Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка32/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   49
Удосконалення соціального захисту постраждалих та сімей загиблих
на виробництві
Удосконалення соціального захисту постраждалих та сімей загиблих на виробництві — як одна із складових Національної стратегії з охорони праці передбачатиме:
- врахування при розробці рівня страхових тарифів для підприємств стану умов праці, наслідків травмування працівника та виникнення професійного захворювання;
- введення додаткових матеріальних виплат постраждалим на тривале стаціонарне лікування, придбання дорогоцінних ліків, медичну
і професійну реабілітацію постраждалих та хворих з професійними захворюваннями;
- створення нових центрів з медичної і професійної реабілітації постраждалих на виробництві, в тому числі в структурі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;
- створення державної системи удосконалення і перепідготовки кадрів для її використання при медичній і професіональній реабілітації постраждалих на виробництві;
- поступове збільшення розміру відшкодувань та компенсацій, а також пенсійного забезпечення потерпілим на виробництві.

? ? ? ? ?





342
Розділ 6.
ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
НА ГАЛУЗЕВИХ ОБ’ЄКТАХ

6.1.

К
АТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕНЬ І БУДІВЕЛЬ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ

І ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

Основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та планувальних рішень на промислових об’єктах, а також інших питань забезпечення їх вибухопожежобезпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) — це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахувавнням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.
Відповідно до ОНТП24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки (табл. 6.1). Кількісним критерієм визначання категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухонебезпечна)
Приміщення в яких застосовуються горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28
°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)
Приміщення в яких застосовуються вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28
°С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або паро повітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа.
Категорія В (пожежонебезпечна)
Приміщення в яких знаходяться горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем

343 повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г
Приміщення в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д
Приміщення в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопо- жежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень, як зазначалось вище, покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим.
Кількісним критерієм призначення категорії є надмірний тиск (
?P), який може розвинутися при вибуховому згорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні. При
?P>5 кПа об’єкт, який розглядається, належить до вибухопожежонебезпечної категорії А або Б залежно від властивостей речовин. При
?P<5 кПа об’єкт належить до категорії В, чи Д.
Розрахунковий максимально можливий надмірний тиск, що виникає при загорянні вибухонебезпечного середовища в приміщенні, визначається за формулою:
0 0
1
, ???,
T
p
p
H
H P zm
P
V C kT K
?
? =
?
(5.1) де: Н
т
— теплота згоряння горючої речовини, Дж/кг (для нафтопро- дуктів, розчиннків Н
т
=40 10
n
Дж/кг);
Р
0
— початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);
z — коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини
(для ЛЗР і ГР, нагрітих вище температури спалаху, z=0,3);
m — маса горючої речовини, кг;
V
p
— вільний об’єм приміщення, м
3
(береться рівним 0,8 );
C
p
— питома теплоємкість газової суміші в приміщенні, кДж/кгК
(береться рівною теплоємкості повітря 1 кДж);
p — густина газового середовища в приміщенні, кг/м
3
(дорівнює густині повітря при заданій температурі; р=1,2 кг/м
3
);
k — коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції (k=A t+1, де: A — кратність аварійної вентиляції);
t — тривалість надходження горючих газів і парів, год.;
K
H
— коефіцієнт негерметичності приміщення (K
H
=3);
T
0
— температура в приміщенні (T
0
=300К).

344
Таблиця 6.1
Категорії пожежної небезпеки виробництв
?????????????? ???????????????? ? ???????????
???????
??????????-
????
???????????
????-
?????
?????? ????, ????????????? ?????? ? ????????????
??????? ?? ?????? 28°? ? ????? ?????????, ?? ??????
?????????? ????????????????? ??????, ? ???? ????????
???? ???????????? ????????????? ????????? ????
?????? ? ??????????, ?? ????????? 5 ???.
???????? ? ?????????, ?????? ???????? ? ?????? ???
????????? ? ?????, ?????? ??????? ??? ???? ? ????? ?
????? ?????????, ?? ????????????? ???? ?????? ?
?????????? ????????? 5 ???
??????-
??????-
??????????
?
??????? ??? ??? ???????, ????????????? ?????? ?
???????????? ??????? ????? 28°?, ?????? ?????? ? ?????
?????????, ?? ?????? ?????????? ????????????????
????????????? ??? ????????????? ??????, ? ???? ??????-
?? ???? ???????????? ??????????? ???? ??????, ?????-
??? ?? ??????????????, ?? ????????? 5 ???
??????-
??????-
??????????
?
?????? ?? ??????????? ??????, ?????? ?????? ?
??????????? ???????? ? ????????? (? ???? ????? ??? ?
???????), ???????? ?? ?????????, ?????? ? ???? ?????????
? ?????, ?????? ??????? ??? ???? ? ????? ?????? ??????
?? ?????, ?? ??????????, ? ???? ???? ?????? ???
????????????, ?? ???????? ?? ????????? ? ??? ?
??????-
??????????
?
???????? ???????? ? ????????? ? ????????,
??????????? ??? ????????????? ?????, ?????????? ????
??????????????? ?????????? ???????????? ?????, ?????
? ?????'?; ?????? ????, ?????? ? ?????? ?????? ????????,
??? ?????????? ??? ???????????? ?? ??????
?
???????? ???????? ? ????????? ? ????????? ?????.
???????????? ???????????? ?? ????????? ? ??????????,
? ???? ??????????? ?????? ?????? ? ???????? ????????-
??, ??????????? ? ???????????? ?????????? ??? ??????
?? 1,2 ???, ???????? ????????????? ?? ????????????,
?????? ???????? ?????? ?? ??????? ??????
?
При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих або горючих рідин для визначення маси, що входить в формулу 5.1, допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо забезпечено її автоматичний пуск при перевищенні гранично

345 допустимої вибухонебезпечної концентрації та електропостачання за першою категорією надійності.
Об’єм приміщення, в якому вибухонебезпечна суміш буде утворювати концентрацію на межі поширення полум’я:
3 1,5
, ? ,
? ? ?
E
B
C
=
(5.2) де: 1,5 — коефіцієнт запасу;
Е — кількість вибухонебезпечної речовини, котра надійшла у приміщення, г;
С
H.К.М.
— нижня концентраційна межа поширення полум’я.
Після визначення категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначається категорія будівель в цілому.
Будівля (будинок) належить до категорії А, якщо у ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень, або
200 м
2
Допускається не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорій А в будівлі не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих у ній приміщень (але не більше 1000 м
2
) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорії А; б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м
2
Допускається не відносити будівлі до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорій А і Б не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м
2
) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії В, якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорії А чи Б; б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В перевищує 5% (10%, якщо в будівлі відсутні приміщення категорій А і Б) сумарної площі усіх приміщень.
Допускається не відносити будівлі до категорії В, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В у будівлі не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м
2
) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Г, якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорій А, Б або В;

346 б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м
2
Допускається не відносити будівлі до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В і Г не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 5000 м
2
) і приміщення категорій А, Б, В обладнуються установками автоматиного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Д, якщо вона одночасно не належить до категорії А, Б, В або Г.
Визначення категорії будівель в цілому виконується після визна- чення категорій приміщень. Залежно від встановленої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, передбачається відповід- ний чинним нормативам комплекс об’ємно-планувальних рішень та профілактичних заходів.
Категорії будівель та приміщень необхідно обов’язково позначати на вхідних дверях.
Категорії приміщень і споруд є одними з головних ознак та умов, на яких грунтуються цілі масиви спеціальних протипожежних заходів
(головним чином, капітального характеру).
Розрахунк критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень
1. При визначенні критеріїв вибухопожежної небезпеки як розрахунковий слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин чи матеріалів, які є найнебезпечнішими щодо наслідків такого вибуху.
2. Кількість речовин, що надійшли у приміщення, які здатні утворювати вибухонебезпечні газоповітряні або пароповітряні суміші, визначається виходячи з таких передумов: а) виникає розрахункова аварія одного з апаратів згідно з пунктом 1; б) увесь вміст апарата надходить у приміщення; в) виникає одночасно витік речовин з трубопроводів, які живлять апарат по прямому і зворотному потоках протягом часу, що необхідний для відключення трубопроводів.
Розрахунковий час відключення трубопроводів визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і по- винен бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу і виду розрахункової аварії.
Розрахунковий час відключення трубопроводів слід приймати рівним:
• часу спрацювання системи автоматики відключення трубопро- водів згідно з паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови системи автоматики не перевищує 10—6 на рік або забезпечено резервування її елементів (але не більше 3 с);

347
• 120 с, якщо ймовірність відмови системи автоматики перевищує
10
—6
на рік і не забезпечено резервування її елементів;
• 300 с у разі ручного відключення.
Не допускається використання технічних засобів для відключення трубопроводів, для яких час відключення перевищує вищенаведені значення.
Під часом спрацювання і часом відключення слід розуміти проміжок часу від початку можливого надходження горючої речовини з трубопроводу (перфорація, розрив, зміна номінального тиску тощо) до повного припинення надходження газу або рідини у приміщення.
Швидкодійні клапани-відсікачі повинні автоматично перекрити подачу газу чи рідини в разі порушення електропостачання.
У виняткових випадках у встановленому порядку допускається перевищення наведених значень часу відключення трубопроводів спеці- альним рішенням відповідних міністерств та відомств при узгодженні з органами Держнаглядохоронпраці України. г) виникає випаровування з поверхні рідини, що розлилася, площа випаровування при розливі на підлогу визначається (в разі відсутності довідкових даних), виходячи з розрахунку, що 1 л сумішей і розчинів, які містять 70%, та менше (за масою) розчинників, розливається на площі 0,5 м
2
, а решта рідин — на 1 м
2
підлоги приміщення; д) виникає випаровування рідини з ємностей, які експлуатуються з відкритим дзеркалом рідини, та із свіжопофарбованих поверхонь; е) тривалість випаровування рідини приймається рівною часу її повного випаровування, але не більше 3600 с.
3. Кількість пилу, який може утворювати вибухонебезпечну суміш, визначається з таких передумов: а) розрахунковій аварії передувало пилонакопичення у виробни- чому приміщенні, що виникає в умовах нормального режиму роботи
(наприклад: внаслідок пиловиділення з негерметичного виробничого обладнання); б) під час розрахункової аварії виникла планова (ремонтні роботи) або раптова розгерметизація одного з технологічних апаратів, через що стався аварійний викид у приміщення усього пилу, що був в апараті.
4. Вільний об’єм приміщення визначається як різниця між об’ємом приміщення та об’ємом, що займає технологічне обладнання. Якщо вільний об’єм приміщення визначити неможливо, його допустимо умовно приймати 80% геометричного об’єму приміщення.
? ? ? ? ?

348
6.2.

К
ЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХО
-
І ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН

Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визна- чається Правилами установки електроустановок (ПУЕ-86). Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Таким чином, усі приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму.
Пожежонебезпечна зона це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.
Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи (рис. 6.1):
Пожежонебезпечна зона класу П-І — простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина — ридина, що має температуру спалаху, більшу за +61
о
С.
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ — простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м
3
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа — простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ — простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.
Вибухонебезпечна зона — це простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебез- печні суміші.
Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок, у залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища, визначається технолог- гами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.
Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші, повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.

349
Рис. 6.1. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ
???????????? ??????- ? ????????????????? ???
???????????????? ????
???????????????? ????
?????????????????
????????????????
??????????
?????????????
????????????????
??????????
???? ????? 0
???? ????? 1
???? ????? 2
???????? ???????? ??
???????? ?????????
???? (? ????? ????????
??????????????
??????????)
???? ?????????? ???
??? ??????????
(???????) ??????
??????? ????? ?
??????? (?????????
??????) – ??? ???
?????????? (???????)
?????? ????????
???? ????? 20
???? ????? 21
???? ????? 22
???? ????? ?-?
???? ????? ?-??
???? ????? ?-???
???? ????? ?-???
??????? ? ??????????,
?? ??????????? ????
????????:
?????? ?????? ?
????????????
??????? > +61°?
??????? ??? ???
???????
?????? ??????
???????? ??
?????????
??????? ????
???????????, ??
??????????? ????
????????:
?????? ?????? ? ????????????
??????? > +61°? ??? ??????
?????? ????????

350
Газо-пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибу- хонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні — вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно, або протягом тривалого часу.
Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).
Вибухонебезпечна зона класу 1 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота — ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
Вибухонебезпечна зона класу 2 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості), які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.
Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопаропо- вітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.
Вибухонебезпечна зона класу 20 — простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Звичайно, це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21 — простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію пилоповітряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22
простір, у якому вибухоне- безпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

351
При визначенні розмірів вибухонебезпечних зон у приміщеннях слід враховувати що:
1)
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо-паро- повітряної вибухонебезпечної суміші, що перевищує 5 кПа, вибухоне- безпечна зона займає весь об’єм приміщення;
2)
вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об’єм приміщення;
3)
Газо-пароповітряні при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо-пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що дорівнює або менше 5 кПа, вибухонебезпечна зона займає частину об’єму приміщення і визначається відповідно до норм технологічного проектування або обчислюється технологами згідно з ГОСТ 12.1.004. За відсутності даних допускається приймати вибухонебезпечну зону в межах до 5м по вертикалі і горизонталі від технологічного апарату, з якого можливий викид горючих газів або парів ЛЗР;
4)
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не перевищує 0,5 кПа, матиме місце пожежонебезпечна зона, що визначається згідно з вимогами розділу 5;
5)
при розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної суміші або парів ГР, що дорівнює або менше 5 кПа, матиме місце пожежонебезпечна зона;
6)
простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважається вибухонебезпечним, якщо немає інших умов, що створюють для нього вибухонебезпеку.
Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо, або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон. До них також не належать зони до 5 м по горизонталі та вертикалі від апарата, у якому знаходяться горючі речовини, якщо технологічний процес ведеться із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин, або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон. Залежно від класу зони наведеної класифікації згідно з вимогами ПУЕ здійснюється вибір виконання електроустат- кування, що є одним з головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови підтримання допустимих режимів його експлуатації.
Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої, трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропро- водки, струмоводи, світильники тощо повинні використовуватися у виконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухонебезпеки,

352 тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно стандартів і правил.
Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеню захисту оболонки згідно з чинними нормативами



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал