Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут»




Сторінка11/49
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.28 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   49
ОHSAS 18001 і OHSAS 18002
ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка
Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумо- вою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я.
Міжнародний стандарт OHSAS 18001 був розроблений за участю національних органів зі стандартизації низки країн - Великобританії,
Японії, ПАР, Ірландії, а також фірм і дослідницьких організацій.
OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно ви- сокорозвинених країнах. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою. Ця діяльність - не одноразовий проект або випадкова подія. Це — тривалий процес поліпшення відносин з суспільством, з місцевими органами влади і національним урядом, з власним персоналом компанії, учасниками ринку або акціонерами, організаціями споживачів і суспільством в цілому.
Створюючи систему, засновану на принципах OHSAS 18001, організація не зазнає труднощів в дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань і нещасних випадків. Правильне впровадження і підтримка в робочому стані системи управління охороною здоров'я і безпеки персоналу може бути частиною стратегії належної виробничої практики, яка є ефективним довгостроковим вкладенням засобів у майбутнє компанії. Це, у свою чергу, веде до того, що компанії, які отримали сертифікати на системи управління

107 охороною здоров'я і безпекою персоналу, вимагають від своїх субпідрядників, щоб вони також контролювали процеси і управляли ризиками у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.
Стратегічна консультативна група ISO сформувала і контролює межі компетенції цього стандарту для того, щоб постійно відстежувати необхідність у його подальшому розвитку і дає рекомендації ISO/IEC зі стратегічного планування сфери застосування такого стандарту.
Більшість дрібних компаній починають оцінювати необхідність у впровадженні системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, виходячи з вимог уряду, а також враховуючи необхідність вирішення розбіжностей з представниками зацікавлених сторін. Для крупних компаній це найчастіше питання іміджу компанії й основа для відкритого інформування клієнтів і світової спільноти в цілому про свої наміри у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.
Прагнення досягти професіоналізму, компетенції і контрольованої, передбачуваної поведінки персоналу, що бере участь у виробничій діяльності або наданні послуг, складає основу стандарту.
Це досягається шляхом вироблення загальних правил або розробкою нормативної документації і положень, що описують порядок створення, впровадження і підтримки цілісності системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу в компанії.
На додаток до OHSAS 18001 було видано стандарт 0HSAS 18002, який містить роз'яснення до вимог стандарту і настанову зі створення системи. Цей інтегрований пакет є зручним засобом для проходження сертифікації і дозволяє:
• виявити аспекти діяльності, що впливають на безпеку та здоров'я,
і дістати доступ до відповідних законодавчих актів;
• визначити цілі з поліпшення діяльності і розробити програму щодо їх досягнення з реалізацією постійного контролю, тим самим забезпечуючи постійне вдосконалення;
• за умови відповідності підприємства вимогам OHSAS18001, TNO
Certification b. v. може сертифікувати її, а також проводити періодичні оцінювання.
Порядок розробки і впровадження
Загальні вимоги. (Застосування системного підходу при розробці і
впровадженні системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки.)
У стандарті OHSAS 18001 описано принципи системи менеджменту охорони праці і промислової безпасності, а в стандарті OHSAS 18002 подано загальні рекомендації з упровадження, принципи, системні методики і методики забезпечення. Найважливіший крок після ухвалення рішення керівництвом про сертифікацію — розробити політику і стратегію у сфері менеджменту охорони праці і промислової безпеки, на основі якої встановлюються реальні і вимірні цілі і визначаються індикатори ефективного функціонування.

108
Розробляючи політику і стратегію, вище керівництво бере на себе зобов'язання:
• виконувати положення політики, добиваючись досягнення поставленої мети і виконання завдань;
• указувати на те, що застережливі дії є пріоритетними в порівнянні з коригувальними діями;
• збирати і оцінювати докази адекватного функціонування системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки і доказу дотримання правил і вимог системи;
• удосконалювати систему, що наділена потенціалом постійного поліпшення.
Початок розробки системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки передбачає вибір стратегії розробки системи, побудованої на наступних важливих принципах, на які варто звернути особливу увагу:
Принцип 1. Прихильність керівництва і політика у сфері охорони праці і промислової безпеки.
Принцип 2. Планування і реалізація політики у сфері охорони праці
і промислової безпеки організації.
Принцип 3. Впровадження, включаючи розвиток навиків і розробку методик, необхідних для реалізації політики у сфері охорони праці і промислової безпеки.
Принцип 4. Оцінка коригувальних дій і вимірювання ефективності функціонування системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки.
Принцип 5. Затвердження і структурне вдосконалення функціону- вання системи охорони здоров'я і безпеки персоналу.
Загальна політика
Компанія може почати підготовку до сертифікації з оцінки переваг уже наявної системи менеджменту охорони праці й промислової без- пеки (системи охорони праці) таких, як підтверджене виконання нормативних вимог і відсутність позовів щодо відповідальності.
Первинна оцінка аспектів системи управління охороною праці і промислової безпеки полягає у визначенні фактичного стану справ у компанії, яке повинне бути описане й оцінене.


? ? ? ? ?

2.4.

Р
ОЗРОБКА С
?????? ?????????? ???????? ?????
(????)
Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці
це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та

109 лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:
• організацію і координацію робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);
• облік, аналіз та оцінка ризиків;
• планування показників стану умов та безпеки праці;
• контроль планових показників та аудит всієї системи;
• коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;
• заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здій- снення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:
? професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;
? навчання та пропаганда з охорони праці;
? безпека обладнання;
? безпека виробничих процесів;
? безпека будівель та споруд;
? забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;
? наявність засобів індивідуального захисту (313);
? оптимальні режими праці та відпочинку;
? лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;
? санітарно-побутове обслуговування.
Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов’язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам’ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.
Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (далі — підприємства), які використовують найману

110 працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи
1000 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.
При створенні СУОП необхідно:
• визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;
• виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;
• визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;
• розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.
У зв’язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов’язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно- технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.
Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо).
При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях -керівники відповідних
підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.
Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управ- лінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.
Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці, повинен забезпечувати виконання таких основних завдань:
1. Професійний добір для працівників, які виконують роботи підви- щеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних показників (відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі).

111
Відповідальність за проведення цих заходів повинна покладатись на службу кадрів (або особу, яка виконує ці функції). Служба спільно із установою охорони здоров’я, службою охорони праці організує проведення медичних оглядів та психофізіологічної експертизи.
2. Навчання та пропаганду з питань охорони праці (відповідно до
Типового положення про навчання з питань охорони праці).
Центром цих навчань та пропаганди на підприємстві повинен стати кабінет охорони праці. При чисельності працюючих менше ніж 400 осіб кабінет охорони праці суміщується з приміщенням для навчальних занять.
Відповідальність за своєчасність проведення навчання з питань охорони праці повинна покладатись на керівників структурних підрозділів, а організація навчання — на службу технічного навчання
(або особу, яка виконує ці функції). Участь в організації та проведенні навчання беруть такі служби (або окремі фахівці): служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правильної організації
і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання, систем енергопостачання, розробки та впровадження технологічної документтації.
3. Безпека обладнання.
Безпека обладнання, що експлуатується, забезпечується шляхом приведення його у відповідність до вимог системи стандартів безпеки праці (ССБП) та вимог правил охорони праці, а також своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів, випробувань, удосконалення систем огороджувальних та запобіжних засобів.
Відповідальність за організацію цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), яка виконує функції щодо правильної організації
і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання. Участь в організації цієї роботи беруть служба (фахівці), на яку покладено функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань систем енергопостачання, та служба охорони праці.
Відповідальність за безпечну експлуатацію цього обладнання покладається на керівників структурних підрозділів.
4. Безпека виробничих процесів.
Безпека виробничих процесів забезпечується за рахунок: а) відображення вимог безпеки праці у технологічних документах
(відповідно до ГОСТ 3.1120-83 «Общие правила отражения й оформлення требований безопасности труда в технологической документации»).
Відповідальність за проведення цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), що забезпечує розробку технологічної документації. Участь в організа-ції роботи беруть служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання та систем енергопостачання;

112 б) дотримання вимог охорони праці під час монтажу, ремонту та поточної експлуатації обладнання, забезпечення працюючих засобами колективного захисту.
Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів.
5. Безпека будівель та споруд.
Безпека будівель та споруд, що експлуатуються, забезпечується завдяки своєчасному проведенню оглядів, ремонтів та реконструкції.
Відповідальною за організацію цієї роботи є служба (або фахівець), що здійснює технічний нагляд за станом будівель та споруд спільно зі службою охорони праці. Відповідальність за безпечну експлуатацію будівель та споруд покладається на керівника структурного підрозділу.
6. Забезпечення нормативних санітарних, гігієнічних умов праці досягається за рахунок систематичного контролю стану виробничого середовища, загазованості, запиленості повітря робочої зони, рівнів шуму, вібрації, іонізованого та неіонізованого випромінювання, освітлення, температурного режиму тощо, паспортизації вентиляційних установок, їх своєчасного ремонту і чистки та проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
Відповідальним за проведення цієї роботи є керівник структурного підрозділу. Участь в організації роботи беруть служба охорони праці, санітарно-промислова лабораторія, служби, що забезпечують правильну організацію і своєчасне проведення ремонту і випробування обладнання та систем енергопостачання.
7. Наявність засобів індивідуального захисту (313).
Забезпечення здійснюється відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту для даної галузі.
Відповідальність за забезпечення працівників 313 покладається на керівників структурних підрозділів. Участь в організації цієї роботи бере служба (або фахівці) матеріально-технічного забезпечення охорони праці.
8. Оптимальні режими праці та відпочинку. Забезпечуються шляхом додержання режиму праці та відпочинку, проведення оздоровчих заходів щодо зниження нервово-емоційних навантажень.
Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на службу
(або фахівця) організації праці та заробітної плати спільно з керівниками структурних підрозді-лів. Участь в організації роботи бере служба охорони праці.
9. Лікувально-профілактичне обслуговування працюючих. Забезпе- чується за рахунок проведення періодичних медичних оглядів, обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат та проведення оздоровчих
і профілактичних заходів. Відповідальність за проведення цієї роботи

113 покладається на керівників струк-турних підрозділів спільно з установами охорони здоров’я та службою охорони праці.
10. Санітарно-побутове обслуговування.
Забезпечується через обладнання та належне утримання гардеробних, душових приміщень, туалетів, кімнат особистої гігієни жінок, умивальників тощо.
Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів. Участь у її організації беруть служби
(або фахівці) мате-ріально-технічного забезпечення, капітального будівництва та охорони праці.
Наступне питання, яке повинно знайти своє відображення в СУОП, —
це порядок ідентифікації (визначення) небезпек, оцінка та регулювання
ризиків.
Ідентифікація небезпеки забезпечується шляхом аналізу причин та обставин нещасних випадків і професійних захворювань, виявлення невідповідності стану умов, безпеки праці та організації робіт чинним нормативно-правовим актам, визначення об’єктів підвищеної небезпеки, яким необхідно в першу чергу приділяти увагу.
Обов’язковою умовою оцінки ризиків є наявність мінімально необхідної кількості показників, що характеризують стан умов та безпеки праці.
До цих показників можуть належати:
1)
Коефіцієнт частоти:
1000
,
?
T
?
N
Ч
=
де Т кількість нещасних випадків на виробництві за проаналізований період;
N — середньооблікова чисельність працюючих за проаналізований період, осіб;
2) Коефіцієнт тяжкості:
,
T
D
K
N
=
де Д — загальне число днів непрацездатності за проаналізований період.
3) Коефіцієнт додержання працюючими інструкцій з охорони праці

0
), що розраховується як співвідношення між кількістю працюючих із додержанням інструкцій з охорони праці та загальною чисельністю працюючих на момент перевірки.
4) Коефіцієнт технічної безпеки обладнання
б
), що розраховується як співвідношення між кількістю визначених ССБП показників безпеки, яким відповідає обладнання, та загальною кількістю показників безпеки, визначених ССБП.

114 5) Коефіцієнт безпеки технологічних процесів
тп
), що розрахо- вується як співвідношення між кількістю технологічної документації, в якій відображено вимоги безпеки, та загальною кількістю технологічної документації.
6) Коефіцієнт додержання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, що розраховується як спів відношення між кількістю факторів, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та загальною кількістю таких факторів.
7) Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці
с
), що розраховується як співвідношення між кількістю фактично виконаних заходів та запланованими.
Кількість показників, що застосовуються для оцінки ризиків та їх регулювання, залежить від стану умов і безпеки праці на конкретному підприємстві, наявності та стану об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та кількості працюючих.
Регулювання ризиків повинно здійснюватись з урахуванням пріоритетів заходів, що застосовуються, а саме: вилучення небезпечної роботи, застосування інженерних методів контролю (діагностики), забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, посилення адміністративних методів контролю.
До СУОП повинен входити розділ щодо планування робіт з охорони
праці. У ньому передбачається планування робіт щодо систематичної
ідентифікації небезпеки для здоров’я і безпеки персоналу, поступового підвищення рівня безпеки на підставі визначених пріоритетів.
Основні напрями перспективного планування: складання комплексного плану поліпшення стану умов та безпеки праці, який повинен бути складовою плану економічного та соціального розвитку підприємства; поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що включаються у розділ «Охорона праці» колективного договору; оперативного (квартального, місячного) плану заходів для структурних підрозділів.
Ці плани повинні містити питання щодо підвищення або підтримання існуючого рівня стану умов та безпеки праці. При цьому слід мати на увазі, що такі витрати не повинні становити для госпрозрахункових підприємств менше ніж 0,5% від суми реалізованої продукції, а для бюджетних установ - не менше ніж 0,2% від фонду оплати праці.
Значне місце в СУОП належить системі контролю результативності її
дії. Ця система залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати: адміністративно-громадський контроль, оперативний контроль з боку керівників робіт та інших посадових осіб, внутрішній аудит охорони праці, контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці. Система контролю повинна забезпечити:

115
? ідентифікацію та реєстрацію аварій, нещасних випадків та професійних захворювань (для більш повної інформації бажано реєструвати всі, навіть незначні аварії, нещасні випадки, що не призвели до втрати працездатності, - мікро-травми);
? додержання працюючими вимог нормативно-правових актів;
? своєчасність проведення періодичних медичних оглядів, навчання та інструктажів з охорони праці;
? визначення обсягів шкідливих виробничих факторів;
? проведення необхідних якісних та кількісних оцінок стану умов та безпеки праці;
? проведення ідентифікації, діагностики, оглядів, випробувань об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За різних методів і встановленої періодичності контролю система повинна передбачати безпосередню участь роботодавця в аналізі функціонування СУОП і прийнятті управлінських рішень. Це забезпечить можливість коригувальних та запобіжних дій.
І останнє, що повинна забезпечити СУОП, — стимулювання діяльності
структурних підрозділів, застосування дисциплінарно-виховних заходів до
осіб, які допускають порушення нормативно-правових актів з охорони
праці та по-ложення СУОП.
Введення системи матеріального та морального заохочення повинно будуватись на підставі кількісних показників, вона може бути складовою оцінки дії системи управління якістю продукції.
Показники стану охорони праці у структурних підрозділах бажано поміщати на спеціальному стенді «Охорона праці». Він повинен відображати показники оцінки стану умов та безпеки праці, визначені
СУОП, оперативну інформацію про стан охорони праці в структурному підрозділі, роботу комісій з охорони праці та мати скриньку для збору пропозицій від працівників щодо покращання стану охорони праці.
Для малих підприємств механізм управління охороною праці, з одного боку, спрощується за рахунок незначної кількості працівників, з
іншого - ускладнюється у зв’язку з відсутністю необхідної кількості
інженерно-технічних працівників.
У структурі роботодавець-майстер-бригадир-робітники всі основні організаційні завдання щодо охорони праці вирішує роботодавець (у тому числі виконує функції служби охорони праці). Для цього він повинен пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці у навчальному закладі, який одержав дозвіл органів Держнаглядохорон- праці на цю діяльність. Допускається його навчання у порядку самостійної освіти. Тоді перевірку знань він повинен пройти у комісії, створеній у місцевих органах виконавчої влади або органах Держ- наглядохоронпраці. Майстер несе відповідальність за організацію безпечних умов праці на виробничих дільницях та дотримання вимог безпеки праці бригадою. Бригадир повинен забезпечити дотримання

116 бригадою технологічного процесу, інструкцій з експлуатації обладнання та інструкції з охорони праці.
Члени бригади повинні дотримуватись вимог технологічних процесів, застосовувати видані їм 313 та засоби колективного захисту, що встановлені на обладнанні або застосовуються на дільниці. Вони зобов’язані виконувати тільки доручену їм роботу. При виникненні небезпечної ситуації повинні призупинити роботу та негайно повідомити про це бригадирові, а при виникненні нещасного випадку - терміново організувати надання першої допомоги потерпілому та повідомити про це майстрові.
Щоденно зі складу бригади виділяється черговий, до обов’язків якого входить контроль за додержанням членами бригади вимог безпеки праці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   49


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал