Мiнiстерство освiти І науки, молоді та спорту україни уманський державний педагогічний університет імені павла тичини



Pdf просмотр
Сторінка10/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Холерик – людина, що відрізняється (за своїм темпераментом) швидкою ходою, сильними, швидко виникаючими почуттями, що яскраво відбиваються у діях, мовленні, жестах, міміці. І. Павлов відносив холерика до сильного, неврівноваженого типу.
Ядро Я-концепції – самість, автентичність людини, що відрізняє її від інших людей і зберігається протягом усього життя основні уявлення про себе.
Я-ідеальне (Ideal self) – людина, якою, на думку індивіда, він зможе або повинен стати (включаючи прагнення, моральні ідеали і цінності.
Я-концепція – відносно стійка, більш-менш усвідомлена система уявлень особистості про себе, яка переживається нею як неповторна і є основою її самовизначення у світі, взаємодії з іншими людьми, ставлення до себе.
Я-концепція (Self-concept) – загальний паттерн або конфігурація самосприйняття концепція людини проте, якою вона є.
Я-концепція містить у собі компоненти
1) когнітивну – образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості та ін.;
2) емоційну – самоповага, себелюбність, самознищення та ін.;
3) оцінно-вольову – прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу та ін. Я-концепція – передумова і наслідок соціальної взаємодії – визначається соціальним досвідом. Її складові
1) реальне Я – уявлення про себе в дійсному часі
2) ідеальне Я – те, яким суб’єкт, на його думку, повинен стати, орієнтуючись на моральні форми
3) динамічне Я – те, яким суб’єкт має намір стати
4) фантастичне Я – те, яким суб’єкт бажав би стати, якщо це було б можливим.
Я-концепція – важливий структурний елемент психологічного вигляду особистості ідеальне уявлення індивіда про себе як про іншого, що складається в процесі спілкування та діяльності.
Я-образ – результат усвідомлення глибинної суті людини, що дає змогу відрізнити себе від інших людей.

109
С ПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Алексєєва Т. Творити себе (реалізація ідеї самопізнання- самоствердження в сучасній школі) / Таміла Алексєєва // Уроки української. –
2004. – № 10. – С. 42–43.
2.
Артюхова И. От самопознания к самовоспитанию / Ирина Артюхова
// Шкільний психолог. – 2002. – № 3. – С. 18–19.
3.
Балютіна К. Засоби формування у школярів самооцінних суджень / К. Балютіна // Початкова школа. – 2004. – № 4. – С. 19–22.
4.
Бех І. Д. Виховання особистості : наук. видання / Бех І. Д. – К. : Либідь, 2003. – 280 с. – (Особистісно орієнтований підхід теоретико- технологічні засади ; т. 1). – ISBN 966-06-0297-9 (Кн. 1).
5.
Бех І. Д. Виховання особистості : наук. видання / Бех І. Д. – К. : Либідь, 2003. – 344 с. – (Особистісно орієнтований підхід : науково-практичні засади ; т. 2). – ISBN 966-06-0298-7 (Кн. 2).
6.
Бобир О. В. Етикет учителя : [навчально-методичний посібник для ВНЗ / Бобир О. В. – К. : Видавничий Дім Слово, 2009. – 216 с. – ISBN 978-
966-194-000-9 Борова Т. Шляхи формування вмінь самокорекції в учнів загальноосвітніх шкіл / Тетяна Борова // Рідна школа. – 2003. – № 1. – С. 37–39.
8.
Бухлова Н. Самоосвіта й самореалізація особистості / Н. Бухлова // Завуч. – 2003. – № 8. – вкладка.
9.
Волкова Н. П. Педагогіка : посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н. П. Волкова. – К. : Видавничий центр Академія,
2001. – 576 c. – ISBN 966-580-109-0 Волонтери в соціальній роботі / [упоряд. : О. Главник, Н. Романова, Т. Дружченко]. – К. : Главник, 2006. – 128 с. – (серія Бібліотечка соціального працівника. – ISBN 966-8774-24-8 11.
Галузяк В. М. Педагогіка : навчальний посібник / В. М. Галузяк, МІ. Сметанський, В. І. Шахове вид, випр. і доп.]. – Вінниця : «Книга-
Вега», 2003. – 416 с. – ISBN 966-621-131-9 12.
Гільбух ЮЗ. Як учитися і працювати ефективно. НОП для учнів гімназій і ліцеїв / Гільбух ЮЗ е вид, перероб.] – К. : фірма «ВІПОЛ»,
1993. – 128 с. – ISBN S-8238-0166-1 13.
Грибенюк Г. С. Розвиток спроможності спеціаліста до саморегуляції
/ Г. С. Грибенюк // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 3. – С. 89–98.
14.
Демиденко В. К. Самореалізація сутність, становлення, розвиток / В. К. Демиденко // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 2. – С. 31–36. Джон Д’юї. Досвіді освіта / Джон Д’юї пер. з англійської М. Василечко]. – Львів : Кальварія, 2003. – 84 с. – ISBN 966-663-110-5 16.
Еременко Н. И. Профилактика вредных привычек / Еременко Н. И. – Волгоград : Издательство Панорама, 2006. – 80 с. – ISBN 5-9666-0053-8 Життєві кризи особистості : науково-методичний посібник / [ред. рада : В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков та ін.]. – К. : ІЗМН,

110 1998. – 354 с. – (Психологія життєвих криз особистості : у 2 кн., ч. 1). – ISBN
966-597-074-7 Загальна психологія : практикум : навчальний посібник /
Волошина ВВ, Долинська Л. В, Ставицька С. О, Темрук О. В. – е вид. – К. : Каравела, 2005. – 280 с. – ISBN 966-8019-48-2 19.
Занюк С. Мотивація та саморегуляція учня / Сергій Занюк. – К. :
Главник, 2004. – 96 с. – (Психолог. інструментарій. – ISBN 966-8479-07-6 20.
Зязюн І. А. Педагогіка добра : ідеали і реалії : [науково-методичний посібник / Зязюн І. А. – К. : МАУП, 2000. – 312 с. – ISBN 966-608-054-0 21.
Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навчальний посібник
/ С. Г. Карпенчук – е вид, допов. і перероб.]. – К. : Вища школа, 2005. –
343 с. – ISBN 966-642-108-9 22.
Киричук О. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу / Олександр Киричук // Рідна школа. – 2002. – № 5. – С. 28–
30.
23.
Корольчук МС. Психологія схеми, опорні конспекти, методики : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /
Корольчук МС, Крайнюк В. М, Марченко В. М. ; за заг. ред. МС. Корольчука. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 320 с. – ISBN 966-521-306-7 24.
Красовська О. О. Як формувати самосвідомість старшокласників / О. О. Красовська // Шкільний світ. – 1999. – № 22 (54). – С. 11–12.
25.
Критериально-ориентированный нормативный тест умственного развития (КОНТУР) / [под ред. ЮЗ. Гильбуха]. – К. : НПЦ Перспектива, 1998.
– 72 с. – ISBN 966-7038-26-2 Кучерявий ІТ. Творчість – основа розвитку потенційних джерел особистості : [навч. посібник / ІТ. Кучерявий, О. І. Клепіков. – К. : Вища школа, 2000. – 288 с. – ISBN 5-11-004802-9 27.
Лернер ПО жизненном самоопределении школьников / П. Лернер //
Домашнее воспитание. – 2002. – № 5. – С. 2. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – е вид, випр. і доп.]. – Х. : «ОВС»,
2002. – 400 с. – ISBN 966-7858-11-1 29.
Максименко С. Д. Психология поэзии в рисунке / Максименко С. Д,
Яценко Т. С. – К. : Педагогічна преса, 2006. – 80 с. – ISBN 966-7320-78-2 30.
Маценко В. Індивідуальний розвиток дитини / Маценко Віктор. – К. :
Главник, 2007. – 128 с. – (серія Бібліотечка соціального працівника. – ISBN
966-877-14-0 Могильний А. П. Культура і особистість : монографія / Могильний АПК Вища шк., 2002. – 303 с. – ISBN Х
32.
Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник / Мойсеюк Н. Є. – е вид – 1999. – 350 с. – ISBN 966-7199-17-7 33.
Озеркова І. Рольові ігри як технологія самовиховання / І. Озеркова // Завуч. – 2001. – № 23–24 (101–102). – С. 57–61.
34.
Оржеховська В. М. Посібник з самовиховання / Оржеховська В. М,
Хілько Т. В, Кириленко С. В. – К, 1996. – 192 с.

111 35.
Осипова А. А. Общая психокоррекция : [учебное пособие для студентов вузов] / Осипова А. А. – М. : ТЦ Сфера, 2004. – 512 с.
36.
Павленко МС. Тичининська формула українського патріотизму : монографія / Павленко Марина Степанівна. – Умань, 2002. – 180 с. – ISBN
966-7823-15-6 37.
Пасічняк РФ. Соціально-психологічні варіанти особистісного самовизначення в ранній юності / РФ. Пасічняк // Психологія. – 2002. – № 4–5.
– С. 17–19.
38.
Паскар Ю. Тренінг – це можливість самовиховання / Ю. Паскар // Шкільний світ. – 2004. – № 38. – С. 6–7. Педагогічна майстерність : хрестоматія : навч. посіб. / упоряд. : І. А.
Зязюн, Н. Г. Базидевич, Т. Г. Дмитренко та ін. ; за ред. І. А. Зязюна]. – К. : Вища шк., 2006. – 606 сіл 40.
Петрасинський З. Пізнання людей і самого себе – суть самопізнання / З. Петрасинський // Шкільний світ. – 1999. – № 17. – С. 9–13.
41.
Подросток: Сделай себя сам Поведение: от самооценки к поступку //
Домашнее воспитание. – 2003. – № 2. – С. 3–4. Професія соціальний працівник / [упоряд. : О. Главник ; за заг. ред. К. Шендеровський, І. Ткач. – К. : Главник, 2006. – 112 с. – (Бібліотечка соціального працівника. – ISBN 966-8774-01-9 43.
Профилактика социально опасного поведения школьников : система работы образовательных учреждений / [авт.-сост. Е. Ю. Ляпина]. – Волгоград : Учитель, 2007. – 231 с. – ISBN 5-7057-1075-5 Рева Ю. Самоосвіта та творчість підлітків / Рева Ю. // Завуч. – 2002. – С. 6–7.
45.
Рудницька О. П. Педагогіка : загальна та мистецька : навчальний посібник / Рудницька О. ПК с. – ISBN 5-7763-1596-4 Самовиховання в роки ранньої юності // Все для вчителя. – 2000. –
№ 23. – С. 12–13. Самооцінка учня / [упоряд. : С. Максименко, Н. Шевченко, О. Главник]. – К. : Главник, 2004. – 112 с. – (Психол. інструментарій. –
ISBN 966-8479-06-8 48.
Сарібіатов О. Особистий план професійного самовизначення учнів / О. Сарібіатов // Психолог. – 2004. – № 35. – С. 16–17.
49.
Селевко Г. Технология самовоспитания школьников / Селевко Г, Левина О. // Сельская школа. – 2002. – № 2. – С. 30–38.
50.
Селевко Г. Технология самовоспитания школьников. Познай себя /
Селевко Г, Закатова И, Левина О. // Сельская школа. – 2002. – № 5. – С. 46–51.
51.
Сергієєнкова О. П. Вибір стратегії розвитку професійної індивідуальності : Психодіагностика у професії / Сергієєнкова О. ПК Наук. світ, 2004. – 86 с. – ISBN 966-675-344-8 52.
Синельников В. М. Самовиховання як діяльність і його психологічні особливості / В. М. Синельников // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 3. – С. 34–41.
53.
Сіроштан С. Уроки спілкування. Семінар-практикум для батьків /

112 С. Сіроштан // Психолог. – 2006. – № 2–3 (194–195). – С. 29–31. Соціальна педагогіка : підручник за редак. професора
Капської АЙ К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 468 с. – ISBN 966-
364-215-7 55.
Сухомлинский В. А. Сто советов учителю / В. А. Сухомлинський. –
Киев : Радянська школа, 1984. – 254 с.
56.
Тест-опросник личностной зрелости / [под ред. ЮЗ. Гильбуха]. – К.
: НПЦ Перспектива, 1995. – 24 с.
57.
Троицкая И. Формирование саморегуляции у младших школьников /
Троицкая И. // Воспитание школьников. – 2003. – № 6. – С. 15–18.
58.
Трухін І. О. Методи організації самовиховання учнів / І. О. Трухін, ОТ. Шпак // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 3. – С. 5–
16.
59.
Шапарь В. Б. Как читать человека по лицу, почерку, позе, мимике, жестам / В. Б. Шапарь. – Харьков : ООО Книжный клуб Клуб семейного досуга», 2010. – 336 сил 60.
Шапарь В. Б. Курс практической психологии / В. Б. Шапарь. –
Харьков : ООО Книжный клуб Клуб семейного досуга», 2009. – 416 с. – ISBN
978-966-14-0296-5 61.
Шебанова В. І. Особливості комунікації і типу агресивного реагування молодших школярів / В. І. Шебанова // Педагогіка і психологія. –
2001. – № 3–4. – С. 132–142. Шевченко В. Саморозвиток як чинник становлення творчої особистості / В. Шевченко // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 2–3.
– С. 5–6. Шляхи формування вмінь самокорекції в учнів загальноосвітніх шкіл
// Рідна школа. – 2003. – № 1. – С. 7–11.
64.
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції. Активне соціально-психологічне навчання : [навч. посібник / Яценко Т. С. – К. : Вища шк., 2004. – 679 сіл
Д ОДА Т К И
Додаток 1

ПРОГРАМА САМОВИВЧЕННЯ

1. Цінності та ідеали. Які ситуації життя та діяльності тобі найбільше подобаються створювати матеріальні цінності, досліджувати таємниці матеріального світу або закони суспільного життя, вивчати людські характери і стосунки, спілкуватися з різними людьми, виражати себе у художній творчості, розвивати і виявляти власні фізичні можливості, бути ближче до природи, долати різні труднощі і перешкоди, боротися за справедливість таза кращу побудову суспільства, шукати вищі істини
2. Яка головна мета твого життя Про що ти мрієш Чи плануєш ти якісь конкретні кроки на шляху досягнення власної мети
3. Моральна вихованість. Які людські якості ти вважаєте найбільш цінними Які – найгіршими Випиши слова на означення позитивних і негативних якостей у два ряди за значущістю і зістав їх. Це твої моральні цінності. З кого ти береш прикладу мистецтві й житті Хто твої друзі Як ти ставишся до людей Чого в них, на твій погляд, більше позитивного чи негативного
4. До якої групи ти себе відносиш завжди задоволений собою, пишаєшся собою, на зауваження товаришів ображаєшся, вважаєш їх нижчими від себе щодо розуму та підготовки захоплюєшся багатьма товаришами по школі, а у собі бачиш тільки погане незадоволений собою, алей серед товаришів не бачиш гідних поваги, готовий визнати свої помилки, але не вибачаєш їх і іншим незадоволений своїми окремими недоліками, але поважаєш себе за вірність слову, силу волі недоліки товаришів тебе хвилюють, іти шукаєш можливість дати їм добру пораду. Чи намагаєшся ти у конфліктних ситуаціях бути об’єктивним і готовим визнати власну провину
5. Вольові якості Чи вмієш ти своєчасно виконувати заплановані тобою або звичайні потрібні справи, чи не відкладаєш їх постійно на майбутнє Яким ти є витриманим чи запальним, рішучим чині, чи можеш ти протистояти хибному впливу
6. Здібності й інтереси Що тебе найбільше цікавить наука, мистецтво, техніка, робота з людьми, спілкування з природою Інтерес до тієї чи іншої діяльності свідчить про здібності розумові, художні або практичні. Чим ти оволодіваєш найлегше Знай, що легкість засвоєння – важливий показник здібностей. Які книги ти читаєш
7. Ставлення до праці. До якої групи ти себе відносиш працю вважаєш неприємним обов’язком, радієш піше з приводу

114 закінчення праці, залишаєш робоче місце неприбраним обмірковуєш майбутню роботу, розумієш необхідність праці, радієш наслідкам праці, дбаєш про порядок па робочому місці працюєш з інтересом, дбаєш про якість роботи, розмірковуєш, як полегшити працю, неохоче припиняєш її.
8. Зовнішність Чиє ти охайним Як ти стоїш і ходиш

МІЙ ЖИТТЄВИЙ ПРОЕКТ
Компоненти життєвого проекту. Суб’єктно-віднесені:
1. Моя «Я-концепція», Хто Я, Що Я, Моє покликання
2. Смисложиттєві орієнтири Навіщо Я. Моє призначення
3. Моє життєве кредо У що я вірю, Чому я слідую
4. Життєві цілі (далеко, середньотермінові, поточні Чого я хочу, до чого прагну
5. Мої пріоритети Чому Я віддаю перевагу
6. Мої потенційні та актуальні можливості Що я можу, а що поза межами моїх можливостей та здібностей Які здібності я бажаю розвинути, якими навичками оволодіти Мої невміння
7. Мої достоїнства та недоліки Що взяти із собою із духовно-моральних цінностей, вирушаючи у життєву подорож, Від чого звільнитись
8. Як я уявляю можливі значущі змінив моєму внутрішньому світі – чи збережуться віра, любов, надія, які належать до сфери особистості, а також професійної діяльності та суспільного життя чи вистачить у мене впертості духу перебороти життєві труднощі та негаразди, чи впевнений я у собі Як я реагуватиму на важливі життєві обставини та можливі невдачі (втому числі в критичній ситуації) у здійсненні моїх життєвих сподівань та накреслених планів якою мені ввижається моя особиста система підтримування високого життєвого тонусу та поповнення життєвої енергії.
9. Яким би я хотів бачити себе на завершальному етапі свого життєвого шляху
Об’єктно-віднесені:
1. Моя життєва ситуація сприятливі і несприятливі обставини – соціальні, сімейні, особистісні
2. Фактори ризику.
3. На кого я можу покластися ужитті. Які ресурси передбачаю використати для виконання своїх життєвих завдань – громадських, сімейних, особистих
5. Яку модель життя я хотів би здійснити цілісну, часткову модель праведного життя або з можливими нормативними відхиленнями
6. Які значущі події, на мою думку, матимуть місце в суспільному, політичному, економічному, соціальному, культурному, сімейному, професійному та особистому житті у найближчі п’ять років і у віддаленій перспективі Як я уявляю послідовність основних подій на моєму життєвому шляху – закінчення шкільної освіти вибір професії та початок трудового шляху

115 створення сім’ї; народження дітей та бажана їх кількість прийняття на себе тієї чи іншої громадянської ролі (бажано вказати, якої саме можлива зміна місця проживання (переїзд в інше місце, виїзд в іншу країну на роботу або постійне проживання ймовірний вік моєї вершини продуктивного життєвого циклу та творчого злету до якого віку я хотів би дожити
7. Якими показниками я хочу виміряти ступінь моєї реалізованості нарізних етапах життєвого шляху професійними досягненнями, внеском у культуру, показниками особистісного зростання. Які інші показники можуть бути використані
8. Які альтернативні варіанти мого життєвого шляху у разі зміни обставин мого життя або моїх особистих можливостей
9. Які психологічні ресурси я буду використовувати за тих чи інших життєвих обставин На чию допомогу я можу розраховувати
10. Як я бачу картину мого життя на підсумковому етапі життєвого шляху професійну, громадянську, сімейну, особисту

116
Додаток 2

Індивідуальне навчально-дослідне завдання
на тему
«Розвиток та формування комунікативних здібностей студентів
ЗМІСТ Вступ Основна частина
1) первинна діагностика
2) мета програми
3) завдання програми
4) види діяльності
5) термін реалізації програми
6) заходи
7) проміжна діагностика
8) заходи
9) заключна діагностика
10) експортно-оцінний етап (підведення підсумків всієї виконаної роботи, виявлення здобутків та прорахунків, оцінювання результатів
11) проектування подальшої роботи. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
ВСТУП
Зміни соціально-політичної та культурно-історичної ситуації, які відбуваються в сучасній Україні, вимагають від системи освіти пошуку нових методів і форм навчання, які б змогли забезпечити виховання соціально зорієнтованої особистості. Сучасна освіта повинна стати одним із факторів розвитку самої держави та трансформації суспільно-політичного та економічного життя суспільства. Вирішення нових завдань, які виникли перед системою освіти України, залежить від послідовної демократизації та гуманізації взаємин усіх учасників педагогічного процесу (педагог-педагог, педагог-студент, студент-студент), що, у свою чергу, вимагає активного впровадження у педагогічну практику комунікативних знань. В зв’язку з цим зростає значення розуміння та взаєморозуміння як здатності індивіда орієнтуватися в нових умовах і обставинах, як уміння переборювати сталі стереотипи поведінки, уміння змінювати застарілі точки зору. Вибір шляхів та засобів вдосконалення орієнтації в нових умовах багато в чому залежить від комунікативної компетентності і визначається розумінням її природи. Стає все більш очевидним, що перед суспільством постають задачі, які вимагають дослідження складного феномена комунікативної компетентності та її впливу на розвиток особистості. В наукових дослідженнях вчених, присвячених проблемі спілкування Г. М. Андреєва, БД. Паригін, Л. А. Петровська, Є. В. Руденський та інші)

117 наголошується, що розвиток особистості неможливий без побудови якісного процесу спілкування, оскільки саме в процесі міжособистісної комунікації відбувається не лише обмін певною інформацією, ай реалізація особистістю своєї суб’єктивності. Вона в свою чергу, пов’язана з наявністю у особистості необхідного рівня комунікативної компетентності, з володінням певним досвідом рольової самоорганізації в ситуаціях спілкування, відсутністю психофізіологічних затисків. До складу комунікативної компетентності входять уміння давати соціально-психологічний прогноз комунікативній ситуації, в якій має відбутися спілкування програмувати процес спілкування, спираючись на своєрідність комунікативної ситуації вміти пристосовуватись до умов соціально-психологічної атмосфери комунікативної ситуації.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
1) первинна діагностика
Об’єктом дослідження є комунікативні здібності студентів. Предметом дослідження є психологічні чинники формування комунікативних здібностей студентів. У дослідженні взяли участь студенти 36–37 групи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Первинна діагностика. Формування комунікативних здібностей відкриває нові можливості в розв’язанні проблем подальшого особистого та професійного життя студентів. У спілкуванні велике значення має рівень соціального інтелекту. Проте існуюча система освіти орієнтована в основному на забезпечення предметними знаннями і меншою мірою – на розвиток комунікативних здібностей студентів. Добре сформовані комунікативні здібності юнаків і дівчат є джерелом впевненості в майбутній успішній трудовій діяльності, сімейному житті, джерелом позитивних емоційних очікувань стосовно особистісної та соціальної сфер майбутнього. І тому не менш важливо виявити природні задатки до товариськості, щоб у майбутньому мати змогу викоренити недоліки та вдосконалити переваги особистісних комунікативних навиків. Тому для виявлення комунікативних здібностей у групи, що взяла участь у досліджені ми використаємо Додаток № 1. За результатами тестуваннями дізналися проте що показники комунікативних схильностей у третьокурсників знаходяться між низьким і середні рівнем є наслідком малорозвинених навичок спілкування, що, у свою чергу, призводить до втрати таких рис, як відвертість, доброзичливість, комунікабельність, схильність до компромісів. Як свідчать результати дослідження, на третьому році навчання зростає рівень комунікативних здібностей в процесі співробітництва і спілкування членів групи. На комунікацію впливає, в першу чергу, діяльність, що об’єднує групу, визначає зміст цієї діяльності, її процесі результати. Комунікативні якості і здібності є передумовою формування соціально-психологічної індивідуальності особистості. Розвиненість тієї чи іншої комунікативної характеристики, своєрідність її прояву й обумовлює соціально-психологічну різницю між особистостями, особливість спілкування та взаємодії в соціумі.

118
2) мета програми
Мета – розвинути у студентів навики комунікативних міжособистісних зв’язків, з’ясувати структурно-динамічні показники формування комунікативних здібностей, виявити зв’язок між ступенем розвитку комунікативних здібностей і потребою у спілкуванні.
3) завдання програми
Завдання: Визначити роль і місце спілкування в ієрархії життєвих цінностей студентської молоді. Виявити рівень розвитку комунікативних схильностей студентів і їх потреби у спілкуванні. Виявити зв’язок рівня розвитку комунікативних здібностей з рівнем розвитку потреби у спілкуванні у студентів вищого педагогічного навчального закладу. Розкрити зміст та структуру комунікативних здібностей студентів. Проаналізувати чинники, які впливають на формування комунікативних здібностей студентів.
4) види діяльності
1.
Методики виявлення комунікативних і організаторських схильностей. Тренінг.
5) термін реалізації програми
Термін виконання протягом одного тижня
6) заходи
Див. Додаток 4.
7) проміжна діагностика
Дана діагностика була проведена після того як група була задіяна уряді вправ із тренінгу (Додаток № 4), що допомагали учасникам краще розумітись на людських емоціях і почуттях під час спілкування, сприяли набуттю відкритості та впевненості. По закінченню тренінгу було проведено тестування Додаток № 2, 3), яке виявило різницю між первинним станом учасників та теперішнім. Аналіз рівня потреби у спілкуванні дозволив виявити деякі розбіжності в її показниках. Таку студентів обох груп переважає середній рівень потреби в спілкуванні, поступово зменшується показники низького рівня потреби в спілкуванні з одночасним збільшенням показників її високого рівня. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що під час спільної діяльності, взаємодії і взаємовпливу у членів групи зростає потреба у спілкуванні. За цей час вони проходять етапи від первинного сприймання та впізнавання до зближення і спільної дії, що обумовлює прийняття міжособистісних ролей і визначення статусу у спілкуванні. Людина як активна особистість формується і проявляється в практичній, пізнавальній і комунікативній діяльності. Нагромадження і узагальнення досвіду спілкування особистості підвищують рівень соціальної перцепції та саморегуляції її поведінки, тобто рефлексивні властивості особистості формуються на базі комунікативних. У цілісній системі якостей особистості

119 комунікативні властивості та уміння спілкуватися є найбільш значущими для її особистісного розвитку. Комунікативні та організаторські здібності виявляються у вмінні швидко встановлювати діловій дружні контакти, в прагненні їх розширити, проявити ініціативу. Важливе значення має уміння справити психологічний вплив на людей, скористатися засобами активної взаємодії у спільній діяльності. Для визначення рівня розвитку комунікативних здібностей студентів було використано методику виявлення комунікативних і організаторських схильностей. Отже, при порівнянні показників рівня комунікативних схильностей і потреби у спілкуванні нами встановлено, що при високому рівні комунікативних здібностей членів групи зростає їх потреба у спілкуванні. Ці дані можуть свідчити про залежність потреби у спілкуванні (як важливої соціальної потреби) від рівня розвитку комунікативних якостей особистості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал