Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»



Pdf просмотр
Сторінка34/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   49
Основні причини виникнення загорянь електродвигунів, генераторів та
трансформаторів:
Перегрів від коротких замикань в обмотках та на корпус, який виникає, коли має місце:
• міжвитковий пробій ізоляції від старіння;
• міжвитковий пробій в одній обмотці електроізоляції підвищеною напругою;
• міжвитковий пробій ізоляції в місці виникнення мікротріщин при наявності заводського дефекту;
• міжвитковий пробій ізоляції під впливом вологи або агресивного середовища;
• міжвитковий пробій електроізоляції, що виникає внаслідок впливу локального зовнішнього чи внутрішнього перегріву;
• міжвитковий пробій ізоляції при механічному пошкодженні;
• пробій ізоляції обмоток на корпус підвищеною напругою;
• пробій ізоляції обмоток на корпус у разі її старіння;
• пробій ізоляції обмоток на корпус від механічного пошко- дження електроізоляції;
• пробій ізоляції обмоток на корпус під впливом вологи чи агресивного середовища;
• пробій ізоляції обмоток на корпус від зовнішнього чи внут- рішнього перегріву.
Перегрів від струмового перевантаження, який може спостерігатися у таких випадках:
• гальмування ротора у підшипниках від механічного спрацювання та відсутності змащення;
• роботи трифазного електродвигуна на двох фазах;
• роботи електродвигуна в разі зниженої живильної напруги при номінальному навантаженні на валу;
• підвищеної напруги живлення;
• тривалої безперервної роботи під максимальним навантаженням;
• порушення охолодження;
• завищення частоти реверсування електродвигунів;
• порушення режиму пуску.
Перегрів від іскріння у контактних кільцях та колекторі, який можливий за умов:
• забруднення, окиснення контактних кілець, колектора;
• механічного спрацювання контактних кілець, колектора та щіток, що може призвести до послаблення контактного тиску;

363
• механічного пошкодження контактних кілець, колектора та щіток;
• порушення місць установлення струмознімальних елементів на колекторі;
• перевантаження на валу (для електродвигунів);
• струмового перевантаження в ланцюзі генератора.
Причини загорянь у розподільних пристроях, електричних апаратах
пуску, перемикання, керування та захисту:
Перегрів обмотки електромагніту при міжвитковому замиканні через
пробій ізоляції внаслідок:
• її старіння;
• підвищеної напруги;
• виникнення мікротріщин як виробничого дефекту;
• механічного пошкодження в процесі експлуатації;
• локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять;
• підвищеної вологості або агресивності середовища.
Перегрів від струмового перевантаження в обмотці електромагніту, коли має місце:
• підвищена напруга живлення обмотки електромагніту;
• підвищена частота (кількість) вмикань—вимикань;
• періодичне недотягнення рухомої частини осердя до замикання магнітної системи при механічних пошкодженнях конструктивних пристроїв;
• тривалий розімкнутий стан магнітної системи при вмиканні під напругою обмотки.
Перегрів конструктивних елементів внаслідок:
• окиснення в місцях підімкнення струмопровідних провідників та елементів, що призводить до значного підвищення перехідного опору;
• послаблення контактного тиску в місцях підімкнення стру- мопровідних елементів;
• іскріння робочих контактів при спрацюванні контактних повер- хонь;
• іскріння робочих контактів при окисненні контактних поверхонь;
• іскріння робочих контактів у разі перекосів контактних поверхонь, що призводить до підвищення контактного опору в місцях контактування;
• сильного іскріння нормальних робочих контактів при вилучених
іскро-, дугогасниках;
• іскріння в разі електричного пробою проводів на корпус.
Причини загоряння від запобіжників:
? нагрівання в місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору;
? нагрівання у місцях робочих контактів від окиснення;

364
? розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаному застосуванням нестандартних плавких уставок («жучків»);
? розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких уставок.
Значна кількість пожеж від теплового прояву електричного струму трапляється внаслідок використання саморобних електронагрівальних приладів, застосування «жучків», недотримання безпечних відстаней, експлуатації несправного електроустаткування, неправильного вибору його виконання (ступеня захисту) залежно від класів зон

? ? ? ? ?
6.6.

У
ТРИМАННЯ ЕВАКУАЦІЙНИХ ШЛЯХІВ І ВИХОДІВ


Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень,
їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
У разі розміщення технологічного, експозиційного та іншого обладнання у приміщеннях мають бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.
У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.
Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Допускається улаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).
При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.
Килими, килимові доріжки й інші покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути малонебезпечними щодо токсичності продуктів горіння, а також мати помірну димоутворюючу здатність (за ГОСТ 12.1.044-89).

365
На сходових маршах і площадках мають бути справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.
У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами. У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення.
Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, мають постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).
У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, приміщеннях інших громадських і допоміжних будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працюючих (або якщо площа перевищує 150 м
2
), а також в інших випадках, зазначених у нормативних документах, евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, приєднаними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що перемикаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення.
Світлові покажчики «Вихід» повинні постійно бути справними. У глядачевих, виставочних та інших подібних приміщеннях (залах) їх слід вмикати на весь час перебування людей (проведення заходу).
На випадок вимкнення електроенергії обслуговуючий персонал будівель, де у вечірній та нічний час можливе масове перебування людей (театри, кінотеатри, готелі, гуртожитки, ресторани, лікарні,
інтернати, дитячі дошкільні заклади та ін.), повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається адміністрацією, виходячи з особливостей об’єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей у будівлі (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об’єкті у вечірній або нічний час).
Не допускається:
? улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері, такі двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

366
? захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші
і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
? забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з’єд- нання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;
? застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вог- нестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;
? розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та ін- дивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентаря та матеріалу;
? захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;
? знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;
? улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т.ч. кіоски, ларки, а також виходи з вантажних ліфтів
(підйомників), прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;
? улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;
? розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки тощо;
? встановлювати телекамери в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей;
? робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;
? знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;
? заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченому за проектом;
? знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;
? зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;
? розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо.

?

?

?

?

?

367
6.7.

Е
КСПЕРТИЗА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПОЖЕЖНУ БЕЗПЕКУ

Порядок проведення експертизи проектної та іншої документації на пожежну безпеку визначає терміни проведення експертизи
(перевірки) проектної та іншої документації на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переоснащення об’єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції на відповідність цієї документації нормативним актам з пожежної безпеки, а також повноваження органів державного пожежного нагляду щодо проведення експертизи, взаємовідносини між ними і замовником та автором проекту.
Експертизі підлягають усі типові проекти, проекти, робочі проекти на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переноснащення будівель та споруд, документація на випуск пожежонебезпечної продукції незалежно від форм власності та джерел фінансування.
Основними завданнями експертизи є виявлення відхилень від вимог діючих нормативних актів з пожежної безпеки; визначення достатності і якості проектних рішень щодо забезпечення пожежної безпеки.
Експертиза виконується центральним, територіальними й місце- вими органами державного пожежного нагляду. Для проведення експертизи можуть залучатися вищі навчальні заклади та інші установи, а також окремі учені, висококваліфіковані фахівці.

?

?

?

?

?

6.8.

Д
ЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ НАГЛЯД


Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в насе- лених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.
Органи державного пожежного нагляду не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування.
Контроль за виконанням правил пожежної безпеки під час про- ектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів іноземних фірм та спільних підприємств ре- гулюється чинним законодавством або умовами, передбаченими дого- ворами сторін, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
На об'єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, що стосуються прав та
інтересів інших юридичних осіб і громадян.

368
Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:
• розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших цен- тральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;
• погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;
• встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень,
інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;
• здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки
Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами;
• проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.
Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.
Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:
? проводити в будь-який час у присутності власника чи його пред- ставника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
? давати (надсилати) керівникам центральних органів державної ви- конавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.
У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та квакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію

369 будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт;
? здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування
(вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та
інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно- монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;
? притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб,
інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;
? застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.
Посадові особи органів державного пожежного нагляду несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов'язків.
За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам, громадянам внаслідок застосування санкцій, передбачених Законом, органи та посадові особи державного пожежного нагляду відповідальності не несуть.
Контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на рухомому складі та об’єктах, розташованих на землях, наданих в користування залізничному транспорту під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарств, сигналізації та зв’язку, водопостачання, захисними і укріплюючими насадженнями, службовими, культурно-побутовими приміщеннями та
іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, а також на об’єктах, розташованих у смузі відведення залізниць та на землях, безпосередньо до неї прилягаючих, здійснюють пожежні підрозділи відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту.
Облік пожеж на цих об’єктах і у рухомому складі здійснюється органами управління та пожежними підрозділами відомчої воєнізованої охорони відповідно до Інструкції з службового розслідування, обліку пожеж та наслідків від них .на залізничному транспорті.

370
Органи державного пожежного нагляду один раз на п’ять років проводять перевірки діяльності органів управління та підрозділів відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту з вибірковою перевіркою стану пожежної безпеки на підконтрольних їм об’єктах.
Державний нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на об’єктах залізничного транспорту, розташованих у населених пунктах за межами смуги відведення залізниць, здійснюється Державною пожежною охороною відповідно до
Настанови по організації роботи органів державного пожежного нагляду.
Перелік цих об’єктів затверджується керівниками територіальних органів держпожнагляду за погодженням зі службами відомчої воєнізованої охорони залізниць.
Підрозділи Державної пожежної охорони виїжджають на гасіння пожеж і ліквідацію наслідків аварій на рухомому складі залізничного транспорту в порядку, встановленому розкладом виїзду пожежних частин гарнізону Державної пожежної охорони.
Керівництво гасінням пожежі до прибуття начальника гарнізону
Державної пожежної охорони або штабу пожежогасіння здійснюється начальницьким складом пожежних підрозділів (команд, поїздів) воєні- зованої охорони залізниць або особами, що виконують їх обов’язки.
Організація гасіння пожеж на рухомому складі залізничного транспорту здійснюється відповідно до порядку, встановленого
Укрзалізницею за погодженням з ГУДПО МНС України.
Начальники гарнізонів Державної пожежної охорони за погодженням зі службами (загонами) відомчої воєнізованої охорони залізниць визначають порядок залучення пожежних команд (пожежних поїздів) залізниць до гасіння пожеж у населених пунктах, надання допомоги в ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха.
Керівники залізниць (відділків залізниць, державних підприємств з перевезення вантажів і пасажирів) на вимогу керівників територіальних органів Державної пожежної охорони у найкоротший строк забезпечують надання залізничного рухомого складу для відправки до місця пожежі особового складу підрозділів Державної пожежної охорони, пожежної техніки і обладнання та інформують територіальні органи Державної пожежної охорони про можливості залізничних станцій щодо навантаження і розвантаження пожежної техніки і обладнання.
Керівники підприємств, установ і організацій залізничного транспорту зобов’язані виділяти позачергово Державній пожежній охороні лінії міжміського зв’язку, які перебувають в їх розпорядженні, для передачі повідомлень про великі пожежі, для збору і керівництва силами і засобами, які залучаються до гасіння таких пожеж як на об’єктах залізниць, так і на інших об’єктах.

371
Начальники гарнізонів Державної пожежної охорони періодично за погодженням з керівниками відділків залізниць та державних підприємств з перевезення вантажів і пасажирів проводять на об’єктах залізниць пожежно-тактичні навчання і заняття з вирішення пожежно-тактичних завдань, відпрацювання оперативних планів пожежогасіння, а також залучають підрозділи відомчої воєнізованої охорони залізниць до участі в навчаннях, які проводяться на цих та інших об’єктах.
Виникаючі розбіжності в зазначених питаннях узгоджуються
ГУДПО МНС України і Управлінням воєнізованої охорони Державної адміністрації залізничного транспорту.

?

?

?

?

?

6.9.

П
ЕРВИННІ ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ


Первинні засоби пожежогасіння призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу підприємства до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони, а також —.ліквідації невеликих осередків пожеж. Вони є у всіх виробничих приміщеннях, цехах, складах, лабораторіях, майстернях і передаються під охоронну відповідальність безпосередньо керівникам цих об’єктів або іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників.
До первинних засобів гасіння пожежі належать вогнегасники, як ручні так і пересувні, бочки з водою, відра, сокири, багри, лопати, ящики з піском, азбестові полотна, повстяні мати, шерстяні ковдри, ломи, пилки тощо.
На промислових підприємствах застосовуються в основному пінні, рідинні, вуглекислотні, вуглекислотно-брометилові, аерозольні та поро- шкові вогнегасники.
При правильній експлуатації, належному технічному обслугову- ванні та кваліфікованому застосуванні вогнегасники є ефективним первинним засобом гасіння пожеж. Користування поданими відомо- стями допоможе підвищити рівень пожежної безпеки об’єктів, і, тим самим, зменшити матеріальні збитки та людські жертви.
Вогнегасники застосовують для ліквідації пожеж на початковій стадії їх розвитку.
Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

372
Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.
Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об’єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні уста- новки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння
(згідно з нормами належності) до початку їх експлуатації.
Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конк- ретних об’єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуван- ням рекомендацій, викладених вище.
Для зазначення місця розміщення первинних засобів пожежога- сіння слід встановлювати вказівні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті
2—2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, слід встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.
Пожежний інвентар повинен мати червоно-біле пофарбування
і відповідні написи. Пожежний інструмент фарбується у чорний колір. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПШ».
Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:
? захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);
? зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщуваний на об’єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:
• очищення від пилу, бруду та слідів корозії;
• відновлення пофарбування з урахуванням вимог стандартів;

373
• випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання;
• відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з до- триманням вимог стандартів.
Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів і безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.
Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; встановлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).
Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах мають забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.
Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до паспортів заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.
Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати: облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5% (за температури 20±2
o
С), підлягають дозарядженню (перезарядженню).
Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або пе- ревірку. Вогнегасники, відправлені з об’єкта на перезарядження, по- винні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.
Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких

374 випадках на пожежних щитах та стендах має вміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правил користування вогнегасниками несуть власники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).
Успішне гасіння пожежі пов’язане з правильним вибором типу й виду вогнегасника.
Класифікація пожеж дає змогу обрати необхідний вогнегасник, тому що в кожен клас об’єднано пожежі, пов’язані з горінням речовин, що мають подібні характеристики. Для успішної боротьби з пожежами та з метою запобігання використанню непризначеного або неефективного для гасіння даного класу пожежі вогнегасника необхідне знання цих класів, тому що їх символи вказано на корпусах вогнегасників.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал