Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «національний гірничий університет»



Скачати 169.41 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір169.41 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


logo1



ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра конституційного та адміністративного права





Плани семінарських занять

з дисципліни «Юридична деонтологія»

для студентів спеціальності Правознавство

6.030401 напрям Право


Дніпропетровськ

2010

Плани семінарських занять з дисципліни «Юридична деонтологія» для студентів спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Упорядн.: В. М. Малишко ― Дніпропетровськ: державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», 2010. ― 14 с.

Упорядники:

Малишко В. М. – доцент кафедри конституційного та адміністративного права, кандидат юридичних наук


Затверджено на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права (протокол №__ від _____________р.)

Відповідальний за випуск завідуючий кафедрою конституційного та адміністративного права Заржицький О. С.



МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Деонтологія  це розділ етичної теорії, що розглядає проблеми обов’язку, моральних вимог і нормативів. Термін «деонтологія» уперше застосував І. Бентам для визначення вчення про мораль у цілому.

Пізніше деонтологію почали відрізняти від етичної аксіології  теорії добра і зла, моральних цінностей взагалі. Повинність (те, що повинно бути здійснено), через яку мораль передає вимоги соціальних законів, зокрема потреби суспільства і людини, набирає різних форм в особистій поведінці, загальних нормах, узагальнених принципах поведінки, моральному та суспільному ідеалі. Ці форми та їх співвідношення і вивчає деонтологія.

У вужчому значенні деонтологією називають професійну етику медиків, що передбачає підвищення ефективності лікування за допомогою заходів психотерапії, дотримання лікарського етикету та ін.

Юридична деонтологія виникла на початку 90-х років ХХ ст. Нині вона перебуває на стадії становлення. Наведемо сучасне її визначення.

Юридична деонтологія  це система загальних знань про юридичну науку та практику, про вимоги до особистих і професійних якостей юриста, про систему формування цих якостей.

Основним змістом юридичної деонтології є знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста. Разом з тим юридична деонтологія включає також загальні знання про юридичну науку і практику, оскільки, по-перше, є навчальною дисципліною, з якої починається вивчення юриспруденції і повинна дати студентам загальні поняття про юридичну науку і практику; по-друге, без засвоєння знань з юридичної діяльності, її видів та змісту неможливо розглядати якості юриста, а також вимоги до юристів різних спеціальностей.

Крім того, юридична деонтологія включає знання про формування якостей юриста, тому що лише зауваження, якими повинні бути якості без опису системи їх формування немає практичної користі.

Зазначимо, що існують й інші погляди на зміст юридичної деонтології, оскільки ця система знань є новою і перебуває ще на стадії формування.

Отже, юридична деонтологія:



  • дає загальне уявлення про юридичну науку і практику;

  • формує знання про вимоги до професійних та особистих якостей

  • юриста;

  • розкриває систему формування професійних та особистих якостей юриста, зазначає види та форми навчання юридичної діяльності.

Мета вивчення дисципліни  дати студентам-юристам основні знання про вимоги до професійних та особистих якостей правників, ознайомити зі специфікою соціального регулювання їхньої професійної діяльності, розкрити систему формування світогляду юриста.

У процесі вивчення цієї дисципліни студенти отримують цілісне уявлення про важливі практичні аспекти юридичної діяльності, норми поведінки правників, що визначають моральні засади взаємовідносин «юрист  юрист», «юрист  клієнт», «юрист  громадськість». Це сприяє ефективному виробленню у майбутніх спеціалістів професійних навичок пошуку оптимальних рішень у складних ситуаціях, безпосередньо не врегульованих правом.



У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

  • основні категорії деонтології, що мають особливо важливе значення у професійній діяльності юристів;

  • місце юридичної деонтології в загальній системі професійної культури правника;

  • особливості морального регулювання суспільних відносин, що виникають під час здійснення правниками різних видів професійної діяльності;

  • завдання і функції юридичної деонтології, етапи її виникнення, становлення та розвитку;

  • специфіку взаємодії морального та правового регулювання діяльності правників;

  • головні напрями та методи морального виховання юристів;

вміти:

  • реалізовувати норми моралі у процесі здійснення юридично

  • діяльності;

  • виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі правників.


ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей, тематичні та індивідуальні консультації.

Модульний контроль – виконання контрольної роботи з т.т.110, рубіжне атестування, виконання тестових завдань.

Підсумковий контроль – здійснюється по закінченню вивчення курсу в цілому у формі іспиту (у формі тестування).
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ:
«Відмінно» (високий рівень навчальних досягнень)  якщо курсант, глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюється і дискутує, пов’язує при цьому теоретичний матеріал з юридичною практикою; здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших; вирішує тестові завдання.

«Добре» (достатній рівень навчальних досягнень) – якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору; вирішує тестові завдання.

«Задовільно» (середній рівень навчальних досягнень)  якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; самостійно вирішує необхідну кількість тестових завдань; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань

«Незадовільно» (початковий рівень навчальних досягнень)  якщо студент може відтворювати лише окремі терміни і конструкції теми; допускає суттєві помилки; не вирішує тестових завдань

ЗМІСТ

ТЕМА 1. ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
План:

  1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія».

  2. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології.

  3. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук.

  4. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Виникнення, становлення і розвиток юридичної деонтології.

  2. Історичні джерела юридичної деонтології.

  3. Поняття юридичної деонтології, предмет її дослідження.

  4. Завдання юридичної деонтології.

  5. Зміст і структура курсу юридична деонтологія.

  6. Поняття і система юридичних наук.

  7. Функції юридичної науки.

  8. Зміст та структура юридичної науки.

  9. Функції юридичної деонтології.

  10. Принципи юридичної деонтології.


Теми рефератів:

  1. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.

  2. Основні методологічні підходи, що застосовуються в деонтології.

  3. Деонтологія як юридична наукова дисципліна. Місце деонтології в системі юридичних наук.



ТЕМА 2. ПРАВОВА КУЛЬТУРА ЮРИСТА
План:

  1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки.

  2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства.

  3. Професійне мислення юриста.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Юридична діяльність: поняття, ознаки.

  2. Система юридичної діяльності.

  3. Елементи структури юридичної діяльності, її внутрішня та зовнішня форми.

  4. Види та функції та мета юридичної діяльності.

  5. Роль юристів у громадянському суспільстві та правовій державі.

  6. Правова регламентація професійної поведінки юристів.


Теми рефератів:

  1. Способи здійснення юридичної діяльності.

  2. Діяльність давньоримських юристів як родоначальників юридичної теорії та практики.

  3. Сучасні тенденції розвитку професійної діяльності юристів.

  4. Моральна культура юриста: поняття і структура.



ТЕМА 3. ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА-ПРАКТИКА
План:

  1. Психічний склад особи юриста-практика.

  2. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість, характер.

  3. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Розкрийте зміст поняття «психологічна культура юриста»

  2. Які ви знаєте професійні та особисті якості, які повинні мати юристи?

  3. Назвіть відомі вам професійні та особисті якості, які неприпустимі для юристів


Теми рефератів:

  1. Психологічна культура юриста.

  2. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі.

  3. Психологічна сумісність і психологічний клімат у службовому колективі.

  4. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика.



ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА-ПРАКТИКА
План:

  1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста.

  2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів.

  3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Професійна культура юриста і її структура.

  2. Як проявляється роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства?

  3. Як співвідносяться між собою правосвідомість і правова культура юриста?

  4. Дайте загальну характеристику моральної культури юриста.


Теми рефератів:

  1. Фактори формування політичної культури юриста.

  2. Структура політичної культури юриста.

  3. Відношення юриста до різних політичних явищ.

  4. Відношення юриста до влади.



ТЕМА 5. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
План:

  1. Кодекс професійної етики юриста.

  2. Професійна таємниця юриста-практика.

  3. Присяга юриста.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Роль присяги для службового обов’язку судді.

  2. Чинники, що спричинюють професійні відхилення.

  3. Загальні правила притягнення юристів до дисциплінарної відповідальності.

  4. Дисциплінарна відповідальність суддів.

  5. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури.

  6. Підстави звільнення судді з посади.

  7. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників нотаріату.

  8. особливості накладення дисциплінарних стягнень на професійних юристів за вчинення службових правопорушень.


Теми рефератів:

  1. Адвокатська таємниця. Відповідальність адвоката за порушення присяги.

  2. Професійні відхилення в діяльності юристів: поняття і види.

  3. Причини професійної деформації працівників правоохоронних органів.

  4. Контроль за діяльністю суддів і працівників прокуратури з боку Вищої ради юстиції України.



ТЕМА 6. ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА-ПРАКТИКА
План:

  1. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки.

  2. Службовий етикет юриста.

  3. Традиції і ритуали в юридичній практиці.

  4. Державна і професійно-правова символіка.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах.

  2. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів.

  3. Зовнішній вигляд юриста.

  1. Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України від 5 жовтня 2000 р.: загальна характеристика.


Теми рефератів:

  1. Естетична культура юриста.

  2. Юридичний етикет: суть і значення.

  3. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста.

  4. Загальна характеристика кодексу професійної етики судді.

  5. Загальна характеристика правил адвокатської етики.



ТЕМА 7. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА
План:

  1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста.

  2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста.

  3. Роль юриста в правовому забезпеченні відповідності екологічним правам екологічних обов’язків.


Питання для самостійного вивчення:

  1. Екологічна культура юриста: поняття, структура.

  2. Економічна культура юриста та її структура.


Теми рефератів:

  1. Зміст екологічної культури юриста.

  2. Юрист в умовах ринкової економіки: місце правника на державній службі та в комерційних структурах.

  3. Основні положення нової екологічної політики України, що знайшли відображення в законодавстві.



ТЕМА 8. ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА
План:

  1. Правова інформатика як комплексна галузь знань.

  2. Інформаційна культура юриста  поняття, зміст і структура.



Питання для самостійного вивчення:

  1. Правова інформатизація суспільства як одна умов ефективної роботи юриста.

  2. Типи правової інформації.

  3. Дві сторони інформаційної культури юриста.


Теми рефератів:

  1. Мета дорадчої ради з питань інформатизації при Верховній Раді.

  2. Правова інформація як відображення розмаїтості правових явищ і процесів, доступних для сприйняття.

  3. Інформаційно-правова компетентність юриста.


Список літератури


Нормативно-правова


  1. Конституція України. —К., 1996.

  2. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р.

  3. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1992 р.

  4. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р.

  5. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.

  6. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992р.

  7. Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р.

  8. Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ, п-л від 12.10.1999 р. № 6

  9. Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ. 1996 р.

  10. Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського Союзу) 1998 р.

  11. Міжнародний кодекс етики. 1998 р.


Основна


  1. Скакун О. Ф. Юридична деонтологія: підручник. перек. з рос. — Харків: Еспада, 2008. — 400 с.

  2. Алексеев С. С. Введение в юридическую специальность. — М., 1976.

  3. Бризгалов І. В. Юридична деонтологія: Короткий курс лекцій. — К., 2000.

  4. Горшенев В. М., Бенедик И. В. Юридическая деонтология. — К., 1988.

  5. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. — К., 1999.

  6. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность: Учеб. пособие. — М., 1997.

  7. Коваль Н. В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. — Донецк, 1998.

  8. Скакун О. Ф., Овчаренко И. Н. Юридическая деонтология: Учебник. — Харьков, 1999.

  9. Сливка С. С. Правнича деонтологія: Підруч. для вищих навч. закладів. — К., 1999.

  10. Шмоткін О. В. Юридична деонтологія. — К., 1995.

  11. Юридична деонтологія: Навч. посіб. / За ред. В. М. Горшеньова та ін. — Харків, 1993.


Додаткова


  1. Агешин Ю. А. Политика. Право. Мораль. — М., 1982.

  2. Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности. — М., 1988.

  3. Арсеньєв К. А. Заметки о русской адвокатуре. — СПб., 1875.

  4. Бабилов В. Н. Регулирующее воздействие на правосудие норм права и морали. — М., 1990.

  5. Барак А. Судейское усмотрение. — М., 1999.

  6. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения. — М., 1978.

  7. Букреев В. И., Римская И. Н. Этика права: от истоков этики и права к мировоззрению. — М., 1998.

  8. Гойко Л. Ф. Адвокатский автограф. — Белая Церковь, 1996.

  9. Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика: Учебник. — М., 1999.

  10. Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, прийнятий у Страсбурзі у жовтні 1988 р.) // Коваль Н. В. Введение в юридическую специальность. — Донецк, 1998.

  11. Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р.

  12. Древний Рим. История. Быт. Культура. — М., 1997.

  13. Єфімов Л. Ю. Невідворотність: Судова публіцистика. — К., 1989.

  14. Кант И. Лекции по этике: Пер с нем. / Общ. ред., сост. и вступ, ст. А. А. Гусейнова. — М., 1991.

  15. Коблінов А. С. Юридическая этика: Учебник для вузов. — М., 1999.

  16. Карпец И. И. Сыск. — М.,1994.

  17. Карпец И. И. Уголовное право и этика. — М., 1985.

  18. Карташов В. Н. Юридическая деятельность. — Ярославль, 1987.

  19. Кистяковский Б. А. В защиту права (интеллигенция и правосознание)//Вестн. МГУ. Серия 7. Философия. — 1990. — № 3.

  20. Кодекс професійної етики судді // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 2.

  21. Кокорев Л. Д., Котов Д. П. Этика уголовного процесса: Учеб. пособие. — Воронеж, 1993.

  22. Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе. — Избр. тр. и речи. — Тула, 2000.

  23. Котов Д. П. Профессиональный долг. — М., 1979.

  24. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. — М., 1982.

  25. Кузин С. В. Мой жених — убийца: Судебные повести и рассказы. — Донецк, 1994.

  26. Леушин В. И. Юридическая практика в системе общественных отношений. — Красноярск, 1987.

  27. Ликас А. Л. Культура правосудия. — М., 1990.

  28. Лічман П. Р. Ножем і кислотою: Судові нариси. — Хмельницький, 1995.

  29. Лукашева Е. А. Право, мораль, личность. — М., 1986.

  30. Неновски Н. Право и ценности. — М., 1987.

  31. Нерсесящ В. С. Наш путь к праву. От социализма к цивилизму. — М., 1992.

  32. Орач С. М., Тищик Б. Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. — К., 2000.

  33. Основные принципы, касающиеся роли юристов: Приняты на 8-ом Конгрессе ООН по предупреждению преступлений. Нью-Йорк, август 1990 г. // Сов. юстиция. — 1991. — № 20.

  34. Основные принципы этики полицейской службы: Утверждены резолюцией № 690 Парламентской Ассамблеи Совета Европы 9 мая 1979 г. // Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. — К., 1999.

  35. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. — СПб., 1999.

  36. Підопригора О. А. Основи римського приватного права. — К., 1997.

  37. Правовая культура: сущность, противоречия, прогресс. — Свердловск, 1990.

  38. Правосознание и правовое воспитание. Общая теория государства и права: Акад. курс в 2 т. / Под ред. М. Н. Марченко. — М., 1998. — Т. 2. Теория права.

  39. Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. // Бюл. законодавства і юрид. практики України. — 2000. — № 1.

  40. Прокуратура в Україні: 36. норм, актів / Відп. ред. М. О. Потебенько. — К., 2000.

  41. Радзієвська Л. К, Пасічник С. Г. Нотаріат в Україні. — К., 2000.

  42. Рафалюк Б. Суд над «Тарнавою», або Замовте слово за скривдженого арештанта: Документальна повість. — К., 1999.

  43. Савицкий М. Презумпция невиновности. — М., 1996.

  44. Святоцъкий О. Д., Медведчук В. В. Адвокатура: історія і сучасність. — К., 1997.

  45. Святоцъкий О. Д., Михеєнко М. М. Адвокатура України. — К., 1997.

  46. Семитко А. П. Правовая культура: сущность, противоречия, прогресс. — Свердловск, 1990.

  47. Сергеенко М. Е. Жизнь древнего Рима. — М.; Л., 1964.

  48. Скомороха В. Є. Пам’ять і біль: Кримінально-психологічні нариси. — К., 1999.

  49. Соколов А Я Профессиональное правосознание юристов. — М., 1988.

  50. Социальные отклонения. — М., 1989.

  51. Татаринцева Е В Правовое воспитание.— М., 1990.

  52. Теория государства и права / Под. ред. В. М Корельского, В. Д. Перевалова. — М., 1997. — гл. 17.

  53. Фатєєв А Г Захист прав людини: Статті, адвокатські промови. —К., 1998.

  54. Фридмен Л Введение в американское право. — М., 1988.

  55. ФуллерЛонЛ Мораль права. — К., 1999.

  56. Швырев В С Научное познание как деятельность. — М., 1984.

  57. Швейцер А Культура и этика. — М., 1973.

  58. Кормич Л. Деякі аспекти правової культури Заходу і Сходу //Митна справа. 2004. № 5, с.5963

  59. Головченко В. Особливості формування правової культури молоді //Право України 2004. № 10, с. 120123

  60. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України 2001. № 7, с. 98101

  61. Батурин В.Г. Понятие и структура правового сознания // История государства и права 2004. № 5, с. 1921

  62. Антонович М. Правова культура українського народу в сфері прав людини: історичний розвиток та сучасний етап //Право України 2003. № 12, с.7579

  63. Головченко В. Правова та політична культура в українському суспільстві // Юридичний вісник України 2002, № 9, с. 67

  64. Азарин Н. Правовая культура сквозь столетия // Юридична газета 2000. № 30

  65. Євграфов П. Право, мораль і політика // Юридичний вісник України 2001. № 39, с. 45

  66. Певцов Е.А. Современные подходы юристов к вопросу соотношений дефиниций «правовая культура», «правовое воспитание», «правовое образование»//Основы государства и права 2002, № 6, с. 6674

  67. Скуратівський А. Правова культура як чинник дотримання та захисту прав і свобод людини: історія і сучасність// Збірник наукових праць УАДУ. 2002, № 1, с.415425

  68. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України. 2001, № 4, с.2123

  69. Дьоміна О. С. Правова культура як основа демократичного, правового розвитку українського суспільства // Часопис Київського університету права. 2005., № 1, с. 3841

Упорядник


Малишко Валерій Миколайович
Плани семінарських занять

з дисципліни «Юридична деонтологія»

для студентів напряму підготовки 6.030401 право спеціальності «Правознавство»

Підготовлено до друку _______ Формат 30* 42/4.

Папір офсетний. Ризографія. Ум. друк. арк. ___.

Обл.- вид. арк. ___. Тираж _____ прим. Зам. №_____.




ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД



«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

49005, м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 19

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал