Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Скачати 189.29 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір189.29 Kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР


Курсова робота

з теми:
Виховання гармонійної особистості інноваційними методами роботи

шкільного бібліотекаря
Виконала : . Кара Людмила Іванівна,

бібліотекар ІІ категорії . Троянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Бердянського району

Перевірив:

_________________________

м. Бердянськ


2014 р.

Зміст


І. Вступ 3

ІІ. Основна частина



  1. Шкільна бібліотека - центр духовного становлення особистості 5

  2. Інноваційні форми масової роботи шкільної бібліотеки та методика їх проведення 8

  3. Бібліотечні інновації у вихованні гармонійної особистості 9

ІІІ. Висновки 15

ІV. Використані джерела 17

V. Додатки

1. Турнір бібліотекознавців

2. Ігровий бібліотечний урок "Бібліотека – дім , де живуть книги"

І. Вступ


Сучасний етап розвитку суспільства характеризується принципово новим рівнем відношення людства до інформації: інформація усвідомлюється як стратегічний ресурс суспільства, що стоїть в одному ряду з природними, фінансовими, трудовими та іншими ресурсами суспільства і держави.

Інформація перетворюється на ефективний засіб управління особистістю і суспільством, є важливим фактором, що визначає різні напрямки розвитку суспільства.

У Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» зазначено, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людства, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію і знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистісному розвитку і підвищуючи якість життя [1, 511].

Тож, інформатизація охоплює усі сфери суспільного життя, що докорінно змінює погляди на роль і функції шкільної бібліотеки, висуває нові вимоги до діяльності шкільного бібліотекаря. П. Рогова відмічає, що активний розвиток інформаційного суспільства сприяв зміні концептуальних основ розвитку бібліотечної діяльності, загальному соціальному стану бібліотечно-інформаційної системи України, яка потребує пошуку шляхів інноваційного розвитку бібліотечного соціального інституту та управління ним відповідно до вимог інформаційного суспільства [5, 116].

Сучасна шкільна бібліотека - це не тільки місце зберігання інформації, а, насамперед, інформаційно-ресурсний центр, що здійснює повноцінне інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру сьогодні є формування інформаційної культури особистості учнів; сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою учнів; зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі [4, 11].

Все вищезазначене впливає на функції шкільного бібліотекаря, роль якого в інформаційно насиченому середовищі значно зростає. Від шкільних бібліотекарів нарівні з учителями та викладачами в першу чергу залежить можливість реального підвищення інформаційної культури учнів. Адже, як свідчить практика, сучасні підлітки, маючи достатньо високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються фактично безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати навчальну інформацію. Це змушує шкільного бібліотекаря постійно консультувати учнів щодо того, як визначати точність, достовірність знайденої інформації.

Серед форм і методів роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т. ін, використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад з інформаційної культури, інформаційних конкурсів тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні повинні мати змогу простежити на практиці зв’язок інформаційної теорії з практикою, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з інформацію, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності.

Враховуючи все вищезазначене, актуальними проблемами у роботі шкільних бібліотекарів є такі:

- Виховання інформаційної культури учнів засобами шкільної бібліотеки;

- Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність шкільної бібліотеки;

- Проектна діяльність як ефективний засіб залучення дітей до читання;

- Новітні технології та методи обслуговування читачів у шкільній бібліотеці;

- Інноваційні технології в роботі шкільної бібліотеки;

- Масова робота шкільної бібліотеки: традиції та інновації;

-і, на мою думку, червоною смугою через роботу шкільної (особливо, сільської) бібліотеки повинна проходити тема «духовного становлення особистості».

ІІ. Основна частина

Яка нинішня молодь, таке й суспільство в майбутньому. Сьогодні гостро стоять питання: що нас чекає, що несе з собою нове покоління? Адже майбутнє залежить від не ординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, яку потрібно сформувати.

В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів юнацтва увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.



  1. Шкільна бібліотека - центр духовного становлення особистості.

“ Учень – це завжди людина з великої літери. Тому, що він потенційно невичерпно багатий. Слід лише йому довести і створити умови для виявлення найвищих людських якостей “

Т. Гончарова


Невід'ємною складовою школи завжди була, є і буде шкільна бібліотека, головним завданням якої є всебічна допомога підвищенню фахової майстерності вчительству, інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу і створення комфортного бібліотечного середовища, і реформування бібліотеки в таку, яка б відповідала вимогам сучасності.

Бібліотечна діяльність зорієнтована на реалізацію моделі творчо-обдарованої дитини, що має:

критичне мислення;

почуття нового;

високу допитливість;

установку на сприйняття надзвичайного і оригінального.

Людина, для якої книжка вже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, спустошеною і збіднілою.

В.Сухомлинський

Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок , що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. Важко переоцінити її значення для людства. Спочатку рукописна, а потім друкована, вона була є і залишається невичерпним джерелом знань.

Особистісно орієнтована модель навчання і виховання ставить сьогодні у центр уваги учня як особистість, у формуванні якої немала роль відведена книзі.

Не у всіх дітей з дитинства була можливість спілкування з книгою. І саме шкільній бібліотеці належить велика просвітницька робота у прилученні підростаючого покоління до духовної спадщини через виховання інтересу до книги. З книг діти черпають інформацію про оточуючий їх світ, всесвіт, уявлення про добро і зло, про правила поведінки в соціумі, тобто книга має великий виховний вплив на формування духовної культури особистості.

Шкільна бібліотека має утвердитися як центр духовного становлення особистості, формування духовної культури школярів, формування духовних ціннісних орієнтацій через засвоєння надбань вітчизняної та духовної культури. Вона повинна максимально підпорядкувати свою діяльність навчально-виховному процесу школи, розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси школярів, сприяти успішному засвоєнню ними навчальних програм.

Тому свою діяльність бібліотека організовує спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи школи і регламентуючої документації. Використовуються різні форми і методи індивідуальної, групової та масової роботи.

Однією з складових в діяльності шкільної бібліотеки є робота з наймолодшими учнями. Ця робота неможлива без тісного контакту з вчителями-класоводами. Учителеві це допомагає ефективніше прилучати дітей до активного самостійного читання, дозволяє навчати учнів працювати з книгою, розширює коло їхніх інтересів, полегшує виховання у дітей шанобливого ставлення до книги (додаток).

Особливої уваги заслуговує робота з учнями-підлітками, які часто бувають соціально неадаптовані, морально скривджені, духовно збіднілі.

Тому шкільний бібліотекар разом з вихователями працює над формуванням духовності шляхом проведення виховних заходів, оглядів літератури , книжкових виставок, усних журналів, читацьких конференцій, диспутів про прочитані книги, інтелектуальних та розважальних ігор (додаток).

Саме засобами масової роботи і формується духовність школярів. Адже література вільно переносить дію в просторі й часі, має можливість розгортати в одному творі кілька сюжетних ліній, довільно поєднує оповідь, опис, діалог. Збагачення в процесі масових заходів учнів супроводжується своєрідною взаємодією естетичних і етичних почуттів. Слово виступає звуковим образом, згустком вражень багатьох поколінь людей. Використовуючи в диспутах, літературних іграх, оглядах літератури такі художні засоби, як порівняння, епітети, метафори, алегорії, бібліотекар глибоко і повно передає думки героїв, їхні почуття, переживання, виражає ідеї, погляди автора. Велика сила слова полягає в здатності проникати в свідомість, стаючи духовним стимулом поведінки особистості.

Бібліотека повинна бути центром дозвілля та особистісного спілкування, психологічного розвантаження учнів та педагогів.

2. Інноваційні форми масової роботи шкільної бібліотеки та методика їх проведення

Макро і мікросередовище впливають на розвиток людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвиток інформаційних потреб людей.

Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.

Масова робота виконує свої функції:



  • сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

  • допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;

  • здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Проводячи масові заходи, бібліотеки задовольняють потреби в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.

На вибір певної форми популяризації літератури впливає практичний досвід бібліотекаря, його ерудованість, професійна підготовка, вміння „тримати” аудиторію.

Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Треба сміливіше використовувати оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це - дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.

На початку ХХІ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо (додаток 1) .

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.

Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.

3.Бібліотечні інновації у вихованні гармонійної особистості

Бібліотечні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різних бібліотечних проблем. Безпосереднім результатом творчого пошуку можуть бути нові бібліотечні технології, оригінальні виховні ідеї, форми й методи пропаганди літератури, нестандартні підходи в управлінні. Але цей процес має й іншій бік. Результатом інновацій як процесу творчої діяльності є й підвищення професійної майстерності бібліотекаря, рівня його культури, мислення, світогляду.

Останнім часом набули популярності інноваційні технології навчання (робота в малих групах, карусель, акваріум); технології колективно-групового навчання (мікрофон, броунівський рух, мозаїка); технології ситуативного моделювання (рольові та імітаційні ігри); технологія відпрацьовування дискусійних питань ( займи позицію, дебати, шоу) тощо.

Прагнення бібліотечних працівників оновити методику масової та індивідуальної роботи, співпадає з бажанням читачів отримувати інформацію у живій, емоційно-насиченій, незвичайній для них формі. Бібліотекарі прагнуть, щоб учень мав відомості про книгу, зацікавився нею настільки, щоб вільний час намагався присвятити читанню, міг зрозуміти книжку. Для досягнення цих цілей бібліотекар використовує методи індивідуального й масового керівництва читанням та їх форми.

Бібліотека впроваджує окремі напрями маркетингу в своїй роботі: реклама бібліотеки, візитки, буклети, слогани, що сприяє позитивному іміджу бібліотеки, залучає до себе увагу учнів, батьків, педагогічного колективу.

Гарною рекламою діяльності бібліотеки може стати по-іншому проведена традиційна акція «Подарунок бібліотеці», під час якої читачі дарують книжки і презентують їх.

З нових форм роботи серед бібліотекарів популярні: захист читацьких формулярів, бенефіс читача, творчі завдання, урок-діалог, урок-мандрівка, урок-порада, урок інтелект-шоу, літературний марафон, літературний кафетерій, дебати, аукціони, ринги тощо.

Шкільний бібліотекар велику увагу приділяє пошуку оптимальних цілеспрямованих новітніх технологій щодо популяризації художньої літератури. Позитивною рисою цих інновацій у роботі шкільної бібліотеки є те, що вони не тільки сприяють популяризації фондів шкільної бібліотеки, задоволенню читацьких інтересів різних вікових груп школярів, але й розкривають перед ними творчі можливості та здібності бібліотекарів як фахівців із розвитку особистості.

Пріоритетним напрямком роботи сучасної шкільної бібліотеки є популяризація читання. Соціологічні дослідження свідчать про те, що читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям. Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і нових форм масової роботи. До традиційних, перевірених часом форм масової роботи бібліотеки з читачами можна віднести розповсюджені в бібліотеках літературні вечори, поетичні інтерв’ю, усні журнали.

Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку є голосне читання.

Використовуючи аудіовізуальні матеріали, можна організувати прослуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців або запросити акторів до бібліотеки для виступу перед учнівською аудиторією [18].

Традиційною формою роботи бібліотеки з популяризації читання є проведення бібліографічних оглядів літератури. Найбільш популярними є огляди нових надходжень. Більш складними є тематичні та жанрові огляди. Останні досить рідко використовуються в практиці роботи бібліотек, хоча викликають значний інтерес у читачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури та можуть бути організовані як цикл заходів.

Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книжок, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видань, розвиваючи в читачів інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тематичного каталогу, Інтернет-ресурсів та ін. [2, 19]



Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою.

Теле- і радіоогляд стали активно використовувати деякі бібліотеки для дітей із появою місцевого телебачення. Якщо в навчальному закладі є шкільне радіо, це чудова можливість для бібліотекарів систематично виступати з оглядами, інформувати про нові надходження, формувати художні смаки читачів, рекламувати бібліотеку.

Бенефіс читача – це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам [2, 19].

Віртуальні екскурсії

Завдяки активному впровадженню бібліотеками комп’ютерних технологій, комплектуванню фондів документами на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України.



Премєра книжки

Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра книжки, яка щойно вийшла друком.

Прем’єра книжки найбільш ефективна для рекомендації нової книжки місцевих поетів, письменників або видань краєзнавчої спрямованості. Для посилення емоційно-естетичного впливу та пробудження інтересу до новинок бібліотека може використовувати наявні технічні можливості (комп’ютери, Інтернет, проектор) [2, 22]

Презентація книжки

Презентацію книжки часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання.



Літературний аукціон

На літературному аукціоні пропонується «купити» не майно, а книжки, а от «розрахуватися» за них можна знаннями. Переможе той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою. Для цього змагання важливо створити атмосферу аукціону, підібрати необхідні атрибути (молоток і дзвінок для головного аукціоніста). Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвінок. Наприклад, пропонується назвати всі твори якогось письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох, стукає молотком по столу, «закриваючи» таким чином відповідь. Той із гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто право першочергово взяти в бібліотеці книжку, яка користується особливим попитом серед читачів [2, 23].



Літературне лото

Для цієї гри потрібне гральне поле, розділене на пронумеровані клітинки та стільки ж карток із запитаннями. У грі беруть участь 6-8 читачів. Гравці по черзі беруть по одній картці з запитанням і, якщо відповідь правильна, кладуть картку на гральне поле. Виграє той, хто першим заповнить гральне поле.



Літературні подорожі сторінками книжок

Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі, підбивають підсумки. Алгоритм проведення літературної гри-подорожі включає такі етапи:



  • вибір теми, розроблення маршруту подорожі сторінками книжок, підбір літератури;

  • робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників тощо;

  • організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури [2, 24].

Театр у бібліотеці

Ця форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, емоційно розповісти про її зміст, «оживити» її, спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята.

Театральне прочитання літературного твору робить захід яскравим і видовищним. Для театру книжки бібліотекар має обрати літературний твір, написати театральну версію книжки, залучити дітей до участі в виставі. Перед початком вистави бібліотекар розповідає про життя і творчість письменників, а сюжет однієї книжки учні побачать у вигляді інсценівки [2,25].

Характерними особливостями інноваційних форм масової роботи з учнями є новизна в назвах, діалог бібліотекаря з користувачами та користувачів між собою, відсутність сталої методики їх проведення, оскільки вони народжені фантазією, бажанням бібліотекаря привернути увагу дітей до книжки, викликати в них бажання читати, здобувати знання за допомогою новітніх технологій.

У «Маніфесті шкільних бібліотекарів» зазначається, що „Не дивлячись на різноманіття розходжень в умовах роботи шкільних бібліотек існує набір необхідних знань, якими повинен оволодіти кожен бібліотекар, щоб ефективно розвивати бібліотечні служби – це знання інформаційних ресурсів, бібліотечної справи, інформаційної політики й методики інформаційної освіти [6,52]. Адже в сучасних умовах бібліотекарі стають «навігаторами в глобальних інформаційних ресурсах, які мають здібності локалізувати, надавати доступ до інформації згідно з запитами користувачів» [6,15].

У додатках до цієї роботи подані виховні заходи, сценарії свят та інтелектуальні ігри, що сприяють вихованню моральних та духовних цінностей, розвитку пізнавальних інтересів, логічного мислення, творчих та акторських здібностей дітей.

І закінчити хочеться роздумами Олександра Івановича Герцена: «Вся жизнь человечества последовательно оседала в книге: племена, люди государства исчезали, а книга оставалась. Она росла вместе с человечеством, в нее кристаллизовались все учения, потрясающие умы, и все страсти, потрясавшие сердца; в нее записана та огромная исповедь бурной жизни человечества, та огромная аутография, которая называется Всемирной историей. Но в книге не одно прошедшее; она составляет документ, по которому мы вводимся во владение настоящего, во владение, своей суммы истин и усилий, найденных страданиями, облитых иногда кровавым потом, она – программа будущего».
ВИСНОВКИ

Звичайно, у цій роботі запропоновано лише частину різноманітних форм масової роботи з користувачами-дітьми. Кожен фахівець обирає для себе найкраще, те, що можна організувати в умовах кожної конкретної бібліотеки. Бажано не зупинятися на досягнутому і постійно поповнювати скарбничку форм роботи з книгою, з юними користувачами, поєднуючи традиційні та інноваційні методи. Новітні технології, презентації на мультимедійній дошці допоможуть краще і якісніше провести масовий захід.

Зміна пріоритетів у діяльності бібліотек, розширення функціональних обов’язків бібліотекарів, використання ними досягнень інформатики, кібернетики, теорії управління призводить до появи нових термінів у бібліотечній теорії та практиці. Сучасний шкільний бібліотекар має розуміти їх значення, правильно використовувати їх у професійному мовленні.

Наводимо приклади найбільш поширених нових термінів, які позначають нові форми викладання інформації, інноваційні форми масової бібліотечної роботи з учнями тощо.



Буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в тому чи іншому вигляді візуалізує її зміст.

Вебінар – способ організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.

Вірусний маркетинг - загальна назва різних методів розповсюдження реклами, що характеризуються розповсюдженням у прогресії, близької до геометричної, де головним розповсюджувачем інформації є самі отримувачі інформації, шляхом формування змісту, здатного залучати нових отримувачів інформації за рахунок творчої, незвичної ідеї.

Геокешинг - туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні схованок, захованих іншими учасниками гри.

Інфографіка (лат. Informatio + греч. γραφω) – графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.

Копіпаст (англ. copy + paste) – використання чужої інформації на своєму ресурсі (копіювання і вставка) без вказівки авторства.

Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними буклетами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та проводять бліц-опитування.

Підкастинг - окремий файл або серія оновлюваних аудіо-відеоресурсів, доступних для прослуховування, просмотру або скачування в Інтернеті.

Печа-куча - конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 хвилин.

Фандрейзинг - пошук і залучення додаткових джерел фінансування.

Флешмоб - заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться.

Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем, на пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації.

Хаукаст (англ. how to +broadcasting) – відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як робити».

Для більш детального ознайомлення з новими бібліотечними термінами пропонуємо увазі шкільних бібліотекарів Словник нових бібліотечних термінів / уклад. Осипенко В.М.; Центр. Р-на б-ка ім. П.Г. Тичини. – К., 2013. – 13 с. – Бібліогр.: 18 назв. (компакт-диск ж.«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» №6, 2013).


Література

  1. Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» // Освіта України. – Від. 26.02.2007. - №17.

  2. Купіна О. Масова робота: класика жанру та новації / О. Купіна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. - №7. – С. 17-25.

  3. Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи / В. Осипенко, В. Здановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. 2013. - №6. – С. 23-28.

  4. Поперечна Л. Мрії попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки / Л. Поперечна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. - №4. – С. 5-14.

  5. Рогова П.І. Інноваційна діяльність освітянських бібліотек в епоху цивілізаційних змін / П.І. Рогова // Педагогіка і психологія. – 2011. - №1. – С. 115-124.

  6. Шепелява І.О. Настільна книга шкільного бібліотекаря / І.О. Шепелява, Г.М. Іваненко. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2010. – 128 с.

4. Пикало В.В. Роль шкільної бібліотеки у впровадженні інноваційних процесів : методика, пошук, досвід / В.В. Пикало // Шкільна бібліотека.- 2008.- № 8.- С.46-47.

5. Пикало В.В. Технології масової роботи шкільної бібліотеки : методика, пошук, досвід / В.В. Пикало // Шкільна бібліотека.- 2008.- № 10.- С.69-70.

6. Сікорська Н.Д. Застосування шкільною бібліотекою нових бібліотечних технологій : методика, пошук, досвід / Н.Д. Сікорська // Шкільна бібліотека.- 2006.- № 8.- С.11-14.

7. Технології масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека.- 2008.- № 9.- С.57.

8. Шаповал О.Г. Таємниці імені : ігрові форми роботи у шкільній бібліотеці / О.Г. Шаповал // Шкільна бібліотека.- 2011.- № 1.- С.119-121.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал