Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Тбіліський державний університет імені Іване Джавахішвілі



Pdf просмотр
Сторінка1/16
Дата конвертації19.06.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний
університет
Тбіліський державний університет імені Іване Джавахішвілі











СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АУДИТУ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Тези доповідей Міжнародної
науково-практичної конференції



31 березня – 1 квітня 2016 року,
м. Київ















Київ 2016

2
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено







Стратегія розвитку аудиту в умовах глобалізації економічних відносин: міжнар. наук.- практ. конф. (Київ, 31 березня – 1 квітня 2016 р.) : тези доп. / Відп. ред. С.В. Бардаш. –
К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2016. – 191 с. – Укр., рос. та англ. мовами.


Матеріали друкуються в авторській редакції. Максимально зменшено втручання в обсяг та структуру матеріалів. Редакційна колегія не несе відповідальність за достовірність статистичної та іншої інформації, що представлена в рукописах.
Редакційна колегія:
А.А. Мазаракі, д-р екон. наук, проф.;
Н.В. Притульська, д-р тех. наук, проф.;
С.В. Мельниченко, д-р екон. наук, проф.;
С.В. Бардаш, д-р екон. наук, проф.;
О.Л. Шерстюк, канд. екон. наук, доц.


3
ПЕРЕДМОВА
Розвиток національної економіки України в умовах глобалізації, яка характеризується складними інформаційними процесами, вимагає нових підходів до отримання та узагальнення стратегічної та оперативної інформації, необхідної для обґрунтування та прийняття управлінських рішень. Суттєвим фактором, що уповільнює сталий соціально-економічний розвиток України є неефективне використання публічних фінансів. За таких обставин виникає нагальна потреба в наданні користувачам високого рівня впевненості стосовно достовірності відповідної інформації. Таке завдання розв'язується в процесі удосконалення систем бухгалтерського обліку, інтенсифікованої імплементації світових стандартів проведення державного фінансового аудиту, надання професійних послуг у формі аудиту, пошуку шляхів удосконалення підготовки фахівців з обліку та аудиту у вищих навчальних закладах
ВНЗ України.
Аудит як форма контролю набуває поширення не лише у сфері підприємництва, але й у функціонуванні системи управління суб’єктів господарювання, діяльність яких фінансується з державного та місцевого бюджетів. При цьому постійно розширюється і коло завдань аудиту: від оцінювання достовірності та відповідності фінансової інформації до визначення обґрунтованості управлінських рішень та захисту інтересів власників економічних ресурсів.
Варто також зазначити, що сучасний аудитор це, у першу чергу, професійний бухгалтер. Відповідно, виконання завдань, поставлених як перед державними аудиторами, так і суб’єктами аудиторської діяльності, можливо за умов удосконалення системи підготовки фахівців з обліку і аудиту.
На сьогодні основою процесів підготовки висококваліфікованих кадрів є розвиток системи вищої освіти, яка перебуває під впливом процесів глобалізації, інтеграції, інтернаціоналізації.
У тезах доповідей міжнародної науково-практичної конференції
«Стратегія розвитку аудиту в умовах глобалізації економічних відносин», проведення якої присвячено 70 річчю Київського національного торговельно-економічного університету, узагальнені результати наукових досліджень та досвід діяльності незалежних і державних аудиторів, пропонуються шляхи вдосконалення державного фінансового аудиту, аудиторської діяльності як
інструменту забезпечення реалізації
інтересів суспільства, внутрішнього аудиту, визначаються можливості та резерви зростання довіри користувачів інформації до результатів роботи аудиторів.

4
Учасники конференції зосереджують увагу на проблемах нормативно-правового регулювання ринку аудиторських послуг, удосконаленні методичного забезпечення незалежного та державного аудиту, особливостях застосування засобів мінімізації професійних ризиків, пов’язаних з можливістю висловлення аудиторами неадекватного професійного судження. Вартими уваги є пропозиції учасників міжнародної конференції щодо удосконалення освітньо- професійної та освітньо-наукової підготовки майбутніх професіоналів у сфері обліку та аудиту.
Обговорення актуальних питань, обмін досвідом під час конференції дозволили визначити напрями координації зусиль професорсько-викладацького складу провідних вищих навчальних закладів, фахівців-практиків, суб’єктів державного та професійного регулювання аудиторської діяльності для розв'язання проблем надання якісних аудиторських послуг та зростання ролі аудиту як чинника оптимізації функціонування систем управління.

Ректор, д-р екон. наук, проф., академік НАПН України, заслужений діяч науки
і техніки України


А.А. Мазаракі

5
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З
НАДАННЯ УПЕВНЕНОСТІ

УДК 657.631.8
Антонюк О.Р.
К.е.н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту
Національного університету водного господарства
та природокористування
ПРИНЦИП КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВИКОНАННІ ЗАВДАНЬ З
НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ
Завдання з надання впевненості, які не є аудитом та оглядом, супутні та інші аудиторські послуги повинні виконуватись якісно, задовольняти потреби користувачів, і тим самим підвищувати конкурентоспроможність аудиторської фірми (аудитора). В умовах посиленої конкуренції між аудиторськими фірмами України, значним відривом у ресурсних можливостях порівняно з «Великою
Четвіркою», зосередження на розширенні спектру аудиторських послуг дозволить підвищити конкурентоспроможність, шлях до якої вбачається, в першу чергу, у підвищенні якості аудиторських послуг, відмінних від аудиту. Професіонали зазначають, що якість аудиту є складним питанням та предметом дебатів зацікавлених сторін, регуляторних органів, розробників стандартів, науковців та практиків.
Проте якість аудиторських послуг, відмінних від аудиту мало досліджена у вітчизняній аудиторській практиці. Важливо
ідентифікувати фактори, які можуть потребувати першочергової уваги для підвищення якості аудиторських послуг. Якісного виконання аудиторської послуги можна досягти через демонстрацію відповідної етики, знань, навиків, досвіду, які для виконання завдань, відмінних від аудиту потрібні більш ґрунтовні та зі спеціалізованих сфер, ніж для виконання аудиту. На нашу думку, з’єднувальним елементом у ланцюгу «клієнт (замовлення аудиторської послуги) – виконання послуги – якість - ефективність (продуктивність) роботи аудитора)» в контексті саме завдань з надання впевненості, які не є аудитом чи оглядом, а також супутніх та інших послуг є принцип компетентності, у взаємозв’язку з якістю. Розуміння ключових елементів якості послуг заохочує аудиторів (аудиторські фірми) кидати собі виклик, робити кроки для підвищення якості у своєму конкретному середовищі.
В контексті аудиторської перевірки термін «якість аудиту» охоплює ключові елементи, які створюють середовище, що максимально підвищує імовірність того, що якісні аудити виконуються з постійно високою якістю [1]. По відношенню до

6 завдань з надання впевненості, які не є аудитом, доречно навести визначення, запропоновані вітчизняними науковцями. Так, проф.
Проскуріна Н.М. вказує, що якість аудиту – це «комплексне поняття, яке необхідно розглядати як здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту [2]. Якість аудиту можна викласти у дуже простій послідовності, констатує проф. Редько О.Ю. – «висока кваліфікація (рівень базової освіти, практичний та життєвий досвід, навички) аудитора – підвищення професійних знань аудитора –відповідні майстерність і ретельність при виконанні завдання» [4]. Немченко В.В. доповнює, що під якістю в аудиторській практиці слід розуміти максимальне задоволення
інформаційних потреб користувачів результатами аудиторських робіт, послуг та супутніх йому робіт у відповідності до інтересів власника, суспільства та конкретного замовника в рамках вимог чинного законодавства України, МСА та Кодексу етики аудитора [5].
Науковець Лосева Н.А. термін «якість аудиторської послуги» розглядає як характеристику аудиторської діяльності, що має свій прояв в сукупності теоретичних, методологічних і організаційних якостей аудиторської послуги, які здатні задовольняти потреби зацікавлених користувачів та підвищувати довіру до аудитора [6].
Узагальнюючи наведені визначення можна стверджувати, що забезпечення високої якості аудиторських послуг вимагає від аудитора високого рівня професійної освіти та дотримання етичних норм професійної поведінки.
Різноплановість завдань з надання впевненості, які не є аудитом потребує визначення вхідних факторів, факторів процесу конкретного завдання для оцінки конкретного замовлення. Це є наслідком того, що характер, час та обсяг аудиторських доказів та дій в процесі виконання конкретної послуги будуть відрізнятись. На вхідні фактори якості виконання конкретного завдання впливає контекст, в якому виконується конкретне замовлення та взаємодія ключових зацікавлених сторін. Проблема, на відміну від аудиту, полягає у тому, що законодавчими та регуляторними актами (контекст) не визначено певні звіти (вихідні дані), які впливають на застосовані навики. Для аудиторської перевірки, огляду, супутніх послуг чітко визначено склад та зміст підсумкової документації та вимоги до їх підготовки, тобто вихідні фактори. У випадку із завданнями з надання впевненості, які не є аудитом та іншими послугами кратер вихідних даних формується під впливом зацікавлених сторін (клієнтів). Тому у ланцюгу «замовлення – виконання конкретної послуги» характер взаємодії клієнта та аудитора може мати особливий вплив на якість

7 виконання замовлення. На таку взаємодію буде впливати контекст, в якому виконується замовлення та потреби замовника.
Принципово важливим критерієм цінності аудиторських послуг для користувачів є їх якість, яка повністю залежить від дій аудитора та його компетентності. В контексті нашого дослідження для завдань з надання впевненості, які не є аудитом чи оглядом принцип компетентності, набуває ознак актуалізації.
Одне із значень даного терміну – перехід зі стану можливості в стан дійсності. Законодавчі та нормативні документи надають аудиторам досить великі можливості у наданні аудиторських послуг, проте на практиці з переліку можливих виконується менше половини. Причина, на наш погляд, полягає у недостатній компетентності та професійній спроможності виконувати потенційно можливі послуги. Узагальнене трактування терміну «актуалізація» в економічних словниках вказує, що це: 1) дія, спрямована на прилаштування чогось до умов даної ситуації;
2)підтримка даних в актуальному стані, тобто приведення їх у відповідність зі станом об’єктів предметної галузі.
Отже, вважаємо, що по відношенню до завдань з надання впевненості, які не є аудитом чи оглядом, доречно застосовувати термін «актуалізована компетентність». Проекцію існуючих принципів аудиту по відношенню до завдань з надання впевненості, відмінних від аудиту та огляду можна представити наступним чином на рис. 1.



Рис. 1. Принципи виконання завдань з надання впевненості, відмінні
від аудиту ( авторська редакція)
Таким чином, якість роботи аудиторів залежить від чинників відносин (через вимір знань і досвіду) і сервісних якостей (через реагування на потреби клієнта та їх оцінювання) та напряму пов’язані з рішенням клієнта обрати або не змінювати аудитора.
Список джерел:
1. Додаток до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду,
іншого надання впевненості та супутніх послуг. Видання 2014 року.
Ч.3.[Електронний ресурс]: - Режим доступа до рес.: http: www.apu.com.ua
принципи етики
(у тому числі актуалізованої компетентності) принципи методології виконання принципи
ідентифікованої якості

8 2. Проскуріна Н.М. Процедурне забезпечення аудиту:теорія і практика: монографія /Н.М. Проскуріна.-К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2011. –
739 с.
3. Аудит/За ред. проф. Немченко В.В., Редько О.Ю. [Підручник]. - К.:
Центр учбової літератури, 2012.-540 с.
4. Редько А.Ю. Сертифікація аудиторів – шаг вперёд / А.Ю.Редько
//Бухгалтерський учёт и аудит. – 2003. – №5. – С.47-54.
5. Лосева Н.А. Обеспечение качества аудиторських услуг: теорія, методология, организация: дис. д.э.н.: спец. 08.00.12 / Н.А. Лосева. –
Сергиев Посад. – 2008. – 310 с.

УДК 657.6
Бардаш С.В.
Д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансового аудиту
Київського національного торговельно-економічного університету
ОЦІНКА КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ
Оптимально побудована система бухгалтерського обліку відіграє вагоме значення у системі прийняття управлінських рішень як оперативного, так і стратегічного характеру, адже це єдина підсистема системи управління, яка надає вартісну оцінку результатам виконаних управлінських рішень. Разом з тим, результат функціонування системи бухгалтерського обліку,

інформація, не завжди відображає реальні показники стану та динаміки господарської діяльності підприємства.
Система бухгалтерського обліку продукує інформацію про факти господарського життя, які відбулися під час виконання усіх функцій управління та процесів господарської діяльності (рис.).
Контроль як функція управління (рис.), що комплексно та системно реалізується за умов створення системи внутрішньогосподарського контролю, спрямована на перевірку всієї господарської діяльності підприємства за допомогою всієї документації, що надходить ззовні та створюються його структурними підрозділами.
Достовірність інформації системи бухгалтерського обліку залежить від багатьох факторів, серед яких одним з головних є повнота відображення фактів господарського життя у первинних документах, що є результатом здійснення первинного обліку.
Розглядаючи контрольну функцію бухгалтерського обліку, а також потенціал бухгалтерського контролю, слід враховувати, що первинний облік є сферою спільної діяльності працівників функціональних підрозділів, а також бухгалтерії підприємства. Пункт

9 8 статті 19 ГКУ визначає обов’язковість ведення первинного
(оперативного) обліку результатів та бухгалтерського обліку. Дана чинна редакція статті 19 ГКУ надає підстави констатувати, що первинний облік розглядається відокремлено від бухгалтерського та ототожнюється з оперативним обліком. Варто нагадати, що до 2000 року оперативний облік разом з бухгалтерським та статистичним входив до складу господарського обліку. З появою управлінського обліку «зник» оперативний облік (у тому числі з підручників і посібників з бухгалтерського обліку), а первинний облік став розглядатися як стадія бухгалтерського обліку. Отже, починаючи з
2000 року та дотепер оперативний облік залишився за межами наукових досліджень проблем теорії та практики бухгалтерського обліку.
Проте, аналіз норм ГКУ та діючої практики господарської діяльності надає підстави стверджувати, що за суб’єктною ознакою первинний облік не є складовою бухгалтерського обліку з двох причин, адже, по-перше, його ведення здійснюється лише у формі простої реєстрації фактів, що мають вартісний вимір, по-друге, він здійснюється не співробітниками бухгалтерії. Це зокрема стосується результатів постачання, виробництва, реалізації, використання засобів праці, збереження запасів тощо, які є підставою для здійснення
«реальних» бухгалтерських проведень.
Серед науковців-фахівців з бухгалтерського обліку панує думка, що документування господарських фактів є первинним обліком, який у свою чергу є технологічною фазою бухгалтерського обліку. Разом з тим, слід зважати й на те, що документування господарських фактів є й заключною процедурою процесів постачання, виробництва, реалізації тощо (рис.), адже воно є функціональним обов’язком працівників структурних підрозділів, які відповідають за проведення господарських процесів.
Слід зазначити, що така реєстрація здійснюється з дотриманням усіх вимог бухгалтерського обліку. На нашу думку, означена ситуація може слугувати підставою для припущення, що включення до складу бухгалтерського обліку первинного обліку є дискусійним. Адже відомо, що бухгалтер не має справи з реальною господарською операцією, він працює лише з документом, який складений не ним та який не гарантує реальність наведеної у ньому інформації.
Однак беззаперечним є й той факт, що без піклування про первинний облік у межах організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві останній буде неефективним, тобто система бухгалтерського обліку не буде виконувати своє головне призначення, – надавати достовірну та повну інформацію про

10 господарські процеси та їх результати для прийняття управлінських рішень.

Рис. Взаємозв’язок функціональних та технологічних елементів
типової господарської системи суб’єкта господарювання
Первинний облік є сферою спільних інтересів працівників бухгалтерії та посадових осіб структурних підрозділів, які є центрами виникнення витрат та збереження товарно-матеріальних цінностей.
Сфера спільних інтересів полягає у тім, що бухгалтерію цікавить не результат господарської операції, або операція як така, а правильне оформлення документа, в якому реєструється інформація про господарську операцію. За таку ознаку господарської операції як економічна доцільність бухгалтер відповідальності не несе, так як рішення про її здійснення приймається на іншому рівні. Така відповідальність має покладатися на посадову особу, яка наділена повноваженнями щодо прийняття рішення про проведення такої операції, або особу, яка згідно з посадовою інструкцією є виконавцем прийнятого рішення щодо проведення такої операції. З іншого боку, слід зазначити й про існування механізму контролю за господарськими операціями, що підлягають виконанню. Такий
Планування
Організація
Мотивація
Реалізація
Виробництво
Постачання
Процеси технічного, технологічного, кадрового та фінансового забезпечення
Підсумковий облік
Первинний облік
Поточний облік
Аналіз
Контроль
Регулювання
Координування

11 контроль полягає у візуванні відповідного документу бухгалтером.
Проте цей механізм не завжди є дієвим, адже є ціла низка первинних документів, які оформлюються без участі бухгалтерів, наприклад, акт списання ТМЦ, акт введення в експлуатацію (якщо у складі комісії відсутній бухгалтер), накладна на внутрішнє переміщення, наряд про виконані роботи, табель обліку відпрацьованого часу тощо.
Слід зазначити, що контрольна функція бухгалтерського обліку, а саме – її значення для управління суттєво перебільшено, адже будь- яка дія або процес матиме ознаки контролю, коли є дотримання принципу компаративності. Даний атрибут контролю притаманний бухгалтерському обліку, починаючи з інформації первинного документу, інформації наступної стадії групування та закінчуючи стадією зведення та узагальнення. Отже контрольна функція бухгалтерського обліку проявляється у бухгалтерських процедурах, що виконуються у межах трансформації інформації від первинної до звітної.
Щодо бухгалтерського контролю, який є ретроспективним, слід зазначити, що його об’єктом є інформація, яка входить до системи бухгалтерського обліку та проходить стадії її трансформації. Його суб’єктами є бухгалтери, які здійснюють бухгалтерський контроль в межах визначених контрольних повноважень та з урахуванням визначених зон функціональної відповідальності керівників інших структурних підрозділів підприємства.
Враховуючи викладене, слід констатувати, що система бухгалтерського обліку є об’єктом внутрішньогосподарського контролю, яка формує суттєву частку фактографічного забезпечення контролю, а бухгалтерський контроль є одним з важливих видів внутрішньогосподарського контролю, його важливою складовою, ототожнення якого з внутрішньогосподарським контролем є безпідставним.

УДК 35.073.5
Галак К.І.
Аспірант кафедри бухгалтерського обліку
Київського національного торговельно-економічного університету
РОЗВИТОК АУДИТУ СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Постановка проблеми: В процесі глобалізації економічних відносин суспільство все частіше звертає увагу на соціально- орієнтовану діяльність суб’єктів господарювання, не виняток
інвестори та кредитори. Прозорість звітності, зокрема витрат на

12 соціально-орієнтовані цілі є передумовою для довіри до суб’єкта господарювання. Цю довіру можна завоювати перш за все позитивним аудиторським висновком.
Питання аудиту соціально-орієнтованої діяльності й досі залишаються невирішеними і актуальними, що зумовили вибір теми.
Виклад основного матеріалу: Аудит соціально-орієнтованої діяльності є один з ключових елементів взаємодії суб’єкта господарювання та суспільства в якому він здійснює свою господарську діяльність.
Професійні аудиторські компанії розглядають аудит соціально- орієнтованої діяльності та/або соціальний аудит у призмі програми
SMETA (Sedex Member Ethical Audit) через чотири основних напрями: охорона праці, виробнича безпека, відношення до навколишнього середовища, імідж компанії.
В наукових виданнях пишуть про «соціальний аудит» і «аудит соціально відповідальної діяльності» тому потрібно розібратись в цих поняттях і з’ясувати, який саме аудит мається на увазі.
Частина авторів соціальний аудит звужує до аудиту соціально- трудових відносин адміністрації з персоналом організації. [1].
В науковій статті «Аспекти розвитку системи соціального аудиту в Україні» (Л.М. Полякова, Н.І. Демків) визначається суть соціального аудиту як перевірки процедур і методів функціонування господарської системи в аспекті соціально-трудових відносин з метою оцінювання їх ефективності та відповідності законодавчо- нормативним актам [2]. В даному випадку соціальний аудит дійсно звужений до аудиту соціально-трудових відносин адміністрації зі своїм персоналом. Щодо поняття аудиту соціально-орієнтованої діяльності потрібно більш ширше визначення та розуміння.
Пропонується відштовхуватись від поняття
«аудит» та запропонованого нами власного визначення «соціально-орієнтована діяльність», а саме: Соціально-орієнтована діяльність – це свідома,
ініціативна, на власний ризик господарська діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з виконанням дій (та/або дотриманням принципів) з соціальної відповідальності перед суспільством.
Звідси, аудит соціально-орієнтованої діяльності можна розглядати як аудиторську перевірку даних бухгалтерського обліку та
Звіту про соціально-орієнтовану діяльність
(соціальну відповідальність) суб’єктів господарювання пов’язаних з соціальною відповідальністю, з метою висловлення незалежної думки аудитора про достовірність інформації в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законодавства України.

13
Якщо необхідно підтвердити достовірність звіту про соціально- орієнтовану діяльність тоді перевірці підлягатимуть не лише соціальні витрати, а усі складові соціальної відповідальності: економічність, соціальність, екологічність.
Для ефективного управління діяльністю перш за все важливим є внутрішній аудит. Наявність служби внутрішнього аудиту (або внутрішнього аудитора) підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів.
Крім перевірки первинних і звітних документів, необхідно надати
і сам Звіт про соціально-орієнтовану діяльність, який суб’єкт господарювання має намір опублікувати у себе на Інтернет-сайті.
Для уникнення витрат на повторну перевірку та пришвидшення дати опублікування краще надати Звіт під час аудиторської перевірки усієї діяльності суб’єкта господарювання. На практиці більшість компаній публікують його через 4-6 місяців після звітного періоду
(року). Компаніям які дбають про свою репутацію бажано на ньому відображати інформацію, про те, що Звіт підтвердила аудиторська компанія. Щодо Звіту про соціально-орієнтовану діяльність самих аудиторських фірм, рекомендується, щоб вони окремо надавали його
Аудиторській палаті України, і публікували в Інтернеті з позначкою
«перевірено Аудиторською палатою України». На даний час цього не робиться, а це може підвищувати довіру до них, і відповідно репутацію на ринку аудиторських послуг.
Якщо аудитор відмовиться надавати свій висновок або ж він буде негативним, вперше пропонується в аудиті соціально-орієнтованої діяльності обґрунтовувати (прокоментувати), наприклад, наступним чином: «Відсутність соціально-орієнтованої діяльності – перевірений суб’єкт господарювання не здійснює (або не дотримується) належним чином соціально-орієнтованої діяльності. Має заборгованість перед своїми працівниками, можлива недостовірна інформація надана аудитору, невиплата податків, не приділяється увага збереженню довкілля тощо».
Якщо висновок умовно-позитивний, наступним чином: «Пасивна соціально-орієнтована діяльність
– перевірений суб’єкт господарювання дотримується законодавства
України щодо відповідальності перед своїм персоналом, вчасно виплачує податки тощо, але не проявляє ініціативу впровадження власних проектів із взаємодії з громадою, екологічних проектів».
У випадку безумовно-позитивного: «Активна соціально- орієнтована діяльність – перевірений суб’єкт господарювання дотримується законодавства України щодо відповідальності перед своїм персоналом, вчасно сплачує податки, є прибутковим, аудитору надана достовірна інформація, приділяє увагу збереженню довкілля,

14 проявляє ініціативу впровадження нових власних проектів із взаємодії з громадою поза вимоги держави».


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал