Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. ҐЖицького



Pdf просмотр
Сторінка11/34
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про волонтерську діяльність».

98 2. Доля І. М. Волонтерство як форма участі молоді в громадському житті
(Електронний ресурс: Національна бібліотека України імені В. І.
Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/ )
3. Серцем покликані до милосердя: волонтерський рух в Україні та світі:
інформаційні матеріали для написання рефератів/ Уклад. В.І.Матяш.- Полтава,
2014.
4. Лях Т.Л. Волонтерство як суспільний феномен/ Т.Л.Лях// Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць/ Волинський державний університет Лесі Українки. – Луцьк: Волинський академічний дім, 2014. –
Випуск 3-4, - с. 139-144.
5. Статті про волонтерський рух на Василівщині Запорізької області у районній газеті «Нова Таврія».


Дмитрів О.Я., к.вет.н, доцент
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Ґжицького, м. Львів oksanka.dmutriv@mail.ru

СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Україна - незалежна держава і це визначає характер навчання і виховання молодого покоління, потребує докорінного реформування. В нашій державі, що сповідує європейські цінності, патріотичне виховання має бути спрямоване на формування у молоді національної свідомості, любові до України, турботи про благо свого народу, вміння цивілізованим шляхом відстоювати права й свободи, сприяти громадянському миру та злагоді в суспільстві. Патріотичне виховання має спонукати до формування і розвитку такої особистості, якій буде притаманна висока національна самосвідомість, готовність до виконання громадянського та конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, незалежності та цілісності України, утвердження національного суверенітету держави.





Формування творчої, ініціативної, національно свідомої особистості вимагає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом, який би відображав об'єктивну історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування
її
інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства.

Мета національно-патріотичного виховання полягає у створенні засад для системної і цілеспрямованої діяльності щодо виховання молодої людини — патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути

99 конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина
Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної,
інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.

Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, герої визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.





Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадської активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов’язків.
Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню
інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – це мета, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько- викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністрації, органів студентського самоврядування та громадських об’єднань студентської молоді.
Система заходів з виховання студентів університету базується на основних положеннях Концепції національно-патріотичного виховання молоді з урахуванням органічного взаємозв’язку процесу навчання та виховання.
Головною метою виховання, на досягнення якої спрямовуються зусилля професорсько-викладацького колективу, громадських досягається духовна
єдність поколінь, наступність національної культури органiзацiй i угрупувань, є формування цiлiсної i гармонійно розвиненої особистості з високою національною самосвiдомiстю. Така особистість – це, насамперед, громадянин
Української держави, її патріот, гуманіст, для якого пріоритетом є загальнолюдські й загальнодержавні цiнностi, це людина з високою фаховою підготовкою й широким світоглядом, розвинутим інтелектом, належним рівнем загальної, політичної та правової культури. Отже, йдеться про необхідність систематичного і цілеспрямованого виховання національного типу особистості, формування в неї національної свідомості і самосвідомості, чим і безсмертя нації.






100
Мета національно-патріотичного виховання молоді може бути досягнена шляхом реалізації таких виховних завдань:

забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;


виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів
України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;




сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;


формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його
історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;



відновлення і вшанування національної пам’яті;
утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян, формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;


забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;




сприяння діяльності організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
підтримання кращих рис української нації — працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;



сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;


реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання; забезпечення умов для самореалiзацiї особистості вiдповiдно до її здібностей, власних i суспільних потреб та iнтересiв;
розвиток світоглядної культури молодої людини, i створення умов для

101 вільного світоглядного вибору;


професійне виховання, яке передбачає становлення юнаків i дівчат як досвідчених фахiвцiв, які досконало володіють професійними знаннями, вміють творчо застосовувати їх на практиці, приймати нестандартні рішення, готових до роботи в умовах ринкових відносин;

уведення молодих людей у світ господарського, соціального, політичного, культурного досвіду цивiлiзацiї i свого народу; оволодіння результативними методами та навиками набуття нових знань, формування потреби у постійному інтелектуальному, духовному i моральному збагаченні та самовдосконаленні.



Виховна робота несумісна з пропагандою насильства, жорстокості, мiжнацiональної ворожнечі, людиноненависницьких теорій, поглядів, спрямованих на підрив державних iнтересiв України, та має світський характер.
Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:
принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;


принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості на набутому морально-етичному досвіді людства;

принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності;




принцип суб’єктивної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;




принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи;

акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей;





- принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно;





- принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і

102 нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;
- принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних
ідей, до культури, мистецтва, вірувань
інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської ;


- врахування iндивiдуальних задатків i здібностей студентів, рiвня
їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і майбутньої спеціальності;



- партнерство як форма стосунків між викладачами i студентами, співпраця у вирiшеннi питань навчання, відпочинку, побуту, підтримка i стимулювання студентських iнiцiатив;



- єдність навчання, виховання та науково-дослідної роботи, що передбачає добросовісне виконання кожним студентом своїх функціональних обов’язків i громадських доручень, участь у науково-дослiднiй роботі та громадському житті групи, курсу, факультету, університету;

- цілісність i системність виховного впливу на студентів ректорату, деканату, кафедр, інших структурних пiдроздiлiв університету, викладачів, студентських самоврядних організацій; пріоритет загальнолюдських цінностей,
їх органічне поєднання з цінностями національними. Проблеми виховання
і навчання студентської молоді є взаємопов’язаними – і тому вони цілеспрямовано розглядаються у конкретному контексті сучасних процесів.
Виховання національно – патріотичної студентської молоді, справа закладів освіти, серед яких вищим закладам належить достатньо вагома роль, оскільки вони завершують процес освіти значного відсотка молоді, підготовлених до фахової праці т інтелектуальної діяльності у різних сферах суспільного та державного життя.


Основною метою всієї системи виховання має стати українська національна ідея, сутність і зміст якої повинні пронизувати всі види та форми роботи із студентською молоддю. «…Є ж бо то святою правдою: лише народ, згуртований навколо національної ідеї, спроможний на все – і на економічні, і на культурні дива, і на заслужену повагу до самого себе, й на здобуття авторитету з боку інших членів уселюдського товариства» (А.Погрібний)
Українське національне виховання є поняттям вельми містким за своєю глибинною суттю та головними завданнями. Воно будується на основі саме наших, властивих українському народові, національних цінностей, якимиє державна незалежність України, патріотизм, почуття національної гідності,
історична пам’ять, пошана до державних та національних символів, любов до рідної землі, народу, культури, мови, традицій, мобілізація власних зусиль на протидію антиукраїнським силам і впливам, готовність до захисту своєї
Вітчизни.




Невід’ємними цінностями є культура соціальних стосунків, рівність громадян перед законами, повага до демократично обраної влади, пошана до

103 праці як джерела суспільного добробуту, суверенність особи, право на свободу думки.





Сучасне українське виховання студентства є немислимим без моральних
(правда, сумління,доброта, щирість, справедливість, милосердя), сімейних
(пошана до батьків, подружня вірність, піклування про дітей, духовні інтереси членів сім’ї), цінності особистого життя ( розум, рішучість, героїзм, доброзичливість, внутрішня моральність, працьовитість, старанність).
Національно – патріотичне виховання включає в себе такі цінності, які вважаються абсолютними або вічними (віра, любов, надія, правда, справедливість, милосердя, чесність тощо) і які , як відомо не можуть існувати поза конкретним національним життям, оскільки стосуються усіх народів світової спільноти і складають основу загальнолюдської моралі.
Виховання студентської молоді – нової зміни фахівці та інтелігентів, що завжди були елітарною частиною – складний і довготривалий процес, успіх якого залежить від багатьох чинників, серед яких чи не найголовнішим є особистість наставника.




В освітній та виховній діяльності куратора – наставника вирішальну роль відіграють взаємини між ним і його вихованцями. Тому для доброї успішної роботи у виховній роботі наставник повинен мати необхідну психологічну підготовку, складовим якої є розвиток загальної психологічної культури, психологічна компетентність в освітній та виховній роботі, знання психологічних основ педагогічного спілкування та вміння застосовувати ці знання на практиці.





У розвинутих країнах світу поняття навчання та виховання є настільки
інтегрованим, що входять у розуміння одного англійського слова «education». У свідомості молодої людини, котра здобуває вищу освіту, існує переконання в тому, що стати фахівцем певної категорії і зайняти належне місце в суспільному житті та на виробництві можна лише за умов опанування високою професійною кваліфікацією та глибокими фундаментальними знаннями з гуманітарних наук – історії, літератури, мистецтва, надбань національної та світової культури. Навчаючись, молода людина виховується, а виховуючись – вчиться, тобто гармонійно розвивається як особистість з відповідним світоглядом.





У багатьох країнах світу, котрі впродовж віків розвивались як самостійні державницькі утворення, і де як наслідок безперервно відбувався процес формування національної свідомості і національної гідності, глибокого патріотизму і культури та цивілізованості, процес навчання, а особливо виховання студентства у вищій школі, має дещо інші орієнтири та завдання Чи потрібно, куратору – наставнику європейського університету у програму своєї роботи вносити питання про виховання у студентів національних почуттів, коли їх вияв він бачить у них на кожному і добре знає, що кожен з них гордиться тим , що він англієць, француз, чи німець. Він також добре знає, що більшість студентів любить свою вітчизну і ніколи, навіть у хвилини найтяжчою матеріальної скрути, не каже, що у цьому є вина його держави, чи її незалежності.






104
Причини такого становища він шукатиме в іншому – у власних діях, діях центральної чи місцевої влади, але ніколи не спаде йому на думку винуватцем вважати власну державу.



Українська держава, незалежність якої налічує 24 роки, отримала важкий матеріальний та духовний спадок. Адже не одне століття розмивалась національна свідомість нашого народу, топталась його національна гідність, заборонялись мова, книгодрукування, нищились храми, фізично знищувалась творча інтелігенція, вчені, діячі культури зі світовими іменами. Відсутність консолідації народу на основі державотворення спричиняє глибоку економічну кризу, відбувається різке падіння життєвого рівня людей, частина яких винуватцем своїх бід вважає нашу державу та незалежність.

Зростає в державі криміногенна ситуація, з усією гостротою поставлена проблема наркоманії, збільшуються випадки захворювання на ВІЛ, торгівлі жінками, не подолані явища корупції.



Все це не може не сприйматися і не усвідомлюватися молодим поколінням, яке вступає на навчання у виші. Оскільки одним з головних завдань таких закладів є формування еліти нації, патріотично і національно свідомої, духовно багатої, високоосвіченої, з широким культурним кругозором, чіткими громадянськими і державницькими переконаннями, готової до захисту та самопожертви в ім’я збереження своєї найдорожчої святині - матері –
України, то стає цілком зрозумілим якою надважливою в діяльності вищої школи постає проблема національно – патріотичного виховання студентської молоді.





Вивчення тем курсу « Основи української державності, культури та духовності» повинно поєднуватись із аналізом поточної внутрішньої і зовнішньої політики нашої держави, важливими історичними подіями й датами в житті українського народу, відзначенням ювілеїв видатних діячів культури та мистецтва, а також розглядом питань навчання і дозвілля студентської групи.
Такий комплексний підхід до побудови і змістового наповнення занять сприятиме створенню у свідомості студентів невидимого містка між минулим та нинішнім життям народу, викликатиме у кожного з них почуття причетності та співпереживання, вироблятиме власну громадянську позицію та особистий погляд на ці події і факти.




Задля виконання згаданих вище умов, що мають бути притаманні виховним заняттям, багато залежить від правильного розв’язання питання щодо форм їх організації. Змістова багатогранність занять і їх організації. Змістова багатогранність занять і їх виховна різноплановість об’єктивно унеможливлює дотримання якоїсь однієї догматичної форми їх проведення. Запорукою успішного проведення занять і їх високої виховної якості, як свідчить досвід роботи наставників, є творчий підхід до вибору виду занять, які найповніше розкриває ту чи іншу його тему та є найбільш оптимальним і результативним за виховним ефектом.




Серед виховних занять широкого використання набули такі їх види, як семінарське заняття, бесіда, «круглий стіл», екскурсія до культурно – мистецьких закладів, зустрічі з відомими людьми літератури, мистецтва,

105 громадського життя.




Наставник повинен дотримуватись певних педагогічних прийомів та методичних засад. Їх особливості і вплив можна розглядати в декількох аспектах: організаційному
(способи, форми,
і засоби керування процесом)інформаційному (зміст структурних блоків), трудовому (створення мотивації до навчальної праці, усвідомлення її як джерела успіху, що приносить радість і моральне задоволення), соціальному (система міжособистісних стосунків на занятті: наставник – студенти, взаємини між студентами), матеріальному (ставлення студентів до предметів, матеріальної та естетичної точок зору), методичному (форма роботи і методи навчання, застосовуванні наставником), психологічному (емоційний настрій)і контролюючому (важливий компонент навчання і виховання та могутній чинник мотивації до праці, джерела радості та розвитку чуттєвої сфери вихованців).

Організаційний аспект включає в себе хід та якість заняття. Наставник оголошує не лише тему заняття, а докладно обґрунтовує мету та завдання з точки зору виховної функції. Обґрунтовуючи мету заняття з постановкою в ній проблеми, наставник привертає і мобілізує увагу студентів до її змісту, актуалізує їх попередні знання і дає поштовх до творчої розумової діяльності заради розв’язання цієї проблеми. В такий спосіб він вводить студентів у стан мислення , очікування ними отриманої розв’язки, що приносить хвилини радості та задоволення.
За таких умов заслуховування рефератів буде сприйматися іншими студентами із зацікавленнями щодо повноти та глибини розкриття в них теми заняття. Разом з тим, куратору слід вимагати і привчати доповідачів не зачитувати тексти рефератів, а викладати їх зміст своїми словами, цікаво, доступно і з виявом власного ставлення до подій та явищ, про які йдеться в рефераті. Це привчить студентів логічно і правильно висловлювати публічно свої думки, слідкувати за культурою мови, виробляти манеру виступу, що є важливо для майбутнього керівника відповідним виробничим підрозділом, основу якого складатиме колектив.



Куратор після заслуховування рефератів запрошує студентів до доповнень, загальної дискусії щодо теми заняття. Завершення дискусії є її підсумок, який повинен зробити наставник стосовно повноти розкриття теми, результатів розв’язання проблемних ситуацій, а також оцінити реферати доповідачів, участь інших студентів у дискусії.

Завершивши розгляд основної теми, куратор приступає до наступного блоку заняття - заслуховування інформацій студентів з актуальних поточних питань політичного, соціально – економічного і культурного життя держави.
Завданням даного блоку є стимулювання студентів до активної причетності їх відносно згаданих вище проблем, то всі вони мають прийти на заняття підготовленими, а обов’язком куратора є дати їм можливість висловитися з окремих актуальних проблем, створити дискусію, щоб кожен міг оприлюднити власну позицію, погляд чи судження.

Завершується заняття загальним підсумком наставника і отримання студентами завдань на наступне заняття.



106
Метою колективних виховних занять – поглиблене розкриття тієї чи
іншої теми курсу за допомогою фахівців у галузях політики, науки, культури і мистецтва, безпосереднє відчуття і сприйняття студентами об’єктів і явищ матеріальної та духовної культури українського народу в поєднанні зі словесною інформацією.




Отже, найважливішим завданням роботи куратора є допомога студентам в організації таких заходів, які дозволили б глибоко усвідомити, зрозуміти, відчути і прийняти традиції університету, його ціннісні орієнтації, ті стосунки і норми, які традиційно лежать в основі відносин і взаємодій у цьому навчальному закладі та за його межами.



Ознайомлення із різними видами матеріальної та різними галузями духовної культури матиме найвищий пізнавальний і виховний ефект при відвіданні студентами музеїв, постійних і змінних виставок творів образотворчого мистецтва у м. Львові дозволяють куратору використовувати їх як дієвий чинник залучення студентів до світу прекрасного і величного, створеного талантом їх попередників.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал