Міністерство охорони навколишнього



Сторінка9/25
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3.51 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними.

Серед дикої фауни у 2009 році захворіло сказом 11 лисиць (Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Любомльський, Рожищенський, Шацький райони). Стаціонарно неблагополучним по сказу лисиць залишається Любомльський район (3 випадки). Причиною спалахів сказу являється різке збільшення популяції лисиці червоної до 6 особин на 1000 га угідь при нормі 1-2 особини.

З метою профілактики сказу в області розроблені «Комплексна програма основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2008-2015 роки» та «План заходів з профілактики та ліквідації сказу по Волинській області на 209 рік» затверджений наказом Головного державного управління ветеринарної медицини в Волинській області від 19.05.2005 № 52.

В області проводиться постійний моніторинг по захворюванню диких кабанів класичною та африканською чумою. У 2009 році досліджено 20 проб крові в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Результат від’ємний.

В 2009 році проведено 5 засідань державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при обласній державній адміністрації, яка прийняла відповідні рішення до обов’язкового виконання з метою профілактики інфекційних захворювань диких тварин.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне різноманіття.

Природно-кліматичні умови Волинської області, наявність на її території великої кількості річок, озер, ставків, боліт створюють сприятливі умови для розповсюдження гельмінтозів.

За даними Волинської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини найбільш поширеними гельмінтозами в області були:

фасціольоз,

парамфістоматоз,

езофагостоморз,

параскаридоз,

стронгілятози,

аскаридоз,

гетеракідоз,

токсокароз.

Вплив гельмінтозів на організм тварин дуже різноманітний: це і зниження працездатності коней, погіршення якості м’яса та зниження на 25-40% молочної продуктивності ВРХ, а також збільшення хворобливості тварин.



5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні

На сьогоднішній день в області під охороною держави знаходиться 374 об’єкти природно-заповідного фонду, загальною площею більше 199829,72 га, з них 25 загальнодержавного значення, загальною площею 99158,6 га. Основні – це природний заповідник – „Черемський” на площі 2975,70 га; 2 національних природних парки –Шацький НПП на площі 48977 га (до якого входять 23 природних озера загальною площею 6339 га) та НПП „Прип’ять-Стохід” на площі 39315,5 (до якого входять 60 км р. Стир, 19 км р. Прип’ять та 5-ть озер загальною площею 1063 га); 15 заказників; 3 пам’ятки природи; 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; 1 ботанічний сад, і 349 об’єктів місцевого значення, загальною площею 100354,32 га, з них; 200 заказників; 116 пам’яток природи; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 25 заповідних урочища. Процент заповідності по області складає 9,9%.

Також на Волинському Поліссі під особливим наглядом та охороною знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення, такі як: „Заплава р. Прип’ять” площею 12000 га; „Заплава р. Стохід” площею 10000 га; та „Шацькі озера” площею 13039 га., на кожен них розроблений та затверджений паспорт. Проводиться робота по включенню до цього переліку площу боліт природного заповідника„Черемський”.

На території Волинської області виділено ботаніками та орнітологами Поліський природний коридор, що має спільні транскордонні елементи Національної екомережі, які входять і у Всеєвропейську екомережу. Серед них складові цього коридору – 5 основних ядер екомережі:

Шацьке (Шацький НПП), на суміжних ділянках якого упродовж останніх років створюється трилатеральний біосферний заповідник „Західне Полісся” між Україною, Польщею та Білоруссю;

Прип’ять – Стохідське (Національний природний парк „Прип’ять – Стохід”) на приграниччі України з Білоруссю, де можливе створення у перспективі білатеральної природоохоронної території;

Білоозерсько – Черемське (на базі природного заповідника „Черемський”);

Західно-Бугзьке (на базі проектованого національного парку „Західне Побужжя”).

Цуманьське (на базі проектованого Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»)

Також були визначені найважливіші екокоридори в області (сполучні між міжнародними елементами екомережі):

Заплава р. Західний Буг, що є границею між Україною, Польщею та Білоруссю;

Шацько – Прип’ятьський, що сполучає Шацьке ядро з Прип’ять – Стохідським;

Західно-Бузько – Стохідський, що сполучає р. Західний Буг з Білоозерсько – Черемським і далі з Прип’ять – Стохідським ядрами.
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області

За останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини, бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства, відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу, зменшення стабільності та продуктивності природних екосистем. Зниження екологічної рівноваги біосфери. Це може привести до катастрофічних наслідків.



Тому однією з найефективніших форм охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання — взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, палеонтологічних об'єктів тощо.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року

Таблиця 5.19.

№ п/п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

1

Біосферні, природні заповідники

1

2975,70

-

-

1

2975,70

2

Національні природні парки

2

88292,5

-

-

2

88292,5

3

Дендрологічні парки

-

-

-

-

-

-

4

Регіональні ландшафтні парки

-

-

-

-

-

-

5

Заказники, всього, в т. ч.:

15

7731,80

200

89998,95

215

97730,75




ландшафтні

8

6026,70

28

14503,10

36

20529,80

лісові

-

-

37

5215,9

37

5215,9

ботанічні

6

1384,60

26

1249,50

32

2634,10

загальнозоологічні

1

320,50

32

34411,65

33

40725,75

орнітологічні

-

-

15

3586,1

15

3586,1

іхтіологічні

-

-

1

46,0

1

46,0

гідрологічні

-

-

60

24595,60

60

24595,60

загальногеологічні

-

-

1

90,10

1

90,10

6

Пам’ятки природи – всього, в т. ч.:

3

120,00

116

465,41

119

585,41




комплексні

1

30,00

-

-

1

30,00

ботанічні

-

-

93

295,87

93

295,87

лісові

-

-

-

-

-

-

гідрологічні

2

90,00

16

116,54

18

206,54

джерела

-

-




-

-

-

зоологічні

-

-

7

45,00

7

45,00

геологічні

-

-

-

-

-

-

7

Ботанічні сади

1

10,00

-

-

1

10,00

8

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

3

28,60

8

79,13

11

107,73

9

Заповідні урочища

-

-

25

14518,60

25

14518,60




Разом

25

99158,6

349

105062,09

374

204220,69


5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Курорти у Волинській області відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області станом на 2009 рік нараховується 231 рекреаційна зона площею 7,4 тис. га, з них рекреаційних зон короткочасного відпочинку 141 площею 7,1 тис. га, тривалого відпочинку – 90 площею 0,3 тис. га. Крім того існують ліси рекреаційного призначення площею 18,6 тис га. Загальна площа земель рекреаційного призначення становить 26,0 тис. га, що складає 1,2% від загальної території області.



5.4.3. Історико-культурна спадщина

Історико–культурну спадщину області складає 1 історико – культурний заповідник, 2 музеї – садиби, 7 паркових садиб, палацових ансамблів та палацово – паркових комплексів, 480 пам’яток архітектури, в тому числі 183 національні надбання (значення), а також 1044 пам’ятки історії, культури, в тому числі 149 – пам’ятки археології, 860 – пам’ятки історії, 35 – пам’ятки мистецтва.

В області 11 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 95,53 га, з них 3 – загальнодержавного значення, площею 28,6 га.

Садиби-заповідники, палацово-паркові музеї, дендрологічні парки і парки-пам’ятки ландшафтної архітектури на території області відсутні.


5.4.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля

Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2009 р. свідчать про продовження активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік.

Враховуючи, що екологічний туризм в області лише розвивається і не достатній з точки зору організаційних моментів, відбувається забруднення цінних ландшафтів територій різноманітними побутовими відходами, частина яких не розкладається у ґрунті і на його поверхні, а також мало контрольоване розкладання вогнищ, витоптування трав, руйнування та ущільнення грунту. Масовий туризм загострює проблему об’єкту, або певної території. На Волині особливо це відчутно в Шацькому національному природному парку. Його територія поділена на кілька функціональних зон: заповідна (4805 га) – увійшли найбільш цінні природні ділянки; регульованої рекреації (12325 га) – призначена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду пам’ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, і рекреаційних пунктів; зона стаціонарної рекреації (1283 га) – виділена в місцях розміщення стаціонарних і оздоровчих об’єктів та пунктів обслуговування відвідувачів парку; господарська зона (30584 га). Таке зонування території дозволяє працівникам ШНПП і Держуправління охорони навколишнього природного середовища зосередитися на забезпеченні збереження унікальних природних об’єктів, більш раціонально контролювати і впливати на недопустимі навантаження, упорядкувати використання природних ресурсів, оптимізувати роботу служб охорони і сервісу.

Як пріоритет необхідно якнайшвидше в області розробити програму розвитку туристичної індустрії, в тому числі екотуризму. На актуальність даного питання Держуправління ОНПС неодноразово звертало увагу управлінню культури та туризму облдержадміністрації.

На виконання ст. 2, п. 4 «Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для організації виконання Указу Президента України від 14 серпня 2009 року № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України проводила семінар з підвищення кваліфікації на тему: «Організація екологічного туризму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України». В семінарі прийняв участь головний спеціаліст сектору екомережі та розвитку заповідної справи Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області.

До адміністрацій Шацького національного природного парку, НПП «Прип’ять-Стохід» та Черемського природного заповідника надіслані листи про необхідність розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури на територіях природно-заповідного фонду, що знаходяться у їх підпорядкуванні.



6. Стан земельних ресурсів та грунтів
6.1. Структура та стан земельних ресурсів.

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га.

У власності і користуванні сільськогосподарських підприємств перебуває 195,7тис.га, державних сільськогосподарських підприємства 10,6 тис.га, громадянам надано землі у власність і користування на площі 655,9тис.га, лісогосподарським підприємствам передано 474,5тис.га.

Землі закладів, установ,організацій, промислових та інших підприємств, підприємств та організацій транспорту, зв’язку, частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони, організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водогосподарських підприємств 4,1тис.га, у сумі становлять 62,5тис.га.

Площа земель запасу та земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) становить 611,1тис.га
6.1.1.Структура та динаміка основних видів земельних угідь

Структура та динаміка основних видів земельних угідь за період за 2000 рік, та за період з 2006 року по 2009 роки наведена у таблиці 6.1



Динаміка структури земельного фонду області

Таблиця 6.1.

Основні види угідь

2000

2006

2007

2008

2009




Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Загальна територія

2014,4

100

2014,4

100

2014,4

100

2014,4

100

2014,4

100

у тому числі :































1.

Сільськогосподар-ські угіддя



1054,8

52,36

1053,3

52,3

1052,2

52,2


1051,4

52,2

1050,8

52,16


2.Ліси і інші лісовкриті площі,

687,8

34,14

693,0

34,40

693,5

34,43

694,7

34,49

695,1

34,50

3.Забудовані землі

57,0

2,83

57.1

2,83

57,4

2,85

58,2

2,89

58,4

2,89

4.Відкриті заболочені землі

116,1

5,76

115,5

5,73

115,7

5,74

117,0

5,81

117,0

5,8

5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

17,1

0,85

17,1

0,85

17,5

0,86

15,0

0,74

14.9

0,73

6.Інші землі

16,5

0,82

17,2

0,85

17,7

0,88

15,0

0,74

7,6

0,38

Усього земель (суша)

1969,4

97,77

1968,8

97,74

1969,1

97,75

1969,1

97,75

1969,0

97,74

Території, що

покриті поверхневими водами



45,0

2,23

45,6

2,26

45,3

2,25

45.3

2,25

45,4

2,25

Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал