Міністерство освіти І науки україни київський міжнародний університет інститут телебачення, кіно та театру Кафедра театрального мистецтва Денис Шариков мистецтвознавча



Сторінка1/9
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут телебачення, кіно та театру
Кафедра театрального мистецтва

Денис Шариков
МИСТЕЦТВОЗНАВЧА НАУКА ХОРЕОЛОГІЯ

ЯК ФЕНОМЕН ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Філософія балету та онтологія танцю
Монографія

Частина I


КИЇВ – 2013

УДК 37.01 (793.3)

ББК 85. 32

Ш-25

Рекомендовано Вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № 2 від 28 вересня 2012 року).


Рецензенти:
ЗАГАЙКЕВИЧ Марія Петрівна

доктор мистецтвознавства, професор

кафедри режисури та хореографії

Львівського національного університету

імені Івана Франка.
МАРКОВА Олена Миколаївна

доктор мистецтвознавства, професор


кафедри теоретичної та прикладної культурології


Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової.
Ш-25 Шариков Д.І Мистецтвознавча наука хореологія як феномен художньої культури. Філософія балету та онтологія танцю. : монографія / Шариков Д.І. – К. : КиМУ, 2013. − Частина I. – 204 с. : іл.
ISBN 978-617-651-051-2

У монографії вперше у вітчизняному мистецтвознавстві систематизовано наукову дисципліну хореологію. Проаналізовано теорію, історію та створено типологію хореографічної культури.



ISBN 978−617−651−051−2
УДК 37.01 (793.3)

ББК 85. 32

Ш-25

© Д.І. Шариков, 2013

© КиМУ, 2013

Редактор

Піскова Р. В.


Монографію створено на кафедрі театрального мистецтва Інституту телебачення, кіно та театру Київського міжнародного університету, затверджено на засіданні кафедри театрального мистецтва (протокол № 1 від 29 серпня 2012 р.), підтверджено і рекомендовано Вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № 2 від 28 вересня 2012 р.).

Дослідженню передувала робота над навчальним посібником «Хореографія: для студентів ВНЗ», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 3 від 31 жовтня 2011 р.); монографією «Теорія, історія та практика сучасної хореографії: Генезис і класифікація сучасної хореографії – напрями, стилі, види.», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 3 від 30 жовтня 2009 року); навчальним посібником «Contemporary dance у балетмейстерському мистецтві», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 9 від 29 квітня 2010 року); дисертаційним дослідженням на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія й історія культури» («Сучасна хореографія як феномен художньої культури ХХ століття»), спеціалізована Вчена рада К 26.807.02 Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 11 від 17 жовтня 2008 р.); також над магістерською роботою «Хореографічне мистецтво: історія та тенденції розвитку» на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістра» за спеціальністю: 8.020202 «Хореографія», ДЕК і Вчена рада факультету режисури та хореографії Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 7 від 17 червня 2002 р.).



АНОТАЦІЯ
Шановні науковці, викладачі, митці !

Ця монографія − універсальне і єдине в всьому СНД й Україні наукове дослідження теорії, філософії, онтології, естетики, хореографічної культури і мистецтва.

Монографія складається з трьох частин про теорію, історію, художню практику хореографічної культури. Проаналізовано наукову думку і дослідження зарубіжних і вітчизняних фахівців у галузі хореографії. Визначено поняття хореологія та її складники. Проаналізовано філософію й онтологію танцю і балету античності, ренесансу, XVII−XIX cтоліття, cучасності. Створено і запропоновано науковий паспорт спеціальності в галузі мистецтвознавчих наук хореологія і балетознавство. Змодельовано систему хореографічної типології за видами, системою і методами, типами, напрямами, стилями, формами, жанрами. Друга і третя частини аналізують історію хореографічної культури та її типологію.

Буду радий коректним, раціональним і професійним побажанням та порадам, готовий до вдосконалення та розширення свого художнього кругозору.

Денис Шариков

ЗМІСТ

ЧАСТИНА ПЕРША



Філософія балету та онтологія танцю

ВСТУП………………………………………………………......6


РОЗДІЛ 1

ТЕОРІЯ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ………………20
1.1. Мистецтвознавча наукова думка у галузі хореографії…………………………………………………….22

1.1.1.Зарубіжні наукові дослідження танцю і балету……...22

1.1.2. Українські наукові дослідження хореографії……….50
1.2. Філософія танцю і балету.………………………...........70

1.2.1. Онтологія танцю.……………………………………...70

1.2.2. Класичний і сучасний аналіз філософії танцю

і балету…………………………………………………………75


1.3. Хореологія як мистецтвознавча дисципліна……….143

1.3.1. Видова специфіка в художній культурі та

мистецтвознавчі науки……………………………………..143

1.3.2. Окремі галузі хореології та їх особливості………..163


Висновки до першого розділу…………………………….....166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….172

ВСТУП
Актуальність дослідження

Художня культура виступає одним з найважливіших компонентів духовної культури. Навколишній світ є найважливішим образним джерелом для художньої культури, у різноманітних видах якого відбувається художнє освоєння та пізнання дійсності. Системоутворювальним чинником художньої культури є – мистецтво як художньо-образне відтворення дійсного й уявного.

Хореографічне мистецтво створює і впроваджує свої закони осягнення світу, засновані як на конкретній відповідності життєвого і художнього матеріалу, так і на ступені вірності метафоричному образу віддзеркалення життя. Виражальні засоби танцювальних форм як головні чинники художньої практики хореографічної культури, пройшли тривалий еволюційний шлях, видозмінюючись і збагачуючись, згодом утворили систему, яка визначає наукові знання, виражальні засоби, аудіовізуальну і ритмопластичну основу, формально-технічні принципи, естетику, специфічні риси і можливості хореографічної культури.

До аналізу й характеристики танцю, його естетики, характерних особливостей, динаміки, художньо-образних і виражальних засобів, гімнастичного тренінгу й техніки зверталися давньогрецькі філософи доби античності – Платон, Лукіан. Трактати про танець, його види і жанри, танцювальну техніку і майстерність виконання, упровадження в танцювальний лексикон терміна «балет» досліджували видатні вчителі-теоретики танцю доби ренесансу XV–XVI століття – Доменіко да П’яченца, Гьюгельма Ебрео да Пізаро, Фабріціо Каррозо, Туан Арбо, Чезаре Негрі.

Представники балетмейстерсько-педагогічної освіти балетного мистецтва доби бароко, класицизму, романтизму й академізму XVII–XIX століття – Рауль Фьойє, Жан Жорж Новерр, Карло Блазіс, Леопольд Адіс, Август Бурнонвіль − запровадили термін «хореографія», як система запису танцю; визначили раціональну й академізовану систему навчання танцю за методами італійської і французької школи; створили перший професій вищий навчальний заклад з теорії, методики навчання і постановки танцю; затвердили понятійно-категоріальний апарат, естетику, виражальні засоби, канон побудови балетного дійства.

Представники сучасного танцю, балету, хореографи і теоретики ХХ століття Михайло Фокін, Айседора Дункан, Рудольф фон Лабан, Федір Лопухов, Касьян Голейзовський, Марта Грем, Доріс Гемфрі, Джордж Баланчін, Кетрін Данхем, Моріс Бежар, Мерс Каннінгем, Стів Пекстон − утворили абсолютно новий принцип існування танцю і балетного мистецтва у світі. За їхніми ідеями танець: по-перше, балет не є тільки естетичним мистецтвом і світським розважанням, а є – філософсько-психологічним роздумом автора щодо соціокультурних процесів у суспільстві; по-друге, методика навчання танця базується на класичному танці, а також сучасних танцювальних техніках ХХ століття – народно-сценічному, джазовому, модерному танці, імпровізації; по-третє, балетне мистецтво може мати такі принципи власної репрезентації, як сюжетно-драматичний, абстрактно- асоціативний, синтезований, комерційно-розважальний.

Дослідженнями онтології естетичної свідомості, мистецтва, архітектури, танцю займалися Богословський В.А., Осинцева Н.В., Солярська І.О., Ухов О.С. Вони піднімали проблему буття, руху, простору в мистецтві, проблеми його існування, розвитку.

Зарубіжні культурологічно-мистецтвознавчі наукові дослідження з танцю, балету і хореографії кінця ХХ – початку XXI століття представлені Абизовою Л.І., Абдоковим Ю.Б., Браїловською М.А., Буксиковою О.Б., Гальциним Н.В., Груциновою Г.П., Голденбергом Роз Лі, Єрмаковою О.О., Жиленко М.Н., Захаровим В.М., Іларіоновим Б.А., Колпецькою О.Ю., Ле Молем Філіпом, Марселем Мішелем, Ізабеллою Жіно, Пресняковою О.О., Темянцевою С.М., Федорченко О.А.

Зарубіжні педагогічно-психологічні наукові дослідження з хореографії кінця ХХ – початку XXI століття представлені Борисовим О.І., Іватою О.А., Каневською Н.В., Ніколаєвою К.В., Опаріною О.В., Сілкіним П.А., Соболевим О.С., Ушаковим Ю.В.

Монографії з історії мистецтва танцю і балету ХХ – початку XXI століття представлені Бахрушиним Ю.А., Блок Л.Д., Гваттеріні М., Григоровичем Ю.М., Корольовою Е.А., Красовською В.М., Пасютинською, В.М., Худековим С.Н., Шереметєєвською Н.В.

Монографії з народного танцю та етнохореології ХХ століття – Гребенщіковим С.М., Жорніцькою М.Я., Климовим О.А., Надєждіною Н.С., Смирновою А.І., Устиновою Т.Л., Хворостом М.М., Чурко Ю.М.

Навчально-методичні праці з класичного, характерного, історико-побутового, дуетного, модерн джаз танцю, мистецтва балетмейстера ХХ століття представлені Вагановою А.Я., Бочаровим А.І., Васильєвою-Рождественською М.В., Захаровим Р.В., Костровицькою В., Лопуховим А.В., Нікітіним В.Ю., Писаревим О.А., Тарасовим Н.І., Чеккетті Г., Ширяєвим О.В.

Науково-методичні видання з бальної хореографі останньої чверті ХХ – початку XXI століття представлені Браїловською Л.В., Буттомером П., Деніцем Є.В., Єрмаковим Д.А., Іваніковою О.В., Муром А., Регаццоні Г., Росі А.М., Маджоні А.

Українські наукові дослідження з народної хореографії кінця ХХ – початку XXI століття представлені Василенком К.Ю., Волчуковою В.М., Легкою С.А., Підлипською А.М., Бойко О.С., Косаковською Л.П.

Дослідження з балетного мистецтва ХХ століття представлені Анфiловою С.Г., Бернадською Д.П., Білашем П.М., Чепаловим О.І., Павлюк Т.С.

Українські наукові дослідження із сучасної хореографії і танцю початку XXI століття представлені Шариковим Д.І., Погребняк М.М., Шабаліною О.М.

Вітчизняні монографії з історії західноєвропейського, українського балетного театру, сучасного хореографічного мистецтва кінця ХХ – початку XXI століття представлені Станішевським Ю.О., Чепаловим О.І., Шариковим Д.І.

Монографії з українського народного танцю та етнохореології ХХ століття представлені Верховинецем В.М., Авраменком В.К., Гуменюком А.І., Герасимчуком Р.П.

Навчально-методичні праці кінці ХХ – початку XXI століття представлені з народно-сценічного, українського і сучасного танцю, мистецтва балетмейстера: Василенко К.Ю., Зайцев Є.В., Голдрич О.С., Литвиненко В.А., Рехвіашвілі А.Ю., Шариков Д.І.

Науково-популярні і методичні видання про теорію історію та методику виконання теп-танцю, модерні форми Галичини, класифікацію сучасної хореографії, танцювальну стилістику ХХ – початку XXI століття представлені Подберьозкіним В.В., Пастух В.В., Шариковим Д.І., Плахотнюком О.А.

Лише системним філософсько-мистецтвознавчим методом осягнення хореографічної культури, можна дослідити сутність і особливість її явища, історичні та інтеграційні процеси, виражальні форми й технології.

Отже, актуальність нашого дослідження – це створення вітчизняної наукової системи з хореографічної культури, для дослідження і вивчення її філософії і теорії, історії та сценічних і побутових практик, методів, технік, форм, що доводять приналежність її до мистецтвознавчих дисциплін.


Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Монографію створеного на кафедрі театрального мистецтва Інституту телебачення, кіно та театру Київського міжнародного університету, затверджено на засіданні кафедри театрального мистецтва (протокол № 1 від 29 серпня 2012 р.), підтверджено і рекомендовано Вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № 2 від 28 вересня 2012 р.).



Дослідженню передувала робота над навчальним посібником «Хореографія: для студентів ВНЗ», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 3 від 31 жовтня 2011 р.); монографією «Теорія, історія та практика сучасної хореографії: Генезис і класифікація сучасної хореографії – напрями, стилі, види.», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 3 від 30 жовтня 2009 року); навчальним посібником «Contemporary dance у балетмейстерському мистецтві», Вчена рада Київського міжнародного університету (протокол № 9 від 29 квітня 2010 року); дисертаційним дослідженням на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія й історія культури» («Сучасна хореографія як феномен художньої культури ХХ століття»), спеціалізована Вчена рада К 26.807.02 Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 11 від 17 жовтня 2008 р.); також над магістерською роботою «Хореографічне мистецтво: історія та тенденції розвитку» на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістра» за спеціальністю: 8.020202 «Хореографія», ДЕК і Вчена рада факультету режисури та хореографії Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 7 від 17 червня 2002 р.).
Мета і завдання дослідження

Мета дослідження – систематизувати теорію, хореології в художній культурі.

Завдання:

  • проаналізувати і визначити зарубіжні та вітчизняні мистецтвознавчі наукові дослідження з хореографічної культури;

  • проаналізувати філософію та теорію танцю в античності, ренесансі, XVIII–XX столітті;

  • сформулювати визначення хореології як мистецтвознавчої дисципліни;

  • розробити паспорт мистецтвознавчої дисципліни хореології, її формулу спеціальності мету і напрями досліджень;

  • проаналізувати генезис народної, класичної, бальної, сучасної хореографії;

  • визначити жанрово-стилістичні особливості народної, класичної, бальної, сучасної хореографії;

  • схарактеризувати зображально-виражалні форми, техніки народної, класичної, бальної, сучасної хореографії;

  • змоделювати хореографічну типологію за видами, типами, системою і методами, напрямами, стилями, жанрами та формами.


Об’єкт дослідження – художня культура.

Предмет дослідження – мистецтвознавча наука хореологія як феномен художньої культури.
Гіпотеза дослідження − у процесі дослідження ми виходили з положення про необхідність упровадження хореології серед мистецтвознавчих дисциплін у вітчизняній науці, а також феномену унікальності хореографії в галузі художньої культури та очевидної комунікації, інтеграції і взаємозв’язку серед філософських, історичних, культурологічних, психологічних, педагогічних, фізико-математичних наук, фізичного виховання та спорту, соціальних комунікацій.
Методологія дослідження

У праці під час виконання визначених завдань було застосовано:

• аналітичний метод – для аналізу наукових джерел з танцю і балету у філософському, культурологічному, мистецтвознавчому, психологічному, педагогічному, науковому просторі;

• історичний метод – для аналізу причинно-наслідкових особливостей виникнення і становлення хореографічних тенденцій і форм у мистецтві;

• синтетичний метод – для узагальнення різноманітних суб’єктивних ідей і теорій західних, російських і вітчизняних дослідників у галузі хореографії.
Теоретична основа дослідження

У процесі роботи над обраною темою опрацьовано понад триста сімдесят джерел з історії, теорії та методики сучасної хореографії; здійснено власні спостереження за творчим процесом мистецтвознавців, культурологів, хореографів-науковців, викладачів, хореографів, балетмейстерів, артистів; переглянуто значний обсяг відеоджерел із записами балетів, конкурсів, фестивалів, майстер-класів всесвітньо відомих митців-хореографів; проаналізовано співбесіди з вітчизняними хореографами-практиками та іншими діячами культури.


Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автором уперше у вітчизняному мистецтвознавстві:

  • вперше обґрунтовано і визначено поняття «хореографічна культура» та її функцій;

  • вперше запропоновано виділити хореологію на вищому науковому рівні і внести в перелік мистецтвознавчих дисциплін, створивши паспорт спеціальності «хореографічне мистецтво», а також розкрито зміст поняття «хореологія» та її складники;

− доведено, що відсутність хореології у переліку мистецтвознавчих дисциплін є необ’єктивним стосовно хореографів-науковців;

  • вперше у вітчизняній мистецтвознавчій практиці висвітлено та перекладено з іноземної мови праці про танець філософів античності, ренесансу, нового часу;

– вперше систематизовано і визначено хореографічну типологію за напрямами, стилями, видами, різновидами, жанрами, формами, типами;

– запропоновано таблиці розвитку хореографії з їхніми описами;

– вперше складено словник понятійно-категоріального апарату хореографічної культури.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали й висновки можуть бути використані:

у науково-практичних дослідженнях, експериментах і фундаментальних працях з теорії та історії хореографічної культури, філософії балету та онтології танцю, мистецтва балетмейстера;

у навчальному процесі з підготовки мистецтвознавців-хореологів, балетознавців, балетмейстерів, викладачів фахових дисциплін, артистів хореографії;

– у роботі з професійними й аматорськими колективами танцю.


Апробації результатів дослідження здійснено на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в євроінтеграційних процесах» / Значення хореографічної дисципліни для майбутнього актора театру і кіно. − К. : КиМУ, 2013 р.; Звітньої наукової конференції / Танець і балет Ренесансу. – Львів . : ЛНУ ім. І. Франка, 2013 р.; Міжнародній науковій конференції «Януш Корчак in memorial» / Сценічна практика балетмейстерської освіти. – Львів . : ЛНУ ім. І. Франка, 2013 р.; на Науково-практичному семінарі з балетного мистецтва / Філософія танцю. − К. : КиМУ, 2012 р.; на Науково-практичному семінарі з історії мистецтв / Синтез мистецтва. − К. : КиМУ, 2013 р.; на Науково-практичному семінарі з історії мистецтв / Архітектура ренесансу. Моріс Равель. − К. : КиМУ, 2013 р.; на Міжнародної науково-практичної конференції: «Бойчуківські читання» / Соціальні комунікації в хореографічній культурі. – К. : КДІДПМД ім. М. Бойчука, 2012 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції та Всеукраїнському семінарі з сучасної хореографії «Виховний та мистецький вплив сучасного хореографічного мистецтва на розвиток творчих здібностей молоді: тенденції та перспективи розвитку» / Філософія танцю і балету. – Львів . : ЛНУ ім. І. Франка, 2012 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції «Хореографія в мистецько-освітньому просторі: ретроспектива традицій та тенденцій розвитку» / Античний танець – філософія, історичний розвиток, виражальні форми. – Рівно. : РДГУ, 2012 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в євроінтеграційних процесах» / Навчальна дисципліна «Хореографія» в системі виховання майбутнього актора театру і кіно. − К. : КиМУ, 2012 р.; на Науково-практичній конференції студентів і молодих дослідників «Мистецький простір, традиції і сучасні прояви» / Мистецтво аудіовізуальної реклами за правління Рішельє (20– 40-ві роки XVII століття). – К. : КДІДПМД ім. М. Бойчука, 2012 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції «Мова культури в просторі Університету» / Хореологія та балетознавство як мистецтвознавчі наукові дисципліни. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011 р.; на Міжнародної науково-практичної конференції «Бойчуківські читання» / Поєднання традиції та інновації у першому вітчизняному театрі сучасної хореографії «Сузір’я Аніко». – К. : КДІДПМД ім. М. Бойчука, 2011 р.; на Відкритій лекції з навчальної дисципліни «Синтез мистецтва» / Сучасна хореографія в контексті синтезу мистецтв у художній культурі. – К. : КДІДПМД ім. М. Бойчука, 2011 р.; на Міжнародної науково-практичної конференції «Україна в євроінтеграційних процесах» / Проблеми, теорії, історії хореографічного мистецтва – хореології у вітчизняній науці. – К. : КиМУ, 2010 р.; Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції розвитку світового хореографічного мистецтва» / Хореологія як мистецтвознавча наука. – Полтава : ПНПУ ім. В. Короленка, 2010 р.; на Науково-практичному семінарі з «Хореології та балетного мистецтва». − К. : КиМУ, 2009 р.
Публікації

Основні теоретичні положення і висновки монографії відображено у двадцяти одній одноосібній публікації, в наукових збірниках, затверджених ДАК України як фахові з мистецтвознавства; зарубіжних наукових виданнях а також двох монографіях і трьох навчальних посібниках.


1. Розвиток сучасної хореографії. Кінознавство, культурологія та мистецтвознавство (соціально комунікаційний аспект): колективна монографія [наук. ред О.В. Безручко та О.М. Холод]. – К. : КиМУ, 2013. – 394 с.

2. Середньовічний танець – візантізм, готика, Русь, ренесанс: історичний процес і виражальні форми // Актуальні проблеми історії теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць; вип. № 29. К. : НАКККіМ. Міленіум, 2012.– С. − 123–131. − (Серія «Мистецтвознавство»).

3. Теорія та практика новітніх жанрів та напрямків світового хореографічного мистецтва: навчальний посібник. – Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. – 183 с.

4. Стилістичний розвиток балетного мистецтва: ренесанс, бароко, класицизм // Вісник НАКККіМ: зб. наук. праць; вип. № 4. – К. : НАКККіМ. Міленіум, 2012. – С. 113–117. − (Серія «Мистецтвознавство»).

5. Первісний і давньосхідний танець: розвиток і виражальні форми // Вісник НАКККіМ: зб. наук. праць; вип. № 3. – К. : НАКККіМ. Міленіум, 2012. – С. 163–167. − (Серія «Мистецтвознавство»).

6. Техніки хореографії сьогодення // Світ соціальних комунікацій: наук. журн. [за ред.. О.М. Холода]. – № 8. – К. : КиМУ, ДонНУ, 2012. – С. 121− 124.

7. Сучасна хореографія постмодерну у світі соціальних комунікацій // Вісник київського міжнародного університету: зб. наук. праць; вип. № 11. – К. : КиМУ, 2012. – С. − 153−165. − (Серія «Соціальні комунікації, журналістика, медіа, критика, кінотелемистецтво»).

8. «Хореологія» як мистецтвознавча наукова дисципліна в системі масових комунікацій // Світ соціальних комунікацій: наук. журн. [за ред.. О.М. Холода]. – № 6. – К. : КиМУ, ДонНУ, 2012. – С. 130−132.

9. Імпресіонізм та імпровізація у сучасній хореографії // Вісник НАКККіМ: зб. наук. праць; вип. № 1. – К. : НАКККіМ. Міленіум, 2012. – С. 141–144. − (Серія «Мистецтвознавство»).

10. Теорія й історія хореографічної культури – «Хореологія» як мистецтвознавчої дисципліни // Вісник ЛНУ ім. І. Франка: зб. наук. праць; вип. № 11. Л., 2011. – С. 261−266. (Серія «Мистецтвознавство»).

11. До проблеми становлення української сучасної хореографії: від естрадного танцю до театру «Сузір’я Аніко» // Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць; вип. № 20. – К. : НАКККіМ Міленіум, 2011. – С. 208–215. − (Серія «Мистецтвознавство»).

12. Хореографія: навчальний посібник [для студентів ВНЗ «Театральне мистецтво»]. – К. : КиМУ, 2011. – 184 с.

13. Розвиток балетного стилю в сучасній хореографії від неокласики до постмодерну // Актуальні проблеми історії теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць; вип. № 27. К. : НАКККіМ. Міленіум, 2011.– С. 255−263. − (Серія «Мистецтвознавство»).

14. Теорія, історія та практика сучасної хореографії. Генезис і класифікація сучасної хореографії – напрями, стилі, види. Словник : монографія. – К.: КиМУ, 2010. – 208 с.

15. Contemporary dance у балетмейстерському мистецтві: навчальний посібник. – К. : КиМУ, 2010. – 173 с.

16. Стилістична трансформація сучасної хореографії від Михайла Фокіна до постмодерного балету // Вісник КНУКіМ : зб. наук. праць; вип. № 14. – К., 2008.– С. 208–215. – (Серія «Мистецтвознавство»).

Творчі роботи були представлені у поеточно-пластичних перфомансах «Сімург», «І поцілунки з Божою ласкою»; у танцювально-пластичній композиції «Кантрі»; латиноамериканській композиції «Дух карнавалу. Самба» − К. : КиМУ, 2013 р.; у поеточно-пластичному перфомансі «Печаль укрылась одеяньем», а також в ансамблевих композиціях «Festivale» на музику Вангеліса, «Імпровізація – Social Song» на музику Мішеля Крету, «Джаз – Chattanooga Choo Choo» на музику Глена Міллера, «Технохаус – Love Love» на музику Гаррі Барлоу (Take That). − К. : КиМУ, 2012 р.; на XIV Міжнародному Бердянському кінофестивалі країн СНД (церемонія закриття) у неокласичній мініатюрі «Філософія життя» на музику Жана-П’єро Ревербері. – К. : КиМУ, 2011 р.; на Відкритому практичному показі з навчальної дисципліни «Народний костюм» / Сучасна стилізація народного костюму країн Азії, Африки, Америки». – К. : КДІДПМД ім. М. Бойчука, 2011 р.; у театральній виставі «Чайка Джонатан Лівінгстон». − К. : КиМУ, 2010 р.; у театральній виставі «Воїн Світла». − К. : КиМУ, 2010 р.; у хореографічних мініатюрах «Танго» на музику Tango asi se Baila, «Дві Троянди − Regatta di Doggi» на музику Жана-П’єро Ревербері, у ансамблевих композиціях «Полонез» на музику – Фредеріка Шопена, «Космічний Вальс − Blue Fantasia» на музика – Енія, «Between Mind & Heart» на музику Мішеля Крету. − К. : КиМУ, 2009 р.
Структура дослідження

Монографія складається зі вступу, трох розділів, шести підрозділів, висновків; списку використаних джерел з 353 найменувань (з них 260 вітчизняні і російськомовні, 50 – іноземними мовами, 35 – електронні джерела). Загальна кількість сторінок: 1-а частина – 204 стр. ; 2-а частина – 207 стр. ; 3-я частина – 90 стр. ; додатки – 15 стр. ; ілюстрації − 34 стр.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал