Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка3/7
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.19 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7
Тема 12 Система письмових робіт із літератури

та розвиток мови учнів
Роль і місце письмових творів у системі шкільного курсу літератури. Загальні вимоги до письмових творів: чітке ідейне спрямування, розвиток самостійного мислення й творчих здібностей учнів, глибоке знання літературного матеріалу, вміння аналізувати художній твір в єдності змісту і форми, логічно-послідовний виклад, бездоганне володіння мовою.

Уроки розвитку мовлення та їх особливості.

Творчі завдання як засіб збудження в учнів інтересу до літератури.

Система письмових робіт у різних класах, її принципи. Підготовка до написання письмових робіт. Методика навчальних творів. Твори класні й домашні. Плани творів, їх види, педагогічне значення й допоміжна роль.



Види письмових робіт у 5 – 8 класах: переказ, індивідуальна характеристика персонажа, твір-роздум, твір із досвіду, за малюнком, твір-опис природи.

Види письмових робіт у 9 – 11 класах:

виклад за сюжетом літературного твору;

твір типу характеристики персонажів (індивідуальна, порівняльна, групова характеристика героїв);

літературознавчий аналіз окремого твору;

твір публіцистичного характеру (есе, стаття, роздум);

твір на літературну тему узагальнюючого характеру;

творчі роботи учнів (нарис, оповідання, вірш);

рецензії та анотації художніх творів;

реферати і доповіді.

Методика перевірки письмових робіт та їх аналіз. Норми оцінки письмових творів.

Тема 13 Технічні засоби та наочність на уроках літератури

Зростаюча роль технічних засобів навчання (ТЗН) у сучасному навчально-виховному процесі. Основні принципи використання ТЗН на уроках літератури. Визначення найбільш доцільної форми використання ТЗН при вивченні літератури.

Види технічних засобів: аудіовізуальні, екранні, звукові. Методика використання ТЗН на вступних заняттях, у процесі вивчення біографії письменника, художнього твору, на підсумкових заняттях та при повторенні. Використання навчального та художнього кіно, спеціальних радіо- й телепередач на уроках і в позаурочний час.

Наочність на уроках літератури та її педагогічне значення. Методика та педагогічна доцільність використання творів живопису, фотографії, альбомів, монтажів різних видів.





Тема 14 Організація та методика факультативних занять

із української літератури
Факультативні заняття з літератури як специфічна форма літературної освіти учнів. Організація факультативів. Принцип добровільності навчання на факультативних заняттях. Зміст і побудова факультативних курсів, їх ідейно-виховна спрямованість та педагогічна мета.

Характеристика програм факультативних занять, особливості їх побудови, залежність від конкретних місцевих умов. Піднесення рівня літературної освіти учнів, вироблення вмінь та навичок самостійної дослідницької роботи учнів, що мають певне літературне обдарування, та розвиток їх творчих здібностей; професійна орієнтація учнів на філологічні спеціальності.

Методика проведення факультативних занять. Індивідуальна робота при вивченні факультативного курсу. Наближення методики факультативних занять до методики викладання літератури у вищих навчальних закладах.

Методи факультативних занять із літератури, їхня спільність та відмінність від методів вивчення основного курсу літератури. Стисла характеристика цих методів:

лекція, її наближення до вузівського типу лекції; оглядова та настановча лекції;

семінарські заняття;

самостійна аналітична робота учнів над художніми творами (учнівські доповіді, повідомлення та реферати, самостійне ознайомлення учнів із текстом художнього твору та його аналіз, опрацювання літературно-критичних джерел тощо);

бесіда;


практичні заняття (колективні спостереження над художньою формою твору, дослідження образотворчих засобів тощо);

курсова робота учнів, її принципова відмінність від звичайного учнівського твору.

Підсумкові комбіновані заняття (наукові учнівські конференції, літературні вечори тощо).

Види письмових робіт на факультативних заняттях. Спільне та відмінне між ними та звичайними учнівськими творами. Конспектування навчального матеріалу та його відмінність від подібної роботи на уроках.

Зв’язок факультативних занять із навчанням у вузі. Участь учнів у науковій роботі вузів (студентські наукові гуртки, виступи на наукових конференціях тощо).

Принцип диференціації навчального процесу та особливості індивідуальної роботи з учнями в процесі факультативних занять.

Тема 15 Система позакласної роботи з літератури

Роль і педагогічна мета позакласної роботи з літератури. Поглиблення літературної освіти та естетичний розвиток учнів, ідейно-виховне спрямування позакласної роботи з літератури.

Літературний гурток. Найпоширеніші види літературних гуртків: поглибленого вивчення програмного матеріалу, літературно-творчий, літературно-драматичний, виразного читання, літературно-краєзнавчий, фольклорний. Конкретний зміст роботи гуртків.

Організація позакласного читання.

Літературна преса в школі. Випуск літературних газет, альманахів, альбомів, ведення літературного календаря, літературна картографія.

Колективне відвідування театрів, кіно. Письмові твори за переглянутими кінофільмами та спектаклями. Виготовлення фотомонтажів. Проведення обговорень відвіданих кінофільмів та театральних спектаклів.

Літературні екскурсії, їх педагогічна мета. Їх види: екскурсії до літературних музеїв, по місцях, пов’язаних із життям і творчістю письменників або описаних у художній літературі, екскурсії на природу, до визначних культурних центрів та ін. Узагальнення матеріалів екскурсії.

Індивідуальна робота з учнями в рамках позакласної роботи. Розвиток літературних здібностей творчо обдарованих учнів.

Народознавча робота в літературних гуртках.
Тема 16 Викладання літератури

в середніх навчальних закладах різних типів
Викладання літератури в загальноосвітній середній школі:

з українською мовою навчання;

з російською мовою навчання.

Вивчення літератури в школах та класах з поглибленим її вивченням; у педагогічних класах, ліцеях, гімназіях, приватних школах.

Особливості викладання літератури в школах працюючої молоді (вечірніх школах): наявність життєвого досвіду в учнів, брак часу для самостійної роботи, для читання художніх творів, зростаюча питома вага класного читання, самостійне засвоєння вивченого матеріалу.

Специфіка вивчення літератури в очно-заочних школах: зростаюча питома вага самостійної роботи учнів, потреба ширшого контролю з метою виявлення недостатньо засвоєних розділів та питань програми.

Особливості вивчення літератури в школах-інтернатах: наявність умов для посиленого контролю за виконанням домашніх завдань, за організацією позакласного читання, для індивідуальної роботи з учнями; добра забезпеченість текстами художніх творів. Порівняно важчий контингент учнів. Зростаюче значення індивідуальної роботи з учнями, особистих доброзичливих стосунків між учителем та учнем.

Викладання літератури в середніх спеціальних навчальних закладах: деяке скорочення часу, відведеного на курс літератури; погляд на літературу як на неосновний у порівнянні з фаховими дисциплінами предмет; можливості для широкого використання ТЗН.

Профтехучилища, що за особливостями викладання літератури наближені до спеціальних середніх закладів. Відсутність спеціальних підручників та посібників, де б були враховані ці особливості. Брак досвіду викладання літератури в профтехучилищах. Програми, підручники з літератури, призначені для середніх шкіл різних типів.
6. Теми практичних занять / A gyakorlati órák témája




Назва теми / A téma címe

Кількість

Годин


Óraszám

1.

ШКІЛЬНА ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1

2.

ШКІЛЬНІ ПІДРУЧНИКИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1

3.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ. КАЛЕНДАРНЕ ТА ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

1

4.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ТИПИ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1

5.

ВСТУПНІ ТА ОГЛЯДОВІ ТЕМИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1

6.

ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКА В ШКОЛІ

1

7.

ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ У 5-6 КЛАСАХ

1

8.

ВИВЧЕННЯ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ У 5-6 КЛАСАХ

1

9.

ВИВЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ В ШКОЛІ

1

10.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ У 7-8 КЛАСАХ

1

11.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ У 7-8 КЛАСАХ

1

12.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ПЕРСОНАЖІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (ІНДИВІДУАЛЬНА, ГРУПОВА ТА ПОРІВНЯЛЬНА)

1

13.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ У ШКОЛІ

1

14.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ

МОВИ І СТИЛЮ ПИСЬМЕННИКА В ШКОЛІ

1

15.

ІННОВАЦІЙНІ (КОМП’ЮТЕРНІ, ПРОЕКТНІ, ІНТЕРАКТИВНІ) ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

1

16.

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1







16


Практичне заняття № 1

ШКІЛЬНА ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
План

Теоретичні питання

1. Мета і завдання навчання, поставлені перед учителем програмою з української літератури.

2. Концепція програми з української літератури.

3. Специфіка програми з української літератури для основної (5-9 класи) та старшої (9-11 класи) школи.


Література

  1. Календарно-тематичне планування. Українська мова та література. 5-11 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.

  2. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – Київ, 2003.

  3. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – Київ, 2000.

  4. Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи / за заг. редакцією Р.Мовчан. – Київ: Ірпінь, 2005.

Програма з української літератури укладена на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти. У ній враховано сьогоднішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної і старшої школи. Згідно цієї програми з української літератури, метою шкільного курсу вивчення української літератури є:

– підвищення загальної освіченості громадянина України;

– всебічний розвиток і духовне збагачення особистості;

– виховання національно свідомого громадянина України;

– формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.



Завдання навчального предмета „Українська література” ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістових лініях, акцентованих у „Державному стандарті...”. Найважливішими із них є:

  1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова і підняття загальної освіченості учнів, формування у них читацької культури і естетичного смаку.

  2. Формування стійкого інтересу до української літератури, повернення втраченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача й шанувальника.

  3. Формування гуманістичного світогляду, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів.

  4. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.

  5. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному аспектах, у міжпредметних зв’язках.

  6. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

  7. Вироблення вміння застосовувати набуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.


Концепція програми передбачає виховання естетично розвиненої, духовно багатої людини, гуманіста, громадянина, українця, європейця.

Відповідно до Державного стандарту програмою з української літератури передбачається „формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме не-обхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в сус-пільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”. У ній втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвит-ку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному жит-ті. Вивчення в загальноосвітній школі української літератури забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

– соціальні компетентності (активна участь у суспіль-ному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, розвиток комунікативних якостей; здатність розв'язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

– мотиваційні компетентності (розвиток творчих здіб-ностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

– функціональні компетентності: естетична, культуро-логічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Програма з української літератури складається з двох частин: основна школа (5–9 класи) і старша школа (10–11 класи), кожна з яких має свої особливості. Відповідно до Державного стандарту вивченням предмета „українська література” в ОСНОВНІЙ ШКОЛІ (5-9 класи) закладається основа загальної освіченості учнів, їхньої естетико-літературної підготовленості, формування суспільно-ціннісних орієнтирів, спроможності вчитися надалі. Передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів біографії письменників тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними у процесі читання творів та їх аналізу.

Курс української літератури у 5–8 класах структурований за такими загальними тематичними блоками: 5 клас („Світ фантазії, мудрості”, „Історичне минуле нашого народу”, „Рідна Україна. Світ природи”), 6 клас („Загадково прекрасна і славна давнина України”, „Я і світ”, „Гумористичні твори”, „Пригоди і романтика”), 7 клас („Із пісенних скарбів”, „Про далекі минулі часи”, „Ти знаєш, що ти людина?”, „Ми – українці”), 8 клас („Усна народна творчість”, „З давньої літератури”, „Світ української поезії”, „Український гумор і сатира”, „Національна драма”, „З української прози”). До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. В 5–6 класах в основному це твори, написані спеціально для дітей і про дітей, твори з казковим, фантастичним сюжетом. У цілому акценти зроблено насамперед на сучасних, близьких до свідомості сучасної дитини текстах. Враховано також і необхідність тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Особливістю вивчення української літератури в останній ланці основної школи – у 9 класі – є те, що тут застосовано історико-хронологічний підхід. Саме з цього класу починається вивчення художніх творів у контексті історико-літературного процесу. Це пояснюється насамперед тим, що в центр цього вивчення ставиться детальніше, аніж то було в попередніх класах, вивчення творчості Тараса Шевченка. З його творчістю мають ознайомитися однаково глибоко всі школярі, незалежно від того, в яких профільних класах вони навчатимуться надалі. Курс української літератури в 9 класі закінчується окремим блоком ознайомлення з деякими художніми взірцями XX століття. Таким чином, учні випускного класу основної школи цілеспрямовано долучаються до сучасної літератури.


Практичне заняття № 2

ШКІЛЬНІ ПІДРУЧНИКИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
План

Теоретичні питання

1. Вимоги до підручника літератури.

2. Відповідність шкільних підручників з української літератури вимогам сучасної методичної науки.

3. Авторські підручники з української літератури.



Практичне завдання

  1. Проаналізувати і порівняти підручники з літератури:

а) Мовчан Р. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Генеза, 2006;

б) Мовчан Р. Українська література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Генеза, 2006.

в) Авраменко О., Шабельникова Л. Українська література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Грамота, 2006.
Література

1. Календарно-тематичне планування. Українська мова та література. 5-11 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.

2. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – Київ, 2003.

3. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – Київ, 2000.

4. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури. – Тернопіль: „Підручники і посібники”, 2004.

5. Підручники з української літератури для середньої школи.

6. Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи / за заг. редакцією Р.Мовчан. – Київ: Ірпінь, 2005.

Підручники з української літератури для сучасної школи створені на основі діючої програми для загальноосвітніх навчальних закладів (Київ, 2005). Сучасна методична наука ставить перед укладачами підручників завдання здійснювати диференційований підхід до навчання учнів, тобто у межах одного підручника варто подати три типи викладу навчального матеріалу:

інформативного характеру (відомості про літературний процес, біографії письменників, художні тексти, коментар до них);

творчого характеру (матеріал, що скеровує учнів на засвоєння програми за допомогою поданих у підручнику додаткових джерел: мемуарів, епістолярію, планів і порад до самостійного аналізу);

науково-дослідного характеру (матеріал, що розрахований на поглиблене вивчення літератури із залученням доступних учневі літературознавчих і літературно-критичних джерел).


Схема аналізу шкільного підручника

з української літератури

  1. Автори підручника, назва, рік видання, видавництво.

  2. Зміст підручника, відповідність навчального матеріалу шкільній програмі.

  3. Структура підручника (розділи, додатки, дидактичний апарат, літературознавчий словничок).

  4. Наявність завдань інформативного, творчого та науково-дослідного характеру.

  5. Наявність ілюстративного матеріалу, його призначення, естетичне оформлення.

  6. Зміст і характер завдань для повторення і узагальнення.

  7. Зміст і характер завдань для самостійної роботи.

  8. Зовнішнє оформлення підручника.

  9. Висновки, зауваження та пропозиції.


Практичне заняття № 3

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ.

КАЛЕНДАРНЕ ТА ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
План

Теоретичні питання

1. Календарне планування вчителя, вимоги до його складання.

2. Поурочне планування вчителя. Структура конспекту уроку вчителя української літератури. Підготовка вчителя до уроку.

3. Складові частини плану-конспекту уроку літератури.



Практичне завдання

1. Скласти календарне планування на один семестр (5, 6, 7 або 8 клас – на вибір студентів).


Література

1. Календарно-тематичне планування. Українська мова та література. 5-11 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.

2. Наукові основи методики літератури / за ред. Н.Волошиної. – Київ, 2003.

3. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – Київ, 2000.

4. Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи / за заг. редакцією Р.Мовчан. – Київ: Ірпінь, 2005.
Календарне планування складається на основі діючої програми з української літератури на один семестр або на рік і має вигляд таблиці, у яку вчитель вписує всі теми уроків, які проводитимуться під час семестру:

№ уроку

Тема уроку

Кількість годин

Теорія літератури

Обладнання
















У календарне планування слід ввести передбачені програмою (для кожного класу інша кількість) уроки позакласного читання, уроки розвитку зв’язного мовлення, уроки літератури рідного краю, а також уроки тематичної атестації.

Поурочний план – це стислий конспект матеріалу, що вивчатиметься на уроці. Студент визначає і записує в конспекті:

тему уроку;

мету (навчальну, виховну і розвиваючу);

метод проведення уроку (бесіда, самостійне опрацювання матеріалу, лекція; коли ж єдиного методу для всіх етапів уроку нема, то зручніше конкретизувати в конспекті кожен етап уроку);

наочність і технічні засоби навчання (у конспекті в кожному конкретному випадку вказується, що і як буде використано);

міжпредметні зв’язки;

тип уроку;

список використаної літератури;

епіграф до уроку.

Основною частиною конспекту вчителя є хід уроку, складовими частинами якого найчастіше є:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

ІV. Закріплення вивченого.

V. Пояснення домашнього завдання.

VІ. Підсумок уроку.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал