Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка5/7
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.19 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ У 7-8 КЛАСАХ
План

Теоретичні питання

1. Специфіка вивчення поетичних творів у 7-8 класах.

2. Методи, форми і прийоми вивчення поетичних творів у 7-8 класах.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.) вивчення поетичного твору у 7 або 8 класі (тема і клас – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект уроку вивчення поетичного твору у 7 або 8 класі (тема і клас – на Ваш вибір).


Література

Основна:

1. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – К., 2003.

2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

3. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури в середній школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 143 с.



Додаткова:

1. Авраменко О., Дмитренко Г. Українська література: Книжка для вчителя. 7 клас. – К.: Грамота, 2007.

2. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 7 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

3. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 8 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

4. Чупринін О. Усі уроки української літератури в 7 класі. – Харків: Основа, 2007.

У 7-8 класах головними залишаються ті ж види роботи, що і в 5-6 класах, але на бесіду про зміст поезії і вироблення техніки виразного читання відводиться набагато менше часу. Натомість більше уваги приділяється аналізу настроїв і почуттів ліричного героя, спостереженню над мовою твору.

Слід пам’ятати про особливий емоційний вплив поезії на учнів, тому, готуючись до уроку, необхідно добирати такі види і прийоми роботи, що збуджують уяву учнів, спонукають їх до творчої праці. До них належать мистецьке художнє читання поезії вчителем, ефективне використання наочності і технічних засобів навчання, вміле застосування інноваційних технологій навчання.

На уроках вивчення поезії вчитель повинен уникати одноманітності та шаблону, але не забувати про певні вимоги, які ставляться до аналізу поезії. Тому пропонуємо на допомогу студенту орієнтовний план аналізу поетичного твору:



Орієнтовний план аналізу поетичного твору у 7-8 класах

1. Вступне слово вчителя.

2. Читання поезії вчителем напам’ять.

3. Аналіз поетичного твору:

а) тема твору, його назва, епіграф (якщо є);

б) вид поезії, тема твору;

в) історія появи твору, його доля;

г) почуття і настрої ліричного героя;

д) поетика твору, образотворчі засоби;

е) віршовий розмір, рима.

4. Вказівки до виразного читання. Повторне виразне читання твору учнями.

5. Визначення учнями провідної думки поезії.

6. Художня та естетична вартість твору.

7. Написання твору-мініатюри на тему, домінуючу у вірші.

8. Підсумок уроку.
Практичне заняття № 11

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

ПРОЗОВИХ ТВОРІВ У 7-8 КЛАСАХ
План

Теоретичні питання

1. Специфіка вивчення прозових творів у 7-8 класах.

2. Методи, форми і прийоми вивчення прозових творів у 7-8 класах.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.) вивчення прозового твору у 7 або 8 класі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект уроку вивчення прозового твору у 7 або 8 класі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).


Література

Основна:

1. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – К., 2003.

2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

3. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури в середній школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 143 с.



Додаткова:

1. Авраменко О., Дмитренко Г. Українська література: Книжка для вчителя. 7 клас. – К.: Грамота, 2007.

2. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 7 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

3. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 8 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

4. Чупринін О. Усі уроки української літератури в 7 класі. – Харків: Основа, 2007.

У 7-8 класах практикується елементарна характеристика персонажів, прийоми аналізу характеристики героїв ускладнюються, але тут ще є багато властивого для попередньої вікової групи (5-6 класи), зокрема переказ змісту твору і його коментування.

Під час аналізу індивідуального образу персонажа увага учнів акцентується як на індивідуальних, так і на типових рисах його характеру. Учитель повинен зосередити увагу школярів на моральних рисах героїв, вчити дітей розуміти характер і вчинки персонажа, давати їм оцінку, обговорювати на прикладах образів художнього твору важливі життєві проблеми. Треба пам’ятати, що робота над образом не зводиться лише до вишукування дітьми цитат, що ілюструють ту чи іншу рису характеру героя. На уроці слід створювати проблемні ситуації, впроваджувати інноваційні технології, вміло використовувати наочність і технічні засоби навчання.

Як і до аналізу поетичних творів, так і до аналізу образу персонажа, ставляться певні вимоги. Тому на допомогу студенту подаємо



Орієнтовний план аналізу образу персонажа у 7-8 кл.

1. Вступне слово вчителя.

2. Аналіз образу персонажа:

а) ім’я, вік, зовнішність, заняття головного героя; час, у якому він жив;

б) найважливіші його вчинки, думки, почуття, мрії. Індивідуальне й типове в характері героя;

в) самохарактеристика й характеристика персонажа іншими героями;

г) опосередкована характеристика (вставні епізоди, екскурси в минуле, пейзажі тощо). Епіграф, посвята, назва твору, їх роль у розкритті образу;

ґ) окремі художні деталі;

д) мова героя;

е) авторське ставлення до героя;

є) виховне і пізнавальне значення образу.

3. Усний або письмовий твір про риси характеру персонажа.

4. Підсумок.

Практичне заняття № 12

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ПЕРСОНАЖІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

(ІНДИВІДУАЛЬНА, ГРУПОВА ТА ПОРІВНЯЛЬНА)
План

Теоретичні питання

1. Специфіка аналізу образів персонажів художнього твору у 5-6, 7-8 та 9-11 класах.

2. Методика опрацювання індивідуальної характеристики героїв.

3. Методика опрацювання групової характеристики героїв.

4. Методика опрацювання порівняльної характеристики героїв.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.) аналізу образу персонажа художнього твору в 9, 10 або 11 класі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект характеристики образів персонажів художнього твору в 9, 10 або 11 класі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).


Література

Основна:

1. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – К., 2003.

2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

Додаткова:

1. Авраменко О., Дмитренко Г. Українська література: Книжка для вчителя. 7 клас. – К.: Грамота, 2007.

2. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 10 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

3. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 11 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

4. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 8 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

5. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 9 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

6. Паращич В. Українська література: Плани-конспекти уроків. 5 клас. – Харків: Ранок”, 2005.

7. Чупринін О. Сучасний урок української літератури в 6 класі: Усі тексти творів за новою програмою, методичний коментар, календарно-тематичне планування. – Харків: Основа, 2006.


Специфіка аналізу образів персонажів

у 5-6, 7-8 класах.

Індивідуальна характеристика героїв

Індивідуальна характеристика героїв повинна здійснюватись у доступній для дітей формі і з врахуванням їх вікових особливостей. Переважаючою формою аналізу образу в усіх класах є діалог, до якого вчитель залучає учнів, спонукаючи їх робити висновки, висловлювати власні думки та оцінки. У школі для різних вікових груп практикується аналіз різного рівня:



У 5-6 класах найпоширенішими видами роботи є коментування учнями вчинків персонажів художнього твору й переказ подій, що трапилися із героєм; у цих класах ведеться спостереження над портретом героя, з’ясовуються найважливіші риси персонажів, але цілісний аналіз образів ще не проводиться; велику увагу вчитель звертає на розвиток зв’язного мовлення учнів;

У 7-8 класах (див. практичне заняття № 11) практикується елементарна характеристика персонажів, прийоми аналізу характеристики героїв ускладнюються, але тут ще є багато властивого для попередньої вікової групи: переказ і коментування вчинків героїв тощо;

Групова характеристика літературних героїв

Групова характеристика персонажів практикується у старших класах, коли вивчається великий за обсягом твір, у якому відповідно до певних соціальних, професійних, вікових та інших ознак групуються літературні герої. Вчитель не має змоги проаналізувати на уроці кілька десятків персонажів, та в тому й нема потреби. На уроці аналізуються лише ті образи, які найповніше виражають ідейно-художнє багатство твору, і на яких можна простежити своєрідність почерку письменника.

Не слід зводити групову характеристику образів до виділення лише загального в них, адже кожному образу, крім того, що він має спільне з іншими персонажами, властиве щось індивідуальне. Спочатку потрібно виділити якісь спільні риси, що властиві групі персонажів, а потім обговорити з учнями, як та чи інша риса виявляється у вчинках окремого героя. Отже, групова характеристика повинна бути доповнена характеристикою індивідуальною.

Орієнтовний план системи уроків вивчення образів (групова характеристика) повісті М.Коцюбинського “Fata morgana

1. Історія написання, тема, проблематика повісті.

2. Роль сільської молоді під час революційних подій 1905 року, відтворення її настроїв до і після революції. Індивідуальне в образах Гафійки, Прокопа Кандзюби, Марка Гущі.

3. Нестійкість і суперечливість спролетаризованих селян. Образи Андрія та Маланки Воликів, Хоми Гудзя, Панаса Кандзюби.

4. Зображення у творі сільських багатіїв і панів (Підпара, Максим Мандрика, Гаврило, панич Льольо).

5. Ідея повісті. Своєрідність її стилю. Нові риси реалізму в творі. Підготовка до письмової роботи.



Порівняльна характеристика героїв літературного твору

Порівняльний аналіз здійснюється через зіставлення і протиставлення спільних і відмінних рис характеру літературних героїв. У примітивній, елементарній формі така робота ведеться вже у 5-му класі, коли зіставляються добрі і злі сили казки. У 8-у класі порівнюються риси вдачі Остапа Мандрики із повісті “Дорогою ціною” М.Коцюбинського та Миколи Джері з однойменної повісті І.Нечуя-Левицького.

Порівняльна характеристика не зводиться тільки до виявлення спільних і відмінних рис персонажів твору. В центрі уваги ставляться явища життя, а не окремі риси характеру.

Орієнтовний план порівняльної характеристики

Чіпки і Грицька

з роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

1. Вічне протистояння правди і кривди в нашому житті.

2. Боротьба світлих і темних сил у душах Чіпки і Грицька:

а) дитячі та юнацькі роки героїв, формування їх характеру (тяжкі умови життя, наймитування в діда Уласа; вияви жорстокості Чіпки в дитинстві, помірковані вчинки Грицька);

б) ставлення героїв до праці;

в) стосунки героїв із найближчими людьми (любов Чіпки до Галі і до матері змінюється невиправданими вибухами люті і жорстокості; спокійне, лагідне поводження Грицька з дружиною);

г) розуміння героями правди в житті (пошуки правди у Чіпки завершуються пиятикою, злодійством, розбоєм; Грицькова правда – у чесній спокійній праці).

3. Чіпка – “пропаща сила”, Грицько – статечний господар.



Практичне заняття № 13

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ У ШКОЛІ
План

Теоретичні питання

1. Жанрові особливості драматичних творів та особливості їх сприйняття школярами.

2. Організація читання драматичних творів у 5-8 класах.

3. Методи, форми і прийоми вивчення драматичних творів у 9-11 класах.

4. Драматичне мистецтво у позакласній роботі з літератури.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.) вивчення драматичного твору у школі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект вивчення драматичного твору у школі (клас і тема уроку – на Ваш вибір).


Література

Основна:

1. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – К., 2003.

2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

3. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури в середній школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 143 с.

4. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – К., 1995.

Додаткова:

1. Демчук О. Нестандартні уроки з української літератури. 9-11 клас. –Тернопіль: Підручники й посібники, 2000.

2. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 10 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

3. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 11 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

4. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 9 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2005.

5. Нестандартні уроки з української мови та літератури / Упоряд. О.Чхайло. – Вип. 2. – Харків: Основа, 2007.

6. Степанишин Б. Вивчення житті творчості М. Кропивницького // Українська література в школі. – 1998. – № 1. – С. 54-63.

7. Ткаченко Н. Ходосов К. Іван Котляревський у школі. – К.: Рад. школа, 1977.


На перших уроках вивчення драматичного твору у школі необхідно розповісти учням про призначення п’єси та про її побудову. Велике значення має читання п’єси в особах та інсценізація уривків драматичного твору по пам’яті.

Під час вивчення драматичних творів учні з’ясовують проблематику п’єси та особливості її композиції, розкривають основні риси персонажів драми, аналізують мову персонажів драматичного твору;

На сучасному уроці поширені такі види завдань на розвиток творчої та репродуктивної уяви учнів:

– складання режисерських коментарів до окремих яв твору;

– виступ учня у ролі актора із фрагментом п’єси;

– усний опис декорацій або мізансцен у п’єсі;

– аналіз окремих сцен і образів п’єси та мови дійових осіб;

– порівняння п’єси з екранізацією в кіно або на телебаченні;

– написання творчих робіт на основі прочитаної п’єси або переглянутого спектаклю.

Учні разом з учителем повинні відвідувати театральні вистави, переглядати відеозаписи театральних постановок, обговорювати їх. Оволодіти азами драматичного мистецтва у школі допоможе драматичний гурток.



Практичне заняття № 14

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

МОВИ І СТИЛЮ ПИСЬМЕННИКА В ШКОЛІ
План

Теоретичні питання

1. Методи, форми і прийоми вивчення мови художнього твору.

2. Методи, форми і прийоми вивчення стилю письменника.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.), вивчення мови художнього твору або стилю письменника (клас і тема уроку – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект уроку вивчення мови художнього твору або стилю письменника (клас і тема уроку – на Ваш вибір).


Література

Основна:

1. Наукові основи методики української літератури / Ред. і упоряд. Н.Волошина. – Київ, 2002.

2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – Київ, 2000.

3. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004.

4. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – Київ, 1995.

Додаткова:

1. Авраменко О., Дмитренко Г. Українська література: Книжка для вчителя. 7 клас. – Київ: Грамота, 2007.

2. Дяченко-Лисенко Л., Коваленко С. Українська література за новою програмою. 8 клас. – Київ: Шкільний світ, 2008.

3. Кривка М. Українська література. Плани-конспекти. 11 клас. – Харків: Ранок, 2007.

4. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 10 клас. Інтегровані уроки. – Харків: Ранок, 2004.

5. Паращич В. Українська література: Плани-конспекти для шкіл з українською мовою навчання. 8 клас. – Харків: Ранок, 2008.

6. Чупринін О. Сучасний урок української літератури в 6 класі. – Харків: Основи, 2006.

7. Чупринін О. Усі уроки української літератури у 9 класі. І семестр. – Харків: Основи, 2007.


Спостереження над мовою художнього твору ведеться в усіх класах з різним ступенем повноти. Аналіз мови художнього твору – одна з найважливіших ланок у вивченні учнями художнього твору. Діти повинні бачити різні способи художнього вираження думки. Їх увагу треба зосередити на характері авторської інтонації, на синтаксичних особливостях, на звуковій організації мови, на прикладах показати, що художні засоби існують не самі по собі, а несуть велике художнє навантаження. Слід розмежовувати мову автора і мову дійових осіб. Важливо усвідомити, що художній твір – не сума художніх елементів, а естетична нероздільність форми та змісту.

Уроки вивчення стилю письменника проводяться в старших класах після опрацювання життя і творчості письменника. Індивідуальний стиль письменника – це не тільки вивчення своєрідності мови його автора. Стиль включає в себе і сукупність найголовніших ідейно-тематичних особливостей творчості письменника: тематику, ідейне спрямування, добір життєвого матеріалу, своєрідність викладу матеріалу (композиційні прийоми, прийоми творення характерів). Аналізуючи стиль письменника, необхідно звернути увагу й на улюблені жанри письменника, розвиток традицій і риси новаторства у його творчості.


Практичне заняття № 15

ІННОВАЦІЙНІ (КОМП’ЮТЕРНІ, ПРОЕКТНІ, ІНТЕРАКТИВНІ) ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
План

Теоретичні питання

1. Мета, завдання і види інноваційних технологій навчання.

2. Комп’ютерні та мультимедійні технології, їх роль у активізації учнів на роках української літератури.

3. Інтерактивні технології навчання, їх різновиди і специфіка.

4. Сутність проектних технологій навчання, їх класифікація.

Практичне завдання

1. Продемонструвати фрагмент уроку (15-17 хв.), на якому застосовано інноваційні технології навчання (клас і тема уроку – на Ваш вибір).



Випереджувальне завдання

1. Скласти план-конспект уроку літератури, на якому застосовано інноваційні форми навчання (клас і тема уроку – на Ваш вибір).


Література

  1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. – Київ: Академвидав, 2004.

  2. Єргіна О. Сучасний урок і мультимедійні технології: досвід і перспектива // Комп'ютер у школі та сім'ї. – Киiв, 2008. – № 2. – С. 12.

  3. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури / упоряд. К.Голобородько, Н.Ткаченко. – Харків: Основи, 2007.

  4. Інтерактивні уроки з української мови та літератури / упоряд. Н.Кучерук, Н.Полицька, Н.Полицький. – Харків: Основи, 2007.

  5. Когут О. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. –Тернопіль: Астон, 2005.

  6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ, 2003.

  7. Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

  8. Радченко І. Майстер-клас: мультимедійні жанри // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – Киiв, 2008. – № 10. – С. 8-16.

  9. Ракута В. Використання засобів мультимедія в позакласній роботі // Комп'ютер у школі та сім'ї. – Киiв, 2007. – № 6. – С. 38-40.

  10. Смирнова-Трибульска Є. Програма для створення мультимедійних тестів Hot Potatoes // Комп'ютер у школі та сім'ї. – Киiв, 2007. – № 5. – С. 32-35.

Одним із важливих напрямків розвитку шкільної освіти є розробка і введення прогресивних педагогічних технологій, які будуються на новій освітній парадигмі – особистісно орієнтованій. До таких технологій належать комп’ютерні, проектні та інтерактивні технології навчання.



Комп’ютерні технології сприяють не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, їх застосування дозволяє зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

Є такі види комп’ютерних технологій: інформативні, бібліотечні, технології освітнього менеджменту, інтелектуально-експертні, навчально-методичні.

Використання комп’ютерних технологій на уроках української літератури може відбуватися різними способами. Серед зазначених технологій використовуються такі їх види: інформаційні технології; електронні підручники; окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації); розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат- презентації, web-сторінки).

На сучасних уроках літератури поширені комп’ютерні презентації (за допомогою програми Power Point), наприклад: презентації для лекційного викладу матеріалу; презентації для повторювально-узагальнювальних уроків; презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Урок літератури може проводитися і з мультимедійним супроводом. Мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. Усі інтерактивні технології можна умовно розподілити на 4 групи за формами (моделями) навчання:


  • Інтерактивні технології кооперативного навчання. До них належить парна і групова робота: робота в парах і четвірках, „Ротаційні трійки”, „Карусель”, „Діалог”, „Синтез думок”, „Спільний проект”, „Коло ідей”, „Акваріум”, „Пошук інформації”. Ці технології можна застосувати на початку уроку замість опитування, на уроках засвоєння і уроках застосування знань, умінь і навичок, вони можуть бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

  • Інтерактивні технології колективно-групового навчання. До них належать такі технології: „Обговорення в загальному колі”, „Мікрофон”, „Незакінчені речення”, „Мозковий штурм” „Броунівський рух”, „Ажурна пилка” („Джиг-со”), „Аналіз ситуації” („Case-метод”), „Вирішення проблем”, „Дерево рішень”. Ці інтерактивні технології передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

  • Технології ситуативного моделювання – це передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються, застосування рольової гри у навчанні. Є такі різновиди інтерактивних технологій цієї групи: „Симуляції або імітаційні ігри”, „Спрощене судове слухання” („Cyд prose”), „Громадські слухання”, „Рольова гра”. При застосуванні технологій ситуативного моделювання вчитель повинен прослідкувати, щоб гра була підпорядкована визначеній дидактичній меті.

  • Технології опрацювання дискусійних питань. У світовій практиці використання дискусії у навчанні дуже поширене і має багато варіантів організації обміну думок між учасниками, різні технології проведення дискусії і опрацювання дискусійних питань. Серед них є такі види організації дискусій: „Метод ПРЕС” („PRES”, „MGGO”), „Займи позицію”, „Зміни позицію”, „Неперервна шкала думок” (Континуум”, „Нескінченний ланцюжок”), „Дискусія”, „Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу”, „Оцінювальна дискусія”, „Дебати”. Найчастіше технології опрацювання дискусійних питань застосовують на основі матеріалу, вивченого на попередньому уроці.

Сутність проектної технології полягає не лише у розв’язанні однієї або кількох проблем, а й у демонстрації практичного застосуванні надбаних знань.

Основні етапи створення проекту такі: постановка проблеми, дослідження, пошук шляхів розв’язання, апробація версій, конструювання проекту, його захист, корекція та впровадження.

У школі використовують такі види проектів::


  • дослідницькі проекти, що наближені до справжнього наукового дослідження;

  • творчі проекти, що не мають детально опрацьованої структури (спільна газета, твір, відеофільм, драматизація тощо);

  • пригодницькі та ігрові проекти, які теж не мають чіткої структури (історичні особи, вигадані герої, які імітують офіційні та ділові взаємини);

  • інформаційні проекти, зорієнтовані на збирання інформації;

  • практично-організаційні проекти, спрямовані на вироблен-ня конкретної програми дій, методичних рекомендацій.

Проект може бути монопредметним, міжпредметним і надпредметним.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові.

За характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності розрізняють кооперативні, змагальні, конкурсні проекти.
Практичне заняття № 16



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал