Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет воловик лариса Борисівна ’ 373. 611: 001



Скачати 412.98 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.02.2017
Розмір412.98 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВОЛОВИК Лариса Борисівна

УДК 811.112.: 81’ 373.611:001.4

СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Херсон – 2012

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі української та іноземних мов Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Зернова Валентина Костянтинівна,

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

завідувач кафедри англійської та

німецької філології


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Гамзюк Микола Васильович,

Київський національний лінгвістичний

університет,

завідувач кафедри німецької філології


кандидат філологічних наук, доцент

Костенко Вікторія Геннадіївна,

Українська медична стоматологічна

академія (м. Полтава),

доцент кафедри іноземних мов,

латинської мови та медичної термінології

Захист відбудеться «13» листопада 2012 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано «13» жовтня 2012 року.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент С. В. Волкова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню префіксальних дієслівних економічних термінів у сучасній німецькій мові в структурному, семантичному та функціональному аспектах.

Інтенсивний розвиток економічних зв’язків між країнами та тенденція до глобалізації суспільства привели до активізації субмови економіки. Спостерігається інтенсивне поповнення лексичного складу мови термінами, що відображають економічні поняття, реалії та процеси.

Актуальними вбачаються питання виявлення шляхів поповнення німецькомовної економічної терміносистеми, яка обслуговує комплекс економічних наук: маркетинг, бухгалтерський облік, фінанси, основи економічної теорії, статистику тощо. Дослідження ресурсів мови допомагає в розкритті теоретичних питань загальних закономірностей розвитку терміносистеми й вирішує практичні проблеми впорядкування, уніфікації і стандартизації галузевої лексики, сприяє оптимізації наукових комунікацій, забезпечує поліпшення мовної підготовки спеціалістів у сфері економіки.

Загальними ознаками сучасної економічної терміносистеми вважаємо: ієрархічні й системні зв’язки термінів, які відображають на логіко-понятійному, лексико-семантичному, словотвірному і граматичному рівнях; використання словотвірних та синтаксичних моделей загальнолітературної мови; транспозицію певних лексичних одиниць загальнолітературної мови в терміносферу; реалізацію терміноодиниць у функціональному стилі (Р. Ю. Кобрін).



У німецькій мові дієслівна префіксація є одним з основних способів словотворення в процесі збагачення словникового складу новими дієсловами (К. А. Левковська). Дослідженню різних аспектів дієслівної префіксації на матеріалі загальнолітературної мови та окремих терміносистем присвячені праці багатьох учених (В. К. Зернова, А. І. Норанович, М. М. Полюжин, М. Д. Степанова, О. І. Смирницький, К. А. Левковська, W. Fleischer, W.Reingardt). Проте дослідження дієслівної префіксації економічної терміносистеми сучасної німецької мови залишилися поза увагою науковців.

Актуальність роботи зумовлена тенденцією сучасних досліджень словотвору до фіксування та вивчення специфіки префіксальних дієслівних термінів у німецькомовній економічній терміносистемі, необхідністю їх комплексного системного дослідження для виявлення певних закономірностей, процесів термінотворення, що дає змогу визначити основні напрями розвитку та збагачення німецькомовної економічної терміносистеми.

Звязок дослідження з науковими програмами, темами. Робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» за темою: ,,Лінгвокогнітивне моделювання та тенденції розвитку англійської мови й англомовних терміносистем” (номер державної реєстрації 1019U006739, протокол №7 від 22 вересня 2009 р.). Тема дисертації затверджена вченою радою ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» 17 березня 2010 р. (протокол №3).

Мета дослідження полягає у виявленні структурно-семантичних і функціональних особливостей префіксальних дієслівних одиниць німецькомовної терміносистеми. Відповідно до поставленої мети окреслено конкретні завдання, що розв’язуються в дослідженні:

  • виявити особливості словотвірної структури та семантики твірних основ префіксальних дієслів у функції економічних термінів;

  • установити семантичні характеристики основ німецьких префіксальних дієслів і співвідносних із ними похідних, що функціонують в економічній термінології;

  • з’ясувати словотвірну структуру основ префіксальних дієслів і співвідносних із ними похідних;

  • визначити словотвірні моделі віддієслівних похідних одиниць;

  • відслідкувати послідовність та напрямок реалізації словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у процесі віддієслівного термінотворення за словотвірними моделями;

  • схарактеризувати специфіку словотвірних потенцій віддієслівних термінів та їхніх словотвірних моделей;

  • виявити принципи кодифікації економічних термінів у лексикографічних джерелах;

  • схарактеризувати особливості функціонування твірних і похідних основ у текстах економічних газетних статей.

Об’єктом дослідження є твірні основи префіксальних дієслів та похідні основи іменників німецькомовної економічної терміносистеми.

Предмет вивчення − структурно-семантичні та функціональні особливості префіксальних дієслів німецькомовної економічної терміносистеми.

Матеріалом дослідження є 567 основ префіксальних дієслів та 1192 похідні основи іменників німецькомовної економічної терміносистеми. Джерела відбору фактичного матеріалу: лексикографічні видання, статті економічних газет «Markt», «Transfer» загальним обсягом 860 сторінок.

Методологічну базу становить комплексне використання таких методів і прийомів: метод словотвірного аналізу за безпосередньо-складовими компонентами − для дослідження словотвірної структури похідних основ, для встановлення структурних та семантичних відношень між безпосередньо-складовими компонентами; метод моделювання − для виявлення основних словотвірних моделей та мікромоделей німецьких префіксальних дієслів і похідних основ слів; аналітико-описовий метод − для визначення особливостей творення основ префіксальних дієслів та співвідносних із ними похідних, що функціонують у німецькій економічній термінології; метод дистрибутивного аналізу − для виявлення оточення, у якому функціонують твірні основи префіксальних дієслів, дієслівні словотвірні префікси та віддієслівні похідні основи; метод трансформаційного аналізу − для встановлення семантичного напряму похідності в опозиції твірна основа – похідна основа; метод контекстуального аналізу − для встановлення контекстуального значення економічних термінів; прийом кількісного аналізу − для визначення словотвірної активності основ економічних термінів і продуктивності моделей, за якими вони утворюються.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на матеріалі економічної лексики здійснено систематизацію та моделювання твірних основ німецьких префіксальних дієслів і похідних основ економічних термінів. Визначено семантичні особливості префіксальних дієслівних економічних термінів, словотвірні потенції в подальшому процесі термінотворення, виявлено особливості функціонування твірних основ префіксальних дієслів та похідних основ у текстах економічних газетних статей.

Теоретичне значення роботи визначається її певним внеском у теорію словотворення та термінотворення сучасної німецької мови. Реалізація словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів та встановлення специфіки словотвірних функцій сприятиме поглибленому вивченню процесів словотворення в сучасній німецькій мові, виявленню семантичних відношень у сфері дієслівної термінології. Установлення семантичних взаємозв’язків між словотвірними компонентами дає змогу схарактеризувати словотворення та термінотворення як цілісні системи зі своїми внутрішніми закономірностями функціонування.

Практичне значення наукової роботи полягає в можливості використання її матеріалів, положень і висновків у теоретичному курсі лексикології сучасної німецької мови (розділи «Словотвір», «Термінологія», «Лексикографія»), на практичних заняттях з німецької мови зі студентами економічних спеціальностей. Матеріали дослідження можна застосовувати в лінгводидактиці, а також у лексикографії, зокрема при укладанні словотвірних словників.

Результати дослідження було впроваджено в практичний курс викладання німецької мови для студентів та аспірантів ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».



Апробація роботи. Основні положення й висновки дисертації висвітлювалися в доповідях на науково-практичних та науково-методичних конференціях ‒ міжнародних: «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2004), «Германістика в Україні та за кордоном. Стан і перспективи» (Київ, 2005), «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2006), «Новітні обрії розвитку германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007), «Німецько-українські міжмовні стосунки (міжкультурна комунікація і лінгводидактика)» (Київ, 2009), «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2008), «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2008), «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2008), «Перспективи німецької мови та германістики в Україні» (Чернівці, 2009), «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2010), «Іноземна мова у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2010, 2012); всеукраїнських і регіональних: «Мови у відкритому суспільстві» (Чернігів, 2006), «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2008), «Слобожанська беседа − 5. Діалектне мовлення як лінгвокультурний феномен» (Луганськ, 2011); щорічних конференціях професорсько-викладацького складу ВНЗ «Полтавський університет економіки і торгівлі» (Полтава, 2005 – 2012).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в дев’ятнадцяти одноосібних публікаціях, із них – вісім у наукових фахових виданнях України, одинадцять  у матеріалах і тезах доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях.

Структура дисертації відповідає меті, окресленим завданням і складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списків використаних теоретичних і лексикографічних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації  340 сторінок, основний текст дисертації викладено на 186 сторінках. Список використаних джерел налічує 398 позицій, із них іноземними мовами − 74.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, предмет та об’єкт дослідження, сформульовано його мету й завдання, схарактеризовано джерела фактичного матеріалу, указано на зв’язок теми дисертації з науковою проблематикою установи, у якій її виконано, подано форми апробації, зазначено кількість публікацій, у яких викладено загальну концепцію, теоретичні й практичні результати дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження економічного терміна, терміносистеми та термінотворення» здійснено аналіз наукових праць із досліджуваної теми, розглянуто сутність терміна як одиниці спеціального найменування, окреслено основні ознаки терміна, обґрунтовано вибір концепції аналізу префіксальних дієслівних економічних термінів сучасної німецької мови.



Одним із найцінніших надбань духовного розвитку суспільства є мова. Вона як найважливіший і найдосконаліший засіб людського спілкування й обміну думками виконує різні функції й розвивається в тісному взаємозв’язку з суспільним прогресом. Наукова термінологія допомагає зафіксувати досягнення науки й техніки. Активний науково-технічний розвиток активізував інформаційно-комунікативні процеси, що сприяло збільшенню кількості термінів у різних галузях науки й техніки та активному проникненню їх у мову. Предметом традиційної та прикладної лінгвістики стала термінологія спеціальних галузей знань. Термінознавство було започатковане в працях  Г. О. Винокура,  П. А. Капанадзе,  Д. С. Лотте,  О. О. Реформатського, Х. Фельбера. Основними завданнями сучасного термінознавства є: з’ясування ролі термінології в комунікативних процесах, визначення місця термінології в системі мови, дослідження семантичної своєрідності термінів, аналіз граматичної організації простих і складних термінів, конкретизація поняття ,,термінологічна система” та розроблення методики опису термінологічних систем.

Для визначення сукупності термінологічної лексики певної галузі послуговуються поняттям терміносистема, яке вказує на системний характер використання мовних одиниць, охоплює терміни й спеціальні лексичні одиниці з характерними для термінів ознаками, що слугують для писемного та усного спілкування в межах певної галузі. Під терміносистемою розуміємо співвіднесену з певною сферою професійної діяльності людини сукупність термінів, що є найменуваннями наукових понять, які пов’язані між собою на понятійному, лексико-семантичному, граматичному й словотвірному рівнях. Термінологію розглядають як підсистему лексики загальнолітературної мови, що забезпечує спеціальну професійну комунікацію. Особливу увагу в дослідженнях термінів приділяють таким питанням, як: шляхи визначення самого поняття терміна, з’ясування специфіки терміна й відмежування термінології від інших спеціальних галузей мови, характеристика особливостей терміна в плані змісту й вираження, дослідження особливостей терміносистем. Основні напрями термінологічних студій умовно поділяють на термінологічні, термінографічні й термінознавчі.

У дослідженні сучасних тенденцій термінотворення розрізняють нормативний (субстанційний) і функціональний (дескриптивний) підходи. Вивчення термінологічних одиниць може бути як функціональним, так і нормативним. У дослідженні дотримуємося функціонального підходу, визначальними рисами якого є визнання мовної природи терміна, що відображає спеціальне поняття теоретичної або науково-практичної сфери діяльності, яку він обслуговує (Т. Г. Бєлоусова, М. М. Володіна, Г. О. Винокур, Б. М. Головін, В. П. Даниленко, Р. Ю. Кобрін).

Відбір та опис структурно-семантичних і функціональних особливостей термінологічних префіксальних дієслів німецькомовної терміносистеми здійснювався з урахуванням таких загальноприйнятих ознак терміна: системність, специфічність, точність, прагнення до однозначності, наявність дефініції, фіксованість змісту, стилістична нейтральність, відсутність синонімії, антонімії, полісемії, омонімії.

Під терміном розуміємо слово або словосполучення, яке вживається для точного вираження спеціальних понять, явищ і дій певної галузі. Для визначення сукупності термінологічної лексики певної галузі використовують поняття терміносистеми (В. М. Лейчик), яке вказує на системний характер використання мовних одиниць, охоплює терміни й спеціальні лексичні одиниці з характерними для термінів ознаками, що слугують для писемного та усного спілкування в межах певної галузі. Економічний термін – це слово або словосполучення, які адекватно відображають поняття професійної та науково-теоретичної діяльності фахівців у галузі економіки й бізнесу, знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії з іншими термінами, утворюючи разом з ними економічну терміносистему.

Економічну терміносистему німецької мови розглядаємо як сукупність однослівних і багатослівних термінів, співвідносних з понятійною системою економічної галузі, що знаходяться у взаємозв’язку і взаємодії, підлягають свідомому регулюванню та впорядкуванню (Р. С. Цагалова).

У дослідженні проаналізовано префіксацію як один із способів термінотворення, досліджено структурну, семантичну організацію основ префіксальних дієслів, виявлено твірні основи та співвідносні з ними за структурою й семантикою похідні основи слів, виокремлено словотвірні моделі префіксальних дієслів і похідних основ у німецькій економічній терміносистемі.

Під твірною основою розуміємо основу слова, яка структурно й семантично є підґрунтям для творення похідних основ слів (К. А. Левковська). Похідну основу слова визначаємо як вторинну одиницю словотворення, утворену внаслідок останнього дериваційного акту. Словотвірна модель − це стабільна структура, яка має узагальнене лексико-категоріальне значення і здатна наповнюватися різним лексичним матеріалом (М. Д. Степанова). Під словотвірним потенціалом розуміємо здатність твірної основи слугувати підґрунтям для творення похідних основ слів (афіксальних і складних) за певними словотвірними моделями.

Структурно-семантичні характеристики префіксальних дієслів визначаємо кількісними показниками похідних основ, утворених за однією словотвірною моделлю, семантичними особливостями основ префіксальних дієслів та похідних основ слів.

У другому розділі «Методологічні засади дослідження економічного терміна, терміносистеми та термінотворення» здійснено аналіз основних методів дослідження, описано методологію й методику дослідження структури та семантики твірних основ префіксальних дієслів, віддієслівних похідних одиниць, текстотвірних функцій у тексті економічної газетної статті.

Методологія дослідження – це процес, який передбачає сукупність конкретних прийомів, підходів, способів, дій, методів дослідження, спрямованих на отримання нових наукових результатів, досягнення поставленої мети та виконання запланованих завдань, які застосовуються в науці відповідно до специфіки об’єкта (М. Г. Білуха).

Методологія репрезентує систему наукових принципів, на яких ґрунтується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів. Методику дослідження розуміють як сукупність прийомів, що включають у себе техніку й різноманітні операції з фактичним матеріалом.

Методологія виконує такі важливі функції: визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища; передбачає особливий шлях досягнення науково-дослідної мети; забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища; допомагає введенню нової інформації в певну галузь знань, забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці; створює систему наукової інформації. До методологічних підходів слід зарахувати системний підхід, застосування якого потребує кожний об’єкт наукового дослідження. Сутність його полягає в комплексному аналізі систем. До загальних характеристик системи зараховують цілісність, структурність, функціональність, взаємозв’язок із зовнішнім середовищем. Згідно з цим сформувалися методологічні принципи, які забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта: принципи цілісності, структурності, взаємозв’язку із зовнішнім середовищем. Орієнтація на системний підхід у дослідженні (структура, взаємозв’язки елементів, функціонування, динаміка системи, сутність та особливості) спрямована на дослідження сутності явища, процесу.

У роботі основи німецьких префіксальних дієслівних економічних термінів є об’єктом вивчення в синхронному зрізі шляхом поєднання словотвірного аналізу та синтезу. Такий підхід дозволяє представити систему термінотворення як сукупність реалізованих і потенційних можливостей мови у сфері наукового спілкування. Словотвірний синтез − це загальнонауковий метод як спосіб дослідницької діяльності з метою вивчення явищ і закономірностей певного об’єкта науки, що полягає в поєднанні його складників і вивченні їх як єдиного цілого. У лінгвістичній науці синтез дає змогу скласифікувати мовні явища, визначити їхні інваріантні ознаки. Словотвірний аналіз полягає в бінарному ступеневому членуванні похідних основ на максимальні словотвірні компоненти (М. Д. Степанова). Комплексне використання таких методів і прийомів, як метод словотвірного аналізу за безпосередньо-складовими компонентами, метод моделювання, аналітико-описовий метод, метод дистрибутивного аналізу, метод трансформаційного аналізу, метод контекстуального аналізу, прийом кількісного аналізу, дає змогу визначити семантичні особливості префіксальних дієслівних економічних термінів, словотвірні потенції в подальшому процесі термінотворення, виявити особливості функціонування твірних основ префіксальних дієслів та похідних основ у текстах економічних газетних статей.

Методика аналізу твірних основ префіксальних дієслів та похідних основ слів реалізується в сукупності взаємопов’язаних способів доцільного проведення дослідження. У методиці дослідження застосовуємо прийом спостережень і реєстрації фактів, прийом описування для забезпечення досягнення відповідного результату. Використання такої методики дає змогу виявити структурно-семантичні особливості твірних основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними похідних основ.

У третьому розділі «Дериваційна потужність німецьких префіксальних дієслівних економічних термінів» виявлено особливості словотвірної структури та семантики твірних основ префіксальних дієслів і похідних основ слів. З’ясовано семантичні характеристики основ префіксальних дієслів і похідних основ слів, що функціонують у німецькій економічній термінології. Визначено словотвірні моделі, за якими утворюються похідні основи слів. Досліджено послідовність та напрями реалізації словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у процесі віддієслівного термінотворення за словотвірними моделями. Установлено принципи організації економічних термінів у лексикографічних джерелах.

У сучасній німецькомовній економічній терміносистемі виявлено 567 префіксальних дієслів з префіксами be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-, miss- та прислівниково-прийменниковими компонентами: durch-, über-, unter-, um-, hinter-, wider-, wieder, які виражають спеціальні поняття різних сфер економіки, а саме: основ економічної теорії (betragen – складати суму, vertragen – укладати угоду, ertragen – приносити дохід, beschlagen – конфісковувати), ресторанного та туристичного бізнесу (verzehren – витрачати продукти харчування, versuchen – пробувати їжу, bedienen – обслуговувати), маркетингу та реклами (verpacken – упаковувати, verkaufen – продавати, verrechnen – продавати за безцінок), фінансів і бухгалтерського обліку (belasten – дебетувати, berechnen – обчислювати, bezahlen – оплачувати), управління людськими ресурсами та виробництвом (versetzen – переводити на нове місце роботи, entsetzen – усувати з посади).
Таблиця 1



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал