Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка43/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   49
Права застрахованого
Застрахований має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;
3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені Законом;
5) на послуги медичної реабілітації;

460 6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабі- літації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
9) отримувати безоплатно від Фонду роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.
У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.
Обов'язки застрахованого
Застрахований зобов'язаний:
1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно- правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворю- вання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медич- них працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслугову- вання; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).
Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
Роботодавець як страхувальник має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики

461 нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;
3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страху- вання від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань виріше- ння спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду: а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;
4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;
5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;
6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим
Фондом обслуговують підприємство;
7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.
Порядок і строки подання відомостей, передбачених Законом, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

?

?

?

?

?

7.13.

П
РОФІЛАКТИКА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:
? надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
? бере участь:
? у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
? у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

462
?в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
? у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;
? перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань;
? веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
? бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
? вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
? надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;
? виконує інші профілактичні роботи

? ? ? ? ?

7.14.

К
РИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Створення безпечних і здорових умов праці для найманих працівників — закріплений законодавством обов'язок роботодавця, невиконання якого тягне за собою відповідальність, у тому числі кримінальну. Пленум ВСУ, узагальнюючи судову практику про злочини проти безпеки виробництва, роз'яснив судам, кого, як і за що потрібно карати. Що про це потрібно знати роботодавцю?
Кримінальний кодекс містить п'ять статей, які передбачають покарання за порушення правил безпеки виробництва: ст. 271 КК
України «Порушення вимог законодавства про охорону праці»; ст. 272
КК «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»; ст. 273 КК «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах»; ст.
274 КК «Порушення ядерної або радіаційної безпеки» та ст. 275 КК
«Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції і безпечної експлуатації будівель і споруд».
Диспозиціі всіх зазначених статей є бланкетними (тобто відсилають до положень інших нормативних актів), через що в постанові про

463 притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку по таких справах завжди повинні бути чітко зазначені статті, пункти, параграфи нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, які й були порушені.
Статтею 271 КК охоплюються порушення правил охорони праці, які поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб, пов'язаних з виробництвом.
Мова йде про правила, передбачених законами України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пожежну безпеку», «Про попередження захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», Кодексом законів про працю України, підзаконними нормативними актами.
Порушення ж спеціальних правил безпеки, які стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки, в ст. 271 КК не охоплюються і вимагають кваліфікації згідно з статтями 272-275 КК.
Які ж дії можуть кваліфікуватися за ст. 271 КК? Злочин може полягати або у вчиненні особою заборонених законодавством дій, або в невиконанні дій, які особа зобов'язана здійснити.
Суб'єктом передбаченого в ст. 271 КК злочину є виключно посадова особа підприємства, установи, організації, що на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції або займаної посади має спеціальні обов'язки по охороні праці, або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності.
Якщо ж призвівші до кримінально-правових наслідків порушення законодавства про охорону праці буде скоєно іншим посадовцем, то він буде залучатися не по зазначеній статті, а за злочини у сфері службової діяльності, якщо рядовим працівником — за злочини проти життя і здоров'я людини.
Потерпілими від зазначеного злочину можуть бути тільки особи, які мають постійний або тимчасовий зв'язок з підприємством, установою, організацією або з їх виробничою діяльністю (працюють, прибули у відрядження, на практику, стажування і т. д.) Інші особи (представники контролюючих органів, замовники, які випадково опинилися на території підприємства особи) не можуть бути потерпілими від цього злочину (на відміну від ст. 272 КК, яка передбачає відповідальність за злочин, потерпілими від якого можуть бути як учасники виробничого процесу, так і особи, які не мають до нього відношення).
Що стосується суб'єктів злочинів, передбачених статтями 272-274
КК, то ними також можуть бути особи, на яких покладено обов'язок забезпечувати дотримання правил безпеки при виконанні певних робіт або на певних підприємствах (суб'єкти підприємницької діяльності, керівники робіт, інженерно-технічні працівники, працівники та службовці підприємств (цехів) і виробництв).

464
Рис. 7.4. Види кримінальної відповідальності за порушення чинного
законодавства про охорону праці
??????????? ???????????????? ?? ????????? ???????
????????????? ??? ??????? ?????
?????? 271 ????????????? ???????
???????.
????????? ?????
????????????? ??? ??????? ?????.
(???????? – ???????? ?????
???????????? ??? ?????????? –
???’??? ??????????????? ??????????)
?????? 272 ????????????? ???????
???????.
????????? ?????? ???????
??? ??? ????????? ????? ?
?????????? ??????????.
(???????? – ?????, ??? ?????’?????
?? ?????????????)
?????????
????? ??????’?
???????????
??????????
???????? ?????
??? ???? ?????
????????
??????? ????????
????? ???
???????? ?????
?????? ?????????
????????? ?????
??????’?
???????????
??????????
????????
????? ???
???? ?????
????????
????? ?? 50-??
????????????-
????? ?????????
???????
????????
????????
?????? ??
?????? ?? 2-?
?????
????????
?????? ??
?????? ?? 2-?
?????
????????? ????
?? ??????
?? 5-?? ?????
???????????
???? ?? ??????
?? 7-?? ?????
???
???
???
???????????? ????? ????????
????? ?????? (?????????
?????? ??????????) ?? ??????
?? 2-? ????? ?? ??? ??????
?
????? ?? 50-??
????????????-
????? ?????????
??????? ????????
???????? ??????
?? ??????
?? 2-? ?????
????????? ????
?? ??????
?? 3-? ?????
?????????
???? ?? ??????
?? 5-?? ?????
???????????
???? ?? ??????
?? 8-?? ?????
???????????? ????? ????????
????? ?????? (?????????
?????? ??????????) ?? ??????
?? 2-? ?????
?
???
???
???
?? ???
??????
???

465
Але можуть бути і сторонні особи (екскурсанти, працівники інших підприємств та установ), якщо до їх відома в установленому порядку були доведені правила безпеки на відповідних об'єктах.
Поняття «шкоду здоров'ю потерпілого» охоплює випадки, пов'язані
із заподіянням особі середньої тяжкості або легких тілесних ушкоджень.
Поняття «загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків» слід розуміти як зміни у стані виробничих об'єктів, внаслідок яких
«виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благ». А тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від розміру матеріальної шкоди, цінності благ, які зазнали загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій і т.д.
Відповідальність за злочини, передбачені статтями 271-275 КК
України, настає незалежно від форми власності підприємства, на якій працює винна особа.
? ? ? ? ?







466
ДОДАТКИ

1.

О
СНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ


Аварія – раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами.
Аварійна ситуація – стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
Атестація робочих місць за умовами праці — комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Безпека
? стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки.
Безпека (життє) діяльності
? область наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах його перебування.
Безпека виробничого устаткування
? властивість виробничого устат- кування зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, які встановлені нормативно-технічною документацією.
Безпека праці — стан умов праці, при якому виключено вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (ГОСТ
12.0.002-60).
Блок технологічний – апарат (устаткування) або група (з мінімА- льною кількістю) апаратів (устаткування), які в заданий час можна відключити (ізолювати) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що можуть призвести до розвитку аварії в суміжній апаратурі.
Важкість праці — характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-рухомий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихання та інші), які забезпечують його діяльність (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).
Відділення – структурний підрозділ підприємства чи цеху, що містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частку виробничого процесу з перероблення предмета праці.
Вимоги безпеки праці
? вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями,

467 виконання яких забезпечує безпеку працюючих.
Виробнича травма
? порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.
Виробниче приміщення
? замкнутий простір в соціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.
Виробниче середовище
? сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.
Виробничий ризик
? ймовірність заподіяння шкоди залежно від науково-технічного стану виробництва.
Виробничий травматизм
? явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробничо зумовлені захворювання
? захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.
Втома
? сукупність тимчасових зміну фізіологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.
Гігієна праці
? комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробни- чого середовища і трудового процесу.
Гігієнічне нормування факторів навколишнього середовища
? визначення безпечних для організму людини меж інтенсивності та тривалості впливу на організм факторів навколишнього середовища.
Гігієнічний норматив
? кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього та виробничого середовищ.
Гігієнічні регламенти
? науково обгрунтовані параметри факторів навколишнього середовища, які виключають їх шкідливий вплив на організм.
Гігієнічні рекомендації
? комплекс науково обгрунтованих заходів, виконання яких виключає шкідливий вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище об’єктів та факторів, що вивчаються.
Гранично допустима концентрація (ГДК) — концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год або іншої тривалості але не більше 41 год за тиждень за час всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я, які виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ
12.1.005-88).

468
Гранично допустимий рівень виробничого фактора
? рівень вироб- ничого фактора, дія якого при роботі, що триває певний термін протягом всього трудового стажу, не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров’я теперішнього і наступного поколінь.
Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР) — рівень виробничого фактора вплив якого при роботі встановленої тривалості за час всього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені пері- оди життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 121 002-68).
Дільниця виробнича – структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об'єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним чи предметно-технологічним принципом спеціалізації.
Діяльність
? специфічна людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільне змінювання та перетворення. Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, учбовій та інших сферах життя.
Допустимий рівень виробничого фактора — рівень виробничого фактора вплив якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми або захворювання, але може викликати суб’єктивні дискомфортні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної пристосувальної можливості (ГОСТ 12.4.113-82).
Допустимі умови і характер праці — умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров’я працюючих і їх потомство (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).
Загроза пожежі — ситуація, що склалася на об’єкті, яка характери- зується ймовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.
Засіб індивідуального захисту — засіб, призначений для захисту одного працюючого (ГОСТ 120 002-80).
Засіб колективного захисту — засіб, призначений для одночасного захисту двох і більше працюючих (ГОСТ 12.0.002-80).
Здоров’я
? природній стан організму, що характеризується його зрівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких

469 хворобливих змін. В Уставі Всесвітньої організації охорони здоров’я записано : «Здоров’я
? це стан повного фізичного, духов-ного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів.»
Здорові умови життя
? умови навколишнього середовища, праці та побуту, які забезпечують збереження та поліпшення здоров’я населення.
Зона дихання
? простір в радіусі до 50 см від обличчя працівника.
Ідентифікація небезпеки
? процес розпізнавання образу небезпеки, встановлення можливих причин, просторових та часових координат,
імовірності прояву, величини та наслідків небезпеки.
Карта умов праці — документ, в якому вміщуються кількісні і якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх покращання, запропоновані пільги і компенсації.
Категорія робіт
? розмежування робіт за ступенем загальних енерговитрат в ккал/год (Вт).
Критичні значення параметрів – граничні значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз'єднування суміші і т. і.), при яких можливе виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.
Ліквідація наслідків аварії – режим функціонування, під час якого підприємство (об'єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлуатації або перетворюється в екологічно безпечну природно- технологічну систему.
Медицина праці
? розділ медицини, який вивчає здоров’я професійних груп населення та фактори, які його формують, розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини в процесі трудової діяльності, попередження загальної та професійної захворюваності.
Медичне протипоказання
? наявність в організмі анатомо-фізіоло- гічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню даної роботи.
Мета
? те, що уявляється у свідомості та очікується в результаті певним чином спрямованих дій.
Мікроклімат
? комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін організму.

470


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал