Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького




Сторінка2/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


12
Багрій М.В., к.е.н., асис. каф. МЗЕД
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
імені С.З. Гжицького, м. Львів kachmar.marjana@rambler.ru

МЕТОДИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави [1, С. 10-
16].
Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню
інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – це мета, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько- викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністрації, органів студентського самоврядування та громадських об’єднань студентської молоді[2, с. 5-6].
Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску
інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

13
Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери [3].
Національно-патріотичне виховання було предметом дослідження багатьох поколінь педагогів. Видатні вчені та педагоги минулого О.Духнович,
Г.Ващенко, С.Русова, К.Ушинський, Я.Чепіга, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші у своїх працях приділяли велику увагу вихованню любові до своєї землі, рідної мови; поваги до історичного минулого, формуванню національної самосвідомості. Основні складові національно-патріотичного виховання українців намагались визначити філософи, історики, правознавці, політики, письменники, зокрема Г.Сковорода, І.Франко, М.Костомаров, П.Куліш,
Д.Донцов, М.Грушевський, С.Бандера, Р.Шухевич, Д.Чижевський та інші.
Психологічним механізмам формування і розвитку особистості, на яких базується національно-патріотичне виховання, присвячені дослідження
І.Гальчинського,
Л.Виготського,
Г.Костюка,
О.Леонтьєва,
В.Панка,
А.Афанасьєва,
В.Дзюби,
А.Костирєва,
І.Вільчинської,
В.Ягупова,
О.Вишневського, О.Даценка, Т.Гавлітіна та інших [4].
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен вищий навчальний заклад став для студента осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен
Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченогод отепер у світовійісторії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, студентів, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

14
Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.
Зогляду на церекомендуємо:
По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів– Герба, Прапора,
Гімну.
По-друге, необхідно виховувати устудентської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно здійснювати виховання в студентів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту
Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Мовне середовище повинно впливати на формуванняу чня-громадянина, патріота
України.
По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливее ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійног оспіввідношення різних напрямів, засобів, методів виховання студентів у процесі навчання.
З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:
- у навчально-виховнійдіяльностінеухильнодотримуватисяєдиногомовного режиму;
- формуватиі нформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення студентів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про ріднумову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;
- виховувати відповідальне ставлення до рідноїмови, свідомого нею користування;
- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

15
- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери сааме на основ іукраїнської мови;
- через мовне посередництво долучати студентів до національноїі сторії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя[5].
Основною метою національно–патріотичного вихованнястудентської молоді повинно бути формування свідомого громадянина – патріотаУкраїни, активного провідника української національної ідеї, справжнього представника української еліти через набуття молодим поколінням соціального досвіду, національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів.
До Основних завдань національно–патріотичного виховання у вищих навчальних закладах можна віднести:
- формування з студента патріота України;
- виховання почуття патріотизму та вірності традиціям українського народу;
- виховання у студентів та працівників інституту високих моральних якостей та духовної культури на основінаціональних та християнськихцінностей;
- створення умов для виховання керівника нової генерації, інтелектуала,
інтелігента, господаря на своїй землі;
- формування національної свідомості та відповідальності;
- виховання політичної, економічної та правової культури, поваги до
Основного Закону держави, законів України, державної символіки, української мови;
- культивування кращих рис української ментальності, господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи;
- формування культури міжнаціональних відносин і поваги до
Українського народу та держави (незалежно від національної приналежності);
- створення умов для розвитку індивідуальних здібностей, талантів студентської молоді, для самореалізації молоді в сфері наукової, професійної, художньо – естетичної, спортивної – оздоровчої діяльності[6, С. 227-236].
Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.
Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.
У контексті зазначеного вище, надаємо методичні пропозиції що донаціонально-патріотичного виховання у вищихнавчальних закладах[3].
Отже, виходячи із сучасних українських реалій виникає необхідність посилення уваги до національних проблем розвитку суспільства та

16 національно-патріотичного виховання української молоді, значним потенціалом, якого володіє система ВНЗ. Виховна робота у ВНЗ має отримати більш виразне національно-патріотичне спрямування та змістовне наповнення, забезпечити підготовку національно свідомих фахівців – громадян України.
Список використаних джерел:
1. Попович М.В. Роль філософії у духовному розвитку людства. / Збірник наукових праць (Матеріали ІІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції
«Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності», 19-20 травня 2011 р.) / М. Попович – Житомир, Видавництво ЖДУ ім.І.Франка, 2011 – С.10-16.
2.
Концепція національно-патріотичного виховання студентської молодіДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» від 27.04.2010 р. Протокол № 9Київ – 2010. – 28 с.
3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Наказ
№ 641 від 16 червня 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/
4. Чупрій Л. Шляхи оптимізації національного патріотичного виховання молоді в контексті забезпечення формування національної самосвідомості та
історичної пам’яті українського народу [Електронний ресурс] / Л. Чупрій. –
Режим доступу: http://bulava.in.ua/chupriy_molodist.html
5. В Україні учнів вчитимуть патріотизму та любові до української мови
[Електронний ресурс]

Режим доступу:
http://tvoemisto.tv/news/ukrainskyh_shkolyariv_navchatymut_patriotyzmu_ta_lyubo vi_do_ukrainskoi_movy_70679.html#sthash.G83MXYvC.dpuf
6. БаранівськийВ.Ф. Вища школа в системі національно-патріотичного виховання молоді. / Наукове видання «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» Том 1. Теоретичний та науково-методичний часопис 3, ІВО
НАПН України, В.Ф. Баранівський Київ,2011. – С. 227-236.


Барило О.М., заступник директора з виховної роботи
Золочівський коледж Львівського НАУ, с.Новоселище ztldau@online.ua
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Анотація. Дослідження проблеми патріотичного виховання студентів
визначається низкою обставин – соціальною ситуацією, що склалася нині в
нашій країні, перетвореннями в суспільному, політичному, економічному
житті, переоцінці цінностей у свідомості людей. Вища школа на сучасному
етапі розвитку суспільства покликана віддати пріоритети вихованню
патріотизму як складовій світогляду студента та його ставленню до рідної
країни, інших націй та народів, національних святинь, посиленню любові до

17
України, мови, почуттю відповідальності за її незалежність, збереженню
матеріальних і духовних цінностей.
Ключові
слова:
студентська
молодь,
особистість,
патріотизм,
патріотичне виховання, моральні цінності, готовність до захисту Вітчизни.
Постановка проблеми. Патріотичне виховання молоді належить до найважливіших функцій держави та становить процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини через виховання високих громадських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.
Мета написання статті полягає в теоретичному обґрунтуванні умов патріотичного виховання студентів в освітньо-виховному середовищі вищого навчального закладу.
Останнім часом ми переживаємо доленосні події – Революція Гідності, жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні, збройне протистояння на сході країни. Вони чітко засвідчили життєву необхідність щодо активізації національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та молоді, що є питанням національної безпеки.
Саме виховання національних почуттів і патріотизму (за допомогою відповідних заходів,
історичної освіти, святкування визначних дат, популяризації національних символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту) є одним з основних засобів консолідації української політичної нації.
Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань. Значну увагу патріотичному вихованню молоді приділяють органи державної влади, які здійснюють його переважно через формування готовності до захисту Вітчизни, поваги до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави, поваги до української історії, видатних пам’яток культури.
І хоча останнім часом рівень патріотизму українського населення зріс, але необхідність у вихованні патріотизму та національної свідомості молоді як основи консолідації суспільства і зміцнення держави залишається досить актуальною.
У Наказі МОН № 641 від 16.06.15 року Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зауважується, що
інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. Вища школа на сучасному етапі розвитку суспільства покликана віддати пріоритети вихованню

18 патріотизму як складнику світогляду студента та його ставленню до рідної країни, інших націй та народів, національних святинь, посиленню любові до
України, мови, почуттю відповідальності за її незалежність, збереженню матеріальних і духовних цінностей.
Реалізація патріотичного виховання здійснюється через ряд етапів.
Дослідник О.Вишневський виділяє три етапи:
I етап.
Формування раннього етнічного самоусвідомлення, яке розпочинається в родині шляхом передачі традицій та обрядів;
II етап. Національно-політичне самоусвідомлення, яке відбувається під впливом усвідомлення соціального життя, вивчення історії та культури. Молода людина починає замислюватися над долею своєї нації, у неї формується почуття поваги до рідної країни, почуття національної гідності;
III етап. Державно-політичне самоусвідомлення. Передумовою успішного становлення державного патріотизму є почуття причетності до своєї нації і розбудова власної державності. В умовах єдиної держави формується політична нація як єдність всіх громадян країни незалежно від їх етнічної приналежності.
Тому патріотами стають не лише етнічні українці, а й представники інших етнічних груп, що проживають на теренах України і турбуються про її благо.[3,
97] М.Грушевський відзначав: «Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на теренах України, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе» [4, 258].
Базовими патріотичними якостями визначено:
- любов і повага до батьків, своєї родини, відчуття гордості за свій рід;
- ціннісне ставлення до Батьківщини, рідного краю;
- толерантне ставлення до людей інших національностей, поважне ставлення до їхньої культури та традицій;
- усвідомлення себе частиною українського народу [5, 12] .
Зміст патріотичного виховання більшість дослідників вбачають у формуванні таких громадянсько-патріотичних якостей, як: громадянсько- патріотична самосвідомість, світогляд і переконаність; висока громадянська відповідальність під час виконання професійних обов’язків; соціальна активність у повсякденному житті і діяльності; знання історії і культури своєї країни; любов до Вітчизни і готовність до її захисту. З цією метою необхідно активізувати діяльність студентських наукових та громадських організацій, військово-патріотичних об’єднань, клубів за інтересами, фізкультурно- спортивних, оздоровчих і туристичних клубів, трудових об’єднань, таборів праці й відпочинку; широко залучати їх до соціального становлення студентської молоді, розвитку духовності та виховання любові до України. Слід переглянути практику сучасної організації та проведення культурно-дозвільних заходів з метою посилення культурно-просвітницько-виховного впливу. А головне – створити правову систему, яка б включала необхідні механізми реалізації умов для національно-патріотичного виховання студентської молоді, формування здорового способу життя, зміцнення морально-правових засад суспільства. З метою поширення кращих здобутків національної культури та

19 духовної спадщини бажано проводити фестивалі та конкурси, відроджувати національні свята та обряди, популяризувати притаманні українському народу духовні й моральні цінності.
Військово-патріотичне виховання має стати складовою частиною національно-патріотичного. Патріота, захисника України потрібно починати виховувати не від дня призову його на строкову службу до Збройних сил
України, а від самого народження, у сім’ї, дошкільному закладі, в школі й ВНЗ, формуючи його світогляд, морально-духовну культуру, культуру спілкування і мовлення, фізичну досконалість, національну самосвідомість і патріотизм.
Особливу увагу необхідно приділити козацько-лицарському вихованню. Тільки
Україна має такий феномен, як козацтво, лицарська і козацька педагогіка, що передбачає виховання міцних духовно і фізично громадян України, патріотів- оборонців рідного народу. Важливо формувати у молоді високі лицарські якості, моральні чесноти, почуття милосердя, повагу до жінки, готовність до подвижницького життя і героїчних вчинків в ім’я України, дітей, роду.
Національно-патріотичне виховання студентів є невідємною частиною навчально-виховного процесу у
Золочівському коледжі
Львівського національного аграрного університету. Формування національних почуттів та патріотизму здійснюється під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу ( насамперед історії України ) та проведення різноманітних виховних заходів. В нашому навчальному закладі проводяться заходи, спрямовані на відзначення державних та національних свят, вивчення традицій і обрядів українського народу: «Андріївські вечорниці», «Свята ніч, тиха ніч», «Великдень - свято
Воскресіння».
Національну свідомість та громадянську позицію молоді необхідно формувати на прикладах героїчних людей, які стали на захист рідної землі у скрутний час. Ми свято шануємо пам'ять про героїв-земляків, які загинули у
Другій світовій війні, вояків УПА, Героїв Небесної Сотні, воїнів, загиблих в
АТО. Незабутніми є зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України, які стають справжніми уроками мужності та патріотизму і вселяють в серця молоді віру в те, що народ, який має у своїй історії таких відданих борців за волю, гідний бути господарем на своїй землі.
У своїй роботі куратори груп, вихователі велику увагу приділяють вивченню студентами свого родоводу, створенню генеалогічного дерева, проводяться виховні години «Від роду до роду», «Роде наш красний, роде наш прекрасний».
У коледжі працюють клуби за інтересами: «Молода сім’я» - завданням якого є вивчення традицій української родини, та «Молода господиня» - учасники якого знайомляться з традиціями української кухні, спортивні клуби
«Олімп» та «Здоров'я». Учасники гуртка «Берегиня» організовують виставку вишивки, писанки, фольклорні свята.
Осередком духовного виховання студентської молоді коледжу є капличка на території коледжу та у фойє. У нашому навчальному закладі створено козацький полк ім. Б. Хмельницького. В коледжі працюють загони милосердя, які допомагають людям похилого віку. Студенти коледжу щороку беруть

20 участь у благодійній акції «Допоможи покинутим дітям» (до дня св. Миколая), займаються волонтерською діяльністю (проводять збір коштів та закупляють необхідні речі для воїнів АТО, збирають пластикові кришечки для виготовлення протезів тощо).
Значна виховна робота проводиться з метою формування поваги до закону, потреби поведінки згідно з моральними нормами та з метою профілактики тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, ведеться пропаганда здорового способу життя. Створено студентський загін підтримки правопорядку.
Викладачі коледжу прищеплюють студентам любов до природи, навколишнього середовища. Так, студенти коледжу взяли участь в екологічній акції «Україна - наш дім, збережемо його» та обласній екологічній конференції
«Світ навколо нас».
У коледжі працює музей історії коледжу та краєзнавства, студенти залучені до пошукової роботи (збирають старовинні предмети побуту, записуть обрядові пісні, збирають матеріал про історію свого населеного пункту, тощо)
Багато добрих справ на рахунку студентського самоврядування, яке є справжньою школою лідера: новорічні привітання колективу, акції милосердя, туристичні мандрівки, фестиваль студентської творчості, присвячений Дню студента, екологічні акції та багато іншого.
Різноманітним є дозвілля студентів: тематичні вечори, конкурси, спортивні змагання, козацькі забави, гуртки технічної творчості
і художньої самодіяльності.
Кінцевий результат педагогічної діяльності всієї виховної системи коледжу найкраще характеризують реальні справи та вчинки студентів. Студенти нашого коледжу першими у районі заявили про свої євро- інтеграційні прагнення, започаткувавши Золочівський євромайдан. Чимало випускників коледжу відстоюють територіальну цілісність України у боротьбі з російським агресором.
Майбутнє нашої держави залежить від того, чи усвідомить молоде покоління свою місію - бути українським народом. Наші вихованці довели, що не просто прагнуть кращого життя, а готові за це боротися.
Органами державної влади проводиться певна робота у плані здійснення патріотичного виховання молоді, але існує ряд значних проблем у даній галузі.
Зокрема, не налагоджена ефективна взаємодія органів державної влади з громадськими організаціями. Крім того неурядові організації формують і намагаються реалізувати концепції патріотичного виховання, які суперечать одна одній. Також потрібно відзначити низький рівень інформаційно- пропагандистського забезпечення патріотичного виховання молоді. В ЗМІ досить мало матеріалів які б висвітлювали героїчні сторінки української історії, на багатьох програмах телебачення транслюються фільми та передачі, що відображають радянське імперське минуле Російської Федерації. Подібні тенденції спостерігаються і у вітчизняному кінопрокаті, який заповнений зарубіжними фільмами, які пропагують цінності інших країн. На жаль фільмів вітчизняного виробництва, які б виховували молодь на кращих зразках української історії на сьогодні досить мало.

21
Для подолання вищезазначених проблем потрібно здійснити ряд наступних кроків, зокрема:
– вдосконалити нормативно-правову базу патріотичного виховання молоді, сприяти посиленню співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями національно-патріотичного спрямування;
– здійснювати постійний моніторинг стану патріотичного виховання українців з залученням відповідних соціологічних служб;
– активізувати
інформаційно-пропагандистське забезпечення патріотичного виховання молоді шляхом розроблення рекомендацій щодо посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації;
– здійснювати підтримку виробництва вітчизняної кінопродукції, видання творів, постановки спектаклів, спрямованих на патріотичне виховання підростаючого покоління;
– здійснити моніторинг викладання дисциплін гуманітарного циклу
(історія України, політологія, соціологія, філософія тощо) щодо їх патріотичної спрямованості і вдосконалити науково-методичне забезпечення цих дисциплін (особливо це стосується історії
України);
– здійснювати проведення круглих столів, всеукраїнських конференцій, підготовку та видання наукових праць, науково- методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань національно-патріотичного виховання молоді на прикладах героїчної української історії та українських традицій.
Немає важливішого завдання як виховання нового покоління українців. Без об’єднання зусиль держави, освітніх установ і громадськості цього зробити неможливо.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал