Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка9/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   49
Під час складення Реєстру ДНАОП враховано вимоги постанови Верховної
Ради України від 12.09.91 1545-ХІІ про те, що до прийняття відповідних
актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства
Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що
вони не суперечать Конституції і законам України.

? ? ? ? ?
1.16.

О
СНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО
-
ПРАВОВІ АКТИ

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону праці» (далі —
Закону) законодавство про охорону праці складається з цього Закону,
Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загаль- нообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

85 на виробництві та професійного захворювання, які спричинили до втрати працездатності», законів України «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Природно, що в основі всіх цих документів лежить Конституція
України.
На рис. 1.1 наведено блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці (штрих-пунктирні стрілки вказують на окремі документи як приклади НПАОП).
На сьогодні при створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються Конвенції і Рекомендації
МОТ, директиви Європейської Ради, досвід нормотворення Росії,
Німеччини, Великобританії та інших країн світу.
Останнім часом представники нашої країни беруть участь у різ- номанітних міжнародних проектах. Тому статтею 3 Закону передбачено
— «якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана
Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору».
Порядок опрацювання і затвердження власних нормативних актів з охорони праці, тобто тих, що діють на підприємстві, визначений
НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власни- ком нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві».


86



Рис. 1.1. Блок-схема багаторівневості системи нормативних актів у галузі охорони праці



????? ???????
«??? ???????
?????»
????????? ???????????
??????????? ?????
?????? ???????
??? ?????
?????????????
?????????
????????????
????????
??????????
?????????? ????
(???????????,
????????)
?????????
??????????
???????
?????????
?????????
???????? ?????????
«??????? ??????????
??????? ?????»
?????????? ?????
?? ???????
????????? ?????
?? ???????
????? ??????? «???
??????? ???????»
????? ??????? «???
????????????’??????
???????? ?????????
??????????? ???
????????? ??????? ??
??????????? ??
????????????
????????????, ???
?????????? ??????
??????????????»
??????? ????????
??????? ? ???????
?????????????
?????? ???????
????????
??????????
?????????????
????? ??????? «???
????????????
??????????? ??
????????????
????????????
?????????»
??????? ??????? ? ??????????? ????? ? ?????? ??????? ?????
??????? ?????, ?? ?
??????? ? ????????????
??????
????? ??????? «???
??’???? ??????????
?????????»
???????????
????????????
??????????? ??????
?????? ????????? ???
??????? ? ??????
??????? ?????
????????????
?????????-
??? ??????

87
Слід зазначити, що з прийняттям в 1992 році Закону було вирішено три основних завдання:
1. По-перше, з прийняттям Закону державні функції нагляду за охороною праці в народному господарстві, які в СРСР виконувались профспілками — громадськими організаціями, вперше були передані
Держнаглядохоронпраці — державному комітету, який входив до структури Кабінету Міністрів України (на сьогодні — Держгірпром- нагляд), тобто визначена державна структура, яка відповідає за стан охорони праці в Україні .
2. По-друге, вперше були чітко визначені обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
(ст. 14) та відповідальність робітників всіх категорій за порушення вимог щодо охорони праці (ст. 44).
Вперше на законодавчому рівні було визначено, що кожен працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазна- чених Законом, нормами і правилами вимог.
3. Законом (ст. 4) визначені пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, серед яких основними є:
— пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до ре- зультатів виробничої діяльності підприємства;
— повна відповідальність роботодавця за створення належних — безпечних і здорових умов праці;
— соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— комплексне розв’язання завдань охорони праці;
— підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
— соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
— використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародної співпраці.
Трудові відносини між працівниками і роботодавцями в Україні регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП) України, відповідно до якого права працюючої людини на охорону праці охороняються всебічно.

88
КЗпП містить розділ ХI «Охорона праці» (ст. 153—173) та розділ
ХVIII «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю»
(ст. 259—265).
Норми охорони праці повинні органічно входити до правил внутрішнього розпорядку організацій і підприємств.
Сьогодні на території України діє широкий спектр нормативних документів з охорони праці — від міждержавних (наприклад, ГОСТ 12.
— документи системи стандартів безпеки праці — ССБТ) до нормативних документів конкретних організацій (підприємств).
До нормативно-правових актів з охорони праці відносяться, згідно зі ст. 27 Закону, правила, норми, регламенти, положення, стандарти,
інструкції та інші документи, обов’язкові до виконання.
Слід зазначити, що ці нормативні акти повинні регулярно пе- реглядатися — не рідше одного разу на десять років.
Нормативно-правові акти, що діють, наприклад, в будівництві, включають:
— нормативно-правові акти, що поширюються на декілька видів економічної діяльності (код КВЕД 0.00);
— нормативно-правові акти, що поширюються на вироблення електроенергії, газу, тепла (код КВЕД 40);
— нормативно-правові акти, що поширюються на будівництво (код
КВЕД 45);
— охорона надр.
Крім наведених вище, питання охорони праці регламентовані державними будівельними нормами — ДБН, основними з яких є:
ДБН А.3.2-2-2009. ССБТ. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення.
ДБН В.1.2-12-2008. Будівництво в умовах ущільненої забудови.
Вимоги безпеки.
ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва.
Система стандартів безпеки праці — комплекс взаємопов’язаних стандартів, які містять вимоги, норми і правила, що направлені на забезпечення безпеки праці, збереження життя, здоров’я і пра- цездатності людини у процесі трудової діяльності. Діючі ГОСТи ССБТ мають шифр 12 і поділяються на 6 підсистем:
0 — організаційно-методичні стандарти;
1 — стандарти вимог і норм за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
2 — стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;
3 — стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;
4 — стандарти вимог безпеки до засобів захисту працівників;
5 — стандарти вимог безпеки до будинків і споруд. (Підсистеми 6—9
— резерв.) В Україні розробляються державні стандарти України —

89
ДСТУ, які повинні частково замінити діючі ГОСТи ССБТ. Так, напри- клад, у галузі охорони праці вже діють:
ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення.
ДСТУ 4050-2001. Спецодяг сигнальний. Жилети. Технічні умови.
Згідно з «Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України)
(затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року
№408/2011) служба «опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто
НПАОПи.
З 01.01.2007 р. державні нормативні акти з охорони праці —
ДНАОПи припинили своє існування.
Нормативно-правові акти з охорони праці кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) із галузей і підгалузей промислового ви- робництва.
Приклад кодування нормативно-правового акта, дія якого по- ширюється на всі види економічної діяльності — «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» — НПАОП 0.00-
1.01-07.
Скорочена
н
азва
н
орма
-
тивного

акта
Державний

орган,

який затвердив
нормативний акт
Вид державних
нормативних
актів
Порядковий номер
нормативного акта
(в межах

цього виду)
Рік
затверд
-
ження
НПАОП
0.00 1
01 07
Шифр державного органу
Вид державних нормативних актів
0.00 — Держгірпромнагляд
1 — Правила
0.01 — Пожежна безпека (МНС)
2 — Стандарти
0.02 — Безпека руху (МВС)
3 — Норми
0.03 — Міністерство охорони здоров’я
4 — Положення, статути
0.04 — Держатомнагляд
5 — Інструкції керівництва, вказівки
0.05 — Міністерство праці України
6 — Рекомендації, вимоги
0.06 — Держстандарт
7 — Технічні умови
0.07 — Мінрегіонбуд
8 — Переліки, інше
В Україні видаються Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці (НПАОП), якій постійно оновлюється і поповнюється. Остання його редакція станом на липень 2011 року — це переглянутий ДНАОП — містить біля 800 документів з охорони праці. В додатку 2 наведено нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності (Витяг з реєстру.
Код 0.00)

90
До Державного реєстру НПАОП включено нормативні акти з охорони праці, затверджені відповідними органами нагляду протягом останніх років, внесено офіційні зміни і доповнення, що містяться в
інформаційних покажчиках, враховано зауваження міністерств і відомств щодо уточнення назв нормативних актів, дат їх затвердження тощо. ССБТ, ДСТУ, ДСанПіН, інструкції до НПАОП не включено — за них відповідають Держспоживстандарт України та відповідні галузеві міністерства.
Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення: правила — 1, переліки — 2, норми — 3, положення — 4, інструкції — 5, порядки — 6, інші — 7.
Реєстр НПАОП є офіційним виданням, що підлягає використанню власниками (уповноваженими ними органами) та посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; посадовими особами і спеціалістами міністерств, відомств, асоціацій, корпорацій та інших об'єднань підприємств, органів державного наг- ляду за охороною праці, місцевих органів державної виконавчої влади.
Питання з виробничої санітарії на сьогодні містять не тільки
ГОСТи ССБТ, але і державні санітарні норми. Так, наприклад, роз- глянемо вимоги до наступних виробничих факторів — шум (1), вібрація
(2), мікроклімат виробничих приміщень (3).
Вимоги до цих факторів нормуються:
1. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. ДСН
3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку.
2. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрация. Общие требования безопасности.
ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
3. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
Протипожежна безпека забезпечується виконанням вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004) та нормативно- правових актів з пожежної безпеки — НАПБ. /Державний реєстр цих актів — «Реєстр НАПБ», виданий в Україні у 2001 році./
Крім зазначеного вище НАПБ А.01.001-2004 основними, з точки зору забезпечення пожежної безпеки у будівництві, слід вважати:
НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.
ДБН В.1.2-7-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.

91
Основні нормативно-правові акти охорони праці
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р.№ 1112
«Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці». Наказ
Держнаглядохоронпраці від 08.06.2004 р. № 151.
НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 55.
НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці».
Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 56.
НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ
Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9.
НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.
НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалі- зації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохо- ронпраці від 17.06.1999 р. № 112.
НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. № 132.
НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці
України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.
Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду
16.01.2008 р.
Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгір- промнагляду 07.02.2008 р.
Нормотворення в галузі охорони праці в Україні найтісніше пов’язане з аналогічним процесом в інших країнах СНД, активно розвивається. Всі зміни і доповнення до діючих норм і правил періодично публікуються в офіційному розділі науково-виробничого журналу «Охорона праці» Держгірпромнагляду.

? ? ? ? ?

92
Розділ 2.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
В ОРГАНІЗАЦІЇ

2.1.

О
СНОВНІ ВИМОГИ ДО ПОБУДОВИ І ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
(СУОП)

Організаційна структура СУОП
В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.
Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:
• ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;
• ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеччення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.
До першої групи належать органи державної законодавчої
ініціативи та органи державного управління охороною праці:
— Верховна Рада України;
— Кабінет Міністрів України;
— Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки
України (Держгірпромнагляд України);
— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
— Фонд соціального страхування від нещасних випадків і профзах- ворювань;
— місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування.
Верховна Рада України зі своєї ініціативи у взаємодії з відповід- ними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в сфері охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення
і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов'язані зі станом умов і охорони праці.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони праці, виходячи із стану охорони праці в державі, організує розробку загальнодержавних програм відповідно до поліпшення цього стану, затверджує ці програми і контролює їх виконання, визначає функції органів виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці
і нагляду за охороною праці.
Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.
Держгірпромнагляд України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій

93 сфері, розробляє за участі відповідних органів державної програми в сфері охорони праці, координує роботу державних органів і об'єднань підприємств із питань безпеки праці, розробляє і переглядає разом з компетентними органами систему показників і обліку умов і безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці і нагляд за охороною праці в державі тощо.
Рішення Держгірпромнагляду України, що відноситься до її компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами народних депутатів і підприємствами.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці.
Міністерство праці і соціальної політики України здійснює також державну експертизу умов праці, визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць згідно з їх відповідністю нормативним актам про охорону праці, бере участь у розробці нормативних документів про охорону праці.
Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади як ланки системи управління охороною праці визначають науково- технічну політику галузі з питань охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки праці, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці, співробітничають з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовують у встановленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівниками і фахівцями галузі, створюють, у разі необхідності, професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, здійснюють внутрішній контроль за станом охорони праці.
Для забезпечення виконання перелічених функцій в апаратах міністерств і інших центральних органів державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування в межах підвідомчої їм території забезпечують реалізацію державної політики в сфері охорони праці, формують за участі профспілок місцеві програми заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. Для забезпечення виконання названих функцій при місцевих органах державної виконавчої влади створюються відповідні структурні підрозділи.
Управлінські структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов

94 праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов'язаних з даним виробництвом. У своїй діяльності стосовно охорони праці управлінські структури підприємств взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства (за наявності такої), з профспілками підприємства та уповноваженими трудових колективів.
СУОП в умовах конкретної організації, на конкретному об'єкті завжди є багаторівневою системою управління, у якій верхнім рівнем є державне управління, а нижнім — управління охороною праці на конкретному об'єкті. Як проміжні рівні управління можуть виступати відомче, регіональне управління, а також управління в об'єднанні, тресті тощо.
Слід зазначити, що вихідні параметри СУОП визначаються, вихо- дячи з вимог норм, правил, проектної документації, аналізу фактичного стану виробничої ситуації і ряду факторів виробничого середовища, тому
СУОП варто віднести до категорії звичайних, багатоконтурних систем, які піддаються програмуванню. Багатоконтурність систем управління в даному випадку пояснюється складністью об'єкта управління, його великою
інерційністю, складністю і інерційністю реалізації управліньких впливів.
Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляд,
Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).
До нормативної бази СУОП входять:
— державні міжгалузеві і галузеві норми і правила, а також відомчі нормативні акти з охорони праці, затверджені Держгірпромнагляд;
— система державних міжгалузевих і галузевих стандартів безпеки праці;
— будівельні норми і правила в частині забезпечення вимог охорони праці і пожежної безпеки;
— накази і розпорядження організації вищого рівня;
— розділи «Вимоги безпеки (охорони) праці» у стандартах і технік- них умовах на продукцію;
— вимоги безпеки праці в проектній, технічній і організаційно- технологічній документації на будівництво або реконструкцію об'єктів будівництва.
Перелік основних нормативних документів з охорони праці наведе- ний у Державному реєстрі нормативно-правових актів з охорони праці.

95
Організаційна структура системи управління охороною праці в будівельних організаціях базується на існуючій структурі управління будівельним виробництвом. Вона містить такі основні елементи:
1)
об'єкт управління;
2)
інформацію про стан об'єкта управління;
3)
пам'ять системи;
4)
орган управління;
5)
управлінські впливи (рішення).
Варіанти управлінських рішень оцінюються за співставними критеріями. Вироблення управлінських рішень здійснюється на основі результатів логічного аналізу всього комплексу наявної інформації, досвіду реалізації попередніх рішень, а також з використанням економіко-математичних методів їх оцінки.
Прийняте рішення повинно:
— бути своєчасним, що забезпечується застосуванням відповідних методів збору, використанням сучасних засобів обробки інформації;
— узгоджуватися з прийнятими раніше рішеннями, тобто бути погодженими (можуть уточнюватися або скасовуватися окремі положення раніше прийнятих рішень, виходячи з нових виробничих умов);
— бути реальним, таким, яке може бути практично виконаним, мати ясне, чітке і лаконічне формулювання, що виключає довільне тлумачення;
— враховувати рівень компетентності (рівень знань, досвіду, поінформованості) системи, у якій реалізується рішення;
— бути законним і повноважним, тобто не повинно суперечити чинному законодавству, нормам і правилам охорони праці.
Керівні впливи — це прийняті рішення, оформлені у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, планів і графіків, профілактичних заходів, цільових програм, які доводяться до відома безпосередніх виконавців.
Реалізація рішень забезпечується необхідними ресурсами і дієвим контролем з боку адміністрації і служби охорони праці.
Пам'ять системи — це сукупність нормативної, інструктивної і проектно-технічної документації; планів організаційно-технологічних і профілактичних заходів; інформація про стан охорони праці в бригадах, на дільницях, об'єктах й у цілому по організаціях; матеріалів різних видів перевірок і оперативного контролю; планових і прогнозованих показників з охорони праці; інформації про реалізацію прийнятих раніше рішень і їх ефективності.
Щокварталу в організацію вищого рівня направляється інформація про стан охорони праці в організації.
Структура СУОП різних рівнів управління у принципі однакова, тобто всі основні елементи першого рівня присутні на інших — більш високих рівнях. Таким чином інформація про стан охорони праці в підвідомчих

96 організаціях стає об’єктом аналізу та вивчення і враховується при прийнятті рішень на наступному рівні управління.
Результати функціонування СУОП виражаються кількісними показниками, що характеризують динаміку рівня виробничого травматизму, профзахворюваності, поліпшення умов праці, а також коефіцієнтами безпеки праці —
??
?
, які враховуються при підведенні підсумків виробничої діяльності як одного з основних показників.
Забезпечення безпечних умов праці — обов'язок робітників, службовців, посадових осіб організацій і підприємств, який здійснюється відповідно до їх функціональних обов'язків.
Система управління охороною праці діє за принципом зворотного зв'язку; при цьому управління — замкнене, організаційне.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал