Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка12/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   49
Структура Положення про СУОП
Положення складається з розділів:
Загальні положення;
Порядок ідентифікації небезпек;
Порядок оцінки та регулювання ступеня ризику виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;
Політика підприємства в галузі охорони праці. Мета та завдання;
Організаційна схема та програма реалізації політики;
Порядок планування профілактичних заходів та контролю їх виконання; Порядок інформування працюючих з питань охорони праці; Порядок проведення аудиту з охорони праці; Порядок заохочення працюючих.
? ? ? ? ?

2.5.

З
АПРОВАДЖЕННЯ
С
ИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Cистема управління охороною праці є центральною для багатьох підприємств. В спеціальних журналах, на семінарах для підприємців, чи на конгресах вирішальне значення надається питанню забезпечення майбутнього і оновленню підприємств за допомогою внутрішніх систем управління. Міжнародні стандарти ISO 9000 з управління якістю продукції обумовили необхідність інтеграції охорони праці в єдину систему управління виробництвом, розглядаючи при цьому і можливість отримання додаткової кваліфікації, підтвердженої відповідним сертифікатом, з метою утримання клієнтів і часток ринку.
Ці ідеї призвели до того, що питання про систему управління у сфері охорони праці відіграє все більш важливу роль.
Основні виробничі процеси, починаючи від отримання замовлення та організації виробництва, вимагають виваженої, цілеспрямованої і систематичної розробки технологічних процесів на виробництві.

117
Очевидно, що для ефективної діяльності підприємства необхідні цілеспрямоване визначення повноважень і системна організація охорони праці. При цьому досить часто недооцінюється включення вимог охорони праці і навколишнього середовища в технологічний цикл підприємства. Аналіз європейського досвіду останніх років довів, що саме інтеграція цих питань в організацію управління підприємством має вирішальне значення для підвищення рівня продуктивності праці.
Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, але й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці явища в значній мірі негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та відношення до роботи працюючих. З огляду на це, вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, але й безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням повинна стати . організація охорони праці як внутрішня, так i між підприємствами, сформована таким чином, щоб охорона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємства і сприяла вдосконаленню-загальної продуктивності.
З введенням Системи управління охороною праці (СУОП) кількість недоліків і пов’язаних з ними порушень правил безпечного виконання робіт, а також ризик виникнення аварійних ситуацій можуть бути суттєво скорочені. Внутрішня система управління охороною праці функціонує в рамках основних правових норм і в той же час робить внесок у поточне раціональне використання економічних ресурсів.
Ці рекомендації є спробою надати в розпорядження зацікавлених підприємств, їх працівників, а також співробітників органів нагляду, по можливості, єдину основу, яка може бути застосована на підприємствах при створенні, вдосконаленні і реорганізації системи взаємовідносин структурних ланок підприємства для забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.
Сучасний підхід до вирішення цих завдань, перевага людського здоров’я над економічними чинниками, що зафіксована в цілій низці законодавчих та нормативних актів України, викликають необхідність вирішення питань охорони праці найбільш ефективним чином.
У зв’язку з введенням нового Закону України «Про загальнообов’я- зкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» кожне підприємство повинне буде робити внески у Фонд соціального страхування. Розмір внесків буде залежати від ступеню небезпеки виробництва, тобто від ефективності роботи системи управління охороною праці на підприємстві. Добре сплановані та реалізовані заходи в сфері охорони праці знижують ризик нещасних випадків і

118 можливостей нанесення шкоди здоров’ю, забезпечують усунення зупинок у виробничому процесі і пов’язаних з цим виробничих витрат.
Доцільно створити на підприємстві метод, який забезпечував би дотримання вимог у сфері охорони праці по всіх видах діяльності та включення їх до структури управління підприємством. Цей метод повинен забезпечувати постійне вдосконалення охорони праці на підприємстві і, залучаючи всіх співробітників, сприяти усвідомленню та сприйняттю вимог охорони праці. Він має назву «управління охороною праці» i може бути викладений у «Положенні про управління охороною праці», яке повинне описувати загальні структури системи, основні цілі
і завдання, докладно пояснювати процеси і заходи, необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці, спираючись при цьому на законодавчі і нормативно-правові акти з питань охорони праці, а також на внутрішні нормативні акти.
Законодавчі і нормативно-правові акти з питань охорони праці
визначають відповідальність працівників у сфері охорони праці, систему контролю на підприємстві, порядок розробки інструкцій з охорони праці т.і. Нормативні акти про охорону праці можуть бути міжгалузеві і галузеві. їм надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання. Вони розробляються, затверджуються або узгоджуються уповноваженим на це урядовим органом державного управління.
Внутрішні нормативні акти підприємства визначають порядок безпечного виконання робгг і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Вони розробляються на підприємстві і вводяться в дію власником або уповноваженою ним особою.
Загальна структура Положення про систему управління охороною праці Положення про систему управління охороною праці може мати наступну структуру:
Розділ 1. Загальні положення
Визначається відповідальність і пов’язані з нею обов’язки посадових осіб вищого рівня, керівників підрозділів та працівників, політика охорони праці, функції та структура системи управління охороною праці.
Розділ 2. Документація СУОП
В цьому розділі визначаються питання використання зовнішніх нормативних актів, управління внутрішніми нормативними актами, а також дії у зв’язку з приписами наглядових органів.
Розділ 3. Завдання СУОП та їх вирішення
В цьому розділі наводяться можливі шляхи вирішення завдань у сфері охорони праці, питання професійного відбору і навчання, організації та управління персоналом, заходи з охорони праці при

119 плануванні і постачанні, введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації, проведення контролю та порядок стимулювання.
Як правило, кожний структурний підрозділ Положення будується за наступною стандартною схемою:
• суть і мета;
• сфера діяльності;
• повноваження персоналу;
• порядок реалізації;
• документальне забезпечення.
З огляду на існування різних виробничих структур та специфічні виробничі умови кожної з них, неможливо виробити універсальне положення, прийнятне для всіх підприємств. Тому зразкові положення мають модульну структуру і можуть бути легко приведені у відповідність з фактичними вимогами і потребами кожного окремого підприємства.
Система управління охороною праці в залежності від існуючої вихідної ситуації на підприємстві спрямована на:
• створення власної системи управління охороною праці, або вдосконалення вже існуючої системи управління;
• інтеграцію системи управління охороною праці в загальну систему управління виробництвом.
Основні етапи і заходи при запровадженні або вдосконаленні системи управління охороною праці.
Організація і координація робіт
Призначення уповноваженого з системи управління охороною праці, який організовує необхідні заходи по запровадженню системи управління на підприємстві. Такою особою може бути керівник служби охорони праці, або фахівець з охорони праці.
Надання уповноваженому всіх прав, необхідних для втілення в життя системи управління.
Ознайомлення керівників і робочого колективу з проектом.
Визначення функцій та завдань управління.
Визначення системи внутрішнього контролю функціонування системи.
Спеціальні завдання при створенні Системи управління охороною праці
Для організації самостійної Системи управління охороною праці від початку, необхідно реалізувати наступні етапи роботи:
Етап 1:
• визначення посадових осіб, на яких буде покладено обов’язок створення СУОП;
• визначення функцій системи управління;
• визначення організації системи з розкриттям її структури, поси- ланням на документацію, номери документів, т. і.;

120
• визначення зовнішньої форми положення (дизайн і стандартна побудова тексту).
Етап 2:
• встановлення завдань, пов’язаних з охороною праці, що випливають з окремої внутрішньовиробничої функції;
• розробка нормативу з організації системи за участю всіх струк- турних підрозділів підприємства (розподіл повноважень, органіграми, описання виробничих функцій, формування списку осіб, відповідальних за виконання цих функцій).
Етап 3:
• розробка Положення про управління охороною праці. Для визначення того, які норми з охорони праці повинні бути реалізовані на даному підприємстві, уповноважений з охорони праці розробляє пункт за пунктом всі пояснення по змісту Положення і занотовує всі важливі питання. Цей проект затверджується керівництвом підприємства і вводиться в дію на підприємстві шляхом розробки внутрішніх нормативних актів підприємства згідно з поясненнями, які викладаються у наступних розділах;
• перевірка документів, які є на підприємстві (наприклад,
інструкцій з охорони праці, з безпечної експлуатації, технологічних процесів, документів по навчанню і т. і.) на їх прийнятність та відповідність системі управління з боку осіб, які виконують відповідні функції у даних сферах діяльності;
• вивчення існуючих стандартних процедур у сфері охорони праці
(наприклад, акт реєстрації нещасних випадків на виробництві) і осіб, які беруть в них участь з метою перевірки і вдосконалення цих процесів та приведення їх у відповідність із зовнішнім середовищем системи;
• разом з уповноваженим з системи управління охороною праці, відповідальні за окремі виробничі функції розробляють порядок функціонування системи для окремих сфер діяльності. У ньому представляють розподіл обов’язків і графіки виконання окремих завдань. Уповноважений з системи управління об’єднує їх в один документ.
• розробка головними спеціалістами (технологом, механіком, енергетиком, начальниками цехів) функції нормативів та інструкцій згідно вищезгаданої загальної процедури (при цьому вони радяться з уповноваженим з СУОП і відповідальними особами у сфері охорони праці, наприклад, з санітарним лікарем);
• перевірка дотримання графіку виконання поставлених завдань уповноваженим з системи охорони праці. Уповноважений доповідає керівництву про стан справ у даному питанні;
• вдосконалення проекту Положення уповноваженим з системи управління охороною праці паралельно з розробкою нормативів та
інструкцій;

121
• ознайомлення відповідних працівників залежно від сфери їх діяльності з документами з системи управління. Введення цих документів в дію виконується послідовно;
• розробка системи внутрішньої перевірки (річного плану) уповно- важеним з системи управління охороною праці разом з керівництвом підприємства, за участю представників трудового колективу, уповнова- жених з охорони праці;
• проведення внутрішніх перевірок з поданням звіту керівництву підприємства і нагляд за проведенням поправок уповноваженим з
СУОП;
• розвиток і утримання системи уповноваженим з СУОП. Викла- дення підходу при вже існуючій системі управління
Алгоритм запровадження СУОП на придириємстві наведено на рис.
Якщо інтегральні елементи управління, наприклад, організація структури, основні лінії і принципи, вже визначені існуючими системами управління, необхідно взяти за основу вищевикладені пропозиції і порівняти з існуючою системою (це стосується також загальних адміністративних норм по утриманню системи, документації та веденню архіву. Інтеграційні виробничі процеси уже існують у вигляді нормативно-правових актів з охорони праці.
В кінці кожного етапу бажано проводити заключні засідання.
Для того, щоб впевнитись, що СУОП функціонує, а також для того, щоб державні органи нагляду могли враховувати наявність системи при перевірках, необхідно провести зовнішній аудит охорони праці, наприклад, за допомогою експертно-технічного центру.

122


? ? ? ? ?



123
2.6.

С
ИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ГІГІЄНИ І БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
.


OHSAS

18001

:

2007
Різні організації все більшою мірою зацікавлені в досягненні і демонстрації вагомої результативності у сфері гігієни і безпеки праці за рахунок управління професійними ризиками згідно з політикою і цілями у сфері гігієни і безпеки праці. Відбувається це при посиленні законодавства, в умовах розвитку економічної політики та інших заходів, спрямованих на належне виконання заходів гігієни і безпеки праці, а також в умовах загального зростання стурбованості зацікав- лених сторін питаннями гігієни і безпеки праці.
Багато організацій здійснюють «аналіз» або «аудит» гігієни і безпеки праці, щоб оцінити їх результативність. Проте самі по собі ці «аналізи» й «аудити» недостатні для того, щоб забезпечити організації впевненість в тому, що її результативність не тільки відповідає, але й надалі відповідатиме вимогам, передбаченим законом і політикою. Щоб бути результативними, ці «аналізи» та «аудити» повинні проводитися в рам- ках структурованої системи менеджменту, інтегрованої в менеджмент організації.
Стандарти OHSAS, що поширюються на менеджмент гігієни і безпеки праці, призначені для забезпечення організацій елементами результативної системи менеджменту гігієни і безпеки праці, які можуть бути інтегровані з іншими вимогами до менеджменту з тим, щоб сприяти організаціям в досягненні мети щодо гігієни і безпеки праці та економічних цілей. Ці стандарти, так само як й інші міжнародні стандарти, не призначені для використання з метою створення нетарифних бар'єрів у торгівлі або для посилення або зміни зобов'язань, що покладаються на організації законодавством.
Запропонований Стандарт OHSAS встановлює вимоги до системи менеджменту гігієни і безпеки праці, щоб дати можливість організації розробити і впровадити політику та цілі, що враховують законодавчі вимоги та інформацію про професійні ризики. Його можуть застосову- вати організації будь-якого типу і розміру з різним географічним розташуванням, культурними і соціальними особливостями. Основи підкори показані на рис. 1.
Успіх системи залежить від зобов'язань, прийнятих всіма рівнями і функціями організації', особливо вищим керівництвом. Така система дає організації можливість встановити політику у сфері гігієни і безпеки праці, встановити цілі і процеси для досягнення відповідності зобов'язань політики, проведення заходів для поліпшення результат- тивності та продемонструвати відповідність системи вимогам цього
Стандарту OHSAS.
Загальною метою розробленого Стандарту OHSAS є підтримка належної практики гігієни і безпеки праці при збереженні балансу з

124 соціально-економічними потребами. Слід зазначити, що багато вимог можуть розглядатися одночасно або переглядатися у будь-який час.
Рис. 1. Модель системи менеджменту гігієни і безпеки праці для Стандарту OHSAS
Існує важлива відмінність між цим Стандартом OHSAS, який описує вимоги до системи менеджменту гігієни і безпеки праці організації і може бути використаний для сертифікації/реєстрації і/або самодекларації системи менеджменту гігієни і безпеки праці організації,
і не призначених для сертифікації керівництвом, розроблених для надання загальної допомоги організації під час встановлення, впровадження або поліпшення системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Менеджмент гігієни і безпеки праці охоплює весь діапазон проблем, включаючи проблеми, що стосуються стратегії і конкурентоспроможності. Демонстрація успішного впровадження цього
Стандарту OHSAS може бути використана організацією для того, щоб переконати зацікавлені сторони в наявності у неї належної системи менеджменту гігієни і безпеки праці.
Організаціям, яким потрібна більш загальна настанова широкого кола питань, що стосуються системи менеджменту гігієни і безпеки праці, слід використовувати OHSAS 18002. Будь-яке посилання на
інший міжнародний стандарт носить лише інформаційний характер.
У цілому Стандарт OHSAS 18001:2007 об'єднав останні напрацю- вання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджменту на підприємстві (ISO 14001:2004 — менеджмент охорони навколишнього середовища, ISO 9001:2000 — менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впровадження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації. Практика показує, що
інтегровані системи все більш затребувані на ринку серед крупних промислових підприємств.

125
Стандарт ОHSAS 18001:2007 дозволяє значно знизити виробничі ризики. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він підходить до вирішення питань безпеки системно. Саме системи менеджменту є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх вірогідності, оскільки засновані не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, що дозволяє попереджати можливі аварійні ситуації.
? ? ? ? ?
2.7.

П
ОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямову-
ватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих
факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і
професійних захворювань.
Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки вироб-
ництва.
Основним завданням впровадження СУОП є проведення коригую- чих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробництві.
Не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних за-ходів та підвищення виконавчої дисципліни.
На прикладі умовного підприємства (див. пп. 11. и 12), користу- ючись нормами оцінки ступеня професійного ризику виробництва (п.
12) визначимо сумарні фактичні бали, які отримуємо після виконання таких заходів:
1. Доопрацювання посадових інструкцій для керівників та спеціа- лістів усіх рівнів.
Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників вони повинні містити повний перелік завдань та обов’яз- ків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт і складатись з розділів: «Загальні положення»,
«Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати»,
«Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою».
Для прикладу опрацьовуємо примірну посадову інструкцію для головного інженера, обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
(додатки 1 та 2) — 0,5 бала.
2. Опрацювання необхідних інструкцій з безпечного обслуговування обладнання підвищеної небезпеки — 4 бали.
3. Забезпечення отримання посадовими особами та спеціалістами посвідчень про перевірку знань з охорони праці — 0,6 бала.
4. Проведення інструктажів з охорони праці — 3,3 бала.
5. Забезпечення проведення медичних оглядів — 1,4 бала.
6. Заповнення карток форми МБ-6 — 0,7 бала.

126 7. Забезпечення працівників 313 — 4,6 бала.
8. Забезпечення робочих місць технологічною документацією - 20 балів.
9. Забезпечення структурних підрозділів засобами пожежогасіння, де їх немає — 5,1 бала.
10. Забезпечення структурних підрозділів електрозахисними засобами, де їх немає — 21,6 бала.
11. Встановлення контролю за проведенням інструктажів з охорони праці та дотриманням працюючими вимог безпеки.
За рахунок вжиття цих заходів можна зняти 220 штрафних балів та додатково набрати ще 61,8 бала. У цьому разі початковий ступінь професійного ризику виробництва за впровадження СУОП буде:
Р = [730 - (377 - 37 + 61,8) + 0,1]
? 9 ? 10 7
= 2,95
? 10 4
, тобто в межах припустимого ризику, значення якого прийнято в межах 5,001
?
10 5
- 5
? 10 4
(див. п. 11).
Виходячи з цього, політику підприємства щодо охорони праці можна
визначити як:
• забезпечення здорових та безпечних умов праці;
• зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідаль- ності, економічної доцільності та технічних можливостей;
• установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці.
Для реалізації цієї політики, мету в галузі охорони праці можна
визначити як досягнення рівня припустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2007 р. за рахунок:
• забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небезпечних вироб- ничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них;
• залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці;
• постійного розгляду керівником підприємства та керівниками структурних підрозділів стану умов та безпеки праці разом із вирішен- ням виробничих питань;
• підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства.
У такому разі завдання в галузі охорони праці будуть наступними:
• доведення рівня обладнання машин, механізмів, устаткування
інженерно-технічними засобами:
• у 2005 р. — до 70%;
• у 2006 р. — до 100%;
• приведення у 2005 — 2006 pp. пожежонебезпечних дільниць відповідно до вимог нормативно-правових актів;

127
• повне забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;
• приведення технологічної документації відповідно до вимог стандарту ГОСТ 3.1120-83 «Единая система технологической докумен- тации. Общие правила отражения й оформлення требований безопас- ности труда в технологической документации»: у 2005 р. —до 70%, у
2006 р. — до 100%;
• постійне утримання будівель та споруд у справному стані;
• забезпечення достатнього рівня знань працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та розуміння ними небезпечності шкідливих та небезпечних виробничих факторів для
їхнього життя та здоров’я, а також для життя і здоров’я людей, що їх оточують;
• облаштування та забезпечення функціонування кімнат психолог- гічного розвантаження, оздоровчих кімнат, процедурних тощо.
ДОДАТОК 1.
Посадова Інструкція головного інженера підприємства
1. Загальні положення
1.1. Головний інженер є першим заступником директора підпри-
ємства з виробничої діяльності і забезпечує виконання статутних завдань з цих питань.
1.2. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора.
1.3. Визначає науково-технічну політику підприємства, забезпечує належний технічний рівень виробництва, високу якість продукції, що випускається, та удосконалення системи підготовки і підвищення ква- ліфікації персоналу.
1.4. Головний інженер підпорядковується безпосередньо директору.
1.5. У своїй діяльності керується законами та іншими нормативно- правовими актами, наказами та розпорядженнями директора.
2. Завдання та обов'язки
Головний інженер:
2.1. Здійснює керівництво діяльністю технічних служб підпри-
ємства, контролює результати їх роботи.
2.2. Забезпечує постійне підвищення ефективності виробництва, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт, високу їх якість.
2.3. Організовує розробку і виконання планів розвитку підприє- мства, його реконструкції та модернізації, планів впровадження нової техніки і технологій, планово-попереджувальних ремонтів обладнання, будівель і споруд.
2.4. Контролює додержання проектної, конструкторської і технолог- гічної дисципліни.
2.5. Забезпечує:

128
• контроль відповідності стандартам, технічним умовам та норма- тивним актам з охорони праці устаткування, пристроїв та технологічних процесів, що розробляються на підприємстві;
• впровадження на підприємстві стандартів безпеки праці;
• систематичний аналіз повітряного середовища, контроль рівня шкідливих виробничих факторів — шуму, вібрації, електричних і магнітних полів;
• додержання вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві або сторонніми організаціями на замовлення підприємства;
• своєчасне і якісне навчання працівників безпечного ведення робіт;
• своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів з охорони праці;
• безпечну експлуатацію будівель і споруд.
3. Права
Головний інженер має право:
3.1. Представляти підприємство у всіх виконавчих органах влади та під час взаємовідносин з іншими підприємствами.
3.2. Укладати договори з іншими підприємствами у межах покладених на нього завдань та обов’язків.
3.3. Видавати розпорядження по підприємству.
3.4. Надавати директору пропозиції щодо поліпшення ефективності роботи підприємства.
4. Відповідальність
Головний інженер несе відповідальність за:
4.1. Впровадження нової техніки, технологій, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
4.2. Непроведения планово-попереджувальних ремонтів технологіч- ного обладнання, будівель і споруд.
4.3. Відсутність вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві.
4.4. Невиконання заходів з охорони праці, визначених колективним договором.
4.5. Незабезпечення моніторингу дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
5. Повинен знати
5.1. Чинне законодавство, яке регулює господарську діяльність та господарські відносини.
5.2. Основні положення охорони праці та вимоги безпеки під час експлуатації технологічного обладнання та об’єктів підвищеної небезпеки.
5.3. Діловий етикет та етику професійних відносин.

129 5.4.Вітчизняний та світовий досвід, проблематику машинобудування та досвід аналогічних підприємств.
5.5. Технологію виробництва продукції, методи господарювання і управління підприємством.
5.6. Порядок укладання і виконання господарських договорів.
6. Кваліфікаційні вимоги
Повна вища технічна освіта, післядипломна освіта в галузі управління виробництвом. Стаж роботи за професією керівника аналогічного рівня - не менше 1 року та нижчого рівня - не менше 5 років.
7. Взаємовідносини за посадою
7.1. Заміщує директора в разі його відсутності, якщо це обумовлено в конкретній посадовій інструкції.
7.2. Одержує необхідну інформацію від директора.
7.3. Доповідає директору про результати своєї діяльності.
7.4. Координує діяльність підпорядкованих служб.
ДОДАТОК 2
Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
Обов'язки бригадира
1. Перед початком та протягом зміни перевіряє стан умов та безпеки праці, повідомляє про виявлені порушення своєму безпосередньому керівникові.
2. Під час небезпечних ситуацій, що загрожують життю або здоров’ю працівників, призупиняє роботу і вживає заходів щодо забезпечення безпеки працівників, повідомляє про це майстрові
(начальникові дільниці, зміни).
3. Організовує практичний показ членам бригади безпечних методів та прийомів роботи, обмін досвідом та пропаганду охорони праці в бригаді.
4. Під час виконання робіт дотримується вимог безпеки, а роботи з підвищеною небезпекою виконує відповідно до наряду-допуску.
5. Не допускає виконання членами бригади робіт, не передбачених змінним завданням, за винятком робіт, пов’язаних з рятуванням людей, ліквідацією аварійних ситуацій тощо. Відстороняє від роботи осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
6. Вносить пропозиції до плану робіт з охорони праці.
7. Вимагає від майстра (начальника дільниці, зміни) виконання у встановлені терміни заходів, передбачених наказами і планами, а також виконання вимог безпеки, яким мусить відповідати виробниче обладнання, робочий інструмент, робочі місця і приміщення, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, справності засобів колективного захисту.
8. Якщо стався нещасний випадок, терміново організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, повідомляє про це майстра

130
(начальника дільниці, зміни). Несе відповідальність за порушення вимог охорони праці у межах його функціональних обов’язків.
Обов'язки робітників
Робітник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а та- кож про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь- яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого:
• перед початком роботи перевіряє справність засобів
індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт;
• не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці;
• виконує тільки ту роботу, яку йому доручено;
• проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди;
• повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків;
• вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці;
• несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал