Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького



Pdf просмотр
Сторінка14/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   34
Список використаних джерел
1. Новгородцев П. Об общественном идеале / П.Новгородцев, М. Наука,
1999, - 198 с.
2. Сухомлинская О. Гражданами не рождаются / О.Сухомлинская, К.
Лыбидь, 2006, - 135 с.


Кабаченко Н. Г., Заєць Г. В.
викладачі вищої категорії, викладачі-методисти,
Табачник О. М., викладач другої категорії,
Красноградський технікум механізації сільського господарства
імені Ф. Я. Тимошенка, м. Красноград
МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани»
М. Т. Рильський
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізацію навчально-виховного процесу.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений, національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.
У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя
Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців,

130 волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання молоді. Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь навчально-виховний процес Красноградського технікуму та поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базується на національній
історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Педагогічний колектив технікуму у виховній роботі спирається на традиції народу з урахуванням новітніх явищ життя, духу часу. А технікум має прекрасні традиції, оскільки тут відпрацьовано цілу систему роботи зі студентами в позаурочний час. Практикуються зустрічі «за круглим столом», вечори запитань і відповідей, зустрічі з народними депутатами; проводяться військово-спортивні змагання, фестивалі-конкурси патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва; студенти відвідують музеї бойової слави; вшановують сучасних героїв-захисників України. На території міста
Красноград знаходиться братська могила полеглих воїнів–солдатів. Кожного 19 вересня та 9 травня ми вшановуємо пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих подій сприяє участь студентів протягом року у відзначенні національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня
Збройних Сил України, Дня Соборності України тощо… Патріотичне виховання продовжується і в повсякденній роботі. Технікум має власну символіку – герб технікуму. Це виховує у молоді почуття гордості за свою альма–матер, за причетність до великої справи, розвитку і збагачення держави, рідної землі, українського народу.
Головними домінантами національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.
В основу системи національно-патріотичного виховання студентів технікуму покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника, розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Національно-патріотичне виховання в Красноградському технікумі формується на прикладах історії становлення Української державності,

131 українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.
Головна мета полягає в тому, щоб через реалізацію системного і цілеспрямованого комплексу заходів, сприяти вихованню патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно реалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.
Процес виховання – це система виховних заходів спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Одним із пріоритетних напрямків організації виховної роботи у Красноградському технікумі механізації сільського господарства імені Ф. Я. Тимошенка є активне формування у молодої людини відчуття патріотизму, любові до власної
Вітчизни та рідного краю. Відзначимо, що патріотизм (від гр. patriotes – батьківщина) – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Як зазначав В. Сухомлинський: «Виховання громадянина патріотом – це гармонія розуму, думки, ідей, почуттів, духовних поривів, вчинків». Патріотичне виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття жертовного служіння Батьківщині. Відомо, що основні риси громадянина формуються в молодому віці під впливом загальнонародних цінностей, у взаємодії особистості з суспільством, яке на кожному етапі репрезентують родина, навчальні заклади та різноманітні колективи. Справжній патріот любить Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури характерної для
європейських суспільств. А головне – патріот не обмежується пасивною любов’ю до рідного краю, він активно працює для свого народу. Його добробуту, розбудови культури й господарства. Він захищає честь своєї держав, примножує її багатства .
Девіз технікуму: «Якщо буде світло в душі - буде краса в людини, якщо є краса у людини - буде гармонія в домі, буде порядок у нації, а якщо є порядок у нації – буде мир у світі».
План заходів нашого навчального закладу передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації наступних виховних завдань:
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів
України, державної символіки – Герба, прапора, Гімну України та історичних святинь;
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

132
- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його
історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
- відновлення і вшанування національної пам’яті;
- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних
інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.
План заходів
Красноградського технікуму механізаці сільського господарства імені Ф. Я. Тимошенка розроблено на підставі листа Міністерства освіти і науки України «Про Концепцію національно-патріотичного виховання молоді»:
 виховна година “Моя земля – моя історія жива (згідно графіка);
 благодійна акція «Ми – діти однієї країни» (допомога дітям сиротам) (на протязі вересня);
 виховна година "Історія технікуму" (згідно графіка);
 брати участь у святкуванні знаменних дат країни (згідно графіка);
 бесіда „Національні символи України” (вересень)
 на сайті технікуму розміщувати інформацію про заплановані та проведені заходи, присвячені визволенню м. Краснограда від німецько- фашистських загарбників (вересень);
 покладення вінків і квітів до могили загиблих воїнів на честь звільнення м. Краснограда від німецько-фашистських загарбників (19 вересня);
 круглий стіл з проблем правового виховання «Формування правової культури серед студентської молоді» з запрошенням представників правоохоронних органів (згідно визначеній даті);
 з метою вивчення рідного краю провести екскурсії по м. Красноград, у краєзнавчий музей міста, технікуму (вересень);
 огляд молодих письменників Красноградщини «Таланти твої, Україно!»
(на протязі жовтня);
 бесіда „ Життя людини – найвища цінність” (жовтень);
 організація роботи щодо продовження діяльності штабу милосердя
(протягом року);
 виховна година «Економічна могутність України» (жовтень);
 бесіда – «Моральний ідеал та його місце у житті людини» (жовтень);
 участь у огляді – конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави, у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (згідно зазначенній даті);

133
 студентам і співробюітникам технікуму взяти участь в траурній ході до пам’ятного знаку жертвам голодомору (листопад);
 конкурс студентського патріотичного плаката і малюнка «Це моя
Україна, це моя Батьківщина, що як мати і тато одна» (на протязі листопада);
 виховна година на тему: «День працівника сільського господарства»
(листопад);
 книжкова виставка «Будьмо гідними називати себе українцями» (на протязі листопада);
 читацька конференція «Віночок звичаїв українського народу» (листопад);
 конкурс міжнародних знавців української мови ім. П. Яцика (згідно графіка);
 проведення виховної години “Служу народу України” (грудень);
 бесіда "До тебе, рідна Україно, я серцем лину” (грудень);
інформаційно-тематична година " Я з пам’яттю живу, политою сльозами”
(згідно зазначенній даті);
 участь в обласній конкурсній програмі “Історія моєї родини” (згідно зазначенній даті);
 виховна година "Українські традиції та звичаї” (січень);
 проведення свят народного календаря (згідно зазначенній даті);
 виховна година «Пам'ять серця» (травень);
 виховна година «Велич народного подвигу» (травень);
 участь студентів технікуму у мітингу біля братських могил (09.05);
 бесіда «Вітчизна як мати у світі - одна» (протягом місяця);
 виховна година «Я – людина, патріот, громадянин, гуманіст, сім’янин»
(згідно зазначеній даті);
 заходи до проведення Міжнародного Дня музею (протягом місяця);
 участь у заходах в рамках щорічної Всеукраїнської естафети “Україна – сім’я єдина” (згідно зазначеній даті);
 бесіда «Рідну землю, рідний край – знай, люби, оберігай» (згідно зазначеній даті).
Адміністрацією технікуму було звернуто увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації вивчення студентами дисциплін гуманітарного блоку:
історії України, української мови та літератури, політології, соціології, культурології. Саме ці предмети сприяють формуванню у студентської молоді цілісного розуміння таких принципів патріотичного виховання як відданість рідній Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні здобутки.

134
Програма з історії України передбачає виховання в студентів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Педагоги-
історики чітко окреслили своюнавчально-виховну мету – плекати національну особистості, яка щиро сповідує високі ідеали національного відродження і працює задля процвітання України. Патріотичне виховання здійснюється на основі проблемного викладу історії України. Вже з перших занять звертається увага на значення Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Української козацької держави – Гетьманщини, Української Народної Республіки,
Західноукраїнської Народної Республіка для майбутніх поколінь. Практично всі теми з історії України можна використати для виховання національної свідомості молодого покоління. Важливим є висвітлення правдивої історії українського народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам’яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків.
Виховання патріотизму та національної самосвідомості відбувається також на уроках української мови та літератури. К. Ушинський наголошував, що мова
– найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Коли зникає народна мова, – народу немає більше. Рідна мова – кров національної культури, її титульна сторінка. Кожній людині незалежно від її волі властива схильність до своєї рідної мови. Чужа мова рідною не стане. Саме тому в
Красноградському технікумі українській мові і літературі приділяється особлива увага. В програмі з української літератури визначено, що метою вивчення дисципліни є виховання національно свідомого громадянина України, формування
і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних та загальнолюдських цінностей. Твори української літератури є надзвичайно ефективним засобом патріотичного виховання студентів. Вагомих

135 результатів викладачі-словесники досягають у формуванні патріотичної вихованості, адже мають продуману систему роботи із студентами у процесі вивчення поетичних, прозових і драматичних творів художньої літератури.
Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення творів М. Старицького, І. Франка, В. Стефаника, Лесі Українки,
Миколи Хвильового, О. Довженка, В. Симоненка, О. Гончара,
Г. Тютюнника, П. Загребельного, В. Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів
і дочок
України.
Багатий
ідейно-тематичний зміст запропонованих програмою художніх творів реалізовує мету національного виховання в широкому обсязі.
Молодь технікуму, оволодівши українською мовою, поглиблює знання
іноземних мов міжнаціонального спілкування, толерантно ставиться до етнічних груп і національних меншостей, які проживають на території України.
Змістом патріотичного виховання в Красноградському технікумі є формування особистості зорієнтованої на національні цінності, прагнучої розбудови демократичної, незалежної української держави. Студенти впродовж навчання у технікумі усвідомлюють свою приналежність до українського народу, проймаються почуттями поваги до національної історії культури, традицій, звичаїв.
Список використаних джерел:
1. Агаддулін Р. Р. Позанавчальна виховна робота у ВНЗ: досвід формування полікультурної компетенції сучасного вчителя// Педагогіка та психологія. – 2007. – №3. – C. 64-72.
2. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994 .–191 с.
3. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки.
Посібник для студентів вищих начальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003 .–
528 с.
4. Кухаренко П.М., Резнікова О.О. Формування громадської позиції сучасної молоді//Україна на зламі тисячоліть – 20 років незалежності (1991-
2011): зб. наук. пр. /Редкол.: Кобець А.С. (відп. ред. та ін..) – Д.: Видавництво
«Придніпров’я», 2011. – Вип. 3. – С.169-174.
5. Сухомлинський В. А. Родина в серце. – 2–е изд. – М: Молодая гвардия,1980. . – 175 с.
6. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: в 2 т. – К: Рад школа, 1983.
–Т.1– 348 с.
7. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 3-тє вид., перероб і доп. – Тернопіль:
Навчальна книга - Богдан, 2007 .–232 с.
8. Щербань П. М. Національне виховання в сім’ї. – К.: Культурологічне
ПП «Боривітер». – 2000. – 260


136
Ковальчук Л. М., викладач технологічних дисциплін І категорії
Рожищенський коледж ЛНУВМ та БТ
імені З. Г. Гжицького, м. Рожище
Тетяна Глубіцька-Петрук ptv1111@ukr.net
СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Крім того, згідно досліджень [1, с.25], встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Тому в сучасних умовах, надзвичайно актуальним для молоді є посилення їх національно-патріотичного виховання, а серед педагогів – донесення сучасними доступними методами важливість цієї місії. Тому важливим є характеристика, осмислення та посилення головних парадигм функціонування сучасного національно-патріотичного виховання.
Загалом Національно-патріотичне виховання молоді – це процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності [2, с.38].
Як зазначає класик педагогіки В. О. Сухомлинський, патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується [3, с.118].
Тобто, національно-патріотичне виховання молоді дає можливість формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, свідомість, розвивати
інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадську позицію, реалізовувати її в практичній діяльності.
Основні складові функціонування національно-патріотичного виховання молоді відображено на рисунку 1.
Формування національно-патріотичних рис молоді передбачає виділення таких основних компонентів:
 у процесі соціалізації особистості – формування духовного світу особистості молоді в умовах розбудови державності України;
 врахування основних засад становлення та розвитку особистості;
 постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;
 розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;
 формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя

137 громадянина незалежної країни.






Рис. 1 Складові функціонування національно-патріотичного виховання
Джерело: сформовано автором на основі опрацювання ряду джерел [4-7]
Формування національно-патріотичних рис у молоді передбачає визначення змісту освіти при вивченні навчальних дисциплін, враховуючи такі підходи до відбору навчального матеріалу та методів виховання: o
проблемний підхід до змісту засвоєння патріотичних знань, що забезпечує розвиток національно-патріотичних рис, дослідницьких умінь студентів на основі їхньої пізнавально-пошукової діяльності; o
формування практичних умінь, які дають змогу проводити пізнавально-пошукові дослідження з елементами історизму, національної культури, традицій; o
систематичну активізацію пізнавальної діяльності студентів, спрямованої на формування патріотичних рис та самостійне здобування знань і вмінь; o
зміцнення взаємозв'язку інформації на патріотичні теми, що надходить від телебачення, радіо, газет, журналів інших джерел. o
розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини; o
формування патріотичних переконань у студентів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально- пізнавальної діяльності; o
використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості; o
застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного
Національно-
патріотичне
виховання
молоді
Задачі:
Формування патріотизму, повага до рідної культури та
інших культур, орієнтування на демократичні цінності, полікультурність освіти; наслідування традиційних
і сучасних досягнень культури
Принципи:
Цілісності та системності, зв'язку виховання з життям,
єдності прав, свободи вибору та відповідальності особистості
Методи:
Спостереження, розповідь, діалог, полеміка, бесіда, театралізована гра, моделювання ситуацій, співпраця, діагностика
Зміст:
Історія
і культура
Батьківщини, засвоєння системи цінностей, система відношення до різноманітних культур, врахування національних особливостей
Форми:
Заняття, фестивалі і свята, музейна робота, дні національних культур, факультативи, праця, спілкування, мистецтво, соціальне середвище
Умови:
Взаємодія основної
і допоміжногої освіти, матеріально-технічна база, программно- методичне забезпечення

138 виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання студентів у сучасній школі.
У процесі формування патріотичних рис та якостей особистості варто звернути особливу увагу на відбір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння патріотичних знань, вироблення волі в їх практичній діяльності. У практиці роботи викладачів сучасного закладу освіти знайшов і виправдав себе бінарний підхід, який включає:
 методи організації навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи формування свідомості особистості (технологія виховання);
 методи навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (технологія виховання);
 методи контролю та самоконтролю в навчальній діяльності методи стимулювання діяльності, поведінки студентів.
Ефективно сформоване національно-патріотичне виховання молоді забезпечує позитивні ефекти для макроекономіки країни, зокрема розвиток країни; уникнення «відтіку мізків»; уникнення трудової міграції.
Слід відмітити, що проблема посилення національно-патріотичного виховання молоді, нещодавно знайшла своє відображення й у урядових документах. Зокрема, 16 червня, міністр освіти і науки України Сергій Квіт підписав наказ Міністерства освіти і науки № 641 «Про затвердження
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та
Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» [8]. Як зазначено в документі, на сучасному етапі розвитку України виникає необхідність переосмислення зробленого та здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: повага до національних символів (герба, прапора, гімну України); участь у громадсько-політичному житті країни; повага до прав людини; верховенство права; толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; рівність всіх перед законом; готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність.
Тому для реалізації сформованої концепції надзвичайно важливим є те, щоб кожен навчальний заклад став для молодої особистості осередком становлення громадянина-патріота
України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Рожищенський коледж ветеринарної медицини імені З. Г. Гжицького активно працює над посиленням національно-патріотичного виховання своїх студентів за напрямками, зображеними на рис. 2

139











Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал