Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка22/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   49
Червоний сигнальний колір застосовується як заборонний і вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежогасіння. Він застосовується для нанесення заборонних написів і символів на знаках пожежної безпеки, для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.

232

Рис. 3.10. Кольори і знаки безпеки
Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Він наноситься на будівельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.
????????
????????? ???????
??????
???????
?????
???????????? ??? ??????????:
????????,
????????????
?????????
(????????
?????? ? ??????
?????????,
?????????
????????
?????????
???????????,
???????
???????)
????????????,
???????
?????????
(????????
???????? ??????
???????
??????????,
????
???????????,
????????????-
????????
????????
)
??????????
?????
??????,
???????????
??????
??????????
(??????????
??????? ?
??????
????????????
?????????,
??????????
????????????)
?????
???????
?????’?-
????????
????????
????????!:
?????????????
????????.
?????????
??????.
???????
????????.
??????????
???????.
?????? ????.
?????
??????
???????????.
????? ???????.
????????
????.
????????
???????.
?????
???????????
???????????
?? ??.
???????-
????????
???????-
?????
(????????)
?????????:
?) ? ????????:
– ??????;
– ?????????;
– ??????;
– ?????;
– ?????;
– ????????.
?) ????????????
??? ???????:
– ?????;
– ???????
??????????:
– ?????????????
?????????
??????;
– ??????;
– ?????????;
– ?????? ?????;
– ?????????????
???????-
?????????????
?????????

233
Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і наказують, що треба робити.
Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказівок.
На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, наказові та вказівні.
Заборонні знаки призначені для заборони певної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору з білим полем усередині, білою по контуру знака каймою із символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому нахиленою смугою чер- воного кольору. Замість нахиленої смуги червоного кольору на деяких знаках робиться пояснювальний напис, який виконується шрифтом чорного кольору.
Попереджувальні знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Вони виконуються у вигляді рівнобічного трикутника з округленими кутами жовтого кольору, направленого вершиною догори, з каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.
Наказові знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки за умов дотримання конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та позначення шляхів евакуації. Виконуються вони у вигляді квадрата зеленого кольору з білою каймою по контуру і білим полем квадратної форми усередині нього. Усередині білого квадрата наносяться чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки пояснюючі написи виконуються червоним кольором.
Вказівні знаки призначені для позначення місць знаходження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вогнегасників тощо. Виконується знак у вигляді синього прямокутника, окантованого білою каймою по контуру з білим квадратом усередині. У білому квадраті наносяться символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюючих написів пожежної безпеки, що виконуються червоним кольором.
З метою швидкого визначення призначення трубопроводів і забезпечення безпеки праці встановлено розпізнавальне забарвлення, попереджувальні знаки та маркувальні кільця (ГОСТ 14203–69).
Визначено 10 узагальнених груп речовин, які транспортуються по трубопроводах:
1. Вода, колір розпізнавального забарвлення – зелений',
2. Пара, колір розпізнавального забарвлення – червоний,
3. Повітря, колір розпізнавального забарвлення – синій,
4, 5. Гази горючі та негорючі, у тому числі скраплений газ, колір розпізнавального забарвлення – жовтий',
6. Кислоти, колір розпізнавального забарвлення – жовтогарячий;
7. Луги, колір розпізнавального забарвлення – фіолетовий;

234 8. 9. Горючі та негорючі рідини, колір розпізнавального забарвлення
коричневий;
О – Інші речовини.
Розпізнавальне забарвлення трубопроводів виконується суцільно по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.
Для визначення найбільш небезпечних за якістю речовин, які транспортуються, на трубопроводи наносяться попереджувальні кільця.
Для кілець визначено три кольори розпізнавального фарбування:
Червоний для легкозаймистих, вогненебезпечних та вибухонебез- печних речовин;
жовтий для небезпечних або шкідливих речовин (отруйних, токсичних, радіоактивних, високого тиску тощо);
зелений – для безпечних та нейтральних.
Якщо речовина має одночасно кілька небезпечних якостей, на трубопроводі наносяться кільця кількох кольорів.
Важливе значення мають розриви та габарити безпеки. Під ними розуміють ту мінімальну відстань між об'єктами, якої необхідно додержувати для безпечної роботи в цій зоні. Вони регламентуються відповідними стандартами та нормами.
Розривів додержують з метою пожежної безпеки (розриви між будів- лями, спорудами, матеріалами, які зберігаються), для безпеки дорожнь- ого та залізничного руху, для безпечного та зручного обслуговування технологічного обладнання.
Розриви та габарити безпеки відіграють важливу роль у поперед- женні виробничого травматизму.
Наприклад, при встановленні верстатів потрібно дотримувати таких розривів: відстань від стіни до тильної сторони верстата має становити не менш як 0,6 м, а між тильними сторонами верстатів – 0,7 м.
Нормується ширина магістральних проїздів у цехах. Так, для проїзду електрокарів залежно від їх вантажопідйомності ширина проїзду має бути 3,0–4,0 м, електро-навантажувачів (з постійними вилами) – 3,5–
5,0 м, вантажних автомобілів – 4,5–5,5 м.
Для безпеки виконання робіт важливо додержувати норм складання заготовок та деталей поблизу робочих місць. Так, висота штабелю заготовок має обиратись залежно від їх стійкості та зручності знімання, але не повинна перевищувати 1,0 м. Ширина проходу між штабелями має бути не меншою ніж 0,8 м.

? ? ? ? ?


235
Розділ 4.
С
ПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
,
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ


4.1.

А
НАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ У ГАЛУЗІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ

ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА
,


ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ
.
Головним завданням будь-якої галузі народного господарства є збільшення продуктивності праці. Разом з тим продуктивність праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізіологічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці. Охорона праці може відігравати подвійну роль в
інтенсифікації виробництва: з одного боку при ігноруванні принципів охорони праці можуть виникнути різкі порушення умов праці з наслідками негативної дії на здоров'я працівників, зниження продуктивності праці, а з іншого – охорона праці може стати важливим кроком успішної інтенсифікації виробництва. Принципи соціальної справедливості також вимагають забезпечення всіх працюючих рівними пільгами та компенсаціями в разі невідповідності умов праці. Як це зробити, особливо, коли в реальних умовах виробництва працюючі можуть піддаватись впливу одночасно кількох шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України
№ 442 від 1.09.1992 р. атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкід- ливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у врегулю- ванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Результати атестації викорис- товуються для цілеспрямованої і планомірної роботи, спрямованої на покращення умов праці, а також для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі.
Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріори- тету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

236
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи — оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні
(екстремальні) (рис. 4.1).
1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворював- ності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);
3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

237
Рис. 4.1. Гігієнічна класифікація умов праці
? ????
??????????
????? ?????
?? ????
?????????
????? ?????
??? ????
????????
????? ?????
?V ????
??????????
????? ?????
????????
?????????
???????
?????-
????????????
???????
???????
??????????
?????????
????????????:
– ???????????;
– ?????????;
– ?????????
???? ???????
?????????? ???
? ????????
??????
???????? ?
??????????
??????????
???????????????
????
????????????
???????-
???????
????????
????????
???????????
?????????
?????????
????????
?????-
?????????
???????????? ??
???? ??????’?
???????????, ? ?
???????????
?????????? ???
???????????
???????? ?????
??????????????
???????
???????????
???????? ??
???????????
????????????
???????????
??????????
???????????
??????? ??? ?????,
??????? ??????
?????????? ??????
???? ???????
???????????
??????? (????????
??????? ?????)
???????
???????????
1-? ???????
2-? ???????
3-? ???????
4-? ???????
?????????????
????? ??????’?
???????? ??
????
?????????????
????????.
????????????
?????
??????????
??????’?
?’?????????
?????????????
?????????,
?????? ??????
??? ????? ?????
???????????
?????????
(?? ????????
?????? –
10 ????? ?
??????)
????????
??????? ??
??????????
???????
????????
????????????
????????????
(?? ???????
??????????????
?? ??????
????????
??????????)
??????
?????????
?????????
????????? ??
??????
??????????????
?? ????????
?????? ????
???????????
?????? (??
???????
??????????????
)

238 4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);
4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці – характер- ризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середови- ща і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин; класом та ступенем шкідливості чинників біологічного походження; залежно від величин перевищення чинних нормативів шуму, вібрації,
інфра- та ультразвуку; за показником мікроклімату, який отримав найвищий ступінь шкідливості з врахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат, або за інтегральним показником теплового навантаження середовища; за величиною перевищення граничнодопус- тимих рівнів електромагнітних полів та випромінювань; за параметрами радіаційного фактора відповідно до Норм радіаційної безпеки України
(НРБУ-97); за показниками природного та штучного освітлення; за величиною недодержання необхідної кількості іонів повітря і показника
їх полярності (табл. 4.1-4.3).
??????? 4.1
????? ???? ????? ??????? ??? ?????? ? ??????? ??????? ???? ?????????
???????? ??????? (??????????? ???, ?????)
????? ???? ?????
???????-
???
?????????
?????-
??????
???????? ????????
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
???????? ???????? 1–2 ??????
?????????, ?? ????????
????????????? ?????
? ???
1,1–3,0 3,1–6,0 6,1–10,0 10,1–20,0
> 20,0
???????? ???????? 3–4 ??????
?????????, ?? ????????
????????????? ?????
? ???
1,1–3,0 3,1–10,0
> 10,0
????????, ?????? ??????????
?????? ???????? (? ??????????-
??????? ?????????? ???) ???
??? ????? ??????????????
???????????
? ???
1,1–2,0 2,1–4,0 4,1-6,0 6,1–10,0
> 10,0
???????????
? ??? 1,1–3,0 3,1–6,0 6,1–10,0 >
10,0
????????
? ??? 1,1–3,0 3,1–10,0
>
10,0
???????? ?????????
??????????? ???
? ???
1,1–2,0 2,1–5,0 5,1–10,0
> 10,0
?????????? ???????????
+

239

Таблиця 4.2

Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості
та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
???????????, °?
???????? ?????????, %
????????? ????, ?/?
?????????
?? ??????? ??????

??????
????


????????? ?????
????-
??????
????????? ???????????
??????????
????????? ??
??????? ??????
????????? ? ??-
?????????, ??
?????? ???
??????????,
?? ?????? ???
????????? ??
??????? ??????
????????? ? ??-
?????????
????? – ??
22–24 21–25 18–26 40–60 75 0,1
? 0,1
????? – ?6 21–23 20–24 17–25 40–60 75 0,1
? 0,2
????????? ???????? – ??? 18–20 17–23 15–24 40–60 75 0,2
? 0,3
????????? ???????? – ??? 17–19 15–21 13–23 40–60 75 0,2
? 0,4
?????-
???
????? – ???
16–18 13–19 12–20 40–60 75 0,3
? 0,5
????? – ??
23–25 22–28 20–30 40–60 55 (??? 28°?)
0,1 0,1–0,2
????? – 1?
22–24 21–28 19–30 40–60 60 (??? 27°?)
0,2 0,1–0,3
????????? ???????? – ??? 21–23 18–27 17–29 40–60 65 (??? 26°?)
0,3 0,2–0,4
????????? ???????? – ??? 20–22 16–27 15–29 40–60 70 (??? 25°?)
0,3 0,2–0,5
??????
????? – III
18–20 15–26 13–28 40–60 75 (??? 24°?)
0,4 0,2–0,6

240
Таблиця 4.3

Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (ДСН 3.3.6.042-99)

????????
?????????????
?????????
?????????
?????
??/? (??)
????/???
?????????????? ?????
????????
(????????)
????? – ??
105–140 90–120
??????, ??? ??????????? ?????? ?? ??
?????????? ????????? ??????????
???????????, ???????? ??
????? – ??
141–175 121–150
??????, ??? ??????????? ??????,
??????, ?????? – ???????????????
?????? ???????? ???????????
?????????-?????????
????????
?????????
???????? – ???
176–232 151–200
??????, ??? ???'????? ? ?????????
????????, ???????????? ??????? (??
1??) ??????? ??? ????????? ? ?????????
?????? ??? ?????? – ??????????
??????? ????????? ??????????
?????????? ?????????
??????????
?????????
???????? – ???
233–290 201–250
??????, ??? ??????????? ??????,
???'????? ? ????????, ????????????
????????? (?? 10 ??) ???????? –
??????????????? ???????? ????????
???????????
?????????????
????? – III
291–349 251–300
??????, ??? ???'????? ? ??????????
?????????????, ???????????? ???????
(????? 10 ??) ???????? – ??????????
??????? ???????? ??????
??????????, ?????????,
??????????


241


Рис. 4.2. Блок-схема організації робіт на ПК
????????? ??????? ? ????? ?????? ?? ??
?????? ??
??????????
?????????
?????? ??
??????????
???????????
????????
??????????
?????? ????
??????????
??????? ?????
?????? ????
??????? ?????
?? ??????????
???????
??????????????
???? ?????-
????? ??????
?????
??????
????????
?????:
? 6 ?
2
;
??’??:
? 20 ?
3
??? ?????
?????:
? 1,5%.
?? ??????
??????????-
????????
????????
(??????,
??????)
???????
??????
?????-
?????
?????-
?????
????????-
?? ????
(?????) ?
???????-
?????????
??????????
??????
????????????
????????
????????
?????:
300–500 ??
??????????
?????????
????????????
? 5%
??????
????????????
??????:
? 300 ??
?????? ????
– ???
????????-
?????????:
? 50 ???;
– ???
??????????:
? 65 ???
????????? ????????????: ??????????? 21–24°?;
???????? ????????? 40–60%; ????????? ???? ??????? ? 0,1 ?/?
?????
???????? ???
????
???????????
?? ????????
?? ?????
60 ??
??????????
?? ????????
10–30 ?? ???
???? ????? ?
????
???????????
??????
?????
?????????
???????
????????
???
??????????
??????? ???
???? ????-
???????? ??
???????,
? ????????-
?????? ??
???????
?? 8-?????-
??? ???????
?????
??????????
??????????-
?????
?????? ???
??????????:
15 ?? ?????
?????
??????
?????? – ???
???????????
???????
15 ?? ?????
????? ???
??????
?????? –
??? ???????-
?????
15 ?? ?????
?????
??????
?????? – ???
??????????
??????
????????
???? ?
?????????
? 0,5
?????????
????: ??????
? 6,0 ?; ??-
???????????
? 4,0 ?;
???????????
? 3,0 ?
??????????
???????
????????
???????
????????
???????
???????????
????????
??????? ?
????????-
?????????
?????
????????
???????
?????
??????????

242
Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і переміщується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.
Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме,
інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Згідно гігієнічної класифікації робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 та 4 клас умов праці) може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламентованих режимах виконання робіт.
Оскільки умови праці визначають ступінь захворюваності працюючих, як професійної, так ї виробничозумовленої, тому контроль показників захворюваності також може відігравати важливу роль у поліпшенні умов праці. З цією метою використовують поняття професійної захворюваності.
Професійна захворюваність — це показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал