Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького




Сторінка22/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   34
Список використаних джерел
1. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно- патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах.
[Електронний ресурс]

Режим доступу:http://old.mon.gov.ua/ru/about- ministry/normative/4068-
2. Сутність національного виховання
(мета, завдання, принципи, зміст).[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://pidruchniki.com/14860110/ pedagogika/sutnist_natsionalnogo_vihovannya_meta_zavdannya_printsipi_zmist
3. Леонід
Чупрій.Шляхи оптимізації національного патріотичного виховання молоді в контексті забезпечення формування національної самосвідомості та історичної пам’яті українського народу. [Електронний ресурс]– Режим доступу:http://bulava.in.ua/chupriy_molodist.html
4. Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр
Разумкова[веб-сайт]

Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399 5. Який із п'ятьох зазначених чинників найбільше об`єднує або може згуртувати народ України в єдину спільноту? [Електрон. ресурс] //Центр
Разумкова[веб-сайт]
-
Режим доступу:http://www.uceps.org/ukr/socpolls.php?cat_id=31 6. Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс]
//Міністерство освіти і науки України [веб-сайт] - Режим доступу:
//www.mon.gov.ua
7. Чупрій Л.В. Патріотичне виховання в Україні: cтан і перспективи.
[Електронний ресурс]–
Режим доступу:http://sd.net.ua/2009/11/05/ patrotichne_vikhovannja_v_ukran_ctan__perspektivi.html
8. Указ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020

209 роки"[Електрон. ресурс]–
Режим доступу:http://www.kyiv- oblosvita.gov.ua/pidruchniki/102-patriotichne-vikhovannya-yunogo-pokolinnya
9. Освітньо-виховний проект з громадянсько-патріотичного виховання
«Моя країна – Україна, Київщина – серце України». [Електрон. ресурс]– Режим доступу:http://www.kyiv-oblosvita.gov.ua/pidruchniki/2-uncategorised/3632-proekt- moya-krajina-ukrajina-kijivshchina-sertse-ukrajini


Петрів Г.В.
викладач історії ВП НУБіП України
«Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого», м. Заліщики, Тернопільська обл.
E-mail: galunka-s-p@ukr.net

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НА ПРИКЛАДІ ЗАЛІЩИЦЬКОГО
АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ
На сучасному етапі становлення правової демократичної держави та
інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина – патріота України. Виховати такого можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях української героїчної історії, багатої культури, звичаях народу та глибокому знанні рідної мови, літератури, поваги до національних символів, та основ християнської релігії.
Процес виховання – це система виховних заходів спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості [1, с. 3]. Одним із пріоритетних напрямків організації виховної роботи у ВП НУБіП України
«Заліщицький аграрний коледж ім. Є Храпливого» є активне формування у молодої людини відчуття патріотизму, любові до власної Вітчизни та рідного краю. Відзначимо, що патріотизм (від гр. patriotes – батьківщина) – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей.
Як зазначав
В. Сухомлинський:«виховання громадянина патріотом – це гармонія розуму, думки, ідей, почуттів, духовних поривів, вчинків» [2, с.16]. Патріотичне виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття жертовного служіння Батьківщині. Справжній патріот любить
Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури характерної для європейських суспільств. А головне – патріот не обмежується пасивною любов’ю до рідного краю, він активно працює для свого народу. Його добробуту, розбудови

210 культури й господарства. Він захищає честь своєї держав, примножує її багатства [3, с. 246].
Основна мета виховного процесу в коледжі – формувати особистість, наділену громадянською відповідальністю, національною самосвідомістю, високими духовними цінностями, родинними і патріотичними почуттями; створювати умови для розвитку творчо обдарованої молоді, її індивідуальних якостей, набуття за час навчання молодою людиною соціального досвіду.
Виховний процес відбувається як через інформаційно-просвітницькі виховні години (вони відбуваються двічі на тиждень), зустрічі з цікавими людьми, так і через залучення студентів у гуртки художньої самодіяльності, клуби за
інтересами, музей коледжу, бібліотеку з Інтернет центром, спортивні гуртки, органи студентського самоуправління. Саме через них розвивається художньо- естетична культура, формується національна та громадянська свідомість, реалізуються творчі можливості студента .
Програма з історії України передбачає виховання в студентів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду
історії. Педагоги-історики чітко окреслили свою навчально-виховну мету – плекати національну особистості, яка щиро сповідує високі ідеали національного відродження і працює задля процвітання України. Патріотичне виховання здійснюється на основі проблемного викладу історії України.
Практично всі теми з історії України можна використати для виховання національної свідомості молодого покоління. Але є такі, які справедливо можна назвати уроками громадянства, українства. Серед таких: теми присвячені національно-визвольній війні Б. Хмельницького, українській революції 1917-
1920 рр., діяльності шістдесятників та дисидентів, національно-визвольному руху часів перебудови, здобуттю Україною незалежності та ін. Пізнаючи свій народ, студенти пізнають самих себе, оцінюють себе як частину народу, у них формується почуття обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною. Велике значення на заняттях історії мають героїчні подвиги особистостей, які стали патріотичною гордістю українського народу, бо як зазначав В. О.
Сухомлинський «найголовніше, найяскравіше і найміцніше, що на все життя западає в серце патріота, що втілює в собі Батьківщину – це люди» [2].
Важливим є висвітлення правдивої історії українського народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам’яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків.
Виховання патріотизму та національної самосвідомості відбувається також на уроках української мови та літератури. К. Ушинський наголошував, що мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Коли зникає народна мова, – народу немає більше [4, c. 123]. Рідна мова – кров національної культури, її титульна сторінка. Кожній людині незалежно від її волі властива схильність до своєї рідної мови. Чужа мова рідною не стане [3, с.

211 460]. Саме тому в Заліщицькому коледжі українській мові і літературі приділяється особлива увага. В програмі з української літератури визначено, що метою вивчення дисципліни є виховання національно свідомого громадянина України, формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних та загальнолюдських цінностей.
Значна увага в Заліщицькому агарному коледжі приділяється організації та проведенню цілої низки заходів громадянсько-патріотичної спрямованості, які відіграють важливу роль у виробленні в студентської молоді суспільно значущої мети – побудови громадянського суспільства та правової незалежної
Української держави. Серед них: вечір реквієм «Голодомор 1932-1933 рр. – незагоєна рана України»,тематичний вечір присвячений українському козацтву
«Золоті дзвони Покрови», цикли виховних годин присвячених річницям від народження видатних українських письменників та громадських діячів, свято квітів, інформаційноїно-просвітницькі години:«Екологічні проблеми нашого району», «Осінні народні свята та традиції», «Бабин Яр – трагедія народу
України», «Ми не отримали землю в спадок, ми взяли її в борг у наших дітей», вечір вітання до дня працівників освіти «Сіячам вічного, доброго присвячуються», круглі столи присвячені правам людини за участі працівників правоохоронних органів та працівників відділу молоді і спорту районної адміністрації, щорічно проводяться шевченківські тижні та вечори, день скорботи «Дзвони Чорнобиля», великодній тиждень з виставкою Пасхальних композицій, організовуються хресні дороги, вечори пам’яті за загиблими в
Другій світовій війні «Пам’ятаємо. Перемагаємо», просвітницькі години з нагоди дня героїв, свято української вишиванки «Веселі барви вишиванки», козацькі забави «Ми - козацького роду нащадки» та ін.
У Заліщицькому аграрному коледжів одним із очільників організації патріотичної роботи серед студентської молоді є циклова комісія гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, представники якої мають високий рівень фахової підготовки, необхідний для проведення систематичного виховного впливу на молодь та формування у неї відповідних якостей.
Відзначимо, що в організації позанавчальної роботи зі студентською молоддю викладачі широко використовували такі методи, як екскурсії, бесіди, тематичні диспути та дискусії, «круглі столи», вікторини, рольові ігри, конференції, лекції, тренінги, «відкриті трибуни», ділові ігри, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, безпосередньо пов’язані з тематикою національно-патріотичного виховання і покликані ознайомити студентів з найбільш яскравими сторінками нашої героїчної історії.
Як довів досвід, такі форми позанавчальної роботи користуються значною популярністю серед студентства, свідченням чого є їх активна участь в організації та проведенні даних заходів. Так, наприклад, в екскурсіях до музею навчального закладу (створений у 2008 році) та районного краєзнавчого музею в перші м’ясці навчання беруть участь всі студенти першокурсники. Із старшокурсників сформована група екскурсоводів, які розповідають своїм молодшим товаришам про історію навчального закладу, про засновника кооперативного руху Є . Храпливого, чиє ім’я носить коледж, знайомлять з

212
історією Заліщицького краю. Заступником з навчальної роботи М. В.
Сопилюком видана книга про історію навчального закладу «На переломі століть. Від садівничої школи до агроколеджу», де описано всі етапи розвитку навчального закладу, який бере свій початок, ще з 1898 року.
Як відомо, однією з основних форм позанавчальної діяльності та виховання студентів є групова, яка дозволяє здійснювати виховний вплив на студентів через колектив. В коледжі діє близько 40 гуртків за інтересами в яких студенти можуть розвивати свої творчі здібності та вподобання. У процесі практичної реалізації концепції національно-патріотичного виховання при суспільно-політичному клубі «Світогляд» працює три гурткові секції :
історична «Мій рід, моя земля, моя Батьківщина», суспільна «Твої люди,
Україно», правова «Молодь і закон». У цих гуртках студенти під керівництвом викладачів займаються вивченням українських традицій, звичаїв, побуту, обрядів, досліджують історію кооперативного руху на Заліщанщині, походження свого роду, глибше вивчають історію навчального закладу, рідного міста, села, детально знайомляться з життєвим шляхом учасників національно- визвольних змагань, випускників коледжу, видатних земляків, (родина
Храпливих, О. Маковей, В. Бараник, М. Гайворонський, М. Долинський та ін.), аналізують проблему росту злочинності серед молоді, обговорюють виборчі права та обов’язки. Про результатами своєї пошукової роботи студенти звітують на щорічних науково-практичних конференціях.
Дієвим засобом патріотичного виховання є пісня. Г. Ващенко зазначав, що українська пісня за змістом і глибиною посідає одне з перших місць серед народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини і пошану до себе. В коледжі уже 28 років радує своєю творчістю аматорський ансамбль пісні і танцю «Хлібодари».
Метою його творчої діяльності було відродження українського народного фольклору, насамперед того, що побутує в Заліщицькому районі. Мешканцями міста надовго запам’ятались хореографічні та вокально-хереографічні композиції, запальні танці «Гордилянка», «Вихилаяс», «Свято в Карпатах»,
«Несе Галя воду», «За Україну», «Зацвітай, кохана земле», «Молюсь за тебе,
Україно», «Розквітне Україна», «Слався, моя Україно». Золотим фондом репертуару колективу є «Гопак», «Данець», «Запорізький марш», «Поліські гуляння», «Наддністрянське весілля». Окрасою концертних програм в коледжі є вокальні ансамблі: «Намисто», «Соколи», «Намистинки», «Браво». У їх репертуарі величезна кількість патріотичних творів, тих, які створювалися століттями і несуть в собі глибоку любов до Батьківщини.
Висновки. Таким чином, проаналізований досвід свідчить про, те що змістом патріотичного виховання в коледжі є формування особистості зорієнтованої на національні цінності, прагнучої розбудови демократичної, незалежної української держави. Студенти впродовж навчання у коледжі усвідомлюють свою приналежність до українського народу, проймаються почуттями поваги до національної історії культури, традицій, звичаїв.



213
Список використаних джерел:
1. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 3-тє вид., перероб і доп. – Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2007 .–232 с.
2. Сухомлинський В. А. Родина в серце. – 2–е изд. – М: Молодая гвардия,1980. . – 175 с.
3. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки.
Посібник для студентів вищих начальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003.–
528 с.
4. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: в 2 т. – К: Рад школа, 1983.
Т.1
5. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994.–191 с.


Погоріла О.І., Підгурська І.С. викладачі ВП НУБіП України "Ірпінський економічний коледж", м.Ірпінь
E-mai: pogorila.oksana@mail.ru

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА В
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський
Розбудова незалежної Української держави неможлива без оновленої національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи патріотичного виховання майбутніх громадян ХХІ століття. Тому на сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина – патріота України.
Адже зміцнити і розвинути демократичну правову державу, яка ввійшла б повноправним суб’єктом до європейської спільноти можуть громадяни, які люблять свій народ, свою Україну, готові самовіддано захищати й розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну моральність, знають свої права і свободи та вміють цивілізовано відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві. Виховати таких можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях української героїчної історії, багатої культури, звичаях народу та глибокому знанні рідної мови, літератури, поваги до національних символів, та основ християнської релігії [1].

214
Розбудова України як суверенної держави ставить перед навчальним закладом відповідальне і складне завдання – виховати національно свідоме підростаюче покоління патріотів своєї
Батьківщини, спадкоємців
і продовжувачів національно-патріотичних традицій. Основою патріотичного виховання в навчальному закладі є збереження історико-культурних традицій народу, знання героїчного минулого, аналіз подій сучасності, долучення до загальнонаціональної справи звільнення землі від загарбників.
Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.
Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і грунтується на визнанні пріоритету прав людини. Суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу. Суспільства, яке є єдиним дієвим механізмом розбудови не олігархічної, а народної демократії, правової України, виступає, з одного боку, джерелом опозиції державній владі, а з іншого - взаємодоповнює
її, реалізуючи свої розвивальну і контролюючу функції [2].
Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву. Особливістю сьогоднішнього дня є військові події в країні. Крім того, проблема патріотизму розглядається різними дослідниками в різних історичних, соціально- економічних і політичних умовах, залежно від особистої позиції, відношення до своєї Вітчизни, від використання різних сфер знань та інше. Майже повністю розкритий вміст даного поняття в монографії І.Е. Кравцова: «Патріотизм - це любов до своєї Вітчизни; до рідних місць ("землі батьків"), до рідної мови, до культури і традицій, до продуктів праці свого народу, до прогресивного суспільного і державного устрою. Патріотизм - це відданість своїй Батьківщині, готовність захищати її незалежність» [3].
А.С. Макаренко відзначав, що патріотизм виявляється не тільки в героїчних вчинках. Він вважав, що патріотизм проявляється у виконаній роботі людини, адже патріот завжди буде прагнути працювати для розвитку рідної країни. Особливе значення в дослідженні питань патріотичного виховання цього періоду мають роботи В.О. Сухомлинського, який вважав, що навчальний заклад повинен виховувати у молоді прагнення служіння Батьківщині, активної трудової і суспільної діяльності. Визначаючи патріотизм, В.О. Сухомлинський підкреслював, що одним із головних виховних завдань навчальних закладів є підготовка студентів до простої повсякденної праці, праці для суспільства як патріотичної діяльності, причому сама діяльність студентів, що організовувалась педагогом із даною метою, являє рушійну силу формування особи громадянина, що росте [4]. Зараз слова педагога мають особливу актуальність, оскільки безпосередня участь у волонтерській діяльності

215 студентів та зразок у цьому педагогів стали практичним аспектом патріотичного виховання, що має чи не найбільший вплив на формування світогляду студента.
В умовах жорсткого воєнно-політичного та інформаційного протистояння
України із внутрішнім сепаратизмом та зовнішнім агресором, питання національно-патріотичного виховання молоді набуває особливого змісту – головного консолідуючого чинника збереження і розвитку нашої держави.
На сучасному
історичному етапі у педагогічних працівників коледжу виникла нагальна необхідність переосмислення зробленого
і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національної самосвідомості студентської молоді, створення нових підходів і торування нових шляхів до виховання почуття патріотизму як базової якості особистості.
Серед багатьох напрямів національного виховання у ВП НУБіП України
«Ірпінський економічний коледж» є активне формування у молодої людини відчуття патріотизму, любові до власної Вітчизни та рідного краю, вивчення бойових традицій та героїчних сторінок українського народу, його збройних сил, формування національної свідомості і людської гідності, готовності до захисту Батьківщини.
Основна мета виховного процесу у коледжі – формувати особистість, наділену громадянською відповідальністю, національною самосвідомістю, високими духовними цінностями, родинними і патріотичними почуттями; створювати умови для розвитку творчо обдарованої молоді, її індивідуальних якостей, набуття за час навчання молодою людиною соціального досвіду.
Адміністрацією коледжу було звернуто увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації вивчення студентами дисциплін гуманітарного блоку:
історії України, української мови та літератури, соціології, культурології. Саме ці предмети сприяють формуванню у студентської молоді цілісного розуміння таких засадничих принципів патріотичного виховання як відданість рідній
Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні здобутки.
На заняттях суспільних дисциплін, зокрема історії, ми маємо завдання подати історичний матеріал, допомогти студентам засвоїти його. Саме історія як навчальний предмет має на меті наукове викладання матеріалу, тобто такого, який забезпечує пізнання студентами соціальної дійсності, ознайомлення з обґрунтованими за всіма правилами історичними подіями.
Патріотичне виховання здійснюється на основі проблемного викладу
історії України. Вже з перших занять звертається увага на значення Київської
Русі, Галицько-Волинської держави, Української козацької держави –
Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної
Республіки для майбутніх поколінь. Практично всі теми з історії України можна використати для виховання національної свідомості молодого покоління. Але є такі, які справедливо можна назвати уроками громадянства, українства. Серед таких: теми присвячені національно-визвольній війні Б.
Хмельницького, українській революції 1917-1920 рр., діяльності шістдесятників та дисидентів, національно-визвольному руху часів перебудови, здобуттю
Україною незалежності та ін. Пізнаючи свій народ, студенти пізнають самих

216 себе, оцінюють себе як частину народу, у них формується почуття обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною. Велике значення на заняттях історії мають героїчні подвиги особистостей, які стали патріотичною гордістю українського народу, бо як зазначав В. О. Сухомлинський «найголовніше, найяскравіше і найміцніше, що на все життя западає в серце патріота, що втілює в собі Батьківщину – це люди» [4]. Важливим є висвітлення правдивої
історії українського народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам’яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків.
На заняттях з історії використовується різні форми та методи роботи: робота в групах і парах, рольова гра, дискусії, «мозковий штурм», «займи позицію», метод «Прес», студентські проекти тощо. Саме заняття історії дають можливість формувати предметно-історичні компетентності патріотичного виховання – хронологічну (розгляд суспільних явищ у розвитку та конкретно-
історичних умовах певного часу); просторову (використання карти, пояснення причин та наслідків історичних подій); інформаційну (самостійна інтерпретація змісту історичних джерел, виявлення різних точок зору); мовленнєву
(реконструювання образів минулого в словесній формі); логічну (визначення ролі людського фактора в історії); аксіологічну

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал