Міністерство освіти І науки україни дрогобицький державний педагогічний



Скачати 384.52 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації27.01.2017
Розмір384.52 Kb.
ТипАвтореферат
1   2

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі проведення науково-педагогічного дослідження педагогічної підтримки учнів із гіперактивним розладом у загальноосвітній школі США зроблено такі висновки:

1. Аналіз науково-педагогічної літератури та нормативно-правової бази свідчить про те, що в основу теорії і практики розвитку педагогічної підтримки у загальноосвітній школі США покладено інтеграцію філософських концепцій (гуманізму, антропоцентризму); загальнонаукових теорій і підходів (теорії систем, холізму, аксіологічного і комплексного підходів); педагогічних теорій (педагогічної підтримки, соціального научіння, когнітивного розвитку, особистісно орієнтованої освіти, соціальних технологій інноваційного розвитку освіти); психологічних теорій (біхевіоризму, екзистенціалізму), а також міждисциплінарних (соціальної справедливості, прав людини, соціального конструктивізму, ідеї інформаційного суспільства). У дослідженні застосовувався компаративний підхід. Встановлено, що педагогічна підтримка є феноменом, для якого характерна наявність комплексу концепцій та термінології. Визначено, що педагогічна підтримка – це освітній процес, який мотивує дитину до розвитку свого потенціалу в умовах створеного сприятливого навчального середовища, сприяє засвоєнню необхідних академічних знань, розвитку умінь і навичок, формування соціальних взаємовідносин, дотримання соціальних правил та норм, ґрунтується на трьох основних концептах: індивідуалізація, залучення сім’ї до навчально-виховного процесу й адаптація навчальної програми з урахуванням особливостей дитини з гіперактивним розладом.

Здійснено періодизацію розвитку педагогічної підтримки в США та виокремлено дев’ять періодів: І (1907–1920) – становлення консультування у загальноосвітніх закладах у формі професійної орієнтації школярів; ІІ (1921–1930) – створення програм з професійної орієнтації та впровадження їх у загальноосвітніх школах великих міст США; ІІІ (1931–1939) – період стагнації шкільного консультування; ІV (1940–1950) – прийняття акту Дж. Бардена (George Barden (1946)), який передбачає фінансування програм шкільного консультування через управління освіти США; V (1951–1962) – запровадження у консультування та надання підтримки принципів гуманістичної психології та педагогіки, визнання особистісно-орієнтованого підходу ключовим у наданні педагогічної підтримки учням; VІ (1963–1972) – створення освітніх програм з педагогічної підтримки в загальноосвітніх школах; VІІ (1973–1982) – рух за відстоювання освітніх прав осіб з інвалідністю та реформування шкільного консультування; VІІІ (1983–1999) – створення національних стандартів з педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами в загальноосвітній школі США; ІХ (2000–2015) – публікація та впровадження програми розвитку Моделі Національної асоціації шкільних консультантів: для програм консультування у школі» до 2020 р.

2. Охарактеризовано основні психолого-педагогічні особливості учнів з гіперактивним розладом, що відображені в таких компонентах: порушення поведінки – впливає на ефективність навчання та розвиток навичок соціальної взаємодії з однолітками та вчителями; наявність порушень робочої пам’яті – створює перешкоди у відтворенні набутого досвіду; порушення виконавчої функції – перешкоджають підключати досвід минулого із дією «тут і тепер»; порушення сенсорної обробки інформації проявляються у надмірній чутливості до сенсорних подразників і нездатності концентрувати увагу; порушення моторики – впливає на розвиток координації тіла, зорово-просторової орієнтації призводить до сповільнення швидкості обробки інформації, неефективності виконання завдань; порушення фонологічного процесу впливають на формування навичок читання та навчання математики, розпізнавання слів та розуміння змісту прочитаного. Всі ці особливості визначають специфіку роботи з дитиною з гіперактивним розладом у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, впливають на формування цілей, завдань, вибору форм, методів і засобів діяльності фахівців, що забезпечують педагогічну підтримку дитини з гіперактивним розладом.

3. Виявлено, що особливостями генезису інклюзивної освіти в США є ґрунтовне нормативно-правове забезпечення рівних прав учнів з інвалідністю, співіснування моделей інклюзивного навчання (адаптивні навчальні середовища, максимізація освітньої корекції, командна індивідуалізація, кооперативне навчання, навчання, зосереджене на результатах досягнень учнів), організація диференційованого підходу до учнів з гіперактивним розладом з урахуванням їхніх освітніх потреб, інтеграція діяльності навчальних закладів, наукових установ, громадських організацій у галузі підтримки осіб з гіперактивним розладом. На основі аналізу законодавчих та нормативних документів виявлено, що політика США щодо дітей із гіперактивним розладом характеризується максимальним залученням держави та батьків до системного розв’язання проблеми надання їм якісної освіти.

Досліджено особливості державної підтримки розвитку інклюзивної освіти на федеральному рівні, яка відображена у низці законів, стратегій, меморандумів та зумовлює функціонування системи інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Проаналізовано досвід США щодо укладання індивідуального навчального плану як основного документа, що регламентує навчання в інклюзивному класі. Її особливості полягають у всебічному вивченні дитини та залученні спеціалістів, які супроводжують дитину протягом її життя і залучаються до освітнього процесу, виокремленні основних навчальних цілей (довготривалі та короткотривалі, їхня реалізація та методи оцінювання успішності дитини); відображенні ролі сім’ї та адміністрації школи під час навчання дитини і підтримання взаємин один з одним.

4. Проаналізовано досвід роботи США щодо надання педагогічної підтримки учням із гіперактивним розладом у загальноосвітній школі, в основі якої лежить відповідно створене навчальне середовище та організація уроку. При підготовці навчального середовища враховуються такі компоненти: створення відповідного шкільного клімату; активне залучення батьків до навчальної діяльності школи; визначення чітких правил щодо участі батьків та адміністрації школи у навчальній діяльності школи і наслідки їх порушення; врахування очікувань учителів і батьків щодо результатів навчання дитини з гіперактивним розладом. Основними компонентами організації уроку за участі дитини з гіперактивним розладом є: навчальні інструкції; поведінкове втручання; адаптація робочого матеріалу. Педагогічна підтримка учнів із гіперактивним розладом задля їхнього особистісного розвитку в академічному, емоційному, соціальному напрямах у США реалізується в межах інклюзивної освіти, зміст якої базується на укладанні й реалізації індивідуального навчального плану. Організація укладання індивідуального навчального плану з покладається на шкільного консультанта школи. Система педагогічного патронажу передбачає підтримку дітей з гіперактивним розладом у таких сферах їх становлення, як: академічне навчання – спрямоване на опанування знань, умінь та навичок, необхідних для успішного навчання; особистісне та соціальне зростання – спрямовує та координує діяльність дітей до самостійного подолання труднощів та перепон на шляху досягнення певної мети; регулювання поведінки – спрямовує на подолання проявів непокори і реакцій протесту; зменшення прояву негативних емоцій; урізноманітнення емоційного досвіду дитини; допомога дитині освоїти елементарні навики самоконтролю.

Виявлено, що необхідною умовою забезпечення педагогічної підтримки учневі з гіперактивним розладом є знання про його психолого-педагогічні особливості та розвиток, характеристики, які проявляються в інших сферах діяльності і можуть стати джерелом проблем.

5. Визначено можливості творчого використання позитивного досвіду американської школи в аспекті досліджуваної проблеми в Україні. Запозичення позитивного досвіду забезпечення педагогічної підтримки учнів з гіперактивним розладом потребує детальної розробки та обґрунтування механізмів його впровадження й адаптації з урахуванням освітніх традицій української педагогічної практики навчання й виховання дітей із гіперактивним розладом.

На соціально-медичному рівні необхідне створення відділення раннього втручання при закладах охорони здоров’я. Створення єдиної централізованої бази даних щодо визначення чіткої кількості виявлених порушень ГРДУ та передачі даних щодо впровадженої корекційної роботи між спеціалістами і педагогічними працівниками, які навчають дитину.

У соціальній сфері необхідним є створення інформаційно-методичного ресурсного центру для педагогічних працівників та батьків дітей з гіперактивним розладом з метою методичного супроводу.

На концептуальному рівні необхідно розробити базові положення про індивідуальну навчальну програму, алгоритм її укладання, критерії оцінювання та враховувати основну концепцію індивідуального підходу у навчанні дитини з гіперактивним розладом.

На організаційно-педагогічному рівні пропонуємо забезпечити школи методичною літературою з проблем новітніх методик навчання учнів з гіперактивним розладом, розвивати різні типи освітніх закладів, які б забезпечували можливість надання ефективної інклюзивної освіти та готували майбутніх педагогів для надання педагогічної підтримки учням з особливими потребами, зокрема з гіперактивним розладом.

На законодавчому рівні необхідно розробити чіткі інструкції Міністерства освіти і науки України щодо організації навчання дитини з гіперактивним розладом, національні стандарти шкільного консультування в українській школі та введення до у шкільної програми, розробити правові норми.

На міжнародному рівні слід налагодити міжнародні зв’язки із зарубіжними країнами для реалізації мобільності педагогів для обміну досвідом у галузі освіти дітей з особливими потребами здоров’я.



Дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Окремого дослідження потребує: професійна підготовка педагогічних працівників у наданні педагогічної підтримки в інклюзивному класі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях України

  1. Фаласеніді Т.М. Інклюзивне навчання дітей з гіперактивним розладом у загальноосвітніх школах США / Т.М. Фаласеніді // Соціальна робота в Україні : теорія і практика : науково-методичний журнал. – К., 2013. – № 3–4. –
    С. 195–202.

  2. Фаласеніді Т. Індивідуальний план навчання дітей з гіперактивним розладом в загальноосвітніх школах США / Л. Клос, Т. Фаласеніді // Педагогічна освіта : теорія і практика. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Ів. Огієнка, Інституту педагогіки НАПН України. – 2014. – Вип. 1 (16). – С. 52–58. (особистий внесок автора: характеристика особливостей укладання індивідуального навчального плану учням з гіперактивним розладом у загальноосвітній школі).

  3. Фаласеніді Т. Особливості психолого-педагогічної характеристики молодшого школяра – передумова диференціації педагогічної підтримки / Т. Фаласеніді, Л. Клос // Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені М. Гоголя) / за заг. ред. проф. Є.І. Коваленко. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2014. – № 3. – С. 44–50.

  4. Фаласеніді Т. Сутність поняття і зміст педагогічної підтримки дітей з особливими потребами в інклюзивному освітньому просторі / Т. Фаласеніді // Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал. – Л., 2014. – № 3. – С. 135–145.

  5. Фаласеніді Т. Соціальне та психічне здоров’я учнів з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги / Т. Фаласеніді // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології / СумДПУ імені А.С. Макаренка ; голов. ред. А.А. Сбруєва. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2014. – № 2 (36). – С. 106–114.


Статті у виданнях, що входять до міжнародних

каталогів і наукометричних баз

  1. Фаласениди Т. Стратегии преподования учащихся с гиперактивным расстройствами в общеобразовательной школе США / Т. Фаласениди // Вестник Академии педагогических наук Казахстана. – 2014. – № 5. – С. 18–25.

  2. Фаласеніді Т.М. Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти в Україні / Т.М. Фаласеніді, М.Я. Козак // Молодий вчений. – 2015. – № 9 (24). – Ч. 2. – С. 77–81. (особистий внесок автора: визначення суперечностей у чинному законодавстві з питань інклюзивної освіти).


Праці апробаційного характеру

  1. Фаласеніді Т. «Особливості соціалізації дитини з гіперактивним розладом / Т.М. Фаласеніді // Соціологія – соціальна робота – регулювання соціальних проблем : матеріали ІІІ Всеукраїнської конференції молодих науковців (21–22 березня 2013 р., Львів). – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2013. – С. 162–164.

  2. Фаласеніді Т. Особливості організації навчальної діяльності молодших школярів із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю / Т.М. Фаласеніді // Міжнародна науково-практична конференція «Теоретичні та практичні аспекти розвитку педагогіки та психології : Зб. тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції» (14–15 червня 2013 р., Львів). – Львів : Вид-во ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2013. – С. 38–40.

  3. Фаласеніді Т. Підготовка навчального середовища для учнів з ГРДУ у загальноосвітній школі в США / Т.М. Фаласеніді // Педагогіка та психологія : Перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень : Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (20 липня 2013 р., Київ). – К. : Вид-во ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2013. – С. 21–23.

  4. Фаласеніді Т. Роль сім’ї у вихованні дитини з гіперактивним розладом / Т.М. Фаласеніді // Соціологія – соціальна робота – регулювання соціальних проблем : матеріали ІV Всеукраїнської конференції молодих науковців (24–25 квітня 2014 р., Львів). – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2014. –
    С. 227–229.

  5. Фаласеніді Т. Інклюзивна освіта в Україні / Т.М. Фаласеніді // Фактори розвитку педагогічних і психологічних наук в ХХІ столітті. Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (12–13 вер. 2014 р., Харків). – Харків : Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2014. – С. 46–50.

  6. Фаласеніді Т. Особливості організації навчально-виховного процесу дитини з гіперактивним розладом у загальноосвітній школі / Т.М. Фаласеніді // Суспільні проблеми сучасної соціології та соціальної роботи : Зб. наукових праць І Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вип. 1. – Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2014. – С. 185–190.

  7. Фаласеніді Т.М. Поняття про гіперактивний розлад / Тереза Миколаївна Фаласеніді // Матеріали наукового семінару кафедри соціології та соціальної роботи. – Львів, Національний університет «Львівська політехніка», 2014. – С. 27–31.

  8. Фаласеніді Т. Учитель – основний суб’єкт педагогічної підтримки учнів з особливими потребами у навчально-виховному процесі / Т.М. Фаласеніді // Розвиток та саморозвиток педагогічної майстерності у сучасному освітньому просторі : тези доповідей Міжнародного форуму педагогічної майстерності
    (7–8 квітня 2015 р., Полтава). – Полтава : ФОП Гаража М.Ф., 2015. –
    С. 153–155.

  9. Фаласеніді Т. Педагогічна підтримка дітей гіперактивних дітей в ЗОШ Україні / Т.М. Фаласеніді // Матеріали наукового семінару кафедри соціології та соціальної роботи. – Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2015р. – С. 22–29.


Методичні вказівки

17. Стратегії навчання і педагогічна підтримка учнів з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги в умовах загальноосвітньої школи / [уклад.: Т. Фаласеніді] ; Нац. ун-т «Львів. Політехніка». – Львів : Видавництво Свічадо, 2015. – 88 с.


АНОТАЦІЇ
Фаласеніді Т.М. Педагогічна підтримка учнів з гіперактивним розладом у загальноосвітній школі США. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. – Дрогобич, 2016.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню розвитку та надання педагогічної підтримки учням з гіперактивним розладом у загальноосвітній школі США, а також окресленню перспектив упровадження прогресивних ідей зарубіжного досвіду в освітній галузі України.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти педагогічної підтримки в загальноосвітній школі США, що ґрунтуються на інтеграції концепцій, теорій, підходів філософії, психології, педагогіки, історії. Простежено ґенезу та обґрунтовано періодизацію розвитку педагогічної підтримки (шкільне консультування) у США: виокремлено дев’ять періодів. Охарактеризовано сучасну систему інклюзивної освіти у США та виявлено специфіку її реалізації для учнів з гіперактивним розладом через надання педагогічної підтримки у загальноосвітній школі. Проаналізовано роль і значення індивідуальної навчальної програми для учнів з гіперактивним розладом.

Обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей досвіду США в розбудові інклюзивної освіти в Україні щодо дітей з гіперактивним розладом. Доповнено наукові положення щодо змісту, форм і методів реалізації інклюзивної освіти та особливостей надання педагогічної підтримки учням з гіперактивним розладом у загальноосвітньому класі. Подальшого розвитку набуло обґрунтування нових підходів до надання педагогічної підтримки. До наукового обігу введено нові факти, поняття, теоретичні ідеї й підходи до педагогічної підтримки учнів з гіперактивним розладом у загальноосвітній школі США.

Ключові слова: педагогічна підтримка, шкільне консультування, гіперактивний розлад, інклюзивна освіта.

Фаласениди Т.М. Педагогическая поддержка учеников с гиперактивным расстройством в общеобразовательной школе США. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко, Министерство образования и науки Украины. – Дрогобыч, 2016.

Диссертационная работа посвящена исследованию развития и оказания педагогической поддержки учащимся с гиперактивным расстройством в общеобразовательной школе США, а также изучению перспектив внедрения прогрессивных идей зарубежного опыта в образовательной отрасли Украины.

Освещены теоретические и практические аспекты педагогической поддержки в общеобразовательной школе США, основанные на интеграции концепций, теорий, подходов философии, психологии, педагогики, истории. Прослежен генезис и обоснована периодизация развития педагогической поддержки (школьного консультирования) в США: выделены девять периодов. Охарактеризована современная система инклюзивного образования в США и опреледена специфика ее реализации для учащихся с гиперактивным расстройством через оказание педагогической поддержки в общеобразовательной школе. Проанализированы роль и значение индивидуальной учебной программы для учащихся с гиперактивным расстройством.

Обоснованы возможности использования прогрессивных американских идей в развитии инклюзивного образования детей с гиперактивным расстройством. Усовершенствованы научные положения, касающиеся содержания, форм и методов реализации инклюзивного образования и особенностей оказания педагогической поддержки учащимся с гиперактивным расстройством в общеобразовательном классе. Получило дальнейшее развитие обоснование новых подходов к оказанию педагогической поддержки. В научную отрасль введены новые факты, понятия, теоретические идеи и подходы к педагогической поддержке учащихся с гиперактивным расстройством в общеобразовательной школе США.

Ключевые слова: педагогическая поддержка, школьное консультирование, гиперактивное расстройство, инклюзивное образование, США.

Falasenidi T.M. Educational support for students with hyperactive disorder in a secondary school in the United States. – On the right of manuscript.

The thesis for the Degree of Candidate of Pedagogical Sciences in the specialty 13.00.01 – the general pedagogy and history of pedagogy. – Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, The Ministry of Education and Science of Ukraine. – Drohobych, 2016.

The dissertation is devoted to the study of development and providing educational support to students with hyperactive disorder in a secondary school in the U.S., and the prospects of implementation the most progressive ideas of foreign experience in the educational sector of Ukraine.

Elucidated theoretical and practical aspects of educational support in a secondary school in the U.S., based on the integration of philosophy (humanism, anthropocentrism), psychology (behaviorism, existentialism), pedagogy (educational support, social learning, cognitive development, and personality-oriented education), history concepts, theories and approaches. Determined that educational support is an educational process that motivates a child to develop its potential in conditions of favorable learning environment and helps to learn the necessary academic knowledge, to develop skills, to build social relationships, to follow social rules and norms, based on three main concepts – individualization, family involvement in the educational process and adaptation of learning programs according to the special needs child with hyperactive disorder. The genesis of educational support and periodization of the development of pedagogical support (school counseling) in the United States has been substantiated: singled out nine periods.

A modern system of inclusive education in the United States is characterized and implemented through the provision of educational support in secondary school. Revealed that equal rights of students with disabilities, coexistence model of inclusive education (adaptive learning environments, maximizing educational correction, cooperative learning, training focused on the results of student achievement), the organization of a differentiated approach to students with hyperactive disorder based on their educational needs, the integration of activities in education, research institutions, non-governmental organizations support people with hyperactive disorder in secondary schools. Based on the analysis of legislative and regulatory documents revealed that the US policy concerning to children with hyperactive disorder characterized by the wider state system and involving parents to resolve the problem of quality education to students with hyperactive disorder. The role and importance of individual educational programs for students with hyperactive disorder is analyzed. Features of individual educational program include a comprehensive study of child and involving experts who accompany the child throughout its life and are involved in the educational process, isolating the main educational goals (long-term and short-term, their implementation and assessment of child’s success); mapping the role of family and school administration in the child’s education and maintaining relationships with one another. The peculiarities state’s support for inclusive education at the federal level is reflected in several laws, policies, memoranda, and it helps to develop the system of inclusive education in schools. Educational support for pupils with hyperactive disorder according to their personal development in the academic, emotional, social areas in the United States implemented within inclusive education, the content of which is based on the conclusion and implementation of individual educational program.

Revealed that a prerequisite for educational support students with hyperactive disorder is a knowledge of their psychological and pedagogical and development features that appear in other areas and can be a source of problems in school.

Proved the possibility of using progressive ideas of United States and experience in the development of inclusive education in Ukraine for children with hyperactive disorder. Supplemented scientific position on the content, forms and methods of implementation inclusive education and features to provide educational support to students with hyperactive disorder in a general classroom. Further development has gained grounds for new approaches to the provision of educational support. To turn introduced new scientific facts, concepts, ideas and theoretical approaches to educational support students with hyperactive disorder in the U.S.

Key words: pedagogical support, school counseling, hyperactive disorder, inclusive education, United States.

Підписано до друку 19.05.2016 р. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Гарнітура «Times New Roman».

Вид. арк. 0,9. Зам. № 77. Тираж 100. Друк на ризографі.


Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка

82100 Дрогобич, вул. І. Франка, 24.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал