Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка2/7
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.19 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

ІІ. ЗМІСТ ПРОГРАМИ



Тема 1 Викладання літератури в середній школі

на сучасному етапі розвитку суспільства

Роль і місце літератури як шкільного предмета в системі шкільної освіти. Визначальна освітньо-виховна роль літератури у формуванні світогляду, моралі, етики учнів, у підготовці їх до майбутньої трудової діяльності.

Неухильне вдосконалення навчально-виховного процесу на уроках літератури, розвиток методів викладання, використання допоміжних матеріалів (посібників для вчителів, праць методичного характеру, унаочнення), впровадження технічних засобів у навчальний процес, використання комп’ютерів у викладанні літератури.

Посилення вимог до якості викладання, ідейно-виховного та освітнього рівня учнів, підготовка їх до продуктивної праці. Вплив технічного прогресу на навчальний процес.

Літературна освіта учнів у зв’язку з розвитком літературного процесу, зі змінами психологічних особливостей і пізнавальних можливостей учнів.

Література і розвиток науково-технічного прогресу.



Тема 2 Література як вид мистецтва і як шкільний предмет.

Методика викладання літератури як наукова дисципліна

Методика викладання літератури в школі як наука, що стоїть на стику літературознавства і педагогіки. Залежність методики від специфіки літератури як виду мистецтва, з одного боку, та від освітньо-виховних завдань, що реалізуються в процесі вивчення літератури в школі як навчального предмету – з другого.

Зв’язок методики літератури з іншими вузівськими предметами: літературознавством, психологією, педагогікою, історією, методикою мови. Визначна роль літератури як шкільного предмета у вихованні учнів, всебічному, гармонійному розвитку особистості. Зміст виховання в процесі вивчення літератури в середній школі включає:

– виховання розуміння пріоритетного значення загальнолюдських цінностей добра, справедливості, совісті, милосердя;

– виховання національної гідності, усвідомлення історичного коріння народу;

– формування високої моралі;

– виховання патріотизму, поваги до інших народів;

– виховання любові та сумлінного ставлення до праці, психологічна підготовка до майбутньої трудової діяльності;

– естетичне виховання: розвиток художніх смаків, виховання почуття прекрасного, любові до природи, мистецтва;

– екологічне виховання: розуміння нерозривного зв’язку людини з навколишнім природним середовищем, прагнення берегти природу, захищати її та збагачувати.

Предмет методики – форми, методи і прийоми вивчення історико-літературного процесу, насамперед аналізу художніх творів у школі, та гармонійний розвиток особистості при вивченні літератури. Роль і завдання методики літератури у викладанні літератури в школі. Місце методики літератури в системі підготовки вчителя в університеті. Провідна роль педагогічних університетів у веденні науково-дослідної роботи в галузі методики.

Два ступені навчання літератури: пропедевтичний (або початковий) у 5-8 класах і систематичний курс, побудований на основі історико-літературного процесу в 9-11 класах.

Методи дослідження в методиці: а) вивчення й узагальнення досвіду викладання літератури в школі; б) науковий експеримент.



Тема 3 Шляхи розвитку української методики літератури

Розвиток шкільної освіти на Україні у ХVІ – ХІХ ст. Стан шкільної освіти за часів козаччини. П.Алеппський про освіту українців. Перші українські гімназії. Києво-Могилянська академія.

Г.Сковорода, його вчительська діяльність. Боротьба Т.Шевчен-ка за розвиток школи для народу, його “Букварь южнорусский”. Значення педагогічної діяльності П.Куліша, його “Граматики” для українських шкіл. Розробка правопису української мови.

Погляди І.Франка на викладання літератури в школі.

Педагогічна діяльність Х.Д.Алчевської (1841 – 1920).

Методика літератури кінця ХІХ-поч. ХХст. Вклад Б.Грінченка у розвиток української шкільної освіти. Художні твори С.Васильченка про долю вчителя. Дискусії 20-х рр. про деякі положення викладання літератури в школі.

Основні праці О.Дорошкевича, П.Волинського. Погляди В.Сухомлинського на викладання літератури в школі.

Науково-методична діяльність Т.Бугайко, О.Мазуркевича та ін. Педагогічна діяльність М.Рильського, його погляди на вивчення літератури в школі.

Методика літератури на сучасному етапі. Створення альтернативних програм та шкільних підручників, впровадження їх у практику. Право вчителя обирати програму з літератури, вносити до неї доцільні зміни, вільно оперувати часом, відведеним на вивчення тих чи інших тем.

Основні проблеми сучасної методики літератури:

підвищення якості навчального процесу;

дальший розвиток теорії та практики уроку;

вдосконалення методів і прийомів, що відповідають сучасним вимогам до уроку;

створення повноцінних підручників;

розробка теорії шкільного аналізу;

створення методики використання технічних засобів навчання, комп’ютеризації навчання, навчальних телепередач та широке впровадження їх у життя.

Відсутність цілісної концепції викладання літератури в школі як істотна вада організації навчально-виховного процесу.

Пошуки вчителів-новаторів у створенні нових форм, методів і прийомів викладання літератури, поширення передового досвіду. Науково-педагогічна діяльність учителів В.Цимбалюка, Б.Степанишина, В.Неділька, Є.Пасічника, Н.Волошиної, О.Бандури, Є.Кучеренко, О.Довгої, О.Демчука, М.Девдери та ін.

Основні центри науково-методичної думки на Україні. Лабораторія методики літератури Науково-дослідного інституту педагогіки України. Науково-навчальна лабораторія методики викладання мови та літератури у вищій та середній школі Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Кафедра теорії та методики літератури Одеського державного університету. Кафедра методики мови та літератури Київського педагогічного університету ім. М.Драгоманова.

Кабінет української мови та літератури Республіканського інституту вдосконалення вчителів. Кабінети української мови та літератури обласних інститутів удосконалення вчителів та їх роль у розвитку методики. Районні методичні кабінети. Шкільні та міжшкільні методичні об’єднання вчителів української мови та літератури, їх роль в організації викладання в школі. Порядок атестації вчителів.

Науково-методична преса. Журнали “Дивослово”, “Українська мова і література в школі”, “Українська література в загальноосвітній школі”, “Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах”. Питання методики літератури на сторінках інших періодичних видань.
Тема 4 Основні положення,

зміст і структура шкільного курсу літератури
Визначення змісту й обсягу шкільної літературної освіти – одне з основних досягнень методики літератури.

Структура та зміст шкільного курсу літератури:

1. Пояснювальне читання в 1 – 4 класах.

2. Хронологічно-тематичний принцип побудови курсу літератури в 5-7 класах.

3. Пропедевтичний характер курсу літератури у 8-х класах.

4. Історико-літературний курс та основні закономірності розвитку літератури – зміст курсу в 9 – 11 класах.

5. Елементи теорії літератури в 5 – 8 кл. Найважливіші положення теорії літератури у 9 – ІІ класах.

Програми з літератури 5 – 1 класів середньої школи, їх варіанти: Науково-дослідного інституту педагогіки АН України, Інституту літератури ім. Т.Шевченка АН України, Київського державного університету ім.Т.Шевченка, їх зміст, структура, підхід до вивчення літератури. Надана вчителеві можливість вибору програми та внесення змін до неї.

Планування роботи вчителя літератури. Календарні плани. Їх роль у виробленні чіткої системи вивчення літератури та забезпеченні різноманітності форм і методів навчання. Поурочне планування. Його значення в системі підготовки вчителя до уроку. Тематичне планування. Поурочний план як особистий робочий документ учителя. Вільний вибір форми поурочного плану вчителем.

Тема 5 Учитель літератури та його роль

у навчально-виховному процесі

Учитель літератури та його роль у навчанні й вихованні учнів.

Підготовка вчителя літератури в педагогічних вузах. Вимоги до вчителя літератури: професіоналізм, широка ерудиція, високі моральні якості, інтелігентність, розвинені естетичні смаки. Володіння навиками ораторського мистецтва, певний артистизм. Достатня психологічна підготовка, вміння встановити дружні контакти з класним колективом і кожним учнем зокрема.

Наукова організація праці вчителя літератури. Використання методичної та довідкової літератури.

Підготовка вчителя до уроку. Опрацювання текстів художніх творів, літературознавчих матеріалів. Добір ТЗН, унаочнення різних видів. Вибір структурної форми уроку, методів та прийомів опрацювання матеріалу, перевірки домашнього завдання тощо.

Тема 6 Навчальні кабінети літератури

Підвищення ефективності вивчення літератури в умовах кабінетної системи. Види кабінетів, їх типове обладнання:

бібліотека програмних творів із літератури, словники та посібники для учнів та вчителів;

аудіовізуальні ТЗН, звукова та екранна апаратура, фонотека, діафільмотека, навчальні слайди;

таблиці, репродукції творів образотворчого мистецтва, альбоми та матеріали, присвячені творчості окремих письменників, інші види унаочнення;

картотека літературознавчих та методичних праць;

зразки учнівських творів різних типів.

Особливості проведення уроків в умовах кабінетної системи. Широке використання ТЗН та різних видів унаочнення. Забезпечення максимального ідейно-тематичного та емоційного впливу художнього твору на учнів.

Потреба в комп’ютеризації навчального процесу.


Тема 7 Урок як основна форма

навчально-виховного процесу

Поняття про урок, про класно-урочну систему організації навчального процесу.

Особливості уроку літератури: великі можливості для розширення знань про дійсність, для виховного впливу на учнів, їх морально-етичного та естетичного розвитку; сприятливі умови для розвитку самостійного мислення і вироблення власних естетичних смаків; емоційність уроків літератури, що визначається специфікою предмета (література як вид мистецтва).



Види та структурні типи уроків. Уроки-диспути, уроки-семінари, конференції, уроки-дослідження. Види нестандартних уроків літератури, їх особливості та місце у навчальному процесі. Урізноманітнення структурних типів уроку як засіб активізації уваги учнів, а отже, й піднесення ефективності навчально-виховного процесу.

Урок у лекційно-заліковій системі. Пояснення матеріалу блоками на уроках-лекціях.

Урок у системі тематичного навчання. Широкі можливості для глибокого засвоєння програмного матеріалу у зв’язку із збільшенням часу внаслідок введення тематичного опитування. Контроль за засвоєнням учнями матеріалу та оцінка знань учнів при тематичному вивченні матеріалу. Тематична атестація учнів. Форми і прийоми усної і письмової атестації. 12-бальна система оцінювання знань учнів. Заохочувальна та коригуюча роль поточного оцінювання. Навчальні завдання чотирьох рівнів для тематичної атестації учнів.

Підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання. Структура тестових завдань із української літератури. Закриті тестові завдання, завдання на встановлення відповідності (знаходження логічних пар), тестові завдання до літературних тестів. Порядок проходження зовнішнього незалежного оцінювання.


Тема 8 Інноваційні технології навчання
Застосування на уроках літератури прогресивних інноваційних технологій навчання – один із важливих напрямків розвитку шкільної освіти, який будується на новій освітній парадигмі – особистісно орієнтованій. Комп’ютерних, проектні та інтерактивні технології навчання.

Комп’ютерні технології, їх роль у розвитку самостійності і творчих здібностей учнів.

Види комп’ютерних технологій: інформативні, бібліотечні, технології освітнього менеджменту, інтелектуально-експертні, навчально-методичні.

Способи використання комп’ютерних технологій на уроках української літератури: інформаційні технології, електронні підручники, окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації), розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат- презентації, web-сторінки) тощо.

Комп’ютерні презентації на уроках літератури (за допомогою програми Power Point): презентації для лекційного викладу матеріалу. презентації для повторювально-узагальнювальних уроків. презентації для уроків тематичного оцінювання знань та ін.

Мультимедійний супровід викладу навчального матеріалу з української літератури. Мультимедіа – сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Дидактичні можливості та виражальні засоби комп’ютерних технологій, їх спрямування на забезпечення оптимізації процесу навчання.



Інтерактивне навчання на уроках літератури. Мета і завдання інтерактивних технологій. Групи інтерактивних технологій за формами (моделями) навчання:

  • Інтерактивні технології кооперативного навчання (парна і групова робота, робота в парах і четвірках, „Ротаційні трійки”, „Карусель”, „Діалог”, „Синтез думок”, „Спільний проект”, „Коло ідей”, „Акваріум”, „Пошук інформації”). Застосування цих технологій на різних етапах уроку.

  • Інтерактивні технології колективно-групового навчання („Обговорення в загальному колі”, „Мікрофон”, „Незакінчені речення”, „Мозковий штурм” „Броунівський рух”, „Ажурна пилка” („Джиг-со”), „Аналіз ситуації” („Case-метод”), „Вирішення проблем”, „Дерево рішень”). Специфіка проведення уроків із застосуванням технологій колективно-групового навчання.

  • Технології ситуативного моделювання – ігрове моделювання явищ. Вправи „Симуляції або імітаційні ігри”, „Спрощене судове слухання” („Cyд prose”), „Громадські слухання”, „Рольова гра” і т.п. Дидактична мета уроків із застосуванням технологій ситуативного моделювання.

  • Технології опрацювання дискусійних питань. Різні технології проведення дискусії і опрацювання дискусійних питань („Метод ПРЕС” („PRES”, „MGGO”), „Займи позицію”, „Зміни позицію”, „Неперервна шкала думок” (Континуум”, „Нескінченний ланцюжок”), „Дискусія”, „Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу”, „Оцінювальна дискусія”, „Дебати” та ін.). Застосування технологій опрацювання дискусійних питань на уроках української літератури.

Сутність проектної технології. Основні етапи створення проекту. Основні види проектів, які використовують у шкільному навчанні: дослідницькі, творчі, пригодницькі та ігрові проекти, інформаційні проекти, практично-організаційні проекти. Монопредметні, міжпредметні і над предметні проекти. Особистісні, парні, групові проекти. Кооперативні, змагальні, конкурсні проекти.
Тема 9 Форми, методи та методичні прийоми

викладання літератури
Особливості вивчення літератури в 5 – 8 класах, що визначаються навчальним матеріалом та пізнавально-віковими особливостями учнів. Поступове наростання обсягу навчального матеріалу й ускладнення форм і методів роботи від молодших до старших класів.

Поняття про шкільний метод викладання літератури як тип взаємозв’язків між учителем і учнем. Поняття про методичний прийом як явище допоміжного плану, скероване на окремі питання чи аспекти вивчення програмного матеріалу. Вибір методу залежно від мети уроку та літературного матеріалу, від вікових та педагогічних особливостей учнів.



Метод бесіди. Евристична бесіда. Репродуктивна бесіда. Педагогічна суть методу бесіди – учнівські відповіді на поставлені вчителем питання, спрямовані на пошук істини.

Навчальний матеріал, що відповідає особливостям бесіди: літературні твори або уривки з них, використання відомих учням фактів у процесі вивчення вступних та оглядових тем.

Умови для розвитку самостійного мислення й активізації учнів. Глибоке засвоєння матеріалу. Можливість охопити активною участю в роботі більшість учнів класу.

Великі затрати часу на вивчення матеріалу.



Метод лекції. Педагогічна суть методу лекції: послідовний короткий виклад навчального матеріалу вчителем.

Матеріал, який доцільно вивчати методом лекції: вступні та оглядові теми, підсумки вивчення монографічних тем, узагальнення вивченого, аналіз складних літературних творів.

Можливості охоплення в лекції значної кількості навчального матеріалу. Лекція вчителя як зразок логічно-послідовного, емоційного викладу, правильної літературної мови.

Недостатні можливості лекції для активної участі учнів у навчальному процесі.



Метод самостійного вивчення матеріалу. Педагогічна суть методу: самостійне (різною мірою) опрацювання учнями навчального матеріалу під керівництвом і контролем учителя.

Значні можливості розвитку самостійного мислення учнів, оцінки ними літературних творів, вироблення практичних навиків аналізу твору, роботи над літературно-критичними джерелами.

Диференціація методу самостійного навчання: аналіз твору з використанням підручників; за даним учителем планом; за вузловими запитаннями; цілком самостійний аналіз твору чи опрацювання окремого питання. Максимальні можливості для диференційованого підходу, розвитку індивідуальних особливостей учнів.

Складність контролю над засвоєнням матеріалу всіма учнями, розрив між наслідками роботи сильніших і слабших учнів.



Основні методичні прийоми: робота над завданнями підручника, коментоване читання, використання технічних засобів навчання, перегляд навчальних телепередач, літературні екскурсії, колективний перегляд кінофільмів, спектаклів, учнівські доповіді, реферати, різні види самостійної роботи тощо.

Дальше вдосконалення методів, активізація навчально-виховного процесу на уроках літератури – одне з найважливіших завдань методичної науки та шкільної практики.



Проблемне викладання літератури. Проблемність як дидактична форма організації вивчення навчального матеріалу. Педагогічна суть проблемного навчання: вирішення поставлених перед класом навчальних проблем, розвиток самостійного мислення та дослідницьких здібностей учнів. Створення проблемних ситуацій, постановка проблемних питань, використання життєвого та сенсорного досвіду учнів у процесі проблемного навчання.

Міжпредметні зв’язки на уроках української літератури. Зв’язок навчального матеріалу, що вивчається, з життям.

Тема 10 Особливості вивчення різних видів

навчального матеріалу

Оглядові та монографічні теми. Вивчення окремих творів у 5 – 8 класах.

Оглядові теми у програмах із літератури в 5 – 8 класах. Поступове зростання значення оглядових тем, посилення ролі історизму при їх вивченні. Основний метод вивчення оглядових тем – лекція вчителя. Види вступних занять до вивчення оглядових тем. Підсумкові заняття.

Визначальне місце монографічних тем у курсі літератури.

Складові елементи монографічних тем:

біографія письменника;

огляд творів, які не вивчаються текстуально;

текстуальне опрацювання визначених програмою творів.

Розбір окремих творів як основа вивчення курсу літератури 5 – 8 класів.

Види вступних занять до вивчення монографічних тем.



Вивчення біографії письменника як важливий фактор усвідомлення місця його творчості в літературному процесі. Виховне спрямування вивчення біографії. Особлива роль наочності, документальних матеріалів (епістолярій, мемуарна література, біографічні художні твори, кінофільми тощо).

Читання програмних творів. Види читання залежно від жанру й обсягу твору, вікових і психологічних особливостей класу, де твір вивчається. Обов’язкове читання вчителем програмних творів у 5 – 6 класах, класне й домашнє читання творів у 7 – 8 класах. Читання всіма учнями великих епічних творів до початку аналізу як обов’язкова передумова їх ефективного вивчення.

Аналіз окремого твору – основа вивчення шкільного курсу літератури. Специфіка аналізу літературного твору в школі. Підготовка вчителем різнорівневих навчальних завдань для аналізу художніх творів.

Основні принципи аналізу літературних творів: емоційності, що визначається специфікою літератури як виду мистецтва; відповідності методів та прийомів шляху аналізу пізнавальним можливостям та психологічно-віковим особливостям учнів; науковості; необхідність урахування при цьому вимог доступності для учнів матеріалу й наукових положень; використання всіх можливостей, які дає вивчення твору, для виховання учнів, їх всебічного гармонійного розвитку;

Шляхи аналізу художніх творів. Послідовний, пообразний та проблемно-тематичний аналіз як різні форми організації вивчення програмних творів. Цілісний аналіз як обов’язкова вимога вивчення літературних творів у школі. Сутність цілісного аналізу – розбір твору в єдності форми та змісту.

Тема 11 Специфіка вивчення

і прийоми аналізу художніх творів у школі

Особливості читання та роботи над текстом епічних творів. Особливості вивчення епічних творів у 5 – 8 кл.

Вступна бесіда до вивчення епічного твору, її педагогічний зміст. Лексична робота.

Пообразний шлях аналізу епічних творів, його елементи й послідовність: визначення теми твору, аналіз сюжету й композиції як засобу розкриття ідейно-художнього змісту твору; аналіз системи образів-персонажів; образ-персонаж як основна одиниця аналізу; вивчення мови та образотворчих засобів; визначення ідейного змісту твору; висновки про літературний жанр, місце твору в історико-літературному процесі та в творчому доробку автора.

Проблемно-тематичний шлях аналізу: визначення основних тем і проблем твору; окрема тема, проблема як основна одиниця аналізу; встановлення основного конфлікту, групування персонажів залежно від нього; розв’язання основних конфліктів у ході розвитку сюжету, розкриття внутрішнього світу, вчинків, взаємозв’язків головних дійових осіб; визначення ідейного змісту твору; висновки про літературний жанр, місце твору в історико-літературному процесі та в творчому доробку письменника.

Послідовний шлях аналізу: послідовне читання та розбір окремих частин твору; епізод, розділ, глава, сцена як основна одиниця аналізу; спостереження над розвитком сюжету, над композицією твору, над розвитком системи образів-персонажів, над формуванням і розвитком характерів; висновки про ідейний зміст твору на підставі узагальнення послідовного розвитку подій, змін у стосунках персонажів; висновки про літературний жанр, місце твору в історико-літературному процесі та в творчому доробку письменника.

Забезпечення цілісного емоційного сприйняття літературного твору як необхідна умова ефективного вивчення та засвоєння учнями програмного матеріалу.



Аналіз поетичних творів.

Особливе значення безпосереднього емоційного впливу поезії на учнів. Сугестивність ліричних творів.

Вступна бесіда до вивчення поетичних творів, її педагогічний зміст: створення відповідної психологічної настроєвості, використання інших видів мистецтва (музика, живопис). Актуалізація знань та сенсорного досвіду учнів.

Особливе значення художнього читання поетичних творів. Організація читання в 5 – 8 класах.

Розкриття творчого задуму поета, передача його почуттів, переживань та думок. Аналіз системи образотворчих засобів, їх роль у відтворенні певного настрою, у розкритті ідейного змісту поезії. Недоцільність надто докладного розбору поетичного твору.

Аналіз драматичних творів.

Вступні заняття до вивчення драматичних творів. Особлива роль безпосереднього сприйняття драматичних творів (театральні спектаклі, екранізація драматичних творів, телевізійні передачі). Зв’язок між драматургією і театром. Читання п’єси чи її уривків у ролях. З’ясування конфлікту драматичного твору та його специфіки.

Аналіз системи образів-персонажів, їхніх дій, мови як засобів розкриття змісту твору. Доцільність звернення до послідовного аналізу. Висновки про головну ідею твору. Визначення драматургічного жанру п’єси. Місце твору в драматургії. Його сценічна доля.

Вивчення літературно-критичних та літературознавчих праць. Основні прийоми їх вивчення: конспектування, написання рефератів, складання планів.

Вивчення елементів теорії літератури. Основний принцип побудови курсу теорії літератури – розкриття теоретико-літературних положень та понять на матеріалі конкретного літературного твору. Пропедевтичний характер теоретико-літературного матеріалу в 5 – 6 класах. Обсяг і система відомостей із теорії літератури в 5 – 8 класах. Поступова ускладненість у трактуванні теоретико-літературних положень і понять від 5 – 8 класів. Практичне застосування знань із теорії літератури при вивченні історії літератури, аналізі програмних творів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал