Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького




Сторінка13/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   34
Список використаних джерел
1. Герасименко В. Не виключімо поняття - національне // Освіта. - 2000.
2. Ігнатенко П.Р. Виховання громадянина. - К., 1997.
3. Калиновська Л.Д. Громадянська освіта. - К., 1999.
4. Підласний І. Реалії сучасного українського виховання // кола.-1999.-№ 12.
5. Про затвердження національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвиту духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Постанов а
Кабінету Міністрів України від 5.09.1999 №1697.
6. Цінності освіти і виховання / За редакцією О.В. Сухомлинської К„ 1997.



119
Єрохіна Н.М.
Технолого-економічний коледж
Білоцерківського НАУ, м. Біла Церква erochina41@mail.ru

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА
В УМОВАХ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ










Вдихнути в юну істоту душу
громадянина – значить, передати не
тільки радість, захоплення, гордість за
все те, що становить собою інші святині,
а й сердечний біль,тривогу, турботу за
долю
цих
святинь

свободу
і
незалежність,честь і велич, багатство і
славу нашої улюбленої Вітчизни.
В. Сухомлинський
Громадянська освіта – це вимога часу, тому розвиток та вдосконалення її системи є актуальним завданням для всіх учасників виховного процесу коледжу. Заклад, як осередок громадянської освіти, має сприяти розвитку демократичної, політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, політичних умінь, гідності та відповідальності студентів, усвідомленню та визнанню ними демократичних принципів життя та пріоритетів прав людини.
Німецький мислитель Вільгельм Гумбольдт зауважив: «Обставини, за яких протікає життя, впливають на людину більше, ніж виховання».
Основна мета виховного процесу в коледжі - формувати особистість, наділену громадянською відповідальністю, національною самосвідомістю, високими духовними цінностями, родинними і патріотичними почуттями; створювати умови для розвитку творчо обдарованої молоді, її індивідуальних якостей, набуття за час навчання молодою людиною соціального досвіду.
Пошук шляхів і засобів громадянської освіти та виховання молоді становить нині одну з найактуальніших проблем педагогічної науки та освітньої практики. Успішне вирішення таких проблем вимагає від педагогів, організаторів виховного процесу в навчальному закладі високої професійної компетентності, педагогічної та методологічної майстерності, розуміння місії педагога в державотворчих процесах, чітко визначеної правової громадянської позиції.
Громадянська освіта сьогодні передбачає також посилення уваги викладачів і науковців до розробки, адаптації і запровадження нових методик навчання та виховання, зокрема найкращих зразків вітчизняного та зарубіжного досвіду. Специфіка роботи по формуванню громадянської компетентності висуває перед викладачем особливі вимоги щодо вдосконалення своєї професійної майстерності. Студенти розраховують на висококваліфіковану допомогу педагога, переконані, що він зуміє дати відповіді на всі питання, які

120
їх цікавлять. Така вимогливість примушує викладача до постійного поповнення власного інтелектуального багажу, застосування новітніх методик у своїй роботі, пошуку шляхів всебічного удосконалення.
Одним із основних напрямів національного виховання є патріотичне виховання підростаючого покоління, мета якою полягає у створенні високого
ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання українського народу. Патріотичне виховання повинне формувати громадянина-патріота, сприяти глибокому розумінню свого громадянського обов’язку, готовності в будь яку хвилину стати на захист Батьківщини, оволодінні військовими знаннями, спонукати до фізичної активної,
саморозвитку, а також вивчати досвід героїв історії нашою народу, його
Збройних сил.
Громадську діяльність слід організовувати так, щобстворювати умови для максимального розвитку кожним студентом своїх моральних якостей, потенційних можливостей та атмосферу творчості.
Цьому сприяє
максимальнаваріативність виховних форм, методів громадської роботи , різноманітність заходів.
Визначено шляхи і форми національно-патріотичного виховання:
 змістовне наповнення соціально-гуманітарного, художньо- естетичного циклів навчально-виховного процесу;
 використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні та вихованні, комунікації між студентами;
 пріоритетна роль активних методів виховної діяльності: ситуаційно- ролеві ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, дебати,
інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації тощо;
 безпосередня участь студентів у позанавчальній діяльності
(навчально-пізнавальній, суспільно-гуманістичній, художньо-естетичній, ціннісно-орієнтаційній, спортивно-оздоровчій, трудовій, організаторській, волонтерській, благочинній тощо);
 використання масових, групових та індивідуальних форм роботи.
Застосування вищеназваних шляхів та форм національно-патріотичного виховання повинне бути спрямоване на формування особистості патріота, який керується у своєму житті цінностями, що зазначені нами в концептуальній моделі особистості патріота.
Процес національно-патріотичного виховання підпорядкований педагогічним закономірностям. Увага в закладі акцентується на цілісності виховного процесу (протягом3-4 роківнавчання) і йогоступеневомухарактері.
І етап – “Школа першокурсника”. На першому етапі виховного циклу
іде підготовка до вирішення виховних завдань; планування роботи, організаційне забезпечення виконання завдань національно-патріотичного виховання. Значна роль відводитьсяформуванню та закріпленню норм культури та етикиповедінки, формуваннюнаціональнихцінностей.
Національно- патріотичневихованнястудентів
І курсу має на метірозвивати у студентівпочуття, переконання і потреби поводити себе згідно з нормами,

121 щодіють в українськомусуспільстві, відповідно до цихзавдань кураторами академічних груп на першому році навчання студентів планується ряд тематичних годин, круглих столів, дискусій з проблеми, проводяться тематичні вечори, колоквіуми.
II етап – “Відкрий і створи самого себе”. На другому етапі іде підготовка студентів до сприйняття виховного впливу, до взаємодії з педагогом для досягнення спільної мети, що визначається участю студентів у виховних заходах, клубах, гуртках, секціях, науковій діяльності, відбувається адаптаційний процес до умов здійснення майбутньої педагогічної діяльності.
Другим етапом програми національно-патріотичного виховання є вивчення прихованих можливостей особистості студентів, виявлення сфери обдарувань, реалізація творчих можливостей студентів. Основна увага на другому етапі звертається на створення студентами власних проектів, здійснення ними пошукової, наукової діяльності. Студенти активно залучаються до участі у регіональних наукових конференціях, презентують результати дослідницької діяльності на форумах, засіданнях.
Так студентка коледжу, Єрохіна Євгенія, взяла участь у обласній краєзнавчій конференції, присвяченої 70-річчю Перемоги з теми: “Вулиці міста розповідають” керівник Гурський С.П., а студентка Лендрик Ірина взяла участь у обласній пошуково-краєзнавчій конференції з темою: «Із сторінок історії
Технолого-економічного коледжу БНАУ» (керівник Гурський С.П.), в обласній конференції «Шевченко в моєї долі. Родинні реліквії», а також у конференції з теми: «Ліна Костенко в діалозі із сучасністю» (керівник Бондар Н.П.)
Традиційним в коледжі стало проведення “Шевченківського марафону”
(керівник Дука Н.О.)
III етап – “Професійна спрямованість: ключі до успіху”. На третьому етапі - реалізація педагогічного задуму -індивідуальна робота зі студентами на шляху оволодіння професійними навичками, залучення до виконання доручень, прийняття рішень і розвиток навичок самоврядування. Студенти третього року навчання - потужна рушійна сила органів студентського самоврядування коледжу. Пройшовши навчання в Школі студентського лідерства, такі студенти стають тренерами для активів груп II курсу, здійснюють керівництво органами студентського самоврядування, беруть участь у обласних та регіональних семінарах-навчаннях.
На третьому етапі увага педагогічного колективу звернена на формування правової культури, що є необхідною складовою національно-патріотичного виховання, прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина,
Конституції, державних символів, знання і дотримання Законів України, протидії порушенню законів.
IV етап – “Сьогодні студент - завтра спеціаліст”. Заключний четвертий рівень - це контроль, аналіз, оцінка та корекція процесу національного виховання - спрямування студентів-старшокурсників на шлях професійного становлення та формування громадянської життєвої позиції.
Педагогічний колектив усвідомлює, що від успішності національного

122 виховання майбутнього педагога залежить рівень національно-патріотичного виховання у сучасному навчальному закладі.
У педагогічному процесі коледжу чільне місце посідає метод проектів, створений з метою залучення провідних засобів формування та актуалізації життєвого досвіду студентів, оволодіння ними навичками планування власної діяльності, а також навичками вибору засобів та шляхів її здійснення.
В рамках реалізації національно-патріотичного виховання діють проекти
«Стежинами рідного краю», «Єдина країна – щаслива родина», «Чисті джерела», «Обіймемо Землю теплом і любов’ю», соціально-психологічний проект «Школа молодого лідера».
Традиційними заходами сталиРегіональний конкурс патріотичної пісні та поезії «В ім’я Батьківщини», святкування Дня студента в БНАУ, конкурс читців поезії В.Стуса«Вогонь в одежі слова», вшанування пам’яті загиблих під час
Голодоморів, конкурс соціальної реклами, День Знань, акція «Допоможи солдату», засідання клубу «Дебати», конкурс знавців української мови імені
Петра Яцика.Концерт до Дня Перемоги, зустріч випускників, свято вишитої сорочки, дні відкритих дверей, відкриті засідання рад, зустрічі студентського активу з адміністрацією коледжу, міським головою, депутатами, журналістами, громадськими діячами.
Студентами коледжу проводиться збір інформації про загиблих та поранених випускників, які брали участь в бойових діях в зоні АТО.
Створюється база даних в музеї історії коледжу, куточок пам’яті “Герої не вмирають”. Викладачі, студенти, співробітники долучились до акцій “Місія добра”, “Надійний тил”, “Підтримай армію - врятуй країну”, проводили благодійні ярмарки, зібрані кошти були направлені у військовий шпиталь 72 моторизованої бригади.
Одним із найголовніших напрямків виховання студентів в коледжі є молодіжні волонтерські загони, які допомагають самореалізуватися та професійно зростати, і також здійснювати адресну допомогу тим, хто цього потребує. Добровільна участь молодої людини в проектах волонтерського руху сприяє розвитку особистості, оволодінню навичками відповідального підходу до життя; надає можливість «соціалізації самого себе».
Усі працівники та студенти коледжу є членами товариства Червоного
Хреста. У закладі функціонує потужний загін волонтерів з одноіменною назвою
«Волонтер», до складу якого входить близько 30 студентів.Студенти-волонтери
є активними учасниками програми «В майбутнє без ВІЛ». Найдосвідченіші з них є професійними тренерами у підготовці інструкторів із первинної профілактики ВІЛ-інфекції, Членами Молодіжної асамблеї Червоного Хреста
(Бесараб В. група Т-22).
Зцією метою в жовтнi кожного року в рамках місячника милосердя в коледжі відбувається відповідний дводенний тренінг. Крім того, особливо зараз, у такий складний час, коли наш спокій, мирне життя залежить у значній мірі від волонтерів, студенти нашого коледжу завжди активно приєднуються до волонтерського руху, участь у якому дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем випробувати своїм ожливості, надаючи

123 допомогу людям, які її потребують, та беручи участь у проектах і програмах соціально-педагогічної спрямованості.
Тільки в цьому навчальному році провела декілька благодійних акцій.
Одна з них була спрямована на підтримку учасників та постраждалих в зоні
АТО «Допоможи пораненому», в результаті були зібрані коштина ліки та матеріали для військового шпиталю. Також було зібрано кошти для конкретного військового полоненого і передані родині. Підтримана і проведена акція «Подаруй тепло солдату»: студенти зібрали теплі шкарпетки, рукавички та шарфи. Також студентська соціальна служба провела акцію «Подаруй дитині радість» у дитячому будинку «Злагода», студенти коледжу постійно опікуються реабілітаційним центром «Шанс».
При соціальній службі діє волонтерський загін по формуванню навичок надання першої медичної допомоги. Також студентська соціальна служба у своїй роботі тісно співпрацює з соціальними службами міста, з пенітенціарною службою, з Червоними хрестом міста. Результатом такої співпраці є проведення навчальних та профілактичних тренінгів і лекцій в навчальних групах та гуртожитках закладу, а також було отримано роздатковийматеріал, аптечку першої допомоги.
З метою пропаганди здорового способу життя, профілактики негативних явищ серед молоді проводиться низка конкурсів, активними учасниками яких є студенти коледжу. Одним з таких є міський конкурс соціальної реклами. І якщо минулих років студенти, представляючи свої роботи, надавали перевагу екологічним проблемам, життєвому вибору, боротьбі зі шкідливими звичками, то на сьогодні тематика рекламної продукції продиктована саме суспільно- політичними змінами, які відбуваються в нашій країні: «Кохання проти війни»,
«Єдина країна», «Волонтери: якщо не ми, то хто?».Так у 2014-2015 студенти коледжу посіли 11 передових місць з 15 можливих.
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що основними шляхами залучення студентів до громадсько активної діяльності є:
 участь в органах студентськогосамоврядування;
 волонтерськадіяльність;
 участь у благодійних та благочиннихакціях;
 участь у заходах, спрямованих на вихованнялюбові до рідного слова;
 залучення до роботи в гуртках, клубах, секціях, молодіжних організаціях.
Педагогічний колектив коледжу усвідомлює, що основна місія закладу – формування культурної, гуманної, толерантної особистості, патріота своєї
Вітчизни, який володіє високими моральними якостями, здатний до самовизначення, самовираження і проектування успішної життєвої стратегії.
Державу підтримують і зміцнюють не мешканці, а громадяни, патріоти.
Проте патріотами не народжуються – їх треба виховувати. Згадаймо Антуана де
Сент Екзюпері: Маленький принц запитує у квітки: «Де ж люди?» І квітка відповідає: «Їх носить вітром. У них немає коріння!». Не пам’ятати спадковість поколінь, не відчувати шану до тих людей, котрі жили до тебе, до тих місць, де ти народився, є неприродним для людей. І щоб цього не сталося з нашою

124 молоддю, в коледжі діють 3 музеї, створені зусиллями педагогічного та студентського колективів: це Музей історії коледжу та Музей українського та народного побуту Київщини. Останній містить колекції український рушників, вишивок, приладдя. Світлиця у форми батьківської хати викликає почуття ніжності та любові у душах підлітків. Про цю світлицю можуть розповідати члени народознавчого гуртка. Ефективно працюють пошукові групи музеїв коледжу під керівництвом Костенко Н.М. та Христосенка В.М. Експозиції цих музеїв насичені конкретними матеріалами і викликають живий інтерес не тільки у студентів закладу, а й у школярів, як відвідують їх у день відкритих дверей.
У процесу формування громадянської компетенції важливу роль посідає правове виховання – складова частина національного виховання. Доброю практикою в коледжі стало проведення раз на місяць виховної години з правової тематики. Значна увага приділяється роботі
«Правового університету» під керівництвом
Пендер
О.В.
Студенти розглядають ситуацію, приймають рішення та проводять роз’яснювальну роботу в навчальних групах. В коледжі традиційно працює клуб «Дебати», теми якого визначаються глобальними проблемами держави. Так, у грудні 2014 року було проведено засідання на тему: «Цілісність країни: моє бачення».
З метою виховання майбутніх лідерів та громадян в коледжі діють органи студентського самоврядування. Вищим органом студентського самоврядування коледжу є звітно-виборна конференція, яка обирає парламент.
З метою формуванняформуваннягромадянськоїпо зиції в коледжіпроводятьсявибориголовистудент ського парламенту, відповідно до закону
«Про вибори».
У 2011-2012 році парламент посів
Iмісце у міському конкурсі на «Кращу організацію роботи органів студентського самоврядування», у 2012 -2013 році також нагороджений
Почесною Грамотою міського голови за активну участь у заходах міста у 2014 році. Виборов перемогу в обласній акції «Молода людина року» в номінації
«Організація студентського самоврядування».
Коледж також є базовим закладом по організації студентського самоврядування в регіоні, до якого входять навчальні заклади Київської та
Черкаської областей.
В рамках парламенту діє студентська соціальна служба, яка була створена
8 років тому з ініціативи Центру соціальної служби молоді Білоцерківської міської ради.

125
Ось чому сьогодні, як ніколи, актуальним є переконання В.О.
Сухомлинського в тому, що вирішення майже половини всіх завдань виховання
– це виховання гарної матері, батька, що, звичайно, неможливо без науково обґрунтованої та методично грамотно реалізованої підготовки молоді до майбутнього сімейного життя. Родина, рід, родовід, народ – поняття, що розкривають моральну й духовну сутність, природну послідовність основних етапів формування людини. Від роду до народу, нації – такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.
Аналізуючи вищевикладене, можна зазначити, що стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином Вітчизни, дуже непросто.
Громадянином не народжуються. Громадськість твориться з порядності, совісності, чуйності до чужого болю, здатності боротися проти несправедливості. Суть громадянськості – у вмінні й необхідності жити
інтересами рідного народу, власної держави. Таким чином, усе життя вичавлювати з себе раба, виганяти з себе пристосуванця, тамуючи ниці
інстинкти, жити заради Батьківщини.
Список використаних джерел
1. Єрохіна Н.М. Формування громадянської компетентності молоді в умовах сучасного навчального закладу/Національно-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді у вищих та професійно-технічних навчальних закладах Білої Церкви: зб., м. Біла Церква, 2015. – С.103-113.


Ісакова О.І., к.ф.н., доцент
Таврійський державний агротехнологічний університет, м.Мелітополь elena.is.krasa@mail.ru
ПРОБЛЕМА ПАТРИОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У ВНЗ
На сучасному етапі Україна, як молода незалежна держава, розв’язує складні завдання економічної стабілізації й національного відродження. Разом
із перспективами вільного державотворення відкрилися широкі можливості для розвитку освіти, науки, культури, що потребує докорінного реформування процесу навчання і виховання молодого покоління. В сучасних умовах все більше підвищуються вимоги суспільства до громадянина України, у якого серед загальнолюдських якостей поряд з мораллю, національною свідомістю та сумлінням повинні бути національна духовна культура, патріотичні почуття.
Формування творчої, ініціативної, національно свідомої особистості вимагає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу, зокрема у вищій школі, змістом, який би відображав справжню історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування
її
інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства.

126
Вища школа є могутнім фактором виховання майбутніх громадян своєї країни. Одним із основних завдань загальноосвітньої і вищої школи, громадських установ та організацій є формування світогляду кожної молодої людини, виховання свідомого й активного члена суспільства, обізнаного з процесами, що відбуваються в країні та за її межами, громадянина із високими патріотичними почуттями, готового до трудового й героїчного подвигу в ім’я
України. Сучасна вища школа повинна формувати не просто спеціаліста з тієї чи іншої галузі, а й патріота, який не може бути байдужий до долі Української держави, економіки, освіти та культури.
Одним із показників духовно-морального розвитку особистості є ставлення до своєї країни, її духовних та культурних цінностей, до співвітчизників. Зміни, що відбулися в суспільній свідомості за останні роки, невизначеність і суперечливість у питаннях державотворчої ідеологічної доктрини призвели до того, що наше суспільство фактично позбавилося ціннісних орієнтирів, суперечливими стали його духовні і моральні ідеали.
Внаслідок цього ціннісні установки молоді формуються багато в чому як агресивні та руйнівні стосовно особистості, родини, держави. Особливої руйнації зазнають патріотичні почуття молодого покоління. У зв'язку з цим виховання патріотизму як духовно-моральної якості студентської молоді, майбутньої інтелектуальної, культурної, політичної, бізнесової еліти України, є сьогодні одним з пріоритетних завдань не тільки у педагогічній науці, але й у процесі державотворення. Провідним шляхом вирішення означеного завдання є створення ефективної системи патріотичного виховання студентської молоді.
Проблемам, пов’язаним з вихованням патріотизму молодого покоління, присвячені численні дослідження провідних українських науковців: взаємозв’язок патріотичного, громадянського та національного виховання висвітлено в працях В.Гонського ; розвиток теорії та практики виховання, в тому числі національного і патріотичного, на засадах православної моралі досліджено в роботах
М.Євтуха,
В.Зеньківського,
Т.Тхоржевської,
К.Ушинського тощо.
Актуальність проблеми, протиріччя між потребами суспільства й практикою сучасного виховання, між педагогічними стереотипами світської науки і православною системою виховання (в тому числі патріотичного), негативний вплив масової культури на молодіжну свідомість і відсутність ефективних механізмів протидії його деструктивним наслідкам, а також недостатність сучасних педагогічних досліджень проблеми патріотичного виховання студентської молоді як духовно-моральної якості особистості, недостатнє використання виховного потенціалу мистецтва у педагогічному процесі вищої школи, недостатня розробленість сучасної теорії патріотичного виховання в Україні, невизначеність шляхів патріотичного виховання майбутньої інтелектуальної еліти спонукали нас до розробки ції теми .
Історико-ретроспективний аналіз поглядів на становлення патріотичного виховання молодого покоління в контексті філософсько-педагогічної думки свідчить, що незалежно від часу й умов написання, переважна більшість джерел, трактуючи зміст слів “патріот”, “патріотизм”, роблять наголос на значенні любові до

127 батьківщини, до рідної землі, до свого культурного середовища. З цими підставами патріотизму як природного почуття з'єднується його моральне значення як обов'язку і чесноти. Сучасне розуміння патріотизму багато в чому спирається на ідеї християнства як вищого блага, що не розділяє, а з'єднує людей. У цьому виявляється духовно-моральна сутність патріотизму.
Аналіз наукової літератури з проблеми виховання патріотизму у студентів
ВНЗ свідчить, що патріотичні ідеї сучасного українського суспільства беруть свій початок з двох першоджерел: 1) античної філософської традиції, яка справила значний вплив на європейську культуру в цілому й українську культуру зокрема; 2) християнської філософії, яка обумовила подальший розвиток європейської філософської думки .
Аналіз давньоруської літератури й філософсько-педагогічних творів дозволив зробити висновок, що в основу як українського патріотизму, так і патріотичної ідеї православних слов’янських народів, пов’язаних спільним походженням і духовними традиціями, покладено християнські духовно- моральні цінності.
Провідні філософи початку ХХ століття бачили історичний шлях держави в духовно-моральному вдосконаленні суспільства, яке є умовою його ефективного соціально-економічного розвитку (С.Аскольдов, М.Бердяєв,
С.Булгаков, С.Трубецькій, С. Франк, П. Флоренський, П. Новгородцев та інші).
Для нашого дослідження дуже важливими є: думка видатного вітчизняного філософа П. Новгродцева, який визначав поняття „батьківщина” як сукупність духовних благ, заповіданих нащадкам предками; визначення провідної ролі
Православної Церкви у збереженні духовності народу, його моралі, культури, традицій [ 1, 78]. Ми вважаємо, що на сучасному етапі української історії варто приділяти належну увагу патріотичному вихованню молоді саме як складовій її духовно-морального виховання, оскільки українське суспільство знаходиться на стадії пошуків ідеї, здатної його консолідувати.
Серйозними проблемами сучасної студентської молоді України є прояви ксенофобії, інтолерантності та кризи ціннісних орієнтирів. Пошук шляхів розв’язання цих проблем лежить, на нашу думку, у площині виховання патріотизму студентської молоді як духовно-моральної якості на основі
історично притаманних українському народові християнських моральних цінностей, культури, мистецтва, його етнічних та психологічних особливостей.
Більшість дослідників українського національного характеру дійшла висновку, що , релігійність, невойовничість, здатність до гармонійного поєднання індивідуалізму з життям у великій громаді є важливими рисами української моделі соціалізації, основною характеристикою українського виховного ідеалу, заснованого на православній вірі та любові до своєї країни.
Ідея, що консолідує українське суспільство, повинна бути ідеєю патріотичною. Але процес виховання патріотизму, на наш погляд, повинен бути деідеологізованим. Здійснення процесу патріотичного виховання у ВНЗ як свідомого виховання духовно-моральних якостей особистості, допоможе запобігти поширенню тенденції маргіналізації молоді, розвитку

128 націоналістичного радикалізму, загостренню міжетнічної напруженості у суспільстві.
Теоретичний аналіз філософської, культурологічної, політологічної, етнопсихологічної, педагогічної літератури дозволив нам визначити
“патріотизм” як інтегральну цінність та духовно-моральну якість особистості, що виражається в почутті любові до Батьківщини як відчутті духовного зв’язку з нею, моральній відповідальності за долю Батьківщини і готовності її захищати, вільному етнічному та національному самовизначенні, свідомому збереженні та примноженні національних духовних і матеріальних цінностей.
Таке розуміння патріотизму дозволило нам визначити наступні етапи виховання патріотизму особистості:
- виховання любові й поваги до своїх батьків, своєї родини, що повинно формуватися в дошкільному віці в рамках родинного виховання;
- виховання позитивного ставлення до “малої батьківщини” (свого міста, краю, регіону) тобто етнічна самоідентифікація, що формується у підлітків у період шкільного навчання;
- виховання позитивного ставлення до своєї країни (державницького патріотизму) відповідає юнацькому віку; формується в період навчання у випускних класах школи та у ВНЗ;
- виховання усвідомлення своєї належності до історичної спільноти та культурно-релігійної традиції східнослов’янських народів, тобто формування через позитивну етнічну ідентичність толерантності в міжнаціональних відносинах – також є виховним завданням ВНЗ;
- виховання доброзичливого ставлення до всіх народів світу – якість, притаманна високодуховній особистості, яка формується у процесі самовиховання протягом усього життя.
Виховання державницького патріотизму, що ґрунтується на позитивному ставленні до своєї країни, неможливе без проходження людиною всіх попередніх етапів.
Патріотизм – складна інтегрована система патріотичних якостей духовно- морального, емоційно-почуттєвого,
інтелектуального та діяльнісно- поведінкового характеру. Виходячи з цього, ми визначили структуру патріотизму, яку складають наступні компоненти:
1) духовно-моральний (почуття любові до Батьківщини, моральної відповідальності перед нею, відчуття духовного зв’язку зі своїм народом);
2) когнітивний (комплексні знання з історії та культури Батьківщини, патріотична свідомість);
3) ціннісний (потреба в інтеріоризації системи духовно-моральних і культурних національних і загальнолюдських цінностей, серед яких належне місце посідає патріотизм);
4) діяльнісний (готовність діяти на благо своєї країни, відстоювати її
інтереси, захищати їх тощо);
5) ідентифікаційний: - етнічна само ідентифікація - національна
ідентифікація (національна гідність, відчуття своєї належності до нації,

129 позитивне ставлення до співвітчизників); - громадянськість (потреба у належному виконанні громадянських обов’язків) [2,135]
Висновки: патріотичне виховання студентів університету розуміється як педагогічний процес становлення особистості громадянина і патріота своєї
Батьківщини на основі прийняття демократичних цінностей, додержання закону, норм права, загальнолюдської моралі й участі майбутнього вчителя в демократичних процесах, формування мовленнєвої культури та підготовки їх до здійснення патріотичного виховання учнів. Патріотичне виховання передбачає формування у студентів патріотичної свідомості, ціннісного ставлення до українського народу, Батьківщини, держави, нації, активної суб’єктної позиції щодо сучасних політичних подій в Україні, діяльності, спрямованої на становлення України як правової, демократичної держави та здатності до формування у молодого покоління високої патріотичної вихованості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал