Міністерство освіти І науки України Департамент освіти І науки Харківської обласної державної адміністрації Харківське територіальне відділення ман україни



Скачати 364.52 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації04.01.2017
Розмір364.52 Kb.
1   2

РОЗДІЛ ІІІ

ДОСЛІДНО - ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1. Дослідження типів темпераменту учнів.

У дослідженні брала участь група дітей (15 - 17 років; 1998 – 2001 року народження). Це учні 9 - 11 класів. Кількість випробуваних – 62 учня ( 27 - дівчинки та 35 - хлопчиків).



Тип темпераменту досліджувався за допомогою тесту-опитувальника Айзенка. (Див. додаток 1). Опитувальник складено англійським психологом Айзенком у 1964 році. Це і сьогодні найбільш поширений тест для оцінки основних властивостей особистості. З 57 питань 24 спрямовані на виявлення ступеня інтровертності або екстравертності людини.

Обидва ці поняття введені швейцарським психологом К.Г. Юнгом. Терміни утворені від латинських коренів "екстра" - "поза", "інтра" - "всередину" і "верто" - "звертаю". Екстраверти - це особистості, в силу організації їх нервових процесів звернені назовні, вимагають постійної стимуляції з боку зовнішнього середовища. Їм властива тяга до нових вражень, такі люди потребують компанії; для них характерна розкутість поведінки, вони товариські, безтурботні, говіркі і в той же час імпульсивні, іноді навіть агресивні. Їхні почуття та емоції не завжди піддаються контролю. Інтроверти звернені всередину. Їм не потрібна значна зовнішня стимуляція, і ця властивість формує специфіку поведінки такої людини. Він мало спілкується, друзів у нього небагато, але він відданий їм надовго. Інтроверт уникає галасливих компаній, повільний, серйозний, планує свої дії і вчинки, досить добре контролює емоції.

"Чистих" екстравертів та інтровертів практично не буває, але всі ми займаємо в цьому діапазоні позицію ближче до того чи іншого полюсу. Також опитувальник виявляє емоційну нестійкість або, навпаки, стабільність, врівноваженість. У тест входять 9 питань, що дозволяють оцінити, щирість відповідей на тест.

Тест Айзенка містить дві шкали - екстра-інтроверсії і нейротизму. За допомогою даних шкал тест Айзенка дозволяє в повному обсязі діагностувати характерологічні і темпераментологіческіе особливості особистості



3.2. Результати дослідження типів темпераменту

За результатами тесту-опитувальника розрахуємо процентне співвідношення типів темпераменту. Таблиця 3.2.1.



Тип темпераменту 

К-ть осіб 



Сангвініки 

37

59% 

Холерики 

14

22% 

Флегматики 



10% 

Меланхоліки 



9% 

Відобразимо цю таблицю у вигляді діаграми:


3.3. Діагностика соціального статусу підлітків

У дослідженні брала участь група дітей (15 - 17 років; 1998 – 2001 року народження). Це учні 9 - 11 класів. Кількість випробуваних – 62 учня ( 27 - дівчинки та 35 - хлопчиків). Для реалізації завдань другого етапу дослідження нами був обраний метод соціометричних вимірювань. Методика діагностики міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин (соціометрія) Дж. Морено.

Мета діагностики: визначити персональний соціометричний індекс кожного члена групи, визначити статус учнів в класі.

Дана соціометрична діагностика була проведена у формі параметричної процедури, тобто, з обмеженням числа виборів. Багато дослідників вважають, що введення «соціометричного обмеження» значно підвищує надійність соціометричних даних. З психологічної точки зору соціометричне обмеження змушує випробуваних більш уважно відноситися до своїх відповідей, вибирати для відповідей тільки тих членів групи, які дійсно відповідають запропонованим ролям партнерів. Досліджуваним пропонувалось обрати фіксовану кількість учнів із всіх членів групи. Матеріали та обладнання: бланк протоколів, ручка.

Таблиця 3.2.2. Бланк протоколу

Прізвище, ім’я Клас

1. Кого б ви запросили на зустріч Нового року?

1.

2.

3.



2. Кого б ви не хотіли запросити на зустріч Нового року?

1.

2.

3.


Процедура проведення методики.

Інструкція.

Ваш клас існує вже не перший рік. За цей час ви змогли дізнатися один про одного все, що вас цікавить, а також вже змогли встановитися між вами особисті стосунки. Ви вже знаєте на що здатен той чи інший член вашого колективу. Тому зараз вам пропонується відповісти на питання, які стосуються ваших товаришів. Біля кожного запитання вам необхідно записати по 1 - 3 прізвищ учнів з вашого класу.

Запитання.

1. Кого б ви запросили на зустріч Нового року?

2. Кого б ви не хотіли запросити на зустріч Нового року?

3.4. Обробка результатів діагностики соціометричного дослідження

Результати отримані за допомогою соціометричної методики, представлені у вигляді матриці, також важливим є розрахунок персонального соціометричного індексу (ПСІ).

На першому етапі обробки результатів, за даними опитування ми склали соціометричну матрицю (таблиці 3.2.1. – 3.2.4. додаток 2), де по горизонталі та вертикалі в одному й тому ж напрямку перерахували ім’я усіх членів груп, які приймали участь у дослідженні. Саме сюди занесли результати виборів, які зробили учні. Обробка результатів з даної методики полягала у підрахунку голосів, відданих за кожного випробуваного. В нижніх рядках нами було зафіксовано загальну кількість позитивних та негативних виборів по кожному учню, це дало змогу визначити лідера групи. Ним виступає той, хто отримав від інших найбільшу кількість позитивних виборів.

Крім того, нами було розраховано персональні соціометричні індекси (ПСІ), (таблиця 3.2.5 додаток 2). Персональний індекс соціометричного статусу індивіда обчислюється за формулою: dopb396930

де Ci - соціометричний статус індивіда групи;

Σ - знак підсумовування по вертикалі;

Bi + - число позитивних виборів, отриманих членом групи (зі знаком плюс);

Bi - - число негативних виборів, отриманих членом групи (зі знаком мінус);

N - кількість членів у групі [12].

Для зручності подальшої роботи з результатами, підсумкові числа соціометричного статусу були помножені на 100. За даними соціоматриці, побудованої після обробки бланків, можна скласти таблицю (додаток 2):

З наведених вище таблиць можна виявити соціометричний статус кожного члена вибірки. Для цього необхідно скористатися інтерпретацією соціометричної методики.

Персональні соціометричні індекси (ПСІ) по класах Таблиця 3.4.5.

Клас 9А

п/п



П.С.І.

Клас 9 Б

п/п



П.С.І.

Клас 10

п/п



П.С.І.

Клас11

п/п



П.С.І.

1

0,26

1

0,11

1

0,13

1

0,1

2

0,21

2

0,44

2

-0,13

2

0,3

3

0,16

3

0,17

3

0,32

3

-0,3

4

0,58

4

0,28

4

0,09

4

-0,25

5

-0,26

5

0,11

5

0,27

5

-0,55

6

0,21

6

0,28

6

0,35

6

-0,05

7

0,16

7

0,05

7

0,38

7

0,28

8

0,11

8

0

8

0,41

8

0,15

9

0,11

9

0,11







9

0,15

10

0,53

10

0,28







10

0,35

11

-0,11

11

0,17







11

-0,2

12

0,05

12

0,56







12

0,1

13

0,21

13

0,05







13

0,15

14

0,16

14

0,11







14

0

15

0,37

15

0,17







15

0,35

16

-0,32

16

0,56







16

0,1

17

0,11

17

0,11













18

0,53

18

-0,05













19

0,62

19

0,66













20

-0,47


















Це дозволило нам встановити індивідуальні соціально – психологічні особливості кожного учня в ролі члена групи, та виділити групу дітей, які мають високий соціальний статус.

Таким чином, високий соціальний статус в класах мають 12 учнів

(таблиця 3.4.6.)



Учні, які мають високий соціальний статус Таблиця 3.4.6.

9 – А клас

9 - Б клас

10 клас

11 клас

1. Володимир

1. Катерина

1. Б. Олексій

1. Катерина

2. Тетяна

2. Оксана

2. Ярослав

2. Олена

3. Юлія

3.Роман

3.Олександр

3. Карина




4. Євген

4. М. Олексій





3.5. Аналіз результатів дослідження

На основі проведених досліджень темпераменту і соціометричного статусу можна перевірити наявність взаємозв'язку між ними.

Результати тесту-опитувальника Айзенка показали, що в 9 - 11класах серед 62 піллітків:

Сангвініків - 37 або 59%

Холериків - 14 або 22%

Флегматиків - 6 або 10%

Меланхоліків - 5 або 9%

З соціометричних матриць виділяються позитивні і негативні вибори (таблиці 3.5.1 і 3.5.2)

Таблиця 3.5.1 Позитивні вибори в порядку зростання з співвідношенням типів темпераменту


№ 

"+" 

Темперамент 

1



Флегматик

2

10

Меланхолік

3

14

Холерик 

4

31

 Сангвінік 

Таблиця 3.5.2 Негативні вибори в порядку зростання з співвідношенням типів темпераменту 

№ 

"-" 

Темперамент 

1

4

Флегматик 

2

12

Меланхолік 

3

16

Сангвінік 

4

24

Холерик 

Рис. 3.2. Процентне співвідношення соціометричних статусів в групі
За всіма показниками складемо загальну таблицю «Взаємозв'язок темпераменту і соціометричного статусу» в кількісному (процентному):

Взаємозв'язок темпераменту і соціометричного статусу

Таблиця 3.5.3

Соціометричний

Статус


Кількість осіб за соціометричним статусом

Кількість членів гупи за типами темпераменту

Сангвіники

Флегматики

Холерики

Меланхолики

37 (58%)

6 (10%)

14 (22%)

5 (9%)

Зірки

12 (19%)

7 (11%)

(58%)


1 (1.5%)

(8%)


4 (6%)

(34%)


0

Високостатусні

17 (27%)

9 (14%)

(53%)


2 (3%)

(12%)


6 (10%)

(35%)


0

Средньостатусні

23 (37%)

14 (22%)

(61%)


3 (4.5%)

(13%)


2 (3%)

(3%)


3 (6%)

(13%)


Низькостатусні

9 (14%)

7 (11%)

(60%)


0

1 (1.5%)

(20%)


1 (1.5%)

(20%)


Знедолені

2 (3%)

0

0

1 (1.5%)

(50%)


1 (1.5%)

(50%)


Ізгої

0

0

0

0

0

Нехтувані

0

0

0

0

0

За показниками даної таблиці наочно видно, що прямої залежності між темпераментом підлітків та їх соціометричним статусом немає. Оскільки немає певної закономірності виборів будь-якого типу темпераменту. Зірками є сангвініки, холерики, і флегматики, проте і сангвіники, і холерики мають навіть низькі статуси і знедолених. Меланхоліки мають також різні статуси: середні, низьки і знедолені. Флегматики – від зіркового до середнього статусу. Але якщо брати до уваги кількісний показник співвідношення типів темпераменту і соціометричного статусу, то ми бачимо, що серед зірок і високостатусних сангвіники мають 53% і 61%; холерики – 34% і 35%; відповідно. 61% сангвіників, по 13% флегматиків і холериків, 4 % мелонхоліків матюь середній статус.

Особливості впливу типів темпераменту на статус підлітка в групі обумовлені тим якою мірою він володіє сильними сторонами свого темпераменту. Для того щоб мати високий або середній статус треба спиратися на сильні сторони свого темпераменту. Так сангвіник наділені великою товариськістю, легкою адаптацією, позитивним реагуванням на нове. Холерики йдуть до мети з повною віддачею сил, переборюючи будь-які труднощі, флегматики дуже пунктуальні, мелонхоліки у спокійному, звичному для них оточенні можуть успішно справлятися з життєвими задачами

3.6. Рекомедації

При відповідній підготовці кожен вчитель має можливість змінити соціометричний статус учня. У цілому, педагогічні можливості зміни соціометричного статусу учня дещо обмежені тим, що вчитель займає позицію керівника і знаходиться поза групою. Однак якщо він працює з активною меншістю і враховує міжособистісний вплив у процесі діяльності та спілкування, то цілком можна стати ініціатором такої зміни. Для того щоб підвищити соціометричний статус учня, необхідно надати йому можливості для прояву і реалізації своїх здібностей. В даний час школа націлена перш за все на інтелектуальні та соціальні здібності. Найбільш успішні в навчальній діяльності та громадській роботі учні без праці здобувають упевненість у своїх силах, що привертає до них увагу, інтерес і симпатії однокласників. Що стосується експресивних, інструментальних і фізичних здібностей, то вони явно недооцінені в сучасній системі освіти. Учням, які мають дані здібності, досить важко реалізувати себе. Тому при спробі зміни статусу учня вчитель повинен організувати різні види діяльності, щоб молоді люди мали можливість проявити свої здібності перед однолітками. Серед педагогів і психологів добре відомий прийом, який називається «відсвіт від зірки». Суть його полягає в тому, що високостатусному члену групи доручається якась справа спільно з низькостатусним. У даному випадку важливо продумати мотивування співпраці, щоб воно сприймалося підлітками, як необхідне для вирішення відповідного завдання. При успішнвй взаємодії популярність високостатусного члена групи частково передається низькостатусному і ставлення оточуючих стає більш доброзичливе.

Своєчасне інформування учнів про успіхи їх однокласника в будь-яких інших групах також дозволяє підвищити його статус. Тому вчителю необхідно знати про позашкільної діяльності учнів і використовувати цю інформацію для поліпшення міжособистісних відносин у класі. Якщо, незважаючи на педагогічні зусилля, статус дитини залишається низьким, необхідно провести системний психологічний аналіз причин знехтування або ізольованості. Слід зрозуміти, в чому причина, і спробувати працювати з нею. Наприклад, причиною низького статусу може бути невміння спілкуватися з однолітками чи навіть неохайний зовнішній вигляд. Професіоналізм, увага і делікатність вчителя при відомій зацікавленості у вирішенні проблеми забезпечать ефективність застосування того чи іншого методу.

Проявляючи турботу про соціально-психологічний стан класу, вчитель повинен пам'ятати про те, що незмінність соціометричного статусу учня може негативно впливати як на загальний стан групи, так і на конкретну людину. Тому необхідно планувати деяку динаміку соціометричних відносин, що дозволяє кожному члену групи побувати на різних рівнях соціометричної структури і відповідно, вчитися виробляти різні стратегії поведінки в соціальному житті. Сукупність міжособистісних відносин людини в різних соціальних групах з близькими і не дуже близькими людьми являє собою унікальну соціальну систему, центром якої є сама людина, її потреби і мотиви, які домінують, індивідуальні особливості, соціальні якості, цілі та типові шаблони поведінки [9].

Висновок

За темпераментологічним тестом виявилося переважання снгвініков, за даними соціометрії - середньостатусних. Судячи з соціометричного статусу, в 9 -11 класах досить сприятливі міжособистісні відносини, тому що зірки, високостатусні та середнньостаусні складають 83%, низькостатусні 14%, знедолені 3% підлітків, зневажені та ізольовані відсутні. У даному випадку, за результатами всіх таблиць можна сказати, що нема прямої залежності між цими двома поняттями. Особливості впливу типів темпераменту на статус підлітка в групі обумовлені тим якою мірою він володіє сильними сторонами свого темпераменту і спирається на них щоб мати високий або середній статус. Отже, гіпотеза, поставлена на початку дослідження піддтвердилась. За результатами дослідження ми не можемо говорити про прямий вплив типу темпераменту на соціометричний статус, але акцентуємо увагу на врхуванні особливостй специфіки кожного типу темпераменту, що дає можливість впливати на зміну соціометричного статусу підлітка, формувати в нього позитивне відношення до свого життя, бачення власних можливостей та конкретних дій для успішної самореалізації.

Загальна тенденція педагогічної психології – у процесі виховання завжди спиратися на позитивні риси кожного типу темпераменту, не акцентуючи негативні.
ВИСНОВКИ

Аналізуючи дані, отримані шляхом попереднього діагностування, можна зробити наступні висновки. Незважаючи на рівну значимість всіх характеристик, особлива увага приділяється статусу суб'єкта. Це обумовлено тим, що, по-перше, статус має відносну соціальну стійкість і суб'єкт часто переносить його з однієї групи в іншу. По-друге, саме динаміка статусної ієрархії веде за собою і відповідні зміни в системі відкидання і відносинах між членами мікрогруп. Крім того, розуміння людиною свого статусу в системі міжособистісних відносин істотно впливає на самооцінку особистості.

У загальній теорії і в практичних дослідженнях проблеми прояву темпераменту, співвіднесення його властивостей розглядається з точки зору діяльності. Відзначається, що в залежності від особливостей темпераменту, люди розрізняються не кінцевим результатом дій, а способом досягнення результатів.

Важливо пам’ятати: біологічні детермінанти поведінки людини, до яких відноситься темперамент, в залежності від розвитку людини зменшують свій вплив на її поведінку, і, навпаки, когнітивні (знання, досвід), тобто прижиттєві детермінанти збільшують свій вплив на мотивацію людини та її емоційне життя.

Особливості впливу типів темпераменту на статус підлітка в групі обумовлені тим якою мірою він володіє сильними сторонами свого темпераменту і спирається на них щоб мати високий або середній статус. Отже, гіпотеза, поставлена на початку дослідження піддтвердилась. За результатами дослідження ми не можемо говорити про прямий вплив типу темпераменту на соціометричний статус, але акцентуємо увагу на врхуванні особливостй специфіки кожного типу темпераменту, що дає можливість впливати на зміну соціометричного статусу підлітка, формувати в нього позитивне відношення до свого життя, бачення власних можливостей та конкретних дій для успішної самореалізації.

Загальна тенденція педагогічної психології – у процесі виховання завжди спиратися на позитивні риси кожного типу темпераменту, не акцентуючи негативні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Басов М.Я. Избранные психологические произведения /Под ред. Мясищева, В.Н., Мерлина B.C.- М.: Педагогика, 1975,- 432с.

2. Готовність учня до профільного навчання/ Упоряд.: В. Рибала. За заг. Ред.. С. Максименка, О. Главник. – К.: Мікрос- СВС, 2003. – 112с. – (Психол. інструментарій). Бібліогр.: с. 104 – 107

3. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во КГУ, 1969,- 277с.

Красногорский Н.И. О типовых особенностях высшей нервной деятельности у детей //Высшей нервной деят-сти .- 1953.-Т.3.-Вып.2.

4. Максименко, С. Д. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Психологія. 11 клас [Текст] / С. Д. Максименко, С. І. Болтівець, О. В. Губенко, С. О. Мусатов, О. С. Науменко, О. С. Нечаєва, Я. Є. Стемківська, М.-Л. А. Чепа. – К., 2011

5. Немов Р.С. Практическая психология: Учеб. Пособие. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 320 с.: илл.

6. Петренко В.Ф., Кучеренко В.В.. Взаимосвязь эмоций и цвета. //Вестник МГУ.-14 сер.-М.: Психология, 1988.-№1.-С.70-82. Петровський А.В. і Шпалинський В.В. Соціальна психологія колективу. Навч. посіб. для студентів пед. вузів. М., «Просвіта», 1987. 176 с.

7. Петровський А.В., (ред.), Вікова і педагогічна психологія, М., «Просвіта», 1973.

8. Петровський А.В., Ярошевський М.Г. Основи теоретичної психології. – М.: ИНФРА –М, 1998. – 528с.

9. Пономаренко, Л.П. Основы психологии для старшеклассников: Пособие для педагога: В 2 ч. [Текст] / Л.П. Пономаренко, Р.В. Белоусова. – М. : ВЛАДОС, 2001. –Ч.2. Психология общения : 11 клас. – 192 с.

10. Рогов Е.И. Общая психология. Курс лекций,- М.: Владос, 1995.-448с.

11. Слободская Е.Р. Темперамент как фактор приспособления личности в критические периоды развития: Автореф.дисс. доктор, психол. наук Новосибирск, 2000.-34с.

12. Стреляу Я. Темперамент. - Изд-во Пленум-Пресс, 1999,- 467с.



13. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х томах,- М.: Педагогика, 1986.-328с.

14. Трофимова И.Н. Взаимосвязь характеристик темперамента с некоторыми особенностями познавательной деятельности человека //Вопросы психологии.-1997.-№1.-С.74-82.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал