Міністерство охорони навколишнього



Сторінка7/25
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   25

Таблиця 5.8.

Назва рослин

Всього по області

В тому числі по організаціях

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства

Головне управління агропромислового розвитку ОДА

Шацький національний природний парк

ліміт

факт

ліміт

факт

ліміт

факт

ліміт/факт

1

2

3

4

5

6

7

8

Дикорослі плоди і ягоди ( у тоннах свіжої ваги )

чорниця

4923

879,9

2400,0

650,9

2473,0

219,0

50,0/10,0

ожина

263,5

-

149,5

-

114,0

-

-

лохина

14,4

-

10,5

-

3,4

-

0,5/-

брусниця

3,04

-

2,0

-

1,04

-

-

малина

27,7

-

-

-

27,7

-

-

журавлина

59,34

-

48,9

-

9,84

-

0,6/-

горобина звичайна

8,82

-

-

-

8,82

-

-

бузина чорна

130,0

14,5

130,0

14,5

-

-

-

аронія

5,0

-

-

-

-

-

5,0/-

Усього:

5434,8

894,4

2740,9

665,4

2637,8

219,0

56,1/10,0

Дикорослі плоди і ягоди з плантації (у тонах свіжої ваги )

Аронія з плантацій

-

600,0

-

600,0

-

-

-

Шипшина з плантацій

-

-

-

-

-

-

-

Журавлина крупноплідна з плантацій

-

-

-

-

-

-

-

Гриби ( у тоннах свіжої ваги)

Білі гриби

1007

37,137

521,0

2,137

262,0

35,0

224,0/-

Лисички

679,0

104,53

578,0

104,43

101,0

10,0

-

Інші гриби

1508,07

1,434

1214,0

1,434

294,07

-

-

Усього:

3194,07

143,101

2313,0

108,001

657,07

45,0

224/-

Сік березовий (тонн)




Сік березовий

3100,0

767,0

2300,0

687,0

800,0

80,0

-

Очерет звичайний (снопів)




Очерет звичайний

465000

15000

15000

15000

450000

-

-

Новорічні ялинки ( тис. т.)




Новорічні ялинки

198000

50402

100000

24566

98000

25836

-


5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Всі види рослин, занесені до Червоної книги України, скорочують своє поширення внаслідок антропогенного впливу, тому необхідно укрупнювати ареали їх зростання за рахунок збільшення прощі заповідних територій місцевого та загальнодержавного значення, включаючи до них суміжні території зростання цих рослин.

На території Шацького національного парку, із цільових заходів по збереженню біорізноманіття, слід відмітити здійснення активної охорони низькоберезових угруповань занесених у Червону книгу України, локалітети якої у регіоні небагаточисельні і перебувають близько південної межі ареалу її поширення. Реалізація „Програми відновлення корінних дубових деревостанів у лісових екосистемах Шацького НПП на 2007-2015 роки” засвідчила, що склад насаджень де застосований метод активної охорони дуба наближається до оптимального. Дуб набув якості головної лісотворної породи. Внаслідок реформування просторової екологічної ніші у насадженнях посилилась роль підгінних порід – липи, граба, ясена та клена, а також чагарникового ярусу, що забезпечує повнокомпонентність насаджень.

В результаті посилення освітленості трав’яного покрову і приземних шарів на пройдених рубками ділянках збільшилась кількість особин рідкісних та червонокнижних видів – любки дволистої, лілії лісової, коручки широколистої, тощо.


Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Таблиця 5.9.

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

1

2

3

4

5

-

79

-

-

-

Примітка: графи 1,3,4,5 уточнюються і будуть заповнені додатково
5.2.4. Адвентивні види рослин

Адвентивні види рослин поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. Цьому сприяють переміщення великих обсягів посадкового матеріалу, продовольчого та фуражного зерна всередині країни та через кордон. Систематичні перевезення вовни, деревини, фуражу та хлібних вантажів сприяють масовому розповсюдженню насіння та плодів. Тому залізничні станції та узбіччя автомагістралей, пункти зберігання й переробки рослинної та іншої продукції (елеватори, хлібоприймальні пункти, підприємства первинної обробки вовни тощо) є основними місцями занесення й появи первинних вогнищ карантинних бур’янів.

Узагалі уникнути розсипання засміченої продукції під час перевезення, перевантаження, переробки вкрай важко. Внаслідок цього можлива поява первинних вогнищ карантинних бур’янів. У разі виявлення вогнища якогось із видів таких бур’янів на господарство накладають карантин та використовують механічні й хімічні засоби знищення. Часто вдаються до випалювання.

Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами.

Швидкість розселення карантинних бур’янів у новому ареалі від первинного вогнища залежить від умов, у яких росте бур’ян: сприяють вони чи перешкоджають його розселенню (фітоценотичні фактори, умови рельєфу тощо) та особливостей біології конкретного виду, а саме:

- його пластичності, тобто здатності швидко адаптуватися до нових умов;

- конкурентоспроможності, що дає можливість виду перемагати в боротьбі за виживання;

- репродуктивності (утворенню значної кількості насінин), що дає змогу рослині за короткий період часу створити значний запас насінин у грунті.

Найчастіше в Україну потрапляють види із країн тропічного й субтропічного поясів Південної Азії, Африки та Америки, звідки походять такі потенційно небезпечні карантинні види, як амброзія полинолиста, череда волосиста, соняшник каліфорнійський, соняшник війчастий, стриги, паслін каролінський, паслін лінійнолистий, іпомея ямчаста та інші види.

За даними Державної інспекції з карантину рослин по Волинській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області повідомляє, що на території області поширені такі карантинні види (адвентивні) рослин; Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) та Повитиця польва (Cuscuta campestris Junk.), стан поширення яких подано в таблиці 5.10.



Поширення карантинних організмів на території Волинської

області

Таблиця 5.10.

п/п

Заражено

Площа зараження (га)

Район

Міст, населених пунктів

Господар-ств всіх форм власності

Присадиб-них ділянок

Господар-ств всіх форм власності

На присадиб-них ділянках

На інших землях

Всього

1.

1.

Володимир-Волинській

6

-

131

-

58,29

-

58,29

2.

Камінь-Каширський

27

-

373

-

107,29

-

107,29

3.

Ківерцівський

23

-

199

-

55,18

-

55,18

4.

Ковельський

61

-

782

-

227,95

-

227,95

5.

Локачинський

8

-

76

-

15,17

-

15,17

6.

Любешівський

14

-

115

-

30,81

-

30,81

7.

Любомльський

56

-

312

-

101,1

-

101,1

8.

Маневицький

19

-

187

-

65,28

-

65,28

9.

Ратнівський

19

-

195

-

48,82

-

48,82

10.

Рожищенський

30

-

535

-

168,78

-

168,78

11.

Старовижівський

20

-

338

-

74,52

-

74,52

12.

Турійський

24

-

248

-

76,51

-

76,51

13.

Шацький

21

-

106

-

29,00

-

29,00

14.

Іваничівський

1

-

6

-

6,02

-

6,02

УСЬОГО:

329

-

3603

-

1064

-

1064,72

2. Повитиця

1.

Ковельський

-

1

-

21,7

-

-

21,7

УСЬОГО:

-

1

-

21,7

-

-

21,7

3. Амброзія полинолиста

1.

Ковельський

1

-

-

-

-

0,82

0,82

2.

Маневицький

3

-

-

-

-

1,015

1,015

УСЬОГО:

4

-

-

-

-

1,835

1,835


5.2.5 Стан зелених насаджень області

Загальної програми розвитку зелених насаджень в області не розроблялось, а зелене господарство велось на основі місцевих програм міст та інших населених пунктів. В обласному центрі – місті Луцьку було розроблено програму “Охорони навколишнього середовища”, яка прийнята рішенням виконкому 29.06.2000 року № 280, в якій у розділі “Розвиток і охорона зелених насаджень” викладено природоохоронні заходи по розвитку та захисту зелених насаджень міста. Аналогічні програми прийняті і в інших містах області.



Динаміка стану площ зелених насаджень області (по даних форми 6- зем.)

Таблиця 5.11.




Рік

2006

2007

2008

2009

Площа зелених насаджень загального користування населених пунктів (га.)

996,5022

1039,9248

1134,7900

1127,55

Рівень озеленення території забудованих земель (%)

6,60

6,89

7,51

7,37

Враховуючи те, що зелені насадження поки що залишаються найдешевшим і найефективнішим засобом оздоровлення міського середовища, є необхідність у створенні нових ареалів зелених насаджень в населених пунктах області, на що щорічно з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища головними розпорядниками виділяються кошти.



Озеленення населених пунктів (по даних форми 6- зем.)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   25


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал