Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка13/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   49

? ? ? ? ?

2.8.

Е
ФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ
СУОП

Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.
Економічна ефективність визначається з метою:
— вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці
(за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);
— виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
— обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
— обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

131
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
Як приклад приведений порядок розрахунку ефективності витрат на охорону праці підприємства.
I. Показник ефективності витрат підприємства Е
П
на заходи щодо охорони праці — це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:
Р
П
=
,
Е
E
В
де Е
Р
— річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);
В — загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
• за економічними показниками, обов'язковими для обліку — форми статистичної звітності;
• за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат. Наведений у табл. 1 перелік витрат неповний, тому за наявності на підприємстві інших видів витрат на охорону праці вони можуть враховуватися аналогічним чином.
Таблиця 1
Основні витрати на охорону праці на підприємстві

Номер
групи
витрат
Назва і
позначення
групи витрат
Назви складових витрат
Позначення
складових
витрат
додаткові відпустки
П
1
скорочений робочий день
П
2
лікувально-профілактичне харчування
П
3
отримання молока або інших рівноцінних продуктів
П
4
I Пільги
і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці підвищення тарифних ставок
П
5

132
Номер
групи
витрат
Назва і
позначення
групи витрат
Назви складових витрат
Позначення
складових
витрат
доплати за умови та інтенсивність праці
П
6
?
7
=1
К
К
П
пенсії на пільгових умовах
П
7
витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами країни
В
1
витрати на заходи щодо охорони праці по колективних договорах
В
2
II Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань
?
3
=1
К
К
В
витрати на заходи щодо охорони праці з фонду охорони праці підприємства
В
3
вартість зіпсованого устаткування,
інструментів, зруйнованих будинків і споруд
Г
1
затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо
Г
2
виплати заробітної плати і доплати за час простою
Г
3
вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд
Г
4
III Витрати на ліквідацію наслідків аварій
і нещасних випадків на виробництві
?
5
=1
К
К
Г
вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули внаслідок загибелі або інвалідності
Г
5
компенсації за час вимушеного простою через небезпеки проведення робіт та припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці
Ш
1
штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами
Ш
2
IV
Штрафи й інші види відшкодування збитку
?
3
=1
К
К
Ш
компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна і забруднення навколишнього середовища
Ш
3
II. Річна економія витрат у зв'язку з поліпшенням умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності, визначається за формулою:
(
) (
)
(
)
?
?
?
?
?
?
7 7
5 5
=1
=1
=1
=1 3
3
=1
=1
=

+

+
+

,
Р
КД
КП
КД
КП
К
К
К
К
КД
КП
К
К
Е
П
П
Г
Г
Ш
Ш
?
?
7 7
=1
=1
,
КД
КП
К
К
П
П
— суми витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці; де
?
?
5 5
=1
=1
,
КД
КП
К
К
Г
Г
— суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;

133
?
?
3 3
=1
=1
,
КД
КП
К
К
Ш
Ш
— суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві.

Індекси «Д» і «П» — це значення наведених витрат, відповідно, до і після реалізації заходів щодо поліпшення умов праці.
II. 1. Сума витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці:
?
7 1
2 3
4 5
7 6
=1
= П + П + П + П + П + П + П .
К
К
П
II. 2. Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:
?
5 1
2 3
4 5
=1
= Г + Г + Г + Г + Г
К
К
Г
II. 3. Сума штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві:
?
3 1
2 3
=1
= Ш + Ш + Ш .
К
К
Ш
III. Загальні витрати підприємства на охорону праці як до введення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього, розраховуються за формулою:
?
3 1
2 3
=1
= В + В + В ,
К
К
В
де В
1
, В
2
, В
3
— профілактичні заходи.
Кількість і характер показників, що використовуються в розра- хунках ефективності, визначаються очікуваним результатом заходу, спрямованого на охорону праці. Так, для заходів, що знижують рівень травматизму і захворюваності, основними показниками є зниження матеріальних збитків та економія загубленого часу, а для заходів, що забезпечують поліпшення умов праці за рахунок зниження трудомісткості продукції або робіт, — збільшення доходу і підвищення продуктивності праці.
IV. Продуктивність праці — це кількість продукції, зроблена за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількість часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.
Розрахунок величини економії від зниження рівня профзахво- рювань або травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня травматизму (аналогічно для захворюваності) за певний проміжок часу
?Д за формулою:

134
?
1 2
3

=
Ч ,
100
Д
Д
Д
де Д
1
, Д
2
— кількість днів непрацездатності через травми або профзахворювання на 100 працюючих відповідно до і після впровадження заходів, дн.;
Ч
3
— річна середньостатистична чисельність працівників, чол.
2. Підвищення продуктивності праці визначається із співвідно- шення:
? ?
?
зм р
Д В
W =
100%,
В
де В
зм
— вартість випущеної товарної продукції за зміну на одного працівника, виробничого персоналу;
В
р
— вартість річної товарної продукції підприємства.
? ? ? ? ?

2.9.

П
ЛАН ЛОКАЛІЗАЦІЇ І ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ

І АВАРІЙ


ПЛАС

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства щодо локалізації і ліквідації аварій і зм'якшення їхніх наслідків.
Аварія — раптова подія, така як викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства
(об'єкта), що приводить до негайної або наступної погрози для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, матеріальних цінностей на території підприємства або за його межами.
Аварії залежно від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б й В.
На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої ділянки), що є структурним підрозділом підприємства.
ПЛАС складається з:
• аналітичної частини, у якій проводиться аналіз небезпек, можливих аварій і їх наслідків;
• оперативної частини, що регламентує порядок взаємодії і дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.
Зміст оперативної частини міняється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється ;
ПЛАС ґрунтується:
• на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

135
• на постійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;
• на оцінці достатності існуючих мір, що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;
• на аналізі дій виробничого персоналу і спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях
їхнього розвитку.
Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
• збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії й ужитих мір щодо боротьби з нею;
• поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії і поза її межами;
• координація дій персоналу підприємства і всіх притягнутих підрозділів і служб, що беруть участь у ліквідації аварії.
• Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації і ліквідації аварій (далі — ВК).
Аналіз небезпеки підприємства
Аналіз небезпеки підприємства проводиться на підставі розгляду його стану відповідно до вимог типового Положення , міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково- технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на аналогічних підприємствах (об'єктах).
На підприємстві виконується остаточне складання і перевірка продукції з застосуванням електромонтажних робіт з використанням комплектуючих, протиральних і пакувальних матеріалів, контрольно- вимірювальної апаратури.
Основною небезпекою на підприємства може бути пожежа як наслідок загоряння устаткування або матеріалів.
Оперативна частина ПЛАС
Оперативна частина ПЛАС розробляється для керівництва діями персоналу підприємства, добровільних і спеціалізованих підрозділів з метою запобігання аварійних ситуацій і аварій на відповідних стадіях
їхнього розвитку або локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків аварії для людей, матеріальних цінностей і навколишнього середовища, запобігання її поширення на підприємстві і за його межі, рятування і виводу людей із зони поразки і потенційно небезпечних зон.
Оперативна частина ПЛАС має:
• план підприємства;
опис дій персоналу;
• список і схему оповіщення посадових осіб, що повинні бути терміново сповіщені про аварійну ситуацію (аварію);

136
• список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні
дії при відсутності перших з будь-яких причин, із указівкою місць їхньої постійної роботи, проживання і телефонів;
• перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, що повинні бути використані при локалізації аварії, із указівкою місць
їхнього зберігання (аварійних шаф);
• обов'язки відповідального керівника робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;

інструкцію щодо аварійної зупинки .
Повноваження й обов'язки відповідального керівника робіт
Керівництво роботами по ліквідації аварії, рятуванню людей і зниженню впливу небезпечних факторів аварії на майно (власність), людей і на навколишнє середовище здійснює ВК. З метою полегшення виявлення ВК серед осіб, що перебувають у місці розташування органа керівництва локалізацією аварії, він повинен мати одяг (каску, куртку і т.д.) яскравого жовтогарячого кольору. Забороняється іншим особам , крім ВК, носити одяг, що пофарбована в аналогічний колір .
Забороняється вмішуватися в дії ВК. При явно невірних діях відповідального керівника робіт, вищестояща керівна особа має право відсторонити його і прийняти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити для цього іншу відповідну особу.
Обов'язки ВК виконують: на рівні розвитку аварії «А» — начальник виробництва . До його прибуття на місце аварії обов'язку ВК виконує його заступник .
ВК зобов'язаний:
На рівні розвитку аварії «А»:
• оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходження людей, охо- плених аварією, ужити заходів щодо оповіщення робочих підприємства
і населення (при потребі) про аварію;
• ужити заходів щодо оточення району аварії і небезпечної зони;
• ужити негайних заходів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії;
• забезпечити вихід з небезпечної зони людей, що не беруть особистої участі в ліквідації аварії;
• обмежити допуск людей і транспортних засобів до небезпечної зони;
• контролювати правильність дій персоналу, а у випадку потреби — дії газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на виробництві , і виконання своїх розпоряджень;

інформувати безпосереднє керівництво, органи Дергірпромнаг- ляду, а при потребі територіальні органи МНС, органи місцевого самоврядування і засоби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході рятувальних робіт;

137
• уточнювати і прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вносити корективи в оперативну частину плану.
Порядок дій у разі пожежі
1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:
• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння
(локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
• якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;
• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби
(медичну, газорятувальну тощо).
2. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:
• перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування
(евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
• видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
• припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами по ліквідації пожежі;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;
• перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
• організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
• забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

138 3. По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.
4. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.
? ? ? ? ?

2.10.

Ф
УНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ
'
ЯЗКИ РОБІТНИКІВ

І КЕРІВНИКІВ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

При розгляді структурної схеми СУОП на підприємстві було відзна- чено, що це багаторівнева система. Блок-схема управління охороною праці на підприємстві наведено на
рис 2.1.
Принципова відмінність низової ланки управління охороною праці від усіх наступних полягає в трактуванні поняття «об'єкт управління».
Травматизм як явище формується безпосередньо на робочих місцях, тому в низовій ланці під об'єктом управління розуміють
«процес формування безпечних і нешкідливих умов праці безносе- редньо на будівельних майданчиках, робочих місцях».
Діяльність робітників і ІТП у цій ланці управління спрямована на досягнення максимального рівня продуктивності праці при забезпе- ченні його безпеки («пріоритету життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства»).
На рівні проектів і в організаціях більш високого рівня управління під об'єктом управління розуміють «діяльність структурних підрозділів, функціональних служб, спрямовану на забезпечення здорових і безпечних умов праці».
Повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві несе роботодавець (рис. 2.2), який «зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці».
З іншого боку працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці.

139
Рис. 2.1. Блок-схема управління охороною праці на підприємстві
????
????????????
???????
????????
1. ??????????? ????? ???????????, ???
????????? ?????? ??????????
?????????, ? ??????????? ????? ???????
??????'? ?? ??????????????????
??????????.
2. ???????? ?? ?????????? ? ??????
??????? ?????; ??????? ????????????,
?????????? ????????, ???????? ??
??????.
3. ???????????? ??????????? ?????????-
??????????? ???? ?????; ????????????
??????????? ???????? ???????????????
??????? (???).
4. ?????????? ?????? ????? ??
??????????; ??????????-?????????????
?????????????? ???????????.
5. ?????????-???????? ??????????????
????????
??????????
????????
????????
????????????
???????????
?????????
????????????
???????
??????? ?????
????????????
???????????
(?????????????)
???????????
(????????????????)
???????????????-
???????????
(?????????????)
??????
????????
??????????
? ???????????
???????
???????-
??????????
1. ??????????? ? ??????????? ?????
(????'????, ????????????????, ????????????
?????????? ??????? ?????, ????, ???
????????? ?? ??????????? ?????????
??????).
2. ?????, ?????? ?? ?????????? ??????? ??
???????????.
3. ?????????? ?????????? ????? ???? ?
??????? ?????.
4. ???????? ???????? ?????????? ??
??????????? ?????? ????? ???????.
5. ???????????, ??????????? ?? ??????????
????????? ?? ????????, ??? ??????????.
6. ?????????? ??????????? ?? ???????
?????? ?? ?????????? ???? ??????????
??????? ? ?????????? ????? ??????? ??
?????????? ???? ?????
???????
??????????

140
Рис. 2.2. Блок-схема організації служби охорони праці підприємства
?????? ???????
????? ????????????
(????)
????????????
(???????? ????????????)
?????????????????
????????????? ???????????
?? ?????????
???????????
?? ??????-
?????? 50 ?
?????? ????
???????:
?? ?????????
????? 50
???????????
???????
????
???????
?????????
????????????
??
????????????
?? ?????????
????? 20
???????????
???????
???? ????
??????????
?????????
?????????? ??
??????????
???????
?????? ?
???????
??????????
??? ????:
???????????
???? ?????
?????:
????????
????????????? ???
?????? ????, ???:
?) ?? ???????
????????? ??????;
?) ?? ???????
????????,
??????????? ? ??;
?) ?? ?????
??????? ??
??????????? ?????;
?) ?? ?????????
????? ?????
????????
??????? ????
????????
?????????
????????? ?
??????? ?????
?????????
???????????
??????? ???
??????????? ??
??????????????-
?? ???????????,
??? ?????????
?????? ?????
????????
??????
??????????? ?
???? ????????,
?? ?????????
??????? ?????
?? ??????’?
???????????
?????? ?
??????? ?????
????
?????????
????
????????????
??????? ???????
?????? ????
???????????
???????? ? ??
???????????
????????? ???????
?????
???????????? ??-
?????????? ? ??
????????????
?????????? ? ???
???????? ???????????
???????? ???????
?????, ?????????????,
?????? ???????? ????????
???????? ?????
?????, ?????????...

141
Зазначеними положеннями, а також кваліфікаційними характерис- тиками керівників, спеціалістів і службовців організацій, визначаються функціональні обов'язки робочих і інженерно-технічних працівників структурних підрозділів і функціональних служб.
Крім того, обов'язки з охорони праці несуть і посадові особи, відпо- відальні за планування, фінансування, організацію і впровадьження заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях.
Конкретизація службових функцій повинна здійснюватися також правилами і інструкціями з охорони праці, ЄТКД, правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому враховуються специфічні особливості конкретних організацій.
Функціональні обов'язки з охорони праці посадових осіб, розробля- ються на основі діючих нормативних актів, затверджуються керівником організації за узгодженням з відповідними органами Держгірпромнаг- ляду і комітетами профспілок. Вони повинні відповідати сфері їх діяльності і загальним обов'язкам, узгоджуватися між різними інстанціями
і службами на різних рівнях управління, а також посадовими особами однієї служби на суміжних рівнях.
Однак для всіх загальним і необхідним є компетентність спеціаліст- тів з основної професії, а також знання основ чинної законодавчої бази з охорони праці, технології, організації, управління й економіки виробництва.
В основу оцінки роботи в сфері охорони праці посадових осіб і робітників покладена оцінка якості і повноти виконання ними своїх функціональних обов'язків.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал