Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького




Сторінка21/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   34
Інтелектуально-духовне виховання . Виховними досягненнями цього

198 напрямку єрозвиток інтересу до навчання, творчої активності, креативного мислення; виховання потреби самостійно нагромаджувати та здобувати знання.
Тематичним змістом такої виховної діяльності є : тематичні виховні години: «Ми з того краю, де сопілка грає», «Бережи честь з молоду», «Оберег материнства», «Українське ім’я: яке воно?»; відзначення релігійних свят, День
Матері; День Перемоги; День соборності; екскурсійні поїздки у Почаївську
Свято-Успенську лавру, відвідування монастирів України , Вінницького краєзнавчого музею тощо.
Виховними досягненнями коледжу в напрямку громадянсько-правового
виховання є: формування правової культури, прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, Конституції, державних символів (Герба,
Прапора, Гімну); засвоєння знань та їх реалізація у поведінці згідно Законів
України; стимулювання активної протидії особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність
України;розвиток правосвідомості, формування правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного, трудового, громадянського, сімейного і кримінального права; відстоювання прав і свобод людини та громадянина; виконання громадянського обов’язку перед Україною, суспільством; залучення студентів до участі у доброчинних акціях та волонтерському русі; формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини з притаманними їй особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства.
Тематичним змістом виховноїдіяльностігромадянсько
– правового виховання є проведення наступних заходів :
- виховнігодини: «Виховуємогромадянинаправовоїдержави», «Культура міжетнічнихвідносин»,
«Жити за основним законом»
(до дня
КонституціїУкраїни), «Людина і закон», «Символинашоїдержавності»;
- диспути:
«Твій ровесник в
Україні
і за кордоном», «Як уникнутикримінальноїситуації»;
- змагання, конкурси: «Правовий ринг», «Оцінюємоісторію».
- зустрічі з представникамиорганіввнутрішніх справ;
- перегляд тематичнихфільмів;
- ознайомленнязістаттямизаконівУкраїни, якігарантують права таобов’язкилюдини і громадянина ;
- вечоризапитань і відповідей: «Закон України про сім’ю і шлюб»; «Права і обов’язки молодого спеціаліста»
Пріоритетами у виховному процесі морально – етичного виховання в коледжі є: формування у молоді етичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній моралі та найкращих духовних надбаннях цивілізації; опанування духовною культурою найближчого соціального оточення, нації, людства; формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності.
Тематикою заходів виховної діяльності морально – етичного виховання є проведення бесід на тему «Добро починається з тебе», « Етикет майбутнього

199 працівника АПК» ;відвідування та організація мистецьких виставок; дискусії:
«Живи, твори, добро звершай», «Толерантність врятує світ»; «Пізнай товариша по групі і себе»; психологічні тренінги, вікторини, дебати з питань моральної культури особистості.
Національне виховання особистості неможливе безформування екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиноюприроди.До тематики виховної діяльності екологічного напрямку відносяться здійснення трудових волонтерських десантів; проведення акції « Чистий дім»; виховні години: «Квіти у нашому житті», «Перлина Поділля – Буг »; диспути на теми:
«Як бережемо рідний край», «Прекрасне в житі і в природі», екологічні акції з впорядкування туристичних об’єктів; проект «Ми за чисте довкілля »; бесіда
«Моя земля – земля моїх батьків» тощо.
Тематичним змістом виховноїдіяльності естетичного напрямку є:
- екскурсії, поїздки, культпоходи, відвідуваннямистецькихзаходів з
їхподальшиманалізом;
- виховнігодини:
«ФольклорнаНемирівщина»,
«Безсмертя народу в йоготворчості»;
- тематичнівиховнігодини:
«Поети
і письменникиВінниччини
»,
«Художник В.Муржак»;
- відвідуваннякультурнихзакладівобласті;
- знайомство з творами вінницькихпоетів та письменників.
Вироблення свідомого ставлення до праці як до вищої цінності людини і суспільства, активної позиції кожної особистості; формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря, який володіє відповідними вміннями та навичками, професійною майстерністю на основі сучасних знань про ринкову економіку, може самостійно віднайти застосування власним здібностям у системі виробництва, науки, освіти можливе через трудове
виховання молоді.Дієвими в реалізації даного напрямку виховної діяльності є трудові десанти, проведення виховних годин : «Твори добро, бо ти – людина»,
«Як читати книгу», «Риси та якості сучасного фахівця», «Держава потребує професіоналів» ; організація бесід на теми: «Скільки коштує безгосподар- ність?», «Бути економним – вимога часу», «Коли робота приносить радість»; облаштування та благоустрій території коледжу, селища, підтримання належного стану аудиторій.Національне виховання починається з сім’ї, родинного кола, тому сімейно-родинне виховання має займати одне звизначних місць.
В цьому напрямку проводяться виховні години: «Зустрічі трьох поколінь»;
«Родина, родина – від батька до сина», «Ми матір називаємо святою»,
«Мамина пісня», «Сімейні традиції». Традиційними є спільне проведення з батьками святкових заходів, зборів, дня відкритих дверей.
Фізичне виховання сприяєутвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості, здійсненню повноцінного фізичного розвитку особистості, формування її фізичних якостей, зміцнення здоров’я, – основи фізичного виховання. На базі коледжу вже 50 років працює спортивний клуб «Дружба» , якийвиховуєвідповідальне ставлення

200 до власногоздоров’я, здорового способу життя, стимулює повноціннийфізичнийрозвитокстудентів, створює умови для активного відпочинкустудентів.
Тематичним змістом виховної діяльності фізичного виховання та утвердження здорового способу життя є проведення та участь студентів в загальноколежанськихспортивних заходах та секціях;
- зустрічізлікарямищодошкідливоговпливу на організм студента тютюну, наркотиків, алкоголю;
- зустрічі з працівникамиорганіввнутрішніх справ «Наркоманія й алкоголь середмолоді»;
- виховнігодини на тематику профілактики шкідливихзвичок, утвердження здорового способу життя, «Спортом займайся – здоров’я набирайся»,
«Здоровий дух створюєздороветіло»,«Самобутністьукраїнськихтрадицій здорового способу життя», проведення свята «Козацькі забави»
Виходячи з цього, національно – патріотичне виховання молоді на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб молоде покоління стало національно свідомими громадянами – патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю любов’ю до
Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення
її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.
Список використанихджерел
1.Наказ МОН України від 16.06.2015 р. № 641 Концепціянаціонально- патріотичноговихованнядітей та молоді
2. Указ Президента Українивід 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та
Свободи";
3. Указ Президента Українивід 13.11.2014 № 871 "Про День
СоборностіУкраїни";
4.Указ
Президента
Українивід
14.10.2014
№ 806
"Про
День захисникаУкраїни";
5.Указ Президента Українивід 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності";
6.Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента Українивід 25 жовтня 2002 року № 948;
7. Лист Міністерства освіти і науки Українивід 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності";
8. Лист Міністерства освіти і науки Українивід 25.07.2014 № 1/9-376
"Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальномуроці";
9. Ігнатенко П. Громадянськевиховання: історичний аспект // Шлях освіти.
2001.-№1. С. 38-43.
10. Мала енциклопедіядержавознавства / НАН України.Ін-т держави і права ім. В. М.Корецького .- К.: Довіра: Генеза, 1996. - 942 с.

201 11. Патріотизм: філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. - 2-ге вид., перероб.Ідопов. - К., 1986. - С. 358.
12. Ушинський К.Д. Про народність у громадськомувихованні / К.Д.
Ушинський //Вибраніпедагогічні твори: у 2 т. / К.Д. Ушинський. - К. , 1983. - Т.
1: Теоретичніпроблемипедагогіки. - С. 43-103


Паска М.З., д.вет.н., професор
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького maria_pas@ukr.net

МУЛЬТИМЕДІЙНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО
Навчання та виховання найефективніше тоді, коли приносить радість -
PeterKline.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення[1]
Головною домінантою щодо патріотичного виховання молоді це формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. У сучасному суспільстві вживається погляд на виховання, як процес подолання негативних тенденцій у розвитку особистості й сприйняття вихованця лише як об’єкта виховних впливів.
Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів, які відбуваються в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодівають сучасними комунікаційними технологіями[2].
Усе це створює сприятливі умови для розвитку виховання, як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення її статусу та потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, громадянському, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління[3]
В добу тотальної техно-логічної глобалізації головне національне багатство вимірюється не стільки ресурсними можливостями природних надр та копалин, скільки людським капіталом, його інтелектуальним та науковим потенціалом, який здатний створювати принципово нові системи виробництва і управління.
Cучасні суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації поставили перед аграрними вузами України якісно нові вимоги щодо організації навчального процесу, науково-дослідницької та виховної роботи, які виходять з принципу наближення аграрної освіти до нагальних виробничих проблем та інтересів сучасної української держави в цілому. [4]

202
Отож ми уже сьогодні можемо запропонувати нові моделі національно- патріотичного виховання:
- використати здібності найліпших фахівців із різних ділянок;
- пов’язати їхні таланти зі знаннями найліпших фахівців у галузі простих, нових, інтерактивних розважальних навчальних методик;
- долучити до цього найкращі у світі методи інтерактивних мультимедійних засобів комунікації;
- подати цей матеріал у вигляді спрощених моделей, які сприятимуть легкому навчанню з огляду на індивідуальний стиль студента;
- встановити мережу
інтернету, яка пов’язує кожен куток студентського життя з Internet, тоді викладач виконуватиме роль професійного керівника і наставника, а університет стане новим
інтерактивним навчальним центром упродовж життя.
Отже, на сьогодні кожен із нас має свій унікальний стиль національно- патріотичного виховання, навчання, праці та мислення.
Список використаних джерел
1. Гордон Драйден / Революція у навчанні / перекл. З англ. М. Олійник.-
Львів: Літопис, 2010.- 542.
2. Стьопіна О.Г., Шклярова Т.П. Проблеми духовного удосконалення фахівців / Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука
і освіта - 2005”. Том 35. Проблеми підготовки фахівців. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2005. – С. 26-28.
3. Кухаренко П.М., Резнікова О.О. Формування громадської позиції сучасної молоді//Україна на зламі тисячоліть – 20 років незалежності (1991-
2011): зб. наук. пр. /Редкол.: Кобець А.С. (відп. ред. та ін..) – Д.:Вид-во
«Придніпров’я», 2011. – Вип. 3. – С.169-174 4. Левін
О.Л.
Виховання патріотизму у студентської молоді дніпропетровського державного аграрного університету / Левін О.Л. // Грані,
Дніпропетровськ – № 4.– 2012 . – С. 21-23


Пендер О.В., викладач ІІ категорії
Технолого – економічний коледж БНАУ , м. Біла Церква olena-pender@meta.ua

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНО- ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Розбудова Української держави, відродження української нації потребують формування та впровадження відповідної Концепції національного виховання студентської молоді, яка має стати складовою частиною системи національного виховання громадянина України.
Національне виховання – це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана

203 формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів.
Відповіддю на виклики сучасного світу має стати національне виховання студентської молоді, котра формуватиме ядро української інтелігенції на основі національної ідеї.
Національна ідея об’єднує й консолідує суспільство, сприяє виробленню активної життєвої позиції молодої людини, становленню її як особистості.
Національний характер виховання полягає у формуванні людини як громадянина України незалежно від її етнічного і соціального походження, віросповідання та передбачає створення спільноти самодостатніх людей, які об’єднані національною ідеєю та оберігають свої цінності і свободи.
Глобальний простір, у який інтегрується наша студентська молодь, передбачає засвоєння надбань культури різних народів. Тому постає потреба в здатності студентської молоді до входження у світовий соціокультурний простір – за умови збереження української національної ідентичності.
Національне виховання має стати фундаментом становлення світогляду молодої людини, на якому формуються фахові знання та професійна відповідальність.
Головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина – патріота Української держави, активного провідника національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів.[1]
Сучасневиховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Існують цінності сімейного життя: вірність, довір'я, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім'ї, взаємоповага і любов до батьків, злагода в сім'ї, здоровий спосіб життя, культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність, гігієна сімейного життя.
У процесі реалізації напрямів національного виховання потрібно враховувати таку систему компонентів духовного світу особистості українця:
- національну психологію — психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народу;
- національний характер і темперамент — вічне правдо-шукання, гостинність і щедрість, ласкавість і талановитість, ніжність і глибокий ліризм, свободолюбивість і душевне багатство;
- національний спосіб мислення — своєрідна істотність, завдяки чому зі століття в століття відтворюються і розвиваються самобутня українська культура і духовність;
- народна мораль, етика
— людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання;
- народна естетика — краса поведінки, привабливий стиль життя, доброзичливе ставлення до людей, уміння вживати, готувати смачну їжу;

204
- народна правосвідомість — життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя;
- національна філософія — самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему її долі;
- національний світогляд — система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовності;
- національна ідеологія — ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів, ідей, переконань;
- національна свідомість та самосвідомість — відчуття усвідомлення гордості за приналежність до української нації.
Основними принципами національного виховання
є природо- відповідність, народність, культуро-відповідність, етнізація, гуманізм, демократизм, зв'язок
із життям, гармонізація
індивідуальних
і загальнолюдських потреб та інтересів особистості, свободо відповідність.[2]
Патріотичне виховання було предметом дослідження багатьох поколінь педагогів. Видатні вчені та педагоги минулого О.Духнович, Г.Ващенко,
С.Русова, К.Ушинський, Я.Чепіга, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші у своїх працях приділяли велику увагу вихованню любові до своєї землі, рідної мови; поваги до
історичного минулого, формуванню національної самосвідомості.
Основні складові патріотичного виховання українців намагались визначити філософи, історики, правознавці, політики, письменники, зокрема
Г.Сковорода,
І.Франко,
М.Костомаров,
П.Куліш,
Д.Донцов,
М.Грушевський, С.Бандера, Р.Шухевич, Д.Чижевський та інші.
Психологічним механізмам формування і розвитку особистості, на яких базується патріотичне виховання, присвячені дослідження І.Гальчинського,
Л.Виготського, Г.Костюка, О.Леонтьєва, В.Панка, А.Афанасьєва, В.Дзюби,
А.Костирєва,
І.Вільчинської,
В.Ягупова,
О.Вишневського,
О.Даценка,
Т.Гавлітіна та інших.
Останнім часом ми переживаємо доленосні події, вони чітко засвідчили життєву необхідність щодо активізації національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді, що є питанням національної безпеки.
Саме виховання національних почуттів і патріотизму (за допомогою відповідних заходів,
історичної освіти, святкування визначних дат, популяризації національних міфів та символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту) є одним з основних засобів консолідації української політичної нації.
Слід чітко зазначити, що патріотичне виховання повинно бути націоцентричним, тобто воно спрямоване на формування любові до української нації, до власної історії, традицій, мови, віри, вітчизняної культури.
Національне патріотичне виховання є складовою частиною політики національної безпеки держави в гуманітарній сфері, спрямованої на формування національної ідентичності молоді, поваги до рідної країни, готовності захищати свою Вітчизну. Воно являє собою систематичну і

205 цілеспрямовану діяльність органів державної влади і громадських організацій з формування у молодих громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. [3]
Патріотизм виховує у людини почуття громадянськості. Громадянськість визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією. Це складне особистісне утворення, яке включає в себе почуття поваги і любові до рідної країни, політичну і моральну відповідальність, правову культуру, усвідомлення власної гідності, повагу і довіру до співгромадян.
Громадянськість має ціннісно-смислову природу і проявляється у єдності громадянської свідомості та громадянської поведінки. Тобто вона повинна проявлятися не тільки у усвідомленні своєї приналежності до даної країни, а й у активних діях, спрямованих на виконання своїх громадських обов’язків перед суспільством і державою. Громадянськість виступає критерієм особистісної зрілості. Відомий дослідник Д.Локк зазначав, що однією з основних свобод є свобода мати обов’язки, а ті, хто цього не розуміють, приречені на вічну незрілість.
Громадянськість пов’язана також з формуванням розвинутої правосвідомості: законослухняності, правової культури, свідомого та відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків перед суспільством та державою.
Громадянськість та патріотизм включають в себе також усвідомлення того, що всі ми – від перших осіб держави до кожного громадянина – повинні особисто докладати зусилля до розбудови власної державності, так як ніхто за нас не виконає цю історичну місію.
Відтак виховна програма повинна бути довгостроковою, поділеною на окремі етапи за часом реалізації, а кожний етап має включати напрямки, орієнтовані на різні вікові групи молоді. У старших вікових групах потрібно акцентувати увагу на виховання молодої людини як захисника Вітчизни, виробляти у нього відповідні уміння та навички.
Патріотичне виховання крім власне виховання патріотизму повинно також бути спрямованим на виховання молодої людини як свідомого громадянина, державо творця, носія християнських чеснот, охоронця і популяризатора української національної культури, екологічно грамотної людини, з високим рівнем політичної та правової культури, доброго сім’янина тощо.
Аналізуючи сутність патріотичного виховання, слід відзначити, що воно включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти.
Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань. Значну увагу патріотичному вихованню молоді приділяють органи державної влади, які здійснюють його переважно через формування готовності до захисту Вітчизни, поваги до чинного законодавства та засад

206 демократичної, правової держави, поваги до української історії, видатних пам’яток культури.[4]
Ставлення владної еліти до виховання молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти та культури, вищих християнських ідеалів, є лакмусовим папірцем її справжніх намірів у будівництві соборної самостійної держави національного типу. [5]
Основними державними
інституціями, що забезпечують питання формування і реалізації державної політики у сфері патріотичного виховання молоді є Міністерство освіти та науки, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, РНБО України, Міністерство оборони, Інститут проблем виховання
Академії педагогічних наук України та інші. [6]
В цілому слід відзначити, що хоча органами державної влади й проводиться певна робота у плані здійснення патріотичного виховання молоді, але існує ряд значних проблем у даній галузі. Зокрема до цього часу не прийнятий законопроект про патріотичне виховання молоді. Кожна з державних інституцій реалізує свою концепцію патріотичного виховання, що не завжди узгоджується з іншими державними структурами та неурядовими організаціями, що здійснюють подібну роботу. Відсутня Загальнодержавна програма патріотичного виховання молоді, не визначена інституція, яка б здійснювала кооординацію діяльності всіх структур у забезпеченні патріотичного виховання. Не налагоджена ефективна взаємодія органів державної влади з громадськими організаціями. Крім того неурядові організації формують і намагаються реалізувати концепції патріотичного виховання, які суперечать одна одній.
Також потрібно відмітити низький рівень інформаційно-пропагандистське забезпечення патріотичного виховання молоді. В ЗМІ досить мало матеріалів які б висвітлювали героїчні сторінки української історії, на яких молоді могла б вчитися. Подібні тенденції спостерігаються і у вітчизняняному кінопрокаті, який заповнений здебільшого російськими та американськими фільмами, які пропагують цінності зарубіжних країн. На жаль фільмів вітчизняного виробництва, які б виховували молодь на кращих зразках української історії на сьогодні досить мало.[7]
І хоча останнім часом рівень патріотизму українського населення зріс, але необхідність у вихованні патріотизму та національної свідомості молоді як основи консолідації суспільства і зміцнення держави залишається досить актуальною. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. Патріотичне виховання молоді сприяє конструюванню національного історичного наративу через донесення до молоді правдивої інформації про героїчне минуле українського народу.[3]
Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально- політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що

207 протягом століть було нашою метою – незалежну державу. Одним із важливих об’єднавчих чинників у суспільстві може слугувати збереження культурної та
історичної спадщини.[5]
У зарубіжних країнах патріотичне вихованню є достатньо важливим чинником гуманітарної політики держави. Там значну увагу приділяють факторам, які впливають на відчуття патріотизму: мові, державним символам, національній аудіо-відео та друкованій продукції, національним героям, національним подіям, нормам поведінки керівництва країни, культурі та звичаям народу, системі державної пропаганди.
Наприклад у США для пропаганди дуже активно використовують державний прапор. У Франції та Німеччині законодавство жорстко регламентує використання іноземних мов та аудіовізуальної продукції на іноземній мові. В
Данії виписані етичні стандарти суспільства. В багатьох країнах живуть по заповідях з Біблії та Корану. У Китаї, активно просувається жорстка державна пропаганда патріотичних заходів.
Сусідні країни, зокрема Польща, мають значні напрацювання у сфері патріотичного виховання населення. Так польським урядом розроблена і реалізується програма, яка має назву «Патріотизм завтрашнього дня».
Відповідно до неї у різних містах Польщі місцева влада влаштовує дні національного прапора.У агітаційних роликах на телебаченні та на радіо лунають пісні, які обіцяють, що Польща перетвориться на державу, що базуватиметься на принципах верховенства права, солідарності та справедливості. Програма спрямована здебільшого на молодих людей, яких закликають залишатися на Батьківщині і будувати тут своє майбутнє.[3]
На наших очах виростає покоління молодих людей позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється совість, деградується мораль, честь, справедливість та меркантилізм, манкуртство.[7]
Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим.[4]
У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави. В Стратегії національної безпеки України зазначається, що заради консолідації українського суспільства слід поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня
єдності українського суспільства, що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному розумінні.[5]
В Україні національно-патріотичне виховання молоді маєстати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільстващодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекаєукраїнські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями,вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовахсучасного суспільства, сповідує

208
європейські цінності, готова до виконанняобов'язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісностіУкраїни.[8]
Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно- патріотичних традицій.
Становлення і розвиток незалежної України, формування нових соціально- політичних відносин можливе лише за умови усвідомлення молодим поколінням особистої відповідальності за долю своєї країни. Відтак, патріотичне виховання студентської молоді стає важливою складовою частиною процесу формування зрілої особистості – громадянина, справжнього спадкоємця і продовжувача національних традицій з активною громадянською позицією. Адже патріотизм – одне з найглобальніших людських почуттів, закріплених віками і тисячоліттями, що поєднує в собі любов до своєї
Вітчизни, рідної землі, свого народу, своєї матері, бажання зберегти історично- культурну спадщину і готовність до їх захисту.[9]


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал