Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара



Сторінка5/16
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Проблеми оцінювання об'єктивності результатів сучасних

лабораторніх досліджень

Одним з важливих розділів становлення та розвитку сучасної медицини є достатня об’ективність якості лабораторних досліджень, а спеціальність з лабораторної діагностики забезпечує клінічні лабораторні дослідження складу зразків біоматеріалів з метою виявлення зміни їх ендогенних і екзогенних компонентів, структурно або функціонально відображаючих стан та діяльність органів, тканин, систем організму, у яких можливе ураження при передбаченій патології. В сучасної системі лабораторної служби існують безліч клініко-діагностичних лабораторії, які організують та діють за единою науково-методичною основою. Їх діяльність під контролем, у порядку підлеглості, з боку головних спеціалістів з клінічної лабораторної діагностики.

Головні спеціалісти сумісно з завідуючими лабораторій і завідуючими лабораторних відділень визначають можливості та обсяг лабораторних досліджень в зоні обслуговування, в амбулаторних і стаціонарних лікувально-профілактичних закладах різного профілю та потужності, в умовах нагальної допомоги при профілактичних оглядах і диспансеризації, при проведенні диагностичної та лікувальної роботи, при медико-генетичних і санітарно-гігієничних дослідженнях.

Одним з основних вимог до лабораторних досліджень є спроможність задовольняти медичні вимоги за аналітичною вірогідністю, клінічній інформативності та своєчасності виконання. Науково-методична основа лабораторної діагностики несе комплексний характер з використанням теоретичних та аналітичних можливостей окремих субдисциплін лабораторної медицини: загальноклінічні дослідження, біохімія, гематологія, коагулологія, цитологія, лабораторна генетика, молекулярна біологія, імунологія, ізосерологія, бактеріологія, вірусологія, мікологія, паразитологія, хіміко-токсилогічні дослідження, терапевтичний моніторинг ліків та інші. Безліч традиійних і нових напрямків в лабораторних дослідженнях потребує постійної корекції взаємодії, та саме головне додержуватися об’ективності при лабораторних дослідженнях.

Значний об’єм лабораторних досліджень припадає на загальноклінічні лабораторні дослідження, декілька менше – біохімічні дослідження, і ще менше – бактеріологічні, цитологічні дослідження, менш за все проводиться санітарно-гігієничних та генетичних лабораторних досліджень.

Структура лабораторних досліджень в сучасній медицині багатогранна та відповідає основним практичним вимогам до лабораторних досліджень – це максимальна об'єктивізація результатів. Для вирішення проблеми максимальної об'єктивізації результатів лабораторного дослідження загально прийнято спиратися на багатокількісні стандарти (нормативи), які забезпечують поняття, в свою чергу, підпадають визначним динамічним змінам і знаходяться у кореляційній залежності від більшої кількості факторів, методик дослідження.

Важливе місце в об'єктивізації результатів та раціональної організації лабораторних досліджень займає матеріально-технічне забезпечення лабораторій. Наприклад, в складі блоку для загально-клінічних лабораторних досліджень обов'язкова наявність приміщень : прийом проб і матеріалів; взяття аналізів та видачі результатів; стерилізаційної та боксу ; серологічніх досліджень; зберігання реактивів, посуду та обладнання; для персоналу ; санітарного блоку та душевої. Усі приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам, а приміщення для дослідження калу, сечі, харкатіння та біохімічних досліджень повинні мати надійну вентиляційну систему, витяжні шафи.

Для об'єктивізації результатів та ефективної роботи загальноклінічної, спеціалізованої лабораторії, а також лабораторних центрів передбачається відпрацювання системи, починаючи з підготовки пацієнтів до лабораторного дослідження, після правил взяття біоматеріала для дослідження, точне проведення лабораторного дослідження, дотримування правил технології доставки матеріалів для дослідження, проведення регламента необхідної попередньої обробки біоматеріалів, кваліфікаційного проведення самого лабораторного дослідження, оформлення результатів дослідження, видача результатів (інформація для лікаря).

Ураховувючи значну кількість обставин і факторів впливаючих на об'ективність лабораторних досліджень, можливо передбачити варіанти оптимізації деяких лабораторних досліджень.

У будь якої лабораторної діагностики головним е досягнення якості лабораторних досліджень на основі вдосканалення та високої достовірності методик досліджень. Тому виконано аналіз загальноклінічних лабораторних досліджень як найбільш частіше використованих в практичній медицині. Передбачено досліджувати ступінь об'ективності лабораторних досліджень за наступними методами:

– вивчення проблем спеціалізації, централізації лабораторних досліджень;

– технології прискорення циклу лабораторного дослідження;

– використання консолідованих систем лабораторного аналізу;

– створення систем експрес – аналізу ;

– скринінговий (моніторний) аналіз за місцем лікування хворого;

– удосконалення стандартизації лабораторних досліджень;

– раціональне скорочення досліджень, обтяжливих для хворих та персоналу;

– реалізація та удосконалення високоінформативних і точних методик, систем клінічного аналізу;

– попереджуюче інформаційне забезпечення практичних лікарів про сучасні, високоточні лабораторні дослідження;

– якнайшвидше забезпечення сучасними комплексами для лабораторних досліджень;

– наукової організації праці;

– удосконалення охорони праці та техніки безпеки під час лабораторних дослідженнь.

Загальнозвісно, що хіміко-мікроскопічні та гематологічні методи діагностики є самими масовими видами дослідження біоматеріалів з використанням мікроскопії, яка є, безумовно, об'єктивним методом дослідження, містить у собі масу суб'єктивних моментів: якість фіксації та забарвлення, якість мікроскопа (монокулярний,бінокулярний), стан зорового аналізатора лікаря-лаборанта, стан центральної нервової системи та ряд інших факторів.

Відповідно з позначеними методами здійснено дослідження з вивчення сучасних лабораторних досліджень з визначенням загальних проблем об'ективності досліджень та спробою раціонального вирішення цих проблем.

Нами проаналізовано, за даними сучасної медичної літератури, стан об'ективності загально-клінічних лабораторних досліджень. На нашу думку, у більшості лабораторних досліджень е деякі залежності від безліч різноманітних факторів. Головним серед усіх факторів є одність науково-методичної основи лабораторної діагностики котра несе комплексний характер з використанням теоретичних та аналітичних можливостей окремих субдисциплін лабораторної медицини: загальноклінічні дослідження, біохімія, гематологія, коагулологія, цитологія, лабораторна генетика, молекулярна біологія, імунологія, ізосерологія, бактеріологія, вірусологія, мікологія, паразитологія, хіміко-токсилогічні дослідження, терапевтичний моніторинг ліків та інші. Основу науково-методичної діяльністі складають групи стандартів, розроблених та відпрацьованих у конкретній сукупності клінінико-діагностичних лабораторій. Наприклад, група регіональних факторів визначає норматив (стандарт) кількості лейкоцитів в 1мм3 крові для Придніпров'я 4–8 x 106, а для інших регіонів – інший норматив. Залежність результатів від методик проведення досліджень може бути проілюстровано на прикладі дослідження кількісних біохімічних аналізів на концентрацію глюкози в крові: реакція Нельсона в модифікаціі Лукомської, Городецької 3,08–5,17 ммоль / л., реакція Гультмана в модифікації Хіварінена - Никіла 3,3–5,5 ммоль / л., вміст цукру в крові по Хагедорну та Ієнсону 4,4–6,6 ммоль / л. Важче з технологіямі визначення часу згортання крові при використанні методів Бюркера, Базарова, Лі-Уайта, Мас, Магро, Сітковського, Єгорова, кожний з цих методів, безумовно, об'єктивний, але має значну кількісну різницю. На другому місці за впливом на стан об'ективності лабораторних досліджень, а за нашої думкою на першому місці, є порушення у поточному та перспективному плануванні роботи лабораторії. На третьому місці за впливом на стан об'ективності досліджень є деякі розбіжності при порушеннях у схемі лабораторних досліджень:

1. Персональна підготовка пацієнта до лабораторного дослідження (підготовка тари, направлення);

2. Технологія забора матеріала до дослідження;

3. Правила доставки, транспортування матеріалів до лабораторії;

4. Технологія попередньої підготовки матеріалів для дослідження;

5. Лабораторне дослідження;

6. Оформлення та видача результатів, інформації для лікаря.

Частіше всього е порушення у першому блоці, де підготовка пацієнта до лабораторного дослідження виконується не належним чином, або зовсім не виконується, що сприяє значному відхиленню від стандарту та відповідає неіснуючим патологіям.

На четвертому місці за впливом на об'ективність лабораторних досліджень є належнє матеріально-техничнє забезпечення, що пов´язано з:

─ Інвентаризацією технічних засобів лабораторної діагностики.

─ Розробкою єдиних принципів технічного оснащення та модернізації.

─ Планомірним забезпеченням новим обладнанням для проведення сучасних лабораторних досліджень.

─ Забезпеченням доступного та кваліфікованого технічного обслуговування лабораторного обладнання.

─ Своєчасним забезпечення лабораторій реагентами та розхідними матеріалами.

Де непорушним має бути тільки перший розділ із своєчасної інвентарізації технічних засобів лабораторної діагностики. Аналізуючі об'ективність окремих методів лабораторної діагностики слід відзначити, що хіміко-мікроскопічні та гематологічні методи діагностики є найбільш масовими видами дослідження біоматеріалів із використанням мікроскопії, яка є, безумовно, об'єктивним методом дослідження, містить у собі масу суб'єктивних моментів: якість фіксації та забарвлення, якість мікроскопа (монокулярний,бінокулярний), стан здорового аналізатора лікаря-лаборанта, стан центральної нервової системи та ряд інших факторів. Наочно підтверджуючи вищезазначене, розглянемо визначення лейкоцитарної формули хворих, тому що у перших 5–6 чоловік результати діференціації лейкоцитів більш-менш відповідають реальним, а в інших – майже в 100% випадках виникають помилки: частіше всього плутають лімфоцити і моноцити, рідше палочкоядерні та сигментоядерні нейтрофільні лейкоцити, плазмоцити і базофіли, еозінофіли, не помічають юні форми, зараховуючи їх до зрілих, не помічають ретикулоцитів та зміни ерітроцитів (анізацитоз, мікроцитоз, макроцитоз, поїкілоцитоз) та інши.

Основним методом дослідження морфологічного клітинного та неклітинного матеріалу є цитологічні методи, які являють якісні та кількісні характеристики біоматеріалу. Природно, що у цитології перевершує суб'єктивний фактор, який не заперечує встановлення діагнозу тільки на основі заключення лікаря-цитолога.

У переліку лабораторних досліджень, для об'єктивізації діагнозу, слід визначити основні і побічні методи дослідження, з метою можливих переходів хвороби в ту чи іншу форму, ступінь, стадію або преінвазійний стан. При цьому необхідна не тільки ретельна підготовка з лабораторної справи але і постійний, тісний взаємозв'язок з практичною медициною.

Мікробіологічні технології дослідження можуть бути використані практично всіма розділами медицини, а також при усіх видах медичної допомоги. Але як раз цей розділ лабораторної діагностики, який має бути широко застосований практичною медициною, має безліч об'єктивних та суб'єктивних недоліків. До об'єктивних причин відносяться: недостатнє фінансування, відсутність необхідних поживних сумішей, діагностичних тест-систем, відсутність дисків з антибіотиками. Суб'єктивними причинами, які гальмують розвиток медичної мікробіології є: перегляди показань до мікробіологічних лабораторних досліджень, затримки та перекоси у стандартизації мікробіологічних дослідженнях, недостатнє впровадження автоматизованої техніки для ідентифікації мікроорганізмів та інши.

Стан сучасних хіміко-токсикологічних лабораторних досліджень відображає постійні, всепідвищуючі навантаження на сучасну людину, в зв'язку з прийомом алкоголю, фармокологічних препаратів, розповсюдженням наркотиків, харчових, побутових і виробничних отруєнь та інтоксикацій, а також техногенних катастроф і погіршення екологічної ситуації, ще більше ускладнює цей вид досліджень. Тому хіміко-токсикологічні дослідження повинні бути не тільки елементом екстренної диференційної лабораторної діагностики, але і методом оцінки важкості ураження та ефективності лікування.

Кожний із указаних напрямків, методик має свої позитивні сторони та похибки, потребує серйозної підготовчої роботи та спеціального обладнання.

Похибки при проведенні лабораторних досліджень можна умовно розділити на доаналітичні та аналітичні, тобто, які виникли в процесі дослідження. Доаналітичні похибки можуть бути пов'язані з добовими та сезонними коливаннями в біологічних рідинах, персональними, віковими, статевими особливостями, характером харчування, впливом вегетативної нервової системи, станом фізичної активності.

На результати лабораторного аналізу впливають:

– дотримання усіх правил забору матеріалу для дослідження;

– технологія попередньої підготовки проб для аналізу;

– дотримання необхідних умов транспортування та збереження проб;

– інтерференція лікарських речовин, які приймають хворі і якими користуються для попередньої обробки проб.

На результати аналізу в процесі дослідження впливають якість реактивів і стан лабораторного обладнання, ступінь точності виконання методики дослідження, а також правильність вибору методики дослідження. Відповідно з загальноприйнятими при лабораторних дослідженнях можливими помилками їх ділять на грубі, випадкові та систематичні, які виникають в доприборний та інструментальний періоди дослідження. Враховуючи можливі помилки та похибки при організації та проведенні лабораторних досліджень, особливу значимість складає виконання контролю якості дослідження. Організація контролю якості лаборатораних досліджень передбачає : преаналітичні, аналітичні, постаналітичні заходи.

Надзвичайно важливим значенням при визначенні якості дослідження є раціональний вибір методики дослідження. Сутність раціонального вибору методики дослідження складають критерії аналітичної придатності. До них відносяться: специфічність, точність, відповідність, репродуктивність, правильність, вибірковість та чутливість.

Специфічність – властивість методу якісно та кількісно виявити єдину речовину.

Точність – якість вимірювань, відображаючих близькість отриманих результатів вмісту аналізуємої речовини до його істинного значення.

Відповідність – надає уявлення про близькість один до одного результатів і дослідження, виконаних в однакових умовах.

Репродуктивність – характеризує близькість один до одного результатів дослідження, виконаних в різних умовах.

Правильність – відповідність визначеного результату його істинному значенню.

Вибірковість – якість відокремлення визначеної речовини від домішок та залежність від концентрації досліджуємого матеріалу.

Чутливість – здібність методу визначити найменшу кількість аналізуємої речовини. Для кожного лабораторного метода існує поріг чутливості.

Враховуваючі аналіз факторів та методик, впливаючих на стан об'єктивності лабораторних досліджень має бути запропоновано для досягнення гарантії якості лабораторних досліджень на основі вдосконалення та високої достовірності методик дослідженнь, треба додержуватися виконання наступних вимог до лабораторної діагностики:

– раціональна реалізація лабораторного забезпечення у різних умовах надання медичної допомоги;

– ретельна підготовка кадрів для клініко-діагностичних лабораторій та забезпечення їх професійної компетентності;

– сучаснє та своєчасне матеріально-технічне забезпечення діяльності лабораторії (реагенти, тест-системи, калібровочні матеріали);

– удосконалення аналітичних технологій,лабораторних досліджень, з раціональною модернізацією основних методик;

– раціональне фінансування і оптимізація економічних умов діяльності лабораторій та лабораторних відділень.

Для формування умов і реалізації об'єктивності при лабораторних дослідженнях потрібне:

– Визначення загальних проблем лабораторії, відділень, кабінетів, що займаються лабораторною діагностикою;

– Вдосконалення постійного навчання фахівців з лабораторної справи;

– Удосконалення модернізації, раціоналізація лабораторних досліджень з розробкою більш точних стандартів;

– Вирішення питань сучасного матеріально-техничного забезпечення та раціонального фінансування лабораторій;

– Постійна, системна інформація практикуючих лікарів про інформаційні можливості лабораторної медицини.

Таким чином, сучасні лабораторні дослидження передбачають створення богатокомпонентної системи аналізу матеріалів, відповідаючих високій якості та об'єктивності результатів.



Спроба аналізу інформативності сучасних лабораторних технології

Сучасні лабораторні технології виконуються в усіх сферах діяльності людини, і в першу чергу в медицині, харчуванні та екології. Існує безліч методів і методик лабораторних досліджень, навіть для визначення одного з властивостей об’екту дослідження можливо використання до 10 чи більше окремих методик. В такій великій кількості дуже складно зорієнтуватися навіть фахівцю, наприклад, для визначення часу згортання крові можливе використання методик Бюркера, Базарова, Лі-Уайта, Мас, Магро, Сітковського, Егорова та інших. Кожна зі цих методик, безумовно, об’ективна, але має значну кількісну різницю. Поруч із тим з кожним роком з’являються нові методики лабораторних досліджень котрі удосконалюють існуючі, дозволяють отримати більш точні результати. Відносно новими технологіями досліджень є використання апаратних комплексних аналізаторів, які дозволяють з високої точністю за короткий час визначити декілька параметрів. Такий стан лабораторних технології передбачає пошук та визначення найбільш раціональних, економічних методів та методик лабораторних досліджень. Перспективне використання рідинних аналізаторів, опроможних з великою точністю визначити до 30 параметрів біоматеріалу одночасно з продуктивністю до 120 проб на годину,при цьому необхідно використати невелику кількість біоматеріалу (до 150 мкл). В цілому, автоматизовані аналізатори ефективні при скринінговому дослідженні крові, сечі та інших біологічних рідин, а використання фотометрії та аналіз відеозображення біоматеріалу ще більше розширює можливості сучасної лабораторної діагностики. Технології імунофенотипування клітин, використання маркерів диференціювання тканин дозволяють визначити точний діагноз та призначити правильне лікування або раціонально скорегувати технологію проводимого лікування хворого. Особливо це важливо в такому складному розділі клінічної медицини, як онкології. Традиційні біохімічні лабораторні дослідження збагатились новими методиками кінетичних вимірювань, з визначенням активності ферментів та концентрації субстратів. Передбачається більш широке впровадження калібраторів, особливо для визначення активності ферментів, розробка вітчизняних зразків – стандартів до тонкого ретельного аналізу біоматеріалів. Сучасний біохімічний аналіз специфічних білків, гормонів, метаболітів, вітамінів, ізоферментів та іншіх біоматеріалів відноситься до високоточних перспективних технологій лабораторних досліджень. Значну питому вагу серед усіх лабораторних досліджень займають імунологічні аналізи, з оцінкою імунного статута, визначенням параметрів клітинного та гуморального імунітету, характеристикою аутоімунних процесів, а також визначення імунного компоненту окремих видів патології людини. Великий інтерес представляє подальший розвиток методик імуноферментного аналізу: імунотурбодіметрії, імунофорезу, імунохроматографії, ідентифікація інфекційних і паразитарних захворювань, визначення титру антитіл, радіоімунних методик. В зв'язку з чим особливі перспективи відкриваються при впровадженні у практику лабораторної справи імунохімічних, імуноферментних аналізаторів, а також побудова панелей поліклональних , моноклональних антитіл, на їх основі формування тест-систем. Передбачається подальше удосконалення цитологічних методик дослідження за рахунок стандартизації підготовки препаратів, ретельного виконання процедур попередньої підготовки, використання високоякісних реагентів для фіксації та забарвлення препаратів, використання високотехнологічних мікроскопів і автоматичних апаратів і саме головне, обгрунтовану цільову підготовку лікарів – лаборантів з теоріі та практики цитологічних досліджень. Реальну допомогу спеціалістам – цитологам можливо надати за рахунок підготовлених атласів і архівів, зображень за допомогою телеконсультації і телеконференції, спеціальну підготовку та видання цитологічних атласів і навчальних посібників по окремим нозологічним формам хвороб.

З метою удосконалення мікробіологічних досліджень в медицині, передбачається підвищити рівень технічного обладнання переважно за рахунок автоматизованих систем, щоб скоротити час видання результатів мікробіологічних досліджень до розумних, які б задовольняли лікаря та пацієнта. Наприклад, для вирішення питання про етіологію пневмонії і визначення чутливості висіяної з харкотиння мікрофлори до антибіотиків, результати поступають до лікаря в межах 4–7 діб, а кінцева готовність результатів – за дві доби з моменту взяття біоматеріалів. Отже, у більшості випадках, коли до лікаря поступають результати мікробіологічного дослідження з лабораторії, у пацієнта виникають ускладнення течії хвороби, або одужання всупереч.

Нами проаналізовано сучасні та перспективні технології лабораторних досліджень. Найбільш затребуванним є загальноклінічні: хіміко-мікроскопічні та гематологічні методи лабораторної діагностики, вони ж є і самими масовими видами дослідження біоматеріалів. За допомогою експертного оцінювання, котре виконували незалежно одне від одного 5 сімейних лікарів, нами визначено, що найбільше досліджень виконано на крові, на другому місці – дослідження сечі, на третьому місці – дослідження харкотиння, на четвертому місці – дослідження шлункового соку, на п’ятому місці – дослідження жовчі та соку двянадцатипалої кишки, на шостому місці – дослідження калу, на сьомому – дослідження матеріалів після пункцій. За результатамі аналізу складено таблицю аналізу з частоти використання загальноклінічної лабораторної технології та виконано експертне оцінювання інформативності досліджень для лікаря. Згідно стандарту найбільша частота, за думкою експертів, відповідала дослідженням харкотиння та калу, з інформативністю від 4,4 до 3,4. Найменша частота – при дослідженнях шлункового соку та біоматеріалу після пункції від 2,4 до 2,6 і інформативністю від 3,4 до 4,4. Окрім того виконано спробу визначення частоти застосування усіх технологій лабораторного дослідження з експертною оцінкою інформативності та частоти їх використання.

До групи інших технологій дослідження віднесені дуже рідко використовані лікарями-лікувальниками: імуноферментні, радіонуклідні, генетичні, молекулярно-біологічні, токсикологічні лабораторні дослідження. Найбільша частота застосування лабораторних технологій, порівнянно з стандартом обстежень, приходиться на загальноклінічні дослідження – 4,8 з інформативністю – 3,6. Найменша частота – при іншій групі досліджень – 3,0 з інформативністю для лікаря до 2,4. Відповідно даних спеціальної медичної літератури, для підвищення інформативності лікарів-лікувальників визначений цілий ряд перспективних лабораторних досліджень.

Перспективним видом лабораторної діагностики є молекулярно-біологічні дослідження, технології ДНК-зондування, полімеразна ланцюгова реакція, діагностика інфекції, що передаються статевим шляхом, також генетичні дослідження, які є сучасними особливо точними методами лабораторної діагностики.

Також перспективним дослідженням є лабораторний аналіз згортання крові, важливий при проведенні хірургічних, судинних втручань, використання лікарських препаратів, які впливають на згортання крові, визначення гемостазу, фібрінолізу, активності антикоагулянтів.

Важливим розділом з перспективних технології є хіміко-токсикологічній аналіз.

Працюють на перспективу також дослідження з раціональним вибором методики дослідження. Сутність раціонального вибору методики дослідження складають критерії аналітичної придатності.

За рівнем якості всі лабораторні дослідження поділяються на групи: дефінітивні методики, референтні методики І рівня; референтні методики II рівня; рутинні методики.

Дефінітивні методики, які не мають джерел помилок, є особливо точними та значно дорожчими. Референтні методики І рівня, .правильність та ймовірність цих методик оцінюються за дефінітивним дослідженням з можливою аналітичною помилкою в межах 1%. Референтні методики II рівня, які здійснені за рахунок ретельного виконання усіх етапів дослідження з можливою аналітичною помилкою в межах 1%. Рутинні методики лабораторних досліджень передбачають перелік відомих відхілень, точно встановлених величин та ряд можливих відхилень з невідомими нез'ясованими варіантами величин.

Таким чином, методики визначення контролю якості лабораторних досліджень характеризуються як визначення надійності лабораторної інформації про стан здоров'я хворих.

Щорічно клінічна медицина поповнюється новою інформацією про етіологію та патогенез захворювання людини, і тому потребує подальшого підвищення якості лабораторних досліджень. Забезпеченням цього є використання автоматичних аналізаторів.

З метою орієнтації в багатокількісних аналізаторах необхідно опиратися на конкретні техніко-аналітичні критерії: спектр визначення речовини; продуктивність автоаналізатора; послідовність виконання аналізів (по тестам, пацієнтам); відкритість системи; виконання дослідження з конкретними реагентами; об'єм біологічних матеріалів (рідин); об'єм проточної кювети; об'єм реактива на одне дослідження; об'єм реакційної суміші на одне дослідження; необхідність в додатковій очистці дистильованої води; особливості оптичної системи регістрації; якість блоку вимірювання; характеристика оцінки результатів; якість реакційних кювет; кількість та якість реагентних каналів; особливості дозування біологічних матеріалів та реагентів; особливості температурного режиму дослідження; виконання екстренних досліджень; змінення концентрації розчинників; комп'ютерне забезпечення; наявність та характеристики принтеру; використання спеціального або звичайного паперу; стабілізація напруження; габарити, маса прибору та ціна.

Таким чином, обпираючись на основні критерії техніко – аналітичних характеристик, можна раціонально підібрати прилад, якісно відповідаючий усім вимогам сучасного лабораторного дослідження.

Важливим для кінцевого аналізу при лабораторному дослідженні є раціональний вибір оцінки результатів. При проведенні клініко – біохімічних дослідженнях лікар-лаборант повинен вибирати методики (обпираючись на особистий досвід та дані медичної статистики), забезпечуючи при цьому найбільш якісну оцінку проведеного лабораторного дослідження. Це може бути оцінка по калібровочній кривій або по градуїрованій таблиці, оцінка по шкалі градуїровки приладу, наприкінці, вибір необхідного світлофільтру.

Таким чином, нами виконана спроба визначення закономірностей з раціонального вибору зі сучасних лабораторних технології. За допомогою експертів визначено:

1. Перелік із сучасних методик на найбільш поширені лабораторни дослідження.

2. Оптимальний час уточнення стандартів на результати лабораторних досліджень.

3. Виконана спроба обгрунтування перспективи сучасних лабораторних технологій та деяка інформація для практикуючих лікарів про можливості лабораторної медицини.

Таким чином, сучасні лабораторні дослідження передбачають створення богатокомпо - нентної системи інформаційних матеріалів, відповідаючих сучасному та майбутньому рі- вню розвитку медицини з метою досягнення високої якості та об'єктивності результатів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал