Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького



Pdf просмотр
Сторінка27/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   34

Тетеря І. О., Шевченко Н. Г.,
викладачі вищої категорії,
Ярещенко О. В., викладач другої категорії,
Красноградський технікум механізації сільського господарства
імені Ф. Я. Тимошенка, м. Красноград
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ
Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович
Майбутнє кожної держави залежить від того, наскільки успішно вона може визначити свої цілі та пріоритети, усвідомити свої інтереси, які правильно поєднуватимуть національні інтереси держави з інтересами її громадян.
У незалежній українській державі в системі вищої освіти важливого значення набувають питання виховання у молоді як почуття поваги до рідного народу, так і почуття любові до Батьківщини.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску
інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Основою духовного життя людини, її прагнення до волі та процвітання України є патріотизм. Він становить складову частину національного світогляду і поведінки людини у її ставленні до рідного народу, до інших націй і народностей. Патріотизм студентської молоді має ґрунтуватись на історико – культурних традиціях народу, знанні героїчного минулого воїнів Українського козацтва, Січових стрільців, борців з німецьким фашизмом, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис

259 громадянина
Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної,
інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.
При вихованні студентів викладачі нашого навчального закладу спираються на
Конституцію України, якій притаманні такі функції як: юридична, політична,
економічна, ідеологічна, інформаційна, педагогічно- виховна та інші функції, які всебічно характеризують її соціальне призначення, місце і роль у сучасному українському суспільстві.
Патріотичний напрям виховання відображається в ст.17 та ст.65 в яких стверджується, що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу», «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України» .
Під впливом різних соціальних і політичних обставин з’явився новий соціальний тип особистості. У цих умовах важливим є становлення оновленої системи патріотичного виховання молоді. Уряд затвердив Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходи щодо реалізації
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання, згідно з Наказом
№641 від 16.07.2015 МОН України. Метою Концепції є формування у молоді в процесі навчання високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України.
Ця концепція спирається на традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й територіальної цілісності української держави.
Згідно з Концепцією у Красноградському технікумі механізації сільського господарства імені Ф.Я.Тимошенка інформаційне забезпечення національно- патріотичного виховання студентів розкривається в такому вигляді:
1.Створити цикл документальних фільмів з Історії України, що присвячений видатним особистостям Красноградщини та Харківщини, історії навчального закладу, звичкам, традиціям, українським ремеслам;
2. Планується провести на сайті Красноградського технікуму механізації сільського господарства імені Ф.Я.Тимошенка фотоконкурс "Моя Україна";
3.
Започаткувати проведення щорічних олімпіад знавців історії, культури, традицій свого народу "Моя Україна – ненька моя" серед студентів І-IV курсів;
4.
Підготувати буклет і провести виставки робіт студентів та викладачів "Квітни мій рідний край",
5. Провести виставки декоративно-прикладного мистецтва до Дня визволення міста (19 вересня), Дня Перемоги в Європі і Дня пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни (8, 9 травня) ;

260 6.
Провести виставки фото та архівних документів, що ілюструють становлення та розвиток української держави у
Красноградському краєзнавчому музеї, Красноградській районній бібліотеці, музеї технікуму;
7. Організувати за участю студентів створення в соціальних мережах національно-патріотичних сторінок "Мій Красноград", "Моє рідне село";
8. Проводити круглі столи з обговорення проблем національно- патріотичного виховання дітей і молоді із залученням студентів інших навчальних закладів міста;
9. Постійно проводити зустрічі з випускниками технікуму - учасниками
АТО;
10.Створити на електронних носіях тематичні добірки українських літературних
і музичних творів національно-патріотичної тематики, використовувати їх у навчально-виховному процесі;
11.
Готувати експозиції, присвячені творчості видатних українців, які боролися за незалежність, становлення і розвиток української державності;
12. Організовувати екскурсії для молоді з національно-патріотичної, науково-технічної, еколого-натуралістичної, естетичної, туристично- краєзнавчої тематики;
13. Недопущення пропаганди в соціальних мережах культу насильства, жорстокості і бездуховності та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль та національні духовні цінності, заперечують суверенність Української
Держави;
14. Відроджувати та розвивати українське козацтво як важливу громадську силу, здатну зробити вагомий внесок у національно-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини (Красноградська козацька школа бойових мистецтв "Булат").
Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.
Ми підтримуємо думку, що патріотизм непідвладний часу. Це почуття робить нас толерантними, гуманними, справедливими людьми, які понад усе цінують рідну землю й мову, знають і поважають символи своєї держави, шанують історію і дбають про майбутнє. У сучасних умовах виховання особистості студента, постає питання про те, чи здатне молоде покоління на високе почуття патріотизму? Ми віримо, що сьогоднішні студенти здатні на патріотичні почуття. Вони хочуть миру і спокою в державі, її процвітання, бо саме це є рушійною силою майбутнього.
Список використаних джерел
1. Конституція України Із змінами і доповненнями, внесеними Законами
України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-
VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, від 21 лютого 2014 року N 742-VII
2. Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України 16.06.2015 N 641

261 3. Білий Л. Г. Особливості національно-патріотичного виховання студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності // Вісник
Національної академії Державної прикордонної служби України 04.2012 4.
План заходів щодо національно-патріотичного виховання в
Красноградському технікумі механізації сільського господарства імені Ф.Я.
Тимошенка.
5. План виховної роботи Красногорадського технікуму механізації сільського господарства імені Ф.Я. Тимошенка на 2015-2016 н.р.

Тимошик А.М. к.т.н., доцент
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, м. Львів tam1945@ukrpost.ua

ЕТАПИ І ПРОЦЕСИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Ще у ранньому дитячому віці, в колі сімейних відносин і цінностей формуються світоглядні основи майбутнього українця. В значній мірі в розвитку цих основ сприяють виховні процеси в дитячому садочку та школі.
Саме там формуються базові почуття любові до України і гордості за її красоту
і могутність. Ці процеси розвиваються і укріплюється у подорожах по
історичних місцях, гуртках художньої самодіяльності, регулярному відвідуванні церкви і участі в церковних обрядах.
Однак оточуючі реалії в школі (і на вулиці) та здатність самоаналізу з віком вносять корективи, щодо набутих духовних цінностей. Такі суспільні негативи як нерівність, культ модної (не національної) одежі, сучасні автомобілі, а особливо Інтернет поступово витісняють набуті у ранньому дитинстві духовні цінності на другий план. Очевидно, що повністю ізолювати молодь від їх дії не можливо. Поступивши у вищий навчальний заклад з певним багажем позитивних і негативних рис, звичок, поглядів, молода людина шукає те середовище і ті методи у яких з мінімальними зусиллями можна добитись максимальних результатів (у більшості випадків матеріальних) і як наслідок дешевого авторитету. І це може не тільки знівелювати набутий у ранньому дитинстві набутий багаж, але і вибрати згубний шлях легкої наживи, грубої сили, наркоманії тощо. Виникають два основні питання як цього уникнути та хто повинен не допустити духовного і морального зубожіння і зберегти на протязі життя духовні здобутки дитячих років?
Перш за все педагоги зобов’язані творити у навчальному процесі той же дух, а вірніше культ любові, справедливості, добра і знань про велич природи, велич традицій нації, красу нашої країни. Максимальний результат досягається високою моральною поведінкою самих педагогів, особливо демонструючи об’єктивність при оцінці знань та професіоналізм в процесі викладання дисциплін. Одночасно необхідно залучати молодь до бородами з тими

262 негативами, які гублять українські душі і тим самим нівелюють велич нашої країни і нації. Важливо також приймати участь у боротьбі з внутрішніми ворогами (хабарництвом, хамством, лінивством і тд.) та зовнішніми (корупція, сепаратизм, п’янство, наркомані і тд.). Обов’язково необхідно привчати молодь, що така боротьба повинна проводитись в рамках чинного законодавства а також моральних, духовних та інтелектуальних цінностей які у цьому процесі боротьби будуть розвиватись і укріплюватись. Це виховує не примиренність до профанації, демагогії і тп. Надзвичайно важливо в процесі навчання зацікавити молодь перспективою наукової діяльності. Тобто з ІІІ курсу пропонувати студентам виконувати реальні наукові дослідження з вибраної ними спеціальності з метою отримання цікавої і перспективної роботи в майбутньому.
У цьому процесі визріють із студентської молоді розумні, патріотичні і сильні духом особистості здатні системно мислити які не бояться складних проблем, з мрією жити і творити в більш досконалому суспільстві. Поступово вони займуть ключеві пости в державі і стануть духовним важелем вихованим на славних традиціях батьків, дідів і прадідів та здолають з роками вкорінені в українському суспільстві негативні явища.

Трембач А.О., Хорешко Н.В.,
викладачі спеціальних дисциплін
Красноградський технікум механізації сільського господарства імені Ф.Я. Тимошенка, м. Красноград

СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ ТА ЦІННОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЯК
ГОЛОВНІ ДОМІНАНТИ НАЦІОНАЛЬНО –
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ.

Патріотичним вихованням називають планомірну виховну діяльність, спрямовану на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни.
Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в позитивному ефекті такого ж відношення.
Безумовно, патріотичне виховання підростаючого покоління – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Формування патріотичних відчуттів багато в чому залежить від розвитку емоційної сфери підлітків.

263
Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було б одним із найважливіших завдань.
Під патріотичним вихованням розуміється поступове й неухильне формування у студентів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм — одна із найважливіших рис всебічно розвиненої особини. Студенти повинні відчувати гордість за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень й гідних сторінок минулого. Багато що залежить у цьому від сім’ї та викладача :
їх роль цьому плані неможливо переоцінити.
Патріотизм як піднесене відчуття, незамінна цінність й джерело, найважливіший мотив соціально значущої діяльності, найповніше виявляється в особі, соціальній групі, що досягла вищого рівня духовно-етичного й культурного розвитку. Дійсний, духовний в своїй основі патріотизм припускає безкорисливе, беззавітне служіння Вітчизні [1].
Сенс їхнього полягає в поясненні реальних зрозуміти добра й зла, зверненні свідомості студентів до високих ідеалів вітчизняної історії й створенні ними тих самих самостійних уявлень про гідне загальносвітове значення й цінність України. Якщо викладач у повсякденній роботі почне регулярно звертатися до символіки та цінностей українського народу, то це дозволить виростити покоління людей переконаних, благородних, готових до подвигу, таких, яких прийнято називати коротким й ємким словом «патріот».
Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально- політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.
Одним із важливих об’єднавчих чинників у суспільстві може слугувати збереження культурної та історичної спадщини, та виховання сімейних цінностей. Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Завданням навчальних закладів є залучення батьків студентів до активної участі у навчально-виховному процесі, організації та проведенні поза навчальних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами за здобутками їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та своїм прикладом.
Зусилля педагогів мають бути спрямовані на підтримку ініціативи батьківської громади, взаємодію у розробці та виконанні рішень щодо патріотичного виховання студентів.
Особливу увагу слід приділити психології та педагогіці батьків, ознайомленню їх із сучасними психолого-педагогічними знаннями. З цією метою доцільно використовувати активні методи: тренінги, дискусії, дебати, аналіз виховних ситуацій, які сприяють усвідомленню батьками ролі сім’ї у вихованні дітей, формуванні патріотичних почуттів та готовності служити своїми знаннями, працею Україні.
Важливо, щоб студенти, незалежно від їх національності та регіону проживання, ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні;

264 розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії
України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.
Важливу роль у патріотичному вихованні студентів відіграє педагог, його особистий приклад, його погляди та практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування.
Якість виховного процесу напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу; використання різноманітних методів і форм; знання і вмілого врахування вікових й психологічних особливостей студентів; відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції викладача.
Патріотичне виховання громадянина має здійснюватися кожним педагогом на кожному занятті та в позаурочний час.
Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально- виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.
Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української політичної нації стало масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими, творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти розвитку української демократичної держави.
Відповідно, ці заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян
України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного,
інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.
Список використаних джерел
1. Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.
2. Концепція національного виховання студентської молоді. - К., 2009.
3. Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
(методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання»)
[Електронний ресурс], режим доступу moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota




265
Федосєєва Н.І., викладач товарознавчих дисциплін
ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж», м.Ірпінь
Е-mail: fedoseeva.n@ukr.net
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
Найвищою цінністю на Землі є вихована людина. Сучасне людство переступило поріг третього тисячоліття і все більше втрачає духовні орієнтири, справжні життєві цінності, невпинно рухається до повної моральної деградації.
Розбудова незалежної Української держави поставила нові завдання перед суспільством взагалі і перед вищим навчальним закладом зокрема. Виконання цих завдань вимагає кардинальних змін у вихованні студентської молоді та ставить на порядок денний перед вищими навчальними закладами надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі [1, с.16].
Сучасний етап розвитку суспільства потребує особливої уваги до формування духовної сфери випускника вищої школи.Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – завдання, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців [2, с. 67].
Згідно з Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, затвердженою Міністерством освіти України в 1996 році, що стала практичним документом для організації виховної роботи в навчальних закладах усіх рівнів, основною метою виховання має бути набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина України, духовності, художньо-естетичної, правової, екологічної, валеологічної, гендерної культури [3].
Пріоритетними напрямками в реалізації даної Концепції у вищому навчальному закладі на сьогодення є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, спрямована на втілення в життя української національної ідеї, виховання демократичного, антропологічного світогляду, яка поважає громадянські права і свободи, традиції народів і культур світу, а також національний, релігійний, мовний вибір кожної людини.
Це дає підстави виокремити основні напрямки виховання студентів у ВНЗ, а саме: навчально-професійне, патріотичне, правове, екологічне, економічне виховання; художньо-естетичне становлення особистості, утвердження загальнолюдських моральних цінностей, трудова активність, фізична досконалість та формування здорового способу життя, розвиток індивідуальних здібностей студентів, забезпечення відповідних умов для самореалізації.
Аналіз різних підходів науковців до визначення поняття «патріотизм»
(О. Биков, О. Вишневський, В. Гонський, С. Гончаренко, М. Іванов, О.

266
Коркішко, В. Лутовінов, Г. Мітін, С. Паршук, Ю. Руденко, К. Чорна та інші) дає змогу виокремити такі аспекти цього явища:
1) патріотизм як почуття: ставлення до Батьківщини, народу, суспільства, моральне почуття, обумовлене світоглядом людини, її приналежністю до етнічної спільноти;
2) патріотизм як один із потужних і постійних мотивів соціальної діяльності;
3) патріотизм як система поглядів, ідей, що є результатом засвоєння культури, традицій, звичаїв свого народу;
4) патріотизм як безпосередній прояв любові до Батьківщини у вчинках людей, активнадіяльнісна самореалізація на благо Вітчизни.
Під патріотичним вихованням студентів ми розуміємо організований, планомірний та цілеспрямований процес засвоєння особистістю національних цінностей і норм культури, спрямований на формування у неї національно- громадянської свідомості, патріотичних переконань і поведінки, усвідомлення своїх вчинків і дій на благо народу й держави, готовності до захисту
Вітчизни [4, с. 53].
Зміцнити демократичну правову державу можуть громадяни, які люблять свій народ, готові самовіддано захищати й розбудовувати свою Батьківщину, мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи та вміють відстояти їх, сприяючи громадянському миру, злагоді в суспільстві та дотримуючись законів.
Розглядаючи суть напрямів виховання у вищій школі, вважаю за необхідне зазначити, що головними цінностями, які формували у молодих поколінь наші прадіди, були цінності загальнолюдські: добро, правда, краса, користь, совість, любов, гідність, чесність; національно-патріотичні: пошана до рідної землі, бажання її захищати, історична пам’ять, відданість керівнику держави, сміливість, жертовність; родинні: пошана до найстарших членів сім’ї, до батька й матері, подружня вірність, любов до дітей, пам’ять про предків, вірність вірі своїх предків тощо.
Патріотичне виховання студентів має полягати у формуванні комплексу якостей, а саме:
- любов і повага до батьків, своєї родини, відчуття гордості за свій рід;
- досконале знання державної мови, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту;
- інтерес до минулого, нинішнього і майбутнього України;
- висока правосвідомість, повага до Конституції, знання законів
Української держави, прийнятих у ній правових норм, потреба в їх дотриманні;
- громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність;
- повага до традицій та звичаїв рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього;
- працьовитість, творчість, піклування про природу, екологію, матеріальні і духовні цінності народу;
- готовність захищати Батьківщину, підносити її міжнародний авторитет;

267
- толерантне ставлення до людей інших національностей, поважне ставлення до їхньої культури та традицій.
Процес виховання має характер наступності й неперервності. Тому наступні покоління повинні використовувати духовні надбання попередніх, багатство загальнолюдських і національних морально-духовних вартостей. Але основний зміст виховання має базуватися, передусім, на національних засадах.
Г.Г. Ващенко, обґрунтовуючи засади виховного ідеалу, виходячи з позицій свого бачення програми виховання молоді, писав: «... Гаслом, під яким має провадитися виховання української молоді, є: служіння Богові і Батьківщині.
Перша абсолютна вартість для молоді є Бог, друга – Батьківщина. Молодь мусить чітко уявляти собі, в чім благо Батьківщини. Благо Батьківщини є:
1. Державна незалежність, можливість для українського народу творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя.
2. Об’єднання всіх українців, незалежно від їх територіальності, походження, церковної приналежності, соціального стану і т.ін. в одну спільноту, що пройнята єдиним творчим прагненням і високим патріотизмом.
3. Справедливий державний устрій, який би підтримував лад у суспільстві, в той же час забезпечував особисті права й волю кожного громадянина й сприяв розвиткові й прояву його здібностей, спрямованих у бік громадського добра.
4. Справедливий соціальний устрій, при якому зникла б і неможлива була б боротьба між окремими групами суспільства.
5. Високий рівень народного господарства і справедлива організація його, що забезпечувала б матеріальний добробут усіх громадян, була позбавлена елементів експлуатації.
6. Розквіт духовної культури українського народу: науки, мистецтва, освіти. Піднесення її на такий рівень, щоб Україна стала передовою країною в світі.
7. Високий релігійно-моральний рівень українського народу, реалізація в життя вчення Христа.
8. Високий рівень здоров’я українського народу, зведення до мінімуму всяких посеред нього хвороб і виродження» [5, с. 69].
У процесі виховання не буває однакових ситуацій і стандартних підходів до використання тих чи тих методів. Багато тут залежить від знань, таланту, досвіду і творчості вихователя. Тому слушною залишається думка
А.С. Макаренка: «... Ніякого засобу не можна розглядати відокремлено від системи. Ніякого засобу взагалі, хоч би який ви взяли, не можна визнати ні добрим, ні поганим, якщо ми розглядатимемо його окремо від інших засобів, від цілої системи, від цілого комплексу впливів».
В. Сухомлинський підкреслював, що «виховання в широкому розумінні цього слова – це багатогранний процес духовного збагачення й оновлення і тих, кого виховують, і тих, хто виховує» [6]. Він розумів виховання як самостійну бажану соціальну дію. Виховання в сучасному навчальному закладі має поєднувати виховання потреб нації, держави, людської цивілізації і особистості.

268
На моє глибоке переконання, нічого скаржитись на зовнішні обставини і нарікати, що нічого змінити не можна. Все починається з Людини і з її внутрішнього вибору. Кожен новий день – це кропітка праця над самим собою, над своїми недоліками, недоробками, згубними звичками. Змінивши себе, перетворивши свій внутрішній світ, можна починати змінювати навколишній світ: людина стає вільною від зовнішніх факторів і починає керуватися виключно власними внутрішніми принципами – принципами справжньої
Людини з великої літери.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал