
інтернет-аудиторії (на 6 міст припадає 25 % від загальної інтернет- аудиторії). Крім того, інтернет на сьогодні залишається переважно молодіжним середовищем – частка користувачів старше 45 років складає лише 18 % від загальної кількості;
- ступінь розвитку широкосмугового доступу до мережі інтернет
(один з найактуальніших глобальних трендів) в Україні можна оцінити як критично низький. Рівень проникнення таких послуг в Україні складає лише 4,17 %, що значно нижче середньосвітового показника –

7,02 %; амбітні за своєю суттю проекти (на кшталт Національного проекту «Відкритий світ» – створення інформаційно-комунікаційної 4G освітньої мережі національного рівня) не завжди мають повноцінне обґрунтування в сенсі перспектив використання та готовності України функціонувати в межах подібних систем на технологічному, управлінському, економічному, освітянському, політичному рівнях.
2. Зберігаються значні прогалини на нормативному рівні

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал